Suchergebnisse

Artikel 19 des Staatsgrundgesetzes über die allgemeinen Rechte der Staatsbürger von 1867 statuierte die Gleichberechtigung der Nationalitäten und die Gleichberechtigung aller landesüblichen Sprachen in Schule, Amt und öffentlichem Leben. Da ein Gesetz für ganz Österreich betreffend die praktische Durchführung nie zu Stande kam, ersetzte die Judikatur des Reichsgerichts (eine Art Verfassungsgerichtshof) und des Verwaltungsgerichtshofs die Lücke der Gesetzgebung. Gegen Ende der Monarchie wurden Landesgesetze in drei Kronländern (Mähren, Bukowina, Galizien) angenommen (In Galizien wegen Ausbruch des Ersten Weltkrieges nicht mehr umgesetzt). ; Article 19 of the Fundamental Law on the General Rights of citizens, part of the Constitution of 1867, provided for equal rights of the nationalities, and also equal treatment for the languages spoken in the Austrian lands in schools, public office and public life. Since a law regulating the details of putting this into practice for the whole of Austria never materialized, the two highest courts – Reichsgericht (a kind of constitutional court) and Verwaltungsgerichtshof (high administrative tribunal), supplied with their judicature the legislative gap. Toward the end of the monarchy, provincial laws in three crownlands (Moravia, Bukovina, Galicia) were adopted (in Galicia not carried out due to the outbreak of World War I). ; Ст.19 Основного закону про загальні права громадян від 1867 р. встановила рівноправність національностей та рівноправність звичних для країв мов у шкільництві, органах управління та публічному житті. Оскільки єдиного закону для всієї Австрії стосовно практичної реалізації так і не було прийнято, прогалину законодавства заповнювала юдикатура Імперського суду (тип вищого конституційного суду) та Найвищого адміністративного суду. Наприкінці монархії було прийнято крайові закони у трьох коронних краях (Моравії, Буковині, Галичині). В Галичині цей закон через початок Першої світової війни реалізований не був.

The article deals with issues of equality principle studies in science of Ukraine's criminal law. The author proved the importance of research on this issue given the current socio-economic problems in Ukraine. The notion of equality is central to any discussion of the legitimacy of criminal law's mechanism influence. This article investigates alternative meanings of equality, especially as the term applies to criminal law principle of equality, derives the implications of each for the legitimacy of criminal law's mechanism influence. In article were analyzed various scientific sources, which investigated the principle of equality in its various manifestations. The study groups was on systematization for only criterion and were consistently shown the content of the article. The author had established that the issues in the science of criminal law of Ukraine on the principle of equality hadn't discussed unequivocally. The author discovered issues that remain controversial in the science of criminal law of Ukraine regarding the implementation of the principle of equality. The author describes scientist opinion about the definition of principle of equality. Author shows the level of discuss about the position, that the right to equality is the right of all human beings to be equal in dignity, to be treated with respect and consideration and to participate on an equal basis with others in any area of economic, social, political, cultural or civil life, all human beings are equal before the law and have the right to equal protection and benefit of the law. According to this view, similarly situated people should be treated equally. For instance, all people who commit the same crime under the same circumstances should be punished in the same way; differences in treatment should arise only from differences in the circumstances surrounding the crime. Thus, the right to equal treatment requires that all persons be treated equally before the law, without discrimination. The principle of equality and non-discrimination guarantees that those in equal circumstances are dealt with equally in law and practice. However, it is important to stress that not every distinction or difference in treatment will amount to discrimination. Showing the link between understanding the principle of equality in the science of criminal law of Ukraine and the consequences of non-use or misuse of scientific approaches developed in the legislative activities of conclusions, which reflect issues that the science of criminal law concerning the principle of equality Ukraine is not resolved at all, but is relevant. ; Досліджено проблемні питання стосовно принципу рівності у науці кримінального права України. Наголошено на важливості вивчення цього питання з огляду на актуальні соціально-економічні проблеми в Україні. Проаналізовано численні наукові джерела, у яких простудійовано принцип рівності у різних його виявах. Досліджувані групи питань було згруповано за єдиним критерієм та послідовно показано у змісті статті. Встановлено, що питання, які у науці кримінального права України щодо принципу рівності вирішено однозначно, відсутні. Виявлено питання, які залишаються дискусійними у науці кримінального права України відносно реалізації принципу рівності. Показано зв'язок між розумінням принципу рівності у науці кримінального права України та наслідки незастосу­вання чи неправильне застосування розроблених наукових підходів у законодавчій діяльності. Зроблено висновки, у яких відображено проблеми, що взагалі не вирішені нау­кою кримінального права України стосовно принципу рівності, однак вони є актуальними.

