Suchergebnisse

The term «international legal standards» is considered to be the most acceptable designation of the rules for the national legislation of Ukraine. Such rules are included in various international documents and in standardized rules of conduct of subjects in certain areas of intergovernmental cooperation. Their significance for the national legislation of Ukraine lies in the fact that they perform the function of a guideline. But such rules require adaption to the norms of domestic law. During the years of independence, the judicial system of Ukraine has been reformed repeatedly. However, the objectives set before it have never been implemented. For a successful judicial reform, one pattern can be traced: reform of the judicial system should take place in a comprehensive manner: reforming the judicial system itself and other related legal institutions. Therefore, the problem of reforming the judiciary in Ukraine has never been so relevant as nowadays. The most important preconditions for the development of civil society should be quality, stable legislation and effective justice. These can really provide a reliable protection of human rights and freedoms, the interests of society and of the state in order to eradicate tyranny and iniquity. A theoretical understanding of the issues of the implementation of judicial and legal reform is necessary in order to ensure the effective functioning and further development of the judicial system. Such research is necessary for the study and further consideration of problems that arise in the process of reform. ; Термін «міжнародно-правові стандарти» для національного законодавства України вважається найбільшприйнятним позначенням закріплених у різноманітних міжнародних документах норм, стандартизованими правилами поведінки суб'єктів у тих чи інших сферах міждержавного співробітництва. Їх значення для національного законодавства України полягає в тому, що вони є своєрідним орієнтиром. Але такі норми потребують конкретизації і доповнення з боку норм внутрішньодержавного права. За роки незалежності судова система України піддавалася реформуванню неодноразово. Однак поставлені перед нею цілі до кінця так і не були реалізовані.Для успішного проведення судової реформи простежується одна закономірність – реформування судової системи має відбуватися комплексно, а саме реформування самої судової системи, судоустрою та інших пов'язаних правових інститутів. Проблема реформування судової влади в Україні натепер виявляє свою актуальність як ніколи, оскільки найважливішими передумовами розвитку громадянського суспільства мають стати якісне, стабільне законодавство та ефективне правосуддя, які здатні реально забезпечувати надійний захист прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, щоб викорінити свавілля і беззаконня. Задля забезпечення ефективного функціонування та подальшого розвитку судової системи необхідне теоретичне осмислення питань реалізації судово-правової реформи. Такі дослідження є необхідними для вивчення і подальшого врахування проблем, які виникають у процесі здійснення реформи.

The article deals with the problematic aspects of the legal protection of information relations in general and the transformation of information relations in the judicial system. There are many issues that are still not regulated at the legislative level and are interpreted ambiguously in scientific works. The article examines different points of view regarding the concept of information relations, author's understanding of the concept of information relation is proposed. The issue of integration of information relations, in particular, the importance and tasks of information relations in legal proceedings, is considered. ; Стаття присвячується проблемним аспектам правової охорони інформаційних правовідносин в цілому та трансформації інформаційних відносин в системі судочинства. Незважаючи на підвищений науковий інтерес до інформаційної сфери, залишається багато питань, які досі не врегульовані на законодавчому рівні та неоднозначно трактуються в наукових працях. Досліджуються різні точки зору щодо поняття інформаційних правовідносин, пропонується авторське розуміння поняття інформаційних правовідносин. Розглядається питання інтеграції інформаційних правовідносин, зокрема значення та завдання інформаційних правовідносин в судочинстві.

