Suchergebnisse

«The Theory of Justice» by John Rawls, being an «unfinished project», undergoes significant transformations related both to the general «postmodern situation» and to the political and economic processes of globalization, which determine the relevance of this article. The influence of socio-cultural, political and economic transformations of the late twentieth and early twenty-first centuries of Rawls׳ ideas was characterized in the article. The paper considers the changed context which is subjected to the influence of the political and economic processes of globalization. It is established that what is now called the «After Rawls» in Western theory reveals the following main areas of research: new interpretations of Rawls' fundamental concepts, the continuation of his dialogue with other scientific schools and the expansion of his political philosophy in the direction of both Western context and other national contexts of recent decades. The paper has also established that since we live in a world in which sex is always considered to be one of the most obvious reasons for establishing the legitimacy of various rights and restrictions and justice theory in its essence decides whether it is possible to treat people in different ways and why the appeal of the gender researchers to modern theories of justice is quite natural. The analysis of leading directions is presented: libertarianism, socialism, communitarianism, feminism. The article reveals that in this analysis with all the indicated differences – the general tendency is traced as for interpret in justice as a requirement of respect for the dignity of all people as free, equal, rational and moral individuals. The analysis of the works of scientists who represent a significant development of the ideas of classical Western philosophy has shown that those ideas dominate today in Western theories of justice. The article also reveals that at the beginning of the 21st century while developing a theory that includes women's experience and referring to issues associated with femininity gender researchers argue that at the level of generalizations feminist epistemology represents attempts of many oppressed groups to restore the value of their experience, thus achieving justice. The article notes that in the fundamental work of Rawls there is almost no indication that the modern liberal society, to which the principles of justice under discussion should be applied, is gender structured at all levels and in all spheres. ; Концепции социальной справедливости являются, по-прежнему, дискуссионными в современной науке; именно поэтому исследование справедливости в её постмодернистских аспектах, данных в этой статье, является валидным и актуальным. Влияние социокультурных, политических и экономических трансформаций конца ХХ – начала ХХI вв. на рецепцию идей Джона Ролза является предметом спорных аргументов в работах ведущих теоретиков: Насбаум, Оукин, Поджи, Иглтона, Миллера, Фукуямы, Хомски, Сэндела, Нильсена и др. С другой стороны, публикации последних лет по проблеме справедливости ярко демонстрируют, что феномен справедливости охватывает отчетливо постмодернистские тенденции. Утверждается, что два основных направления исследований в западной теории периода «After Rawls» акцентируют внимание на том, что работы Ролза строятся на консервативных и анти-космополитических положениях, что его эгалитарная доктрина в национальных границах с минимальными обязанностями вне этих границ оказывается весьма нестабильной и проблематичной. С точки зрения гендерных исследователей доказывается, что принадлежность к полу всегда считалась и сегодня считается одним из самых очевидных оснований для установления законности различных прав и ограничений. Важно также то, что в теории Ролза отсутствуют указания на то, что современное либеральное общество гендерно структурировано. ; Концепції соціальної справедливості є, як і раніше, дискусійними в сучасній науці; саме тому дослідження справедливості в її постмодерністських аспектах, даних у цій статті, є дійсним і актуальним. Вплив соціокультурних, політичних та економічних трансформацій кінця ХХ – початку ХХI ст. на рецепцію ідей Джона Роулза є предметом суперечливих аргументів у роботах провідних теоретиків: Насбаум, Оукін, Поджі, Іглтона, Міллера, Фукуями, Хомскі, Сендела, Нільсена та інших. З іншого боку, публікації останніх років із проблеми справедливості яскраво демонструють, що феномен справедливості охоплює чітко постмодерністські тенденції. Стверджується, що два основних напрямки досліджень у західній теорії періоду «After Rawls» акцентують увагу на тому, що роботи Ролза будуються на консервативних і анти-космополітичних положеннях, що його егалітарна доктрина в національних кордонах із мінімальними обов'язками поза цими межами виявляється вельми нестабільною і проблематичною. З точки зору гендерних дослідників доводиться, що приналежність до статі завжди вважалася й сьогодні вважається однією з найбільш очевидних підстав для встановлення законності різних прав та обмежень. Важливо також те, що в теорії Ролза відсутні вказівки на те, що сучасне ліберальне суспільство гендерно структуроване.

