Suchergebnisse

У статті показано, що різке зростання наукового зацікавлення до студій пам'яті, супроводжується виразним дефіцитом міждисциплінарних наукових розвідок присвячених вивченню ролі пам'яті у процесі формування колективної ідентичності. Підкреслено, що такі дослідження мають вагоме значення для пояснення тих соціокультурних трансформацій, які відбуваються під впливом глокалізації та сприятимуть розробці стратегій національної консолідації, які враховуватимуть значення колективних спогадів в процесі формування та збереження групової ідентичності. З цією метою проаналізовано пояснювальний потенціал безапеляційного в сучасному інтелектуальному дискурсі висновку М. Альбвакса щодо ролі колективних споминів в процесі формування колективної ідентичності та уточнено окремі аспекти розробленої ним теорії колективної пам'яті. Зокрема, спростовано положення про визначальну роль колективної пам'яті в процесі формування групової ідентичності та показано значення соціальної дружби у процесі формування соціальної спільноти, тривкість та моральна значимість якої забезпечується спільними спогадами.Вони забезпечують появу образів, котрі набувають статусу символів колективної ідентичності, в яких закладені поведінкові взірці та моральні повчання для членів спільноти. Останні можуть транслюватися в ході безпосередньої комунікації, котра охоплює обмежений соціальний простір, або ж бути оформленими в обряді та/або тексті, які завдячуючи реінтерпретації можуть надовго залишати незмінною значну частину важливих для збереження колективної ідентичності споминів. ; In contemporary scientific discourse, interest in memory problems has increased significantly. This trend, in our opinion, is due to a number of factors, among which one of the leading places is «democratization» of history. This process began to a large extent under the influence of a violent wave of emancipation of peoples and ethnic groups, which began at the end of the twentieth century. It actualized the need to rethink the past and revive a large part of the cultural heritage of a number of ethnic and ethno-regional communities.Growth of attention to memory studios was facilitated by globalization. Itsliberal-oriented universalist intentions led to the erosion of the foundations of national identity without deprecating sociality as such. The fluidity and rapid change in social standards that have become a logical consequence of this process have shown the urgent need to find those ideological landmarks that can provide certainty at least on a daily basis. Here, a person feels the need for group consolidation, which is perceived directly through participation in social practices. Such practices reproduce the identity of the group and at the same time broadcast a historically formed and established system of group values. The revival of local forms of identity, which takes place under the influence of globalization in the conditions of the rapidity of social standards, can be regarded as a completely positive phenomenon. Meanwhile, in cases of politicization of collective memories, such local groups can significantly undermine the stable development of national states. The purpose of the study is to reveal the value of collective memories in the process of forming and preserving group identity.The task of the paper was to identify the universal foundations of human sociality and to reveal the importance of collective memories in the process of formation and preservation of group identity. Methods. The methodological basis of the study was the multidisciplinary approach, which was combined with the principles of objectivity and impartiality. The basic place in the process of scientific understanding of the role of memory in the process of formation and preservation of group identity was played by general scientific principles and methods, namely: the principles of historical and logical unity, objectivity, integrity and comprehensiveness. Also were used such general scientific methods as analysis and synthesis, induction, analogy, retrospective,comparison, etc. Along with the mentioned methods were widely used methods of cultural, social and categorical analysis, as well as the principles of philosophical hermeneutics. Results In the course of the study, M. Halbwachs'es implicit conclusion about the key role of collective memories in the process of formation of collective identity was refuted, some aspects of collective memory theory developed by him were specified. In particular, the provision on the decisive role of collective memory in the process of formation of group identity was revised and the importance of social friendship in the process of formation of the social community was shown, the persistence and moral significance of which is determined by common memories.Memories provide the appearance of images that become the status of collective identity symbols, which contain behavioral patterns and moral teachings for members of the community. Common memories can be transmitted through direct communication that covers a limited social space, or to be executed in a ritual and/or text. Due to rites or texts reinterpretations, a significant part of the memorization that is important for the collective identity can remain unchanged for a long time.

The nature and essence of the «identity» of the phenomenon is studied in the article. Key theoretical trends and schools, studying the national perspective, the ratio of ethnic and national identity were analyzed. Main features of national identity has been allocated and mapped. Problems of formation of national identity. It was determined that the study of these problems will contribute to a better understanding of the phenomenon itself, and serve as a starting point for understanding the study and forecasting of current national, social and political processes in the post-Soviet states were analyzed. Key words: identity, national identity, ethnic group, nation. ; У статті досліджено природу і сутність феномена «ідентичність», проаналізовано ключові теоретичні напрямки і школи, які вивчають національну проблематику, співвідношення етнічної та національної ідентичності. Виділено і зіставлено основні характеристики національної ідентичності. Проаналізовано проблеми формування національної ідентичності. Визначено, що вивчення даної проблематики сприятиме як більш глибокому розумінню самого явища, так і слугувати відправною точкою для розуміння, дослідження і прогнозування сучасних національних, соціальних, політичних процесів, що відбуваються в пострадянських державах. Ключові слова: ідентичність, національна ідентичність, етнос, нація.

Social and psychological conceptions of the process of identification are studied, the influence of motives and needs, valuable orientations, presentations, stereotypes, beliefs and convictions in the consciousness of social subjects such as individuals, groups, and communities on forming political identity and political choice are analyzed. Key words: identification, identity, political identification, political identity, consciousness, directive, stereotype. ; Проаналізовано соціально-психологічні концепції процесу ідентифікації, визначено вплив мотивів і потреб, ціннісних орієнтацій, уявлень, стереотипів, вірувань і переконань у свідомості соціальних суб'єктів – індивідів, груп, спільнот на формування політичної ідентичності й політичний вибір. Ключові слова: ідентифікація, ідентичність, політична ідентифікація, політична ідентичність, свідомість, установка, стереотип.

