Suchergebnisse

The purpose of the article is to analyze the relationship and interaction between gender identity and power relations in society; to study specific features of gender identity's representation in the contemporary socio – cultural discourse; to examine the role of gender regimes in the process of reproduction of gender inequality. Methodology. For analysing the relationship and mutual influence of gender identity and power relations in society, and studying the mechanism of reproduction of gender inequality is methodologically important to use comparative and concrete – historical methods. Since many researchers noted that the content of gender identity in different historical and cultural contexts is changed, it sounds methodologically reasonable to study this problem on the dialectical position that allowed us to see that the basis of all social institutions is the «problem of ifference» justifying «the problem of domination». Paying attention with the nature of the process, it is extremely important to provide the principle of methodological pluralism. Variability both the substantial contest of elements of identity and their definitions warrants the use of comparative historical method that allows us to analyze the real social and cultural changes. Scientific novelty. The analysis given in the article demonstrates that social institutions have an impact on the formation of gender identity through gender regimes. It is revealed that the transformation of gender inequality is not an inevitable result of biological differences in gender identities. It is proved that biological difference is used to justify the authorities and legitimate the gender inequality. It is established that the biological difference is used to justify social and political inequality of gender identities. The mechanism of continuous reproduction of gender inequality through the work of gender regimes which legitimate the hierarchy of gender identities is described. Conclusions. Understanding how gender inequalities can serve as a starting point for understanding the causes of all kinds of inequalities. Social institutions such as work, education, family, are, in essence, is not neutral, but genderized and serve the reproduction of gender order a certain socio-cultural context as a standard. ; Цель. Осуществить анализ взаимосвязи и взаимодействия гендерной идентичности и властных отношений в обществе. Изучить особенности репрезентации гендерной идентичности в современном социо – культурном дискурсе. Исследовать роль гендерных режимов в процессе воспроизводства гендерного неравенства. Методология. Для анализа механизма воспроизводства гендерного неравенства методологически является важным использование компаративистского и конкретно – исторического методов. Отмечается, что содержание составляющих гендерной идентичности в разных исторических и культурных контекстах изменялось, поэтому обоснованным является изучение проблемы с диалектических позиций, что позволяет увидеть, что в основе функционирования социальных институтов лежит проблема различия, как проблема доминирования. Исходя из специфики рассматриваемого процесса, крайне важным является принцип методологического плюрализма. Изменчивость содержания элементов идентичности, так и их дефиниций служит основанием использования сравнительно–исторического метода, что позволяет осуществить анализ реальных социально– культурных изменений. Научная новизна. Определено, что социальные институты оказывают воздействие на формирование гендерной идентичности через гендерные режимы. Трансформация гендерного неравенства не является неизбежным результатом биологического различия гендерных идентичностей, обосновано, что биологическое различие используется властными структурами для легитимации гендерного неравенства. Биологическое различие используется для обоснования социального и политического неравенства гендерных идентичностей. Выявлен механизм постоянного воспроизводства гендерного неравенства через работу гендерных режимов, легитимирующих иерархию гендерных идентичностей. Выводы. Понимание механизма гендерного неравенства может служить отправной точкой для осмысления причин всякого рода социального неравенства. Такие институты как рынок труда, образование, семья являются, по сути своей, не нейтральными, а гендеризованными и служат воспроизводству такого гендерного порядка, который определен социально – культурным контекстом времени в качестве нормативного. ; Мета. Проаналізувати взаємозв'язок і взаємодію гендерної ідентичності та владних відносин у суспільстві. Вивчити гендерні особливості репрезентації гендерної ідентичності в сучасному соціо – культурному дискурсі. Дослідити роль гендерних режимів в процесі відтворення гендерної нерівності. Методологія. Для аналізування взаємозв'язку і взаємодії гендерної ідентичності та владних відносин у суспільстві, вивчення механізму відтворення гендерної нерівності методологічно важливим є використання компаративістського і конкретно – історичного методів. Оскільки багатьма дослідниками зазначалося, що зміст цих складових гендерної ідентичності в різних історичних і культурних контекстах змінюється методологічно обґрунтованим є вивчення цієї проблеми з діалектичних позицій, що дозволило побачити, що в основі всіх соціальних інститутів лежить «проблема відмінності», що обґрунтовує «проблему домінування». Виходячи зі специфіки розглянутого процесу, вкрай важливим є принцип методологічного плюралізму. Мінливість як змістовності основних елементів ідентичності, так і їх дефініцій служить підставою використання порівняльно історичного методу, що дозволяє проаналізувати реальні соціально-культурні зміни. Наукова новизна. Визначено, що соціальні інститути впливають на формування гендерної ідентичності через гендерні режими. Виявлено, трансформація гендерної нерівності не є результат біологічної відмінності гендерних ідентичностей. Доведено, що біологічні відмінності використовується владними структурами для виправдання і легітимації гендерної нерівності. Встановлено, біологічні відмінності використовуються для обґрунтування соціального і політичного нерівності гендерних ідентичностей. Виявлено механізм постійного відтворення гендерної нерівності через роботу гендерних режимів, що легітимують ієрархію гендерних ідентичностей. Висновки. Розуміння механізму гендерної нерівності може служити відправною точкою для розуміння причин всякого роду нерівності. Такі інститути як ринок праці, освіта, сім'я є, по суті своїй, не нейтральними, а гендерізованими і служать відтворенню гендерного порядку, визначеного соціально-культурним контекстом як нормативного.

