Suchergebnisse

The emphasis in the article has been put on the appropriateness of the use of quantitative methodology in political science. There have been presented the numerous arguments of the interpretive potential of mathematical formulas for explanation of political processes, and particularly in the spectrum of comparison and evolution. An obvious historical pattern between the increase of popularity of the use of quantitative methodology in political science has been determined, for instance, during the period of Chicago school, behaviorism or in 1970th, when the scientists proposed the main numerical indexes for the analysis of political realities on the one hand, and the numbers of political publications on the other hand. The author has drawn an analogy with the peaks of scientific activeness and the speed of introducing quantitative indicators for evaluation, in particular, the party sphere. Detailed analysis of the basic numerical indexes, helping to describe the state, configuration and evolutional aspect of party systems, has been executed. This primarily is an effective number of parties' index, which gives an idea about the competitive number of political parties in the country, and as a consequence about the fragmentation of party systems and the comparative dynamics of its development. The indexes of fragmentation and polarization, which allow drawing a conclusion on the stability and solidity of the parliamentary coalitions, and therefore the cohesion of the entire political system, have been determined. The index of electoral volatility, which demonstrates the electoral preferences of the population and their variability have been additionally considered. Although it is rather difficult to talk about the vector of cause-effect relations and the level of correlation between the variability of electoral preferences and changes in the party system, but the evaluation of the party system in the range of stability / instability requires consideration of this indicator. The newer indexes, which are more often used for evaluation of the level of institutionalization of parties and party systems, and the indicators of stability / changeability of the party system, have been referred to. The main focus has been drawn to the government-level research, and namely to the three main components such as the frequency of changes in governments, rules (formula) of their conduction, and the conditions of access for the purpose of a potential alternative. The author concludes that modern political science is incomplete without the use of quantitative methodology, which in turn is impossible without a quantitative interpretation of the received numerical indicators. ; У статті ставиться акцент на доречності застосування кількісної методології у політичній науці, наводяться численні аргументи інтерпретаційного потенціалу математичних формул для пояснення політичних процесів, особливо у спектрі порівняння та еволюції. Простежується очевидна історична закономірність між зростанням популярності застосування кількісної методології в політології, як от в період Чиказької школи, біхевіоризму чи в 1970 роки, коли дослідниками було запропоновано основні числові індекси для аналізу політичних реалій, з однієї сторони. Та між чисельністю наукових політологічних публікацій, з іншого боку.Автор проводить аналогію із піками наукової активності та жвавістю запровадження кількісних індикаторів для вимірювання, зокрема партійної сфери. Детально аналізуються базові числові індекси, за допомогою яких можна описати стан, конфігурацію та еволюційних аспект партійних систем. Це перш за все – індекс ефективного числа партій, що дає уявлення про конкурентоспроможну кількість політичних партій в країні, і як наслідок про фрагментацію партійних систем та порівняльну динаміку її розвитку. Індекси фрагментації та поляризації, за допомогою яких можемо робити висновок про стабільність та усталеність парламентських коаліції, а отже про злагодженість усієї політичної системи. Додатково розглядається індекс електоральної волатильності, що демонструє електоральні преференції населення та їх мінливість, і хоча на основі даного індексу важко говорити про вектор причино-наслідкових зв'язків та рівень кореляції між мінливістю виборчих орієнтації та змінами в партійній системі, проте оцінка партійної системи у діапазоні стійкість/ нестійкість вимагає врахування даного показника. Також згадуються більш новітні індекси, що найчастіше застосовуються для оцінки рівня інституціалізації політичних партій та партійних систем, а також показників стабільності/плинності партійної системи. У цьому випадку основна увага приділяється дослідженням на урядовому рівні, а саме трьом основним компонентам – частота змін в уряді, правила (формула) за якими вони відбуваються та умови доступу, з метою потенційної альтернації. Автор робить висновок, що сучасна політична наука неповноцінна без застосування кількісної методологію, яка в свою чергу неможлива без якісної інтерпретації отриманих числових показників.