The article deals with the problematic aspects of the legal protection of information relations in general and the transformation of information relations in the judicial system. There are many issues that are still not regulated at the legislative level and are interpreted ambiguously in scientific works. The article examines different points of view regarding the concept of information relations, author's understanding of the concept of information relation is proposed. The issue of integration of information relations, in particular, the importance and tasks of information relations in legal proceedings, is considered. ; Стаття присвячується проблемним аспектам правової охорони інформаційних правовідносин в цілому та трансформації інформаційних відносин в системі судочинства. Незважаючи на підвищений науковий інтерес до інформаційної сфери, залишається багато питань, які досі не врегульовані на законодавчому рівні та неоднозначно трактуються в наукових працях. Досліджуються різні точки зору щодо поняття інформаційних правовідносин, пропонується авторське розуміння поняття інформаційних правовідносин. Розглядається питання інтеграції інформаційних правовідносин, зокрема значення та завдання інформаційних правовідносин в судочинстві.

As Ukraine has taken the course on European integration and is actively implementing it after the signing and ratification of the Association Agreement with the European Union in 2014 and its entry into force on September 1, 2017, the issue of protection of intellectual property rights is gaining great importance. Improving the protection of intellectual property rights involves implementation of many tasks related to both the improvement of legislation, law enforcement practice and active involvement and constant interaction of state authorities, law enforcement, fiscal authorities, etc., as well as development of appropriate legal mechanisms. The judicial branch of power, which is in the stage of active reformation, plays a significant role in this process. Reforming of Ukrainian judicial system involves deepening of the specialization of judges, which is a result of the formation of a separate judicial body – the High Specialized Court on Intellectual Property. The right to judicial protection is guaranteed by acts of international law and the norms of national legislation. Article 55 of the Constitution of Ukraine stipulates that human and citizen rights and freedoms are protected by court. Everyone is guaranteed the right for judicial appeal against decisions, actions or inactivity of state authorities, local governments, acting officials and civil servants. For the implementation of the principle of judicial protection of civil law and interests, the content of Article 16 of the Civil Code of Ukraine, which establishes the general principles for the protection of civil rights and interests by a court, is of fundamental importance. In order to ensure the protection of intellectual property rights, the court may use any means of protection provided for by civil law. Intellectual property disputes are among the most difficult to deal with. Taking into account the overload of courts in Ukraine, the resolution of intellectual property disputes in a separate consideration today is of great current interest, so there are expectations that the High Specialized Intellectual Property Court will improve the quality of case handling, develop a unified judicial practice without distinction for civil and economic processes, as well as significantly reduce the time for dealing with cases. ; В статье проанализировано действующее законодательство Украины, регулирующее защиту прав интеллектуальной собственности, исследованы особенности защиты прав интеллектуальной собственности в контексте реформирования и создания Высшего суда по вопросам интеллектуальной собственности. Проанализированы положения теории гражданского права по судебной защите прав интеллектуальной собственности как один из факторов, определяющих особенности реализации принципа защиты гражданских прав и охраняемых интересов в сфере интеллектуальной собственности, сформулированы выводы по совершенствованию национальной системы правовой охраны интеллектуальной собственности. ; У статті проаналізовано положення чинного законодавства України, що регулює захист прав інтелектуальної власності, досліджено особливості захисту прав інтелектуальної власності в контексті реформування судової системи. Розкрито положення теорії цивільного права щодо судового захисту прав інтелектуальної власності як одного факторів, що визначають особливості реалізації принципу захисту цивільних прав та охоронюваних інтересів у сфері інтелектуальної власності, окреслено перспективи роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

