Навчальний посібник висвітлює основні теми нормативного курсу «Політична географія». Детально характеризуються форми правління та адміністративно-територіального поділу держав, морфологічні особливості державної території, функції державних кордонів, принципи періодизації розвитку політичної карти світу, класифікацій і типологій країн тощо. Зміст посібника відбиває результати тривалої викладацької і дослідницької роботи автора. Кожна тема включає навчальний матеріал, який доповнюється визначеннями основних термінів, цікавими фактами і грунтовними висновками. Додатки містять матеріали для організації самостійного вивчення політичної карти світу, необхідну інформацію для підготовки до практичних робіт і семінарських занять тощо. Посібник розрахований на студентів природничо-географічних факультетів, вчителів географії та економіки, учнів профільних класів ліцеїв і гімназій та широке коло читачів, які цікавляться особливостями територіальної організації життя суспільства та іншими аспектами сучасної політичної географії. ; The manual covers basic topics of the normative course "Political Geography". Forms of government and administrative-territorial division of the state, morphological features of state territory, functions of the state borders, principles of periodization of the political map of the world development, classifications and typologies of countries are characterised in detail. The contents of the manual reflects the results of a long teaching and researching work of the author. Each topic includes educational material that is complemented by definitions of key terms, interesting facts and thorough findings. Applications include materials for independent study of the map, the necessary information to prepare for practical work and seminars etc. The manual is designed for students of natural sciences and geography faculties, geography and economics teachers, students of specialized classes in lyceums and gymnasiums and a wide range of readers interested in the features of the territorial organization of social life and other aspects of modern political geography.
The article provides a comparative analysis of the geography and the current state of apitourism in Ukraine and Slovenia. The essence of apitourism and its importance for achieving the goals of sustainable development are characterized. Apitourism is a form of tourism related to beekeeping as a traditional profession and beekeeping products in ecological, nutritional and medical aspects. At its core, apitourism is permanent, so it does not deplete resources, but contributes to their enrichment. The main prerequisites for the development, markets and geography of apitourism in Ukraine and Slovenia are analyzed. Ukraine is one of the main producers of honey in the world. The most promising regions of Ukraine for the development of apitourism are the Carpathian and Transcarpathian regions since beekeeping there is a widespread industry, a priority and quite profitable. Slovenia does not have a significant number of hives and beekeepers or a significant production of honey, but bees play a huge role in Slovenian culture. Slovenia is the only member state of the European Union to protect its native Karniolska bee and one of the first in Europe to ban the use of pesticides harmful to bees. Slovenian honey has the status of a protected geographical indication. Famous apitouristic centers in Slovenia are Ljubljana, Bled, Radovlica, Laško, Brda, Zhirovnice, Maribor, Aquarius, Bohinj and many others, that is, villages, cities, entire regions. The main problems of development of apitourism in Ukraine are revealed. The experience of Slovenia in the development of apitourism is studied and the priority directions of the development of apitourism in Ukraine are determined. Ukraine should develop the existing potential for apitourism, in particular, provide a favorable regulatory framework, create regional programs for the development of apitourism and beekeeping, protect bees from pesticides, grant the status of a geographical indication to Ukrainian honey, in particular, Transcarpathian. Public organizations should study ...
Represented article deals with the problem of teachers' preparation to implement multicultural education of students by usage of school geography course. The content of the article contains a specific kind of material: intercultural coexistence of citizens is the most important thing in a democratic society, as it affects all spheres of social, economic and political life and understanding in society. School subjects included in educational program (Geography, History, Literature, Law, Economics, Philosophy and other social sciences) means that our country is actively developing towards friendly relations with other countries and gradually integrates into the European and global environment. Therefore constantly enhanced requirements for students' multicultural education, their behavior, attitude of each young person to nature and people, personal qualities, competences are aimed at effective position. An important role in this plays teacher, especially subject teachers. Geography belongs to the school subjects, knowledge of which is essential in the development of the young person, her or his multicultural perception of the world. Teacher of Geography plays an important role in multicultural education of students, as one of the managers of educational process.The teacher must have authentic information about original cultural worlds and their connections. It is teacher's responsibility to form fair and accurate tolerance in his students from different ethnic groups and folks. Each teacher has to develop students' professional skills of interaction in the modern multicultural world. Today Geography teacher must possess cultural, multicultural and educational, psychological, regulatory, technological and creative competencies to help him in multicultural education and upbringing of their student-children. Creativity and experience of Geography teacher also plays an important role in multicultural students' education. According to the requirements of the present time, interest in multiculturalism as a pedagogical problem is growing.