The emphasis in the article has been put on the appropriateness of the use of quantitative methodology in political science. There have been presented the numerous arguments of the interpretive potential of mathematical formulas for explanation of political processes, and particularly in the spectrum of comparison and evolution. An obvious historical pattern between the increase of popularity of the use of quantitative methodology in political science has been determined, for instance, during the period of Chicago school, behaviorism or in 1970th, when the scientists proposed the main numerical indexes for the analysis of political realities on the one hand, and the numbers of political publications on the other hand. The author has drawn an analogy with the peaks of scientific activeness and the speed of introducing quantitative indicators for evaluation, in particular, the party sphere. Detailed analysis of the basic numerical indexes, helping to describe the state, configuration and evolutional aspect of party systems, has been executed. This primarily is an effective number of parties' index, which gives an idea about the competitive number of political parties in the country, and as a consequence about the fragmentation of party systems and the comparative dynamics of its development. The indexes of fragmentation and polarization, which allow drawing a conclusion on the stability and solidity of the parliamentary coalitions, and therefore the cohesion of the entire political system, have been determined. The index of electoral volatility, which demonstrates the electoral preferences of the population and their variability have been additionally considered. Although it is rather difficult to talk about the vector of cause-effect relations and the level of correlation between the variability of electoral preferences and changes in the party system, but the evaluation of the party system in the range of stability / instability requires consideration of this indicator. The newer indexes, which are more often used for evaluation of the level of institutionalization of parties and party systems, and the indicators of stability / changeability of the party system, have been referred to. The main focus has been drawn to the government-level research, and namely to the three main components such as the frequency of changes in governments, rules (formula) of their conduction, and the conditions of access for the purpose of a potential alternative. The author concludes that modern political science is incomplete without the use of quantitative methodology, which in turn is impossible without a quantitative interpretation of the received numerical indicators. ; У статті ставиться акцент на доречності застосування кількісної методології у політичній науці, наводяться численні аргументи інтерпретаційного потенціалу математичних формул для пояснення політичних процесів, особливо у спектрі порівняння та еволюції. Простежується очевидна історична закономірність між зростанням популярності застосування кількісної методології в політології, як от в період Чиказької школи, біхевіоризму чи в 1970 роки, коли дослідниками було запропоновано основні числові індекси для аналізу політичних реалій, з однієї сторони. Та між чисельністю наукових політологічних публікацій, з іншого боку.Автор проводить аналогію із піками наукової активності та жвавістю запровадження кількісних індикаторів для вимірювання, зокрема партійної сфери. Детально аналізуються базові числові індекси, за допомогою яких можна описати стан, конфігурацію та еволюційних аспект партійних систем. Це перш за все – індекс ефективного числа партій, що дає уявлення про конкурентоспроможну кількість політичних партій в країні, і як наслідок про фрагментацію партійних систем та порівняльну динаміку її розвитку. Індекси фрагментації та поляризації, за допомогою яких можемо робити висновок про стабільність та усталеність парламентських коаліції, а отже про злагодженість усієї політичної системи. Додатково розглядається індекс електоральної волатильності, що демонструє електоральні преференції населення та їх мінливість, і хоча на основі даного індексу важко говорити про вектор причино-наслідкових зв'язків та рівень кореляції між мінливістю виборчих орієнтації та змінами в партійній системі, проте оцінка партійної системи у діапазоні стійкість/ нестійкість вимагає врахування даного показника. Також згадуються більш новітні індекси, що найчастіше застосовуються для оцінки рівня інституціалізації політичних партій та партійних систем, а також показників стабільності/плинності партійної системи. У цьому випадку основна увага приділяється дослідженням на урядовому рівні, а саме трьом основним компонентам – частота змін в уряді, правила (формула) за якими вони відбуваються та умови доступу, з метою потенційної альтернації. Автор робить висновок, що сучасна політична наука неповноцінна без застосування кількісної методологію, яка в свою чергу неможлива без якісної інтерпретації отриманих числових показників.

The author of the article has characterized the empirical methods to be used for the analysis of political parties and party systems, in particular the specificity of indexes application of effective amount of electoral and parliamentary representatives, disproportionality index, index of fragmentation, index of change of electorate preferences. Key words: empirical methods, political parties, the party system, the index of effective number of parties, fragmentation index, disproportionality index, index of changes in preferences of the electorate. ; В статті характеризуються емпіричні методи, які можуть використовуватися для аналізу політичних партій і партійних систем. Йдеться про особливості застосування індексів ефективної кількості електоральних та парламентських партій, індексу пропорційності, індексу диспропорційності, індексу фрагментації, індексу неусталеності уподобань електорату. Ключові слова: емпіричні методи, політичні партії, партійні системи, партійна система, індекс ефективної кількості партій, індекс фрагментації, індекс диспропорційності, індекс неусталеності уподобань електорату.

