Suchergebnisse

The article presents the results of the analysis of literary sources of XI–XIII centuries in which the educational ideal is presented as a dynamic category, sensitive to personal, social and historical factors, as the result of unique synthesis of religious, politica land cultural life of the society. The article also reveals the importance of the factors of a booker's belonging to a certain Kniazhyi court and ideological specificity of his religious environment. It was defined that understanding of life goal depended on the «earth» or «celestial» dominants in the system of value orientations of a certain booker, causing specific orientation of the formulated educational ideals (an ascetic hermit, an active ascetic, a wise kniaz-ruler, an active Christian layman, a good woman). The article shows the basic content transformations ofthe educationalideal: the transition from radical to moderate asceticism; replacement of the cult of strength and courage to the prevalence of faith and wisdom; correction of the idea that kniaz was chosen by God as anecessity for spiritual power to control secular power, etc. Common features in the creative heritage of Middle Age sthinkers are humanism, democracy, nationality and patriotism of the created educational ideals, to which, as to the classics, Ukrainian intellectuals of the future will refer. ; Представлено результати аналізу літературних джерел ХІ–ХІІІст., в яких виховний ідеал постає як результат унікального синтезу релігійного, політичного та культурного життя суспільства. Доведено, що проблематика й аксіологічні домінанти педагогічних поглядів книжників під тиском особистісних і суспільно-історичних обставин зазнавали постійних змін, демонструючи трансформацію всіх концептів визначеного ними виховного ідеалу. Найбільш важливими змінами слід вважати перехід від радикального аскетизму до помірного, заміну культу сили й мужності главенством віри й мудрості, а ідею богообраності князя необхідністю контролю світської влади духовною. Виявлено також спільні риси виховних ...

У статті висвітлюється процес становлення естетичного ідеалу вихованки інститутів шляхетних дівчат в Україні в контексті ретроспективи підходів до жіночої освіти провідних вітчизняних та європейських педагогів і мислителів. З'ясовано, що на початок ХІХ ст. панувало два підходи до тлумачення виховного ідеалу жіночої освіти, зокрема, консервативного і демократичного. Основну увагу звернуто на духовні чесноти, моральні якості й вимоги до особистості інституток у контексті традиційного розподілу соціальних ролей. ; The article deals with the process of establishing aesthetic ideal of pupils of the Institute for Noble Maidens in Ukraine in the context of the retrospective approach to female education leading national and European educators and thinkers. It was found out that at the beginning of the nineteenth century reigned two approaches to the interpretation of educational ideal of female education, including conservative and democratic. Already in the mid-nineteenth century during the official (conservative) education (G. Appelrot, M. Katkov, P. Oldenburhskyy, M. Pogodin, Y. Rostovtsev, D. Tolstoy) ideal of female pupils educational institution based on the values of aristocratic culture, religion and identity theory of official nationality. The main thesis of publicists of conservative orientation – female through natural properties must dominate; only area of self of the «ladies» – the family, and the main purpose – the birth of children. The attention in the proposed article is drawn to the spiritual virtues and moral character requirements for the individual of noble maidens in the context of the traditional distribution of social roles. Graduate of Institute of Noble Maidens was the bearer of the ideal of nobility and purity, she believed in what this ideal would be realized, despite the difficulties and hardships of real life, taking them consistently without murmurings and bitterness. In the society the graduate of the institute was fun and relaxed, impressed by refined taste and rich imagination, witty remarks, sophistication and charm of «subtle mind». And to encourage the acquisition of a certain set of «secular virtues», many of which coincide with the most important Christian virtues: humility management, mutual courtesy, meekness, temperance equal friendly behavior, clean, prone to heart goodness and righteousness and worthy of noble modesty and special generosity, she should be separated from all that had signs of pride and selfishness. Schoolmiss was an example. All these features we can find in the best pupils of the Institute for Noble Maidens. In particular, the principal provisions and statutes on governing the education of girls at the Institute for Noble Maidens were analyzed. The views of leading figures on educational objectives of the educational process in women's educational institutions were characterized. It is highlighted that as domestic and private education of girls get into character, the ideal model of training was the institute.

