Suchergebnisse

This paper examines the importance of financial and industrial groups or «oligarchs» in Ukrainian politics, because they control a significant part of Ukrainian economy, have a major TV channels. Their influence on politics is significant and almost unexplored. The focus is primarily on the behaviors of big business as the owner of significant financial and intellectual resources with experience out of different situations. Further research focus is concentrated on large capital and only two of its brightest representatives ­ group «Privat» (Igor Kolomoisky) and group «SCM» (Rinat Akhmetov), who often competed with each other for their business history. The goal of gender policy description will be specified FIG and its consequences in terms of political and economic instability in Ukraine. In the article it appears that the passive policy and the desire to conserve resources and save situation ­ leads to a gradual impairment or loss of resources and willingness to participate in changing the situation with the risk of loss of resources provides new resources and opportunities. Active position makes it possible to adapt to new circumstances and to find a new advantageous position, which provides new resources. Even if resources as a whole become less ­ active position player gets them more than a player with a passive attitude they are reduced. The significance of financial-industrial groups or "oligarchs" for Ukrainian politics is dissonant with the degree of their research by domestic political scientists. "Oligarchs" control a significant part of the Ukrainian economy, owning major TV channels. Their influence on politics is considerable and almost not investigated. Although the use of the concept of "oligarch" as a scientific term, A. Kolodiy substantiated in 2001, in the article "Oligarchs" and "oligarchy": the meaning of concepts and Ukrainian political reality "[3], however, the use of the term" financially- industrial "or" financial and political groups ". The main reason for the rejection of the concept of "oligarch" was that it passed from the category of terminology to the category of the usual-everyday vocabulary and turned into a universal label. As a result, scientists are trying not to use it, however, the measure of research "financial and industrial groups" (hereinafter - FIGs) is not sufficient. The reason for ignoring this phenomenon on the part of researchers is the non-traditional nature of such an object of research, as opposed to the usual political parties, civil society and non-governmental organizations, and the limited factual basis. ; У статті досліджується роль фінансово­промислових груп в українській політиці – саме вони контролюють значну частину української економіки, володіють чималими фінансовими та інтелектуальними ресурсами. Вплив ФПГ на політику є значним і майже не дослідженим. Дослідницький фокус зосереджується на двох представниках великого капіталу – групі «Приват» (Ігор Коломойський) та групі СКМ Ріната Ахметова, які протягом своєї бізнес­історії часто конкурували одна з одною. Метою статті є опис політики вказаних ФПГ та її наслідків в умовах політичної та економічної нестабільності в Україні. У статті з'ясовується, що прагнення законсервувати ситуацію і зберегти ресурси веде до поступового знецінення, або втрати ресурсів, а готовність брати участь ув зміні ситуації з ризиком втрати ресурсів надає нові ресурси і можливості. Навіть якщо ресурсів в цілому стає менше, гравець з активною позицією отримує їх більше, а у гравця з пасивною позицією вони зменшуються. ; У статті досліджується роль фінансово­промислових груп в українській політиці – саме вони контролюють значну частину української економіки, володіють чималими фінансовими та інтелектуальними ресурсами. Вплив ФПГ на політику є значним і майже не дослідженим. Дослідницький фокус зосереджується на двох представниках великого капіталу – групі «Приват» (Ігор Коломойський) та групі СКМ Ріната Ахметова, які протягом своєї бізнес­історії часто конкурували одна з одною. Метою статті є опис політики вказаних ФПГ та її наслідків в умовах політичної та економічної нестабільності в Україні. У статті з'ясовується, що прагнення законсервувати ситуацію і зберегти ресурси веде до поступового знецінення, або втрати ресурсів, а готовність брати участь ув зміні ситуації з ризиком втрати ресурсів надає нові ресурси і можливості. Навіть якщо ресурсів в цілому стає менше, гравець з активною позицією отримує їх більше, а у гравця з пасивною позицією вони зменшуються.

