Suchergebnisse

The purpose of the article is to analyze the relationship and interaction between gender identity and power relations in society; to study specific features of gender identity's representation in the contemporary socio – cultural discourse; to examine the role of gender regimes in the process of reproduction of gender inequality. Methodology. For analysing the relationship and mutual influence of gender identity and power relations in society, and studying the mechanism of reproduction of gender inequality is methodologically important to use comparative and concrete – historical methods. Since many researchers noted that the content of gender identity in different historical and cultural contexts is changed, it sounds methodologically reasonable to study this problem on the dialectical position that allowed us to see that the basis of all social institutions is the «problem of ifference» justifying «the problem of domination». Paying attention with the nature of the process, it is extremely important to provide the principle of methodological pluralism. Variability both the substantial contest of elements of identity and their definitions warrants the use of comparative historical method that allows us to analyze the real social and cultural changes. Scientific novelty. The analysis given in the article demonstrates that social institutions have an impact on the formation of gender identity through gender regimes. It is revealed that the transformation of gender inequality is not an inevitable result of biological differences in gender identities. It is proved that biological difference is used to justify the authorities and legitimate the gender inequality. It is established that the biological difference is used to justify social and political inequality of gender identities. The mechanism of continuous reproduction of gender inequality through the work of gender regimes which legitimate the hierarchy of gender identities is described. Conclusions. Understanding how gender inequalities can serve as a starting point for understanding the causes of all kinds of inequalities. Social institutions such as work, education, family, are, in essence, is not neutral, but genderized and serve the reproduction of gender order a certain socio-cultural context as a standard. ; Цель. Осуществить анализ взаимосвязи и взаимодействия гендерной идентичности и властных отношений в обществе. Изучить особенности репрезентации гендерной идентичности в современном социо – культурном дискурсе. Исследовать роль гендерных режимов в процессе воспроизводства гендерного неравенства. Методология. Для анализа механизма воспроизводства гендерного неравенства методологически является важным использование компаративистского и конкретно – исторического методов. Отмечается, что содержание составляющих гендерной идентичности в разных исторических и культурных контекстах изменялось, поэтому обоснованным является изучение проблемы с диалектических позиций, что позволяет увидеть, что в основе функционирования социальных институтов лежит проблема различия, как проблема доминирования. Исходя из специфики рассматриваемого процесса, крайне важным является принцип методологического плюрализма. Изменчивость содержания элементов идентичности, так и их дефиниций служит основанием использования сравнительно–исторического метода, что позволяет осуществить анализ реальных социально– культурных изменений. Научная новизна. Определено, что социальные институты оказывают воздействие на формирование гендерной идентичности через гендерные режимы. Трансформация гендерного неравенства не является неизбежным результатом биологического различия гендерных идентичностей, обосновано, что биологическое различие используется властными структурами для легитимации гендерного неравенства. Биологическое различие используется для обоснования социального и политического неравенства гендерных идентичностей. Выявлен механизм постоянного воспроизводства гендерного неравенства через работу гендерных режимов, легитимирующих иерархию гендерных идентичностей. Выводы. Понимание механизма гендерного неравенства может служить отправной точкой для осмысления причин всякого рода социального неравенства. Такие институты как рынок труда, образование, семья являются, по сути своей, не нейтральными, а гендеризованными и служат воспроизводству такого гендерного порядка, который определен социально – культурным контекстом времени в качестве нормативного. ; Мета. Проаналізувати взаємозв'язок і взаємодію гендерної ідентичності та владних відносин у суспільстві. Вивчити гендерні особливості репрезентації гендерної ідентичності в сучасному соціо – культурному дискурсі. Дослідити роль гендерних режимів в процесі відтворення гендерної нерівності. Методологія. Для аналізування взаємозв'язку і взаємодії гендерної ідентичності та владних відносин у суспільстві, вивчення механізму відтворення гендерної нерівності методологічно важливим є використання компаративістського і конкретно – історичного методів. Оскільки багатьма дослідниками зазначалося, що зміст цих складових гендерної ідентичності в різних історичних і культурних контекстах змінюється методологічно обґрунтованим є вивчення цієї проблеми з діалектичних позицій, що дозволило побачити, що в основі всіх соціальних інститутів лежить «проблема відмінності», що обґрунтовує «проблему домінування». Виходячи зі специфіки розглянутого процесу, вкрай важливим є принцип методологічного плюралізму. Мінливість як змістовності основних елементів ідентичності, так і їх дефініцій служить підставою використання порівняльно історичного методу, що дозволяє проаналізувати реальні соціально-культурні зміни. Наукова новизна. Визначено, що соціальні інститути впливають на формування гендерної ідентичності через гендерні режими. Виявлено, трансформація гендерної нерівності не є результат біологічної відмінності гендерних ідентичностей. Доведено, що біологічні відмінності використовується владними структурами для виправдання і легітимації гендерної нерівності. Встановлено, біологічні відмінності використовуються для обґрунтування соціального і політичного нерівності гендерних ідентичностей. Виявлено механізм постійного відтворення гендерної нерівності через роботу гендерних режимів, що легітимують ієрархію гендерних ідентичностей. Висновки. Розуміння механізму гендерної нерівності може служити відправною точкою для розуміння причин всякого роду нерівності. Такі інститути як ринок праці, освіта, сім'я є, по суті своїй, не нейтральними, а гендерізованими і служать відтворенню гендерного порядку, визначеного соціально-культурним контекстом як нормативного.

