Suchergebnisse

The Doctoral thesis is about the relationship between synthetic biology and the law. It aims at elaborating a model of governance and regulation against the risks of synthetic biology, using the "prudent vigilance" approach and the human rights frame. Synthetic biology occupies a relevant position among the new emerging technologies. The potential applications of this field of research, characterized by the adoption of an engineering approach to life, together with a trend to converge between different technologies, span several fields. However, it could also generate numerous risks. This thesis aims at individuating a regulatory framework and a model of governance for addressing the risks and concerns arising within synthetic biology area. This is to ensure that the progress is not hindered but, at the same time, the problematic issues are not neglected or under evaluated. The suggested model is named " prudent vigilance" (inspired by the report about synthetic biology, drafted by the U.S. Presidential Commission on Bioethics, 2010), and it entails an ongoing and periodically revised process of assessment and management of all the risks and concerns, taking into account the interests of all the stakeholders in a dynamic, cooperative, democratic, open and transparent manner. Furthermore, it suggests the adoption of policies that are based on the principle of proportionality (among benefits and risks) and on a reasonable balancing between different interests and rights at stake. These policies should be taken through "hard law" and "soft law" sources, thus involving "actors" at all levels (governments, institutions, the scientific community and general public), and the enforcement and control of those policies should be exercised by judges coupled with independent professional bodies, where all the stakeholders are represented. The policies should also be oriented by a constitutional frame, that is represented by the protection of fundamental human rights emerging in the field of synthetic biology (right to life, right to health, dignity, freedom of scientific research, right to environment). After the theoretical explanation of the chosen model, the operability of it is " checked" , by considering, as a case study, its application with reference to a specific risk brought up by synthetic biology - biosecurity risk, i.e. the risk of bioterrorism.

S'inscrivant dans le cadre des activités de l'Observatoire juridique Natura 2000, le thème du présent ouvrage porte sur les questions juridiques que soulève l'application par le juge national - constitutionnel, administratif et judiciaire - des dispositions relatives à Natura 2000, en vue d'évaluer la contribution du juge à l'effectivité de ces dernières.Corps de règles complexe, technique, faisant appel à des concepts scientifiques ardus à interpréter pour un non-scientifique, le régime Natura 2000 n'est guère aisé à appliquer pour un juge non spécialisé. Le recours à l'expertise est souvent indispensable pour déterminer dans quelle mesure tel ou tel standard - par exemple le caractère « significatif » d'un impact - a été respecté ou non. Pour cette raison, les solutions trouvées par le juge aux différents problèmes que pose l'application du régime Natura 2000 dans les différents États membres méritent l'attention et sera enrichissante tant pour le chercheur que pour le praticien.As part of the activities of the Legal Observatory Natura 2000, this book focuses on legal issues arising from the implementation by the national courts - constitutional, administrative and judicial ones - of the provisions relating to Natura 2000, in order to assess the contribution of the judge to the effectiveness of this regime.The enforcement of this legislation, which encompasses a complex body of technical rules, grounded on scientific concepts difficult to interpret for a non-scientist, is not easy to apply by a non-specialized judge. The use of expertise is essential to determine how a particular standard - for example the «significant» character of an impact - has been met or not. For this reason, the solutions found by the judge to the various problems arising from the application of the Natura 2000 provisions in the different Member States deserve attention and will be rewarding for both researchers and practitioners.

El present article és un informe que recull l'estat de les presons i la situació legal a Mèxic i que apunta possibles millores a implementar en aquest àmbit. Per abordar el tema penitenciari a Mèxic, s'inicia l'informe puntualitzant la normativitat específica amb la qual es compta, assenyalant tres articles fonamentals de la Constitució Política dels Estats Units Mexicans i l'existència de la Llei Nacional d'Execució Penal, que actualment impacta en tota la República Mexicana. ; This article presents an overview of the state of the prisons and the legal situation in Mexico and suggests a number of possible improvements that might be implemented in this area. In addressing the issue of the prison system in Mexico, the report begins by outlining the specific regulations currently in force, detailing three fundamental articles of the Political Constitution of the United Mexican States and the existence of the National Law of Criminal Enforcement, which applies throughout the Mexican Republic. ; El presente artículo es un informe que recoge el estado de las cárceles y la situación legal en México y que apunta posibles mejoras a implementar en este ámbito. Para abordar el tema penitenciario en México, se inicia el informe puntualizando la normatividad específica con la que se cuenta, señalando tres artículos fundamentales de la Constitución Política de los Estados Unidos Mexicanos y la existencia de la Ley Nacional de Ejecución Penal, que actualmente impacta en toda la República Mexicana

