Suchergebnisse

У статті з позицій категоріального аналізу категорії ідеалу та на основі узагальнення наукового досвіду його осмислення у контексті таких наук про культуру, як філософія, філософія культури, мистецтвознавство, теоретично обґрунтовано доцільність включення концепту "ідеал" у категоріальний апарат культурології. ; В статье с позиций категориального анализа категории идеала и на основе обобщения научного опыта его осмысления в контексте таких наук о культуре, как философия, философия культуры, искусствоведение, теоретически обоснована целесообразность включения концепта "идеал" в категориальный аппарат культурологии. ; The article from the analysis of categorical position ideal categories, based on a synthesis of scientific expertisein the context of his understanding of the cultural sciences as philosophy, philosophy of culture, art theory, the expediencyof incorporating the concept of "ideal" in the categories of cultural studies.It is proved that the formation of new areas of human knowledge, including cultural studies needs to develop asa specific scientific methodology that would be served as effective tools for understanding cultural phenomena andmeanings, and design appropriate categorical apparatus to reflect the intrinsic properties of the culture on which carriedsystematization of cultural phenomena.In the cultural sciences is the problem of systematization of an integrated system of categorical apparatus. Traditionally,its formation was carried out by loan categories and concepts in philosophy, political science, sociology, psychology, linguistics andother disciplines, and adapt them to meet the needs of cultural studies, some categories do not have direct analogues in othersciences and in need of development and self-justification, others – with regard to research updates tools can be reinterpretedfrom the standpoint of modern ideological context of values and meanings of classic categories and concepts borrowed from otherfields of humanities. Calling into question the need for the solution of similar problems caused by the whole process of culturalknowledge, which made specific methods of analysis of culture and establish relevant cognitive model. In an ideal situation, we need to rebels understanding of this cultural phenomenon in modern cultural dimensions paradigm, which may create the conditionstaking into account the best achievements of domestic and foreign philosophical reflection of the past.Despite the fact that in the modern scientific literature accumulated a large amount of research devoted to understandinghow the ideal of philosophical and aesthetic (G. Gadamer, E. Kasyre, G. Cohen, G. Shpet, J. Boryev,O. Voevodin, L. Levchuk, V. Lychkovah, N. Vernygora, V/ Panchenko, L. Stolovych, V. Khmara, O. Ukhov, E. Yakovlevet al.), ethical (M. Brovko, Y. Afanasyev, V. Bitayev, A. Onishchenko, S. Ulanova, A. Fed, I. Fed et al.), teacher(G. Vashchenko A. Wisniewski, W. Kremen, A. Konovets, N. Kalita, N. Opanasenko, V. Sukhomlinsky, A. Skrynska),sociopolitical (B. Barkov, G. Dashutin, O. Kornienko, V. Lectorskyy, V. Makarenko, N. Mudrahey, A. Novikov, etc.). categoriesas cultural concept of science is not considered ideal.Methodological approaches to the study of the concept of the ideal articles selected categorical way of understandingculture, serving as a mechanism of cultural studies. The proposed approach is, in turn, provides an analysis ofthe concept of the ideal as a category of philosophy and culture category from the standpoint of historicism. In this regard,noted that the problem categories occupied an important place in most philosophical systems of the past. Yes,overarching categorization of individual things classically represented in the teaching of Aristotle on the category. Inmodern times, the doctrine of the categories developed by representatives of German classical philosophy. For Kant'scategories serve as a universal form, in which there is understanding of all things, a priori forms of mind, a way of summarizinglessons learned. The writings of Hegel's theory of categories were developed in three plans – purely logical,historically, in the context of the whole of culture.In keeping with the Marxist tradition of scientific research conducted categorical framework of philosophy ingeneral and the ideal, particularly national scientist's 60-80-ies of XX century.The methodology of Cultural important place belongs to the categories as the most fundamental and substantialnotion of cultural patterns, events, processes and relations, the essential characteristics of the culture, based on whichthe systematization of cultural phenomena studied and developed the methodology of knowledge. Based on the relevanceof contemporary cultural studies methodological search as an interdisciplinary field of knowledge, universal knowledgewhich is the subject of culture, the problem of the theoretical ideal status category within cultural studies involvesan appeal to the scientific understanding of the experience of this category in the space of the cultural sciences as philosophyof culture and art history.It is shown that a fruitful approach to understanding the categories and their role in the study of cultures of differentages invited prominent Soviet scientist A. Gurevich. S. Rubinstein in the "Man and the World" offers his approachto the categories of culture that takes into account the dependence of the definition of input from people in the circle oflife. VP Bran proposed concept classification values that are inextricably linked with the appropriate classification of ideals.In connection ideals, norms and values indicate B. Hubman. Describing the process of designing social systems ofthe human being, as regards the ideal of a certain type of project that embodies the idea of the perfect man and the perfectorganization of human life, the modern scientist M. Kagan.Based on the analysis in the article argues that it is the nature of the ideal values, specifying vectors for furtherdevelopment of culture and its focus on the future and ensure its projective character heuristic categorical potential dimensionsof cultural knowledge with the ability to attract and humanitarian methods of social analysis. As a cultural categorymay be the ideal for the detection and understanding of the value and meaning of the cultural dimension in whichthe accumulated social experience any human communities.Thus, the validity of the concept of separation as an ideal cultural concept due to the fact that it integrates ideological, normative values and projective aspect of the intrinsic properties of the culture, it fixed axiological, epistemologicaland aesthetic features of the development of culture and its modifications reflect the dynamics of culturaltransformations in certain historical stages. This creates conditions for further conceptualization of the notion of culturalideals within the theory and history of culture through bringing modern methodological strategies.