Martsikhiv Kh. R., Voitovych V. Yu. The concept and typology of political parties and partysystems. – Article.The functioning of political parties in society is characterized. The study of this institution, a thoroughstudy of the problems associated with it, is revealed. In modern conditions, the role of a political party in theorganization of state power is considered as an extremely important topic for the countries of the post-communistcamp, including Ukraine. Solving the problems of political structuring and establishing the institutionof a parliamentary majority in political practice which led to a change in the role and social status of politicalparties, primarily their participation in shaping and identifying political will of citizens and implementingeffective mechanisms of political accountability of parliament and government is analyzed. Political partiesare investigated as the basis for the proper functioning of a quality system of public administration. A key roleof political parties in training and promotion in public policy, for which they are a specific social elevator, isidentified. The parties controlling mechanism of nominating their candidates in the elections is characterized.Parties' influence on the political views and orientations of people, especially young people is analyzed. Parties'function of political socialization of citizens is defined. The article considers issues related to the definitionof the essence of the concept of a political party, as well as examines what is a party system, its typology andthe factors influencing its establishment. The process of formation of the theory of political parties and partysystems is analyzed. It has been found that the most common criterion for classifying party systems is thenumber of competing parties, as measured by the effective number of parties. The characteristics of modernpolitical parties, their functions in the political process are determined. The influence of the party system onthe formation of the principles of public administration in democratic and transitional societies is analyzed.The problems of functioning of political parties are considered, as the existence and activity of political partiesof most modern states is a generally accepted norm and is interpreted as an integral attribute of a democraticway of public administration.It is concluded that more and more often political parties are involved in the decision-making process atall levels. The specifics of the implementation of state policy and the purpose of social partnership in worldpractice are the partnership of political parties and public authorities. The cooperation of government institutionsand political parties to address specific issues in the light of public opinion is a common practice in ademocratic political process. ; Марціхів Х. Р., Войтович В. Ю. Поняття і типологія політичних партій та партійнихсистем. – Стаття.Для сучасних держав роль політичних партій в організації державної влади є надзвичайно важли-вою темою, оскільки вони є основою належного функціонування якісної системи державного управ-ління. Вони відіграють важливу роль у навчанні та просуванні кадрів у державній політиці, для чоговони є специфічним соціальним ліфтом. Тому вирішення проблем функціонування політичних пар-тій в організації державної влади є, на нашу думку, доцільним питанням для тих країн, які будуютьдемократію. Ретельне вивчення особливостей політичних партій є надзвичайно важливим для розу-міння загальних тенденцій політичного процесу. Тому у статті розглянуто питання, пов'язані з визна-ченням сутності поняття «політична партія», також досліджено, що таке партійна система, її типологіята чинники, що впливають на її встановлення. Проаналізовано процес становлення теорії політич-них партій та партійних систем. З'ясовано, що найуживанішим критерієм класифікації партійнихсистем є кількість партій, які змагаються, що вимірюється показником ефективної кількості партій.Визначено характеристики сучасних політичних партій, їхні функції в політичному процесі. Розгля-нуто проблеми функціонування політичних партій, оскільки існування та діяльність політичних пар-тій більшості сучасних держав є загальновизнаною нормою та трактується як невід'ємний атрибут11Актуальні проб леми по літики. 2021. Вип. 68демократичного способу здійснення державного управління. Зроблено висновок, що все частіше полі-тичні партії беруть участь у процесі прийняття рішень на всіх рівнях. Встановлено, що специфікою реалі-зації державної політики та метою соціального партнерства у світовій практиці є партнерство політичнихпартій та органів державної влади. Підтверджено, що співпраця державних установ та політичних пар-тій для вирішення конкретних питань у світлі громадської думки є звичайною практикою демократич-ного політичного процесу.

