Suchergebnisse

Introduction. It is known that Alexandra Kollontai since childhood has spoken many European languages (English, German, French, Swedish, Norwegian, Finnish, and others), been interested in literature, learnt drawing through private lessons. After establishing of the Bolsheviks and Left Social Revolutionaries power, Alexandra Kollontai was elected to the All-Russian Central Executive Committee and received the post of People's Commissar of Public Charity in the first list of the Council of People's Commissars. The aim and the tasks of the article are to determine the place and evolution of Marxist feminism in the discourse of the XX - the beginning of the XXI centuries, which progressively developed together with the female movement in the world. Research methods. The work is characterized by modern understanding of discursive thinking as a complex communicative phenomenon, a complex system of knowledge hierarchy, including, in addition to the text, knowledge about the world, ideological attitudes, the consideration of which is necessary for understanding the text. Discourses have important social consequences for individual countries and peoples, local and corporate social groups. Discursive representations tend to enrich understanding and communication. Research results. The protest movement of many strata of society against the established stereotypes of life and activity led to the emergence of new forms of life, hostels and even production (type of commune) and gave rise to new political parties in different countries, attracted the attention of major philosophers, sociologists, psychoanalysts (Erich Fromm, Herbert Marcuse, Theodore Adorno, Max Horchaymer). The contribution of A.M. Kollantai in Marxist feminism is associated with the series of the practical steps to liberate a woman in the first years of Soviet power. She launched the process of becoming a "new" woman, an active participant in the socialist reorganization of the world. At the same time, the methodology and argumentation of feminism was ...

Розглянуто мистецький доробок міжнародних мисткинь, таких як Мір'яна Батініч, Оксана Чепелик, Деббі Каруана Дінглі, Тереза Дебоно, Емма Фсадні, Анна Гріма, Глорія Оярзабал, Енріке Табоне, Жана Бусуттіли Залеські, представлений на виставці «Арт + фемінізм 2020», яка проходила 7 лютого — 23 серпня 2020 року в Арт Центрі Креативний простір на Мальті, присвячений феміністичній проблематиці, для залучення його до національного культурологічного дискурсу як привід до роздумів і дискусій. Опрацьовано теми, які розробляють мисткині, як то розширення прав і можливостей молодих дівчат і жінок для поєднання професійної реалізації і материнства, біоетика і права жінок в умовах комерціалізації репродуктивних технологій, конфлікт між традиційними гендерними нормами і упередженнями та сучасними очікуванннями, непроговорені історії в патріархальному суспільстві, історична інфантилізація жінки шляхом колонізації свідомості, історія мистецтв в епоху матріархату з фокусом на жіночій перспективі із забезпеченням візії доісторичних артефактів сучасною рамкою і використанням новітніх технологій. Відзначено широкий спектр художніх практик, якими займаються мисткині, — від традиційного живопису, графіки та скульптури до таких, що пов'язані з використанням медіа: фотографії, відео та керованих даними медіаінсталяцій.Наголошено на важливості культурологічних рефлексій гендерної проблематики і вбудовування українського сучасного мистецтва в глобальні явища для розвитку теорії і практики та важливості залучення українських проектів, продемонстрованих за кордоном до українського мистецького дискурсу. Відзначено плідність зусиль щодо зменшення гендерного розриву у Вікіпедії задля висвітлення роботи жінок-художниць та їх внеску у мистецтво.Визначено місце сучасного феміністичного мистецького доробку — як культурного і політичного явища в суспільному житті, що працює на становлення нових цінностей та нової свідомості і може слугувати інструментом для культурної політики України. ; The artistic achievements of international artists such as Mirjana Batinić, Oksana Chepelyk, Therese Debono, Debbie Caruana Dingli, Emma Fsadni, Anna Grima, Gloria Oyarzabal and Enriqué Tabone, Jean Busuttil Zaleski, were examined at the exhibition «Art + Feminism 2020» held from February 7 to August 23, 2020 at the St James Cavalier Centre for Creativity in Malta, dedicated to feminist issues, with the aim to include them into national cultural study discourse, as a subject for reflections and discussions. Topics developed by artists, such as empowerment of young girls and women to combine professional realization and motherhood, bioethics and women's rights in the commercialization of reproductive technologies, the conflict between traditional gender norms and prejudices and modern expectations, untold stories in patriarchal society, historical infantilization of women through the colonization of consciousness, art history in the era of matriarchy with a focus on women's perspective through a vision of prehistoric artifacts with a contemporary frame and the use of new technologies. А wide range of artistic practice, from traditional painting, graphics and sculpture, to those related to the use of media: photography, video and data-driven media installation, is pointed.The importance of cultural study and reflections on gender issues and the integration of Ukrainian contemporary art into global phenomena for the development of theory and practice, but also the importance of involving Ukrainian projects demonstrated abroad in the Ukrainian art discourse are emphasized. The fruitfulness of efforts to reduce the gender gap in Wikipedia in order to highlight the work of women artists and their contribution to art was noted.The place of contemporary feminist art is defined as a cultural and political phenomenon in social life, which works for the formation of new values and new consciousness and can serve as a tool for cultural policy of Ukraine.