The main aim of the article is to conduct a comprehensive research on European collective identity from the standpoint of social constructivism.The article presents the analysis of certain aspects of social constructivist research of the nature of collective identity as a hybrid phenomenon. By summarizing a large amount of factual material and using methods of abstraction, analysis and synthesis an essential dimension and peculiarities of the European collective identity are described. The research provides an estimation of the influence of social and intersubjective factors, in particular, ideological, normative, discursive, cultural and historical constructions on the process of formation of European collective identity. It also determines the main features of the group identification process of citizens of the member states of the European Union. The study characterizes contemporary condition, problems of formation and significance of European collective identity in the context of deepening and expanding of European integration processes.Keywords: theory of international relations; postpositivism; reflexionism; European Union; identification; socialization; integration. ; Розглянуто наявні дослідження європейської колективної ідентичності з позицій соціалконструктивізму. Шляхом узагальнення значної кількості фактологічного матеріалу й використання методів абстрагування, аналізу та синтезу охарактеризовано сутнісний вимір і визначено особливості європейської групової ідентичності. Представлено аналіз окремих аспектів соціалконструктивістського дослідження природи колективної ідентичності як гібридного явища. Оцінено вплив соціальних та інтерсуб'єктивних чинників, зокрема ідейних, нормативних, дискурсивних, культурних та історичних конструкцій, на процес формування європейської колективної ідентичності. Визначено особливості групової ідентифікації громадян держав-учасниць європейського інтеграційного об'єднання. Охарактеризовано сучасний стан, проблеми та значення європейської колективної ідентичності у контексті поглиблення і розширення європейських інтеграційних процесів.Ключові слова: теорія міжнародних відносин; постпозитивізм; рефлексіонізм; Європейський Союз; ідентифікація; соціалізація; інтеграція.

У статті аналізуються теоретико­методологічні засади дослідження проблеми кризи культурної ідентичності в Україні та визначається ступінь наукової розробленості даної проблеми в сучасній українській філософії. Праці сучасних українських науковців, присвячені проблемі кризи ідентичності, передусім спрямовані на висвітлення національно­етнічного аспекту. Набагато менше уваги дослідники приділяють власне культурному виміру проблеми ідентичності в Україні. Можна сказати, що проблема кризи культурної ідентичності в сучасній Україні у царині філософської думки належного осмислення ще не одержала. Хоча загострення такої кризи в сучасному українському бутті спостерігається з часів отримання нею статусу незалежної країни і набуває свого піку на тлі останніх політичних подій. Майже кожен український дослідник сьогодення закликає розглядати феномен ідентичності в особливій системі координат, яка створена процесами глобалізації. Але, слід розуміти, що, вписуючи феномен ідентичності в конкретні історичні рамки, вчені обмежують його розуміння конкретними соціокультурними подіями. Саме тому, на нашу думку, необхідним є визначення ступеня усвідомлення проблеми кризи культурної ідентичності у дослідженнях сучасних українських науковців. ; У статті аналізуються теоретико­методологічні засади дослідження проблеми кризи культурної ідентичності в Україні та визначається ступінь наукової розробленості даної проблеми в сучасній українській філософії. Праці сучасних українських науковців, присвячені проблемі кризи ідентичності, передусім спрямовані на висвітлення національно­етнічного аспекту. Набагато менше уваги дослідники приділяють власне культурному виміру проблеми ідентичності в Україні. Можна сказати, що проблема кризи культурної ідентичності в сучасній Україні у царині філософської думки належного осмислення ще не одержала. Хоча загострення такої кризи в сучасному українському бутті спостерігається з часів отримання нею статусу незалежної країни і набуває свого піку на тлі останніх політичних подій. Майже кожен український дослідник сьогодення закликає розглядати феномен ідентичності в особливій системі координат, яка створена процесами глобалізації. Але, слід розуміти, що, вписуючи феномен ідентичності в конкретні історичні рамки, вчені обмежують його розуміння конкретними соціокультурними подіями. Саме тому, на нашу думку, необхідним є визначення ступеня усвідомлення проблеми кризи культурної ідентичності у дослідженнях сучасних українських науковців. ; This article analyzes the theoretical and methodological bases of researching problems of cultural identity crisis in Ukraine and the degree of scientific elaboration of the problem in modern Ukrainian philosophy. Proceedings of modern Ukrainian scientists that was devoted to the problem of identity, especially aimed at highlighting of national­ethnic aspects of the problem. Much less attention is paid to the researchers of own cultural identity dimension in Ukraine. We can say that the problem of cultural identity crisis in modern Ukraine in the field of philosophical thought proper und erstanding has not yet received. Although exacerbation of this crisis in modern Ukrainian being observed from the time of its attainment status of an independent country and acquires its peak against the backdrop of recent political events. Almost every Ukrainian researcher today calls to consider the phenomenon of identity in a particular coordinate system which established by processes of globalization. However, it is understood that the phenomenon of identity enrolling in specific historical framework, so the researchers limited its understanding by specific socio­cultural events. Therefore, we believed that's necessary to determine the degree of awareness of the crisis of cultural identity at the contemporary Ukrainian scientists researching. The problem of cultural identity today, as ever, predetermines the need for Ukraine to become a space of intercultural dialogue. That is why, while investigating this problem, scientists pay a lot of attention to such concepts as: "multiculturalism", "megapontility", "globalization", "cultural relativism," etc. For contemporary Ukrainian researchers it is characteristic to consider the existential conditionality of identity, as well as its plural character. One can not but agree with V. Voropaeva's idea that: "Identity should be studied in the context of interactive, perceptual and communicative, existential, functional, mental speech processes of the person's mental development. . the structuring of identity means a certain integrity and orderliness of the deployment of identity as a phenomenon of functional and existential existence. " Therefore, the concept of "identity" in modern philosophical discourse, in the broadest sense, is defined as the integrity of the human person in the psychophysical, socio-cultural and national-ethnic dimensions of his being.