Проведено аналіз сучасних науково-методичних підходів щодо визначення раціонального складу тактичних груп. Виявлено відсутність рекомендацій щодо створення організаційно-штатної структури військового формування, яке б змогло охопити і виконати визначений специфічний спектр завдань, до виконання яких можуть залучатися не тільки підрозділи Збройних Сил, але і такі, що відносяться до інших силових структур держави. Розроблено рекомендації щодо створення міжвидових тактичних груп, та викладено їх зміст щодо формування раціонального бойового складу, організації управління підрозділами, комплектування озброєнням та військовою технікою, а також щодо підготовки підрозділів, які входять до складу міжвидової тактичної групи. Реалізація розроблених рекомендацій забезпечить можливість підвищення ефективності бойового застосування міжвидових тактичних груп, порівняно з базовими підрозділами. Розроблені рекомендації щодо створення міжвидових тактичних груп можуть бути використані органами військового управління для формування бойового складу міжвидової тактичної групи в залежності від їх реальних бойових можливостей в у мовах сучасних бойових дій, а також при виконані визначеного спектру специфічних завдань. ; Проведен анализ современных научно-методических подходов по определению рационального состава тактиче-ских групп. Выявлено отсутствие рекомендаций по созданию организационно-штатной структуры военного формиро-вания, которое сможет охватить и выполнить определенный специфический спектр задач, к выполнению которых могут привлекаться не только подразделения Вооруженных Сил, но и те, что относятся к другим силовым структу-рам государства. Разработаны рекомендации по созданию межвидовых тактических групп и представлено их содер-жание относительно формования рационального боевого состава, организации управления подразделениями, комплек-тования вооружением и военной техникой, а также относительно подготовки подразделений, которые входят в со-став межвидовой тактической группы. Реализация разработанных рекомендаций обеспечит возможность повышения эффективности боевого применения межвидовых тактических групп, сравнительно с базовыми подразделениями. Раз-работанные рекомендации по созданию межвидовых тактических групп могут быть использованы органами военного управления для формования боевого состава межвидовой тактической группы в зависимости от их реальных боевых возможностей в условиях современных боевых действий, а также при выполнении определенного специфического спектра заданий. ; The analysis of modern scientific and methodological approaches to the definition of a rational composition of tactical groups. It has been revealed that modern methods, by definition of the ratio of forces and means of the parties, are based on the calculation of the combat potential, do not take into account the energy-technical potentials of arms and military equipment, and also do not take into account the bioenergy potentials of the units of these groups. It also revealed the absence of recommenda-tions on the creation of an organizational-staff structure of a military formation that can cover and perform a specific specific range of tasks that can be performed not only by units of the Armed Forces, but also by those belonging to other power structures of the state. Recommendations on the creation of interspecific tactical groups were developed, and their content was presented on the formation of a rational combat composition, the organization of command and control, the acquisition of weapons and military equipment, as well as on the training of units that are part of an interspecific tactical group. In developing the recom-mendations, a methodology was used to determine the composition of an interspecific tactical group based on the calculation of the combat potential, which takes into account the fire, protective, power engineering, and bioenergetic potentials of each unit and weapon of the interspecific tactical group. The definition of a variant of the composition of an interspecific tactical group and recommendations for its creation was carried out taking into account the conditions when maneuvering defense on a broad front, offensive and stabilization actions. The implementation of the developed recommendations will provide an opportunity to increase the effectiveness of the combat use of interspecific tactical groups, in comparison with the basic divisions. Developed recommendations on the creation of interspecific tactical groups can be used by military control bodies to form the combat com-position of an interspecific tactical group, depending on their real fighting capabilities in the context of modern combat opera-tions, as well as when performing a specific range of tasks.

The article analyzes key factors facilitating the formation of diverse identities and values of the regional political elite at the stage of the establishment of Ukrainian state, as well as identifies the direction of their future transformation, including sociocultural and mental characteristics of the society, the phenomenon of the historical memory, the level of the development of socioeconomic relations, political regime, the level of the region's and local best class' integration into common national political processes. The analysis of the axiological characteristics of the main groups of political elite of the region (representatives of state authorities, deputies, party functionaries, entrepreneurs) allows to confirm the existence of a consensus inside Ivano-Frankivsk regional elite regarding the priority of state independence of Ukraine, that of democracy and liberal freedom, market relations, European vector of state development, formation of the civil society. At the same time, the highly dynamic level of correcting and changing political identities and value orientations, which were, as a rule, situation driven and caused mostly by external factors, points out that the "value portrait" of Ivano-Frankivsk regional political elite remains vague and not finalized. ; Проаналізовано основні чинники, що сприяли формуванню різнопланових ідентичностей та цінностей регіональної політичної еліти на етапі становлення Української держави, визначали напрями їхньої подальшої трансформації, серед них – соціокультурні та ментальні характеристики суспільства, феномен історичної пам'яті, стан розвитку соціально-економічних відносин, політичний режим, рівень інтеграції області та її еліти до загальнонаціональних політичних процесів. Аналіз аксіологічних характеристик провідних груп політичної еліти області (представників державної влади, депутатського корпусу, партійних функціонерів, підприємців) дає підстави стверджувати про існування в елітному середовищі Івано-Франківщини консенсусу щодо примату державної незалежності України, пріоритету утвердження демократії та ліберальних свобод, ринкових відносин, орієнтації на проєвропейський вектор розвитку країни, формування громадянського суспільства. Поряд з тим існуюча висока динаміка корегування/зміни політичних ідентифікацій та ціннісних орієнтацій, які мали, як правило, ситуативний характер і були викликані переважно зовнішніми впливами, вказує на те, що «ціннісний портрет» політичної еліти Івано-Франківщини ще залишається «розмитим», несформованим остаточно.