The article explores the theoretical reflection of the ratio of social ideals and political interests. The main approaches to the motivation of political activity and ideas about the most perfect social systemare highlighted. The scientific heritage of K. Marx and K. Mannheim is analyzed in detail on this issue and it is determined that large social groups (classes) present their interests in the form of ideals, or,in other words, social values and ideals are a concentrated expression (incl. and political) class interests. It is proved that ideas about social ideals and political interests have always been determined historically, being formed under the direct influence of the most important events in the international arena and the main domestic political trends. Thus, one can speak not only about theinterdependence of socio-political processes and knowledge about them, when theoretical ideas about society are a kind of reflection of its state and structure, and on the other hand, social relations appear to be objective knowledge about them (i.e., an empirical embodiment of ideas and concepts), but also about the synchronized dynamics of the evolution of social theory and historical practice, when scientific ideas develop in parallel with real social changes, creating two parallel dynamics – the intellectual and factual. ; У статті досліджується теоретична рефлексія співвідношення суспільних ідеалів і політичних інтересів. Висвітлено основні підходи щодо мотивації політичної активності та уявлення про найбільш досконалий суспільний устрій. Докладно проаналізовано науковий спадок К. Маркса і К. Мангейма з даної проблематики та визначено, що великі суспільні групи (класи)подають свої інтереси у формі ідеалів, або, іншими словами, суспільні цінності та ідеали є концентрованим виразом (зокрема і політичних) класових інтересів. Доведено, що уявлення просуспільні ідеали та політичні інтереси завжди були детерміновані історично, формуючись під безпосереднім впливом найважливіших подій на міжнародній арені та основних тенденційвнутрішньополітичного розвитку. Таким чином, можна говорити не лише про взаємозалежність суспільно-політичних процесів і знань про них, коли теоретичні уявлення про соціум є своєрідним відображенням його стану і структури, а з іншого боку – суспільні відносини постають об'єктивованим знанням про них (тобто емпіричним втіленням ідей і концепцій), але й про синхронізовану динаміку еволюції суспільної теорії та історичної практики, коли наукові уявлення розвивалися відповідно до реальних суспільних змін, створюючи дві паралельні динаміки – інтелектуальну і фактичну.

У статті з позицій категоріального аналізу категорії ідеалу та на основі узагальнення наукового досвіду його осмислення у контексті таких наук про культуру, як філософія, філософія культури, мистецтвознавство, теоретично обґрунтовано доцільність включення концепту "ідеал" у категоріальний апарат культурології. ; В статье с позиций категориального анализа категории идеала и на основе обобщения научного опыта его осмысления в контексте таких наук о культуре, как философия, философия культуры, искусствоведение, теоретически обоснована целесообразность включения концепта "идеал" в категориальный аппарат культурологии. ; The article from the analysis of categorical position ideal categories, based on a synthesis of scientific expertisein the context of his understanding of the cultural sciences as philosophy, philosophy of culture, art theory, the expediencyof incorporating the concept of "ideal" in the categories of cultural studies.It is proved that the formation of new areas of human knowledge, including cultural studies needs to develop asa specific scientific methodology that would be served as effective tools for understanding cultural phenomena andmeanings, and design appropriate categorical apparatus to reflect the intrinsic properties of the culture on which carriedsystematization of cultural phenomena.In the cultural sciences is the problem of systematization of an integrated system of categorical apparatus. Traditionally,its formation was carried out by loan categories and concepts in philosophy, political science, sociology, psychology, linguistics andother disciplines, and adapt them to meet the needs of cultural studies, some categories do not have direct analogues in othersciences and in need of development and self-justification, others – with regard to research updates tools can be reinterpretedfrom the standpoint of modern ideological context of values and meanings of classic categories and concepts borrowed from otherfields of humanities. Calling into question the need for the solution of similar problems caused by the whole process of culturalknowledge, which made specific methods of analysis of culture and establish relevant cognitive model. In an ideal situation, we need to rebels understanding of this cultural phenomenon in modern cultural dimensions paradigm, which may create the conditionstaking into account the best achievements of domestic and foreign philosophical reflection of the past.Despite the fact that in the modern scientific literature accumulated a large amount of research devoted to understandinghow the ideal of philosophical and aesthetic (G. Gadamer, E. Kasyre, G. Cohen, G. Shpet, J. Boryev,O. Voevodin, L. Levchuk, V. Lychkovah, N. Vernygora, V/ Panchenko, L. Stolovych, V. Khmara, O. Ukhov, E. Yakovlevet al.), ethical (M. Brovko, Y. Afanasyev, V. Bitayev, A. Onishchenko, S. Ulanova, A. Fed, I. Fed et al.), teacher(G. Vashchenko A. Wisniewski, W. Kremen, A. Konovets, N. Kalita, N. Opanasenko, V. Sukhomlinsky, A. Skrynska),sociopolitical (B. Barkov, G. Dashutin, O. Kornienko, V. Lectorskyy, V. Makarenko, N. Mudrahey, A. Novikov, etc.). categoriesas cultural concept of science is not considered ideal.Methodological approaches to the study of the concept of the ideal articles selected categorical way of understandingculture, serving as a mechanism of cultural studies. The proposed approach is, in turn, provides an analysis ofthe concept of the ideal as a category of philosophy and culture category from the standpoint of historicism. In this regard,noted that the problem categories occupied an important place in most philosophical systems of the past. Yes,overarching categorization of individual things classically represented in the teaching of Aristotle on the category. Inmodern times, the doctrine of the categories developed by representatives of German classical philosophy. For Kant'scategories serve as a universal form, in which there is understanding of all things, a priori forms of mind, a way of summarizinglessons learned. The writings of Hegel's theory of categories were developed in three plans – purely logical,historically, in the context of the whole of culture.In keeping with the Marxist tradition of scientific research conducted categorical framework of philosophy ingeneral and the ideal, particularly national scientist's 60-80-ies of XX century.The methodology of Cultural important place belongs to the categories as the most fundamental and substantialnotion of cultural patterns, events, processes and relations, the essential characteristics of the culture, based on whichthe systematization of cultural phenomena studied and developed the methodology of knowledge. Based on the relevanceof contemporary cultural studies methodological search as an interdisciplinary field of knowledge, universal knowledgewhich is the subject of culture, the problem of the theoretical ideal status category within cultural studies involvesan appeal to the scientific understanding of the experience of this category in the space of the cultural sciences as philosophyof culture and art history.It is shown that a fruitful approach to understanding the categories and their role in the study of cultures of differentages invited prominent Soviet scientist A. Gurevich. S. Rubinstein in the "Man and the World" offers his approachto the categories of culture that takes into account the dependence of the definition of input from people in the circle oflife. VP Bran proposed concept classification values that are inextricably linked with the appropriate classification of ideals.In connection ideals, norms and values indicate B. Hubman. Describing the process of designing social systems ofthe human being, as regards the ideal of a certain type of project that embodies the idea of the perfect man and the perfectorganization of human life, the modern scientist M. Kagan.Based on the analysis in the article argues that it is the nature of the ideal values, specifying vectors for furtherdevelopment of culture and its focus on the future and ensure its projective character heuristic categorical potential dimensionsof cultural knowledge with the ability to attract and humanitarian methods of social analysis. As a cultural categorymay be the ideal for the detection and understanding of the value and meaning of the cultural dimension in whichthe accumulated social experience any human communities.Thus, the validity of the concept of separation as an ideal cultural concept due to the fact that it integrates ideological, normative values and projective aspect of the intrinsic properties of the culture, it fixed axiological, epistemologicaland aesthetic features of the development of culture and its modifications reflect the dynamics of culturaltransformations in certain historical stages. This creates conditions for further conceptualization of the notion of culturalideals within the theory and history of culture through bringing modern methodological strategies.