The purpose of the article is to analyze the relationship and interaction between gender identity and power relations in society; to study specific features of gender identity's representation in the contemporary socio – cultural discourse; to examine the role of gender regimes in the process of reproduction of gender inequality. Methodology. For analysing the relationship and mutual influence of gender identity and power relations in society, and studying the mechanism of reproduction of gender inequality is methodologically important to use comparative and concrete – historical methods. Since many researchers noted that the content of gender identity in different historical and cultural contexts is changed, it sounds methodologically reasonable to study this problem on the dialectical position that allowed us to see that the basis of all social institutions is the «problem of ifference» justifying «the problem of domination». Paying attention with the nature of the process, it is extremely important to provide the principle of methodological pluralism. Variability both the substantial contest of elements of identity and their definitions warrants the use of comparative historical method that allows us to analyze the real social and cultural changes. Scientific novelty. The analysis given in the article demonstrates that social institutions have an impact on the formation of gender identity through gender regimes. It is revealed that the transformation of gender inequality is not an inevitable result of biological differences in gender identities. It is proved that biological difference is used to justify the authorities and legitimate the gender inequality. It is established that the biological difference is used to justify social and political inequality of gender identities. The mechanism of continuous reproduction of gender inequality through the work of gender regimes which legitimate the hierarchy of gender identities is described. Conclusions. Understanding how gender inequalities can serve as a starting point for understanding the causes of all kinds of inequalities. Social institutions such as work, education, family, are, in essence, is not neutral, but genderized and serve the reproduction of gender order a certain socio-cultural context as a standard. ; Цель. Осуществить анализ взаимосвязи и взаимодействия гендерной идентичности и властных отношений в обществе. Изучить особенности репрезентации гендерной идентичности в современном социо – культурном дискурсе. Исследовать роль гендерных режимов в процессе воспроизводства гендерного неравенства. Методология. Для анализа механизма воспроизводства гендерного неравенства методологически является важным использование компаративистского и конкретно – исторического методов. Отмечается, что содержание составляющих гендерной идентичности в разных исторических и культурных контекстах изменялось, поэтому обоснованным является изучение проблемы с диалектических позиций, что позволяет увидеть, что в основе функционирования социальных институтов лежит проблема различия, как проблема доминирования. Исходя из специфики рассматриваемого процесса, крайне важным является принцип методологического плюрализма. Изменчивость содержания элементов идентичности, так и их дефиниций служит основанием использования сравнительно–исторического метода, что позволяет осуществить анализ реальных социально– культурных изменений. Научная новизна. Определено, что социальные институты оказывают воздействие на формирование гендерной идентичности через гендерные режимы. Трансформация гендерного неравенства не является неизбежным результатом биологического различия гендерных идентичностей, обосновано, что биологическое различие используется властными структурами для легитимации гендерного неравенства. Биологическое различие используется для обоснования социального и политического неравенства гендерных идентичностей. Выявлен механизм постоянного воспроизводства гендерного неравенства через работу гендерных режимов, легитимирующих иерархию гендерных идентичностей. Выводы. Понимание механизма гендерного неравенства может служить отправной точкой для осмысления причин всякого рода социального неравенства. Такие институты как рынок труда, образование, семья являются, по сути своей, не нейтральными, а гендеризованными и служат воспроизводству такого гендерного порядка, который определен социально – культурным контекстом времени в качестве нормативного. ; Мета. Проаналізувати взаємозв'язок і взаємодію гендерної ідентичності та владних відносин у суспільстві. Вивчити гендерні особливості репрезентації гендерної ідентичності в сучасному соціо – культурному дискурсі. Дослідити роль гендерних режимів в процесі відтворення гендерної нерівності. Методологія. Для аналізування взаємозв'язку і взаємодії гендерної ідентичності та владних відносин у суспільстві, вивчення