The article provides an analysis of sport as a symbolic and semantic-communicative system that is being developed in the modern world, analyzes the processes of genesis, transformation and modification of sports-related changes in the social context of his existential; notes that sport as iconic and symbolic communicative culture carries significant influence the image of the modern man and his life style, it is disclosed that is becoming more and more obvious focus on expanding the range of the analysis of sport as a social and cultural phenomenon, the study of socio-cultural determinants that can significantly affect the structural, semantic, meaningful, functional, axiological characteristics of the phenomenon of sport, as well as numerous its "projections" on society, an analysis that, through culturological method and approach it was possible to penetrate the world of sport as a semiotic-symbolic and communicative systems.In Article observed that humanities Discourse Sports as symbolic - communicative and symbolic system able deepen understanding nature various Sports processes and offer methodological basis to their Research knowledge. Activities as special view social Activities in All its Diversity considered in these dimensions: 1) the specific competitive activities, including stages development, especially organizational - managerial and economic activities, 2) sports practice, includes wide range technology (training, performance action dimensions results), and 3) Sports events (competitions, matches, championships), 4) the standard by which fighting Athletes (goals, points, seconds), 5) real professional Sports practice trainers included in these events, 6) plinno Developing scientific - technical Sports Practice (New materials stimulators). B Context Modern Social discourse processes genesis, transformation, modification Sports (from competition - to show) closely is related from changes in social Context its ness that converts its to sociocultural phenomenon that needs cultural analysis, including Factors and mechanisms Development this multivariate phenomenon.Should call such areas vytrebuvanosti symbolic capital Sports: 1) political practice is related from formation and strengthening image State in external policy of PR-electoral practices and 2) Sport - art images, including image symbolic content Sports in results Art art - sculpture, painting, film - Photo production and 3) "symbolic markers "social status, social Expectations individuals (or group) as One from areas self-actualization, self-identity, self-determination individual, as important mechanism implementation socialization and inculturation young generation. Activities in All its structural diversity analyzed in social Context and in different dimensions - from terms view its specific as special species competitive activities like One from components socio - historical process, effective model organization, management sports gear Development its infrastructures.Determined that sport as a social practice or social institution is makromodellyu social system, economy and culture in general. Therefore, the nature of the demand for sports content and sports and sporting achievements are in line for the dependence on the characteristics of age, social situation, ideological and philosophical landmarks and other constructs that are introduced into the mass consciousness. Addressing the significant symbolic representations of sport, it is important to note that they are mainly related to the use of semantic-symbolic, reflection, focusing the various components of this complex, multi-activity: competition as one of the essential characteristics of sport and athletic performance (characteristics of his achievements, ranking position ), theatrical action sports, sporty and image (body-physical characteristics, clothing, manners, image) and others.It is concluded that the analysis of sports and athletic activities as semantic-symbolic and social-communicative system showed that this practice takes social and integrating function, which provides not only real, as symbolic integration (fans of different social groups). Providing collective identity is one of the most important social functions of culture that identifies potential integration of sports and serves as an important symbolic attributes latter. In today's professionalization and commercialization of sport are formed by two types of semantic-symbolic communication and youth subcultures: 1) institutionalized due to youth sports subculture whose values mastered during sports activities, 2) around the sports subculture, due to its transformation into a professional component and a type of show business.This way sports as synthesis symbolic - symbolic and communication system in Context Modern Social discourse - is synthesis physical, material and spiritual values are basis and pulse to activity people, their practice, it that cumulative phenomenon that represents people as creator their being in All its integrity, process harmonic Development physical and spiritual abilities individual, the state spiritualized person oplodotvorenoyi physical Spirit and filled creativity, thrust people to peaks Sports achievements and perfection physical abilities. ekzystetsiynomu In spiritual sense sport as a synthesis of semantic-symbolic and communicative systems - a harmony of the soul of the world, the need for the principles of physical beauty, unity, physical, material and spiritual elements of human activity in which the principal place of physical and spiritual occupy the dominant culture. Sport is so humane, so humane a man, society, provided that cultivate the development of sport and the values that shape the sport as general civilization phenomenon under conditions of globalization. ; В статье дается анализ спорта как знаково-символической и коммуникативной системы, которая развивается в современном мире; анализируются процессы генезиса, трансформации и модификации спорта, связанные с изменениями в социальном контексте его бытийственности; отмечается, что спорт как символически знаковая и коммуникативная культура осуществляет существенное влияние на имидж современного человека и стиль его жизни; раскрывается, что все более очевидной становится ориентация на расширение спектра анализа спорта как социокультурного явления, изучения социокультурных детерминант, которые существенно влияют на структурные, смысловые, содержательные, функциональные, аксиологические характеристики феномена спорта, так и многочисленных его «проекций» на социум; дается анализ того, что благодаря культурологическому методу и подходу удалось проникнуть в мир спорта как знаково-символической и коммуникативной системы. ; У статті дається аналіз спорту як знаково-символічної і комунікативної системи, що розвивається в сучасному світі; аналізуються процеси генезису, трансформації і модифікації спорту, пов'язані зі змінами у соціальному контексті його буттєвості; відмічається, що спорт як символічно знакова і комунікативна культура здійснює істотний вплив на імідж сучасної людини та стиль його життя; розкривається, що все більш очевидною стає орієнтація на розширення спектру аналізу спорту як соціокультурного явища, вивчення соціокультурних детермінант, які істотно впливають на структурні, смислові, змістовні, функціональні, аксіологічні характеристики феномена спорту, так і багаточисленних його «проекцій» на соціум; дається аналіз того, що завдяки культурологічному методу і підходу вдалося проникнути у світ спорту як знаково-символічної і комунікативної системи.