The article considers the notion of the discourse activity subject in its relation to the notion of identity as a complex, multi-faceted and discursive phenomenon, giving the outline of various approaches to its exploration and focusing on the correlation between its individual/personal and the social/collective levels. It has been suggested that identity is constructed in discourse and by discourse in the unity of its social (collective, interactive) and cognitive (individual, personal) levels, thus making the socio-cognitive approach to the study of discourse indispensable for researching identity. Identity is formed in discourse not only as a subjective presentation of self but also as a product of all the communication participants' activities. Consequently, both individual and social levels of identity are discernible due to the thorough linguistic analysis of cognitive, discursive and interactive mechanisms of self- and other-identification. As a complex and multidimensional phenomenon, identity is created by a discourse subject as a manifold of stances taken by him or her in different discourse situations. From this perspective a situational identity is a kind of individual identity which is constructed, confirmed, denied or adjusted by the subject of discourse activity in the process of communicative interaction with other subjects under specific situational conditions. The notion of identity as a self-contradictory and unstable phenomenon remains open to new research, constant renewal and radical transformations. References Baranov, A. G. "Semioticheskaia Lichnost: Kodovyie Perekhody". Rechevaia Deiatelnost. Yazykovoie Soznaniie". Obshchaiushchiiesia Lichnosti, 30–31. Мoskva; Kaluga: Eidos. Barskii, F. I.2008. "Lichnost kak Cherty i kak Narrativ: Vozmozhnosti Urovnevykh Modelei Individualnosti". Metodologiia i Istoriia Psikhologii, 3 (3): 93–105. Burdie, Pier. Nachalo. Сhoses dites. Translated by N.А.Shmatko. Мoskva: Socio-Logos. Gasparov, B. M. Yazyk, Pamiat, Obraz. Lingvistika Yazykovogo Sushchestvovaniia. Мoskva: Novoie Literaturnoie Obozreniie. Giddens, Entoni. 2003. Ustroieniie Obshchestva: Ocherk Teorii Strukturatsyi. Мoskva: Akademicheskii Proekt. Grishaieva, L.I. , 2007. Osobennosti Ispolzovaniia Yazyka i Kulturnaia Identichnost Kommunikantov. Voronezh: VGU. Demiankov, V. Z. "Lichnost, Individualnost i Subiektivnost v Yazyke i Rechi". «Ya», «Subiekt», «Individ» v Paradigmakh Sovremennogo Yazykoznaniia, edited by N. N. Troshun, 9–34. Мoskva: INION RAN. Zakovorotnaia,М.V. 1999. Identichnost Cheloveka. Sotsyalno-Filosofskiie Aspekty. Rostov na Donu: Severo-Kavkazskii Nauchnyi Tsentr Vysshei Shkoly. Karasik, V. I. Yazykovoi Krug: Lichnost, Kontsepty, Diskurs. Volgograd: Peremena. Karasik, V. I. Yazykovaia Kristalizatsyia Smysla. Мoskva: Gnozis. Karaulov, Yu.N. Russkii Yazyk i Yazykovaia Lichnost. Мoskva: Nauka. Kubriakova,Ye.S. "V Poiskakh Sushchnosti Yazyka: Vmesto Vvedeniia". Kognitivnyie Issledovaniia Yazyka, edited by Ye. S. Kubriakova, N. N. Boldyriev, 4: 11–24. Мoskva: Institut Yazykoznaniia RAN; Tambov: ТGU imeni G.R. Derzhavina. Maslova, V. A. 2007. Homo Lingualis v Kulture. Мoskva: Gnozis. Matuzkova,Е.P. Identichnost i Lingvokultura: Metodologiia Izucheniia. Оdessa: КP ОGТ. Petliuchenko,N.V. "Diskursivnyie Portrety Istoricheskikh Kharizmaticheskikh Lichnostei Germanii i Ukrainy". Odeskyi Linhvistychnyi Visnyk,3:190–197. Plotnikova,S.N. "Yazykovaia, Kommunikativnaia i Diskursivnaia Lichnost: k Probleme Razgranicheniia Poniatii". In Lingvistika Diskursa, ed. by S. N. Plotnikova, 5–16. Irkutsk: IGLU. Rikior, Pol. 1999. Germanevtika. Etika. Politika. Moskovskiie Lektsyi i Interviu. Мoskva:Akademiia. Sternin,I.А. 1999. "Kontsept i Yazykovaia Semantika". Sviazi Yazykovykh Edinits v Sisteme i Realizatsyi. Kognitivnyi Aspekt, 2: 69– Tambov. Fuko, Mishel. 