It is highlighted that the foundations of the judicial system in Poland were determined by the Constitution of March 17, 1921, which recognized court as a separate body of state power, independent of the executive and legislative branches. The judges were appointed by the head of state and they, under the law, were to be independent of the state administration. It was a generally accepted principle of legal proceedings of that time. The March Constitution of 1921 (Article 83) provided for the participation of the population in jury courts, although such courts acted only on the former Austrian territory, particularly in Galicia. Legally, the scope of their competence and territorial jurisdiction were determined by ministerial orders of January 23, 1920 (on jury trials in the Lviv district of appeal) and on December 25, 1920 (on the activities of jury trials in Berezhany, Chortkiv, Kolomyia, Stanislaviv, Stryi, Ternopil and Zolochiv).It is shown that the issue of courts in the Constitution of 1935 was devoted to the XI section of the fundamental law of the state (wymiar sprawiedliwości), the articles of which regulated the functions of judicial authorities. The Constitution imposed on the courts the duty to protect the legal order in the state and to form a «legal sense» of society (Article 64 §2). By definition of Ivanna Luchakivska, the courts ceased to be «organs of the people» and became state bodies subordinate to the president (the definition of «independent» was omitted). Although under the April Constitution (Article 65), the president appointed judges, but Art. 66, 67 gave the authorities the right to suspend the principle of immunity and provided extensive opportunities for the movement and removal of judges altogether during the period of judicial organization reorganization, carried out on the basis of a «legislative act» or even a decree of the President of Poland. Consequently, the constitution itself created conditions for greater dependence of judges on the executive power. ; Проаналізовано конституційно-правові засади розвитку судової системи Другої Речі Посполитої (1918–1939 роки). Акцентовано увагу на тому, що конституційний розвиток судової системи Другої Речі Посполитої відбувався двома етапами. Розкрито характерні риси першого етапу формування польської судової системи (1918–1928 років), зокрема цей етап позначився функціонуванням різних (російської, австрійської та німецької) систем судових органів, пристосуванням їх до нових соціально-політичних умов та наростанням деформацій, зумовлених порушенням демократичних засад Березневої конституції 1921 року. Зазначено, що другий етап (1928–1939 роки) передбачав створення єдиної системи загаль­них судів та її зміни у напрямку антидемократичних засад. Результатами судової реформи 1928 року було створення єдиної системи загальних судів, хоча і не були чітко узгоджені організаційні та структурні засади всіх ланок загальних судів, а також, не в повному обсязі визначена їхня компетенція. Після прийняття конституції 1935 року у судовій системі наявна тенденція до обмеження незалежності судів, що негативно впливало на виконання ними об'єктивного і справедливого судочинства.

The article by summarizing developments sociology, philosophy, political science, kratolohiyi legitimacy of the essence, defines its characteristics and functions. Evaluated the use of this knowledge when disclosing the nature of judicial legitimacy. ; В статье на основании обобщения знаний социологии, философии, политологии, кратологии о сущности легитимности власти, формулируются ее признаки и функции. Оценивается возможность использования этих знаний при раскрытии сущности легитимности власти судебной. ; У статті на підставі узагальнення напрацювань соціології, філософії, політології, кратології щодо сутності легітимності влади формулюються її ознаки та функції. Оцінюється можливість використання цих знань при розкритті сутності легітимності влади судової.

У статті на підставі узагальнення напрацювань соціології, філософії, політології, кратології щодо сутності легітимності влади формулюються її ознаки та функції. Оцінюється можливість використання цих знань при розкритті сутності легітимності влади судової. ; В статье на основании обобщения знаний социологии, философии, политологии, кратологии о сущности легитимности власти, формулируются ее признаки и функции. Оценивается возможность использования этих знаний при раскрытии сущности легитимности власти судебной. ; The article by summarizing developments sociology, philosophy, political science, kratolohiyi legitimacy of the essence, defines its characteristics and functions. Evaluated the use of this knowledge when disclosing the nature of judicial legitimacy.