Gymnastics, being one of the forms of physical culture, has undergone a majorevolution from the ancient to the present times. The growth of interest in gymnastics was provokedby the diversity of its disciplines – their attractiveness and accessibility. For many decades gymnasticswas only a domain of men, but as the democratization and egalitarianism of social life was advancing,women also began to appear in competition.The paper aims at presenting the genesis of the participation of women in gymnastic activitiesin historical context, focusing on Polish gymnastics. ; Гімнастика як одна з форм фізичної культури пройшла довгий шлях від стародавніх часів досучасності. Різноманітність напрямків, які пропонує гімнастика, їх доступність і привабливість дозволили знайтидедалі більше прихильників серед різних верств населення. Упродовж багатьох років гімнастика була прерогати-вою чоловічої частини суспільства, однак демократизація життя суспільства дозволила жінкам також долучитисядо спортивного суперництва.Метою роботи є історичний аналіз участі жінок у гімнастичних формах занять. Особлива увага приділенарозвиткові польської жіночої гімнастики.

The article is devoted to the social-philosophical analysis of political-cultural foundations and normative content of equality as a moral and political category in the liberal perfectionism concepts. ; Статья посвящена социально-философскому анализу политико-культурных оснований и нормативного содержания равенства как морально-политической категории в концепциях либерального перфекционизма. ; Стаття присвячена соціально-філософському аналізу політико-культурних засад та нормативного змісту рівності як морально-політичної категорії у концепціях ліберального перфекціонізму.

The article covers processes of elitist paradigm of leisure' transformation into egalitarian one, which took place during the second half of the XIX-th century. Evolution of leisure practices was influenced by democracy development, urban processes, science and technology achievements, new type of social and economic relations' emerging. The article prove that industrialization had reasoned strict division of social life to sphere of work and sphere of leisure, correspondingly setting work time and free time. The base for work time' reducing was J.A.Komensky' theory of "three octads" lately substantiated by German physician C.W.Hufeland (1762-1836): eight hours to sleep, eight hours to work, eight hours to have rest and leisure. The strict separating of free time and work tome indicates differences between urban culture of Modern age and rural archaic culture, while setting urban life within two spheres which are relatively autonomic: work time and free time, work time and rest time, time for productive activity and time for leisure activity. In major part of highly developed countries the ultimate work time was setting and legislatively approved in 10 hours. 8 hours work time was set only for some branches' workers inEngland, German,Francebut it wasn't governmentally approved anywhere.Urbanization went with spreading city values among all rungs in the society. City had concentrated a great amount of heterogeneous population pretend to have its own entertainments, forming its active demand for public forms of leisure. City bourgeois had became the main consumer of cultural services proposed by leisure centers and one didn't just consumed but determined leisure services and goods' flow with own tastes and demands.Communicative system of society had became more perfect thanks to technical innovations. It was science and technology progress that prepared a ground for cinematograph origination. "Magic lantern", mutoscope, kinetoscope used to entertain public in fairs and parks were its precursors. Inventing of electricity had made possible night entertainments.The tendency toward aristocracy and busyness, science, artist, establishment bureaucracy elites integration was under analysis in the article. Aristocracy tried to keep its exclusiveness and unapproachableness while considering middle class a member of society' upper. Noblesse made its conduct using rules, rituals, convenances and its public ignoring made one out of this society. The process of elitist leisure paradigm transformation to egalitarian one was demonstrated on the issue of middle class union with nobles as an implication of middle class taking part in aristocratic forms of leisure. As to proletariat who experienced lack of social and political freedom tavern had became a universal place to have rest.Commercialization of a leisure was a characteristic feature of the XIX-th century and became a kind of mediator between individual and his/her needs, quickening false and factitious pleasures (need for sharp feelings, refine lust, external shine) proposing clichéd forms of moral and cultural demands' satisfaction.The conclusion proposed that leisure practices developed in the XIX-th century because of various social transformations, rationalization of production, scientific discoveries, but primarily