Peculiarities of life, military, the diplomatic activity of Doctor of Sciences in Geography, O. I. Stepaniv, as well as her scientific achievements as a Ukrainian geographer and geologist, are revealed. Olena Stepanov was the first woman in Ukraine and the world – a military officer in the Ukrainian Sich Riflemen (Ukrainski Sichovi Striltsi, USS) and the Ukrainian Galician Army (Ukrainska Halytska Armiia, UHA) during the First World War and the Ukrainian Liberation War of 1917–1921, a diplomatic official of the Western Ukrainian People's Republic and the Ukrainian People's Republic. Having a doctorate in geography and history, she made a significant contribution to the development of Ukrainian geographical science, including economic and social geography, as well as transport geography and modern understanding of geologistics. The last two areas of geographical science are most fully disclosed in her work "Modern Lviv", which provides a comprehensive description of the transport infrastructure of Lviv and Lviv region and its importance in the transport system of Ukraine, in particular, emphasizes the central position of Lviv as a transport and logistics hub on the trans-European way connecting the Baltic and Black Seas; identified the main transport routes of Lviv region, important on a national scale; in addition to the main roads, regional and local ones were identified and characterized. The characteristics of transport routes were combined with the indication of the most significant industrial enterprises of Lviv region; tourist and recreational areas and centres which were located on the ways of transport routes were indicated, as well as the tourist specialization of these centres (in textbooks on the geography of transport of the Soviet era, it was not mentioned at all); such transport and logistics indicators as road congestion, traffic intensity on them were used, as well as their historical names were given and their significance in the past was revealed. O. I. Stepaniv's scientific works remain ...
The article is devoted to the problem of studying demographic facts and processes in school geography of Ukraine. The significant need for students to study this topic is linked with social, economic, political and ecological processes from their own and public points of view. Realizing the peculiarities of contemporary demographic policies in different regions of the world and Ukraine, students deepen knowledge about the population, determine its role in shaping the future of society. The article deals with concepts of the «demographic policy», characteristics of modern measures of demographic policy in different countries. The main attention is paid to the importance of forming students' attitude towards state measures in the conditions of the global demographic explosion and the Ukrainian demographic crisis. This research was carried out within the performance of the problem to form the demographic concepts in schoolchildren's minds during the study of social-economic geography. ; Стаття присвячена проблемі вивчення демографічної політики в шкільному курсі географії у 8 класі. Розкрите поняття «демографічна політика», дана характеристика сучасним напрямам всіх заходів у різних країнах. При цьому головну увагу приділено важливості формуванню знань про заходи держави про покращення демографічного стану в умовах світових глобальних перетворень та української демографічної кризи.
The article is devoted to the problem of studying demographic facts and processes in school geography of Ukraine. The significant need for students to study this topic is linked with social, economic, political and ecological processes from their own and public points of view. Realizing the peculiarities of contemporary demographic policies in different regions of the world and Ukraine, students deepen knowledge about the population, determine its role in shaping the future of society. The article deals with concepts of the «demographic policy», characteristics of modern measures of demographic policy in different countries. The main attention is paid to the importance of forming students' attitude towards state measures in the conditions of the global demographic explosion and the Ukrainian demographic crisis. This research was carried out within the performance of the problem to form the demographic concepts in schoolchildren's minds during the study of social-economic geography. ; Стаття присвячена проблемі вивчення демографічної політики в шкільному курсі географії у 8 класі. Розкрите поняття «демографічна політика», дана характеристика сучасним напрямам всіх заходів у різних країнах. При цьому головну увагу приділено важливості формуванню знань про заходи держави про покращення демографічного стану в умовах світових глобальних перетворень та української демографічної кризи.