The purpose of the article is to analyze the relationship and interaction between gender identity and power relations in society; to study specific features of gender identity's representation in the contemporary socio – cultural discourse; to examine the role of gender regimes in the process of reproduction of gender inequality. Methodology. For analysing the relationship and mutual influence of gender identity and power relations in society, and studying the mechanism of reproduction of gender inequality is methodologically important to use comparative and concrete – historical methods. Since many researchers noted that the content of gender identity in different historical and cultural contexts is changed, it sounds methodologically reasonable to study this problem on the dialectical position that allowed us to see that the basis of all social institutions is the «problem of ifference» justifying «the problem of domination». Paying attention with the nature of the process, it is extremely important to provide the principle of methodological pluralism. Variability both the substantial contest of elements of identity and their definitions warrants the use of comparative historical method that allows us to analyze the real social and cultural changes. Scientific novelty. The analysis given in the article demonstrates that social institutions have an impact on the formation of gender identity through gender regimes. It is revealed that the transformation of gender inequality is not an inevitable result of biological differences in gender identities. It is proved that biological difference is used to justify the authorities and legitimate the gender inequality. It is established that the biological difference is used to justify social and political inequality of gender identities. The mechanism of continuous reproduction of gender inequality through the work of gender regimes which legitimate the hierarchy of gender identities is described. Conclusions. Understanding how gender inequalities can serve as a starting point for understanding the causes of all kinds of inequalities. Social institutions such as work, education, family, are, in essence, is not neutral, but genderized and serve the reproduction of gender order a certain socio-cultural context as a standard. ; Цель. Осуществить анализ взаимосвязи и взаимодействия гендерной идентичности и властных отношений в обществе. Изучить особенности репрезентации гендерной идентичности в современном социо – культурном дискурсе. Исследовать роль гендерных режимов в процессе воспроизводства гендерного неравенства. Методология. Для анализа механизма воспроизводства гендерного неравенства методологически является важным использование компаративистского и конкретно – исторического методов. Отмечается, что содержание составляющих гендерной идентичности в разных исторических и культурных контекстах изменялось, поэтому обоснованным является изучение проблемы с диалектических позиций, что позволяет увидеть, что в основе функционирования социальных институтов лежит проблема различия, как проблема доминирования. Исходя из специфики рассматриваемого процесса, крайне важным является принцип методологического плюрализма. Изменчивость содержания элементов идентичности, так и их дефиниций служит основанием использования сравнительно–исторического метода, что позволяет осуществить анализ реальных социально– культурных изменений. Научная новизна. Определено, что социальные институты оказывают воздействие на формирование гендерной идентичности через гендерные режимы. Трансформация гендерного неравенства не является неизбежным результатом биологического различия гендерных идентичностей, обосновано, что биологическое различие используется властными структурами для легитимации гендерного неравенства. Биологическое различие используется для обоснования социального и политического неравенства гендерных идентичностей. Выявлен механизм постоянного воспроизводства гендерного неравенства через работу гендерных режимов, легитимирующих иерархию гендерных идентичностей. Выводы. Понимание механизма гендерного неравенства может служить отправной точкой для осмысления причин всякого рода социального неравенства. Такие институты как рынок труда, образование, семья являются, по сути своей, не нейтральными, а гендеризованными и служат воспроизводству такого гендерного порядка, который определен социально – культурным контекстом времени в качестве нормативного. ; Мета. Проаналізувати взаємозв'язок і взаємодію гендерної ідентичності та владних відносин у суспільстві. Вивчити гендерні особливості репрезентації гендерної ідентичності в сучасному соціо – культурному дискурсі. Дослідити роль гендерних режимів в процесі відтворення гендерної нерівності. Методологія. Для аналізування взаємозв'язку і взаємодії гендерної ідентичності та владних відносин у суспільстві, вивчення механізму відтворення гендерної нерівності методологічно важливим є використання компаративістського і конкретно – історичного методів. Оскільки багатьма дослідниками зазначалося, що зміст цих складових гендерної ідентичності в різних історичних і культурних контекстах змінюється методологічно обґрунтованим є вивчення цієї проблеми з діалектичних позицій, що дозволило побачити, що в основі всіх соціальних інститутів лежить «проблема відмінності», що обґрунтовує «проблему домінування». Виходячи зі специфіки розглянутого процесу, вкрай важливим є принцип методологічного плюралізму. Мінливість як змістовності основних елементів ідентичності, так і їх дефініцій служить підставою використання порівняльно історичного методу, що дозволяє проаналізувати реальні соціально-культурні зміни. Наукова новизна. Визначено, що соціальні інститути впливають на формування гендерної ідентичності через гендерні режими. Виявлено, трансформація гендерної нерівності не є результат біологічної відмінності гендерних ідентичностей. Доведено, що біологічні відмінності використовується владними структурами для виправдання і легітимації гендерної нерівності. Встановлено, біологічні відмінності використовуються для обґрунтування соціального і політичного нерівності гендерних ідентичностей. Виявлено механізм постійного відтворення гендерної нерівності через роботу гендерних режимів, що легітимують ієрархію гендерних ідентичностей. Висновки. Розуміння механізму гендерної нерівності може служити відправною точкою для розуміння причин всякого роду нерівності. Такі інститути як ринок праці, освіта, сім'я є, по суті своїй, не нейтральними, а гендерізованими і служать відтворенню гендерного порядку, визначеного соціально-культурним контекстом як нормативного.