Осауленко С. В. ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА СВОБОДА ОБ'ЄДНАННЯ: ПРОБЛЕМИ ТЕРМІНОЛОГІЇУКРАЇНСЬКОЇ НАУКИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВАЗміст конституційного права на свободу об'єднання в політичні партії в Україні є одним з елементів цьогосуб'єктивного права. Традиційно структура будь-якого суб'єктивного права аналізується за складом суб'єктівцього права, його об'єкта (об'єктів), а також змісту. При цьому конституційні суб'єктивні права не є винятком.Автор підкреслює, що такий підхід цілком виправданий і його слід дотримуватися.Досліджуючи зміст конституційного права на свободу об'єднання в політичні партії в Україні, постає питан-ня щодо розмежування понять «об'єднання» та «асоціація». Актуальність теми дослідження полягає в тому, щонаразі в Україні тривають євроінтеграційні процеси, які передбачають гармонізацію національного законодав-ства зі стандартами прав людини, прийнятими в ЄС. Саме в межах цих процесів автор аналізує та обґрунтовуєнеобхідність переходу до ширшого застосування поняття «асоціація» в національному законодавстві та україн-ській юридичній літературі.Дотепер фахівці з конституційного права не аналізували питання розмежування понять «асоціація» та «об'єд-нання» в контексті дослідження права на свободу об'єднання в політичні партії в Україні. З огляду на це, під часнаписання статті використано праці, присвячені загальним питанням теорії держави і права (зокрема, розробціпрофесорів Крестовської, Матвєєвої), а також загальним питанням конституційного права з точки зору суб'єктив-них прав (зокрема, розробки професорів Шаповала, Мішиної).Автор аргументує, що необхідно розрізняти поняття «асоціація» та «об'єднання» стосовно конституційногоправа на свободу об'єднань у політичні партії щодо України.Автор рекомендує відмовитися від використання поняття «об'єднання громадян» на користь поняття «асо-ціація» у ст. 36–37 Конституції України та привести у відповідність до Конституції України інші закони та під-законні акти, зокрема Закон «Про політичні партії в Україні», де у ст. 2 «Поняття політичної партії» надаєтьсятаке визначення. Перспективами подальших досліджень є використання того ж тезаурусу, який використовуютьіноземні науковці, які працюють у країнах ЄС, вивчаючи право на свободу об'єднання в політичні партії. ; The content of the constitutional right to freedom of association in political parties in Ukraine is one of the elementsof this subjective right. Traditionally, the structure of any subjective right is analyzed in the composition of the subjectsof this right, its object (objects), as well as the content, and constitutional subjective rights are not an exception to thisrule. It should be emphasized that this approach is fully justified and should be followed. In studying the content of theconstitutional right to freedom of association in political parties in Ukraine, the question of distinguishing between theconcepts of "union" and "association" arises.The relevance of the research topic is that European integration processes are currently underway in Ukraine,which provide for the harmonization of national legislation with human rights standards adopted in the EU. It is withinthese processes that the author analyzes and substantiates the need to move to a wider application of the concept of"association" in national legislation and Ukrainian legal literature.So far, experts in constitutional law have not analyzed the issue of distinguishing between the concepts of "union"and "association" in the context of the study of the right to freedom of association in political parties in Ukraine. Inthis regard, in writing the article used works devoted mainly to general issues of the theory of state and law (primarilythe development of professors Krestovskaya, Matveeva), as well as general issues of constitutional law in terms ofsubjective rights (primarily developed by professors Shapoval, Mishyna). We should also take into the account thedissertation for the degree of Candidate of Law, devoted to the constitutional right to unite in political parties, that wassubmitted by A.M. Moiseev on the materials of foreign law and case law.The author argues that the need to distinguish between the concepts of "union" and "association" in relation to theconstitutional right to freedom of association in political parties in Ukraine.The author recommends to abandon the use of the concept of "association of citizens" in favor of the concept of"association" in Art. 36-37 of the Constitution of Ukraine and bring other laws and bylaws in line with the Constitutionof Ukraine, first of all – the Law "On Political Parties in Ukraine", where in Art. 2 "The concept of a political party"gives this definition. Prospects for further research are to use the same thesaurus used by foreign scholars working inEU countries when studying the right to freedom of association in political parties in Ukraine

Popular methods of fair division are studied in qualification (bachelor's) work. It is shown which method approaches the most optimal result while having a minimiz ed number of options. An effective method for making decisions on the example of solving the problem in a democratic way has been established ; У кваліфікаційній (бакалавріатській) роботі досліжено популярні методи справедливого поділу. Показано, який метод наближує до максимально оптимального результату при цьому маючи мінімізовану кількість варіантів. Встановлено ефективний метод при прийняті рішення на прикладі вирішення питання демократичним шляхом.

