There's always been two histories to tell about International Relations. One that explains structures and processes and another that understands individual and collective actions. But the first one has always been predominant in our discipline, forgetting what International Relations truly means for the states and for global political actors. ; Siempre habrá dos historias que contar de las relaciones internacionales. Una que explique estructuras y procesos, y otra que comprenda las acciones de los individuos y de los agregados sociales. Pero siempre ha sido la primera de estas historias la que ha dominado la disciplina, olvidando los significados que las relaciones internacionales tienen para los Estados y para otros actores de la política mundial.
Siempre habrá dos historias que contar de las relaciones internacionales. Una que explique estructuras y procesos, y otra que comprenda las acciones de los individuos y de los agregados sociales. Pero siempre ha sido la primera de estas historias la que ha dominado la disciplina, olvidando los significados que las relaciones internacionales tienen para los Estados y para otros actores de la política mundial ; There's always been two histories to tell about International Relations. One that explains structures and processes and another that understands individual and collective actions. But the first one has always been predominant in our discipline, forgetting what International Relations truly means for the states and for global political actors
The article deals with the issue on the correlation, study and usage of the international relations history theoretical foundations as a sufficiently specific scientific direction, combining the features of historical and political sciences, in particular world history, the history of diplomacy, political science, the theory of the international relations, etc. The emergence of the international relations history is connected with the development of national historical sciences, the study of the history of diplomacy, geopolitical concepts, the theory of international relations, etc. The results of the scientific study of the international relations history have laid the basis for the common international processes study. Throughout the XX-th century this direction was actively developing, been influenced upon by the confrontation of political systems. Accordingly, antagonistic ideologies were used, a sample selection of historical facts and sources was carried out. Such issues as the concept and the subject of the international relations history, its periodization, and relations with the world history, history of diplomacy, the theory of international relations and other scientific directions still remain controversial.
The article considers the role assigned to culture in a realistic approach to the analysis of international relations. As a result of the study, aspects of international politics have been identified in which culture is given importance. In particular, culture is used as one of the ways to change the power relations between states. From the standpoint of a realistic approach, it is the struggle for power in the international arena that explains the most tangible external influences on the culture of a particular society today. ; У статті розглянуто роль, яка відведена культурі у реалістичному підході до аналізу міжнародних відносин. В результаті дослідження визначено низку аспектів міжнародної політики, у яких культурі надається важливе значення. Зокрема, культура використовується як один із засобів зміни владних відносин між державами. З позиції реалістичного підходу, саме боротьбою за владу на міжнародній арені і можна пояснити найбільш відчутні зовнішні впливи на культуру окремого суспільства сьогодні.
The basic aspects of the theory of argumentation, the relations of argumentation with the concept of logical inference and a description of argumentation in the analysis of compared international politics are presented in this article. Argumentation will be here understood as part of a deliberative process of pro or against reasoning around certain opinion that might be defended by means of a confrontation of ideas. Therefore, the one who argues proposes, refuses, beats or justifies any understanding of the world. With this in view, a brief description of deductive argumentative systems is undertaken. Some degree of formality, arising from the logics to structure the general argumentative basis, is introduced. Then, an exemplification based on a highly recognized case in international relations is presented: the conditions of public debate that gave birth to the invasion and war in Iraq. ; En este artículo se presentan aspectos básicos de la teoría de la argumentación, las relaciones de la argumentación con el concepto de inferencia lógica y una ilustración sobre argumentación en análisis de política comparada internacional. La argumentación se comprenderá como parte de un proceso deliberativo de razones en favor o en contra de un punto de vista que puede defenderse mediante una confrontación de ideas. Por lo cual quien argumenta: propone, refuta, derrota o justifica una determinada concepción del mundo. Con este propósito, se aborda preliminarmente una breve descripción de sistemas deductivos de argumentación (SDA). Se introduce cierto grado de formalización proveniente de la lógica para estructurar los cimientos de la argumentación en general, y luego se ofrece una ilustración con base en un caso reconocido ampliamente en política internacional: las condiciones del debate público que dieron lugar a la invasión y la guerra en Irak.
