Im Jahr 2008 jährte sich zum 150. Mal der Geburtstag Ludwig Quiddes, der von 1890 bis 1892 das Preußische Historische Institut in Rom leitete und dort das Repertorium Germanicum (RG) initiierte, das noch heute zu den wichtigsten Unternehmen der historischen Grundlagenforschung zählt. Seine Satire "Caligula" war einer der erfolgreichsten Essays der Zeit, doch führten die Anspielungen auf Kaiser Wilhelm II. zum Ende seiner wissenschaftlichen Laufbahn. Auf der Basis eines beträchtlichen Privatvermögens betätigte er sich als Politiker und Publizist, insbesondere in der Friedensbewegung. Der aus einer Tagung hervorgegangene Sammelband würdigt Quidde als Historiker, als Persönlichkeit der Friedensbewegung und als Friedensnobelpreisträger. Ferner geht es um ihn als "Vater" des RG sowie des Tochterunternehmens Repertorium Poenitentiariae Germanicum (RPG). Dabei werden nicht nur die aktuellen Möglichkeiten der Erschließung der kurialen Registerserien und ihre Tragfähigkeit für Themen der europäischen Geschichte diskutiert, sondern auch die europäische Anschlussfähigkeit der unter Ludwig Quidde begonnenen Projekte ausgelotet sowie Perspektiven der modernen elektronischen Erschließung und Bearbeitung der kurialen Überlieferung aufgezeigt.
FRANÇAIS: L'objet de cette étude est d'examiner comment la "féodalité" et la seigneurie dans la Calabre méridionale normande ont aidé à reconstruire l'état de paix et quelle est l'originalité de la transition entre l'état de guerre et la nouvelle construction politique des Normands. Robert Guiscard, avec son frère le Grand Comte Roger, a conquis la Calabre: le centre et le nord ont été incorporés au duché de Pouille gouverné par Guiscard, tandis que le sud a été joint à la Sicile (qui n'a été définitivement conquise que dans les dernières années du XIe siècle) et donné à Roger Ier. Dans le sud de la Calabre, la situation était étroitement contrôlée par le Grand Comte, puissant aristocrate qui a bâti les fondations du futur "État normand", fondé par son fils Roger II. / ENGLISH: The objective of this study is to examine whether "feudalism" and lordship in southern Norman Calabria was important to reinstate peace and what were its original characters in the transition from the state of war and the new political construction of the Normans. Robert Guiscard with his brother the Great Count Roger, conquered Calabria: the centre and the north were incorporated in the duchy of Puglia and governed by Guiscard, whereas the south was united to Sicily (as definitively conquered in the last years of the 11th century) and donated to Roger I. Southern Calabria, was under the grip of the Grand Count who built the "Norman State" which would be the model of Norman Monarchy as later accomplished by his son Roger II. / ITALIANO: Gli obiettivi di questo studio sono di esaminare se la "feudalità" e la signoria nella Calabria meridionale normanna abbiano contribuito a ricostruire lo Stato di pace e scoprire quale sia stata l'originalità del passaggio dallo Stato di guerra alla nuova costruzione politica dei Normanni in questa "subregione". Roberto il Guiscardo, con suo fratello Ruggero il Gran Conte, conquistò la Calabria: il centro-nord fu incorporato nel ducato di Puglia, governato dal primo; il sud, unito alla contea di Sicilia (isola che fu definitivamente conquistata negli ultimi anni dell'XI secolo), venne concesso invece a Ruggero il Gran Conte. Verrà approfondita la storia della Calabria meridionale, la cui distribuzione del potere rimase strettamente controllata da Ruggero I, potente aristocratico che costruì le basi del futuro "Stato Normanno", fondato da suo figlio Ruggero II. / GERMAN: Gegenstand dieser Untersuchung ist die friedensstiftende Wirkung des Lehnswesens und der Lehnsherrschaft im südlichen normannischen Kalabrien und die Frage nach der Ursprünglichkeit dieses Umbaus zwischen Kriegszustand und Aufbau einer neuen politischen Entität durch die Normannen. Robert Guiscard hatte zusammen mit seinem Bruder, dem Grafen Roger, Kalabrien erobert: Das Zentrum und der Norden wurden in das von Guiscard regierte Herzogtum Apulien eingebunden, während der Süden mit Sizilien (das endgültig in den letzten Jahren des 11. Jahrhunderts erobert wurde) vereint und Roger übergeben wurde. Im Süden Kalabriens, war die Situation unter der straffen Kontrolle des magnus comes, ein starker Herrscher, der für den zukünftigen "normannischen Staat", den sein Sohn Roger II. formen sollte, die Grundlagen schuf.