The article analyzes key factors facilitating the formation of diverse identities and values of the regional political elite at the stage of the establishment of Ukrainian state, as well as identifies the direction of their future transformation, including sociocultural and mental characteristics of the society, the phenomenon of the historical memory, the level of the development of socioeconomic relations, political regime, the level of the region's and local best class' integration into common national political processes. The analysis of the axiological characteristics of the main groups of political elite of the region (representatives of state authorities, deputies, party functionaries, entrepreneurs) allows to confirm the existence of a consensus inside Ivano-Frankivsk regional elite regarding the priority of state independence of Ukraine, that of democracy and liberal freedom, market relations, European vector of state development, formation of the civil society. At the same time, the highly dynamic level of correcting and changing political identities and value orientations, which were, as a rule, situation driven and caused mostly by external factors, points out that the "value portrait" of Ivano-Frankivsk regional political elite remains vague and not finalized. ; Проаналізовано основні чинники, що сприяли формуванню різнопланових ідентичностей та цінностей регіональної політичної еліти на етапі становлення Української держави, визначали напрями їхньої подальшої трансформації, серед них – соціокультурні та ментальні характеристики суспільства, феномен історичної пам'яті, стан розвитку соціально-економічних відносин, політичний режим, рівень інтеграції області та її еліти до загальнонаціональних політичних процесів. Аналіз аксіологічних характеристик провідних груп політичної еліти області (представників державної влади, депутатського корпусу, партійних функціонерів, підприємців) дає підстави стверджувати про існування в елітному середовищі Івано-Франківщини консенсусу щодо примату державної незалежності України, пріоритету утвердження демократії та ліберальних свобод, ринкових відносин, орієнтації на проєвропейський вектор розвитку країни, формування громадянського суспільства. Поряд з тим існуюча висока динаміка корегування/зміни політичних ідентифікацій та ціннісних орієнтацій, які мали, як правило, ситуативний характер і були викликані переважно зовнішніми впливами, вказує на те, що «ціннісний портрет» політичної еліти Івано-Франківщини ще залишається «розмитим», несформованим остаточно.

"Praca jest nowa, oryginalna i pionierska nie tylko w literalnie rozumianym zakresie tematyczno-problemowym (jako studium o językach i tożsamościach w regionie lubuskim), ale także w szerszym aspekcie uczciwego, aideologicznego spojrzenia na tzw. nowe dialekty mieszane na tzw. Ziemiach Zachodnich i Północnych" (z recenzji prof. Bogdana Walczaka). "Anna Zielińska w badaniach nad kontaktami językowymi na pograniczach dopracowała się własnej, oryginalnej metodologii, łącząc elementy socjolingwistyczne, dialektologiczne i kulturologiczne. W monografii przedstawiła spójny opis rzeczywistych sposobów komunikowania się na terenie wielojęzycznym, z różnorodną, napływową ludnością, o zróżnicowanej hierarchii prestiżowej różnych języków i ich odmian. Takie podejście badawcze nie było dotychczas stosowane dla regionu lubuskiego, w którym starano się raczej wymodelować idealny stan zintegrowanej polszczyzny" (z recenzji prof. Ewy Wolnicz-Pawłowskiej). "Książka Anny Zielińskiej dekonstruuje polskie stereotypy narosłe wokół tzw. Ziem Odzyskanych wskutek uwarunkowań politycznych i ideologicznych ostatniego półwiecza. Jej znakomicie uargumentowany materiałowo i teoretycznie wywód nie tylko łączy w sposób nowatorski klasyczne podejście socjolingwistyczne z perspektywą antropologiczną, ale także prowokuje do dociekań nad mechanizmami nacjonalizmu w polskim dyskursie naukowym dotyczącym tego obszaru" (z recenzji dr hab. Anny Engelking). ; "The work is novel, original and pioneering not only in terms of its narrowly understood subject matter (a study of languages and identities in the Lubusz region) but likewise in wider terms as a sincere, aeideological look at so-called new mixed dialects in so-called Western and Northern Territories" (Professor Bogdan Walczak). "In her studies on language contact in the borderlands, Anna Zielińska has developed her own original methodology, combining elements of sociolinguistics, dialectology and cultural studies. In the monograph she present a comprehensive description of ways of communication actually at play in multilingual territories with diverse immigrant populations and a multifaceted hierarchy of languages and their varieties. Approach of this kind has hitherto not been applied to the Lubusz region, with existing studies usually attempting to model an ideal state of integrated Polish" (Professor Ewa Wolnicz-Pawłowska). "Anna Zielińska's book deconstructs the stereotypes which have accrued in Poland about the so-called Recovered Territories due to the political and ideological conditions of the last half century. This study, brilliantly underpinned in terms of material and theory, is a pioneering combination of classic sociolinguistic approach with an anthropological perspective which inspires deliberations about the nationalistic mechanisms in Polish scholarly discourse concerning this area" (Professor Anna Engelking). ; Praca naukowa finansowana ze środków budżetowych na naukę w latach 2010-2013 jako projekt badawczy nr N N104 079739