Abstract Background. In modern linguistics there is particular increasing of interest to historical research of language, especially in the field of professional vocabulary and its functioning. Such an analysis of linguistic means is relevant for all humanities and can be explained by the fact that language reflects the most important changes in the worldview and life of the Eastern Slavs, in particular in the form and content of the semantic class of words having general categorical meaning "tax". Problems of taxation and the organization of effective state tax control have interested mankind since ancient times, today they have become the subject of studies of economics and history mainly (R. Bobrynev, M. Boulenger, O. Vasilyk, B. Grekov, L. Larionov, N. Miller, N. Nechay, А. Tolkushkin). There are some researches on the history of the formation of the terminology of the Russian language in the historical aspect (V. Goncharov), however, as far as we know, the nominations that serve to denote taxes have not received comprehensive coverage in the linguistic literature yet. The purpose of our study is to analyze the nominations that form the semantic class of words meaning "tax, duty, levies". Studying the specifics of their semantics and functioning in the vocabulary context will solve a number of issues related to the history of the formation of tax terminology in general. Methods. The main research methods are descriptive and comparative-historical, with the help of which we trace changes in the specified group of lexical units, elements of quantitative analysis are also used. On the basis of 313 lexical items (nominations of taxes, processes and people related to the tax sphere), selected by the method of continuous sampling from dictionaries the historical changes that occurred to this vocabulary in the process of development were analyzed. Chronological boundaries cover the XIth-XVIIth centuries. Results. The study of the history of the tax terminology of the Russian language has both theoretical significance ‑ awareness of how the world and realities are reflected in society under the influence of various factors, as well as practical application, as this layer of vocabulary relates to various spheres of political, cultural, economic life but it is not described well enough by linguists. The nominations analyzed by us, denoting various taxes, levies, duties, units of the tax sphere, names of people and territories taxed and not taxed by tribute, make it possible to distinguish six functional-thematic groups of nominations of the tax terminology. The analysis of each of the groups allows us to conclude that the individual nominations had not one but several terminological meanings (for example, tribute). The names that reflect the genus and species nominations of fees, tributes, fines and others were very numerous. Often these nominations combine two meanings: levies and duties, duties and levies, taxes and fees, which indicates a lack of regulation in the field of tax terminology and the lexical system as a whole. We have represented productive and non-productive ways of word formation of nominations; we have found that the morphological way of creating these words is the most productive. The phenomenon of synonyms and antonyms is recorded in the system of tax terminology. Two-word (compound) names are replaced by one-word nouns. Discussion. Thus, numerous names of the tax terminology are not included in the vocabulary of modern Russian literary language. Only some of them can be found in literary works, which describe similar realities ("Journey from St. Petersburg to Moscow" by A. Radishchev, "Dead Souls" by N. Gogol, "Who in Russia to live well" by N. Nekrasov etc); others generally lost the meaning of "tribute, tax". We see prospects in the study of the functional dynamics of the nominations of the tax terminology system, as well as in elucidating their role in the Russian linguistic world view. Keywords: history of language, nominations for tax designation, semantics, vocabulary, word-formation model. ; Резюме Постановка проблеми. У сучасному мовознавстві відчувається посилення інтересу до історичних досліджень мови, особливо в галузі функціонування термінологічної лексики. Подібний аналіз мовних одиниць є актуальним для всіх гуманітарних наук, його значущість можна пояснити тим, що саме в мові відбиваються найважливіші за своїми наслідками зміни, що відбулися у світогляді і житті східних слов'ян, зокрема у формі та змісті семантичного класу слів, об'єднаних загальнокатегоріальним значенням «податок». Проблеми оподаткування й організації ефективного державного податкового контролю цікавили людство з давніх часів, сьогодні вони стали предметом вивчення переважно економічної науки та історії (Р. Бобринев, М. Буланже, О. Василик, Б. Греков, Л. Ларионов, Н. Міллер, Н. Нечай, О. Толкушкін). Є окремі розвідки щодо історії формування терміносистеми російської мови в історичному аспекті (В. Гончаров), однак, наскільки нам відомо, номінації, що слугують на позначення податків, ще не отримали комплексного висвітлення в лінгвістичній літературі. Мета нашого дослідження – аналіз номінацій, що утворюють семантичний клас слів зі значенням «податок, мито, побори». Вивчення специфіки їхньої семантики й функціонування в словниковому контексті дозволить з'ясувати низку питань, пов'язаних з історією формування податкової термінології в цілому. Методологія дослідження. Основними методами дослідження – описовий та порівняльно-історичний, за допомогою яких ми прослідковуємо зміни в означеній групі лексичних одиниць, було застосовано також елементи кількісного аналізу. На матеріалі 313 лексичних одиниць (номінацій на позначення податків та пов'язаних з податковою сферою), відібраних методом суцільної вибірки зі словників проаналізовано історичні зміни, які відбулися із зазначеною лексикою в процесі розвитку. Хронологічні межі охоплюють XI-XVII століття. Основні результати дослідження. Дослідження історії розвитку податкової терміносистеми російської мови має як теоретичне значення – усвідомлення того, як віддзеркалюється навколишній світ і реалії у соціумі під впливом різноманітних факторів, а також і практичне застосування, оскільки цей прошарок лексики стосується різних сфер політичного, культурного, економічного життя й недостатньо описаний лінгвістами. Проаналізовані нами номінації, що позначають різні податки, побори, повинності, одиниці податкової сфери, найменування осіб і територій, оподатковуваних і не оподатковуваних даниною, уможливили виділити шість функціонально-тематичних груп номінацій податкової терміносистеми. Аналіз кожної з груп дозволяє зробити висновки, що окремі номінації мали не одне, а кілька термінологічних значень (наприклад, данина). Багаточисельними виявилися найменування, що відображають родо-видові номінації зборів, данини, пені тощо. Найчастіше ці номінації поєднують два значення: побору і повинності, мита та збору, податку і плати, що засвідчує неврегульованість у сфері податкової термінології і лексичної системи у цілому. Нами репрезентовано продуктивні і непродуктивні способи словотворення номінацій, виявлено, що морфологічний спосіб творення зазначених слів є найбільш продуктивним. В системі податкової термінології зафіксовано явище синонімії та антонімії. Двослівні (складені) назви замінюються однослівними субстантивами (возовое від «мито з воза»; носовоiе «мито з носа судна»). Висновки і перспективи. Отже, численні найменування податкової терміносфери не увійшли до словникового складу сучасної російської літературної мови. Лише деякі з них (дань, оброкъ) можна зустріти в літературних творах, в яких описано подібні реалії («Подорож із Петербурга до Москви» О. Радищева, «Мертві душі» М. Гоголя, «Кому на Русі жити добре» М. Некрасова та інші); інші (дача, даръ) взагалі втратили значення «данини, податку». Перспективи вбачаємо у дослідженні функціональної динаміки номінацій податкової терміносистеми, а також з'ясуванні їхньої ролі у російській мовній картині світу. Ключові слова: історія мови, лексика, номінації на позначення податків, семантика, словотворча модель.