because of culture paradigm changes.Mass culture appearing had led to "junction" of leisure practices, appropriated for different social classes: fondness of cinematograph, circus, sports, theaters, clubs and meetings' membership. Meanwhile private leisure of major part of common people whose life was economically and socially dependent was reduced to spent time in taverns, inns, where visitors gambled, cheated, drank mostly.The core of bourgeois society' system of values is private property owning, so relations are determined with level of income, capital, estate status. Humanistic values transform to hedonism, material comfort and passive consumption. It was these factors that made the conditions to posit right to have leisure not just for "exclusive" but for common people since late XVIII-th – early XIX-th centuries, leisure values become more democratic, different leisure practices become more approachable for common people. Transformation of leisure services into commodity sharpens contradictions between leisure as a sphere of spiritual and leisure as a commercial activity. ; Статью посвящено процессам трансформации элитарной парадигмы досуга в эгалитарную, которые особенно ярко проявились со второй половины ХІХ ст. На эволюции досуговых практик сказались демократические, урбанистические, социально-экономические изменения, а также научно-техническое развитие. ; Статтю присвячено процесам трансформації елітарної парадигми дозвілля в егалітарну, що яскраво виявилося з другої половини ХІХ ст. На еволюції дозвіллєвих практик позначилися демократичні, соціально-економічні й урбаністичні зрушення, науково-технічний розвиток.

The article presents a number of fundamental basic attitudes of social science contained in its theoretical heritage. In particular, it expressed the position that the majority of classical sociological concepts in its grounds are: progressivistic, egalitarian, anti-consumer and rational. Author gives arguments justifying resonating each of these postulates with subjects of social reality. It is noted that the dissonance between eschatological expectations of renewed state of society and dramatic character of events can influence the nature of perception of educational material in the preparation of professional sociologists. In such a situation, there is still valid difficultly solvable dilemma relating to personal choice: whether to focus on the ethical «core» of sociology, as it is represented by the founders of sociology and current successors of their traditions, or actively explore the skills to take advantage of the interest of different social groups in the use of sociological tools for further development of consumer initiatives, as well as preserving and modifying the practice of social inequalities. ; В статье представлен ряд базисных установок социологической науки, содержащийся в ее теоретическом наследии. В частности, высказывается мысль, согласно которой большинство классических социологических концепций по своим основаниям являются прогрессистскими, эгалитаристскими, антипотребительскими и рационалистскими. Приводятся аргументы, обосновывающие несовпадение каждого из данных постулатов с социальной реальностью. Отмечается, что диссонанс между ожиданиями обновленного состояния общества и драматизмом событий, происходящих в современном обществе, может оказывать влияние на характер восприятия учебного материала в контексте подготовки профессиональных социологов. Подчеркивается, что в такой ситуации сохраняет актуальность сложная дилемма, касающаяся личностного выбора преподавателей социологии: ориентироваться на этическое «ядро» социологии, каким его представляли основатели социологической науки и нынешние продолжатели их традиций, либо активно осваивать навыки, позволяющие воспользоваться заинтересованностью различных социальных групп в применении социологического инструментария для дальнейшего развития общества потребления, а также сохранения и модификации практики социальных неравенств. ; У статті здійснений теоретичний аналіз найбільш значущих «моделей» демократії, які необхідно враховувати в процесі політичної модернізації України. У надскладних пост-революційних, воєнних умовах існує нагальна потреба у пошуку оптимальної, ефективної форми демократії та переоцінки траєкторії демократичного «дрейфу», що відбувається в умовах модернізації нашої країни. Процес «транзиту» України до демократії перш за все пов'язан з подоланням рудименту тоталітаризму й автократії. Проголошена сьогодні стратегія реформ фактично націлена на прогресивну модель європейської демократичної держави. Демократичні перетворення вже набули характеру закономірної тенденції, але їхнє протікання все ще залишається проблемним і кризовим, має соціально невпорядкований характер, поки що слабо керованим державними структурами. Тому «модель», що синтезує принципи неоліберальної, плюралістичної та соціальної демократії, може бути реалізована в Україні виключно шляхом збалансування і гармонізації розвитку об'єктивних та суб'єктивних чинників демократизації країни.

