Suchergebnisse

The review covers the state of the problem of characteristics of the life and activities of Elector Augustus I of Saxony in the contemporary modern historiography. The materials of the collection "Kurfürst August von Sachsen. Ein nachreformatorischen "Friedensfürst" zwischen Territorium und Reich" which was published for the 500th anniversary of the Reformation. The basis of the collection consists of materials from a scientific conference that held in Torgau and Dresden from 9th to 11th July 2015 are analysed. It is shown that the authors of the articles paid attention to various aspects of Augustus' person such as: his activities as a politician who was "between territories and Empire"; decision of the problems of economic, administrative, church development of Saxony; representation of court life; features of musical art at the court of the Saxon elector. It is noted that the collection of materials reveals the role of Elector Augustus of Saxon as a representative of a new type of post-Reformation territorial princes – the ruler of the confessional state within the "Old Empire". The authors of the collection articles paid attention to the problems of the political, economic, social, church history of Saxony, the development of law, culture and art during the period of Augustus' ruling. It is concluded that the authors of the articles of the collection "Kurfürst August von Sachsen. Ein nachreformatorischen "Friedensfürst" zwischen Territorium und Reich" revealed a number of aspects of the activities of Augustus I that heretofore were studied in the historiography insufficiently. It is indicated that the long period of the Elector Augustus' ruling, during which a large-scale modernization of the foundations of the land statehood of Saxony took place, should be studied in the future more deeply. ; В рецензии рассмотрено состояние проблемы освещения жизни и деятельности курфюрста Августа I Саксонского в современной историографии. Проанализированы материалы сборника «Kurfürst August von Sachsen. Ein nachreformatorischen «Friedensfürst» zwischen Territorium und Reich», изданного к 500-летнему юбилею Реформации. Основу сборника составили материалы научной конференции, проходившей в Торгау и Дрездене 9–11 июля 2015г. Показано, что авторы статей уделили внимание различным сторонам личности Августа: его деятельности как политика, находившегося «между территориями и империей»; решению вопросов экономического, административного, церковного развития Саксонии; репрезентации придворной жизни; особенностям музыкального искусства при дворе саксонского курфюрста. Отмечено, что в материалах сборника раскрыта роль курфюрста Августа Саксонского как представителя нового типа послереформационных территориальных князей – правителя конфессионального государства в рамках «старой империи». Авторы помещенных в сборнике статей уделяют внимание проблемам политической, экономической, социальной, церковной истории Саксонии, развитию права, культуры, искусства в период пребывания Августа у власти. Сделан вывод о том, что авторы статей, помещенных в сборнике «Kurfürst August von Sachsen. Ein nachreformatorischen «Friedensfürst» zwischen Territorium und Reich» раскрыли ряд аспектов деятельности Августа І, ранее недостаточно изученных в историографии. Указано, что длительный период правления курфюрста Августа, во время которого происходила масштабная модернизация основ земельной государственности Саксонии, заслуживает дальнейшего углубленного изучения. ; У рецензії розглянуто стан проблеми висвітлення життя і діяльності курфюрста Августа I Саксонського в сучасній історіографії. Проаналізовано матеріали збірника «Kurfürst August von Sachsen. Ein nachreformatorischen «Friedensfürst» zwischen Territorium und Reich», виданого до 500-річного ювілею Реформації. Основу збірника склали матеріали наукової конференції, що проходила в Торгау і Дрездені 9-11 липня 2015 р. Показано, що автори статей приділяють увагу різним сторонам особистості Августа: його діяльності як політика, який перебував «між територіями і імперією»; вирішенню питань економічного, адміністративного, церковного розвитку Саксонії; репрезентації придворного життя; особливостям музичного мистецтва при дворі саксонського курфюрста. Зазначено, що в матеріалах збірки розкрита роль курфюрста Августа Саксонського як представника нового типу післяреформаційних територіальних князів – правителя конфесійної держави в межах «старої імперії». Автори вміщених у збірнику статей приділяють увагу проблемам політичної, економічної, соціальної, церковної історії Саксонії, розвитку права, культури, мистецтва в період перебування Августа при владі. Зроблено висновок про те, що автори статей, вміщених у збірнику «Kurfürst August von Sachsen. Ein nachreformatorischen «Friedensfürst» zwischen Territorium und Reich» розкрили низку аспектів діяльності Августа І, раніше недостатньо вивчених в історіографії. Наголошено, що тривалий період правління курфюрста Августа, протягом якого відбувалася масштабна модернізація основ земельної державності Саксонії, заслуговує на подальше поглиблене вивчення.

The political carreer of Rome's first princeps poses the question how the merciless combatant Octavian could become, after his victory in the civil war, Augustus, the bringer of peace. From the beginning, and also during the fi ght for power, Octavian had an overarching goal in mind, which can be explained by his descent, his close relationship to Caesar and his roots in the Roman tradition, all of which were formative infl uences on his personality. Th erefore, res publica restituta has to be conceptualised as an act of historical reception which Vom 'kalten Terroristen' zumFriedenskaiser? Über die Wende im politischen Wirken von Octavian zu Augustus connected the new order with the republic and in which the person of the monarch and his achievement became one and the same thing. It is the historical tragedy of his political work that he could not avoid becoming guilty in acting out his vision.

El presente texto es el resumen de un extenso estudio sobre las estrategias políticas de los expertos religiosos en los Estados Unidos y América Latina. En el pasado reciente, los dirigentes de organizaciones religiosas han venido ejerciendo una influencia cada vez mayor en la política de las Américas. Esto tiene consecuencias, como es evidente en el caso de los presidentes Trump y Bolsonaro, que fueron elegidos con un importante apoyo de personas y organizaciones religiosas. El presente estudio se centra en los discursos y prácticas de los expertos religiosos en el ámbito político, sin mantener la lupa solo sobre las elites conservadoras. Más bien, examina las tensiones entre los actores de las más diversas direcciones religioso-políticas. Después de una introducción metodológica, el estudio analiza primero los EE.UU., Guatemala, Brasil y México. Luego se abordan temas controvertidos. Por último, sacamos conclusiones en aras de orientar la cooperación cultural internacional.