Suchergebnisse

Subject of the study – Singapore Free Trade Agreements (FTA), established or under negotiation. The aim is to identify the peculiarities and reasons for the design of the integration system and policy of Singapore, to develop recommendations for the EAEU and Ukraine. Methodology: system approach, quantitative and qualitative analysis, theories of integration. Results: Based on the analysis of Singapore's FTA with ASEAN, EU, EFTA, USA, GCC, China, India, R. Korea, Australia, New Zealand, Japan, Taiwan, Panama, Peru, Turkey, etc. identified the reasons and peculiarities of the formation of the integration system and policy of Singapore, given recommendations for the EAEU and Ukraine. Field of application: creation FTAs of the EAEU and Ukraine taking into account the world experience. Conclusions: 1. Causes: Asian financial crisis, failures of the Doha Round, role of the trade, industrial and financial center, small economy, export orientation, transnationalization, competitiveness, diversification of ties, risk hedging. 2. Peculiarities of integration system and policy of Singapore: FTA with major large partners; diversification of links; adaptation to globalization and the growth of negotiating force in ASEAN; Hub & Spock integration; variety of FTA forms; comprehensive, innovative, evolving and asymmetric FTA+; significant effects in trade in services, FDI, technology transfer. 3. Recommendations on the design of the FTA and Ukraine with Singapore: focus on NTBs, trade in services, investment, IPRs, trade procedures; long transition period; strict rules of origin; stimulation of inclusion and creation of new GVC diversification of trade, transfer of technologies; preservation of protection measures in FTAs; negative approach in services liberalization; limited liberalization of public procurement, migration.

The article examines the infl uence of the free trade agreement between the Eurasian Economic Union and Vietnam on Russian-Vietnamese relations. The author considers preconditions for expansion of the EAEU, main steps of negotiations, special features of the agreement, and results, achieved by present time. The author pays special attention to evolution of Russian-Vietnamese relations and also to key factors of Vietnam's foreign policy. Russian- Vietnamese relations have been developing on the base of the USSR- Vietnam partnership in the Cold War. They were marked by stability and high level of political contacts, but at the same time scales of economic cooperation were relatively low. Established interaction between two states was a foundation for the dialogue for the involvement of Vietnam in Eurasian integration. Vietnam, in turn, tried to conduct multilateral foreign policy (including the expansion of network of free trade agreements) and so it had positive attitude for cooperation with Russia in a sphere of Eurasian integration. For Russia, the EAEU – Vietnam free trade agreement has both political (expansion of Eurasian integration beyond the Post-Soviet space and rise of prestige of the EAEU) and economic (impact on trade and investment cooperation with the SRV) signifi cance. The agreement entered into force in October 2016 and under its realization some results have already been made. At the same time the agreement is of compromise and "test" sort. So it's rather able to make an immediate breakthrough in Russian-Vietnamese trade and Russian policy in the Asia-Pacifi c in whole. But this agreement can be an additional factor for attraction to Vietnam in Russia and enlargement of cooperation with Vietnamese counterparts. ; В статье исследуется влияние соглашения о зоне свободной торговли между Евразийским экономическим союзом и Вьетнамом на российско-вьетнамские отношения. Автор рассматривает предпосылки для расширения ЕАЭС, основные этапы переговорного процесса, особенности соглашения и достигнутые к настоящему времени результаты. Особое внимание уделяется эволюции отношений между Россией и Вьетнамом, а также ключевым факторам вьетнамской внешней политики. Российско-вьетнамские отношения развивались на базе партнерства между СССР и Вьетнамом во время «холодной войны». Они отличались стабильностью и высоким уровнем политических контактов, но в то же время масштабы экономического сотрудничества были относительно низкими. Налаженное взаимодействие между двумя странами стало основой для диалога по включению Вьетнама в процессы евразийской интеграции. Вьетнам, в свою очередь, стремился к проведению многосторонней внешней политики (в том числе и к расширению сети соглашений о свободной торговле), и поэтому был положительно настроен к сотрудничеству с Россией в сфере евразийской интеграции. Для России соглашение о зоне свободной торговли ЕАЭС – Вьетнам имеет значение как политическое (расширение евразийской интеграции за пределы постсоветского пространства и укрепление престижа ЕАЭС), так и экономическое (активизация торгового и инвестиционного сотрудничества с СРВ). Соглашение вступило в силу в октябре 2016 г. и в рамках его реализации были достигнуты определенные результаты. В то же время соглашение во многом носит компромиссный и «пробный» характер. Поэтому от этого соглашения не стоит ждать немедленного прорыва в российско-вьетнамской торговле и в российской политике в АТР в целом. Однако это оглашение может стать дополнительным фактором для привлечения внимания к Вьетнаму в России и расширения сотрудничества с вьетнамской стороной.