Сучасна політична філософія аналітичного спрямування демонструє наявність великого спектру течій, концептуальних підходів та конкретних теорій, які розглядають найрізноманітніші проблеми політичного життя суспільства. Всі ці проблеми зрештою зводяться до проблеми суспільного блага—в чому воно полягає і як його можливо (якщо взагалі можливо) досягти. Суспільне благо слід розуміти тут гранично широко, не як набір якихось конкретних матеріальних або духовних благ, а як те, що Арістотель називав "благим життям", заради якого люди, власне, і об'єднуються в суспільство і яке передбачає вищу ступінь індивідуальної і суспільної досконалості (в першу чергу, моральної). З огляду на те, що досягнення суспільного блага можливе лише за умови, що суспільство грунтується на ідеї справедливості, одним з центральних завдань політичної філософії стає теоретична експлікація саме цієї ідеї—дати пояснення, в чому вона має полягати і яким чином суспільство і держава можуть і повинні їй відповідати. Ця ідея виступає засадничою для інших суспільних цінностей, найважливіші з яких знайшли своє вираження в знаменитому гаслі Великої французької революції: "Свобода, рівність, братерство!". Залежно від того, яка цінність приймається як визначальна для розв'язання проблеми справедливості, можна виділити чотири основні напрями сучасної аналітичної політичної філософії: утилітаризм (користь), лібералізм (свобода), егалітаризм (рівність), комунітаризм (спільність). Згідно з утилітаризмом, в основі справедливості, як і будь-яких інших понять моральної і політичної філософії, лежить принцип корисності. Соціально-політичні концепції ліберального типу визнають свободу за основну політичну цінність. Теорії егалітаризму розрізняються між собою залежно від концепції рівності, яку вони приймають. Відповідно до уявлень комунітаризму, в центрі політико-філософського розгляду взагалі і концепції соціальної справедливості зокрема повинні знаходитися не окремі індивіди, а спільноти людей і суспільство загалом. ; Modern political philosophy of analytical direction demonstrates the existence of a wide range of trends, conceptual approaches and specific theories that address a variety of issues in the political life of society. All these problems ultimately come down to the problem of the public good—what it is and how it is possible (if at all possible) to achieve. The public good should be understood here very broadly, not as a set of some specific material or spiritual goods, but as what Aristotle called the "good life", for which people, in fact, unite in society and which provides a higher degree of individual and social perfection (first of all, moral). Given that the achievement of the public good is possible only if society is based on the idea of justice, one of the central tasks of political philosophy is the theoretical explication of this idea —to explain what it should be and how society and the state can and must meet it. This idea is fundamental to other social values, the most important of which found expression in the famous slogan of the French Revolution: "Freedom, equality, brotherhood!". Depending on the value accepted as decisive for solving the problem of justice, we can distinguish four main directions of modern analytical political philosophy: utilitarianism (utility), liberalism (freedom), egalitarianism (equality), communitarianism (comunity). According to utilitarianism, the basis of justice, as well as any other concepts of moral and political philosophy, is the principle of usefulness. Socio-political conceptions of the liberal type accept freedom as the main political value. Theories of egalitarianism differ from each other depending on the concept of equality they adopt. According to the communitarian conception, the center of political and philosophical consideration in general and the concept of social justice in particular should deal not with particular individuals, but with communities and society in general.