The issues of the constitutional status of the High Council of Justice of Ukraine and the National Council of Justice of the Polish Republic are highlighted. The necessity of their status and tasks fixation on the constitutional level, viewing the current standards of justice, is emphasized. The efficiency of the justice reforms in Poland and their appraisal on the international level are proved to be closely associated with the National Council of Justice activity. The Constitutional Tribunal of the Polish Republic has designated the status of the National Council of Justice as special, independent, central body of the state power with its functions closely linked to the judiciary. The National Council of Justice does not belong to the judiciary, taking into account the mode of its formation as well as tasks and competence.Having researched the organizational and functional issues of the National Council of Justice of the Polish Republic, of other European states as well as international acts that define the standards of the supremacy of law enforcement, the authors propose to fix in Ukraine's Constitution a number of provisions that will determine the tasks of the High Council of Justice of Ukraine and the main principles of its activity: 1) the judiciary of Ukraine is an independent brunch of power; 2) the High Council of Justice of Ukraine is an independent constitutional body of state power, whose obligation is the protection of the judiciary freedom and judges' independence; 3) the High Council of Justice is empowered to have recourse to the Constitutional Court of Ukraine on the issue of the laws and other legal acts constitutionality as well as on the construction of the Constitution and the laws of Ukraine concerning the courts functioning and judges' rights and freedoms assertion; 4) the authority of the High Council of Justice are determined by special law.Moreover, it is proposed to extend legislatively the authority of the High Council of Justice by devolving on it not inherent in other state institutions powers.Viewing the differences of the European states' judicial systems, their practices on provision of the judiciary freedom and judges' independence should be implemented by observing Ukrainian historical, national peculiarities and traditions and by taking into account the current standards of the judiciary organization and functioning. ; Досліджено питання конституційного статусу Вищої Ради Юстиції України та Націо­нальної Ради Судівництва Республіки Польща. Зазначено важливість закріплення їхн­ього статусу і завдань на конституційному рівні, з огляду на сучасні стандарти право­суддя. Доведено, що ефективність реформ правосуддя в Польщі та висока оцінка їх на міжна­родному рівні багато в чому пов'язані з діяльністю Національної Ради Судівництва, основним завданням якої є захист незалежності та самостійності суддів. Вказано, що Конституційний Трибунал Республіки Польща визначив статус Національної Ради Судів­ництва, як спеціального, самостійного центрального органу державної влади, функції якого пов'язані зі судовою владою. Національна Рада Судівництва не належить до системи орга­нів правосуддя з огляду на спосіб її формування, завдання, компетенцію.Запропоновано у Конституції України закріпити низку положень, які визначатимуть завдання діяльності Вищої Юстиції України: 1) судова влада України є незалежною від інших влад; 2) Вища Рада Юстиції України є незалежним конституційним органом державної влади, обов'язком якої є захист незалежності судів і самостійності суддів; 3) Вища Рада Юстиції України має право звернення до Конституційного суду України з питань конституційності законів та інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України, пов'язаних з діяльністю судів та за­безпеченням прав суддів; 4) повноваження Вищої Ради Юстиції України визначені спеціальним законом.