This paper examines the problem of large capital influence on public policy. It was identified and analyzed the problem of clientelism in developed democracy and in States with unstable institutional environment, including Ukraine. The article gives an insight of the main sources of corruption in modern societies. It is proposed the main causes for the transformation of financial and industrial groups into financial-political groups. It is underlined the main modern threats for society which is stipulated clienteles functioning in societies like the Ukrainian one. ; В рамках статьи исследована проблема влияния большого капитала на публичную политику. Проанализирована проблематика клиентелизма как в развитых демократиях так и в странах с нестабильной институциональной средой, в частности и в Украине. Рассмотрены основные источники коррупции в современном обществе. Выделены основные причины трансформации финансово-промышленных групп в финансово-политические группы. Определили основные угрозы для общества в связи с функционированием клиентел в обществах на подобие украинского. ; В межах статі досліджено проблему впливу великого капіталу на публічну політику. Проаналізована проблематика клієнтелізму як в розвинутих демократіях так і в країнах з нестабільним інституційним середовищем, зокрема і в Україні. Розглянуто основні джерела корупції в сучасних суспільствах. Виокремлені основні причини трансформації фінансово- промислових груп в фінансово-політичні групи. Визначено основні загрози для суспільства у зв'язку з функціонуванням клієнтел в суспільствах на кшталт українського.

This paper examines the problem of large capital influence on public policy. It was identified and analyzed the problem of clientelism in developed democracy and in States with unstable institutional environment, including Ukraine. The article gives an insight of the main sources of corruption in modern societies. It is proposed the main causes for the transformation of financial and industrial groups into financial-political groups. It is underlined the main modern threats for society which is stipulated clienteles functioning in societies like the Ukrainian one. ; В рамках статьи исследована проблема влияния большого капитала на публичную политику. Проанализирована проблематика клиентелизма как в развитых демократиях так и в странах с нестабильной институциональной средой, в частности и в Украине. Рассмотрены основные источники коррупции в современном обществе. Выделены основные причины трансформации финансово-промышленных групп в финансово-политические группы. Определили основные угрозы для общества в связи с функционированием клиентел в обществах на подобие украинского. ; В межах статі досліджено проблему впливу великого капіталу на публічну політику. Проаналізована проблематика клієнтелізму як в розвинутих демократіях так і в країнах з нестабільним інституційним середовищем, зокрема і в Україні. Розглянуто основні джерела корупції в сучасних суспільствах. Виокремлені основні причини трансформації фінансово- промислових груп в фінансово-політичні групи. Визначено основні загрози для суспільства у зв'язку з функціонуванням клієнтел в суспільствах на кшталт українського.