The article is devoted to the issues of gender equality in labor relations in the current conditions, on the basis of which certain conclusions have been made. The issue of gender equality in the field of labor relations is quite relevant today and should include the following principles: equal opportunities and equal treatment of men and women in employment; equal pay for work of equal value; improving work-life balance for employees; equal approaches to proposals in case of vacancies. It is noted that the urgent need today is the adoption of legal norms that would ensure the development of gender as equal and gender relations as equal, as the legal status of women at the level of society and family is an indicator of political, social and legal system. Public policy should increasingly focus on creating equal opportunities for women and men, and it should be conducted taking into account international instruments signed by Ukraine. It was stated that Ukraine is already on the way to correcting gender legislation and implementing the norms, principles and provisions enshrined in international legal acts related to the provision of equal rights and opportunities for men and women in labor relations. It is emphasized that when developing the reform of labor legislation in Ukraine it is necessary (1) not to allow the narrowing of existing rights and guarantees of employees, to take into account the principle of equal rights and opportunities for women and men. Identify the empowerment of women as one of the priorities of labor law reform; (2) to provide legal instruments that will promote the implementation of the principle of equal pay for work of equal value; (3) to regulate the legislative provision of occupational safety for work with difficult, harmful and dangerous working conditions, conditions of increased risk to life and health. ; Стаття присвячена питанням гендерної рівності у трудових правовідносинах в умовах сьогодення, на підставі чого зроблено певні висновки. Питання гендерної рівності у сфері трудових відносин сьогодні є досить актуальним і має включати такі принципи: рівність можливостей і однакове ставлення до чоловіків і жінок у сфері зайнятості; рівну оплату праці рівної цінності; поліпшення балансу між роботою і сім'єю для працівників; рівні підходи для пропозицій у разі зайняття вакантних посад. Зазначено, що нагальною потребою сьогодення є прийняття правових норм, які б забезпечили розвиток статей як рівних, та гендерних відносин як рівноправних, оскільки правове становище жінки на рівні суспільства і сім'ї є показником розвинутості політичного, соціального і правового державного устрою. Державна політика дедалі більше повинна орієнтуватися на створення рівних можливостей для жінок і чоловіків, при цьому вона повинна проводитися з урахуванням міжнародних документів, підписаних Україною. Констатовано, що Україна вже перебуває на шляху виправлення гендерного законодавства та впровадження норм, принципів і положень, закріплених у міжнародно-правових актах, пов'язаних із наданням рівних прав і можливостей чоловікам і жінкам у трудових відносинах. Наголошено, що під час розроблення реформи трудового законодавства в Україні слід (1) не допустити звуження наявних прав і гарантій працівників/иць, врахувати принцип рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Визначити розширення економічних можливостей жінок одним із пріоритетів реформи трудового законодавства; (2) забезпечити правові інструменти, що сприятимуть впровадженню принципу рівної оплати праці рівної цінності; (3) урегулювати законодавче забезпечення безпеки праці з виконання робіт із важкими, шкідливими і небезпечними умовами праці, умовами підвищеного ризику для життя і здоров'я.

The theoretical analysis of the concepts of "inclusion", "inclusive education", "children with special needs" has been carried out. The study of these terms has made it possible to conclude that inclusive education is based on the idea of including children with special educational needs in mass educational institutions. It has been demonstrated that at the present stage of development of the society, inclusive education as a central pedagogical condition for the success of each child has its clearly defined value. The basic principles of inclusive education are defined in accordance with the legislative framework of Ukraine. The history of the formation and implementation of the ideas of inclusive education has been considered. The uniqueness of inclusive education lies in the fact that it combines pedagogy, medicine and social work. This contributes to the theoretical comprehension of it in the context of each of the scientific fields and the formation of an integral conception of it. The important tasks, which are necessary for the implementation of inclusive education in Ukraine, have been analyzed. It has been found that the basis of inclusive education is the ideology that prevents any discrimination against children, ensures equal treatment for all, creating special conditions for children with special educational needs. It is noted that inclusive education can support such children in learning and achieving success, which will give them chances and opportunities to improve their lives. It has been proved that the introduction of inclusive education contributes to the restructuring of the culture of the educational institution, involving teachers, students and their parents. ; Здійснено теоретичний аналіз понять «інклюзія», «інклюзивне навчання», «діти з особливими потребами». Вивчення цих термінів дало можливість встановити, що інклюзивна освіта заснована на ідеях включення дітей з особливими освітніми потребами до масових навчальних закладів. Показано, що на сучасному етапі розвитку соціуму інклюзивна ...

The author explores the issue of non-discrimination in the exercise of the right towork as a way to ensure a balance of interests in labor relations. The author points out that the main legitimate interest of the employee in the exercise of the right to work is to obtain work in accordance with the specialty and qualifications, regardless of other factors that characterize the personal and social status of the employee. It is recognized that, instead, the employer, having the right to select employees, may abuse this right and impose restrictions, additional requirements or benefits for employment. The author is convinced that in this case we can talk about the legitimacy of the employer's interest. On the contrary, in such situations there is a violation of the principle ofequality in the field of labor and discrimination is exercised in the exercise of the right to work. The author notes that the current Ukrainian legislation practically does not establish effective mechanisms for protection against discrimination in the exercise of the right to work, which would ensure a real balance of interests of participants in labor relations. It is pointed out that in the presence of provisions that guarantee equal treatment in labor relations, the provisions of labor legislation do not disclose mechanisms for protecting the right to work in cases where the principleof equality has been violated and discrimination has taken place. The author proposes ways to improve labor legislation to ensure the balance of interests of participants in labor relations in the exercise of citizens' right to work. ; Автор досліджує проблематику заборони дискримінації при реалізації права на працю як способу забезпечення балансу інтересів у трудових відносинах. Автор вказує, що основним законним інтересом працівника при реалізації права на працю є отримання роботи відповідно до спеціальності і кваліфікації незалежно від інших факторів, які характеризують особисте та соціальне становище працівника. Визнається, що натомість роботодавець, володіючи правом на добір працівників, може зловживати цим правом та встановлювати обмеження, додаткові вимоги чи переваги для прийняття на роботу. Автор переконаний, що у цьому випадку не можна говорити про законність інтересу роботодавця. Навпаки, у такій ситуації має місце порушення принципу рівності у сфері праці та здійснюється дискримінація при реалізації права на працю. Автор зазначає, що чинне українське законодавство практично не закріплює ефективних механізмів захисту від дискримінації при реалізації права на працю, які б забезпечили реальний баланс інтересів учасників трудових відносин. Вказується, що за наявності положень, які гарантують рівне ставлення у трудових відносинах, положення трудового законодавства не розкривають механізми захисту права на працю у випадках, коли принцип рівності був порушений та мала місце дискримінація. Автором пропонуються шляхи удосконалення трудового законодавства для гарантування балансу інтересів учасників трудових відносин при реалізації громадянами права на працю.