Tijekom druge polovice dvadesetog stoljeća, a posebice tijekom posljednjih nekoliko desetljeća, naša iskustva i razumijevanje obitelji i rodnih uloga znatno su se izmijenili. Pojave nezamislive našim djedovima i bakama danas su znatno vidljivije i društveno prihvatljive: razvod, ponovno sklapanje braka nakon razvoda, izvanbračna zajednica, eksperimentalni odnosi, homoseksualni brakovi ili partnerstva sa ili bez djece, jednoroditeljske obitelji, demokratskiji odnosi između roditelja i djece, zaposlenost žena, očev dopust itd. Osim povećane varijacije u obiteljskim oblicima i promijenjenih odnosa unutar obitelji, znanstvenike u području društvenih znanosti zanimaju i druga pitanja koja utječu na svako društvo na makro-razini, kao što su na primjer broj djece u obitelji ili pitanje stopa fertiliteta i starenja društva. Dok su prije dvadeset ili trideset godina važna pitanja povezana s obiteljskim životom uključivala zaposlenost žena i posljedice zaposlenosti žena za obitelj, danas je žarište premješteno na ravnotežu između posla i privatnog života i usklađivanje posla i obiteljskog života, zajedno s rodnim ulogama u obiteljima i kućanstvima. Još uvijek važno pitanje za obitelji i istraživanja unutar društvenih znanosti, pitanje plaćenog posla žena produbljeno je pitanjima o rodnim ulogama, raspodjeli moći unutar kućanstava u odnosu na plaćeni posao, o neplaćenom kućanskom radu, odgovornosti za skrb i dodatnoj rodnoj jednakosti u obje sfere rada. Složenija analiza ovih promjena, osim što koristi opće procese modernizacije kao okvirni kontekst, trebala bi isto tako uzeti u obzir mjere socijalne politike, politiku zapošljavanja i promjenjive uvjete na tržištu rada. Znanstvenici u području društvenih znanosti posebno su zainteresirani za međukulturalne varijacije kako bi razumjeli i objasnili međusobne poveznice i promjene. Iz tog razloga tema obitelji i izmijenjenih rodnih uloga istraživana je u četiri kruga unutar Međunarodnog programa društvenih istraživanja (International Social Survey Programme - ISSP). Prvi modul pokrenut je 1988. godine, drugi 1994. i treći 2002. godine. Odabrani podatci iz posljednjeg ISSP modula (provedenog u Hrvatskoj 2013. godine) temelj su za analize u radovima koji su uključeni u ovaj tematski broj Revije. International Social Survey Programme (ISSP) International Social Survey Programme - ISSP (Međunarodni program društvenih istraživanja) najstarije je kontinuirano godišnje međunarodno istraživanje u području društvenih znanosti. Članovi istraživačkog programa su istraživačke organizacije diljem svijeta, od kojih svaka predstavlja jednu zemlju. Od 2005. godine Institut za društvena istraživanja predstavlja Republiku Hrvatsku u ovom projektu. ISSP obuhvaća niz tema koje su važne za društvene znanosti (uloga vlade, društvene nejednakosti, nacionalni identiteti, vjera, zdravstvo, radne orijentacije, državljanstvo, okoliš, društvene mreže, slobodno vrijeme i sport) i nameće stroge standarde anketnog istraživanja kako bi se riješile poteškoće koje su svojstvene međunarodnom anketnom istraživanju. Od skromnih početaka 1984. godine, ISSP se razvio te danas uključuje 48 zemalja članica, koje su odgovorne za provođenje ISSP istraživanja na svom području svake godine. Godišnje teme ISSP istraživanja razvijaju se tijekom nekoliko godina, pod nadzorom izabranog pododbora, te se unaprijed testiraju u različitim zemljama članicama. Na godišnjem plenarnom sastanku raspravlja se o upitniku koji se koristi u svim zemljama te se finalizira isti. ISSP istraživanje posebno je usmjereno na razvojna pitanja koja su: 1) smislena i relevantna za sve zemlje i 2) koja se mogu izraziti na ekvivalentan način na svim relevantnim jezicima. ISSP baza podataka, smještena u bazi podataka za društvena istraživanja GESIS Leibniz Institut u Kölnu, priprema paket podataka koji je slobodno dostupan. Mnoge navedene teme ponavljaju se u redovitim razmacima (neke od njih tri ili četiri puta), što omogućuje istraživačima proučavanje međunacionalnih varijacija i promjena tijekom vremena. ISSP označava nekoliko novosti u području međunacionalnog istraživanja. Prvo, suradnja između organizacija je rutinska i kontinuirana. Drugo, trajna suradnja istih institucija čini međunacionalno istraživanje temeljnim dijelom agende nacionalnih istraživanja svake zemlje sudionice. Treće, ISSP načela zahtijevaju da se sve institucije članice uključe u razne faze planiranja i kreiranja modula istraživanja i svaki član ima pravo glasa u odlučivanju. Četvrto, kombinirajući metodologiju ponavljanja u vremenskim razmacima i međunacionalnu perspektivu, koriste se dva moćna istraživačka alata za proučavanje društvenih procesa. Teme modula iz 2012. godine Obitelj i promjenjive rodne uloge uključuje: rodnu ideologiju; stavove prema ženskoj zaposlenosti tijekom životnog ciklusa; stavove prema braku; organizaciju dohotka u partnerskoj zajednici; rodnu podjelu kućanskih poslova; podjelu kućanskih poslova – pravičnost i sukob; moć i odlučivanje u partnerskoj vezi; sukob posao-obitelj; rod, skrb i socijalna politika; stavove prema djeci; model obitelji u vezi s favoriziranom i stvarnom podjelom plaćenog i neplaćenog rada uključujući upravljanje vremenom u kućanstvu; alternativne oblike obitelji. Pregled članaka Odabrani podatci u tri rada u ovom broju (djelomično ili isključivo) bave se četvrtim krugom ISSP istraživanja Obitelj i promjenjive rodne uloge iz 2012. godine. Iako se ne temelji na ISSP podatcima, četvrti rad s jedne strane uklapa se u temu modula i temu ovoga broja, a s druge strane nudi i međugeneracijsku usporedbu i psihosocijalnu perspektivu. Dok tri rada obrađuju nacionalnu (hrvatsku) razinu analize, Ivana Dobrotić i Tanja Vučković Juroš nude međunacionalnu (europsku) perspektivu u radu naslovljenom Tko bi