In the article, the political and ideological prerequisites for the formation of groups of activists in the 1920s, who were subsequently executors of the decisions of the Soviet-party nomenclature aimed at organizing and committing the Holodomor-genocide of Ukrainians in 1932–1933, are examined. It is proven that the activists did not appear spontaneously; this was a planned and prepared campaign of the Bolshevik authorities. This campaign was implemented along with authorities' strengthening and changing into the totalitarian form. The Bolsheviks were solving the "farmers' question" by the methods of social engineering, which included erasing the difference between land tenure and land use in the minds of the farmers, land deprivation as the instrument of class struggle aggravation, creating of the Bolshevik model of pauperization and crisis in farmers' community (in accordance with social and economical theory of Marxism), categorical rejection of Menshevik ideas of municipalization and creating of democratic state institutions, "chornyi peredel" (black repartition) as the instrument for "proletarization of farmers" (defarmerization), social differentiation of farmers or dividing them into the social groups as the element of implementation of "diverse-class policy in the villages", which finally won at the end of 1929, cultivation of poverty as the virtue of proletarian farmer, using of the term "kurkul" ("kulak") for ideological and manipulative aims such as to deprive the farmers of the land and profit, securing of the decision on forcedcollectivization-nationalization at the state level which needed the performers at the local level, and creating the dictatorship of proletariat bodies and "managed people's democracy" (village councils, class unions, committees of poor peasants, etc.), the members of which were the village activists. It is emphasized that as a result of "Bolshevik" agrarian sector modernization and "proletarianization" of people, a whole new social layer appeared – local activists as a resource and tool for the "dictatorship of the proletariat" and as builders of new state, who helped to subjugate and starve the Ukrainian people. ; У статті розглянуто політико-ідеологічні передумови формування груп активістів у 1920-х рр., які згодом були виконавцями рішень радянсько-партійної номенклатури, спрямованих на організацію та вчинення Голодомору-геноциду українців у 1932–1933 рр. Доведено, що поява сільськихактивістів була не стихійною, а спланованою та підготовленою акцією з боку більшовицької влади, яку втілювали паралельно зі зміцненням йутвердженням останньої у тоталітарній формі. Йдеться про розв'язання більшовиками "селянського питання", під час якого вони застосувалисоціальний інжиніринг, складовими якого були стирання у свідомості селян відмінності між землеволодінням й землекористуванням, відбирання земель як інструмент загострення класової боротьби, формування більшовицької моделі пауперизації та кризи у селянському соціумі, що відповідаєсоціально-економічній теорії марксизму, категоричне несприйняття меншовицьких ідей муніципалізації та створення демократичних державнихінституцій, "чорний переділ" як інструмент "пролетаризації селян" ("розселянення"), соціальна диференціація або поділ на прошарки самих селян як елемент впровадження "різнокласової політики на селі", яка остаточно перемогла наприкінці 1929 р., культивування бідності як чесноти селянина-пролетарія, використання поняття "куркуль" з ідеологічно-маніпулятивною метою – позбавлення селян-господарів землі та прибутку, закріплення на державному рівні рішення про примусову колективізацію-одержавлення, для якої потрібні були виконавці на місцях, створенняорганів диктатури пролетаріату та "керованої народної демократії" (сільські ради, класові спілки, комнезами тощо), до складу яких входили сільські активісти. Наголошено, що в результаті модернізації аграрного сектора "по-більшовицьки" і "пролетаризації" людей з'явився абсолютно новий прошарок – низові активісти як ресурс та інструмент "диктатури пролетаріату", як будівничі нової держави, що допомагали упокорювати та "виголоджувати" український народ.

The work is carried out to determine the types of interest groups, the relationships between different types of interest groups and trade unions are investigated.The basic features of the political cooperation between trade unions and interest groups are determined. ; В работе проводится определение типов групп интересов, исследуются взаимосвязи различных типов групп интересов с профсоюзами.Определяются основные особенности политического сотрудничества профсоюзов и групп интересов. ; В роботі проводиться визначення типів груп інтересів, досліджуються взаємозв'язки різних типів груп інтересів з профспілками. Визначаються основні особливості політичної співпраці профспілок та груп інтересів.

In the article the author concentrates mainly on pretty new and not very well researched in the literature on the political science category of interest group. The author analyses existing definitions of this category, defines its drawbacks and positives, compares and states the differences between interest groups and pressure groups and gives his definition of the two. Key words: interest groups, pressure groups, political influence, center of the political influence, political parties. ; Акцентовано увагу на новій та недостатньо дослідженій в українській політичній науці категорії груп інтересів. Проаналізовано наявні в політологічній літературі визначення цього явища, розглянуто його позитивні та негативні риси, визначено відмінності між групами тиску та групами інтересів і дефінійовано ці політичні явища. Ключові слова: групи інтересів, групи тиску, політичний вплив, центр політичного впливу, політичні партії.