The article looks into the peculiarities of economical effect of the Brexit for the EU countries and Great Britain. The main data as for the trade of goods and services and also an investment climate between two sides proves the essential costs have been caused by the Brexit. The trade between the EU and the United Kingdom is great and according to its size is equal the transatlantic trade (between the EU and the USA). The essence and form of the future trade agreement is still been discussed. But all this problem researchers agree that the main violation of trade ties and agreements will result in economical losses from both sides. Nevertheless, the EU will have only disproportionately small part of general loss and not only because its economical position is five times bigger then Great Britain, but also from the view of the fundamental reasons with the market increase potential of the own enterprises being the dominant one. Other reseaches of different free trade agreements confirm the general assumption about the smaller side been able to get more from the trade barriers elimination and lose more because of their creation. It means that the EU will have stronger positions during negotiations.

In 2023, exactly 10 years have passed since the proclamation by Chinese President Xi Jinping of the One Belt, One Road Initiative (OBOR), which has become the flagship direction of China's foreign policy. OBOR is a combination of two mega-projects – the Silk Road Economic Belt (SREB) and the 21st Century Maritime Silk Road (MSR). A special role in promoting cooperation between China and African countries is played by the MSR, which passes through the states of East Africa – Ethiopia, Kenya, Mozambique, Madagascar and South Africa. The book "One Belt One Road Initiative and the Construction of the African Continental Free Trade Area" is devoted to the development trends of cooperation between China and African countries within the BRI, as well as assistance from the PRC in the construction of the African Continental Free Trade Area. Yang Baorong and Ma Hanzhi form the core of the team of authors. The book includes several chapters, the third of which is devoted to tying infrastructure under the BRI and helping to build the African Continental Free Trade Area, and the fourth is devoted to political proposals that deserve special attention. Although some conclusions made by the authors are questionable, the book is a major achievement, on the one hand because of its a qualitative analysis of the formation, development and emerging difficulties of economic integration in Africa, and on the other hand, because it reveals the position of China and the Chinese scientific community on promoting dialogue with the countries of the continent within the BRI and promoting free trade between the PRC and African countries. The red thread in the work traces the idea of the importance of the One Belt – One Road initiative for the successful construction of the African Continental Free Trade Area, as well as for the successful implementation of the 2063 Agenda.