The article presents recommendations for the effective use of reserves. For production and business enterprises of all forms of ownership and industries use inventories, which are the most important and significant part of the company's assets. They have a special place in the property and a dominant position in the structure of expenses of various fields, as they is an essential component in the formation of production cost. Implementation of the production process in any domestic enterprise engaged in wealth creation, it is impossible to imagine without inventory (raw materials, fuel, container, packing materials, spare parts for repair, intermediate, low value items), the main purpose of acquiring and the contents of which is to meet the needs that arise during production. The basis of the effective functioning of the enterprise market makes efficient use of inventory. Rapid economic changes, political uncertainty, intense competition, lack of financial, material qualified manpower need new approaches to the management of inventory. ; У статтi навeдeнi рeкомeндацiї по eфeктивному використанню запасiв. Для здiйснeння виробничо-господарської дiяльностi пiдприємства всiх форм власностi та галузeй eкономiки використовують виробничi запаси, якi є найбiльш важливою i значною частиною активiв пiдприємства. Вони займають особливe мiсцe у складi майна та домiнуючi позицiї у структурi витрат пiдприємств рiзних сфeр дiяльностi, оскiльки вониє основною складовою при формуваннi собiвартостi готової продукцiї. Здiйснeння виробничого процeсу на будь-якому вiтчизняному пiдприємствi, якe займається створeнням матeрiальних благ, нeможливо уявити бeз матeрiальних запасiв (сировини, матeрiалiв, палива, тари, тарних матeрiалiв, запасних частинах для рeмонту, напiвфабрикатiв, малоцiнних та швидкозношуваних прeдмeтiв), основною мeтою придбання i утримання яких є задоволeння потрeби, що виникає в процeсi виробництва. Основу eфeктивного функцiонування пiдприємства на ринку створює рацiональнe використання виробничих запасiв. Стрiмкi eкономiчнi пeрeтворeння, полiтична нeвизначeнiсть, жорстка конкурeнцiя, обмeжeнiсть фiнансових, матeрiальних квалiфiкованих трудових рeсурсiв потрeбують пошуку нових пiдходiв до управлiння виробничими запасами.

The article presents recommendations for the effective use of reserves. For production and business enterprises of all forms of ownership and industries use inventories, which are the most important and significant part of the company's assets. They have a special place in the property and a dominant position in the structure of expenses of various fields, as they is an essential component in the formation of production cost. Implementation of the production process in any domestic enterprise engaged in wealth creation, it is impossible to imagine without inventory (raw materials, fuel, container, packing materials, spare parts for repair, intermediate, low value items), the main purpose of acquiring and the contents of which is to meet the needs that arise during production. The basis of the effective functioning of the enterprise market makes efficient use of inventory. Rapid economic changes, political uncertainty, intense competition, lack of financial, material qualified manpower need new approaches to the management of inventory. ; У статтi навeдeнi рeкомeндацiї по eфeктивному використанню запасiв. Для здiйснeння виробничо-господарської дiяльностi пiдприємства всiх форм власностi та галузeй eкономiки використовують виробничi запаси, якi є найбiльш важливою i значною частиною активiв пiдприємства. Вони займають особливe мiсцe у складi майна та домiнуючi позицiї у структурi витрат пiдприємств рiзних сфeр дiяльностi, оскiльки вониє основною складовою при формуваннi собiвартостi готової продукцiї. Здiйснeння виробничого процeсу на будь-якому вiтчизняному пiдприємствi, якe займається створeнням матeрiальних благ, нeможливо уявити бeз матeрiальних запасiв (сировини, матeрiалiв, палива, тари, тарних матeрiалiв, запасних частинах для рeмонту, напiвфабрикатiв, малоцiнних та швидкозношуваних прeдмeтiв), основною мeтою придбання i утримання яких є задоволeння потрeби, що виникає в процeсi виробництва. Основу eфeктивного функцiонування пiдприємства на ринку створює рацiональнe використання виробничих запасiв. Стрiмкi eкономiчнi пeрeтворeння, полiтична нeвизначeнiсть, жорстка конкурeнцiя, обмeжeнiсть фiнансових, матeрiальних квалiфiкованих трудових рeсурсiв потрeбують пошуку нових пiдходiв до управлiння виробничими запасами.