The article is devoted to the analysis of modern political groups characterized by the application of a new form of organization based on network communication. It is noted that contemporary political groups are trying to create new non-hierarchical structures that do not have a rigid structure of organized membership, internal bureaucracy, and central governing bodies. Such groups are aimed at forming groups that provide a higher level of patriarchal democracy, which ensures the real participation of group members in the adoption of political decisions and developed development vectors. The article states that ensuring the existence of a network organizational model of political groups is carried out through the use of new communication technologies that allow people to exchange information and coordinate actions, notwithstanding geographical differences.It is noted that the development of network forms of organization can often be explained by the gradual decline in the level of public trust in state authorities and the ability of the state to make effective decisions. The article emphasizes that new network socio-political groups and movements aim at a program of personal freedom and combine it with the requirement of social justice, as well as political and social equality, which concentrates mainly on free access to knowledge and participation in decision-making. New networks with their adaptive, interactive and polycentric forms have found a new approach to international cyber activism and can adapt different types of political communication in any location at any time, offering a new type of socio-political interaction. Most citizens now use internal networks as trustworthy filters to evaluate political information. ; Представлена стаття присвячена аналізу сучасних політичних груп, які характеризуються застосуванням нової форми організації на основі мережевої комунікації. Зазначається, що сучасні політичні групи намагаються створити нові неієрархічні структури, які не мають жорсткої структури організованого членства, внутрішньої бюрократії, керівних централізованих органів. Такі групи спрямовані на формування груп, що забезпечують більш високий рівень патрисипативної демократії, що забезпечує реальну участь учасників груп в прийнятті політичних рішень та вироблені векторів розвитку. У статті наголошується, що забезпечення існування мережевої організаційної моделі політичних груп здійснюється за рахунок використання нових комунікаційних технологій, які дозволяють людям обмінюватися інформацією і координувати дії не дивлячись на географічні відмінності.Зазначається, що розвиток мережевих форм організації досить часто можна пояснити поступовим падінням рівня суспільної довіри до державних органів влади і здатності держави приймати ефективні рішення. В статті наголошується, що нові мережеві соціально-політичні групи та рухи ставлять своєю метою програму особистої свободи і поєднують це з вимогою соціальної справедливості, а також політичної і соціальної рівності, для чого зосереджуються головним чином на вільному доступі до знань і участі в прийнятті рішень. Нові мережі з їх адаптивною, інтерактивною і поліцентричною формою знайшли новий підхід до міжнародного кібер-активізму і можуть пристосувати різні види політичної комунікації в будь-яких місцях у будь-який час, пропонуючи новий тип соціально-політичної взаємодії. Більшість громадян тепер використовують внутрішні мережі в якості фільтрів довіри для оцінки політичної інформації.

The article is devoted to the analysis of modern political groups characterized by the application of a new form of organization based on network communication. It is noted that contemporary political groups are trying to create new non-hierarchical structures that do not have a rigid structure of organized membership, internal bureaucracy, and central governing bodies. Such groups are aimed at forming groups that provide a higher level of patriarchal democracy, which ensures the real participation of group members in the adoption of political decisions and developed development vectors. The article states that ensuring the existence of a network organizational model of political groups is carried out through the use of new communication technologies that allow people to exchange information and coordinate actions, notwithstanding geographical differences.It is noted that the development of network forms of organization can often be explained by the gradual decline in the level of public trust in state authorities and the ability of the state to make effective decisions. The article emphasizes that new network socio-political groups and movements aim at a program of personal freedom and combine it with the requirement of social justice, as well as political and social equality, which concentrates mainly on free access to knowledge and participation in decision-making. New networks with their adaptive, interactive and polycentric forms have found a new approach to international cyber activism and can adapt different types of political communication in any location at any time, offering a new type of socio-political interaction. Most citizens now use internal networks as trustworthy filters to evaluate political information. ; Представлена стаття присвячена аналізу сучасних політичних груп, які характеризуються застосуванням нової форми організації на основі мережевої комунікації. Зазначається, що сучасні політичні групи намагаються створити нові неієрархічні структури, які не мають жорсткої структури організованого членства, внутрішньої бюрократії, керівних централізованих органів. Такі групи спрямовані на формування груп, що забезпечують більш високий рівень патрисипативної демократії, що забезпечує реальну участь учасників груп в прийнятті політичних рішень та вироблені векторів розвитку. У статті наголошується, що забезпечення існування мережевої організаційної моделі політичних груп здійснюється за рахунок використання нових комунікаційних технологій, які дозволяють людям обмінюватися інформацією і координувати дії не дивлячись на географічні відмінності.Зазначається, що розвиток мережевих форм організації досить часто можна пояснити поступовим падінням рівня суспільної довіри до державних органів влади і здатності держави приймати ефективні рішення. В статті наголошується, що нові мережеві соціально-політичні групи та рухи ставлять своєю метою програму особистої свободи і поєднують це з вимогою соціальної справедливості, а також політичної і соціальної рівності, для чого зосереджуються головним чином на вільному доступі до знань і участі в прийнятті рішень. Нові мережі з їх адаптивною, інтерактивною і поліцентричною формою знайшли новий підхід до міжнародного кібер-активізму і можуть пристосувати різні види політичної комунікації в будь-яких місцях у будь-який час, пропонуючи новий тип соціально-політичної взаємодії. Більшість громадян тепер використовують внутрішні мережі в якості фільтрів довіри для оцінки політичної інформації.