Abstract Background. In modern linguistics there is particular increasing of interest to historical research of language, especially in the field of professional vocabulary and its functioning. Such an analysis of linguistic means is relevant for all humanities and can be explained by the fact that language reflects the most important changes in the worldview and life of the Eastern Slavs, in particular in the form and content of the semantic class of words having general categorical meaning "tax". Problems of taxation and the organization of effective state tax control have interested mankind since ancient times, today they have become the subject of studies of economics and history mainly (R. Bobrynev, M. Boulenger, O. Vasilyk, B. Grekov, L. Larionov, N. Miller, N. Nechay, А. Tolkushkin). There are some researches on the history of the formation of the terminology of the Russian language in the historical aspect (V. Goncharov), however, as far as we know, the nominations that serve to denote taxes have not received comprehensive coverage in the linguistic literature yet. The purpose of our study is to analyze the nominations that form the semantic class of words meaning "tax, duty, levies". Studying the specifics of their semantics and functioning in the vocabulary context will solve a number of issues related to the history of the formation of tax terminology in general. Methods. The main research methods are descriptive and comparative-historical, with the help of which we trace changes in the specified group of lexical units, elements of quantitative analysis are also used. On the basis of 313 lexical items (nominations of taxes, processes and people related to the tax sphere), selected by the method of continuous sampling from dictionaries the historical changes that occurred to this vocabulary in the process of development were analyzed. Chronological boundaries cover the XIth-XVIIth centuries. Results. The study of the history of the tax terminology of the Russian language has both theoretical significance ‑ awareness of how the world and realities are reflected in society under the influence of various factors, as well as practical application, as this layer of vocabulary relates to various spheres of political, cultural, economic life but it is not described well enough by linguists. The nominations analyzed by us, denoting various taxes, levies, duties, units of the tax sphere, names of people and territories taxed and not taxed by tribute, make it possible to distinguish six functional-thematic groups of nominations of the tax terminology. The analysis of each of the groups allows us to conclude that the individual nominations had not one but several terminological meanings (for example, tribute). The names that reflect the genus and species nominations of fees, tributes, fines and others were very numerous. Often these nominations combine two meanings: levies and duties, duties and levies, taxes and fees, which indicates a lack of regulation in the field of tax terminology and the lexical system as a whole. We have represented productive and non-productive ways of word formation of nominations; we have found that the morphological way of creating these words is the most productive. The phenomenon of synonyms and antonyms is recorded in the system of tax terminology. Two-word (compound) names are replaced by one-word nouns. Discussion. Thus, numerous names of the tax terminology are not included in the vocabulary of modern Russian literary language. Only some of them can be found in literary works, which describe similar realities ("Journey from St. Petersburg to Moscow" by A. Radishchev, "Dead Souls" by N. Gogol, "Who in Russia to live well" by N. Nekrasov etc); others generally lost the meaning of "tribute, tax". We see prospects in the study of the functional dynamics of the nominations of the tax terminology system, as well as in elucidating their role in the Russian linguistic world view. Keywords: history of language, nominations for tax designation, semantics, vocabulary, word-formation model. ; Резюме Постановка проблеми. У сучасному мовознавстві відчувається посилення інтересу до історичних досліджень мови, особливо в галузі функціонування термінологічної лексики. Подібний аналіз мовних одиниць є актуальним для всіх гуманітарних наук, його значущість можна пояснити тим, що саме в мові відбиваються найважливіші за своїми наслідками зміни, що відбулися у світогляді і житті східних слов'ян, зокрема у формі та змісті семантичного класу слів, об'єднаних загальнокатегоріальним значенням «податок». Проблеми оподаткування й організації ефективного державного податкового контролю цікавили людство з давніх часів, сьогодні вони стали предметом вивчення переважно економічної науки та історії (Р. Бобринев, М. Буланже, О. Василик, Б. Греков, Л. Ларионов, Н. Міллер, Н. Нечай, О. Толкушкін). Є окремі розвідки щодо історії формування терміносистеми російської мови в історичному аспекті (В. Гончаров), однак, наскільки нам відомо, номінації, що слугують на позначення податків, ще не отримали комплексного висвітлення в лінгвістичній літературі. Мета нашого дослідження – аналіз номінацій, що утворюють семантичний клас слів зі значенням «податок, мито, побори». Вивчення специфіки їхньої семантики й функціонування в словниковому контексті дозволить з'ясувати низку питань, пов'язаних з історією формування податкової термінології в цілому. Методологія дослідження. Основними методами дослідження – описовий та порівняльно-історичний, за допомогою яких ми прослідковуємо зміни в означеній групі лексичних одиниць, було застосовано також елементи кількісного аналізу. На матеріалі 313 лексичних одиниць (номінацій на позначення податків та пов'язаних з податковою сферою), відібраних методом суцільної вибірки зі словників проаналізовано історичні зміни, які відбулися із зазначеною лексикою в процесі розвитку. Хронологічні межі охоплюють XI-XVII століття. Основні результати дослідження. Дослідження історії розвитку податкової терміносистеми російської мови має як теоретичне значення – усвідомлення того, як віддзеркалюється навколишній світ і реалії у соціумі під впливом різноманітних факторів, а також і практичне застосування, оскільки цей прошарок лексики стосується різних сфер політичного, культурного, економічного життя й недостатньо описаний лінгвістами. Проаналізовані нами номінації, що позначають різні податки, побори, повинності, одиниці податкової сфери, найменування осіб і територій, оподатковуваних і не оподатковуваних даниною, уможливили виділити шість функціонально-тематичних груп номінацій податкової терміносистеми. Аналіз кожної з груп дозволяє зробити висновки, що окремі номінації мали не одне, а кілька термінологічних значень (наприклад, данина). Багаточисельними виявилися найменування, що відображають родо-видові номінації зборів, данини, пені тощо. Найчастіше ці номінації поєднують два значення: побору і повинності, мита та збору, податку і плати, що засвідчує неврегульованість у сфері податкової термінології і лексичної системи у цілому. Нами репрезентовано продуктивні і непродуктивні способи словотворення номінацій, виявлено, що морфологічний спосіб творення зазначених слів є найбільш продуктивним. В системі податкової термінології зафіксовано явище синонімії та антонімії. Двослівні (складені) назви замінюються однослівними субстантивами (возовое від «мито з воза»; носовоiе «мито з носа судна»). Висновки і перспективи. Отже, численні найменування податкової терміносфери не увійшли до словникового складу сучасної російської літературної мови. Лише деякі з них (дань, оброкъ) можна зустріти в літературних творах, в яких описано подібні реалії («Подорож із Петербурга до Москви» О. Радищева, «Мертві душі» М. Гоголя, «Кому на Русі жити добре» М. Некрасова та інші); інші (дача, даръ) взагалі втратили значення «данини, податку». Перспективи вбачаємо у дослідженні функціональної динаміки номінацій податкової терміносистеми, а також з'ясуванні їхньої ролі у російській мовній картині світу. Ключові слова: історія мови, лексика, номінації на позначення податків, семантика, словотворча модель.