American bourgeois revolution of the eighteenth century led to the formation of the independent United States of America. Among the leaders who led the fight the special place is occupied by the apostle, the founder of American democracy - Thomas Jefferson. He sharply criticized the social system that existed in the time of monarchy and was based on private ownership. Based on the natural and socio-economic conditions, he proposed the farm development as the best political path of the United States of America. It provided that every person had the equal titles to land. So the democratic theory of Thomas Jefferson began to form. First of all, it provided the union of small independent farmers in the future. Comparing agricultural and industrial countries the social activist Jefferson emphasized the benefits of farming which primarily consisted in the absence of corruption at the state level. He saw in farmers the moral contrast to urban residents, especially European residents. The idea of agricultural development concerning the American reality found an obvious sensitiveness.It became evident that the dominant position was not occupied by farmers, but by growers and slaveholders between which the coflict was inevitable in the future. Being the president of the United States of America Thomas Jefferson had gradually to refuse the development of the state according to the farming way for the benefit of Industrial economy of the country. The drama of American democrat Jefferson was that the agrarian theory in practice was utopian. The democratic and political ideal of Jefferson was not to come true because of the relation of class forces of contemporary U.S.A. ; У статті виконано огляд та аналіз ідеї американського просвітника, демократа і президента США Томаса Джефферсона (1743-1826) щодо розвитку Сполучених Штатів Америки аграрним шляхом. Визначено пріоритети спілки окремих дрібних фермерів, які протиставлялися промисловості. Показано вплив політичних та економічних чинників на ідею фермерського розвитку держави. Охарактеризована суть драми Т. Джефферсона, що полягала у відмові від аграрного розвитку держави. Визначена його роль у розвитку Сполучених Штатів Америки демократичним шляхом.

Nowadays the problem of Ideal is no less urgent to study than in previous centuries. Ideal interpretation is a hot topic for debate in contemporary philosophy, cultural studies, political science, public administration theory. The purpose of the article is to move from general vision of Social Ideal to its interpretation in the light of the understanding of religious form of ideation. The basic method of this research is the method of hermeneutics and cultural-anthropological analysis. The modern polysystemic vision of Social Ideal problems makes it possible to explore the Ideal in the light of the definition of ideation types. There is given classification of ideation types: religious, ethical, aesthetic, which are rooted in the reality of cultural practices and have an influence on the Social Ideal formation. It is proved that religion and art are the most broad cultural practices, and ethical and aesthetic should be defined as the reflection. The article analyzes the cultural practice, which is based on a religious form of ideation. There is considered the modelling of Ideal in cultural and anthropological matrix ; На рубеже тысячелетий проблема идеала остается не менее актуальной для исследования, чем в предыдущие столетия. Интерпретация идеала и сегодня злободневная тема для дискуссий в современной философии, культурологии, политологии, теории государственного управления. Цель статьи – перейти от всеобщего видения общественного идеала к его интерпретации сквозь призму понимания религиозной формы идеации. Основным методом этого исследования является метод герменевтики и культурно-антропологического анализа. Современное полисистемное видение проблемы общественного идеала дает возможность исследовать идеал сквозь призму определения типов идеации. Дана классификация типов идеации: религиозной, этической, эстетической, – которые укоренены в реалиях культурных практик и влияют на формирование общественного идеала. Доказано, что религия и искусство – наиболее широкие культурные практики, а этическое и эстетическое более корректно определять, как рефлексии. В статье предс тавлен анализ культурной практики, которая базируется на религиозной форме идеации. Рассмотрено, как моделируется идеал в культурно-антропологической матрице ; Проблема ідеалу залишається на межі тисячоліть не менш актуальною для дослідження, ніж у попередні століття. Інтерпретація ідеалу і сьогодні є злободенною темою дискусій у сучасній філософії, культурології, політології, теорії державного управління. Мета статті – перейти від всезагального бачення суспільного ідеалу до його інтерпретації крізь призму розуміння релігійної форми ідеації. Основним методом цього дослідження є метод герменевтики та культурно-антропологічного аналізу. Сучасне полісистемне бачення проблеми суспільного ідеалу дає можливість дослідити ідеал крізь призму визначення типів ідеації. Надається класифікація типів ідеації: релігійної, етичної, естетичної, які вкорінені у реалії культурних практик та впливають на формування суспільного ідеалу. Доведено, що релігія і мистецтво є найширшими культурними практиками, а етичне та естетичне більш коректно визначати як рефлексії. У статті проаналізована культурна практика, що базується на релігійній формі ідеації. Розглянуто як моделюється ідеал у культурно-антропологічній матриці