The article focuses on tendency of deepening global political and economic integration. Mexico's participation in regional and global integration processes is described. The foreign policy and foreign economic relations of the country within the North American Free Trade Agreement (NAFTA) and other continental (transcontinental) trade and economic association are analized. Mexico has entered into regional and bilateral free-trade agreements involving more than 40 countries. Mexico and the United States are among the most open economies in the world. ; Рассмотрено тенденции углубления мировой политической и экономической интеграции, участие Мексики в региональных и глобальних интеграционных процессах.Проанализовано внешнеполитические и внешнеэкономические отношения страны у рамках Североамериканской зоны свободной торговки (НАФТА), других континентальных и трансконтинентальных торгово-экономических обьединениях. Мексика вошла в региональные и двухсторонние соглашения о свободной торговле с болеe чем сорока государствами мира. ; Розглянуто тенденції поглиблення світової політичної та економічної інтеграції через участь Мексики у регіональних та глобальних інтеграційних процесах.Проаналізовано зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні відносини країни у межах Північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА), інших континентальних та трансконтинентальних торгово-економічних об'єднаннях. Ця латиноамериканська держава уклала регіональні та двосторонні угоди про вільну торгівлю з понад сорока державами світу

This article presents analysis of the creation background of the World Trade Organization (WTO) Trade Facilitation Agreement (TFA). The author identifies the main incentives for the development of trade facilitation measures and their inclusion on the Doha negotiations agenda. We summarized and described the major effects expected from full implementation by the WTO member states and the Russian Federation, in particular, of the Agreement the consideration centered round. We also note that the Agreement has a direct impact on the development of the Eurasian Economic Union (EAEU) law. We argue that at present the greatest potential effect from the implementation of the TFA provisions will be achieved through the application of trade facilitation measures in line with the development of unified approaches in their implementation in the EAEU member states. The main areas of the implementation are: Single Window mechanism, harmonization of control procedures and collaboration of state regulatory bodies, information exchange of state regulatory bodies within the framework of common processes. Some provisions under the Agreement can effectively contribute to the development of national initiatives, for example, the development of transit potential in the Russian Federation.

В статье рассмотрен вопрос влияния инвестиционных споров «инвестор-госу­дарство» на национальные системы правовой охраны и защиты прав интеллекту­альной собственности государств, ставших стороной таких споров; пути решения такого влияния, предложенные Европейским Союзом в соглашениях о свободной торговле с, соответственно, Канадой и Тунисом. Путем сравнительного анализа указанных соглашений выделены типовые положения, которые регулируют вопросы защиты иностранных инвестиций и влияют на систему прав интеллекту­альной собственности. ; У статті розглянуто питання впливу інвестиційних спорів «інвестор-держава» на національні системи правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності дер­жав, що стали стороною таких спорів; шляхи вирішення такого впливу, запропонова­ні Європейським Союзом в угодах про вільну торгівлю із, відповідно, Канадою та Тунісом. Шляхом порівняльного аналізу вказаних угод виділено типові положення, що регулюють питання захисту іноземних інвестицій і мають вплив на систему прав інтелектуальної власності. ; On April 30, 2019, the Court of Justice of the Euro­pean Union delivered its Opinion 1/17, confirming the compatibility of the mechanism for the resolution of disputes between investors and States, provided for by the free trade agreement between the EU and Canada, with the EU law. This Opinion may become the first step towards the creation of a Multilateral Investment Court, the project, which is preliminary promoted by the European Union through the conclu­sion of bilateral trade agreements.While Ukraine is no alien to investment disputes over intellectual property rights, the interplay between investment law and intellectual property rights has received limited attention among local scholars. Consequently, this article starts with introducing the reader to the key elements of existing international investment treaties that are relevant for the intellectual property regime. It is followed by an overview of main investment dis­putes, involving intellectual property rights, with a view of mapping potential issues such a dispute may present to the Ukrainian system.The third part of the article analyses the European Union's new generation of inter­national investment agreements. Although Ukraine has not yet been involved in such negotiations, art. 89 of the EU/Ukraine free trade agreement allows for its review to in­clude provisions on investment protection and investor-to-state dispute settlement proce­dures. Consequently, two recent investment chapters are contrasted, the one included in the Comprehensive Economic and Trade Agreement with Canada, as a developed-to-de- veloped country negotiations model; the one included in the draft of the Deep and Com­prehensive Free Trade Agreement with Tunisia, as a developed-to-developing country negotiations model.Such comparative analysis has allowed me to discern both common and diverging provisions, relevant for the national intellectual property systems, which, in turn, will allow Ukraine to adopt informed decisions during a potential negotiation with the Euro­pean Union.