Abstract Background. In modern linguistics there is particular increasing of interest to historical research of language, especially in the field of professional vocabulary and its functioning. Such an analysis of linguistic means is relevant for all humanities and can be explained by the fact that language reflects the most important changes in the worldview and life of the Eastern Slavs, in particular in the form and content of the semantic class of words having general categorical meaning "tax". Problems of taxation and the organization of effective state tax control have interested mankind since ancient times, today they have become the subject of studies of economics and history mainly (R. Bobrynev, M. Boulenger, O. Vasilyk, B. Grekov, L. Larionov, N. Miller, N. Nechay, А. Tolkushkin). There are some researches on the history of the formation of the terminology of the Russian language in the historical aspect (V. Goncharov), however, as far as we know, the nominations that serve to denote taxes have not received comprehensive coverage in the linguistic literature yet. The purpose of our study is to analyze the nominations that form the semantic class of words meaning "tax, duty, levies". Studying the specifics of their semantics and functioning in the vocabulary context will solve a number of issues related to the history of the formation of tax terminology in general. Methods. The main research methods are descriptive and comparative-historical, with the help of which we trace changes in the specified group of lexical units, elements of quantitative analysis are also used. On the basis of 313 lexical items (nominations of taxes, processes and people related to the tax sphere), selected by the method of continuous sampling from dictionaries the historical changes that occurred to this vocabulary in the process of development were analyzed. Chronological boundaries cover the XIth-XVIIth centuries. Results. The study of the history of the tax terminology of the Russian language has both theoretical significance ‑ awareness of how the world and realities are reflected in society under the influence of various factors, as well as practical application, as this layer of vocabulary relates to various spheres of political, cultural, economic life but it is not described well enough by linguists. The nominations analyzed by us, denoting various taxes, levies, duties, units of the tax sphere, names of people and territories taxed and not taxed by tribute, make it possible to distinguish six functional-thematic groups of nominations of the tax terminology. The analysis of each of the groups allows us to conclude that the individual nominations had not one but several terminological meanings (for example, tribute). The names that reflect the genus and species nominations of fees, tributes, fines and others were very numerous. Often these nominations combine two meanings: levies and duties, duties and levies, taxes and fees, which indicates a lack of regulation in the field of tax terminology and the lexical system as a whole. We have represented productive and non-productive ways of word formation of nominations; we have found that the morphological way of creating these words is the most productive. The phenomenon of synonyms and antonyms is recorded in the system of tax terminology. Two-word (compound) names are replaced by one-word nouns. Discussion. Thus, numerous names of the tax terminology are not included in the vocabulary of modern Russian literary language. Only some of them can be found in literary works, which describe similar realities ("Journey from St. Petersburg to Moscow" by A. Radishchev, "Dead Souls" by N. Gogol, "Who in Russia to live well" by N. Nekrasov etc); others generally lost the meaning of "tribute, tax". We see prospects in the study of the functional dynamics of the nominations of the tax terminology system, as well as in elucidating their role in the Russian linguistic world view. Keywords: history of language, nominations for tax designation, semantics, vocabulary, word-formation model. ; Резюме Постановка проблеми. У сучасному мовознавстві відчувається посилення інтересу до історичних досліджень мови, особливо в галузі функціонування термінологічної лексики. Подібний аналіз мовних одиниць є актуальним для всіх гуманітарних наук, його значущість можна пояснити тим, що саме в мові відбиваються найважливіші за своїми наслідками зміни, що відбулися у світогляді і житті східних слов'ян, зокрема у формі та змісті семантичного класу слів, об'єднаних загальнокатегоріальним значенням «податок». Проблеми оподаткування й організації ефективного державного податкового контролю цікавили людство з давніх часів, сьогодні вони стали предметом вивчення переважно економічної науки та історії (Р. Бобринев, М. Буланже, О. Василик, Б. Греков, Л. Ларионов, Н. Міллер, Н. Нечай, О. Толкушкін). Є окремі розвідки щодо історії формування терміносистеми російської мови в історичному аспекті (В. Гончаров), однак, наскільки нам відомо, номінації, що слугують на позначення податків, ще не отримали комплексного висвітлення в лінгвістичній літературі. Мета нашого дослідження – аналіз номінацій, що утворюють семантичний клас слів зі значенням «податок, мито, побори». Вивчення специфіки їхньої семантики й функціонування в словниковому контексті дозволить з'ясувати низку питань, пов'язаних з історією формування податкової термінології в цілому. Методологія дослідження. Основними методами дослідження – описовий та порівняльно-історичний, за допомогою яких ми прослідковуємо зміни в означеній групі лексичних одиниць, було застосовано також елементи кількісного аналізу. На матеріалі 313 лексичних одиниць (номінацій на позначення податків та пов'язаних з податковою сферою), відібраних методом суцільної вибірки зі словників проаналізовано історичні зміни, які відбулися із зазначеною лексикою в процесі розвитку. Хронологічні межі охоплюють XI-XVII століття. Основні результати дослідження. Дослідження історії розвитку податкової терміносистеми російської мови має як теоретичне значення – усвідомлення того, як віддзеркалюється навколишній світ і реалії у соціумі під впливом різноманітних факторів, а також і практичне застосування, оскільки цей прошарок лексики стосується різних сфер політичного, культурного, економічного життя й недостатньо описаний лінгвістами. Проаналізовані нами номінації, що позначають різні податки, побори, повинності, одиниці податкової сфери, найменування осіб і територій, оподатковуваних і не оподатковуваних даниною, уможливили виділити шість функціонально-тематичних груп номінацій податкової терміносистеми. Аналіз кожної з груп дозволяє зробити висновки, що окремі номінації мали не одне, а кілька термінологічних значень (наприклад, данина). Багаточисельними виявилися найменування, що відображають родо-видові номінації зборів, данини, пені тощо. Найчастіше ці номінації поєднують два значення: побору і повинності, мита та збору, податку і плати, що засвідчує неврегульованість у сфері податкової термінології і лексичної системи у цілому. Нами репрезентовано продуктивні і непродуктивні способи словотворення номінацій, виявлено, що морфологічний спосіб творення зазначених слів є найбільш продуктивним. В системі податкової термінології зафіксовано явище синонімії та антонімії. Двослівні (складені) назви замінюються однослівними субстантивами (возовое від «мито з воза»; носовоiе «мито з носа судна»). Висновки і перспективи. Отже, численні найменування податкової терміносфери не увійшли до словникового складу сучасної російської літературної мови. Лише деякі з них (дань, оброкъ) можна зустріти в літературних творах, в яких описано подібні реалії («Подорож із Петербурга до Москви» О. Радищева, «Мертві душі» М. Гоголя, «Кому на Русі жити добре» М. Некрасова та інші); інші (дача, даръ) взагалі втратили значення «данини, податку». Перспективи вбачаємо у дослідженні функціональної динаміки номінацій податкової терміносистеми, а також з'ясуванні їхньої ролі у російській мовній картині світу. Ключові слова: історія мови, лексика, номінації на позначення податків, семантика, словотворча модель.