The article analyzes the process of conceptualization of the scientific category "national interests" in international relations theory. It is noted that the conceptualization of the national interests means the procedure of theoretical organization of their scientific knowledge in order to build an appropriate theoretical and methodological model of research, highlight the essential characteristics of the phenomenon and develop its conceptual apparatus. The main hypothesis of the study is the assumption that the state of national interests can act as a universal generalizing criterion of national security. The formation of this criterion is based on the following basic characteristics of the state: socio-political system, indicators of economic development, international division of labor, geopolitical situation, as well as national and cultural traditions. The use of comparative-historical and activity method of scientific research made it possible to trace the evolution of scientific knowledge of national interests and the process of their conceptualization into an independent scientific direction, which became the American school of modern realism. It has been proven that the main scientific debates took place earlier and continue today due to the unresolved issue of the objectivity of national interests. The author argues that national interests are an objective category, differences in their understanding and assessment are due to different perceptions of threats and opportunities to prevent them, as well as different assessments of the acceptable price of a political decision. The peculiarities of constructing the national interest on the basis of two key elements are highlighted: the first is a constant value of the state; the second is a variable that depends on a specific historical epoch. The main functional purpose of the first key element is to preserve the physical, political and cultural identity of the state, and the second depends on events and trends at a certain point in the development of the state. ; У статті проаналізовано процес концептуалізації наукової категорії національних інтересів у теорії міжнародних відносин. Зазначається, що концептуалізація національних інтересів означає процедуру теоретичної організації їх наукового пізнання з метою побудови відповідної теоретико-методологічної моделі дослідження і виділення сутнісних характеристик феномену та вироблення його понятійного апарату. В якості основної гіпотези дослідження приймається припущення, що стан національних інтересів може виступати універсальним узагальнюючим критерієм національної безпеки. В основу формування цього критерію покладено такі базові характеристики держави: соціально-політичний лад, показники економічного розвитку, міжнародний розподіл праці, геополітичне становище, а також національні та культурні традиції. Використання порівняльно-історичного та діяльнісного методу наукового дослідження дало можливість прослідкувати еволюцію наукового пізнання національних інтересів та процес їх концептуалізації в самостійний науковий напрямок, яким стала американська школа сучасного реалізму. Доведено, що основні наукові дебати відбувалися раніше і продовжуються сьогодні у зв'язку з невирішеністю питання щодо об'єктивності національних інтересів. Автором відстоюється позиція, що національні інтереси є категорією об'єктивною, розбіжності в їх розумінні та оцінці обумовлюється різним сприйняттям загроз та можливостей їх попередження, а також різними оцінками допустимої ціни того чи іншого політичного рішення. Висвітлено особливості побудови національного інтересу на основі двох ключових елементів: перший - це постійна величина, якою виступає держава; другий - змінна величина, що залежить від конкретної історичної епохи. Основним функціональним призначенням першого є збереження фізичної, політичної і культурної самобутності держави, а другий залежить від подій і тенденцій у визначений момент розвитку держави.
This article examines the sources, structures and the possible meaning of Clausewitz's theory. The paper suggests an interpretation of Vom Kriege and provides a comparison with Goethe and Fichte. It points out that Clausewitz set the rationale of an integral politics theory, reintroducing human nature as opposed to culture and creating a classical conceptual order prevailing over Romanticism, as well as forging essential concepts for a critical view of liberalism. ; El presente artículo analiza las fuentes, la estructura y los significados posibles del pensamiento de Clausewitz. Propone una interpretación de Vom Kriege en sintonía con el pensamiento de Goethe y Fichte. Señala que Clausewitz construyó los cimientos de una teoría de la política integral, reintroduciendo la naturaleza humana frente a las convenciones. Configurando un orden conceptual clásico dominante sobre ciertos aspectos románticos, Clausewitz forjó conceptos fundamentales para la crítica de la visión liberal de la política.
The objective of the article was to reveal the international imbalances caused by the COVID-19 pandemic through the coordinates of chaos theory. Methodologically it is a critical essay based on documentary observation. To understand the current state of world politics and the balance of power in international relations, it is appropriate to use chaos theory. At the beginning of the article, the origins of chaos theory are an interdisciplinary study, and its basic concepts are introduced. The value of using chaos theory and its great potential for analysis and applications in the study of international relations is shown in the example of the 2019-2020 events in Wuhan is the capital of Hubei Province in the People's Republic of China (PRC). associated with the onset of a COVID-19 viral infection that has spread around the world. At the end of the article, conclusions are drawn and the strengths and weaknesses of the use of chaos theory in dialectical relation to international relations are revealed, both as a field of study and at the same time as geopolitical reality.
The paper examines Raymond Aron's International relations as a process of development along three decades, where politics, war and technology are analyzed and reinterpreted in three different manners. The first depends on Spengler`s thought, while the second and third are based in a deep and original interpretation of Clausewitz. ; En el presente trabajo se examina la obra International relations de Raymond Aron como un proceso de desarrollo a lo largo de tres decenios, en que política, guerra y tecnología se analizan y reinterpretan de tres diferentes maneras. La primera depende del pensamiento de Spengler, mientras que la segunda y la tercera se basan en una interpretación detenida y original de Clausewitz.