В статье рассмотрен вопрос влияния инвестиционных споров «инвестор-госу­дарство» на национальные системы правовой охраны и защиты прав интеллекту­альной собственности государств, ставших стороной таких споров; пути решения такого влияния, предложенные Европейским Союзом в соглашениях о свободной торговле с, соответственно, Канадой и Тунисом. Путем сравнительного анализа указанных соглашений выделены типовые положения, которые регулируют вопросы защиты иностранных инвестиций и влияют на систему прав интеллекту­альной собственности. ; У статті розглянуто питання впливу інвестиційних спорів «інвестор-держава» на національні системи правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності дер­жав, що стали стороною таких спорів; шляхи вирішення такого впливу, запропонова­ні Європейським Союзом в угодах про вільну торгівлю із, відповідно, Канадою та Тунісом. Шляхом порівняльного аналізу вказаних угод виділено типові положення, що регулюють питання захисту іноземних інвестицій і мають вплив на систему прав інтелектуальної власності. ; On April 30, 2019, the Court of Justice of the Euro­pean Union delivered its Opinion 1/17, confirming the compatibility of the mechanism for the resolution of disputes between investors and States, provided for by the free trade agreement between the EU and Canada, with the EU law. This Opinion may become the first step towards the creation of a Multilateral Investment Court, the project, which is preliminary promoted by the European Union through the conclu­sion of bilateral trade agreements.While Ukraine is no alien to investment disputes over intellectual property rights, the interplay between investment law and intellectual property rights has received limited attention among local scholars. Consequently, this article starts with introducing the reader to the key elements of existing international investment treaties that are relevant for the intellectual property regime. It is followed by an overview of main investment dis­putes, involving intellectual property rights, with a view of mapping potential issues such a dispute may present to the Ukrainian system.The third part of the article analyses the European Union's new generation of inter­national investment agreements. Although Ukraine has not yet been involved in such negotiations, art. 89 of the EU/Ukraine free trade agreement allows for its review to in­clude provisions on investment protection and investor-to-state dispute settlement proce­dures. Consequently, two recent investment chapters are contrasted, the one included in the Comprehensive Economic and Trade Agreement with Canada, as a developed-to-de- veloped country negotiations model; the one included in the draft of the Deep and Com­prehensive Free Trade Agreement with Tunisia, as a developed-to-developing country negotiations model.Such comparative analysis has allowed me to discern both common and diverging provisions, relevant for the national intellectual property systems, which, in turn, will allow Ukraine to adopt informed decisions during a potential negotiation with the Euro­pean Union.

This paper investigates bilateral trade between Ukraine and the European Union in agricultural goods. The possible scenarios of agri-food market development in terms of a free trade area creation (FTA) between Ukraine and the European Union (EU) were analyzed, using a general equilibrium model. This pepper also evaluates a possible influence of trade liberalisation in terms of a free trade area creation (FTA) between Ukraine and the European Union (EU) on the main branches of the economy. Changes in production indexes, welfare, costs of production factors for the main commodities were estimated The suggestions for choosing the optimal format of an FTA between Ukraine and the EU in order to minimize adverse effects on the agri-food sector in the Ukraine and to increase its export potential have been developed.