2007. Germanevtika Subiekta: Kurs Lektsyi. Sankt Peterburg: Nauka. Shneider, L. B. Professionalnaia Identichnost. Мoskva: МОSU. Erikson, Erik. 1996. Identichnost: Yunost i Krizis. Мoskva: Progress. Abel, J., and Stokoe, E. "Broadcasting the royal role: constructing culturally situated identities in the Princess Diana Panorama interview". British Journal of Social Psychology, 40(3): 417–435. Billig, Michael. Arguing and Thinking: A Rhetorical Approach to Social Psychology. Cambridge: Cambridge University Press. Bucholtz, M., and Hall, K. 2005. "Identity and interaction: a sociocultural linguistic approach". Discourse Studies. London: Sage Publications,7(4–5):585–614. Burke, P. J., and Tully, J. 1977. "The Measurement of Role, Identity". Social Forces, 55:881–897. Davies,, Harré, R. 1990. "Positioning: The discursive production of selves". Journal for the Theory of Social Behavior,20(1):43–63. DeFina,A. 2011. "Discourse and Identity". In Discourse Studies: A Multidisciplinary Introduction, ed. by T.A. van Dijk, 263–282. London: Sage. Erikson, Erik. 1994. Identity and the Life Cycle. New York: W.W. Norton and Co. Gergen, KennethJ. 1991. The Saturated Self: Dilemmas of Identity in Contemporary Life. New York: Basic Books. Gergen, K. J. 1985. "The social constructionist movement in modern psychology". American Psychologist, 40 (3):266– Giddens, Anthony. 1991. Modernity and Self-Identity: Self and society in the Late Modern Age. Cambridge: Polity Press. Habermas,Jürgen. The Theory of Communicative Action: Reason and the rationalization of society. Boston: Beacon Press. Joseph, John. Language and Identity: National, Ethnic, Religious. Basingstoke: Palgrave Macmillan. LePage,R., and Tabouret-Keller, A. Acts of Identity: Creole-based: approaches to language and ethnicity. Cambridge: Cambridge University Press. Locke,A., Edwards, D. "Bill and Monica: Memory, emotion and normativity in Clinton's Grand Jury Testimony". British Journal of Social Psychology, 42:239–256. Myers, G. "Stance-taking and public discussion in blogs". Critical Discourse Studies,7 (4): 263–275. Online Etymology Dictionary. www.etymonline.com. Hornby, Albert Sydney. 1995. Oxford Advanced Learner's Encyclopedic Dictionary. Oxford: Oxford University Press. Potter, J., and Wetherell, M. 1987. Discourse and Social Psychology: Beyond Attitudes and Behavior. London: Sage. Ricœur,P. 1988. "L'identité narrative".Esprit, 7–8:295–304. Tabouret-Keller, A. 1998. "Language and identity". In The Handbook of Sociolinguistics, ed. by F. Coulmas, 315–326. Oxford: Blackwell. Tracy, K., and Naughton, J. "The Identity Work of Questioning in Intellectual Discussion". In Discourse Studies, ed. by T. A. van Dijk, 5:181–207. London: Sage. Turner, John. 1985. "Social Categorization and the self-concept: a social cognitive theory of group behavior". In Advances in Group Processes, ed. by E.Lawer, 2:77–121. ; Розглянуто поняття «суб'єкт дискурсивної діяльності» у взаємозв'язку зі складним і багатогранним дискурсивним явищем ідентичності. Проаналізовано теоретичні підходи до його вивчення з основним фокусом на кореляції між індивідуальним/персональним і соціальним/колективним рівнями ідентичності. Ідентичність доцільно досліджувати за допомогою соціокогнітивного підходу, у межах якого встановлено, що у свідомості кожної людини соціальний (колективний, інтеракційний) рівень ідентичності взаємодіє з когнітивним (індивідуальним, особистісним), що свідчить про їх діалектичний взаємозв'язок. Ідентичність формується в дискурсі й за допомогою дискурсу не лише як особистісна самопрезентація суб'єкта дискурсивної діяльності, а й як продукт взаємодії усіх учасників комунікації. Відповідно, саме завдяки ретельному лінгвістичному аналізу когнітивних, дискурсивних та інтеракційних механізмів само- та взаємоідентифікації у дискурсі уможливлюється виявлення індивідуальних і соціальних характеристик мовця. Ідентичності конструюються способом накопичення позицій суб'єкта дискурсивної діяльності у варіативних соціокультурних контекстах, чим зумовлено соціальну значущість і залежність феномена «суб'єкт дискурсивної діяльності» від ситуативних умов інтеракції. Отже, ідентичності, що формуються в конкретних ситуативних умовах, називають «ситуативними»; це дає можливість стверджувати: формування ідентичності та дискурсивне позиціювання – фундаментально пов'язані процеси, які не існують поза дискурсом і соціальною інтеракцією.