механізму відтворення гендерної нерівності методологічно важливим є використання компаративістського і конкретно – історичного методів. Оскільки багатьма дослідниками зазначалося, що зміст цих складових гендерної ідентичності в різних історичних і культурних контекстах змінюється методологічно обґрунтованим є вивчення цієї проблеми з діалектичних позицій, що дозволило побачити, що в основі всіх соціальних інститутів лежить «проблема відмінності», що обґрунтовує «проблему домінування». Виходячи зі специфіки розглянутого процесу, вкрай важливим є принцип методологічного плюралізму. Мінливість як змістовності основних елементів ідентичності, так і їх дефініцій служить підставою використання порівняльно історичного методу, що дозволяє проаналізувати реальні соціально-культурні зміни. Наукова новизна. Визначено, що соціальні інститути впливають на формування гендерної ідентичності через гендерні режими. Виявлено, трансформація гендерної нерівності не є результат біологічної відмінності гендерних ідентичностей. Доведено, що біологічні відмінності використовується владними структурами для виправдання і легітимації гендерної нерівності. Встановлено, біологічні відмінності використовуються для обґрунтування соціального і політичного нерівності гендерних ідентичностей. Виявлено механізм постійного відтворення гендерної нерівності через роботу гендерних режимів, що легітимують ієрархію гендерних ідентичностей. Висновки. Розуміння механізму гендерної нерівності може служити відправною точкою для розуміння причин всякого роду нерівності. Такі інститути як ринок праці, освіта, сім'я є, по суті своїй, не нейтральними, а гендерізованими і служать відтворенню гендерного порядку, визначеного соціально-культурним контекстом як нормативного.

The research is an attempt to analyze gender peculiarities in a lyrical text, investigate specific features of «women's writing» and means of its realization in the poetry of the famous American 20th century women-authors Anne Sexton, Sylvia Plath, Adrienne Rich. The motif analysis, that constitutes framework of the research, enables us to single out leading recurrent motifs and major themes in the poetry of Sexton, Plath, Rich, and see similarities in their poetry as well as individual features of every author. The study is centered on various means of motif realization in poetry typical not only of the given authors, but also American women's poetry in general. For the first time in Ukrainian literary studies the motif structure of the poetry of Anne Sexton, Sylvia Plath, and Adrienne Rich has been thoroughly investigated and compared in the light of modern gender and feminist approaches. Moreover, a fundamental research of the «women's language» peculiarities in their texts has been carried out. The analysis gives ground to suggest that alienated 'confessional' poetry of Anne Sexton and Sylvia Plath is mostly preoccupied with themes of death and dying which encompass a large spectrum of motifs from isolation, otherness, and duality to childbirth and motherhood. This motif complex is picked up and developed by Adrienne Rich, though receiving a different focus. While Sexton and Plath have concentrated on the isolated innerself, Adrienne Rich has always written poems on great public themes. She actively campaigned for gay and lesbian rights, reproductive freedom, and for the progressive Jewish movement. Rich's poetry focuses on militarism, sexual identity, anti-Semitism and other forms of racism, the use of language as means of power and thought, women's role within and beyond marriage. What is common for the poetry of all three authors is the portrayal of women's existence in the masculine world, concentration on the female body, experience,and female creativity, critical vision of marriage and motherhood as social institutes.Keywords: gender, «women's writing», femininity, masculinity, patriarchy, motif, theme, motif analysis, lyrical subject, autobiographical approach, bodiness ; Рассматрены особенности мотивно-теоретической организации поэзии известных американских поэтесс второй половины ХХ века Энн Секстон, Сильвии Плат, Эдриенн Рич в свете современной гендерной теории. Целью работы является изучение системы мотивов и способов их реализации в поэзии Э. Секстон, С. Плат, Э. Рич с гендерных позиций, объединив, таким образом, методики мотивного анализа и гендерного подхода. Очевидно, что при таком подходе к исследованию индивидуальные черты поэзии этих авторов не могут быть отдельно рассмотрены в рамках данной работы, но нас, прежде всего, интересует, как эти поэтессы разрабатывают в своемтворчестве схожие темы и мотивы, на каких уровнях возможно проследить эту подобность, и в чем лежит разница между воплощением схожих тем и мотивов в творчестве Э. Секстон, С. Плат и Э. Рич. Теоретической базой работы стала методика мотивного анализа, которая дает возможность проанализировать структуру и семантические «поля» художественного текста, обозначить общие тенденции в творчестве Э. Секстон, С. Плат, Э. Рич. В работе детально сопоставлены особенности мотивно-тематической организации лирики трех поэтесс в свете современной гендерной теории,проанализированы способы воплощения женского мировоззрения в ведущих темах и мотивах, а также образах лирических героинь, исследовано преломление автобиографического материала и социокультурного феномена телесности в творчестве поэтесс, определяющее способы реализации «женского письма» в их поэтических текстах.