The issues of the constitutional status of the High Council of Justice of Ukraine and the National Council of Justice of the Polish Republic are highlighted. The necessity of their status and tasks fixation on the constitutional level, viewing the current standards of justice, is emphasized. The efficiency of the justice reforms in Poland and their appraisal on the international level are proved to be closely associated with the National Council of Justice activity. The Constitutional Tribunal of the Polish Republic has designated the status of the National Council of Justice as special, independent, central body of the state power with its functions closely linked to the judiciary. The National Council of Justice does not belong to the judiciary, taking into account the mode of its formation as well as tasks and competence.Having researched the organizational and functional issues of the National Council of Justice of the Polish Republic, of other European states as well as international acts that define the standards of the supremacy of law enforcement, the authors propose to fix in Ukraine's Constitution a number of provisions that will determine the tasks of the High Council of Justice of Ukraine and the main principles of its activity: 1) the judiciary of Ukraine is an independent brunch of power; 2) the High Council of Justice of Ukraine is an independent constitutional body of state power, whose obligation is the protection of the judiciary freedom and judges' independence; 3) the High Council of Justice is empowered to have recourse to the Constitutional Court of Ukraine on the issue of the laws and other legal acts constitutionality as well as on the construction of the Constitution and the laws of Ukraine concerning the courts functioning and judges' rights and freedoms assertion; 4) the authority of the High Council of Justice are determined by special law.Moreover, it is proposed to extend legislatively the authority of the High Council of Justice by devolving on it not inherent in other state institutions powers.Viewing the differences of the European states' judicial systems, their practices on provision of the judiciary freedom and judges' independence should be implemented by observing Ukrainian historical, national peculiarities and traditions and by taking into account the current standards of the judiciary organization and functioning. ; Досліджено питання конституційного статусу Вищої Ради Юстиції України та Націо­нальної Ради Судівництва Республіки Польща. Зазначено важливість закріплення їхн­ього статусу і завдань на конституційному рівні, з огляду на сучасні стандарти право­суддя. Доведено, що ефективність реформ правосуддя в Польщі та висока оцінка їх на міжна­родному рівні багато в чому пов'язані з діяльністю Національної Ради Судівництва, основним завданням якої є захист незалежності та самостійності суддів. Вказано, що Конституційний Трибунал Республіки Польща визначив статус Національної Ради Судів­ництва, як спеціального, самостійного центрального органу державної влади, функції якого пов'язані зі судовою владою. Національна Рада Судівництва не належить до системи орга­нів правосуддя з огляду на спосіб її формування, завдання, компетенцію.Запропоновано у Конституції України закріпити низку положень, які визначатимуть завдання діяльності Вищої Юстиції України: 1) судова влада України є незалежною від інших влад; 2) Вища Рада Юстиції України є незалежним конституційним органом державної влади, обов'язком якої є захист незалежності судів і самостійності суддів; 3) Вища Рада Юстиції України має право звернення до Конституційного суду України з питань конституційності законів та інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України, пов'язаних з діяльністю судів та за­безпеченням прав суддів; 4) повноваження Вищої Ради Юстиції України визначені спеціальним законом.

The article examines the problem of bringing Ukrainian judges to criminal liability for their so-called unlawful court decisions, the grounds for such liability compared with the grounds of criminal liability of judges for any acts related to their performance of their official powers. The paper analyzes international standards on criminal liability of judges and judges' immunity, as well as a court decision. It is determined that, in accordance with international standards, judicial immunity must be functional, that is extend exclusively to acts related to the passing of judicial decisions and execution of other official duties; judicial immunity should not apply to cases of unjust benefits received by judges, although this occurs in connection with the performance of their official duties, and for any crimes not related to the performance of their official duties; making an unlawful judicial decision or other act related to the performance of a judge's official duties may be recognized as a crime only on condition that there is intent. A judicial decision can be considered to be contrary to the content and purpose of justice which: a) is incomprehensible, and the reasons for making it unclear; b) does not provide legal certainty to the parties, does not resolve the dispute and intensifies the conflict; c) is unjustified, inadequate, such that it is not passed within a reasonable time and not as a result of a fair trial. The approaches of legislators of other states concerning the criminalization of the issuance of an unlawful judicial decision and other acts related to the performance of a judge's official duties are generalized. Thus, it has been found that criminal responsibility for acts related to the performance of official duties of a judge, in particular, the passing of court decisions, in the legislation of different countries, may appear: 1) none at all, or 2) there is a selfish act related to the performance of official duties of a judge, or 3) there is a deliberate rendering of a wrongful (illegal, biased, illegal and unreasonable, illegal and prejudiced) judgment – irrespective of selfish motives, or 4) there are other acts related to the performance of official duties of a judge. The requirements of the procedural legislation of Ukraine concerning court decisions and judicial practice are analyzed, and the definition of "unlawful judicial decision" is proposed.Article received 27.05.2019 ; У статті досліджено проблему притягнення українських суддів до кримінальної відповідальності за постановлення ними так званих неправосудних судових рішень, підстави такої відповідальності порівняно з підставами кримінальної відповідальності суддів за будь-які діяння, пов'язані з виконанням ними своїх службових повноважень. Здійснено аналіз міжнародних стандартів щодо кримінальної відповідальності суддів і суддівського імунітету, а також щодо судового рішення, узагальнено підходи законодавців інших держав щодо криміналізації постановлення неправосудного, незаконного та/або необґрунтованого чи упередженого судового рішення, а для порівняння – й інших діянь, пов'язаних із виконанням суддею службових обов'язків. Проаналізовано вимоги процесуального законодавства України щодо судових рішень, судову статистику та судову практику і запропоновано власне визначення поняття «неправосудне судове рішення».Матеріал надійшов 27.05.2019