The theoretical analysis of the concepts of "inclusion", "inclusive education", "children with special needs" has been carried out. The study of these terms has made it possible to conclude that inclusive education is based on the idea of including children with special educational needs in mass educational institutions. It has been demonstrated that at the present stage of development of the society, inclusive education as a central pedagogical condition for the success of each child has its clearly defined value. The basic principles of inclusive education are defined in accordance with the legislative framework of Ukraine. The history of the formation and implementation of the ideas of inclusive education has been considered. The uniqueness of inclusive education lies in the fact that it combines pedagogy, medicine and social work. This contributes to the theoretical comprehension of it in the context of each of the scientific fields and the formation of an integral conception of it. The important tasks, which are necessary for the implementation of inclusive education in Ukraine, have been analyzed. It has been found that the basis of inclusive education is the ideology that prevents any discrimination against children, ensures equal treatment for all, creating special conditions for children with special educational needs. It is noted that inclusive education can support such children in learning and achieving success, which will give them chances and opportunities to improve their lives. It has been proved that the introduction of inclusive education contributes to the restructuring of the culture of the educational institution, involving teachers, students and their parents. ; Здійснено теоретичний аналіз понять «інклюзія», «інклюзивне навчання», «діти з особливими потребами». Вивчення цих термінів дало можливість встановити, що інклюзивна освіта заснована на ідеях включення дітей з особливими освітніми потребами до масових навчальних закладів. Показано, що на сучасному етапі розвитку соціуму інклюзивна освіта як центральна педагогічна умова успішності кожної дитини має свою чітко окреслену цінність. Визначено основні принципи інклюзивної освіти відповідно до законодавчої бази України. Розглядається історія виникнення та реалізації ідей інклюзивного навчання. Унікальність інклюзивної освіти полягає у тому, що вона поєднує в собі педагогіку, медицину, соціальну роботу. Це сприяє теоретичному осмисленню її в контексті кожної з наукових галузей та формуванню цілісного уявлення про неї. Проаналізовані важливі на сьогодні завдання, необхідні для реалізації інклюзивної освіти в Україні. З'ясовано, що в основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка запобігає будь-якій дискримінації дітей, забезпечує рівне ставлення до усіх, але створює особливі умови для дітей, котрі мають особливі освітні потреби. Зазначено, що інклюзивна освіта може підтримати таких дітей у навчанні і досягненні успіху, що дасть шанси і можливості для поліпшення їхнього життя. Доведено, що впровадження інклюзивної освіти сприяє реструктуризації культури навчального закладу, залучати у цей процес всіх: педагогів, учнів та їх батьків.

The theoretical analysis of the concepts of "inclusion", "inclusive education", "children with special needs" has been carried out. The study of these terms has made it possible to conclude that inclusive education is based on the idea of including children with special educational needs in mass educational institutions. It has been demonstrated that at the present stage of development of the society, inclusive education as a central pedagogical condition for the success of each child has its clearly defined value. The basic principles of inclusive education are defined in accordance with the legislative framework of Ukraine. The history of the formation and implementation of the ideas of inclusive education has been considered. The uniqueness of inclusive education lies in the fact that it combines pedagogy, medicine and social work. This contributes to the theoretical comprehension of it in the context of each of the scientific fields and the formation of an integral conception of it. The important tasks, which are necessary for the implementation of inclusive education in Ukraine, have been analyzed. It has been found that the basis of inclusive education is the ideology that prevents any discrimination against children, ensures equal treatment for all, creating special conditions for children with special educational needs. It is noted that inclusive education can support such children in learning and achieving success, which will give them chances and opportunities to improve their lives. It has been proved that the introduction of inclusive education contributes to the restructuring of the culture of the educational institution, involving teachers, students and their parents. ; Здійснено теоретичний аналіз понять «інклюзія», «інклюзивне навчання», «діти з особливими потребами». Вивчення цих термінів дало можливість встановити, що інклюзивна освіта заснована на ідеях включення дітей з особливими освітніми потребами до масових навчальних закладів. Показано, що на сучасному етапі розвитку соціуму інклюзивна освіта як центральна педагогічна умова успішності кожної дитини має свою чітко окреслену цінність. Визначено основні принципи інклюзивної освіти відповідно до законодавчої бази України. Розглядається історія виникнення та реалізації ідей інклюзивного навчання. Унікальність інклюзивної освіти полягає у тому, що вона поєднує в собі педагогіку, медицину, соціальну роботу. Це сприяє теоретичному осмисленню її в контексті кожної з наукових галузей та формуванню цілісного уявлення про неї. Проаналізовані важливі на сьогодні завдання, необхідні для реалізації інклюзивної освіти в Україні. З'ясовано, що в основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка запобігає будь-якій дискримінації дітей, забезпечує рівне ставлення до усіх, але створює особливі умови для дітей, котрі мають особливі освітні потреби. Зазначено, що інклюзивна освіта може підтримати таких дітей у навчанні і досягненні успіху, що дасть шанси і можливості для поліпшення їхнього життя. Доведено, що впровадження інклюзивної освіти сприяє реструктуризації культури навчального закладу, залучати у цей процес всіх: педагогів, учнів та їх батьків.