У статті розкривається специфіка формування ментальних чинників виникнення Української Народної Республіки на початку ХХ ст. Найбільш важливі фактори та етапи тогочасного українського державотворення відтворюються за допомогою методу історичної ретроспективи. Метою даної статті є виявлення політикоментальних особливостей українського народу на підставі аналізу історичної форми державності – УНР. Проект Конституції УНР запроваджував Українську державу, головними принципами функціонування якої були: традиційний демократизм (який свідчить про збереження народоправчої домінанти в політичній ментальності українства), принцип розподілу влади, усіляке гарантування прав національних меншин (що вказує на безумовну толерантність українства у ставленні до громадян інших національностей) та ін. Проект Конституції УНР передбачав створення парламентської республіки, адже Всенародні Збори (парламент) виступали головним органом державної політики. ; В статье раскрывается специфика формирования ментальных факторов возникновения Украинской Народной Республики в начале ХХ в. Наиболее важные факторы и этапы формирования тогдашнего Украинского государства воспроизводятся с помощью метода исторической ретроспективы. Целью данной статьи является выявление политико-ментальных особенностей украинского народа на основании анализа исторической формы государственности – УНР. Проект Конституции УНР учреждал Украинское государство, главными принципами функционирования которого были: традиционный демократизм (который свидетельствует о сохранении демократической доминанты в политической ментальности украинцев), принцип разделения властей, обеспечение прав национальных меньшинств (что указывает на безусловную толерантность украинцев в отношении граждан других национальностей) и др. Проект Конституции УНР предусматривал создание парламентской республики, ведь Всенародное Собрание (парламент) выступало главным органом государственной политики. ; The article reveals the specifics of the formation of mental factors of the emergence of the Ukrainian People's Republic in the early twentieth century. The most important factors and stages in the formation of the then Ukrainian state are reproduced with the help of the historical retrospective method. The purpose of this article is to reveal the political and mental features of the Ukrainian people on the basis of an analysis of the historical form of statehood – the UPR. The draft Constitution of the UPR established the Ukrainian state, the main principles of its functioning were: traditional democracy (which indicates the preservation of the dominant in the political mentality of Ukrainians), the principle of separation of powers, ensuring the rights of national minorities (which indicates the unconditional tolerance of Ukrainians against citizens of other nationalities) and The draft Constitution of the UPR provided for the creation of a parliamentary republic, since the National Assembly (parliament) public policy. Analysis of Ukrainian statehood at the beginning. The withdrawal of the ZUNR from the United Republic was explained "firstly, by the fact that the authorities of the Directorate and its governing bodies were further restricted to the east of Zbruch, and secondly, gradually in the foreground in the relations of the UPR with the ZUNR, with all the evident appearance deep ideological, cultural, psychological and political differences that have accumulated between the East and Galician Ukrainians for centuries. Religious factor played important role. Ukrainian Orthodoxy is under the influence of certain elements of Byzantium, such as the mysticism of aesthetics, cesaropapism, the democratic nature of church bases, and on the other hand, Ukrainian Catholicism, that is, Greek Catholicism, is based on the principles and traditions of the strict preservation of ecclesial independence before secular authorities , democratic selection of personnel, but the preservation of the hierarchical principle in the process of resolving church issues and Western-style rationalism.Church divisions coincide at the beginning of this century with two separate political experiences – authoritarian royal reality and a limited parliamentary monarchy with elections and an underdeveloped party system in Austria-Hungary. Consequently, Ukrainians reached the liberation struggles of 1917–1921 with two separate experiences.Twentieth century allows us to determine some of the main features of the political mentality of Ukrainian: democracy, constitutionalism, egalitarianism, existential individualism, regionalism, and others. The diverse political experience of Western and Eastern Ukrainians, which was formed at the beginning of the 20th century, has a certain echo at the end of the same century, when in the conditions of independent Ukraine we observe noticeable differences in the methods of political action, geopolitical and party-ideological orientation of the Galician and Dnipro.