Geographical education as one of the important means of creating a cultural environment in the educational process of the school opens to the student the world with all the diversity of complex relationships of nature, society and personality, satisfies the need for self-knowledge, promotes the formation of personal qualities and values. Geographical education gives person great opportunities to develop a humane and tolerant attitude to other people, to other civilizations, political and economic systems, the geographical environment, to the planet Earth. Geography as a science of the humanities and natural cycle not only reveals the features of the material and spiritual culture of the peoples of the world, but also shows them in inseparable connection with the natural and social environment. Modern geography comprehensively considers the living environment of humanity, using a systematic geographical approach to knowledge of the world.Education in a broad, social sense is a function of society to prepare the young generation for life, carried out by all society: social institutions, organizations, the church, media and culture, family and school. Education in the learning process, as well as the learning process itself, is a complex phenomenon. In geography lessons education is the formation of morality and spirituality of students, especially those aspects related to human behavior in different geographical, economic, political conditions, education of citizens of their country, preparation of school graduates to perform social roles, because there is no effective economy, social peace in the state, responsible citizens without education. Keywords: geography, education, geography lessons, teacher, culture, morality, student's personality, social and educational work. ; У статті доведено, що саме географічна освіта, як один із важливих засобів створення культуротворчого середовища в освітньому процесі, відкриває учням навколишній світ з усією багатогранністю складних взаємовідносин природи, суспільства й особистості, задовольняє потребу в самопізнанні, сприяє формуванню особистісних якостей та ціннісних орієнтацій. Аргументовано, що виховання учнів на уроках географії полягає у формуванні їхньої моралі та духовності, особливо тих аспектів, що стосуються поведінки у різних умовах, підготовки випускників шкіл до виконання соціальних ролей. Ключові слова: географія, виховання, уроки географії, учитель, культура, мораль, особистість учня, соціально-виховна робота.
Geographical education as one of the important means of creating a cultural environment in the educational process of the school opens to the student the world with all the diversity of complex relationships of nature, society and personality, satisfies the need for self-knowledge, promotes the formation of personal qualities and values. Geographical education gives person great opportunities to develop a humane and tolerant attitude to other people, to other civilizations, political and economic systems, the geographical environment, to the planet Earth. Geography as a science of the humanities and natural cycle not only reveals the features of the material and spiritual culture of the peoples of the world, but also shows them in inseparable connection with the natural and social environment. Modern geography comprehensively considers the living environment of humanity, using a systematic geographical approach to knowledge of the world.Education in a broad, social sense is a function of society to prepare the young generation for life, carried out by all society: social institutions, organizations, the church, media and culture, family and school. Education in the learning process, as well as the learning process itself, is a complex phenomenon. In geography lessons education is the formation of morality and spirituality of students, especially those aspects related to human behavior in different geographical, economic, political conditions, education of citizens of their country, preparation of school graduates to perform social roles, because there is no effective economy, social peace in the state, responsible citizens without education. Keywords: geography, education, geography lessons, teacher, culture, morality, student's personality, social and educational work. ; У статті доведено, що саме географічна освіта, як один із важливих засобів створення культуротворчого середовища в освітньому процесі, відкриває учням навколишній світ з усією багатогранністю складних взаємовідносин природи, суспільства й особистості, задовольняє потребу в самопізнанні, сприяє формуванню особистісних якостей та ціннісних орієнтацій. Аргументовано, що виховання учнів на уроках географії полягає у формуванні їхньої моралі та духовності, особливо тих аспектів, що стосуються поведінки у різних умовах, підготовки випускників шкіл до виконання соціальних ролей. Ключові слова: географія, виховання, уроки географії, учитель, культура, мораль, особистість учня, соціально-виховна робота.
This article analyzes the use of teaching methods in geography class. Special attention is given to innovative teaching methods: «digest», «infographics», «geopolitical comment of events». Examples of application methods «digest», «infographics», «geopolitical comment of events» in geography class are given. In conclusion the authors emphasize the rules for the use of innovative methods (students' age, the goal of the method, the role of a teacher, measured out information), special conditions (positive relationship between a teacher and pupils, democratic style of teaching, collaboration of teachers and students, students with each other, using various forms and methods of presenting information), efficient ways of using these techniques. ; Стаття присвячена аналізу та застосуванню методичних прийомів на уроках географії. Особлива увага приділяється інноваційним методичним прийомам: «дайджест», «інфографіка», «геополітичний коментар подій». Приведено приклади застосування прийомів «дайджест», «інфографіка», «геополітичний коментар подій» на уроках географії. У висновку автори пропонують правила використання інноваційних прийомів навчання (вік учнів, мета прийому, роль учителя, дозована інформація), особливі умови (позитивні, відносини між учителем і учнями, демократичний стиль викладання, співробітництво між вчителем й учнями, учнями між собою, використання різноманітних форм і методів подання інформації), чітку організацію застосування цих прийомів.