The review covers the state of the problem of characteristics of the life and activities of Elector Augustus I of Saxony in the contemporary modern historiography. The materials of the collection "Kurfürst August von Sachsen. Ein nachreformatorischen "Friedensfürst" zwischen Territorium und Reich" which was published for the 500th anniversary of the Reformation. The basis of the collection consists of materials from a scientific conference that held in Torgau and Dresden from 9th to 11th July 2015 are analysed. It is shown that the authors of the articles paid attention to various aspects of Augustus' person such as: his activities as a politician who was "between territories and Empire"; decision of the problems of economic, administrative, church development of Saxony; representation of court life; features of musical art at the court of the Saxon elector. It is noted that the collection of materials reveals the role of Elector Augustus of Saxon as a representative of a new type of post-Reformation territorial princes – the ruler of the confessional state within the "Old Empire". The authors of the collection articles paid attention to the problems of the political, economic, social, church history of Saxony, the development of law, culture and art during the period of Augustus' ruling. It is concluded that the authors of the articles of the collection "Kurfürst August von Sachsen. Ein nachreformatorischen "Friedensfürst" zwischen Territorium und Reich" revealed a number of aspects of the activities of Augustus I that heretofore were studied in the historiography insufficiently. It is indicated that the long period of the Elector Augustus' ruling, during which a large-scale modernization of the foundations of the land statehood of Saxony took place, should be studied in the future more deeply. ; В рецензии рассмотрено состояние проблемы освещения жизни и деятельности курфюрста Августа I Саксонского в современной историографии. Проанализированы материалы сборника «Kurfürst August von Sachsen. Ein nachreformatorischen «Friedensfürst» zwischen Territorium und Reich», изданного к 500-летнему юбилею Реформации. Основу сборника составили материалы научной конференции, проходившей в Торгау и Дрездене 9–11 июля 2015г. Показано, что авторы статей уделили внимание различным сторонам личности Августа: его деятельности как политика, находившегося «между территориями и империей»; решению вопросов экономического, административного, церковного развития Саксонии; репрезентации придворной жизни; особенностям музыкального искусства при дворе саксонского курфюрста. Отмечено, что в материалах сборника раскрыта роль курфюрста Августа Саксонского как представителя нового типа послереформационных территориальных князей – правителя конфессионального государства в рамках «старой империи». Авторы помещенных в сборнике статей уделяют внимание проблемам политической, экономической, социальной, церковной истории Саксонии, развитию права, культуры, искусства в период пребывания Августа у власти. Сделан вывод о том, что авторы статей, помещенных в сборнике «Kurfürst August von Sachsen. Ein nachreformatorischen «Friedensfürst» zwischen Territorium und Reich» раскрыли ряд аспектов деятельности Августа І, ранее недостаточно изученных в историографии. Указано, что длительный период правления курфюрста Августа, во время которого происходила масштабная модернизация основ земельной государственности Саксонии, заслуживает дальнейшего углубленного изучения. ; У рецензії розглянуто стан проблеми висвітлення життя і діяльності курфюрста Августа I Саксонського в сучасній історіографії. Проаналізовано матеріали збірника «Kurfürst August von Sachsen. Ein nachreformatorischen «Friedensfürst» zwischen Territorium und Reich», виданого до 500-річного ювілею Реформації. Основу збірника склали матеріали наукової конференції, що проходила в Торгау і Дрездені 9-11 липня 2015 р. Показано, що автори статей приділяють увагу різним сторонам особистості Августа: його діяльності як політика, який перебував «між територіями і імперією»; вирішенню питань економічного, адміністративного, церковного розвитку Саксонії; репрезентації придворного життя; особливостям музичного мистецтва при дворі саксонського курфюрста. Зазначено, що в матеріалах збірки розкрита роль курфюрста Августа Саксонського як представника нового типу післяреформаційних територіальних князів – правителя конфесійної держави в межах «старої імперії». Автори вміщених у збірнику статей приділяють увагу проблемам політичної, економічної, соціальної, церковної історії Саксонії, розвитку права, культури, мистецтва в період перебування Августа при владі. Зроблено висновок про те, що автори статей, вміщених у збірнику «Kurfürst August von Sachsen. Ein nachreformatorischen «Friedensfürst» zwischen Territorium und Reich» розкрили низку аспектів діяльності Августа І, раніше недостатньо вивчених в історіографії. Наголошено, що тривалий період правління курфюрста Августа, протягом якого відбувалася масштабна модернізація основ земельної державності Саксонії, заслуговує на подальше поглиблене вивчення.