Formation of civic identity in Ukraine is examined carefully. It is legitimated that in culturally and ethnically variable Ukrainian society civic identity could serve as a form for basic identity on macro level. Structure of civic identity is defined as well as its specificity, which lies in combination of political, social and cultural markers (citizenship, patriotism, civility). National and civic identities mutually strengthen each other, forming kernel of macro identity, which mediate perception, communication and cooperation between community and state with Others beyond it. Key words: civic identity, national identity, regional identity, consolidation, patriotism, citizenship. ; Розглянуто формування громадянської ідентичності в Україні. Обґрунтовано тезу, що в полікультурному й багатоетнічному українському суспільстві саме громадянська ідентичність може стати основою формування базової макрорівневої ідентичності. Визначені структура громадянської ідентичності (громадянство, патріотизм, громадянськість) та її особливість, яка полягає в поєднуваності її політичних, соціальних та культурних маркерів. Відповідно національна й громадянська ідентичності можуть взаємно підсилювати одна одну, формуючи ядро макроідентичності, котра опосередковує сприйняття, комунікацію й співпрацю спільноти й держави з «Іншими» за її межами. Ключові слова: громадянська ідентичність, національна ідентичність, регіональна ідентичність, консолідація, патріотизм, громадянство.

The article analyzes the concepts of «nation», «identity», «national identity». Considered work of psychologists, philosophers,sociologists and educators definite problem. It is proved that national identity - a necessary condition for the preservation of the nation code. The study definite problem greatly complicated by the fact that today in modern scientific thought is no unity in the interpretation of the essential concepts such as «nation», «national identity». The article presents an analysis of these concepts, their nature and content. Particular attention is paid to the characterization of the concept of «identity».Wedemonstratetheetymology of the phrase «identity», which is derived from the Latin word «indenticus», which means «utotozhnenyy», «equally». Shown that foreign scientific thought it was confirmed only in the second half of the twentieth century, and in home – only after 1990. Today, the «identity» was one of the key determinants for understanding the realities of others, it is shown in the paper. That period is widely used in various sciences: psychology, sociology, philosophy, ethnology, politics, geopolitics, and so on. For many centuries the philosophical understanding of identity is a part of the problem utotozhnennya as the main characteristics being as construction multiplicity to a single start. In the classic tradition of the issues of identity explored ancient philosophers ( Parmenides, Plato, Aristotle, Ploin, Neoplatonists). In their view the fundamental identity serves quality of life, unity, in which there are no differences and relations close to uniformity. We have shown that the study of the problems associated with the growth of the national factor is very relevant in both theoretical and practical aspects. ; У статті здійснено аналіз понять «нація», «ідентичність», «національна ідентичність». Розглянуто праці психологів, філософів, соціологів та педагогів з означеної проблеми. Доведено, що національна ідентичність – необхідна умова збереження коду нації. У дослідженні означена проблема суттєво ускладнюється ще й тим, що на сьогоднішній день у сучасній науковій думці відсутня єдність у тлумаченні підставових понять, таких як «нація», «національна ідентичність». У статті здійснений аналіз цих понять, їх сутність і зміст. Окрема увага приділена характеристиці поняття «ідентичність». Продемонстровано етимологію виразу «ідентичність», що походить від латинського слова «indenticus», що означає «утотожнений», «одинаковий». Показано, що у зарубіжній науковій думці воно утвердилось лише з другої половини ХХ ст., а у вітчизняній – тільки після 1990 р. Сьогодні «ідентичність» стала одним із центральних детермінант для усвідомлення оточуючих реалій, показано у статті. Означений термін широко використовується у різноманітних науках: психології, соціології, філософії, етнології, політології, геополітиці і т. ін. Впродовж багатьох століть філософське осмислення ідентичності відбувається у рамках проблеми утотожнення як основної характеристики буття, як зведення множинності до єдиного початку. У класичній традиції питання ідентичності досліджували античні філософи (Парменід, Платон, Арістотель, Плоін, неоплатоники). У їхньому уявленні тожсамість виступає фундаментальною якістю буття, єдністю, у якій відсутні розбіжності і відносини впритул до одноманітності. Нами доведено, що вивчення проблем, пов'язаних зі зростанням національного фактора є досить актуальним як у теоретичному, так і практичному аспектах

The interconnection and interdependence between the processes of political regime consolidation and construction of identity on macro level in transforming societies have become the main focus or this article. Basing on the analysis of transitological conceptions, it has been defied that collective identity of community is the essential source of social, political and institutional changes, its' comprehension and, hence, its legitimization. It defies the course of institutional reforms, it effectiveness and democratic or authoritarian consolidation as a result.The crisis of Ukrainian identity in post-communist period defies social and political transformations and has negative inflence on regime consolidation. We have determined some negative factors for the consolidation of society and formation of the identity of Ukrainian community, such as: 1) weakness of Ukrainian state; 2) fragmentation of political elite, its orientation on short-term corporate goals; 3) profound external information inflence, mainly on the part of Russian Federation, that is accompanied by an aggressive imposition of an idea of «Russian World», «Slavic brotherhood», a denial of national identity of Ukrainian people, its language and culture; 4) incompleteness of unifid values system; 5) insuffiient development of social identity as common matrix for the development of other levels. At the same time some positive tendencies have not remained unnoticed, which form the fertile ground for the formation of Ukrainian nation according to corresponding identifiation markers: 1) clear delineation and formation of the image of the alien (other), caused by Russian aggression; 2) a choice of the majority of the country in favor of EU. The formation of supranational level of identity, as a feeling of belonging to a wider civilization community, is essential for the developing societies, which experience certain problems of self identifiation. ; Проанализирована взаимосвязь трансформации и конструирования идентичности в транзитных обществах с процессами консолидации политического режима. Обоснованно взаимозависимость процессов консолидации нового режима и становления национально-государственной идентичности. Утверждается, что в условиях размытости, амбивалентности политических, социальных и национально-этнических идентичностей переходных обществ, наднациональные (цивилизационные) идентичности, обусловленные интеграционными устремлениями, способствуют формированию новой идентичности сообщества на макроуровне. Выяснены особенности формирования макроуровневой идентичности в условиях значительного влияния региональных идентичностей и региональной разрозненности Украины ; Проаналізовано взаємозв'язок трансформації й конструювання ідентичності в транзитних суспільствах з процесами консолідації політичного режиму. Обґрунтовано взаємозалежність процесів консолідації нового режиму і становлення національно-державної ідентичності. Стверджується, що в умовах розмитості, амбівалентності політичних, соціальних та національно-етнічних ідентичностей перехідних суспільств, наднаціональні (цивілізаційні) ідентичності, зумовлені інтеграційними спрямуваннями, сприяють формуванню нової самототожності спільноти на макрорівні. З'ясовано особливості формування макрорівневої ідентичності в умовах значного впливу регіональних ідентичностей та регіональної розрізненості України.