History of department of economic and social geography of the Odessa national university of the name is presented, since time of its organization in 1921 Managers are adopted by a department (since 1921) and teaching staff of department of post-war time. Main research work of collective of department and separate scientists assignments, participation of department, are rotined in scientific and social and political life of country, region, Odessa. A place and role of department is described in preparation of specialists-geographers and scientific shots of higher qualification. The basic publications of employees of department are adopted, in the number of which textbooks and train aids, monographs and national lectures, foreign publications. ; Представлена история кафедры экономической и социальной географии Одесского национального университета имени И. И. Мечникова, начиная со времени ее организации в 1921 г. Названы заведующие кафедрой (с 1921 г.) и преподавательский состав кафедры послевоенного времени. Показаны главные направления научно-исследовательской работы коллектива кафедры и отдельных ученых, участие кафедры в научной и общественно-политической жизни страны, региона, г. Одессы. Охарактеризованы место и роль кафедры в подготовке специалистов-географов и научных кадров высшей квалификации. Названы основные публикации сотрудников кафедры, в числе которых учебники и учебные пособия, монографии и национальные доклады, зарубежные публикации. ; Представлена історія кафедри економічної та соціальної географії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, починаючи з часу її організації в 1921 р. Названі завідуючі кафедрою (з 1921 р.) та викладацький склад кафедри післявоєнного часу. Показані основні напрямки науково-дослідної роботи колективу кафедри та окремих вчених, участь кафедри в науковому та громадсько-політичному житті країни, регіону, м. Одеси. Охарактеризоване місце та роль кафедри в підготовці спеціалістів-географів та наукових кадрів вищої кваліфікації. Названі основні публікації співробітників кафедри, в числі яких підручники та навчальні посібники, монографії та національні доповіді, зарубіжні публікації.
History of department of economic and social geography of the Odessa national university of the name is presented, since time of its organization in 1921 Managers are adopted by a department (since 1921) and teaching staff of department of post-war time. Main research work of collective of department and separate scientists assignments, participation of department, are rotined in scientific and social and political life of country, region, Odessa. A place and role of department is described in preparation of specialists-geographers and scientific shots of higher qualification. The basic publications of employees of department are adopted, in the number of which textbooks and train aids, monographs and national lectures, foreign publications. ; Представлена история кафедры экономической и социальной географии Одесского национального университета имени И. И. Мечникова, начиная со времени ее организации в 1921 г. Названы заведующие кафедрой (с 1921 г.) и преподавательский состав кафедры послевоенного времени. Показаны главные направления научно-исследовательской работы коллектива кафедры и отдельных ученых, участие кафедры в научной и общественно-политической жизни страны, региона, г. Одессы. Охарактеризованы место и роль кафедры в подготовке специалистов-географов и научных кадров высшей квалификации. Названы основные публикации сотрудников кафедры, в числе которых учебники и учебные пособия, монографии и национальные доклады, зарубежные публикации. ; Представлена історія кафедри економічної та соціальної географії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, починаючи з часу її організації в 1921 р. Названі завідуючі кафедрою (з 1921 р.) та викладацький склад кафедри післявоєнного часу. Показані основні напрямки науково-дослідної роботи колективу кафедри та окремих вчених, участь кафедри в науковому та громадсько-політичному житті країни, регіону, м. Одеси. Охарактеризоване місце та роль кафедри в підготовці спеціалістів-географів та наукових кадрів вищої кваліфікації. Названі основні публікації співробітників кафедри, в числі яких підручники та навчальні посібники, монографії та національні доповіді, зарубіжні публікації.
У статті аналізуються міжпредметні зв'язки політичної географії та розглядаються різні контексти вживання поняття «політична карта світу». Абстрактно-наукове розуміння політичної карти пропонується в якості супероб'єкта політичної географії. Зроблена спроба впорядкувати поняттєво-термінологічний апарат політико-географічних досліджень політичної карти світу. ; In this article interobject links of political geography are analyzed and different contexts of using the notion «the political map of the world» are examined. Abstractly scientific understanding of the political map of the world is offered as the superobject of political geography. An attempt to put in good order the notional-terminological apparatus of political-geographical exploration of the political map of the world was made.