Introduction. Every person must, as a maximum, exercise power and, at least, obey the authority. Each of these processes is conditioned by a certain attitude to one or another phenomenon. The current electoral process is based on the emerging image of future politician. The question of political image-making is fundamental in shaping a new figure in the political arena or consolidating the position of an already existing politician.Purpose. The research aims at the improvement of the theoretical apparatus of the problem of political image making and search for the components of a positive image of politician.Methods. In the course of the research, the data of expert evaluations were used, the method of ball assessments and the tabular method of information display were applied.Results. The article explores the essence of political image-making and its classification. Proceeding from the fact that politicians of any level (both local and national) must meet the demands of the population, namely to demonstrate proper behavior and way of thinking, the components of the image (external, internal and procedural) are revealed in the article. Proposed, what elements of these components are important in image-making. The analysis of the procedural component of the image is based on the classification of human psychotypes. The article presents the improvement of the theoretical apparatus of this issue by introducing the concept of «effective image». Proposed use score with points to determine efficiency of the image of politician.Originality. Proposed to use the term «effective image». An effective image is a positive image of a political figure, whose components (external, internal and procedural) are oriented towards increasing the number of supporters from the side of the population, by showing satisfactory behavior for the community, aimed at increasing the well-being of the population of the city, region and country as a whole. Effective image should have the following characteristics of these components:1. External component: the appearance of a politician, his face, hairstyle, posture, clothing and accessories should not cost millions, but they must meet a serious status, expressing it in an official business style; gestures and language must be clear, restrained; according to the timbre and feature of speech, politicians should show their competence and professionalism, a good understanding of the case;2. The internal component: the opinion of the politician should be clearly focused on the development of the welfare of the country, raising the living standards of the population, the identification of patriotism and the desire for fundamental changes that will improve the political situation of the country should be tracked; intellectual and professional skills must be at a high standard, in accordance with the specifics of the field of work; The political idea of politics should be directed, first of all, to improving the lives of the population, not its own.3. The procedural component is very important, and it is very difficult to work with image-makers. We have formed an effective procedural component of the image of a politician, namely: active in political initiatives; quickly orientated in any situation; establishes external connections; leadership and organizational qualities; purposeful in their actions; persistent in work; stable in his behavior and emotions; persistent in the performance of official duties; energetic in the execution of cases.Conclusion. Consequently, we can conclude that the internal component of the image of politician (thinking, attitudes towards the people) and the procedural component (by which the politician carries out his functions) is fundamental to the formation of a positive image that is attractive to the electorate. The question of the effective image (an image aimed at increasing the number of supporters from the side of the population, by showing satisfactory behavior for the community, which is aimed at improving the well-being of the population) will be relevant at all times in a civilized society. The need to continue the study of this issue is due to the constant change in the economic and political situation of the state.

Analysed place and role of the Ukrainian parties in the context of existing society system. Based on the political parties modern typology the features of the Ukrainian political alliances are compared to the characteristics of electoral political parties. The author considers the peculiarity of electoral participation of Ukrainian political parties against the background of national and foreign experience, determines the conditions and ways of Ukrainian political parties successful institutionalization. Key words: electoral party, party of success, voting party system, cartel parties, virtual parties. ; Аналізується місце та роль українських партій в контексті політичної системи суспільства. На основі сучасної типології політичних партій порівнюються риси українських політичних об'єднань з типовими характеристиками політичних партій виборчого типу. Розглядаються особливості електоральної участі українських політичних партій на тлі вітчизняного й зарубіжного досвіду. Визначаються умови та шляхи успішної інституалізації політичних партій України. Ключові слова: виборча партія, партія успіху, перцептивна (воутингова) партійна система, картельні партії, віртуальні партії.

The article deals with the issue regarding ensuring of effective protection in criminal proceedings. Following analysis of international acts and cases of the European Court of Human Rights international standards which are designated for the exercise of the right to protection in criminal proceeding and ensuring of its efficiency have been highlighted. It has been proposed to divide these standards in the following groups: i) standards which are aimed at ensuring efficiency of the legal defense carried out by the convicted person independently; ii) standards which contribute to effective legal defense carried out by defense attorney; iii) standards which were developed for effective legal defense carried out by the party of defense (by a convicted person and a defense attorney); iv) standards which have requirements to the state or its bodies and provides its bodies with obligations to ensure an effective legal defense. In this group of standards, the author highlights some elements compliance with which contribute to effective legal defense in criminal proceedings. Following a systematical analysis of the decisions of the European Court of Human Rights it has been concluded that majority of international standards have been implemented in national criminal procedure legislation. At the same time there is a space for improvement because there are standards which were not enshrined in Criminal Procedure Code of Ukraine such as: presentation of procedural documents to the convicted person in his language or other language he/she speaks if he/she signed these documents; providing with an opportunity to choose the defense attorney including the cases of his/her attraction upon appointment; binding the state to ensure the real defense of the suspect, convicted person because the appointment of the defense attorney does not ensure effective legal aid etc.