У статті розкривається специфіка формування ментальних чинників виникнення Української Народної Республіки на початку ХХ ст. Найбільш важливі фактори та етапи тогочасного українського державотворення відтворюються за допомогою методу історичної ретроспективи. Метою даної статті є виявлення політикоментальних особливостей українського народу на підставі аналізу історичної форми державності – УНР. Проект Конституції УНР запроваджував Українську державу, головними принципами функціонування якої були: традиційний демократизм (який свідчить про збереження народоправчої домінанти в політичній ментальності українства), принцип розподілу влади, усіляке гарантування прав національних меншин (що вказує на безумовну толерантність українства у ставленні до громадян інших національностей) та ін. Проект Конституції УНР передбачав створення парламентської республіки, адже Всенародні Збори (парламент) виступали головним органом державної політики. ; В статье раскрывается специфика формирования ментальных факторов возникновения Украинской Народной Республики в начале ХХ в. Наиболее важные факторы и этапы формирования тогдашнего Украинского государства воспроизводятся с помощью метода исторической ретроспективы. Целью данной статьи является выявление политико-ментальных особенностей украинского народа на основании анализа исторической формы государственности – УНР. Проект Конституции УНР учреждал Украинское государство, главными принципами функционирования которого были: традиционный демократизм (который свидетельствует о сохранении демократической доминанты в политической ментальности украинцев), принцип разделения властей, обеспечение прав национальных меньшинств (что указывает на безусловную толерантность украинцев в отношении граждан других национальностей) и др. Проект Конституции УНР предусматривал создание парламентской республики, ведь Всенародное Собрание (парламент) выступало главным органом государственной политики. ; The article reveals the specifics of the formation of mental factors of the emergence of the Ukrainian People's Republic in the early twentieth century. The most important factors and stages in the formation of the then Ukrainian state are reproduced with the help of the historical retrospective method. The purpose of this article is to reveal the political and mental features of the Ukrainian people on the basis of an analysis of the historical form of statehood – the UPR. The draft Constitution of the UPR established the Ukrainian state, the main principles of its functioning were: traditional democracy (which indicates the preservation of the dominant in the political mentality of Ukrainians), the principle of separation of powers, ensuring the rights of national minorities (which indicates the unconditional tolerance of Ukrainians against citizens of other nationalities) and The draft Constitution of the UPR provided for the creation of a parliamentary republic, since the National Assembly (parliament) public policy. Analysis of Ukrainian statehood at the beginning. The withdrawal of the ZUNR from the United Republic was explained "firstly, by the fact that the authorities of the Directorate and its governing bodies were further restricted to the east of Zbruch, and secondly, gradually in the foreground in the relations of the UPR with the ZUNR, with all the evident appearance deep ideological, cultural, psychological and political differences that have accumulated between the East and Galician Ukrainians for centuries. Religious factor played important role. Ukrainian Orthodoxy is under the influence of certain elements of Byzantium, such as the mysticism of aesthetics, cesaropapism, the democratic nature of church bases, and on the other hand, Ukrainian Catholicism, that is, Greek Catholicism, is based on the principles and traditions of the strict preservation of ecclesial independence before secular authorities , democratic selection of personnel, but the preservation of the hierarchical principle in the process of resolving church issues and Western-style rationalism.Church divisions coincide at the beginning of this century with two separate political experiences – authoritarian royal reality and a limited parliamentary monarchy with elections and an underdeveloped party system in Austria-Hungary. Consequently, Ukrainians reached the liberation struggles of 1917–1921 with two separate experiences.Twentieth century allows us to determine some of the main features of the political mentality of Ukrainian: democracy, constitutionalism, egalitarianism, existential individualism, regionalism, and others. The diverse political experience of Western and Eastern Ukrainians, which was formed at the beginning of the 20th century, has a certain echo at the end of the same century, when in the conditions of independent Ukraine we observe noticeable differences in the methods of political action, geopolitical and party-ideological orientation of the Galician and Dnipro.