The article examines the effect of the phenomenon of the right of force in state-organized societies and societies that did not yet know the state forms. The phenomenon of the law of force was investigated by domestic lawyers for the most part in the context of the criminal activity of individuals. The most significant results in the study of this phenomenon were achieved by the representatives of the humanities of the West. In this regard, the task of studying the current conditions for the emergence and implementation of the right of force in both Ukraine and in other states looks urgent. There is postulated the hypothesis of the study, which consists in the assertion that the right of force - is the presence of any benefits to individuals over others, the exercise of the right of force will be understood as the implementation of the domination of one subject over the other (a group of subjects, their community), obtrusion of others' will to them. From this angle, socio-economic formations (tribal, tribal, slaveholding, feudalism, capitalism) are analyzed for the purpose of finding the grounds for the emergence and mechanisms for the exercise of their right to force. It is argued that during the conscious history of mankind, the factor of the power of rights played a significant role in the organization of society. This is that individuals who had certain advantages over others (initially physical, later – intellectual, economic, organizational), were able to gain a privileged position in all spheres of human activity. With the change of feudalism by capitalism, the legal right of force was replaced by the right of formal equality, which did not remove the actual inequality of individuals, which ultimately helped them again occupy the dominant positions in the socio-political, business hierarchy. This is confirmed by the data of anthropological and synergetic theories of legal thinking. On this basis, the conclusion was made that the power of law existed and exists, and this is not the atavism of the legal system, it is reproduced by the selfish nature of individual representatives of mankind, unfortunately the most active and mobile in comparison with others in achieving their goals. Examples of the force of law in modern practice of the functioning of state institutions of Ukraine, Italy and America are given. The forms and mechanisms for implementing the right of force are considered. Among the latter is the manipulation of consciousness, which is typical for developed civil societies with democracy as their political form. The above conclusions are illustrated by examples of mass media activities. In this context, attention is also drawn to the exercise of the right to force through the trade and economic mechanisms of individual international organizations and institutions. At the end of the study, the results are summarized, which are reduced to the next. Summarizing all of the above, we can draw the following conclusions. First, the right to force is a right arising from the existence of any advantage of one subject over another (physical, intellectual, economic, organizational, etc.), which, under certain conditions, the weakness of the other party (lack of appropriate qualities) can be implemented in the relationship between them. Secondly, the power of law has not disappeared from modern history, it continues to exist as in the relationships of individual individuals, individuals and states, and in the relations of individual states. Third, the existence of democracy as a political regime does not exclude the existence and exercise of the right to force. Fourthly, manipulation of consciousness as a kind of power of law is one of the main means of governance in the conditions of the existence of civil societies and democracies as a political form, which necessitates dictating the demand for improvement of the latter in order to prevent distortion of opinion of citizens in such societies. For example, by expanding the forms of people's participation in the exercise of power through the institutes of direct democracy, which is known to be widely used in one of the wealthiest and happiest countries in the world - Switzerland ; Феномен права силы исследовался отечественными правоведами преимущественно в контексте преступной деятельности отдельных индивидов. Наиболее существенные результаты в изучении этого явления достигли представители гуманитарных наук Запада. В связи с этим актуальным выглядит задача исследования современных условий возникновения и осуществления права силы как в Украине, так и в других государствах. Постулируется гипотеза исследования, которая заключается в утверждении, что право силы - это наличие каких-либо преимуществ у отдельных индивидов над другими, под осуществлением права силы будет пониматься осуществление господства одного субъекта над другим (группой субъектов, их сообществ), навязывание им своей воли. Под этим углом зрения анализируются общественно-экономические формации (родо-племенная, рабовладельческая, феодализм, капитализм) на предмет поиска оснований возникновения и механизмов осуществления у них права силы. Утверждается, что в течение сознательной истории человечества фактор права силы играл существенную роль в организации социума. Это заключается в том, что отдельные индивиды, которые имели определенные преимущества перед другими (сначала физические, позже - интеллектуальные, экономические, организационные), смогли завоевать себе привилегированное положение в любых сферах человеческой активности. Со сменой феодализма капитализмом юридическое право силы было заменено на право формального равенства, что не устранило фактического неравенства индивидов, в конечном счете помогло более состятельным из них снова занять доминирующие места в общественно-политической, бизнесовой иерархии. Это подтверждается данными антропологической и синергетической теориями правопонимания. Исходя из этого, сделан вывод - право силы было и существует, и это не атавизм правовой системы, оно воспроизводится эгоистичной природой отдельных представителей человечества, к сожалению наиболее активных и мобильных по сравнению с другими в достижении своих целей. Приводятся примеры действия права силы в современной практике функционирования государственных институтов Украины, Италии и Америки. Рассматриваются формы и механизмы осуществления права силы. Среди последних - манипуляция сознанием, которая характерна именно для развитых гражданских обществ с демократией как их политической формой. Указанные выводы иллюстрируются примерами деятельности масс-медиа. В этом контексте обращается также внимание на осуществление права силы через торговые и экономические механизмы отдельных международных организаций и учреждений. В конце исследования подводятся итоги, которые сводятся к следующему. Во-первых, право силы - право, которое следует из наличия какого-либо преимущества одного субъекта над другим (физической, интеллектуальной, экономической, организационной и т.