The article provides a comparative analysis of the geography and the current state of apitourism in Ukraine and Slovenia. The essence of apitourism and its importance for achieving the goals of sustainable development are characterized. Apitourism is a form of tourism related to beekeeping as a traditional profession and beekeeping products in ecological, nutritional and medical aspects. At its core, apitourism is permanent, so it does not deplete resources, but contributes to their enrichment. The main prerequisites for the development, markets and geography of apitourism in Ukraine and Slovenia are analyzed. Ukraine is one of the main producers of honey in the world. The most promising regions of Ukraine for the development of apitourism are the Carpathian and Transcarpathian regions since beekeeping there is a widespread industry, a priority and quite profitable. Slovenia does not have a significant number of hives and beekeepers or a significant production of honey, but bees play a huge role in Slovenian culture. Slovenia is the only member state of the European Union to protect its native Karniolska bee and one of the first in Europe to ban the use of pesticides harmful to bees. Slovenian honey has the status of a protected geographical indication. Famous apitouristic centers in Slovenia are Ljubljana, Bled, Radovlica, Laško, Brda, Zhirovnice, Maribor, Aquarius, Bohinj and many others, that is, villages, cities, entire regions. The main problems of development of apitourism in Ukraine are revealed. The experience of Slovenia in the development of apitourism is studied and the priority directions of the development of apitourism in Ukraine are determined. Ukraine should develop the existing potential for apitourism, in particular, provide a favorable regulatory framework, create regional programs for the development of apitourism and beekeeping, protect bees from pesticides, grant the status of a geographical indication to Ukrainian honey, in particular, Transcarpathian. Public organizations should study international (in particular, Slovenian) and domestic experience in the field of apitourism, prepare teaching materials, organize training of sandstones in the provision of apitourism services and their promotion. The apitouristic route "The Honey Route of Two Countries: Ukraine and Slovenia" is developed. To increase interest in apitourism among promising tourists, it is necessary to develop new apitourism programs and routes, in particular, not only domestic, but also international (for example, Ukraine-Slovenian). ; У статті подано порівняльний аналіз географії та сучасного стану апітуризму в Україні та Словенії. Схарактеризовано сутність апітуризму та його значення для досягнення цілей сталого розвитку. Aпiтуризм є формою туризму, пов'язаною з бджільництвом як традиційною професією і продуктами бджільництва в екологічному, харчовому і медичному аспектах. За своєю суттю апітуризм є сталим, таким, що не виснажує ресурси, а сприяє їх збагаченню. Проаналізовано основні передумови розвитку, ринки та географію апітуризму України та Словенії. Україна є одним з основних виробників меду у світі. Найперспективнішими з регіонів України для розвитку апітуризму є Прикарпаття та Закарпаття, оскільки там бджільництво – це поширена галузь, пріоритетна та достатньо прибуткова. Словенія не відзначається значною кількістю вуликів і бджолярів чи значним виробництвом меду, але бджоли відіграють величезну роль у словенській культурі. Словенія є єдиною державою-членом Європейського Союзу, яка захистила свою рідну бджолу – карніольську, та однією з перших в Європі, хто заборонив використовувати пестициди, шкідливі для бджіл. Словенський мед має статус захищеної географічної вказівки. Відомими апітуристичними центрами в Словенії є: Любляна, Блед, Радовлиця, Лашко, Брда, Жировниця, Марибор, Водоле, Бохінь і багато інших, тобто села, міста, цілі регіони. Виявлено основні проблеми розвитку апітуризму в Україні. Вивчено досвід Словенії в розвитку апітуризму та визначено пріоритетні напрями розвитку апітуризму в Україні, де слід розвивати наявний потенціал апітуризму, зокрема забезпечити сприятливу нормативно-правову базу, створити регіональні програми розвитку апітуризму та бджільництва, захистити бджіл від пестицидів, надати статус географічної вказівки українському меду, зокрема закарпатському. Громадські організації мають вивчати міжнародний, зокрема словенський, і внутрішній досвід у галузі апітуризму, підготувати навчально-методичні матеріали, організувати навчання пасічників щодо надання послуг апітуризму та їх просування. Розроблено апітуристичний маршрут «Медовий шлях двох країн – України та Словенії». Для зростання зацікавленості апітуризмом серед перспективних туристів слід розробляти нові апітуристичні програми та маршрути, зокрема не тільки внутрішні, а й міжнародні (наприклад, українсько-словенські).