This paper deals with process of forming the essence of the notion of "territorial community". In the article presented the author investigates in detail the etymology of the word "community" and the understanding of its essence among historians, scholars and existing legislation. The various approaches of scientists concerning the theoretical and methodological bases of the study of the concept "territorial community" are highlighted. It is proved that the territorial community should include in the complex and the level of provision of social services, the development of culture, in particular its infrastructure within the limits of social, taking into account the geographical location, the ecological situation in this territory, external relations with other communities, cultural potential. The author discusses the concept of rural community in the category "rural territory", examines the scientific views on the differentiation and varieties of this category, examines the foreign experience of existing models of development of rural areas and their support. The main priorities of the development of rural areas are determined, namely, the identification of specific features of these territorial communities as a unified system, and secondly, the definition of the nature of their inter-component relationships. On the basis of this, the actual vision of the definition of "rural community" is presented. Thus, the author, under the rural community means a certain association of residents of a limited area of the village or settlement, which show the initiative to jointly solve the problems of the community, taking into account the features of the territory, infrastructure, economic development, the state of agriculture and cultural traditions. ; В представленной статье автором подробно исследована этимология слова «общество»и понимание ее сущности среди историков, ученых и существующего законодательства. Освещены различные подходы ученых по теоретико-методологических основ изучение понятия «территориальная община». ...

This paper deals with process of forming the essence of the notion of "territorial community". In the article presented the author investigates in detail the etymology of the word "community" and the understanding of its essence among historians, scholars and existing legislation. The various approaches of scientists concerning the theoretical and methodological bases of the study of the concept "territorial community" are highlighted. It is proved that the territorial community should include in the complex and the level of provision of social services, the development of culture, in particular its infrastructure within the limits of social, taking into account the geographical location, the ecological situation in this territory, external relations with other communities, cultural potential. The author discusses the concept of rural community in the category "rural territory", examines the scientific views on the differentiation and varieties of this category, examines the foreign experience of existing models of development of rural areas and their support. The main priorities of the development of rural areas are determined, namely, the identification of specific features of these territorial communities as a unified system, and secondly, the definition of the nature of their inter-component relationships. On the basis of this, the actual vision of the definition of "rural community" is presented. Thus, the author, under the rural community means a certain association of residents of a limited area of the village or settlement, which show the initiative to jointly solve the problems of the community, taking into account the features of the territory, infrastructure, economic development, the state of agriculture and cultural traditions. ; В представленной статье автором подробно исследована этимология слова «общество»и понимание ее сущности среди историков, ученых и существующего законодательства. Освещены различные подходы ученых по теоретико-методологических основ изучение понятия «территориальная община». Доказано, что территориальная община должна включать в комплексе и уровень предоставления социальных услуг, развитие культуры, в частности ее инфраструктуры в рамках социальной, учета географического положения, экологической ситуации на этой территории, внешних взаимосвязей с другими общинами, культурного потенциала. Раскрытие понятия сельской территориальной общины автором рассматривается с категорией «деревенская территория », изучено научные взгляды относительно дифференциации и разновидностей данной категории, Проанализированы зарубежный опыт существующих моделей развития сельских территорий и его поддержки. Определены основные приоритеты развития сельских территорий, а именно, выяснения специфических особенностей этих территориальных общин как единой системы, во-вторых, определение характера их меж- компонентных связей. На основе чего, представлено собственное видение дефиниции «деревенская территориальная община ». Так, автором, под сельской территориальной общиной понимается определенное объединение жителей ограниченных территорией села или поселка, которые проявляют инициативу совместного решения проблем общества с учетом особенностей территории, инфраструктуры, экономического развития, состояния сельского хозяйства и культурных традиций. ; В представленій статті автором детально досліджено етимологію слова «громада» та розуміння її сутності серед істориків, науковців та існуючого законодавства. Висвітлено різноманітні підходи вчених щодо теоретико-методологічних основ вивчення поняття «територіальна громада». Доведено, що територіальна громада повинна включати в комплексі і рівень надання соціальних послуг, розвиток культури, зокрема її інфраструктури в межах соціальної, врахування географічного положення, екологічної ситуації на цій території, зовнішніх взаємозв'язків з іншими громадами, культурного потенціалу. Розкриття поняття сільської територіальної громади автором розглядається з категорією «сільська територія», вивчено наукові погляди щодо диференціації та різновидів даної категорії, аналізовано зарубіжний досвід існуючих моделей розвитку сільських територій та його підтримки. Визначено основні пріоритети розвитку сільських територій, а саме, з'ясування специфічних особливостей цих територіальних громад як єдиної системи, по-друге, визначення характеру їх між-компонентних зв'язків. На основі чого, представлено власне бачення дефініції «сільська територіальна громада». Так, автором, під сільською територіальною громадою розуміється певне об'єднання жителів обмежених територією села чи селища, які виявляють ініціативу спільного вирішення проблем громади з врахуванням особливостей території, інфраструктури, економічного розвитку, стану сільського господарства та культурних традицій.