One of the aspects of anti-discrimination practice is the elimination of inequalities, that arising owing to the equal treatment to persons who are in significantly dif-ferent circumstances. Such behavior, in the guise of for-mally neutral norms, causes indirect violations of human rights proclaimed by the European Convention on Human Rights. Though the legislation of every social and legal state contains a complex of rules that adjusts typical cases of affirmative action (such as social benefits, social guar-antees), in law enforcement practice, there are enough reason to consider the issue of affirmative action as an urgent problem of legal reality in Ukraine.Found that Ukraine has formed a general legislative framework that regulates the order of elimination of fac-tual and legal inequality by implementing positive actions on gender, age, professional, social and other grounds.It is determined that the content of positive discrimi-nation in relation to constitutional principles of equality and non-discrimination is to ensure equal opportunities for persons who, due to the influence of objective factors, are disadvantaged relative to others. This thesis is also re-flected in European anti-discrimination practice.The results of the European Court of Human Rights case's study on affirmative action allow us to state the following. Affirmative action is a means of eliminating factual inequalities where the application of general legal restrictions to a person does not ensure the achievement of the objectives of legal regulation. Affirmative action can not be applied in cases where the precedent will have negative consequences for public safety, law and order. Affirmative action can not be applied in cases where the legal restrictions aim to protect the existing order of functioning of democratic institutions in society. In such cases, their use does not meet the criterion of legality.In order to develop the theoretical foundations of posi-tive discrimination, we propose to bring into use the term of "remedies for inequality" as a general legal category. It reflects: 1) the essence of affirmative action under cur-rent law; 2) the content of the remedies that may be taken by public authorities and the courts to compensate for the legal consequences of indirect discrimination; 3) the con-tent of the remedies that may be taken by employers and service providers for the same purpose. ; Одним з аспектів антидискримінаційної практики є усунення нерівності, яка виникає внаслідок однаково-го поводження з особами, які перебувають в істотно ін-ших умовах. Таке поводження, під виглядом формаль-но нейтральних норм, зумовлює непрямі порушення прав людини, проголошених Європейською конвенці-єю з прав людини. Хоча у складі законодавства кожної соціальної та правової держави є комплекс норм, які врегульовують типові випадки застосування позитив-них дій (соціальні пільги, соціальні гарантії тощо), у правозастосовній практиці виникає достатньо під-став, щоб розглядати проблематику позитивних дій як актуальну проблему правової дійсності в Україні.Встановлено, що в Україні сформовано загальну законодавчу базу, яка регулює порядок усунення фак-тичної та юридичної нерівності шляхом застосування позитивних дій за ґендерними, віковими, професійни-ми, соціальними й іншими ознаками.Визначено, що зміст позитивної дискримінації у зв'язку з конституційними принципами рівності та заборони дискримінації полягає в забезпеченні рівних можливостей для осіб, які внаслідок впливу об'єктив-них чинників перебувають у несприятливому станови-щі щодо інших осіб. Ця теза простежується також в єв-ропейській антидискримінаційній практиці.За результатами вивчення справ Європейського суду з прав людини з питань застосування позитив-них дій встановлено таке. Позитивні дії є засобом усунення фактичної нерівності тоді, коли застосуван-ня загальноправових обмежень до особи суперечить цілям правового регулювання. Позитивні дії немож-ливо застосовувати, якщо прецедент матиме негатив-ні наслідки для безпеки суспільства та правопорядку. Позитивні дії неможливо застосовувати у випадках, коли правові обмеження мають на меті захист наявно-го порядку функціювання демократичних інститутів у суспільстві. У таких випадках їх застосування не від-повідатиме критерію правомірності.З метою розвитку теоретичних основ позитивної дискримінації пропонуємо ввести в обіг поняття «засо-би правової компенсації нерівності» як загальну право-ву категорію, яка відображає: 1) сутність позитивних дій згідно із чинним законодавством; 2) зміст правових засобів, які можуть застосовуватися органами держав-ної влади та судами для компенсації правових наслід-ків непрямої дискримінації; 3) зміст правових засобів, які можуть застосовуватися роботодавцями та поста-чальниками послуг із такою ж метою.