У статті наголошується, що один із головних викликів, які постали перед Україною після здобуття незалежності, і до сьогодні не втратив актуальності – це питання пошуку національної ідентичності. Українська ідентичність є визначальним підґрунтям становлення демократичних основ життя суспільства та української національної держави. В умовах глобальних викликів 2020 року питання утвердження української ідентичності ще більше актуалізується насамперед у контексті національної безпеки.Формування загальнонаціональної ідентичності є чинником національної безпеки України. Забезпечення національної безпеки особливо актуалізувалося в умовах тих змін і викликів, які виникли в епоху глобалізації. Нові виклики у сфері національної безпеки насамперед пов'язані з кризовими явищами у світовій економіці, епідемією коронавірусної хвороби, посиленням небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. Акцентується увага на тому, що у новій Стратегії національної безпеки України (2020) йдеться про протидію деструктивній пропаганді і про необхідність розвитку української культури як основи консолідації української нації та зміцнення її ідентичності.Аналізуються найбільші виклики 2020 року: COVID-19, криза в системі української освіти та демографічна криза. Поширення коронавірусної інфекції перетворилося на масштабну, реальну глобальну та одночасно національну загрозу безпеці України. Зазначається, що у сучасних умовах українська освіта не відповідає ані сучасним запитам з боку особистості та суспільства, ані потребам економіки, ані світовим тенденціям. Чинна в Україні система освіти не враховує викликів сьогодення, серед яких найвідчутніші – епідемія коронавірусної хвороби та збройна агресія РФ проти України. Демографічні тенденції сучасної України можуть призвести до значного зменшення чисельності українців і заселення країни іншокультурними іммігрантами, що внаслідок створить виклик державності та ідентичності. ; The article emphasizes the fact that one of the main challenges Ukraine faced after gaining its independence and which hasn't lost its relevance till today is the question of finding its national identity. Ukrainian identity is the defining basis for the formation of democratic foundations of the society and the Ukrainian nation-state. In the context of the global challenges of 2020, the issue of establishing Ukrainian identity is even more relevant, primarily in the context of national security.Formation of the national identity is a factor in the national security of Ukraine. Ensuring national security has become especially important in the context of global changes and challenges that have arisen in the globalization era. New challenges in the field of national security are primarily related to the crisis in the world economy, the epidemic of coronavirus, increased risk of emergencies of natural and man-made nature. Emphasis is placed on the fact that the new National Security Strategy of Ukraine (2020) deals with counteracting destructive propaganda and the need to develop Ukrainian culture as a basis for consolidating the Ukrainian nation and strengthening its identity.The article analyzes the biggest challenges of 2020: COVID-19, the crisis in the Ukrainian education system, and the demographic crisis. The spread of coronavirus infection has become a large-scale, real global, and at the same time a national threat to Ukraine's security. It is noted that in modern conditions, Ukrainian education doesn't meet the modern demands of the individual and society, either the needs of the economy or global trends. The current education system in Ukraine doesn't take into account today's challenges, the most significant of which are the coronavirus epidemic and Russia's armed aggression against Ukraine. Demographic trends in modern Ukraine can lead to a considerable reduction in the number of Ukrainians and the population of the country by foreign cultural immigrants, who, in turn, will create a challenge to statehood and identity.

У статті наголошується, що один із головних викликів, які постали перед Україною після здобуття незалежності, і до сьогодні не втратив актуальності – це питання пошуку національної ідентичності. Українська ідентичність є визначальним підґрунтям становлення демократичних основ життя суспільства та української національної держави. В умовах глобальних викликів 2020 року питання утвердження української ідентичності ще більше актуалізується насамперед у контексті національної безпеки.Формування загальнонаціональної ідентичності є чинником національної безпеки України. Забезпечення національної безпеки особливо актуалізувалося в умовах тих змін і викликів, які виникли в епоху глобалізації. Нові виклики у сфері національної безпеки насамперед пов'язані з кризовими явищами у світовій економіці, епідемією коронавірусної хвороби, посиленням небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. Акцентується увага на тому, що у новій Стратегії національної безпеки України (2020) йдеться про протидію деструктивній пропаганді і про необхідність розвитку української культури як основи консолідації української нації та зміцнення її ідентичності.Аналізуються найбільші виклики 2020 року: COVID-19, криза в системі української освіти та демографічна криза. Поширення коронавірусної інфекції перетворилося на масштабну, реальну глобальну та одночасно національну загрозу безпеці України. Зазначається, що у сучасних умовах українська освіта не відповідає ані сучасним запитам з боку особистості та суспільства, ані потребам економіки, ані світовим тенденціям. Чинна в Україні система освіти не враховує викликів сьогодення, серед яких найвідчутніші – епідемія коронавірусної хвороби та збройна агресія РФ проти України. Демографічні тенденції сучасної України можуть призвести до значного зменшення чисельності українців і заселення країни іншокультурними іммігрантами, що внаслідок створить виклик державності та ідентичності. ; The article emphasizes the fact that one of the main challenges Ukraine faced after gaining its independence and which hasn't lost its relevance till today is the question of finding its national identity. Ukrainian identity is the defining basis for the formation of democratic foundations of the society and the Ukrainian nation-state. In the context of the global challenges of 2020, the issue of establishing Ukrainian identity is even more relevant, primarily in the context of national security.Formation of the national identity is a factor in the national security of Ukraine. Ensuring national security has become especially important in the context of global changes and challenges that have arisen in the globalization era. New challenges in the field of national security are primarily related to the crisis in the world economy, the epidemic of coronavirus, increased risk of emergencies of natural and man-made nature. Emphasis is placed on the fact that the new National Security Strategy of Ukraine (2020) deals with counteracting destructive propaganda and the need to develop Ukrainian culture as a basis for consolidating the Ukrainian nation and strengthening its identity.The article analyzes the biggest challenges of 2020: COVID-19, the crisis in the Ukrainian education system, and the demographic crisis. The spread of coronavirus infection has become a large-scale, real global, and at the same time a national threat to Ukraine's security. It is noted that in modern conditions, Ukrainian education doesn't meet the modern demands of the individual and society, either the needs of the economy or global trends. The current education system in Ukraine doesn't take into account today's challenges, the most significant of which are the coronavirus epidemic and Russia's armed aggression against Ukraine. Demographic trends in modern Ukraine can lead to a considerable reduction in the number of Ukrainians and the population of the country by foreign cultural immigrants, who, in turn, will create a challenge to statehood and identity.

Defined the specific functioning of political discourse, his specificity, priority definitions. Defined heuristic possibilities of political discourse. It was found specific political identity in the context of political discourse and variability of this concept by the corellation with the alien concept.Key words: alien, political discourse, political identity, pluralism, concept, individuality. ; Визначено специфіку функціонування політологічного дискурсу, його особливості, пріоритетні характеристики й евристичні можливості. З'ясовано своєрідність політичної ідентичності в контексті політологічного дискурсу, а також змінюваність цього поняття через співвідношення із концептом чужинця.Ключові слова: чужинець, політологічний дискурс, політична ідентичність, плюралізм, концепт, індивідуальність.