trebao financirati rani predškolski odgoj i obrazovanje? Višerazinska analiza 24 zemlje. Autorice istražuju učinak čimbenika na individualnoj i državnoj razini na stavove o financiranju ranog predškolskog odgoja i obrazovanja, a posebno istražuju utječe li socijalizacija u određenom režimu socijalne države na stavove o odgovornosti države u pogledu predškolskog odgoja i obrazovanja. Autorice isto tako istražuju objašnjava li bolje tipologija socijalnih režima koja je više usmjerena na obiteljsku politiku varijacije u stavovima prema ranom predškolskom odgoju i obrazovanju u različitim državama. Njihovo najvažnije otkriće je da alternativna Leitnerova tipologija "vrsta familijalizma" bolje objašnjava varijacije u stavovima o predškolskom odgoju i obrazovanju u različitim državama nego što to čini klasična Esping-Andersenova tipologija. Stoga naglašavaju važnost programatskog pristupa u analizama stavova socijalne države koji povezuju javnu podršku specifičnim socijalnim programima s njihovim jedinstvenim značajkama. U svojem radu Uvjerenja o rodnoj podjeli roditeljskih dopusta i značajke povezane s njima Ivana Jugović istražuje stavove o roditeljskom/porodiljnom dopustu i čimbenike koji objašnjavaju takve stavove u hrvatskom kontekstu. Kao prediktore tih stavova istražuje rodne razlike, uvjerenja o rodnim ulogama, socio-demografske podatke, pohađanje vjerskih obreda, vrstu radne organizacije i nejednakosti u dohocima partnera. Rezultati pokazuju da su stavovi o rodnim ulogama jedini statistički značajan prediktor. Što manje ispitanici vjeruju da bi rodna podjela poslova trebala biti podijeljena na tradicionalan način, to je veća vjerojatnost da će podržavati ravnomjernu podjelu dopusta između roditelja. Autorica smatra da je teorija rodne ideologije prikladnija za objašnjavanje stavova o rodnoj podjeli roditeljskog dopusta u usporedbi s teorijom vremenske alokacije. Zaključuje da do pomaka prema podržavanju korištenja dopusta na rodno ravnopravniji način vjerojatno neće doći sve dok stavovi o rodnim ulogama općenito ne postanu ravnopravniji. Napisan iz perspektive filozofije roda, treći rad U ime oca: rasprava o (novom) očinstvu, njegovim pretpostavkama i preprekama, autorice Ane Maskalan, spada u pionirske radove o očinstvu u hrvatskom kontekstu. Autorica započinje od temeljnih pojmova otac i očinstvo i njihovih doslovnih i simboličkih značenja, te daje kratki povijesni pregled kombiniran s odabranim teorijama o očinstvu. Autorica pronalazi prikladni kontekst za istraživanje modernog očinstva u povijesnoj povezanosti između očinstva, muškog identiteta i političke moći gdje tradicionalne odrednice muškosti, kao što su agresivnost i emocionalna distanciranost predstavljaju glavne prepreke ispunjavajućem i pozitivnom odnosu otac-dijete. O tom se odnosu djelomično raspravlja u okviru koncepta jednako roditeljsko partnerstvo, što ne ukazuje samo na nove oblike očinstva, nego isto tako i na nove oblike muškog identiteta. Analizirajući podatke o vrijednostima i praksama hrvatskih muškaraca i žena u pogledu skrbi o djeci iz istraživanja ISSP 2012 o obitelji i promjenjivim rodnim ulogama, autorica zaključuje da iako je došlo do brojnih pozitivnih promjena, pred hrvatskim društvom još je dugačak put do ravnopravnog roditeljstva i rodne jednakosti. Isto tako smatra da je važno uočiti da se očinstvo, kao predmet političke i pravne kontroverzije, ne može i ne smije razmatrati neovisno od širih rodnih pitanja povezanih s majčinstvom, socijalnim položajem muškaraca i žena, kao i socio-ekonomskim pretpostavkama očinstva i majčinstva. U svome radu Realizacija participatornih prava djece i psihosocijalna prilagodba djeteta: stavovi djece i roditelja Nina Pećnik, Jelena Matić i Ana Tokić Milaković nude zanimljivu međugeneracijsku perspektivu koristeći reprezentativne uzorke učenika sedmih razreda (trinaestogodišnjaka) i njihovih roditelja. Analizirale su percipiranu realizaciju prava djeteta na skrb, zaštitu i participaciju unutar modernih hrvatskih obitelji, veze između realizacije participatornih prava i dječje percepcije demokratske klime u njihovim obiteljima, kao i neke pokazatelje psihosocijalne prilagodbe djece. Autorice su koristile podatke o mjerenju realizacije prava djeteta unutar obitelji, upravljačkom stilu u obitelji, samopoštovanju, samokontroli, problematičnom ponašanju i djelotvornosti otpora. Oko polovice djece izvješćuje o potpunom poštivanju njihovih prava da slobodno izraze svoja mišljenja i ideje, kao i pravo da utječu na donošenje odluka koje utječu na njih. Procjene »upravljačkog stila« u njihovima obiteljima pokazuju da više od četvrtine djece doživljavaju svoje obitelji kao diktature, anarhije ili post-revolucionarne države. Autorice su povezale veću realizaciju participatornih prava s doživljavanjem vlastite obitelji kao demokracije, s višim samopoštovanjem djeteta i manje problematičnih ponašanja, sa češćim odupiranjem vršnjačkom pritisku da konzumiraju sredstva ovisnosti (cigarete, alkohol), kao i s roditeljskim opažanjem o većoj samokontroli djeteta. Roditelji, u usporedbi sa svojom djecom, pokazuju tendenciju precjenjivanja razine ispunjenja dječjih prava na zaštitu fizičkog integriteta, dostojanstva, sudjelovanja u odlučivanju i primanju brižne skrbi. Naposljetku, željela bih zahvaliti svim autoricama koje su doprinijele ovom tematskom broju i tako proširile naše znanje o promjenama u obitelji i rodnim ulogama u Hrvatskoj, ali i općenito. Isto tako, ovom bih prilikom željela potaknuti istraživače u Hrvatskoj da češće koriste ne samo modul Obitelj i promjenjive rodne uloge, nego i druge ISSP module u svojim analizama. Baza podataka ISSP nudi komparativne datoteke koje uključuju 33 modula za nacionalnu i međunacionalnu analizu, kao i analizu u vremenskoj perspektivi, a