The topic of effective dispute resolution has been explored, as various conflicts are an integral part of public life or, as scholars rightly point out, conflicts are inevitable. The approaches used to resolve them are diverse and characterize the evolution of justice – from traditional litigation to modern alternative conciliation procedures and the so-called "conflict management", which helps not only to resolve disputes but also to maintain normal and productive relations between its participants in future. Alternative dispute resolution can be seen as a reaction to the significant increase in the number of appeals to court, the increase in court costs and the increase in court hearings, which inevitably accompany this form of protection of rights during the twentieth century. The first studies ~ 64 ~ ВІСНИК Київського національного університету імені Тараса Шевченка ISSN 1728-3817 of alternative dispute resolution procedures can be found in the 1940s, but the interest of researchers increased significantly in the 1960s and 1970s, which led to the implementation of the concept of out-of-court protection in many countries, but not to dispute resolution. The basic modern approach to dispute resolution is characterized as a constructive dialogue for finding a compromise by any means, based on the vision of conflict as an integral and inevitable phenomenon that accompanies the dynamics of human relations. A change in the perception of the conflict should lead to a change in the established tools for their settlement into a comprehensive system that allows not so much to resolve it as to control, thus endowing it with constructive features that generally contribute to the development of productive relations. Accordingly, referring to our chosen epigraph, the vision of disputes as a basis for battle will grow into an awareness of their usefulness, if they are settled and controlled by experts.

The author of the article shows that conflicts attract the attention of representatives of various fields of knowledge (philosophy, sociology, conflict studies, psychology, history, political science, jurisprudence, military science, culturology, art, ethnology, pedagogy and etc.), in particular, in order to develop optimal ways to resolve them at various levels of deployment of conflict confrontation between different parties. Emphasizes that conflict should be considered as one of the types of social interaction. Its participants can be individuals, human groups, organizations, institutions, societies, countries, states and so on. Phenomena of conflicts, from ancient times to the present, in various artistic forms reflect the reality of a certain era and features of historical time. Artistic understanding of the phenomena of conflicts complements, strengthens and facilitates the scientific analysis of the problems of conflicts and the dynamics of their course. Analyzes the reasons that, since cinema is one of the most popular art forms of today, combining creativity and production, cinema itself can be actively involved in the processes of deconflict of Ukrainian society. Indicates the specifics of feature film: it affects the deep layers of consciousness, touches all the strings of the human soul and at the same time reflects the current problems of today; forces the viewer to identify with the characters of the film and actively include their ideals, principles, behavior and thinking in their real lives. He concludes that cinema, given its subject matter and plot, plays a significant role in shaping both aggressive and peaceful behavior of people, ie it can contribute to either increasing the level of conflict situations in society, or their leveling. Proves that in order to reduce the level of conflict in society, it is necessary to reduce the number of films that contain open displays of violence, bloody scenes and large-scale plans of terror; it is necessary to increase the number of high-quality Ukrainian films of patriotic orientation.

It has been found that in the 21st century, political parties play an important role in the political processes of society, forming political power in a representative democracy. Qualitative development of political parties is possible with proper legal support, which allows ruling and opposition political parties to participate in electoral processes on a democratic basis. It is determined that crucial for a proper understanding of the basic principles of political party participation in electoral processes is that they should in no way be seen as a means of imposing excessive restrictions on political parties respecting the right of citizens to hold political office, personally or as political party representatives. It is substantiated that political parties perform an important representative function during their activity. The main task of political parties is to participate in the formation of the political will of the people through the electoral process and the implementation of a certain political course. It is proposed to consider political parties as organizations that have united certain individuals, one of whose goals is to participate in the management of public affairs through the nomination of candidates in free and democratic elections. It was found that in countries where national law does not require the registration of political parties, a political party is still subject to certain requirements for their participation in the electoral process. There is a tendency towards a more liberal approach to the requirements of the functioning of political parties of power to developed classical European democracies. At the same time, the democracies of Central and Eastern Europe are characterized by greater bureaucratization and formalized requirements for state registration and participation of political parties in the electoral process.