The article clarifies that in the modern world the most influential driving force of economic development is the various forms of international trade, which covers the sphere of international economic relations and is represented by the aggregate of foreign exchange of goods, services, intellectual property with other countries. For international trade, the existence of the world market, which is the sphere of formation of commodity-money relations between a number of countries, is based on the principles of the international division of labor and a number of other factors of production. A product that is sold within the global market is a kind of informational tool, because it carries information about the magnitude of aggregate supply and demand in the world. With this in view, countries can analyze and evaluate the parameters of manufactured products in comparison with international standards and quality standards. Each country, taking part in the process of international trade, acquires the status of a seller, that is, trade takes place between individual countries, which exchange counter-flows of goods and services, namely: export and import. The peculiarities of functioning of the European Free Trade Association have been characterized and it is found that it unites the customs territories of the Republic of Iceland, the Principality of Liechtenstein, the Kingdom of Norway and the Swiss Confederation. It was clarified that the Free Trade Agreement between Ukraine and the EFTA was signed on June 24, 2011 and ratified by the Law of Ukraine «On ratification of the Free Trade Agreement between Ukraine and the states of the European Free Trade Association». The basics of the creation of the Free Trade Area for Ukraine are determined. The possible risks for Ukraine when creating the Free Trade Area with the EU are outlined. Among the most effective measures that should be foreseen in the context of the implementation of the strategy and which will have a positive effect on improving the qualitative development of foreign trade with the cranes of the European Union, include: to implement the plan for the implementation of the World Trade Organization Agreement on Trade Facilitation of the TFA; create a system for financing export activities, including the establishment of an export credit agency (ESA); to implement the Comprehensive Strategy for the Implementation of Chapter IV of the Association Agreement with the European Union in order to overcome the technical non-tariff barriers to the implementation of domestic export activities. ; У статті з'ясовано, що в умовах сучасного світу найбільш впливовою рушійною силою розвитку економіки є різні форми міжнародної торгівлі, яка охоплює сферу міжнародних економічних відносин і представлена сукупністю зовнішнього обміну товарами, послугами, інтелектуальною власністю з іншими країнами. Для міжнародної торгівлі характерне існування світового ринку, який є сферою формування товарно-грошових відносин між низкою країн, що базується на засадах міжнародного поділу праці та низці інших виробничих чинників. Товар, який реалізується в межах світового ринку, є своєрідним інформаційним інструментом, оскільки несе в собі інформацію про величину сукупного попиту та пропозиції у світі. З огляду на це країни можуть здійснювати аналіз та оцінку параметрів виробленої продукції порівняно з міжнародними нормативами та стандартами якості. Кожна країна, беручи участь у процесі міжнародної торгівлі, набуває статусу продавця, тобто торгівля здійснюється між окремими країнами, які обмінюються зустрічними потоками товарів і послуг, а саме: вивезення (експорту) та ввезення (імпорту). Охарактеризовано особливості функціонування Європейської асоціації вільної торгівлі та виявлено, що вона об'єднує митні території Республіки Ісландія, Князівства Ліхтенштейн, Королівства Норвегії та Швейцарської Конфедерації. З'ясовано, що Угоду про вільну торгівлю між Україною і ЄАВТ було підписано 24 червня 2011 року й ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі». Визначено основні цілі створення Зони вільної торгівлі для України. Виокремлено можливі ризики для України у разі створення Зони вільної торгівлі з ЄС. До найбільш ефективних заходів, які варто передбачити в контексті реалізації стратегії та які здійснять позитивний влив на підвищення якісного розвитку зовнішньої торгівля з кранами Європейського Союзу, можна віднести: реалізувати план імплементації УгодиСвітової організації торгівлі про спрощення торговельної діяльності (TFА); створити систему фінансування експортної діяльності, включаючи створення експортно-кредитного агентства (ЕКА); втілити Всеохоплюючу стратегію імплементації Глави IV Угоди про асоціацію з Європейським Союзом для того, щоб подолати технічні нетарифні бар'єри на шляху здійснення вітчизняної експортної діяльності.