The article provides a comparative analysis of the geography and the current state of apitourism in Ukraine and Slovenia. The essence of apitourism and its importance for achieving the goals of sustainable development are characterized. Apitourism is a form of tourism related to beekeeping as a traditional profession and beekeeping products in ecological, nutritional and medical aspects. At its core, apitourism is permanent, so it does not deplete resources, but contributes to their enrichment. The main prerequisites for the development, markets and geography of apitourism in Ukraine and Slovenia are analyzed. Ukraine is one of the main producers of honey in the world. The most promising regions of Ukraine for the development of apitourism are the Carpathian and Transcarpathian regions since beekeeping there is a widespread industry, a priority and quite profitable. Slovenia does not have a significant number of hives and beekeepers or a significant production of honey, but bees play a huge role in Slovenian culture. Slovenia is the only member state of the European Union to protect its native Karniolska bee and one of the first in Europe to ban the use of pesticides harmful to bees. Slovenian honey has the status of a protected geographical indication. Famous apitouristic centers in Slovenia are Ljubljana, Bled, Radovlica, Laško, Brda, Zhirovnice, Maribor, Aquarius, Bohinj and many others, that is, villages, cities, entire regions. The main problems of development of apitourism in Ukraine are revealed. The experience of Slovenia in the development of apitourism is studied and the priority directions of the development of apitourism in Ukraine are determined. Ukraine should develop the existing potential for apitourism, in particular, provide a favorable regulatory framework, create regional programs for the development of apitourism and beekeeping, protect bees from pesticides, grant the status of a geographical indication to Ukrainian honey, in particular, Transcarpathian. Public organizations should study international (in particular, Slovenian) and domestic experience in the field of apitourism, prepare teaching materials, organize training of sandstones in the provision of apitourism services and their promotion. The apitouristic route "The Honey Route of Two Countries: Ukraine and Slovenia" is developed. To increase interest in apitourism among promising tourists, it is necessary to develop new apitourism programs and routes, in particular, not only domestic, but also international (for example, Ukraine-Slovenian). ; У статті подано порівняльний аналіз географії та сучасного стану апітуризму в Україні та Словенії. Схарактеризовано сутність апітуризму та його значення для досягнення цілей сталого розвитку. Aпiтуризм є формою туризму, пов'язаною з бджільництвом як традиційною професією і продуктами бджільництва в екологічному, харчовому і медичному аспектах. За своєю суттю апітуризм є сталим, таким, що не виснажує ресурси, а сприяє їх збагаченню. Проаналізовано основні передумови розвитку, ринки та географію апітуризму України та Словенії. Україна є одним з основних виробників меду у світі. Найперспективнішими з регіонів України для розвитку апітуризму є Прикарпаття та Закарпаття, оскільки там бджільництво – це поширена галузь, пріоритетна та достатньо прибуткова. Словенія не відзначається значною кількістю вуликів і бджолярів чи значним виробництвом меду, але бджоли відіграють величезну роль у словенській культурі. Словенія є єдиною державою-членом Європейського Союзу, яка захистила свою рідну бджолу – карніольську, та однією з перших в Європі, хто заборонив використовувати пестициди, шкідливі для бджіл. Словенський мед має статус захищеної географічної вказівки. Відомими апітуристичними центрами в Словенії є: Любляна, Блед, Радовлиця, Лашко, Брда, Жировниця, Марибор, Водоле, Бохінь і багато інших, тобто села, міста, цілі регіони. Виявлено основні проблеми розвитку апітуризму в Україні. Вивчено досвід Словенії в розвитку апітуризму та визначено пріоритетні напрями розвитку апітуризму в Україні, де слід розвивати наявний потенціал апітуризму, зокрема забезпечити сприятливу нормативно-правову базу, створити регіональні програми розвитку апітуризму та бджільництва, захистити бджіл від пестицидів, надати статус географічної вказівки українському меду, зокрема закарпатському. Громадські організації мають вивчати міжнародний, зокрема словенський, і внутрішній досвід у галузі апітуризму, підготувати навчально-методичні матеріали, організувати навчання пасічників щодо надання послуг апітуризму та їх просування. Розроблено апітуристичний маршрут «Медовий шлях двох країн – України та Словенії». Для зростання зацікавленості апітуризмом серед перспективних туристів слід розробляти нові апітуристичні програми та маршрути, зокрема не тільки внутрішні, а й міжнародні (наприклад, українсько-словенські).