д.), которое при определенных условиях - слабости другой стороны (отсутствие соответствующих качеств) - может быть реализована в отношениях между ними. Во-вторых, право силы не исчезло из современной истории, оно продолжает существовать как во взаимоотношениях отдельных индивидов, индивидов и государств, так и во взаимоотношениях отдельных государств. В-третьих, наличие демократии как политического режима не исключает существования и осуществления права силы. В-четвертых, манипуляция сознанием как разновидность права силы является одним из главных средств управления в условиях существования гражданских обществ и демократий как их политической формы, что с необходимостью диктует требование совершенствования последней для предотвращения искажения мнения граждан в таких обществах. Например, путем расширения форм участия народа в осуществлении власти через институты непосредственной демократии, что, как известно, широко используется в одной из самых богатых и счастливых стран мира - Швейцарии ; Феномен права сили досліджувався вітчизняними правознавцями здебільшого в контексті злочинної діяльності окремих індивідів. Найбільш суттєві результати у вивченні цього явища досягли представники гуманітарних наук Заходу. В зв'язку з цим актуальним виглядає завдання дослідження сучасних умов виникнення та здійснення права сили як на теренах України, так і в інших державах. Постулюють гіпотеза дослідження, яка полягає у твердженні, що право сили – це наявність будь-яких переваг у окремих індивідів над іншими, під здійсненням права сили буде розумітися здійснення панування одного суб'єкта над іншим (групою суб'єктів, їх спільнотою), нав'язування їм своєї волі. Під цим кутом зору аналізуються суспільно-економічні формації (родо-племінна, рабовласницька, феодалізм, капіталізм) на предмет пошуку підстав виникнення та механізмів здійснення в них права сили. Стверджується, що на протязі свідомої історії людства чинник права сили грав суттєву роль в організації соціуму. Це полягає в тому, що окремі індивіди, які мали певні переваги над іншими (спочатку фізичні, пізніше – інтелектуальні, економічні, організаційні), змогли завоювати собі привілейоване становище в будь-яких сферах людської активності. Зі зміною феодалізму капіталізмом юридичне право сили було замінено на право формальної рівності, що не усунуло фактичної нерівності індивідів, що в кінцевому рахунку допомогло більш спроможним з них знову зайняти домінуючі місця в суспільно-політичній, бізнесовій ієрархії. Це підтверджується даними антропологічної та синергетичної теоріями праворозуміння. Виходячи з цього, зроблений висновок право сили існувало та існує, і це не атавізм правової системи, воно відтворюється егоїстичною природою окремих представників людства, на жаль найбільш активних та мобільних у порівнянні з іншими у досягненні своїх цілей. Наводяться приклади дії права сили у сучасній практиці функціонування державних інститутів України, Італії та Америки. Розглядаються форми та механізмі здійснення права сили. Серед останніх – маніпуляція свідомістю, яка характерна саме для розвинутих громадянських суспільств з демократією як їх політичної формою. Зазначені висновки ілюструються прикладами діяльності мас-медіа. В цьому контексті звертається також увага на здійснення права сили через торгові та економічні механізми окремих міжнародних організацій та установ. В кінці дослідження підводяться підсумки, які зводяться до наступного. По-перше, право сили – право, що випливає з наявності будь-якої переваги одного суб'єкта над іншим (фізичної, інтелектуальної, економічної, організаційної тощо), яка при певних умовах – слабкості іншої сторони (відсутність відповідних якостей) – може бути реалізована у стосунках між ними. По-друге, право сили не зникло з сучасної історії, воно продовжує існувати як у взаємовідносинах окремих індивідів, індивідів та держав, так і у взаємовідносинах окремих держав. По-третє, наявність демократії як політичного режиму не виключає існування та здійснення права сили. По-четверте, маніпуляція свідомістю як різновид права сили є одним з головних засобів управління в умовах існування громадянських суспільств та демократій як політичної форми, що з необхідністю диктує вимогу вдосконалення останньої для запобігання спотворення думки громадян в таких суспільствах. Наприклад, шляхом розширення форм участі народу у здійсненні влади через інститути безпосередньої демократії, що як відомо, широко використовується в одній із найбільш заможних та щасливих країн світу – Швейцарії

The article examines the effect of the phenomenon of the right of force in state-organized societies and societies that did not yet know the state forms. The phenomenon of the law of force was investigated by domestic lawyers for the most part in the context of the criminal activity of individuals. The most significant results in the study of this phenomenon were achieved by the representatives of the humanities of the West. In this regard, the task of studying the current conditions for the emergence and implementation of the right of force in both Ukraine and in other states looks urgent. There is postulated the hypothesis of the study, which consists in the assertion that the right of force - is the presence of any benefits to individuals over others, the exercise of the right of force will be understood as the implementation of the domination of one subject over the other (a group of subjects, their community), obtrusion of others' will to them. From this angle, socio-economic formations (tribal, tribal, slaveholding, feudalism, capitalism) are analyzed for the purpose of finding the grounds for the emergence and mechanisms for the exercise of their right to force. It is argued that during the conscious history of mankind, the factor of the power of rights played a significant role in the organization of society. This is that individuals who had certain advantages over others (initially physical, later – intellectual, economic, organizational), were able to gain a privileged position in all spheres of human activity. With the change of feudalism by capitalism, the legal right of force was replaced by the right of formal equality, which did not remove the actual inequality of individuals, which ultimately helped them again occupy the dominant positions in the socio-political, business hierarchy. This is confirmed by the data of anthropological and synergetic theories of legal thinking. On this basis, the conclusion was made that the power of law existed and exists, and this is not the atavism of the legal system, it is reproduced by the selfish nature of individual representatives of mankind, unfortunately the most active and mobile in comparison with others in achieving their goals. Examples of the force of law in modern practice of the functioning of state institutions of Ukraine, Italy and America are given. The forms and mechanisms for implementing the right of force are considered. Among the latter is the manipulation of consciousness, which is typical for developed civil societies with democracy as their political form. The above conclusions are illustrated by examples of mass media activities. In this context, attention is also drawn to the exercise of the right to force through the trade and economic mechanisms of individual international organizations and institutions. At the end of the study, the results are summarized, which are reduced to the next. Summarizing all of the above, we can draw the following conclusions. First, the right to force is a right arising from the existence of any advantage of one subject over another (physical, intellectual, economic, organizational, etc.), which, under certain conditions, the weakness of the other party (lack of appropriate qualities) can be implemented in the relationship between them. Secondly, the power of law has not disappeared from modern history, it continues to exist as in the relationships of individual individuals, individuals and states, and in the relations of individual states. Third, the existence of democracy as a political regime does not exclude the existence and exercise of the right to force. Fourthly, manipulation of consciousness as a kind of power of law is one of the main means of governance in the conditions of the existence of civil societies and democracies as a political form, which