In the nineteenth century, one of the essential conditions for obtaining recognition of the sovereignty of a state by the international community was the ability to maintain internal order and guarantee the lives and property of foreign nationals. Justice then becomes a major political element and the case of Spanish-Mexican relations is particularly significant. For Mexico, the aim is to preserve national independence, avoid military intervention and integrate into the international system. For Spain, it seeks to assert its status as a major power with the capacity to intervene in defence of its citizens and to obtain the necessary reparations. This work is then structured around three issues: the debt and financial claims of the Spaniards, the punishment of those guilty of the murders of Spaniards and the negotiation of an extradition treaty for offenders and deserters. ; International audience In the nineteenth century one of the key conditions for recognition of sovereignity of a state by the international community was the ability to maintain order and ensure the lives and properties of nationals abroad. Justice, then, becomes a political element of the first order and the case of Spanish-Mexican relations is particularly significant. For Mexico, it is to preserve national independence, to avoid a military intervention and to integrate into the international system. For Spain, it is asserting its status as a great power with the ability to speak in defense of its citizens and to obtain the necessary repairs. This work is structured so on three issues: debt and financial claims of the Spaniards, the punishment of those guilty of the murders of Spaniards and the negotiation of a treaty on extradition of criminals and deserters. ; In the nineteenth century, one of the essential conditions for obtaining recognition of the sovereignty of a state by the international community was the ability to maintain internal order and guarantee the lives and property of foreign nationals. Justice then becomes a major ...
Exploring the international dimension of the thought of French philosopher Jacques Maritain (1896-1973), the author deals with potential cooperation between peoples pertaining to various religions, cultures and political systems, respect of human rights and the need for a democratic system -also at the international level- for the achievement of peace. The possibility of a common practical thought that could orient actions of people who hold different theoretical positions would allow common good, both at the domestic and the international levels. All human rights declarations are determined by the moral conscience of civilization, in each historical era. Its fulfillment allows preventing dispersion as well as maintaining hope. ; El autor profundiza la dimensión internacional del pensamiento del filósofo francés Jacques Maritain (1896-1973) sobre la posible cooperaciónentre pueblos de religiones, culturas y sistemas políticos diversos, el respeto a los derechos humanos y la necesidad de un sistema democrático -también a nivel internacional- para el logro de la paz. La posibilidad de un común pensamiento práctico que dirija la acción de personas de distintas posiciones teóricas, permitiría el bien común, tanto nacional como internacional. Toda declaración de derechos humanos está determinada por la conciencia moral de la civilización, en cada etapa histórica. Su respeto permite evitar la disgregación y salvar la esperanza.
Ukraine's decision to drop non-aligned status was done as the result of a growing understanding of an urgent need to find more effective means to protect the state from external aggression. One of the main means is integration into powerful intergovernmental institutions, primarily, to European and Euro-Atlantic ones. Thus, acquiring membership in the European Union and the North Atlantic Treaty Organization (NATO) is now among the priorities of Ukraine's foreign policy. In the process of growing global interdependence, alliances gradually become the main form of international cooperation. At the same time, they are increasingly associated with the emergence and spread of wars and conflicts, as well as their prevention. Under the difficult conditions of international interaction, numerous threats to the existence of state, the implementation of state's foresightful foreign policy depends on the adequacy of understanding of the nature of cooperation and conflict in relations between states by state's leadership. Therefore, it is vital to expand and deepen the knowledge about the peculiarities of the formation and functioning of alliances, and the behavior of their participants while contacting each other. The concept of alliances lies at the core of the theory of international relations, since alliances can be considered as a means of implementing the foreign policy of the state, and at the same time as vivid indicators for the implementation of mutual obligations by states. The article deals with the key theoretical contributions on conceptualization of the international alliances as one of the main forms of intergovernmental cooperation. The author provides a general overview of academic papers on alliance theory and uncover the main peculiarities of the periods of research on alliance in political science during and after the Cold War. The article discusses main approaches of the international relations theory to the definition of alliances, as well as the prevailing typologies of alliances. ; Отказ Украины от внеблокового статуса стал результатом осознания безотлагательности поиска более эффективных средств защиты государства от внешней агрессии. Одним из основных таких средств является интеграция в мощные государственные объединения, прежде всего, в европейские и евроатлантические структуры. Таким образом, в настоящее время получение членства в Европейских Содружествах и Организации Североатлантического договора (НАТО) является одной из приоритетных задач внешней политики Украины. В процессе возрастания взаимозависимости мира альянсы постепенно становятся основной формой международного сотрудничества. В то же время они все больше ассоциируются с возникновением и распространением войн и конфликтов, а также с их предотвращением. В сложных условиях международных взаимодействий, существования многочисленных угроз для существования государства осуществление им продуманной внешней политики зависит от адекватного понимания его руководством природы сотрудничества и конфликтности в отношениях между государствами. Поэтому является насущной потребностью расширение и углубление знаний об особенностях создания и функционирования альянсов, а также поведении их участников в процессе контактов между ними. Концепт альянсов занимает центральное место в теории международных отношений, поскольку альянсы могут рассматриваться как средства реализации внешней политики государства, и одновременно как наглядные индикаторы выполнения государствами взаимных обязательств. Рассмотрены ключевые теоретические наработки в области концептуализации международных альянсов как одной из главных форм межгосударственного сотрудничества. Приведены основные научные труды по проблематике альянсов, раскрыты особенности периодов исследования альянсов в политической науке – во время и после окончания «холодной войны». Охарактеризованы наиболее используемые в теории международных отношений подходы к определению альянсов, а также наиболее распространенные типологии альянсов. ; Відмова України від позаблокового статусу стала результатом усвідомлення нагальності пошуку більш ефективних засобів із захисту держави від зовнішньої агресії. Одним із основних таких засобів є інтеграція до потужних державних об'єднань, передусім, до європейських та євроатлантичних структур. Таким чином, наразі завдання з набуття членства в Європейських Співтовариствах та Організації Північноатлантичного договору (НАТО) посідають чільне місце серед пріоритетів зовнішньої політики України. У процесі зростання взаємозалежності світу альянси поступово стають основною формою міжнародного співробітництва. Водночас вони все більше асоціюються з виникненням і поширенням воєн і конфліктів, а також із запобіганням ним. За складних умов міжнародних взаємодій, існування численних загроз для існування держави здійснення нею розважливої зовнішньої політики залежить від адекватного розуміння її керівництвом природи співпраці і конфліктності у відносинах між державами. Тому є нагальним розширення і поглиблення знань щодо особливостей утворення і функціонування альянсів, та поведінки їхніх учасників у процесі контактів між ними. Концепт альянсів займає центральне місце в теорії міжнародних відносин, оскільки альянси можуть розглядатися як засоби реалізації зовнішньої політики держави, і водночас як наочні індикатори виконання державами взаємних зобов'язань. Розглянуто ключові теоретичні доробки з концептуалізації міжнародних альянсів як однієї з головних форм міждержавного співробітництва. Наведено основні наукові праці з проблематики альянсів та розкрито особливості періодів дослідження альянсів у політичній науці – під час та після закінчення «холодної війни». Охарактеризовано найбільш вживані підходи до визначення альянсів у теорії міжнародних відносин, а також найбільш поширені типології альянсів.
En las últimas décadas las ciencias sociales se han visto deconstruidas por diferentes corrientes de pensamiento crítico que buscan analizar el sistema mundo actual, la política global y las relaciones sociales desde paradigmas y epistemologías otras que sirvan para interpretar las diferentes temporalidades y localidades del poder y del conocimiento. Una de las corrientes más novedosas es el llamado pensamiento decolonial. Esta propuesta surge dentro del debate crítico en las ciencias sociales, originalmente en las áreas de Sociología, Historia y Economía Política, y más recientemente en la disciplina de las Relaciones Internacionales. El pensamiento decolonial se plantea como crítico de las ya establecidas teorías poscoloniales. Es impulsado desde América Latina por el proyecto conocido como modernidad/colonialidad/decolonialidad, que nos invita a cuestionar la modernidad europea desde la reflexión de su antítesis, la colonialidad en América, y los efectos que la colonialidad del poder, del saber, y del ser, han tenido sobre el sujeto colonial global. En este artículo proponemos evaluar los aportes que el pensamiento decolonial puede hacer a la teoría de las Relaciones Internacionales y cómo, junto con otras conceptualizaciones hechas desde la teoría crítica, se podría contribuir al diálogo pluriversal que sus autores proponen. ; In recent decades the social sciences have been deconstructed by different strands of critical thought that strive to analyze the contemporary world system, global politics and social relations from alternative paradigms and epistemologies allowing us to understand the different temporalities and locations of power and knowledge. One of the most recent movements is what has been called Decolonial thinking. This proposal originates within critical debate in the social sciences, originally in Sociology, History and Political Economy and more recently in International Relations. Decolonial thinking takes a critical approach to established postcolonial studies. Driven by Latin American scholars forming part of the modernity/coloniality/decoloniality project, Decolonial thinking invites us to question European modernity considering its antithesis, colonialism in America, and the effects of Coloniality of power, knowledge and being, on the global colonial subject. In this article we evaluate the contributions Decolonial thinking may offer to International Relations theory, and at the same time, how it may add to other critical theories in order to contribute to the pluriversal dialogue that these authors propose