poveznica se može pronaći pod nazivom Archive and Data na www.issp.org. Gošća urednica tematskoga broja: Dinka Marinović Jerolimov ; During the second half of the twentieth century and especially over the past few decades our experience and understanding of family and gender roles has changed remarkably. Phenomena unthinkable to our grandparents nowadays are much more evident and socially acceptable: divorce, remarriage after divorce, cohabitation, experimental relationships, homosexual marriages or partnerships with or without children, single parent families, more democratic relations between parents and children, women's employment, paternity leave etc. Besides the increased variation in family forms and changed relationships inside the families, social scientist are interested in other issues that affect every society at the macro-level such as for instance the number of children in families or the issue of fertility rates and greying societies. While twenty or thirty years ago the important question concerning family life included women's employment and its consequences for the family, today the focus is more on work-life balance and how to reconcile the work and family life, together with gender roles in families and households. Still relevant both for the families and social science research, the question of women's paid job is widened with the gender roles, power distribution within the households with respect to paid work, unpaid household work, care responsibilities and furthermore, gender equality in both spheres of work. More complex analysis of these changes, besides using a general modernization processes as the framing context, should take into account social policies, employment policies and changing labour-market conditions as well. Social scientists are particularly interested in cross-cultural variations in order to understand and explain these interconnectedness and changes. That is the reason why the theme on family and changing gender roles has been researched in four waves within the International Social Survey Programme (ISSP). The first module was run in 1988, the second in 1994 and the third in 2002. Selected data from the last 2012 ISSP module (fielded in Croatia in 2013) are basis for analysis in articles included in this thematic issue of the journal. About the International Social Survey Programme (ISSP) The International Social Survey Programme (ISSP) is the oldest continuing annual cross-national research within the social sciences. Its members are survey organizations from around the world, each representing one nation. Since 2005 the Institute for Social Research in Zagreb has been represented Republic of Croatia in the project. The ISSP covers a range of topics important within the social sciences (the role of government, social inequality, national identities, religion, health, work orientations, citizenship, environment, social networks, leisure time and sports) and implements rigorous standards of survey research in order to address the difficulties inherent in multinational survey research. Since its modest beginning in 1984 ISSP has grown to include 48 members, each of whom are responsible for the ISSP surveys being implemented in their country each year. The annual topics for ISSP surveys are developed over several years, led by an elected sub-committee (drafting group) and pre-tested in various member countries. The annual plenary meeting then discusses and finalize the questionnaire which is fielded in all countries. The ISSP research concentrates especially on developing questions that are: 1) meaningful and relevant to all countries, and 2) can be expressed in an equivalent manner in all relevant languages. The ISSP data archive situated in GESIS Data Archive for the Social Sciences at Leibnitz Institute in Köln prepares a combined dataset that is freely available. Many listed topics are repeated at regular intervals (some of them even three or four times), allowing researchers to examine cross-national variations and changes over time. ISSP marks several new departures in the area of cross-national research. First, the collaboration between organizations is routine and continual. Second, the on-going collaboration of the same institutions makes cross-national research a basic part of the national research agenda of each participating country. Third, ISSP principles require that all member institutions be involved in various phases of planning and designing survey modules, and each member has a say in decision making. Fourth, by combining a cross-time methodology with a cross-national perspective, two powerful research designs are being used to study societal processes. Topics of the 2012 module Family and changing gender roles include: gender ideology; attitudes and behavior on female employment over the life-cycle; attitudes towards marriage; organizing income in a partnership; gendered division of household work; sharing of household work - fairness and conflict; power and decision-making within partnership; work-family conflict; gender, care, and social policy; attitudes towards children; model of families concerning preferred and actual division of paid and unpaid work including time management in household; alternative family forms. Overview of the articles Selected data presented in three articles in this volume (partially or exclusively) deal with the 2012 fourth wave of the ISSP module Family and changing gender roles. Although not based on the ISSP data, the fourth article fits into the theme of the module and the thematic issue as well, offering on the other hand intergenerational comparison and psychosocial perspective. While three articles cover national (Croatian) level of analysis, Ivana Dobrotić and Tanja