The article examines the problem of bringing Ukrainian judges to criminal liability for their so-called unlawful court decisions, the grounds for such liability compared with the grounds of criminal liability of judges for any acts related to their performance of their official powers. The paper analyzes international standards on criminal liability of judges and judges' immunity, as well as a court decision. It is determined that, in accordance with international standards, judicial immunity must be functional, that is extend exclusively to acts related to the passing of judicial decisions and execution of other official duties; judicial immunity should not apply to cases of unjust benefits received by judges, although this occurs in connection with the performance of their official duties, and for any crimes not related to the performance of their official duties; making an unlawful judicial decision or other act related to the performance of a judge's official duties may be recognized as a crime only on condition that there is intent. A judicial decision can be considered to be contrary to the content and purpose of justice which: a) is incomprehensible, and the reasons for making it unclear; b) does not provide legal certainty to the parties, does not resolve the dispute and intensifies the conflict; c) is unjustified, inadequate, such that it is not passed within a reasonable time and not as a result of a fair trial. The approaches of legislators of other states concerning the criminalization of the issuance of an unlawful judicial decision and other acts related to the performance of a judge's official duties are generalized. Thus, it has been found that criminal responsibility for acts related to the performance of official duties of a judge, in particular, the passing of court decisions, in the legislation of different countries, may appear: 1) none at all, or 2) there is a selfish act related to the performance of official duties of a judge, or 3) there is a deliberate rendering of a wrongful (illegal, biased, illegal and unreasonable, illegal and prejudiced) judgment – irrespective of selfish motives, or 4) there are other acts related to the performance of official duties of a judge. The requirements of the procedural legislation of Ukraine concerning court decisions and judicial practice are analyzed, and the definition of "unlawful judicial decision" is proposed.Article received 27.05.2019 ; У статті досліджено проблему притягнення українських суддів до кримінальної відповідальності за постановлення ними так званих неправосудних судових рішень, підстави такої відповідальності порівняно з підставами кримінальної відповідальності суддів за будь-які діяння, пов'язані з виконанням ними своїх службових повноважень. Здійснено аналіз міжнародних стандартів щодо кримінальної відповідальності суддів і суддівського імунітету, а також щодо судового рішення, узагальнено підходи законодавців інших держав щодо криміналізації постановлення неправосудного, незаконного та/або необґрунтованого чи упередженого судового рішення, а для порівняння – й інших діянь, пов'язаних із виконанням суддею службових обов'язків. Проаналізовано вимоги процесуального законодавства України щодо судових рішень, судову статистику та судову практику і запропоновано власне визначення поняття «неправосудне судове рішення».Матеріал надійшов 27.05.2019