Ключевые слова: гендер, «женское письмо», феминность, маскулинность, патриархат, мотив, тема, мотивный анализ, лирический субъект, автобиографизм, телесность. ; Розглянуто особливості мотивно-тематичної організації поезії відомих амери-канських авторок другої половини ХХ століття Енн Секстон, Сильвії Плат, Едріенн Річ у світлі сучасної ґендерної теорії. Метою роботи є дослідження системи мотивів і способів їх реалізації в поезії Енн Секстон, Сильвії Плат, Едріенн Річ з ґендерних позицій, поєднавши, таким чином, методики мотивного аналізу та ґендерного підходу. Зрозуміло, у цьому світлі індивідуальні риси поезії названих авторок не можуть бути окремо розглянуті в рамках пропонованої студії, власне, це і не є її метою, адже насамперед нас цікавить, як ці мисткині розробляють у своїй ліриці спільні теми тамотиви, на яких рівнях простежується подібність, і в чому полягає різниця.Теоретичною базою розвідки стала методика мотивного аналізу, яка дала можливість проаналізувати структуру і семантичні «поля» художнього тексту, позначити загальні тенденції у творчості Е. Секстон, С. Плат, Е. Річ. У роботі докладно порівняно та зіставлено особливості мотивно-тематичної організації поезії Е. Секстон, С. Плат, Е. Річ, досліджено мотивну структуру їх поезій крізь призму ґендерного підходу, вивчено специфіку художнього відображення жіночого життєвого досвіду, проаналізовано своєрідність його втілення в образах ліричних героїнь, досліджено суб'єктивне осмислення автобіографічного матеріалу та соціокультурного феномена тілесності у творчості Е. Секстон, С. Плат, Е. Річ, що визначає способи реалізації «жіночого письма» у їхніх поетичних текстах.Ключові слова: ґендер, «жіноче письмо», фемінність, маскулінність, патріархат, мотив, тема, мотивний аналіз, ліричний суб'єкт, автобіографізм, тілесність.

This thesis studies the narrative interview of an Ingrian woman, who was evacuated to Finland with her family as thousands of other Ingrian Finns during the Second World War, according to the agreement between Finnish and German authorities. However, in 1945 the government of the USSR demanded return of those soviet citizens back to the Soviet Union, where they would live in Siberia or other places of the Soviet Russia without any right to go back to the places of their origins or leave the country. Therefore, tens of thousands Ingrian Finns who survived the WWII had to survive also the life in exile. The problematic of Ingrian Finns has been studied by different scientists from a variety of academic fields. This thesis makes an attempt to find out how the interviewee shapes her identity and constructs spaces and chronotopes during the process of narration, what kind of interconnection is there between the categories identification and space in the autobiographical interview. This research is constructed as a case study design. In order to understand remigrant woman s sense of identity and space gender approach is combined with cultural studies perspective in addition to sociological framework. By using narrative analysis this study tries to investigate which meanings in the text of the autobiographical interview emphasize the significance of some events and periods of time in the participant s life. What kind of events are there as a background on which the respondent shapes her identity and constructs spaces? How the narrator creates places and what are their meanings? These and some other questions arise here during the research. Hence, this study makes an attempt to define and deeply analyze the key concepts and events chosen by the respondent in her story-telling that play essential part in the process of identification and the construction of space in narrative. As a kind of discourse, narrative involves a dialogue about the variety of perceptions and understandings of the world. It has been an absolute privilege to be able to take a part in a life journey of the person who is willing to share her own understanding of the world and the way she makes sense of life. This kind of life experience makes the study unique and valuable by offering different perspectives on identity and space research. ; Жизнь как путешествие : хронотопы и нарративная самоидентификация в автобиографическом интервью