The historical retrospective of the divergence of scientific theories of the taxation in the western scientific tradition and their influence on the formation of modern approaches to the construction of an efficient tax system are examined. It was found that the theoretical achievements of the coryphaeus's of Western of economic science are the basis for understanding of the origins and mechanisms of taxation  the complex area of social reality in which many causal interaction between ideals and reality, theory and practice, economics and politics are intertwined. The research made it possible to substantiate the evolutionary way of understanding of the social nature of the tax by scientists of the West from the radical negation of taxes as an equal revenue of the state treasury, through the philosophical substantiation of this category and ideologization of practice of taxation, to the democratic tax forms of ensuring of social reproduction, as an inalienable attribute of a democratic state of law, defining conditions of civilized development of the society. ; Досліджено історичні ретроспективи дивергенції наукових теорій оподаткування в західній науковій традиції. Аргументовано, що, почавши з радикального заперечення податків, перейшовши до філософського обґрунтування цієї категорії, податки еволюціонували до демократичних податкових форм забезпечення суспільного відтворення.

The development of the theory of deliberative democracy is connected to the completion of two tasks. The first is to combine broad political participation with the rationality of the political process. The second is to ensure the political unity of modern societies, which are characterized by a pluralism of often incompatible values, norms, and lifestyles. Within the framework of this theory, the key democratic procedure is rational deliberation open to all interested parties. The purpose of this procedure is to reach an agreement, as stated in the theory of J rgen Habermas. However, experimental studies of deliberative practices show that they may result not in agree- ment but in the radicalization of positions. Unlike Habermas, John Rawls believes that a consensus on values and norms is unattaina- ble. His theory of political liberalism attempts to answer the question of how political unity is possible in practically insoluble conflict, that is, in a situation of disagreement. He proposes the ideal of a well-ordered society with the assumption that a just society is one in which there is no agreement on comprehensive doctrines, but there is a consensus on the basic principles of jus- tice. However, Rawls's theory, in turn, faces a number of significant problems. For example, he was forced to admit that the democratic culture of society is a prerequisite for the formation of basic principles of justice in a well-ordered society. Rawls's idea about the connections among disagreement, political freedom, and democra- cy influenced the further development of the theory of democracy, stimulating the search for different models of decision-making and the formation of political will without rational agree- ment. After all, the possibility of democracy lies in the conflict of ideas about justice and good. ; Розвиток теорії деліберативної демократії пов'язаний із розв'язанням двох ключових зав- дань. Перше — поєднання широкої політичної участі із раціональністю політичного процесу. Друге — забезпечення політичної єдності сучасних суспільств, які відрізняє плюралізм цін- ностей, норм і способів життя, що є часто-густо несумісними. В рамках цієї теорії ключо- вою демократичною процедурою є раціональне обговорення, відкрите для всіх зацікавлених сторін, метою якого, як стверджує Ю. Габермас, є досягнення згоди. Проте експеримен- тальні дослідження практик обговорення показують, що їх результатом може бути не лише згода, але й, навпаки, радикалізація позицій. На відміну від Габермаса, Дж. Ролз виходить з того, що консенсус щодо цінностей та норм є недосяжним. Його теорія політичного лібералізму являє собою спробу відповісти на питання про те, як можлива політична єдність в ситуації практично нерозв'язного кон- флікту, тобто в ситуації незгоди. Запропонований ним ідеал добре впорядкованого суспіль- ства передбачає, що справедливе суспільство — це суспільство, в якому немає згоди щодо всеохопних доктрин, але є консенсус щодо базових принципів справедливості. Однак теорія Ролза стикається з низкою істотних проблем. Зокрема, філософ був змушений визнати, що саме демократична культура суспільства постає як передумова для формування базових принципів справедливості добре впорядкованого суспільства. Ідея Ролза про зв'язок незгоди, політичної свободи та демократії вплинула на подаль- ший розвиток теорії демократії, стимулювавши пошуки різних моделей ухвалення рішень і формування політичної волі без досягнення раціональної згоди. Адже можливість демократії полягає в конфлікті уявлень про справедливість і благо.