Theoretical and practical principles of implementation and financing public procurement in the Visegrad Group countries (Poland, Hungary, Czech Republic, Slovakia) are revealed in the arcticle. The experience of which is important to use in Ukraine to increase their financial efficiency. Argued, that these countries consider public procurement as a tool not only to meet the current activities of public administration, but also to implement social and environmental policies, especially for "green" procurement. Based on the analysis of the Ukrainian practice of conducting tenders, it was found that the problem in Ukraine is that we are still dominated by price criteria, which do not target customers financially to conduct "green" procurement. In the EU Directives, which guide the Visegrad Group countries, special emphasis make on the development of e-procurement. They are considered as components of e-government, based on the principles of free movement of goods, freedom of placement and provision of services, equal treatment, mutual recognition, proportionality and transparency. It is shown that the use of centralized public procurement increases the financial efficiency of public procurement in these countries. It was found that among the forms of public procurement in the Visegrad Group countries, a new form of innovation partnership is beginning to develop, which is important to introduce in Ukraine. It can only be used when a customer needs to purchase an innovative product, service or work that is not yet on the market and that requires research and a long-term partnership with the customer to develop and finance it. It is proved that the market of public procurement in the Visegrad Group countries, according to EU legislation, is open to foreign producers, in particular, from Ukraine. Therefore, the Ukrainian authorities need to significantly reconsider the bill on localization, the introduction of which may negatively affect to financial and economic relations of our country with EU member states and the Visegrad Group in particular. ; У статті розкриті теоретичні та практичні засади здійснення і фінансування публічних закупівель у країнах Вишеградської групи (Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина), досвід яких важливо використати в Україні для підвищення їх фінансової ефективності. Аргументовано, що ці країни розглядають публічні закупівлі як інструмент не лише для задоволення поточної діяльності органів державного управління, а й для реалізації соціальної та екологічної політики, насамперед щодо здійснення «зелених» закупівель. На основі аналізу української практики проведення тендерів виявлено, що проблемою в Україні є домінування цінових критеріїв, що фінансово не націлює замовників на проведення «зелених» закупівель. У Директивах ЄС, якими керуються країни Вишеградської групи, особливий наголос робиться на розвиток електронних пу­блічних закупівель. Вони розглядаються як складники електронного уря­дування, що ґрунтуються на принципах вільного переміщення товарів, свободи розміщення й надання послуги, рівно­правного ставлення, взаємного визнання, пропорційності і прозорості. Показано, що у названих країнах фінансову ефективність публічних закупівель підвищує використання централізованих публічних закупівель. Виявлено, що серед форм проведення публічних закупівель у країнах Вишеградської групи починає розвиватися така нова форма, як інноваційне партнерство. Його важливо використати в Україні, однак воно може застосовуватися лише у разі, коли у замовника виникає потреба придбати інноваційний продукт, послугу чи роботу, яких ще немає на ринку і які вимагають проведення наукових досліджень та встановлення довготривалого партнерства із замовником для їх розробки та фінансування. Доведено, що ринок публічних закупівель у країнах Вишеградської групи, згідно із законодавством ЄС, відкритий для іноземних виробників, в тому числі й з України. Тому варто суттєво переглянути законопроєкт про локалізацію, схвалення якого може негативно вплинути на фінансово-економічні відносини нашої країни з країнами-членами ЄС та Вишеградської групи зокрема.

Проаналізовано види міграції, їхню правову природу, а також причини виникнення. Проведено поділ міграції для кращого розуміння її правового регулювання на внутрішню, яка існує всередині Європейського Союзу між країнами-членами, та зовнішньою, між країнами членами ЄС та громадянами третіх держав. Виконано аналіз актів Європейського Союзу на предмет тлумачення поняття «працівник – мігрант». Виявлено, що термін «migrant-worker» може мати два варіанти перекладу, «працівник-мігрант» та «трудящий-мігрант», які є синонімічними. Дано визначення поняттю «працівник – мігрант», його елементів. Від­значено, яких осіб, відповідно до тлумачення Європейського Суду Справедливості, можна вважати працівниками мігрантами. Проаналізовано природу правового статусу працівни­ка-мігранта. Проведено класифікацію прав, які становлять правовий статус працівника- мігранта. Окрім того, проаналізовано винятки та обмеження, які стосуються застосування таких прав. Також зазначено про права та свободи сімей працівників-мігрантів, якими такі користуються у зв'язку зі своїм правовим статусом.Ключові слова: трудова міграція, працівник-мігрант, правовий статус, права особи, принципи правового статусу особи.International labour migration is becoming increasingly visible phenomenon in global economic processes.There are two main types of international labor migration: 1) international immigration migration; 2) international labor migration.Historically, immigration migration dominant first, that is, the movement of migrants across borders and change of residence permanently.International labour migration is a movement of the working population between states influenced by purely economic reasons. Unlike resettlement migration, it involves preserving connectivity of a worker with his homeland.There is no definition of employee in the basic treaties of the European Union. It derives from the meaning of Art. 1 Regulation 1612/68 and complemented in several judgments of the Court of the European Union, the so-called case law.Based on the content of Art. 1 Regulation 1612/68, migrant worker is a person who is legally employed and has citizenship of another state party.It is also necessary to mention that those who are not considered as employees under the EU law, and can not benefit from provisions of legal acts concerning the right to freedom of movement of workers. Firstly, these are the individuals whose work is so insignificant that can be seen only as utility, are not considered as employees.Secondly, there are people who arrived into the member country for the purpose of getting education.And thirdly, persons engaged in entrepreneurial activity (they are subject to provisions that reinforce the principle of freedom to provide services).Based on the foregoing considerations, the author also considers it possible to offer the following definition of «migrant worker»: a migrant worker is a person who holds the citizenship of an EU member state or a stateless person resident in the State, who arrived in that State for purpose to exercice the employment activities and has a proof for the its aspiration to work on the EU territory beyond the country of its origin(employment contract, civil contract) or proves the exsistence of the employment relations according to the legislation of the host country basis.The author researched main provisions and legal acts that regulate the free movement of migrant workers who are EU citizens and members of their immediate families (including people from non-EUmember states). The freedom of movement for workers equally applies to migrant workers and their families.The principal provisions of the Regulations № 1612/68 on equal treatment regarding the issues of the employment of the migrant workers in the European Union hase been studied separately. Migrant workers in the EU as compared to the employment relations in the host country cannot be discriminated in their right to compensation, participation in enterprise's management and production processes, promotion, access to the vocational education and other social benefits and rights upon release from the organization.Obtaining a residence permit is necessary for the migrant workers in the EU if they want to remain in the host country.The collective rights guaranteed to the migrant workers in the EU, they are entitled to the membership in trade unions, as the domestic workers are. They are also eligible for membership in the administration and management bodies of enterprises, institutions or organizations, representatives of employees in the company.In conclusion, the author notes that European Union law that the main special rights enjoyed by migrant workers in the EU are such rights as the right to free movement, membership in trade unions and the administration and management bodies of enterprises and organizations.Key words: labour migration, migrant employee, legal status, individual rights.