The purpose of article is to determine the features of the representation of Ukrainian identity in "TikTok" social media. The methodology. Through a specially account created by the author, a qualitative content­analysis of the videos in the TOP­50 Ukrainian blogs and a search for videos on the most popular Ukrainian studies tags had been conducted. The results of the case had been compared with the data obtained by the author in the process of researching other popular in Ukraine social media and networks— Instagram, Facebook, Telegram. The results. "TikTok" had been defined not only as a dynamic and entertaining social media, but also as an increasingly active socio­political actor. It has been established that, unlike other social media and networks, "TikTok" broadcasts Ukrainian identity simultaneously at the civic­political, linguistic­cultural and ethnically charged levels. The most socially significant practices of spreading the actual, linguistic and cultural identity of Ukrainians have been identified. These are: а) the practices of using in network activity only Ukrainian language; b)practices of conscious popularization of the Ukrainian language through the shooting of special videos. It had been shown that, on the other hand, the most widespread level of civic and political identity in "TikTok" is marked by a not favorable attitude to one's own national and state affiliation. This is a consequence of inefficient socio­economic modernization of the country in recent decades. The topicality. This is the first attempt of not popular, but scientific research of "TikTok" as an active socio­political actor in Ukraine. The practical significance. The information contained in this article may be useful for teaching the various courses, for the scholars, researchers of Ukrainian culture. ; «ТікТок» визначено не лише як динамічне і розважальне соціальне медіа, а і як дедалі активніший суспільно­політичний суб'єкт. Обмірковано, що, на відміну від інших популярних у країні соціальних медіа та мереж, «ТікТок» транслює українську ідентичність водночас на громадянсько­політичному, мовно­культурному та етнонаснаженому рівнях одночасно. Визначено найбільш суспільно значущі практики поширення фактичної, мовно­культурної ідентичності українців. Показано, що наймасовіший рівень громадянсько­політичної ідентичності в «ТікТок», натомість, відзначається не надто прихильним ставленням до власної національно­державної належності.

У представленій статті автором аналізуються категорії Символічне, Реальне, Уявне психоаналітичної теорії Жака Лана у проекції на мовну проблематику. Дослідження проблематики мовної ідентичності як Символічного, Реального та Уявного у сучасному соціально­гуманітарному пізнанні зумовлено тим, що взаємодія між Реальним, Уявним та Символічним має значний вплив на формування ідентичності. Причому цей вплив можна визначити і як щодо людини як суб'єкта мовної поведінки, і як щодо мовних феноменів. У статті пропонується аналіз робіт вітчизняних і закордонних філософів та соціологів, які досліджували цю тематику, зокрема вивчали функціонування уявного та символічного в системі соціальних та політичних відносин, в соціальній структурі та в структурі мови. Однак соціологічний аналіз категорії Символічне, Реальне, Уявне у проекції на мовну проблематику не був представлений у роботах дослідників, тому метою роботи є здійснення інтерпретації мовної ідентичності як Символічного, Реального та Уявного у сучасному соціально­гуманітарному пізнанні в контексті наукових доробок таких дослідників, як П. Бурдьє, Е. Гіденс, Ф. де Соссюр, П. Бергер, Т. Лукман, Дж.Г. Мід. У статті запропоновано інтерпретацію мовної ідентичності як Символічного, Реального та Уявного у сучасному соціально­гуманітарному пізнанні, яка дозволяє описати мовну ідентичність як таку, що засвоюється індивідом за допомогою оцінок, застосовується для побудови власної картини світу за допомогою символів та відтворюється за допомогою поведінки, структурованої уявними категоріями. Незважаючи на існування множини варіантів інтерпретації мовної ідентичності проекція категорій Символічне, Реальне та Уявне на мовну проблематику може стати новаторським підходом у дослідженні мовних феноменів, адже дозволяє змістити акценти з стандартизованих методик на рефлексивні з метою виявлення глибинних сенсів та кодів досліджуваного явища, феномена, процесу. ; У представленій статті автором аналізуються категорії Символічне, Реальне, Уявне психоаналітичної теорії Жака Лана у проекції на мовну проблематику. Дослідження проблематики мовної ідентичності як Символічного, Реального та Уявного у сучасному соціально­гуманітарному пізнанні зумовлено тим, що взаємодія між Реальним, Уявним та Символічним має значний вплив на формування ідентичності. Причому цей вплив можна визначити і як щодо людини як суб'єкта мовної поведінки, і як щодо мовних феноменів. У статті пропонується аналіз робіт вітчизняних і закордонних філософів та соціологів, які досліджували цю тематику, зокрема вивчали функціонування уявного та символічного в системі соціальних та політичних відносин, в соціальній структурі та в структурі мови. Однак соціологічний аналіз категорії Символічне, Реальне, Уявне у проекції на мовну проблематику не був представлений у роботах дослідників, тому метою роботи є здійснення інтерпретації мовної ідентичності як Символічного, Реального та Уявного у сучасному соціально­гуманітарному пізнанні в контексті наукових доробок таких дослідників, як П. Бурдьє, Е. Гіденс, Ф. де Соссюр, П. Бергер, Т. Лукман, Дж.Г. Мід. У статті запропоновано інтерпретацію мовної ідентичності як Символічного, Реального та Уявного у сучасному соціально­гуманітарному пізнанні, яка дозволяє описати мовну ідентичність як таку, що засвоюється індивідом за допомогою оцінок, застосовується для побудови власної картини світу за допомогою символів та відтворюється за допомогою поведінки, структурованої уявними категоріями. Незважаючи на існування множини варіантів інтерпретації мовної ідентичності проекція категорій Символічне, Реальне та Уявне на мовну проблематику може стати новаторським підходом у дослідженні мовних феноменів, адже дозволяє змістити акценти з стандартизованих методик на рефлексивні з метою виявлення глибинних сенсів та кодів досліджуваного явища, феномена, процесу. ; In the article, the author analyzes the symbolic, real, and imaginary categories of psychoanalytic theory of Jacques Lacana projection on language issues. Research issues of language identity as a symbolic, real and imagined in contemporary social and humanitarian knowledge due to the interaction between real, imaginary and symbolic have a significant influence on the formation of identity. Moreover, this influence can be defined when human is the subject of language behavior, and when defining linguistic phenomena. The paper presents the analysis of the works of domestic and foreign philosophers and sociologists who have studied this subject, in particular studied the imaginary and symbolic functioning in the social and political relations in the social structure and the structure of language. However, sociological analysis category symbolic, real, imaginary projection of language problems was not represented in the work of researchers, and the goal is implementation of the interpretation of language identity as a symbolic, real and imagined in contemporary social and humanitarian knowledge in the context of scientific research achievements such as P. Bourdieu, E. Giddens, Ferdinand de Saussure, P. Berger, T. Lukman, G.H. Mead. In the article proposed interpretations of language identity as a symbolic, real and imaginary in contemporary social and humanitarian knowledge allows to describe linguistic identity as being absorbed by the individual using evaluations, used to build their own picture of the world through symbols and are played using behaviors structured imaginary categories. Despite the existence of a plurality of options interpreting linguistic identity, the symbolic, real and imagined projection of categories on language problems can be an innovative approach to the study of linguistic phenomena, as it allows to shift the emphasis from standardized methods to reflective identifying meanings and codes of the phenomenon or process.