The article examines the problem of bringing Ukrainian judges to criminal liability for their so-called unlawful court decisions, the grounds for such liability compared with the grounds of criminal liability of judges for any acts related to their performance of their official powers. The paper analyzes international standards on criminal liability of judges and judges' immunity, as well as a court decision. It is determined that, in accordance with international standards, judicial immunity must be functional, that is extend exclusively to acts related to the passing of judicial decisions and execution of other official duties; judicial immunity should not apply to cases of unjust benefits received by judges, although this occurs in connection with the performance of their official duties, and for any crimes not related to the performance of their official duties; making an unlawful judicial decision or other act related to the performance of a judge's official duties may be recognized as a crime only on condition that there is intent. A judicial decision can be considered to be contrary to the content and purpose of justice which: a) is incomprehensible, and the reasons for making it unclear; b) does not provide legal certainty to the parties, does not resolve the dispute and intensifies the conflict; c) is unjustified, inadequate, such that it is not passed within a reasonable time and not as a result of a fair trial. The approaches of legislators of other states concerning the criminalization of the issuance of an unlawful judicial decision and other acts related to the performance of a judge's official duties are generalized. Thus, it has been found that criminal responsibility for acts related to the performance of official duties of a judge, in particular, the passing of court decisions, in the legislation of different countries, may appear: 1) none at all, or 2) there is a selfish act related to the performance of official duties of a judge, or 3) there is a deliberate rendering of a wrongful (illegal, biased, illegal and unreasonable, illegal and prejudiced) judgment – irrespective of selfish motives, or 4) there are other acts related to the performance of official duties of a judge. The requirements of the procedural legislation of Ukraine concerning court decisions and judicial practice are analyzed, and the definition of "unlawful judicial decision" is proposed.Article received 27.05.2019 ; У статті досліджено проблему притягнення українських суддів до кримінальної відповідальності за постановлення ними так званих неправосудних судових рішень, підстави такої відповідальності порівняно з підставами кримінальної відповідальності суддів за будь-які діяння, пов'язані з виконанням ними своїх службових повноважень. Здійснено аналіз міжнародних стандартів щодо кримінальної відповідальності суддів і суддівського імунітету, а також щодо судового рішення, узагальнено підходи законодавців інших держав щодо криміналізації постановлення неправосудного, незаконного та/або необґрунтованого чи упередженого судового рішення, а для порівняння – й інших діянь, пов'язаних із виконанням суддею службових обов'язків. Проаналізовано вимоги процесуального законодавства України щодо судових рішень, судову статистику та судову практику і запропоновано власне визначення поняття «неправосудне судове рішення».Матеріал надійшов 27.05.2019

The place of the President of Ukraine in the system of supreme bodies of state power in Ukraine is determined. Different aspects of interaction of the judicial branch with the President of Ukraine are analyzed. It is concluded that in practice not only the distribution of powers of the higher state authorities is important for the achievement of the goals defined in the Constitution of Ukraine, but also their direct interaction with each other, which necessarily takes place in clearly defined legal forms with the use of appropriate legal means. The existence of any political influence on the part of the President of Ukraine and other supreme bodies of state power, violation of the basic principles of law in the activity of the judicial branch of government leads to unfair treatment of emerging conflicts. The actual safeguard of such situations is the existing safeguards for the functioning of the judicial branch in the relations, first of all, with the President of Ukraine and other senior bodies of state power in Ukraine. ; В статье определено место Президента Украины в системе высших органов государственной власти в Украине. Проанализированы различные аспекты взаимодействия судебной ветви власти с Прези-дентом Украины. Сделан вывод, что на практике важно не только распределение полномочий высших органов государственной власти для достижения целей, определённых в Конституции Украины, но и их непосредственное взаимодействие между собой, которое с необходимостью происходит в чётко определенных правовых формах с применением соответствующих правовых средств. Наличие любого политического влияния со стороны Президента Украины и других высших органов государственной власти, несоблюдение основных принципов права в деятельности судебной ветви власти ведет к неспра-ведливому рассмотрению возникающих конфликтов. Предотвратить подобную ситуацию помогают действующие гарантии функционирования судебной ветви власти во взаимоотношениях в первую оче-редь с Президентом Украины и другими высшими органами государственной власти в Украине. ; У статті визначено місце Президента України у системі вищих органів державної влади в Укра-їні. Проаналізовані різні аспекти взаємодії судової гілки влади з Президентом України. Зроблено висновок, що на практиці важливий не лише розподіл повноважень вищих органів державної влади задля досягнення цілей, визначених у Конституції України, а й їх безпосередня взаємодія між собою, яка з необхідністю відбувається у чітко визначених правових формах із застосуванням відповідних правових засобів. Наявність будь-якого політичного впливу з боку Президента України та інших вищих органів державної влади, недотримання основних принципів права в діяльності судової гіл-ки влади веде до несправедливого розгляду виникаючих конфліктів. Реальним запобіжником таких ситуацій виступають чинні гарантії функціонування судової гілки влади у взаєминах насамперед з Президентом України та іншими вищими органами державної влади в Україні.