в рамках предприятий демократия и осуществление демократии имеют основное содержание в сфере труда и занятости. Реализация демократии на предприятиях с целью строительства и развития гармоничных и стабильных трудовых отношений с участием многих заинтересованных субъектов ; в том числе профсоюзные организаций ; как представителей защиты прав и законных интересов работников имеет важную роль. Роль профсоюзов в строительстве и развитии гармоничных ; прогрессивных трудовых отношений ; заключатся в повышении эффективности осуществления демократии в бизнесе с большим количеством контента и более конкретными мерами. В данной статье упоминаются некоторые вопросы о роли вьетнамского профсоюза в строительстве и контроле за исполнением коллективных договоров на предприятиях. ; within the enterprises ; democracy and the democracy implementation have a basic content in the field of labor and employment. The democracy plays an important role at the enterprises that are implemented for the purpose of building and developing harmonious and stable labor relations with the participation of many stakeholders including trade union organizations as representatives of the protection of the workers' rights and legitimate interests. The role of Vietnam trade union in building and developing harmony of labor relations is to increase the effectiveness of the implementation of democracy in business with more content and more concrete measures. This article mentions some questions about the role of Vietnam trade union in building ; signing and executing and monitoring the implementation of collective agreements at enterprises.

У статті розглянуто основні положення Паризької угоди, зобов'язання, які беруть на себе країни при підписанні Угоди та санкції у випадку їхнього недотримання. Простежується динаміка зростання викидів парникових газів, що визначає важливість цієї Угоди. Основними емітентами парникових газів у світі є Китай, США, ЄС та Індія. Висвітлено деякі політичні аспекти Паризької угоди, зокрема рішення США вийти з Угоди. Від часу підписання угоди відбувся значний прогрес в узгодженні механізмів, процедур та інших практичних питань для забезпечення функціонування Паризької угоди. Було узгоджено питання фінансової прозорості, функціонування Адаптаційного фонду, визначено кількісні фінансові цілі. Попри те, що міжнародна торгівля має значний потенціал у боротьбі зі змінами клімату, на цьому етапі в рамках Паризької угоди ніяких конкретних торговельних заходів не передбачено, хоча імовірність таких заходів зазначено. ; The Paris Agreement came into force on November 4, 2016. Now already the third part of the first session of the Conference of the Parties serving as the meeting of the Parties to the Paris Agreement (CMA 1-3) has taken place in Katowice, Poland. The article analyses the main provisions of the Paris Agreement, the obligations assumed by the Parties to the Agreement and sanctions in case of non-compliance. Greenhouse gas emissions continue to grow and this fact determines the importance of the Agreement. The Paris Agreement has become a significant breakthrough after the Kyoto Protocol, which, given the limited number of participating countries, did not succeed in sufficiently reducing greenhouse gas emissions. However the Paris Agreement was signed by the major greenhouse gas emitters – China, the US, the European Union and India. Some political aspects of the Paris Agreement are highlighted, in particular, the US decision to withdraw from the Agreement. The peculiarity of the new agreement is the voluntary nature of nationally determined contributions. Nevertheless countries are obliged to inform about the measures taken to achieve them and increase the ambitiousness of their nationally determined contributions over time. The financial mechanism of the Convention will serve as the financial mechanism of the Paris Agreement, the contributions of the countries will be based on the United Nations scale. Developed countries are obliged to provide help to the developing countries. Since the Agreement was signed, significant progress has been made in settling mechanisms, procedures and other practical issues of the Paris Agreement functioning. The financial transparency issues, the Adaptation Fund functioning, and the quantitative financial objectives were agreed upon. At this stage under the Paris Agreement, no specific trade measures are defined although the probability of such measures is indicated. Parties to the Paris Agreement may, if they wish, pursue trade measures to reach their nationally determined contributions, but the mechanism is not defined. In general, trade can contribute to the achievement of Paris Agreement objectives by promoting the spread of "green" goods and technologies, by imposing restrictions on "dirty" goods, reducing economic losses through emission trading schemes, etc. In addition, trade can be an instrument of pressure on countries that set too low environmental targets or refuse to sign the Agreement. However, this issue remains yet unsettled.