The article clarifies the relationship between the constitution and the basic law. There is a constant debate in the literature about when the first constitutions appeared in the world. The question also arises as to who from the very beginning turned to the concept of constitution in the doctrinal sense, describing the corresponding already existing concept or proposing to introduce the constitution as a certain ideal model in practice. At the same time, disputes over the relationship between the constitution and the basic law, the modern content of the constitution as a state and legal phenomenon do not subside. It is concluded that the doctrine of the constitution was formed gradually, evolutionarily. The Constitution began to be perceived as a state system or a form of government, not immediately identifying it with a separate written formal source with the appropriate name. In parallel, the doctrine of the basic laws developed, which meant precisely the rules and regulations, although their form could be different. It is concluded that before the emergence of constitutions in the formal sense, it is especially important to emphasize its genesis - it grew out of material significance, being supplemented at a certain historical stage by the formal meaning. The term "constitution" has gradually supplanted the term "fundamental law", although in some countries it has remained in use for various historical reasons as a synonym for the constitution. German-speaking countries have a long tradition of using the term "fundamental law". Today in the Federal Republic of Germany, the constitution is called the "Fundamental Law". The corresponding motivation for the name was due, according to the authors, to the temporary nature of the act adopted after the Second World War in 1949 (which has remained in force to this day). The current Constitution of Hungary in 2011 is also called the "Fundamental Law". Spanish-speaking states also have their own analogue of the "fundamental law", which is used as a synonym for the constitution - "Carta Fundamental". ; У статті з'ясовано сутність конституції як основного закону. В літературі постійно точаться дискусії щодо того, коли саме у світі з'явилися перші конституції. Так само постає питання про те, хто від самого початку звернувся до поняття конституції в док-тринальному розумінні, описуючи відповідне вже наявне поняття або пропонуючи запровадити конституцію як певну ідеальну модель на практиці. Паралельно не вщухають спори щодо співвідношення конституції та основного закону, сучасного змісту конституції як державно-правового явища. Робиться висновок про те, що вчення про конституцію формувалося поступово, еволюційно. Конституцію почали сприймати як державний устрій або форму правління, не одразу ототожнюючи її з окремим писаним формальним джерелом з відповідною назвою. Паралельно розвивалося вчення про основні закони, під якими розумілися саме норми й правила, хоча їх форма могла бути різною. Робиться висновок про те, що до появи конституцій у формальному значенні особливо важливо підкреслити її ґенезу: вона виросла з матеріального значення, будучи доповненою на певному історичному етапі значенням формальним. Термін «конституція» поступово витіснив термін «основний закон», хоча у деяких країнах досі залишився у вжитку з різних історичних причин як синонім конституції. Досить великутрадицію вживання терміна «основний закон» мають німецько-мовні країни. Сьогодні у Федеративній Республіці Німеччина конституція названа саме «Основний Закон». Відповідна мотивація щодо назви була обумовлена, за задумом авторів, тимчасовим характером дії ухваленого після Другої світової війни у 1949 році акта (який зберіг свою чинність досі). Сьогоднішня Конституція Угорщини 2011 року має також назву «Основний Закон». Іспаномовні держави також мають свій аналог «основного закону», що вживається як синонім конституції, а саме "Carta Fundamental".

Introduction. Tourist activity in the western Ukrainian border regions is organized in such a way that a tourist destination becomes a key element of the tourism system. However, their small number and some problems with their creation require theoretical and methodological support, which determines the relevance of the scientific article.Purpose and methods. Definition of basic theories, basic scientific approaches and formation of an ideal image of a tourist destination for the western Ukrainian border regions. The methodological basis of the study are general scientific and theoretical methods:– analysis and synthesis - to determine the basic theories and scientific approaches to the formation of tourist destinations;– expert assessment – to establish the main components of tourist destinations and determine their types;– idealization – to form an ideal image of a tourist destination;– induction, deduction – to determine the basic principles of a systematic approach which is based on the consideration of a tourist destination as a whole object.Results. Based on the analysis of theories of local government, the most important theories are identified and their role in the formation of tourist destinations. In particular, the use of the theory of dualism implies that the formation of tourist destinations must take into account the balance of state and local interests and the inadmissibility of the separation of individual management tasks into local and state. The theory of a free community gives the community the right to independently manage its territory, its resources, determine activities, implement advanced technologies, and so on. No less important for the formation of tourist destinations is the general theory of municipal government or socio-economic theory, which is based not on human rights, but economic necessity and practicality.The analysis of the territories of western Ukrainian border regions on the provision of tourist resources, the organization of cross-border cooperation, which helped to determine the main scientific approaches to the formation of tourist destinations and establish the main components of a tourist destination, determine its types by scale and radius.Conclusions. Defining basic theories and scientific approaches to the formation of tourist destinations, creating an ideal image of a tourist destination for the western Ukrainian border regions will contribute to their further successful operation.Discussion. Prospects for further research include the study of foreign experience, the use of a cluster approach, ranking and sequence of actions in the theoretical and methodological support of the formation of tourist destinations.