The key problems of Ivan Vyghovsky's rule (the main problem among them – is Gadiatskiy pact in 1658) in Mykhailo Grushevskiy's works are considered in the article. It's emphasized the scientist's ambiguity in treatment of polish Ukrainian compromise in 1658. On the one hand the researcher highly evaluates Ivan Vyghovskiy and his like minded persons for their realization the basic idea of socialand political development of Ukrainian nation, the necessity of being independent and trying to legalize it in the appropriate paragraphs of "Big kingdom of Russia". On the other hand emphasizes the factors which caused the union "lack of vitality" and hopeless of I. Vyghovskiy's polish foreign policy choice.In the scientist's conception the compromise of 1658 is the result of a combination of a set of factors, opposing tendencies, which had a deep foundation; the current geopolitical realities. For the «Zaporizhzhya Army» it was seen as a salvation from the expansionist, incorporationist policy of Muscovy, the mechanism of affirmation of the Orthodox « Grand Duchy of Rus» as an equal component of the reorganized Commonwealth. Mykhailo Hrushevsky, while paying tribute to the Treaty of Hadiachas a political and legal act, which testified to the level of state thinking of the then Ukrainian elite, indicates, at the same time, his doom.First of all, the historian observes that the treatise was in a hurry, under pressure of circumstances, it may have a temporary character. The most dangerous thing in the treaty is the «. competition of the Cossack and Nobility element .». The researcher believes that the basis of the Hadiach Union was nobility, because it was called «. to restore the economic and political affluence . of this social stratum .». Even the acquisition of the nobility`s rights by the Cossack sergeant «. meant only the strengthening of the nobility stratum against the Cossack masses». Therefore, for the Cossack public (for the common people - moreover, because it was not mentioned in the treaty) the union was ...