necessitates dictating the demand for improvement of the latter in order to prevent distortion of opinion of citizens in such societies. For example, by expanding the forms of people's participation in the exercise of power through the institutes of direct democracy, which is known to be widely used in one of the wealthiest and happiest countries in the world - Switzerland ; Феномен права силы исследовался отечественными правоведами преимущественно в контексте преступной деятельности отдельных индивидов. Наиболее существенные результаты в изучении этого явления достигли представители гуманитарных наук Запада. В связи с этим актуальным выглядит задача исследования современных условий возникновения и осуществления права силы как в Украине, так и в других государствах. Постулируется гипотеза исследования, которая заключается в утверждении, что право силы - это наличие каких-либо преимуществ у отдельных индивидов над другими, под осуществлением права силы будет пониматься осуществление господства одного субъекта над другим (группой субъектов, их сообществ), навязывание им своей воли. Под этим углом зрения анализируются общественно-экономические формации (родо-племенная, рабовладельческая, феодализм, капитализм) на предмет поиска оснований возникновения и механизмов осуществления у них права силы. Утверждается, что в течение сознательной истории человечества фактор права силы играл существенную роль в организации социума. Это заключается в том, что отдельные индивиды, которые имели определенные преимущества перед другими (сначала физические, позже - интеллектуальные, экономические, организационные), смогли завоевать себе привилегированное положение в любых сферах человеческой активности. Со сменой феодализма капитализмом юридическое право силы было заменено на право формального равенства, что не устранило фактического неравенства индивидов, в конечном счете помогло более состятельным из них снова занять доминирующие места в общественно-политической, бизнесовой иерархии. Это подтверждается данными антропологической и синергетической теориями правопонимания. Исходя из этого, сделан вывод - право силы было и существует, и это не атавизм правовой системы, оно воспроизводится эгоистичной природой отдельных представителей человечества, к сожалению наиболее активных и мобильных по сравнению с другими в достижении своих целей. Приводятся примеры действия права силы в современной практике функционирования государственных институтов Украины, Италии и Америки. Рассматриваются формы и механизмы осуществления права силы. Среди последних - манипуляция сознанием, которая характерна именно для развитых гражданских обществ с демократией как их политической формой. Указанные выводы иллюстрируются примерами деятельности масс-медиа. В этом контексте обращается также внимание на осуществление права силы через торговые и экономические механизмы отдельных международных организаций и учреждений. В конце исследования подводятся итоги, которые сводятся к следующему. Во-первых, право силы - право, которое следует из наличия какого-либо преимущества одного субъекта над другим (физической, интеллектуальной, экономической, организационной и т.д.), которое при определенных условиях - слабости другой стороны (отсутствие соответствующих качеств) - может быть реализована в отношениях между ними. Во-вторых, право силы не исчезло из современной истории, оно продолжает существовать как во взаимоотношениях отдельных индивидов, индивидов и государств, так и во взаимоотношениях отдельных государств. В-третьих, наличие демократии как политического режима не исключает существования и осуществления права силы. В-четвертых, манипуляция сознанием как разновидность права силы является одним из главных средств управления в условиях существования гражданских обществ и демократий как их политической формы, что с необходимостью диктует требование совершенствования последней для предотвращения искажения мнения граждан в таких обществах. Например, путем расширения форм участия народа в осуществлении власти через институты непосредственной демократии, что, как известно, широко используется в одной из самых богатых и счастливых стран мира - Швейцарии ; Феномен права сили досліджувався вітчизняними правознавцями здебільшого в контексті злочинної діяльності окремих індивідів. Найбільш суттєві результати у вивченні цього явища досягли представники гуманітарних наук Заходу. В зв'язку з цим актуальним виглядає завдання дослідження сучасних умов виникнення та здійснення права сили як на теренах України, так і в інших державах. Постулюють гіпотеза дослідження, яка полягає у твердженні, що право сили – це наявність будь-яких переваг у окремих індивідів над іншими, під здійсненням права сили буде розумітися здійснення панування одного суб'єкта над іншим (групою суб'єктів, їх спільнотою), нав'язування їм своєї волі. Під цим кутом зору аналізуються суспільно-економічні формації (родо-племінна, рабовласницька, феодалізм, капіталізм) на предмет пошуку підстав виникнення та механізмів здійснення в них права сили. Стверджується, що на протязі свідомої історії людства чинник права сили грав суттєву роль в організації соціуму. Це полягає в тому, що окремі індивіди, які мали певні переваги над іншими (спочатку фізичні, пізніше – інтелектуальні, економічні, організаційні), змогли завоювати собі привілейоване становище в будь-яких сферах людської активності. Зі зміною феодалізму капіталізмом юридичне право сили було замінено на право формальної рівності, що не усунуло фактичної нерівності індивідів, що в кінцевому рахунку допомогло більш спроможним з них знову зайняти домінуючі місця в суспільно-політичній, бізнесовій ієрархії. Це підтверджується даними антропологічної та синергетичної теоріями праворозуміння. Виходячи з цього, зроблений висновок право сили існувало та існує, і це не атавізм правової системи, воно відтворюється егоїстичною природою окремих представників людства, на жаль найбільш активних та мобільних у порівнянні з іншими у досягненні своїх цілей. Наводяться приклади дії права сили у сучасній практиці функціонування державних інститутів України, Італії та Америки. Розглядаються форми та механізмі здійснення права сили. Серед останніх – маніпуляція свідомістю, яка характерна саме для розвинутих громадянських суспільств з демократією як їх політичної формою. Зазначені висновки ілюструються прикладами діяльності мас-медіа. В цьому контексті звертається також увага на здійснення права сили через торгові та економічні механізми окремих міжнародних організацій та установ. В кінці дослідження підводяться підсумки, які зводяться до наступного. По-перше, право сили – право, що випливає з наявності будь-якої переваги одного суб'єкта над іншим (фізичної, інтелектуальної, економічної, організаційної тощо), яка при певних умовах – слабкості іншої сторони (відсутність відповідних якостей) – може бути реалізована у стосунках між ними. По-друге, право сили не зникло з сучасної історії, воно продовжує існувати як у взаємовідносинах окремих індивідів, індивідів та держав, так і у взаємовідносинах окремих держав. По-третє, наявність демократії як політичного режиму не виключає існування та здійснення права сили. По-четверте, маніпуляція свідомістю як різновид права сили є одним з головних засобів управління в умовах існування громадянських суспільств та демократій як політичної форми, що з необхідністю диктує вимогу вдосконалення останньої для запобігання спотворення думки громадян в таких суспільствах. Наприклад, шляхом розширення форм участі народу у здійсненні влади через інститути безпосередньої демократії, що як відомо, широко використовується в одній із найбільш заможних та щасливих країн світу – Швейцарії