The article "The Note on the Humanities and Education" by the german social philosopher Theodor Adorno, a representative of the critical theory of society, was published in 1962. In this philosophical-educational work Theodor Adorno continued the preliminary theme of his critical consideration of the unity of the elements of the culture of the industrial-mass society, which contribute to establishment in social life of industrial-mass ideology as completely dominant. In his philosophical-educational works Theodor Adorno also carried out a critical attack on the school and university education of post-war West Germany. According to the philosopher, this education remains traditionally unchanged, which makes it impossible for any serious anti-ideological transformation in its system. Such changes because of updated educational process could have contributed to the upbringing of a young citizen, a conscious and active participant in democratic transformations in the post-totalitarian society. However, according to Theodor Adorno, the educational process in the unreformed university remains controlled primarily of the agents of the scholarly consciousness, which in no way contributes to the anti-ideological upbringing of students. In this work Theodore Adorno noted the special significance of the humanities, which in German are translated as "sciences about the spirit", which traditionally present in German university education. In his opinion, the humanities, as the sciences about the spirit, because of the prevalence in the educational process of the "dictates of the scientific ideal" lost the presence in itself of a factor of the individual human spirit. Theodor Adorno called of the signs of the presence of such a phenomenon in university education: the absolute priority of scientific research among humanities study, the lack of personal pedagogical work of a university teacher with a student of humanities, the tendency of struggle of the agent of the reified scientific consciousness against any different knowledge, the unity of the social and theoretical conformism of the agent of that conceptual consciousness. As in his other philosophical works, Theodore Adorno proposed to perceive of personal activity of a human, what is due to the strength of his individual spirit, the natural factor that is capable of conducting a continuous personal struggle with negative phenomena in education, which ideologically influence to the educational process at the university and in education in general. ; Статтю «Нотатка про гуманітарну науку та освіту» німецький соціяльний філософ Теодор Адорно, представник критичної теорії суспільства, опублікував 1962 року. У цій філософсько-освітній роботі Теодор Адорно продовжив попередню тему свого критичного розгляду цілісної єдности елементів культури індустріально-масового соціуму, які сприяють утвердженню в суспільству його ідеології як цілком панівної. На переконання Теодора Адорно, сукупний вплив тих елементів, зокрема, культуріндустрії, системної філософії, науково орієнтованого пізнання тощо на колективну свідомість західних європейців виконує функцію дієвого чинника владного контролю над їхнім спільним життям. У своїх філософсько-освітніх творах Теодор Адорно здійснив також критичний напад на шкільну та університетську освіту повоєнної Західної Німеччини. Ця освіта, на думку філософа, залишається традиційно незмінною, що унеможливлює будь-які серйозні антиідеологічні перетворення в її системі. Такі зміни завдяки оновленому освітньому процесу сприяли б вихованню молодого громадянина, свідомого й активного учасника демократичних перетворень у посттоталітарному суспільстві. Однак, за Теодором Адорно, освітній процес у нереформованому університеті залишається керованим передовсім носіями сцієнтичної свідомості, що жодним чином не сприяє антиідеологічному вихованню студентів. У цій роботі Теодор Адорно зауважив особливе значення для освіти гуманітарних наук, які німецькою мовою перекладають як «науки про дух», традиційно присутніх у німецькій університетській освіті. На його переконання, гуманітарні науки, як науки про дух, через превалювання в освітньому процесі «диктату наукового ідеалу» втратили присутність у собі чинника індивідуального духу людини. Ознаками наявності того явища в університетській освіті Теодор Адорно назвав: абсолютний пріоритет серед гуманітарних студій досліджень наукового характеру, відсутність особистої педагогічної роботи викладача зі студентом-гуманітарієм, тенденція боротьби носія уречевленої наукової свідомости проти будь-якого відмінного знання, єдність соціяльного та теоретичного конформізму носія тої сцієнтичної свідомості. Як і в инших своїх філософських роботах Теодор Адорно запропонував убачати особисту діяльність людини, зумовлену силою її індивідуального духу, тим природним чинником, який здатний вести безупинну особисту боротьбу з тими неґативними явищами в освіти, що заводять на ідеологічні манівці освітній процес в університеті та в освіті загалом.