Problem setting. The current conditions of developing Ukrainian society are characterized by the modernization of all spheres of publicity, the introduction of democratic forms of the organization of public power, and the definition of strategic goals for further development. Such positive changes are opposed by the hybrid war of the Russian Federation, which seeks to undermine the integrity of Ukraine, in particular, to blur the unity of Ukraine as well as the unity and sovereignty of Ukrainianness. Under these conditions, the theory and practice of public administration have high tasks – to develop and implement the policy of Ukrainian centrism, to bring to life the political identity of society.Recent research and publications analysis concerning the raised problem may be carried out in several directions. First of all, it should be noted that consideration of the contemporary problem of Ukrainian identity should be based on the literary heritage of the great artists of Ukraine (T. Shevchenko, I. Franko, Lesya Ukrainka, etc.) and take into account the contemporary works of prominent researchers of typical features of the people (Yu. Shevelova, L. Kostenko, O. Zabuzhko, L. Ivshyna, etc.). Theoretical and methodological foundations for considering identity as a factor in the development of modern society are laid in the ideas of the classics of world thought (J. Bodriiar, Y. Habermas, V. Dilthey, E. Erikson, L. F. G. Svedsen, F. Fukuyama, etc.). The general social importance of solving the problem of Ukrainian identity is reflected in the works of Ukrainian scholars such as E. Bystrytskyi, V. Horbulin, S. Datsiuk, A. Kolodii, H. Pocheptsov. The public-managerial format for asserting Ukrainian identity is revealed by the following authors: V. Pasichnyk, N. Pidberezhnyk, O. Shaparenko and others.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. The analyzed works raise important aspects of the theoretical interpretation and social significance of Ukrainian identity but do not fully reveal the peculiarities of its practical assertion by public-managerial means in conditions of the uncompromising hybrid war on the part of the Russian Federation. Accordingly, the paper objective is defined as a justification of the topicality of the usage of theoretical and practical potential of public administration for the preservation and development of Ukrainian identity.Paper main body. The starting point of the article is the statement that the modern expansion of the sphere of public administration includes new socio-cultural layers of influence on further development. Accordingly, the value of the level of the conscious attitude, rational understanding of the carried out transformations is increasing. One of the important aspects of personal awareness of social processes is the determination of the identity. The topicality of the problem of Ukrainian identity has been considered in the context of several contemporary challenges, among which the incompleteness of its formation and the systemic efforts of the Kremlin directed at destroying this powerful resource of development are of particular importance.A distinction is drawn between Ukrainian and Russian national identity, which is, first and foremost, in the level of orientation towards civilizational and democratic values, in attitude to the ways of social self-realization and so on.The classification of the main directions of destructing Ukrainian identity by the propaganda machine of the Russian Federation is carried out, within which four blocks, twelve specific influences and goals are fixed. Accordingly, the means of counteracting such semantic aggression are indicated. The conceptual basis of Ukrainian identity is political Ukrainian-centrism as a comprehensive statement of a common civilizational future.It is substantiated that compliance with the policy of strengthening Ukrainian identity by public-managerial means is possible due to the combination of theoretical and practical content of the activity of all subjects of modernization of society. The content of specific steps of forming Ukrainian identity is revealed.Conclusions of the research and prospects for further studies. It is stated that one of the pressing challenges of the present is to preserve and strengthen Ukrainian identity as an effective resource for Ukraine's development. Identity is revealed through several essential features, a self-awareness of the subject of his or her inner affinity with social groups. Ukrainian identity differs qualitatively from Russian identity in terms of democracy, tolerance and rationality. It is substantiated that Russian aggression towards all Ukrainian is largely due to the resentment syndrome. Emphasis is placed on the public-managerial format of strengthening Ukrainian identity and the theoretical and practical tools of this process are revealed. Prospective directions of further scientific research of the raised problematics will be the search for the answer to the questions about the deep structures of social and political identity, as well as about specific ways of influence of the sphere of publicity on the formation of Ukrainian identity. ; Досліджено публічно-управлінський аспект сучасної боротьба за українськуідентичність у контексті розкриття сфери публічності як багатогранного процесу забезпечення розвитку демократії та державного суверенітету України. На основі визначення ідентичності як результату самоусвідомлення особою своєї спорідненості з певною соціальною групою виокремлено сутнісні ознаки саме української ідентичності. Продемонстровано її принципову відмінність від російської ідентичності, яка значною мірою заснована на ресентименті – прагненні трансформувати (сублімувати) почуття образи і заздрості у синдром агресивності та помсти. Обґрунтовано положення, що боротьба за українську ідентичність у публічно-управлінському форматі має теоретико-методологічний та практично-прикладний аспекти, що реалізуються поєднанням спільних зусиль більшості суб'єктів соціального розвитку.