The article explores the main policies of A. Potocki on the Ukrainian question during his tenure as the governor of Galicia (1903–1908), consideres the factors, which caused the intensification of Ukrainian-Polish confrontation in Galicia and led to the murder of A. Potocki. Potocki's governorship focused on harmonization of Polish and Austrian national interests, the increase of Polish role within the state as a precondition for the extension of self-governance rights in Galicia, and the establishment of a clear administrative system.In order to increase Vienna's confidence A. Potocki tried to keep all social movements, which challenged the stability in the province, under a strict control, including both the leftists and the Ukrainian national movement. In his role as a governor, A. Potocki had little experience in the Ukrainian aspects and was guided by typical stereotypes of Polish aristocrats, which led him to underestimating the significance of the Ukrainian movement. His repeated instructions for the officials to provide unbiased and equal treatment to allsocial and ethnic groups did not prevent A. Potocki from restraining the growth of any political influences of Ukrainians; he sometimes fell under the influence of Polish East- Galicia conservatives and national democrats who were negative about Ukrainians and Poles' coming to terms, and kept minimum contact with Ukrainian politicians. The last years of his tenure were marked with aggravation of Ukrainian-Polish struggle related to the reform of electoral law by the Austrian Parliament, and intensification of mass protestactions. In several areas of Eastern Galicia the collision led to casualties among the Ukrainian population, the blame for which Ukrainian journalism put on the Galician governor. However, A. Potocki continued his attempts to keep the Ukrainian movement under control by means of administrative and political pressure. This tactic climaxed to his support of Russophiles over the candidates from Ukrainian parties in the elections to the Galician Diet in 1908 in response to the negotiations between Ukrainian parliament members and the Austrian government. The disturbance caused by such a step not only among the Ukrainian public, but also among the ruling circles of Austria-Hungary and Cracow conservatives, forced the governor to recognize his fallacy and initiate a political agreement with Ukrainian politicians represented by Eugene Olesnytskyi that was meant to be like a "new era" in 1890 and had high chances of influencing the political life in Galicia, but was not implemented because of Potocki's assassination committed by the Ukrainian student M. Sichynsky. This murder motivated with long disregard of the rights of the Ukrainian people was the culmination of the Ukrainian-Polish collision in Galicia and forced ones to think about ways of normalizing the international relations.Key words: Andrzej Potocki, Galician vicegerency, Ukrainian-Polish relations, the State Council, Miroslav Sichynsky. ; У статті досліджено основні напрями політики А. Потоцького в українському питанні під час його перебування на посаді галицького намісника (1903–1908), розглядаються чинники, які зумовили поглиблення українсько-польської конфронтації в Галичині та призвели до вбивства А. Потоцького. Засадами діяльності А. Потоцького як намісника були гармонізація польських національних і австрійських державних інтересів, збільшення ролі польського чинника в державі як передумова розширення самоврядних прав Галичини, чітке налагодження системи адміністративної вертикалі. Задля посилення довіри з боку Відня А. Потоцький намагався втримувати під жорстким контролем усі суспільні рухи, які розхитували стабільність у провінції, відносячи до них як ліві течії, так і український національний рух. Обіймаючи посаду намісника, А. Потоцький мав незначний досвід в українському питанні та керувався типовимидля польських аристократів стереотипними уявленнями, які призводили до недооцінки значущості українського руху. Будучи неодноразово змушений віддавати чиновникам розпорядження про об'єктивне й рівноправне трактування всіх суспільних і національних груп, А. Потоцький водночас не допускав зростання політичних впливівукраїнців, підпадав у конкретних питаннях під вплив польських східногалицьких консерваторів і націонал-демократів, негативно налаштованих щодо українсько-польського порозуміння, та мінімально контактував з українськими політиками. Останні роки намісництва А. Потоцького характеризувалися загостренням українсько-польськоїборотьби у зв'язку з реформою виборчого права до австрійського парламенту, почастішанням масових акцій. У кількох місцевостях Східної Галичини зіткнення призвели до жертв серед українського населення, вину за які українська публіцистика поклала на галицького намісника. Незважаючи на це, А. Потоцький надалі намагався втримувати український рух під контролем методами адміністративного і політичного тиску. Апогеєм цього стала – як реакція на переговори українських парламентськихдепутатів з австрійським урядом – підтримка на виборах до Галицького сейму 1908 року русофілів на противагу кандидатам від українських партій. Обурення, яке викликав цей крок не лише серед української громадськості, а й у правлячих кіл Австро-Угорщини та серед краківських консерваторів, змусило намісника визнати його помилковість та ініціювати політичну угоду з українськими політиками в особі Євгена Олесницького на зразок "нової ери" 1890 року. Домовленість мала шанси суттєво вплинути на політичне життя Галичини, однак не була реалізована через вбивство А. Потоцького українським студентом М. Січинським. Це вбивство, яке мотивувалося тривалим нехтуванням прав українського народу, стало кульмінацією українсько-польської боротьби в Галичині й змусило задуматися про шляхи нормалізації міжнаціональних відносин.Ключові слова: Анджей Потоцький (Andrzej Potocki), Галицьке намісництво, українсько-польські відносини, Державна Рада, Мирослав Січинський.

Проаналізовано вплив ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на правове регулювання відносин у сфері державних закупівель в Україні з метою забезпечення принципу недискримінації. З'ясовано, що негайний ефект від Угоди в цій сфері матиме радше обмежений характер. Визначено, що на первісному етапі Угода здатна призвести за певних обставин навіть до деякого обмеження доступу європейський компаній до державних закупівель України.На підставі критерію мети виокремлено та зазначено ті положення Угоди, які прямо стосуються предмета антидискримінаційного правового регулювання. Досліджено, що чимала кількість положень українського законодавства, спрямованих на усунення дискримінації у розглядуваній сфері, вже відповідає стандартам, закріпленим в Угоді.З'ясовано, що найвірогіднішим напрямом заходів з імплементації Угоди буде виконання зобов'язання з реформування механізму оскарження результатів державних тендерів. Виявлено, що розробку методики об'єктивної формально-юридичної оцінки успішності виконання Україною цього зобов'язання можна вважати перспективним напрямом подальших досліджень.Ключові слова: Угода про асоціацію, ЄС, Україна, економічна дискримінація, недискримінація, державні закупівлі, інфраструктурні проекти.The article is devoted to the impact of ratification of the Association Agreement between Ukraine and the EU on the regulation of relations in the field of public procurement in Ukraine with a particular aim to ensure the application of the non-discrimination principle to the relations in the field of public procurement. It turns out that the agreement will have a rather limited immediate effect; whereby potentially it may be used even to limit the access to Ukrainian public procurement of the EU-based companies. It has been proven specifically, that the immediate effect of the Agreement in this area might be rather limited although being low to moderate. Moreover,under certain circumstances, some practices at the initial stage the Agreement's application and implementation may lead to limiting access of European companies to the public procurement market in Ukraine.On the basis of objective criteria the author distinguishes and allocates those provisions of the Agreement that are directly related to the subject of anti-discrimination regulations. Further, it is noted that a considerable number of provisions of the Ukrainian legislation aimed at eliminating discrimination in the proposed area do already meet the standards stipulated in the Agreement.In other words, numerous provisions against discrimination in the area of public procurements seem to be already in line and very well in line with the EU standards laid down in and stipulated pursuant to the aforementioned Agreement.The principles of public procurement, secured in the Agreement, are namely: nondiscrimination, equal treatment, transparency and proportionality. These principles are fleshed out in a number of provisions (in the terminology of the Agreement - standards) that are expedient for functional lines and can be divided into several groups: access to information on public procurement (first group), identification of the state contract (second group), challenging the results of public procurement (third group) (Articles 149, 150, 151 of the Agreement). All the above criteria are developed based on a deeply objective basis, allowing transformation of the institutionalframework of the conduct of the public procurement in Ukraine in effective, transparent and cost-effective manner. One should not overlook the fact that people of Ukraine are devoted to the integration with the EU, what allows Ukraine to revitalize and to become truly market economywith skilled working force and well developed industrial facilities.The progress of implementation efforts will most probably be focused on improving appellate procedures, the institutional reform, creating additional work forces, development of public infrastructure needed and organizing various public awareness raising campaigns with an aimto comply with the obligations, arising for Ukraine from the relevant EU-Ukraine Association Agreement provisions. The most suggested direction of the implementation of the Agreement shall be the obligation to reform the mechanism of legal review of results of public tenders in theway as to making it accessible to every citizen of Ukraine irrespective of the level of personal income or positioning within the society.The EU-Ukraine association is a two-way street, fostering communication and information exchange in order to improve mutual understanding in the areas of public procurements as well as mobilizing communities and the whole society for necessary changes in attitudes and behaviorin order to comply with the EU standards. Collaboration among different stakeholders is one of the key factors for successful campaigning in the areas of public procurements, which has to be introduced in the way of the implementation of the EU-Ukraine Association Agreement.From the formal legal point of view it is not an easy task to give a reasonable answer to the question whether the existing appeal mechanism to the decisions in the area of public procurement - that is the provision creating additional values and opportunities for institutional stakeholders - is in line with the best international practices. In addition, existing stakeholders and international business entities already expressed their deepest dissatisfaction with the business practices, but often only in the press, and not, for example, by appeals to the authorities competent to give legal assessment of the actions of officials in charge of the appeals process.Key words: Association Agreement, the EU, Ukraine, economic discrimination, nondiscrimination, public procurements, infrastructure projects.