Considered an outstanding interpretation of the freedom of the German philosopher G. Hegel, radically different from the understanding of the concept of its predecessors. Showing dialectical relationship between freedom and necessity in theory H.Hehelya. The attention to historical issues of freedom, freedom within the Hegelian theory of the state and law, an objective reality, and others. The characteristic feature of freedom in different historical periods: in societies antient East, slave, medieval societies, in societies era of modern times. The essence of Hegel's theory of the state and law, the reasons given vyneknennya States and described the ideal type of government. Keywords: freedom, necessity, substance, causality, metaphysics, state, law. ; Розглянуто трактування свободи видатним німецьким філософом Г. Гегелем, що докорінно різниться від розуміння цього поняття його попередниками. Показано діалектичний зв'язок свободи і необхідності у теорії мислителя. Акцентовано на питаннях історичного розвитку свободи, свободи у рамках гегелівського вчення про державу та право, суб'єкт-об'єктивної реальності та ін. Охарактеризовано особливість розвитку свободи в різні історичні епохи: у суспільствах стародавнього Сходу, рабовласницькому, середньовічному суспільствах, у суспільствах доби Нового часу. Розкрито сутність гегелівського вчення про державу і право, вказано на причини виникнення держав та описано ідеальний тип державного устрою. Ключові слова: свобода, необхідність, субстанція, причинність, метафізика, держава, право.

Е. Юнгером було запропоновано проект соціальної неоантропології, який отримав назву теорії тотальної мобілізації і був спрямований на вирішення суперечностей модерну і необхідності побудови тотального соціального життєустрою. В якості такої спільноти було оголошено робочу спільноту. Автором було розроблено також типологію мас. У ході переробки військового досвіду Е. Юнгером було виділено антропотип воїна, радикалізований і міфологізований автором, який вогнем і мечем був покликаний розчистити шлях для нового соціального світу. Зрощення воїна з технікою мало сприяти формуванню наступного типу, який увібрав у себе ознаки типу воїна, ­ робітника як репрезентанта нової епохи. Якщо в розумінні модерну техніка мала інструментальний характер, то Е. Юнгер підніс її до органічного зрощення з людиною, створивши соціальний образ технолюдини та тоталітарної спільноти, яка відповідала б технологічному ставленню до людини з боку влади. Робітник, за Е. Юнгером, претендує на глобальне поширення, його панування виходить за рамки властивих модерну класів, станів, кордонів національної держави. Індивідуум є занадто крихким, щоб упоратися з руйнівним процесом зміни старих новими цінностями . Особистість повинна поступитися тотальності робочого процесу. Гідність людини нової епохи полягає в її замінності та функціональності. Така потреба в типізації мала наслідком рефлексією соціального атомізму і роз'єднаності як одного з наслідків радикальної модернізації. Ідеалам робочої епохи в зображенні Е. Юнгера є притаманною відсутність якогось самостійного наповнення, причиною чого є заперечення цими ідеалами модерністських ідеалів. ; Е. Юнгером було запропоновано проект соціальної неоантропології, який отримав назву теорії тотальної мобілізації і був спрямований на вирішення суперечностей модерну і необхідності побудови тотального соціального життєустрою. В якості такої спільноти було оголошено робочу спільноту. Автором було розроблено також типологію мас. У ході переробки військового досвіду Е. Юнгером було виділено антропотип воїна, радикалізований і міфологізований автором, який вогнем і мечем був покликаний розчистити шлях для нового соціального світу. Зрощення воїна з технікою мало сприяти формуванню наступного типу, який увібрав у себе ознаки типу воїна, ­ робітника як репрезентанта нової епохи. Якщо в розумінні модерну техніка мала інструментальний характер, то Е. Юнгер підніс її до органічного зрощення з людиною, створивши соціальний образ технолюдини та тоталітарної спільноти, яка відповідала б технологічному ставленню до людини з боку влади. Робітник, за Е. Юнгером, претендує на глобальне поширення, його панування виходить за рамки властивих модерну класів, станів, кордонів національної держави. Індивідуум є занадто крихким, щоб упоратися з руйнівним процесом зміни старих новими цінностями . Особистість повинна поступитися тотальності робочого процесу. Гідність людини нової епохи полягає в її замінності та функціональності. Така потреба в типізації мала наслідком рефлексією соціального атомізму і роз'єднаності як одного з наслідків радикальної модернізації. Ідеалам робочої епохи в зображенні Е. Юнгера є притаманною відсутність якогось самостійного наповнення, причиною чого є заперечення цими ідеалами модерністських ідеалів. ; E. Junger was asked to design social neoantropology, called the theory of total mobilization was aimed at resolving the contradictions of modernism and the need to construct the total social fabric of life . As such, the community was declared a working community. The authors also developed a typology of the masses. During the processing of military experience E. Junger allocated antropotyp warrior radykalized and mythologized by the author, who by fire and sword was intended to clear the way for a new social world. Fusion warrior with technology aiming at the formation of the next type, which has incorporated features such as warrior ­ worker as a representant of a new era. If the sense of modernism technique was instrumental character, E. Junger lifted her to the organic fusion of man, creating a social image tehnolyudyny and totalitarian community that would meet the technological relationship to the person by the authorities. Worker, by E. Jnger, claiming the global spread of its domination goes beyond modernism characteristic classes, states, nation­state boundaries. Individuals are too fragile to cope with the devastating process of changing the old with new values. The person must give the totality of the workflow. Human Dignity is a new era of substitutability and functionality. This need resulted in the characterization reflection of social atomism and fragmentation as a consequence of radical modernization. The ideal of working age in the image E. Junger is typical of a lack of self­ filling, the cause of which is the negation of these ideals modernist ideals.