The structure of Ukraine's exports to the EU is estimated and the problems and opportunities for domestic exporters under the impact of the Free Trade Area Agreement between Ukraine and the EU are defined. It is indicated that trade liberalization does not allow free access to the EU market for Ukrainian exporters; Ukraine must adopt the EU legislation in the field of technical standarts.The reasons for increasing the intensity of Ukraine-EU trade, including the elimination of customs duties, the reorientation of trade flows from the Russian Federation to the EU, the growth in the purchasing power in the EU and decline in it as a result of the economic crisis in Ukraine, were determined. Particular emphasis was placed on the progress in meeting EU technical and environmental regulations.Ukraine has the lowest position of eco-innovative efficiency in comparison with the EU members. Therefore, taking into account the negative structure of domestic exports and EU technical standarts and norms, an urgent transition to a deep eco-innovative development of export industries is highly required.The implementation of eco-innovative projects and technologies by Ukrainian producers of different sizes (small, medium, large) is analyzed. The study shows that eco-innovative activities of Ukrainian enterprises is directly related to their size: the large enterprises have large funds, produce more products, are more interested in entering the EU market, and therefore have more opportunities and needs to meet EU technical (ecological) requirements.It is concluded that the FTA Agreement should become an additional stimulus for the eco-innovative activities of Ukrainian expoters due to the need of their meeting the European standards of quality and criteria of eco-production. The major barriers to the development of the enterprises' eco-innovative activity have been identified as the lack of capital, lack of motivation, lack of knowledge and experience, lack of technical knowledge, lack of cooperation between the research institutions and enterprises, unfavorable political, informational and social environment, corruption.Key words: eco-innovative activities; exporters; eco-innovations; Ukraine-EU association agreement; Free Trade Area Agreement between Ukraine and the EU. ; У статті оцінено структуру українського експорту до ЄС та окреслено проблеми і можливості, відкриті для вітчизняних виробників-експортерів під впливом Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Вказано, що сама лібералізація умов торгівлі не надає можливості українським експортерам вільного виходу на ринок ЄС; Україна повинна прийняти регулятивні норми законодавства ЄС.Визначено причини зростання інтенсивності торгівлі України з ЄС, серед яких відміна мит, переорієнтація торговельних потоків з РФ на ЄС, зростання купівельної спроможності в ЄС та її спад внаслідок економічної кризи в Україні. Особливий наголос зроблено на поступі у виконанні технічних та екологічних вимог ЄС.Визначено, що Україна має найнижчий рівень екологічної інноваційності порівняно з країнами-членами ЄС. Тому з огляду на негативну структуру вітчизняного експорту та на технічні регламенти ЄС, необхідним є терміновий перехід на глибокий еколого-інноваційний розвиток експортних галузей.Проаналізовано впровадження еколого-інноваційних проектів та технологій українськими виробниками в розрізі малих, середніх та великих підприємств. Аналіз показує, що еколого-інноваційна діяльність українських підприємств прямо залежить від їхнього розміру: великі підприємства володіють більшими коштами, виробляють більшу кількість продукції, частіше зацікавлені у виході на європейський ринок, а відтак мають більше можливостей і потреб відповідати технічним (екологічним) вимогам ЄС.Зроблено висновки, що Угода про ЗВТ повинна стати додатковим стимулом для еколого-інноваційної діяльності українських виробників-експортерів через необхідність підтвердження відповідності їхньої продукції європейським стандартам якості, критеріям екологічного виробництва. Виділено бар'єри на шляху еколого-інноваційної активності підприємств, зокрема відсутність капіталу, мотивації, знань, досвіду, технічних знань, недостатня співпраця між науково-дослідницькими установами і підприємствами, несприятливе політичне, інформаційне та соціальне середовища, корупція.Ключові слова: еколого-інноваційна діяльність; виробники-експортери; екологічні інновації; Угода про асоціацію України з ЄС; Угода про зону вільної торгівлі України з ЄС.

