PERSONNEL RECOVERY AND POST-ISOLATION SUPPORT OF RETURNEES AFTER ISOLATION: THE ISSUES OF TERMINOLOGY ; ВІДНОВЛЕННЯ ТА ПОСТІЗОЛЯЦІЙНИЙ СУПРОВІД ОСІБ, ЗВІЛЬНЕНИХ З ВИМУШЕНОЇ АБО ПРИМУСОВОЇ ІЗОЛЯЦІЇ: ПИТАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ
The article is focusing on a topical problem of improving terms should be used to describe, to research and to manage Personnel recovery processes. Special problems of using the terminology may be caused by the hybrid specifics of the conflict. In such situation, such terms as isolation could be very convenient and informative, as far as they are out of the political context. The author proposes interpreting in Ukrainian of such terms as isolation, forced isolation, isolated personnel, returnee, released personnel, recovery, personnel recovery, reintegration, post-isolation activities, post-isolation debriefing. At the same time, the author proposes new meanings of post-isolation support, recovery and post-isolation support system, post-isolation adaptation, taking into account NATO experience and the features of hybrid warfare. The specifics of interpreting and using the term recovery is under the special attention in the article as far as the English and the Ukrainian meanings of the word are not the same. All terms are proposed as a system concept to be helpful to organize personnel recovery, reintegration and post-isolation activities as standard processes, due to NATO AJP 3.7. and basing on the Department of Defense reintegration model. At the same time, all the terms proposed work for the interagency reintegration and post-isolation support model, designed in Ukraine during 2017-2019. The Interagency reintegration and post-isolation support model grounds on the reintegration model of the Department of Defense, USA and is adaptable to manage mass releases and to deal with hybrid threats focused on human and society. The terms proposed should be useful for public administration and scientific researches. ; Статтю присвячено актуальній науковій проблемі удосконалення категоріально-понятійного апарату з проблем відновлення та постізоляційного супроводу осіб, звільнених з вимушеної або примусової ізоляції, з урахуванням досвіду НАТО та особливостей ведення гібридної війни. Автором запропоновано систему понять, застосування яких дозволяє аналізувати перебування людини в умовах ворожого оточення та наслідки такого перебування як наукову проблему, а також планувати та реалізовувати комплекс практичних заходів, спрямованих на ефективне постізоляційне відновлення звільнених з ізоляції осіб та сприяння їх постізоляційній адаптації. Зокрема, запропоновано впровадити у вітчизняний науковий лексикон та практику державного управління такі поняття як «особи, які перебували або перебувають у примусовій ізоляції», «особи, звільнені з вимушеної або примусової ізоляції», «вимушена ізоляція», «примусова ізоляції», «відновлення особового складу після перебування в мовах ізоляції», а також визначення реінтеграційних та постізоляційних заходів, постізоляційного дебрифінгу. Особливості відновлення громадян України після перебування в умовах примусової ізоляції, розроблення інтегративної моделі реінтеграції та постізоляційного супроводу звільнених з ізоляції осіб визначили доцільність формулювання понять, застосування яких в зазначеному контексті є новим не тільки для української, але і для міжнародної професійної спільноти. Такими поняттями є система відновлення та постізоляційного супроводу звільнених з ізоляції осіб, система реінтеграції та постізоляційного супроводу особового складу, постізоляційна адаптація як мета процесу реінтеграції та постізоляційного супроводу, а також власне поняття постізоляційного супроводу. Запропонована в статті термінологія повністю відповідає інтегрованій міжвідомчій моделі реінтеграції та постізоляційного супроводу звільнених з ізоляції осіб, розробленій українськими фахівцями сектору безпеки та оборони у відповідності до вимог Об'єднаної союзницької доктрини щодо відновлення особового складу в умовах ворожого оточення (AJP-3.7) та реінтеграційній методології Міністерства оборони США, та може бути застосована, зокрема, при плануванні заходів відновлення особового складу сил оборони та сил безпеки України.