The article analyzes the main provisions of the Robert Alexy's philosophy of law as an integrated system, which at the same time remains open for further expansion of meanings. It demonstrates how the main motive of the Alexy's philosophy of law – «the institutionalization of reason» as a combination of real and ideal dimensions of law in the institutions of liberal democracy – series takes place in the three components of his philosophicallegal system: the theory of legal argumentation, the theory of constitutional rights and non-positivistic concept of law.Alexy's non-positivist theory of law is based on the premise that there is a necessary link between the legal validity, or legal correctness, on the one hand, and moral acceptability or moral correctness on the other. This relationship is based on the dual nature of law: it has the actual dimension, defined by the authority and social efficiency, and ideal dimension that is moral correctness.The actual dimension of law is based on the need to ensure legal certainty and legal effectiveness. The argument from the ideal dimension of law is that the law imposes the claim to correctness. According to Alexy normative judgment is correct if and only if it is the result of rational practical discourse. Terms of discursive rationality determined through the principles, rules and forms of general practical discourse. Its procedural core makes up the rules guaranteeing the freedom and equality in the discourse, giving everyone the right to participate in it and the right to ask questions, and defend any point of view. The fact that the rules of discourse express the value of freedom and equality is the basis for the justification of human rights. This means that human rights are discursively necessary, and their objection is discursively impossible.Two dimensions of law are combined in an inclusive (soft) non-positivism, which claims that the moral defects deny the validity only if the limit of extreme injustice broken. Procedural aspects of connections positivity and correctness are realized in the form of democratic or discursive, constitutionalism, the main elements of which – democracy and constitutional rights. ; Статья посвящена анализу основных положений философии права Роберта Алекси как целостной системы, которая в то же время остается открытой для дальнейшего расширения смыслов. Продемонстрировано, как главный мотив философии права Алекси – «институционализация разума» как сочетание реального и идеального измерений права в институтах либеральной демократии – последовательно разворачивается в трех составляющих его философско-правовой системы: теории юридической аргументации, теории конституционных прав и непозитивистской концепции права. ; Стаття присвячена аналізу основних положень філософії права Роберта Алексі як цілісної системи, що водночас залишається відкритою для подальшого розширення смислів. Продемонстровано, як головний мотив філософії права Алексі – «інституціоналізація розуму» як поєднання реального та ідеального вимірів права в інститутах ліберальної демократії – послідовно розгортається у трьох складових його філософсько-правової системи: теорії юридичної аргументації, теорії конституційних прав і непозитивістській концепції права.

The article analyzes the main provisions of the Robert Alexy's philosophy of law as an integrated system, which at the same time remains open for further expansion of meanings. It demonstrates how the main motive of the Alexy's philosophy of law – «the institutionalization of reason» as a combination of real and ideal dimensions of law in the institutions of liberal democracy – series takes place in the three components of his philosophicallegal system: the theory of legal argumentation, the theory of constitutional rights and non-positivistic concept of law.Alexy's non-positivist theory of law is based on the premise that there is a necessary link between the legal validity, or legal correctness, on the one hand, and moral acceptability or moral correctness on the other. This relationship is based on the dual nature of law: it has the actual dimension, defined by the authority and social efficiency, and ideal dimension that is moral correctness.The actual dimension of law is based on the need to ensure legal certainty and legal effectiveness. The argument from the ideal dimension of law is that the law imposes the claim to correctness. According to Alexy normative judgment is correct if and only if it is the result of rational practical discourse. Terms of discursive rationality determined through the principles, rules and forms of general practical discourse. Its procedural core makes up the rules guaranteeing the freedom and equality in the discourse, giving everyone the right to participate in it and the right to ask questions, and defend any point of view. The fact that the rules of discourse express the value of freedom and equality is the basis for the justification of human rights. This means that human rights are discursively necessary, and their objection is discursively impossible.Two dimensions of law are combined in an inclusive (soft) non-positivism, which claims that the moral defects deny the validity only if the limit of extreme injustice broken. Procedural aspects of connections positivity and correctness are realized in the form of democratic or discursive, constitutionalism, the main elements of which – democracy and constitutional rights. ; Статья посвящена анализу основных положений философии права Роберта Алекси как целостной системы, которая в то же время остается открытой для дальнейшего расширения смыслов. Продемонстрировано, как главный мотив философии права Алекси – «институционализация разума» как сочетание реального и идеального измерений права в институтах либеральной демократии – последовательно разворачивается в трех составляющих его философско-правовой системы: теории юридической аргументации, теории конституционных прав и непозитивистской концепции права. ; Стаття присвячена аналізу основних положень філософії права Роберта Алексі як цілісної системи, що водночас залишається відкритою для подальшого розширення смислів. Продемонстровано, як головний мотив філософії права Алексі – «інституціоналізація розуму» як поєднання реального та ідеального вимірів права в інститутах ліберальної демократії – послідовно розгортається у трьох складових його філософсько-правової системи: теорії юридичної аргументації, теорії конституційних прав і непозитивістській концепції права.