The article provides a comparative analysis of the geography and the current state of apitourism in Ukraine and Slovenia. The essence of apitourism and its importance for achieving the goals of sustainable development are characterized. Apitourism is a form of tourism related to beekeeping as a traditional profession and beekeeping products in ecological, nutritional and medical aspects. At its core, apitourism is permanent, so it does not deplete resources, but contributes to their enrichment. The main prerequisites for the development, markets and geography of apitourism in Ukraine and Slovenia are analyzed. Ukraine is one of the main producers of honey in the world. The most promising regions of Ukraine for the development of apitourism are the Carpathian and Transcarpathian regions since beekeeping there is a widespread industry, a priority and quite profitable. Slovenia does not have a significant number of hives and beekeepers or a significant production of honey, but bees play a huge role in Slovenian culture. Slovenia is the only member state of the European Union to protect its native Karniolska bee and one of the first in Europe to ban the use of pesticides harmful to bees. Slovenian honey has the status of a protected geographical indication. Famous apitouristic centers in Slovenia are Ljubljana, Bled, Radovlica, Laško, Brda, Zhirovnice, Maribor, Aquarius, Bohinj and many others, that is, villages, cities, entire regions. The main problems of development of apitourism in Ukraine are revealed. The experience of Slovenia in the development of apitourism is studied and the priority directions of the development of apitourism in Ukraine are determined. Ukraine should develop the existing potential for apitourism, in particular, provide a favorable regulatory framework, create regional programs for the development of apitourism and beekeeping, protect bees from pesticides, grant the status of a geographical indication to Ukrainian honey, in particular, Transcarpathian. Public organizations should study international (in particular, Slovenian) and domestic experience in the field of apitourism, prepare teaching materials, organize training of sandstones in the provision of apitourism services and their promotion. The apitouristic route "The Honey Route of Two Countries: Ukraine and Slovenia" is developed. To increase interest in apitourism among promising tourists, it is necessary to develop new apitourism programs and routes, in particular, not only domestic, but also international (for example, Ukraine-Slovenian). ; У статті подано порівняльний аналіз географії та сучасного стану апітуризму в Україні та Словенії. Схарактеризовано сутність апітуризму та його значення для досягнення цілей сталого розвитку. Aпiтуризм є формою туризму, пов'язаною з бджільництвом як традиційною професією і продуктами бджільництва в екологічному, харчовому і медичному аспектах. За своєю суттю апітуризм є сталим, таким, що не виснажує ресурси, а сприяє їх збагаченню. Проаналізовано основні передумови розвитку, ринки та географію апітуризму України та Словенії. Україна є одним з основних виробників меду у світі. Найперспективнішими з регіонів України для розвитку апітуризму є Прикарпаття та Закарпаття, оскільки там бджільництво – це поширена галузь, пріоритетна та достатньо прибуткова. Словенія не відзначається значною кількістю вуликів і бджолярів чи значним виробництвом меду, але бджоли відіграють величезну роль у словенській культурі. Словенія є єдиною державою-членом Європейського Союзу, яка захистила свою рідну бджолу – карніольську, та однією з перших в Європі, хто заборонив використовувати пестициди, шкідливі для бджіл. Словенський мед має статус захищеної географічної вказівки. Відомими апітуристичними центрами в Словенії є: Любляна, Блед, Радовлиця, Лашко, Брда, Жировниця, Марибор, Водоле, Бохінь і багато інших, тобто села, міста, цілі регіони. Виявлено основні проблеми розвитку апітуризму в Україні. Вивчено досвід Словенії в розвитку апітуризму та визначено пріоритетні напрями розвитку апітуризму в Україні, де слід розвивати наявний потенціал апітуризму, зокрема забезпечити сприятливу нормативно-правову базу, створити регіональні програми розвитку апітуризму та бджільництва, захистити бджіл від пестицидів, надати статус географічної вказівки українському меду, зокрема закарпатському. Громадські організації мають вивчати міжнародний, зокрема словенський, і внутрішній досвід у галузі апітуризму, підготувати навчально-методичні матеріали, організувати навчання пасічників щодо надання послуг апітуризму та їх просування. Розроблено апітуристичний маршрут «Медовий шлях двох країн – України та Словенії». Для зростання зацікавленості апітуризмом серед перспективних туристів слід розробляти нові апітуристичні програми та маршрути, зокрема не тільки внутрішні, а й міжнародні (наприклад, українсько-словенські).