This paper deals with process of forming the essence of the notion of "territorial community". In the article presented the author investigates in detail the etymology of the word "community" and the understanding of its essence among historians, scholars and existing legislation. The various approaches of scientists concerning the theoretical and methodological bases of the study of the concept "territorial community" are highlighted. It is proved that the territorial community should include in the complex and the level of provision of social services, the development of culture, in particular its infrastructure within the limits of social, taking into account the geographical location, the ecological situation in this territory, external relations with other communities, cultural potential. The author discusses the concept of rural community in the category "rural territory", examines the scientific views on the differentiation and varieties of this category, examines the foreign experience of existing models of development of rural areas and their support. The main priorities of the development of rural areas are determined, namely, the identification of specific features of these territorial communities as a unified system, and secondly, the definition of the nature of their inter-component relationships. On the basis of this, the actual vision of the definition of "rural community" is presented. Thus, the author, under the rural community means a certain association of residents of a limited area of the village or settlement, which show the initiative to jointly solve the problems of the community, taking into account the features of the territory, infrastructure, economic development, the state of agriculture and cultural traditions. ; В представленной статье автором подробно исследована этимология слова «общество»и понимание ее сущности среди историков, ученых и существующего законодательства. Освещены различные подходы ученых по теоретико-методологических основ изучение понятия «территориальная община». Доказано, что территориальная община должна включать в комплексе и уровень предоставления социальных услуг, развитие культуры, в частности ее инфраструктуры в рамках социальной, учета географического положения, экологической ситуации на этой территории, внешних взаимосвязей с другими общинами, культурного потенциала. Раскрытие понятия сельской территориальной общины автором рассматривается с категорией «деревенская территория », изучено научные взгляды относительно дифференциации и разновидностей данной категории, Проанализированы зарубежный опыт существующих моделей развития сельских территорий и его поддержки. Определены основные приоритеты развития сельских территорий, а именно, выяснения специфических особенностей этих территориальных общин как единой системы, во-вторых, определение характера их меж- компонентных связей. На основе чего, представлено собственное видение дефиниции «деревенская территориальная община ». Так, автором, под сельской территориальной общиной понимается определенное объединение жителей ограниченных территорией села или поселка, которые проявляют инициативу совместного решения проблем общества с учетом особенностей территории, инфраструктуры, экономического развития, состояния сельского хозяйства и культурных традиций. ; В представленій статті автором детально досліджено етимологію слова «громада» та розуміння її сутності серед істориків, науковців та існуючого законодавства. Висвітлено різноманітні підходи вчених щодо теоретико-методологічних основ вивчення поняття «територіальна громада». Доведено, що територіальна громада повинна включати в комплексі і рівень надання соціальних послуг, розвиток культури, зокрема її інфраструктури в межах соціальної, врахування географічного положення, екологічної ситуації на цій території, зовнішніх взаємозв'язків з іншими громадами, культурного потенціалу. Розкриття поняття сільської територіальної громади автором розглядається з категорією «сільська територія», вивчено наукові погляди щодо диференціації та різновидів даної категорії, аналізовано зарубіжний досвід існуючих моделей розвитку сільських територій та його підтримки. Визначено основні пріоритети розвитку сільських територій, а саме, з'ясування специфічних особливостей цих територіальних громад як єдиної системи, по-друге, визначення характеру їх між-компонентних зв'язків. На основі чого, представлено власне бачення дефініції «сільська територіальна громада». Так, автором, під сільською територіальною громадою розуміється певне об'єднання жителів обмежених територією села чи селища, які виявляють ініціативу спільного вирішення проблем громади з врахуванням особливостей території, інфраструктури, економічного розвитку, стану сільського господарства та культурних традицій.