The article considers and analyzes in detail the sources of the European Union aimed at ensuring equal and fair treatment of women and men. Such as Convention on the protection of human rights and fundamental freedoms, Universal Declaration of Human Rights, International Covenant on Civil and Political Right, Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, European Social Charter. The authors determined that currently in the European Union there is no single approach to the definition of "discrimination", due to the lack of a basic unified source of law, this issue is regulated by both the EU's own acts and well-known international acts. Also, due to the increasing popularity of feminist movements, men experience violations and restrictions in their social and economic rights. Therefore, a study of the decisions of the most influential judicial bodies of the European Union was conducted to establish a common understanding of the concept of "gender discrimination". Ukraine has ratified these international conventions on human rights protection and recognizes their decisions as part of the national legislation of Ukraine.Ukraine has ratified the Convention and its Protocols, as the first part of the Law of Ukraine "On Ratification of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms of 1950, First Protocol and Protocols № 2, 4, 7 and 11 to the Convention" explicitly states that Ukraine fully recognizes "The effect in its territory of Article 46 of the Convention on the recognition and binding without special agreement of the jurisdiction of the Court of Human Rights in all matters concerning the interpretation and application of the Convention. "There is an obligation not only to enforce judgments of the European Court against the country, but also to apply the Convention and the case law of the European Court of Justice as a source of law. Therefore, the consideration of the cases mentioned in the article is important for the judiciary and the protection of human ...

The right to education is one of the fundamental and non-dispersable human rights. Novel history views the full realization of just this right as one of the fundamental guarantees of the growing youth's future life sustainability and stability. The article is focused on the issues in the realization and protection of education rights of Ukrainian citizens living on occupied territories (Crimea, certain regions of Luhansk and Donetsk oblasts, as well as the regions neighboring these territories) and the citizens who moved from occupied territories. The mentioned categories of citizens, due to antiterrorist operation, the operation of joint forces, Russian Federation occupation of Crimea, got discriminated in comparison to the other Ukrainian citizens in many legal aspects, including education rights (both rights for general, higher and professional education) realization.The problems in the realization of this right have touched not only the ones currently in the process of obtaining education but also the subjects providing these services (educational institutions of all accreditation levels). Novel Ukrainian education legislation provides a set of preferential treatment regimes in order to make the status of the educational institutions and citizens having moved from the occupied territories more equal. Nevertheless, not all legislation novels fully fulfill this aim, specifically due to the quality of the legislation being constantly in change, as well as social changes occurring on occupied and adjusting territories. The conclusions made by the author support better understanding of the issues in education rights realization and the ways of addressing these issues.Article received 22.05.2018 ; Статтю присвячено проблематиці реалізації та захисту права на освіту для громадян України, які проживають на окупованих територіях: Криму, окремих районів Луганської та Донецької областей, а також тих, хто проживає в прилеглих до цих територій районах або перемістився з окупованих територій. Вказані категорії громадян унаслідок ведення антитерористичної операції, операції Об'єднаних сил, окупації РФ Криму опинилися в дискримінованому становищі порівняно з іншими громадянами України в багатьох правових аспектах, зокрема щодо реалізації права на освіту, як загальну середню, так і вищу чи професійну. Новітнє законодавство України в галузі здобуття освіти передбачає низку преференцій з метою вирівнювання правового становища як здобувачів освіти, так і навчальних закладів, які перемістилися з окупованих територій. Проте не всі новели законодавства досягають поставленої мети, цьому певною мірою сприяє не тільки якість законодавства, але й соціальні зміни, які відбуваються на окупованих та прилеглих територіях. Висновки автора сприяють кращому розумінню проблем реалізації права на освіту та шляхів їх вирішення.Матеріал надійшов 22.05.2018