The article analyzes the theoretical background is fundamentally different from the mercantilist doctrine free trade ideology. The author pays special attention to new forms of economic disparity outdated rules and traditions. Emphasis is placed behind the classics of English economics to need unquestionable benefit, security sector reform, and it is unnecessary patronizing-prohibitive system. The role of London and Оdenburg petitions entrepreneurs and tradesmen, as well as the first bill aimed at changing the old regulations that regulate foreign economic ties of the country. The importance of the mass movement against the «Corn Laws» as a precursor of free trade in general. The author reveales not only changes in customs tariffs, but also the positive results of the development of individual sectors of British industry, especially wool, cotton, silk, ferrous and non-ferrous metallurgy.Reduction and / or elimination of import duties proceeded against the background of the opening of the overseas territories to foreign vessels loaded with various goods; in addition - earned Porto - Franco.The focus of the parliament and government is the tax system. It simplifies and rates of taxes and fees were down.All the authorities have stepped up measures on the one hand the growth in production volumes, and on the other - foreign economic activity. Free trade and free competition ensured England's world leadership in the 40-80s of XIX century ; В статье проанализированы теоретические предпосылки принципиально отличной от меркантилистской доктрины идеологии свободной торговли. Обращено внимание на несоответствие новых форм хозяйствования устаревшим нормам и традициям. Акцент сделан вслед за классиками английской экономической науки на необходимости бесспорной выгоды, безопасности реформ и полной бесполезности покровительственно-запретительной системы. Подчеркнута роль лондонской и оденбургской петиций предпринимателей и торговых людей, а также первых биллей, направленных на изменение прежних нормативных актов, которые регламентировали внешнеэкономические связи страны. Показано значение массового движения против «хлебных законов» как предвестника свободной торговли вообще. Раскрыты не только изменения таможенных тарифов, но и положительные результаты развития отдельных отраслей британской промышленности, в частности шерстяной, хлопчато-бумажной, шелковой, черной и цветной металлургии.Снижение и/или отмена импортных пошлин протекала на фоне открытия заморских территорий для захода иностранных судов, груженых различными товарами; в дополнение – заработали порто-франко.В центре внимания парламента и правительства находилась система налогообложения. Она упрощалась, а ставки налогов и сборов снижались.Все меры власти активизировали, с одной стороны, рост объемов производства, а с другой – внешнеэкономическую деятельность. Свободная торговля и свободная конкуренция обеспечили Англии мировое лидерство в 40-80-е годы XIX в. ; У статті проаналізовано теоретичні передумови принципово відмінної від меркантилістської доктрини ідеології вільної торгівлі. Звернуто увагу на невідповідність нових форм господарювання застарілим нормам і традиціям. Акцент зроблений слідом за класиками англійської економічної науки на необхідності безперечної вигоди, безпекових реформ і повної марності зверхньо-заборонної системи. Підкреслено роль лондонської і оденбурзької петицій підприємців і торгових людей, а також перших білей, спрямованих на зміну попередніх нормативних актів, які регламентували зовнішньоекономічні зв'язки країни. Показано значення масового руху проти «хлібних законів» як передвісника вільної торгівлі взагалі. Розкрито не тільки зміни митних тарифів, але і позитивні результати розвитку окремих галузей британської промисловості, зокрема вовняної, бавовняної, шовкової, чорної і кольорової металургії.Зниження і / або скасування імпортних мит протікало на тлі відкриття заморських територій для заходу іноземних суден, навантажених різними товарами; на додаток – заробили порто-франко.У центрі уваги парламенту і уряду перебувала система оподаткування. Вона спрощувалася, а ставки податків і зборів знижувалися.Всі заходи влада активізувала, з одного боку, зростання обсягів виробництва, а з іншого – зовнішньоекономічну діяльність. Вільна торгівля і вільна конкуренція забезпечили Англії світове лідерство в 40-80-ті роки XIX ст.