Vučković Juroš offer the cross-national (European) perspective in their article Who Should Finance Childcare? Multilevel Analysis of 24 Countries. They examine the effect of the individual and country-level factors on the childcare financing attitudes, particularly whether socialization in a particular welfare regime influences attitudes about the state's responsibility related to childcare. The authors also investigate whether a more family-policy-nuanced categorisation of welfare regimes better accounts for the cross-country variations in childcare attitudes. Their most important finding is that the alternative Leitner's "Varieties of Families" typology better accounts for the cross-national variations in childcare attitudes than the classical Esping-Anderson's typology. Therefore they emphasise the importance of a programmatic approach in the welfare state attitudes analysis which links the public support for specific social programs to its unique characteristics. In her article Beliefs about the Gender Division of Parental Leave and Characteristics Associated with Them Ivana Jugović explores attitudes about paternal/maternity leave and factors explaining these attitudes in Croatian context. As predictors of these attitudes she examines gender difference, gender-role beliefs, socio-demographics, church attendance, type of working organization and partners' income disparity. Results show the gender-role attitude as the only statistically significant predictor. The less the respondents believe that the gender division of labour should be traditionally divided, the more likely they are to support equally shared leave between parents. Author finds the gender ideology theory more applicable in the explanation of attitudes about the gender division of parental leave compared to time-allocation theory. She concludes that shifts towards supporting gender egalitarian leave take-up will most likely not occur until attitudes towards gender roles in general become more egalitarian. Written through a philosophy of gender perspective the third article In the Name of the Father: A Discussion on (New)Fatherhood, its Assumptions and Obstacles by Ana Maskalan is among pioneer works on fatherhood in Croatian context. Author starts with the basic concepts of father and fatherhood and their literal and symbolic meanings, together with a short historical overview combined with selected theories of fatherhood. The appropriate context to examine the modern fatherhood author finds in historical interdependence of fatherhood, masculine identity and political power where traditional determinants of masculinity, such as aggressiveness and emotional detachment represent a major obstacle to a fulfilling and positive father-child relationship. That relationship is partially discussed in relation to the concept of equal parental partnership, implying not only the new forms of fatherhood, but the new forms of masculine identity as well. Analysing the data on values and practices of Croatian men and women regarding childcare from ISSP 2012 survey on family and changing gender roles, author concludes that, although many positive changes have been made, Croatian society has got a long way to go to reach both equal parenting and gender equality. Also, she finds important to note that as a subject of political and legal controversy fatherhood cannot and must not be considered independently of the wider gender issues regarding motherhood, social status of men and women, as well as socio-economic assumptions of both fatherhood and motherhood. Ninoslava Pećnik, Jelena Matić and Ana Tokić Milaković in their article Fulfilment of the Child's Participation Rights in the Family and the Child's Psychosocial Adjustment: Children's and Parents' Views offer an interesting intergenerational perspective using the representative samples of seventh grade students (thirteen-year-olds) and their parents. They examined perceived fulfilment of the provision, protection and participation rights of the child within contemporary Croatian families, the links between participation rights fulfilment and children's perception of a democratic climate in their families, as well as some indicators of children's psychosocial adjustment. Authors used data on measures of the child's rights fulfilment in the family, family governing style, self-esteem, self-control, behaviour problem, and resistance efficacy. Approximately half of the children reported full respect of their right to freely express their opinions and ideas, and to influence decision making that affects them. Assessments of the 'governing style' in their families reveal that, over a quarter of children see their families as dictatorships, anarchies, or post-revolutionary states. Higher participation rights fulfilment Pećnik et al. find linked with perceiving own family as a democracy, child's report of higher self-esteem and fewer behaviour problems, more frequently resisting peer pressure to use substances (cigarettes, alcohol), as well as with parent's report of greater child's self-control. Parents, in comparison to their children, tend to overestimate the level of fulfilment of children's rights to protection of physical integrity, dignity, participation in decision-making and to receiving loving care. Finally, I wish to thank all authors who contributed to this thematic issue and widened our knowledge on changes in family and gender roles in Croatia but in general as well. Also, I encourage social scientist in Croatia to use in their analysis not only the module Family and changing gender roles but other ISSP modules as well more frequently. ISSP data base offers comparative files that include 33 modules for national, cross-national and cross-time analysis link to which can be found under Archive and Data at www.issp.org. Guest editor of the thematic issue: Dinka Marinović Jerolimov