Анотація. Проаналізовано історико-правові й теоретико-правові джерела і систематизовано основні наукові праці за тематикою дослідження проблем неупередженості судової влади у забезпеченні прав людини. Визначено та узагальнено напрями вже здійснених досліджень з даної проблематики, а також визначено малодосліджені аспекти вказаної проблеми, що є підґрунтям для подальшого активного вивчення теоретичних засад неупередженості судової влади з урахуванням сучасного стану реформування судочинства в Україні. Теоретичні надбання за час незалежності української держави слугують важливим підтвердженням того, що політична ідеологія може змінювати напрями судової діяльності й чинити вплив на здійснення правосуддя й правозастосовчу практику. ; HISTORIOGRAPHY OF INVESTIGATIONS IMPARTIALITY OF THE JUDICIARY IN SUPPORT OF HUMAN RIGHTS Abstract. The historical-legal, theoretical-legal sources are analyzed and systematized basic scientific works by theme of investigation impartiality of the judiciary in the provision of human rights. Directions of the already carried out researches on the given problem are identified and summarized, as well as the low-researched aspects of the mentioned problem, which are the basis for further active study of the theoretical principles of impartiality of the judiciary, taking into account the current state of judicial reform in Ukraine. The theoretical achievements during the independence of the Ukrainian state serve as an important confirmation that political ideology can change the direction of the judicial activity and influence the implementation of justice and law-enforcement practice. Key words: judiciary, judicial system, impartiality, neutrality, independence of the court, fair court, objective justice, reform of the judiciary, judicial reform.

In the article in a consistent level researching the story behind, the process of global public perception valuable meaning of judicial independent idea, as well as stages of implementation of its idea in the function of direct Constitutional principle into organization and functioning the state mechanism of every modern democracy and legal-state. Pointed that realization of its important politico-legal idea in the society's and the state's real life is supported the proper constitutionally legal mechanism. Such mechanism usually means the integral system of statutory and regulatory as well as managerially institutional forms and recourses, which in aggregate provide social authority of judiciary, impartial justice in the form of fair and legally judgments, and indisputable and timely execution of it by all parties of public relationships free of its legal status and social status.In the article there is integrated analysis of legal framework and the system of the state and non-state institutions partial constitutionally legal mechanism of judiciary independence supporting as well as problem spheres of it's functionality on the modern stage of state-legal development of Ukraine. The conclusion is made that existence of statutory-regulatory regulation and institutional system totally are sufficient qualitative for the reaching the desired aim – the providing the real independence and high public authority of judiciary. The main issues were analyzed which preventing for real judiciary independence, for the main important of them are placed: the practice of unjustice adjudgment because of corruption factors; not enough high level of politico-legal culture of the judiciary establishment part; aspiration of representatives of other state authorities and certain political forces to influence for administration of justice; popularity of non-executions practice for judgments which came into legal force. ; Исследуется влияние принципа независимости судебной власти на судебное гарантирование базовых ценностей конституционного строя Украины. Рассматривается конституционно-правовой механизм реального обеспечения независимости судебной власти; изучаются проблемные аспекты обеспечения независимости судебной власти на современном этапе государственно-правового развития Украины. ; Досліджено вплив принципу незалежності судової влади на судове гарантування базових цінностей конституційного ладу України. Розглянуто конституційно-правовий механізм реального забезпечення незалежності судової влади; вивчено проблемні аспекти забезпечення незалежності судової влади на сучасному етапі державно-правового розвитку України.