Deliberation on the concepts of father and fatherhood and their literal and symbolic meanings makes the starting point of this paper. Furthermore, a short historical overview is combined with selected theories of fatherhood, which serve as a framework for placing the issues regarding modern fatherhood in the appropriate context. That context, it is concluded, rests on the historical interdependence of fatherhood, masculine identity and political power where traditional determinants of masculinity, such as aggressiveness and emotional detachment, represent a major obstacle to the fulfilling and positive father-child relationship. That relationship is partially discussed in relation to the concept of equal parental partnership, implying not only the new forms of fatherhood but the new forms of masculine identity as well. Unfortunately, there are still many obstacles to modern fatherhood, the most important one being gender inequality manifested through traditional male bread-winner and female child-rearer models. Subsequently data is provided on values and practices of Croatian men and women regarding childcare, that were collected and analysed in 2013 as part of the International Social Survey Programme (ISSP) and its survey on family and changing gender roles. The arising conclusion is that although many positive changes have been made the Croatian society has got a long way to go to both equal parenting and gender equality. Also, it is important to note that as a subject of political and legal controversy fatherhood cannot and must not be considered independently of the wider gender issues regarding motherhood, social status of men and women, as well as socio-economic assumptions of both fatherhood and motherhood. ; Razmatranje o pojmovima otac i očinstvo i njihovim doslovnim i simboličnim značenjima ishodište je ovoga rada. Nadalje, kratki povijesni pregled kombiniran je s odabranim teorijama očinstva koje služe kao okvir za smještanje pitanja povezanih s modernim očinstvom u prikladni kontekst. Zaključuje se da taj kontekst počiva na povijesnoj povezanosti između očinstva, muškog identiteta i političke moći gdje tradicionalne odrednice muškosti, kao što su agresivnost i emocionalna otuđenost predstavljaju glavne prepreke ispunjavajućem i pozitvnom odnosu otac-dijete. O tom se odnosu djelomično raspravlja u odnosu na koncept jednako roditeljsko partnerstvo, što ne ukazuje samo na nove oblike očinstva, nego isto tako i na nove oblike muškog identiteta. Nažalost, još uvijek postoje brojne prepreke modernom očinstvu, najvažnija od kojih je rodna nejednakost koja se manifestira putem modela tradicionalnog muškarca hranitelja obitelji i žene odgojiteljice djece. U nastavku se prikazuju podatci o vrijednostima i praksama hrvatskih muškaraca i žena u pogledu skrbi za djecu koji su prikupljeni i analizirani 2013. godine kao dio međunarodnog programa socijalnog istraživanja (International Social Survey Programme – ISSP) i istraživanja u sklopu istog o obitelji i rodnim ulogama koje se mijenjaju. Zaključak koji se nameće je da, usprkos tome što je došlo do brojnih promjena, pred hrvatskim društvom je još dugačak put do ravnopravnog roditeljstva i rodne jednakosti. Isto tako, važno je uočiti da se očinstvo, kao predmet političke i pravne kontroverzije, ne može i ne smije razmatrati neovisno od širih rodnih pitanja povezanih s majčinstvom, socijalnim položajem muškaraca i žena, kao i socio-ekonomskim pretpostavkama očinstva i majčinstva.

The research is an attempt to analyze gender peculiarities in a lyrical text, investigate specific features of «women's writing» and means of its realization in the poetry of the famous American 20th century women-authors Anne Sexton, Sylvia Plath, Adrienne Rich. The motif analysis, that constitutes framework of the research, enables us to single out leading recurrent motifs and major themes in the poetry of Sexton, Plath, Rich, and see similarities in their poetry as well as individual features of every author. The study is centered on various means of motif realization in poetry typical not only of the given authors, but also American women's poetry in general. For the first time in Ukrainian literary studies the motif structure of the poetry of Anne Sexton, Sylvia Plath, and Adrienne Rich has been thoroughly investigated and compared in the light of modern gender and feminist approaches. Moreover, a fundamental research of the «women's language» peculiarities in their texts has been carried out. The analysis gives ground to suggest that alienated 'confessional' poetry of Anne Sexton and Sylvia Plath is mostly preoccupied with themes of death and dying which encompass a large spectrum of motifs from isolation, otherness, and duality to childbirth and motherhood. This motif complex is picked up and developed by Adrienne Rich, though receiving a different focus. While Sexton and Plath have concentrated on the isolated innerself, Adrienne Rich has always written poems on great public themes. She actively campaigned for gay and lesbian rights, reproductive freedom, and for the progressive Jewish movement. Rich's poetry focuses on militarism, sexual identity, anti-Semitism and other forms of racism, the use of language as means of power and thought, women's role within and beyond marriage. What is common for the poetry of all three authors is the portrayal of women's existence in the masculine world, concentration on the female body, experience,and female creativity, critical vision of marriage and motherhood as social institutes.Keywords: gender, «women's writing», femininity, masculinity, patriarchy, motif, theme, motif analysis, lyrical subject, autobiographical approach, bodiness ; Рассматрены особенности мотивно-теоретической организации поэзии известных американских поэтесс второй половины ХХ века Энн Секстон, Сильвии Плат, Эдриенн Рич в свете современной гендерной теории. Целью работы является изучение системы мотивов и способов их реализации в поэзии Э. Секстон, С. Плат, Э. Рич с гендерных позиций, объединив, таким образом, методики мотивного анализа и гендерного подхода. Очевидно, что при таком подходе к исследованию индивидуальные черты поэзии этих авторов не могут быть отдельно рассмотрены в рамках данной работы, но нас, прежде всего, интересует, как эти поэтессы разрабатывают в своемтворчестве схожие темы и мотивы, на каких уровнях возможно проследить эту подобность, и в чем лежит разница между воплощением схожих тем и мотивов в творчестве Э. Секстон, С. Плат и Э. Рич. Теоретической базой работы стала методика мотивного анализа, которая дает возможность проанализировать структуру и семантические «поля» художественного текста, обозначить общие тенденции в творчестве Э. Секстон, С. Плат, Э. Рич. В работе детально сопоставлены особенности мотивно-тематической организации лирики трех поэтесс в свете современной гендерной теории,проанализированы способы воплощения женского мировоззрения в ведущих темах и мотивах, а также образах лирических героинь, исследовано преломление автобиографического материала и социокультурного феномена телесности в творчестве поэтесс, определяющее способы реализации «женского письма» в их поэтических текстах.Ключевые слова: гендер, «женское письмо», феминность, маскулинность, патриархат, мотив, тема, мотивный анализ, лирический субъект, автобиографизм, телесность. ; Розглянуто особливості мотивно-тематичної організації поезії відомих амери-канських авторок другої половини ХХ століття Енн Секстон, Сильвії Плат, Едріенн Річ у світлі сучасної ґендерної теорії. Метою роботи є дослідження системи мотивів і способів їх реалізації в поезії Енн Секстон, Сильвії Плат, Едріенн Річ з ґендерних позицій, поєднавши, таким чином, методики мотивного аналізу та ґендерного підходу. Зрозуміло, у цьому світлі індивідуальні риси поезії названих авторок не можуть бути окремо розглянуті в рамках пропонованої студії, власне, це і не є її метою, адже насамперед нас цікавить, як ці мисткині розробляють у своїй ліриці спільні теми тамотиви, на яких рівнях простежується подібність, і в чому полягає різниця.Теоретичною базою розвідки стала методика мотивного аналізу, яка дала можливість проаналізувати структуру і семантичні «поля» художнього тексту, позначити загальні тенденції у творчості Е. Секстон, С. Плат, Е. Річ. У роботі докладно порівняно та зіставлено особливості мотивно-тематичної організації поезії Е. Секстон, С. Плат, Е. Річ, досліджено мотивну структуру їх поезій крізь призму ґендерного підходу, вивчено специфіку художнього відображення жіночого життєвого досвіду, проаналізовано своєрідність його втілення в образах ліричних героїнь, досліджено суб'єктивне осмислення автобіографічного матеріалу та соціокультурного феномена тілесності у творчості Е. Секстон, С. Плат, Е. Річ, що визначає способи реалізації «жіночого письма» у їхніх поетичних текстах.Ключові слова: ґендер, «жіноче письмо», фемінність, маскулінність, патріархат, мотив, тема, мотивний аналіз, ліричний суб'єкт, автобіографізм, тілесність.

This thesis studies the narrative interview of an Ingrian woman, who was evacuated to Finland with her family as thousands of other Ingrian Finns during the Second World War, according to the agreement between Finnish and German authorities. However, in 1945 the government of the USSR demanded return of those soviet citizens back to the Soviet Union, where they would live in Siberia or other places of the Soviet Russia without any right to go back to the places of their origins or leave the country. Therefore, tens of thousands Ingrian Finns who survived the WWII had to survive also the life in exile. The problematic of Ingrian Finns has been studied by different scientists from a variety of academic fields. This thesis makes an attempt to find out how the interviewee shapes her identity and constructs spaces and chronotopes during the process of narration, what kind of interconnection is there between the categories identification and space in the autobiographical interview. This research is constructed as a case study design. In order to understand remigrant woman s sense of identity and space gender approach is combined with cultural studies perspective in addition to sociological framework. By using narrative analysis this study tries to investigate which meanings in the text of the autobiographical interview emphasize the significance of some events and periods of time in the participant s life. What kind of events are there as a background on which the respondent shapes her identity and constructs spaces? How the narrator creates places and what are their meanings? These and some other questions arise here during the research. Hence, this study makes an attempt to define and deeply analyze the key concepts and events chosen by the respondent in her story-telling that play essential part in the process of identification and the construction of space in narrative. As a kind of discourse, narrative involves a dialogue about the variety of perceptions and understandings of the world. It has been an absolute privilege to be able to take a part in a life journey of the person who is willing to share her own understanding of the world and the way she makes sense of life. This kind of life experience makes the study unique and valuable by offering different perspectives on identity and space research. ; Жизнь как путешествие : хронотопы и нарративная самоидентификация в автобиографическом интервью