El objetivo perseguido por este trabajo de grado es profundizar en el estudio doctrinal, normativo y jurisprudencial de la validez y eficacia como requisitos esenciales del Acto Administrativo en Colombia. Para alcanzar este propósito se desarrolló un amplio eje temático, donde no solamente se ocupan determinantes aspectos del Acto Administrativo, sino plantear el interrogante acerca de cómo repercute tales elementos en la posterior aplicación de la actuación de la administración. Encuentra eco tal pregunta en que el acto como tal tiene sus elementos propios, naturales o accidentales, también dispone de unos especiales atributos y para que sea tanto valido como eficaz, si la necesidad lo amerita deben ejercerse los recursos contra el mismo y resueltos o no interpuestos estos, se puede entonces referirse esencialmente a su ejecutoria y posterior cumplimiento. En conclusión, tan solo con el lleno de tales presupuestos, es posible determinar que el acto administrativo se entiende tanto valido como eficaz, luego de agotar todo el proceso que implica reunir todos sus elementos, resolverse sus recursos, adquirir firmeza y luego ejecutoria y posteriormente tomar su validez y hacerse eficaz. Es de esta forma y bajo esta trayectoria que el acto administrativo permea tales requisitos para su observancia y cumplimiento por los administrados a quien va dirigido, en desarrollo de las funciones de la gerencia pública, orientada a la consecución de los fines estatales señalados en la Carta Política colombiana, en el marco del Estado Social de Derecho. ; Abstract. The objective of this work is to deepen the degree doctrinal study, regulatory and jurisprudential validity and effectiveness as essential requirements of the administrative act in Colombia. To achieve this purpose developed a broad thematic area, where I deal not only as crucial aspects of the administrative act, but plantear the question of how these elements affect the subsequent implementation of the actions of the administration. Such a question is echoed in the act as such has its own elements, natural or accidental, also has some special attributes and pa that is both valid and effective if the need warrants to be exercised against the same resources and resolved or not brought these, we can refer essentially to its execution and subsequent compliance. In conclusion, just filled with such assumptions, we can determine that the act is both valid and effective means, after exhausting all the process that involves bringing all its elements, resolved their resources, gain strength and then enforceable and subsequently take its validity and become effective. This is how low this path and that the administrative act permeates such requirements for compliance and enforcement by the administration to whom it is directed, in the development of public management functions, leading to the attainment of the objectives set out in the Charter state Colombian politics under the rule of law. ; Maestría

Space resources activities are currently the objective of a thriving, cross-disciplinary, global effort aimed at assessing their role and potential in the future of humankind. New, innovative mission concepts, legal frameworks, and advanced technologies are being actively developed and proposed with the final goal of enabling profitable and efficient space resource utilization. The immediate location for these impacts is the Moon. In sight of this bright cohort of imminent perspectives, it's imperative for the global community to properly assess the potential effects and consequences of the forthcoming space resources activities, with the goal of including sustainability in the foundations of the ongoing progress and ensuring its enforcement in every future endeavour. Within this context, this paper addresses the topics of Moon mining waste management and a lunar circular economy as key issues in the sustainable utilization of space resources. The most promising technologies are considered for lunar resources extraction and processing - with special focus on water - correlating their waste generation potential to the scale of the efforts implemented and to the projected availability of the resources of interest. Importance is also given to the corollary activities of space mining - such as logistics and transport operations - for their implications in waste management. Protocols and technologies with the lower waste generation potential are identified and further scenarios are elaborated for waste handling, reduction, reuse, and recycle, as well as end-of-life strategies for mining plants. This report's recommendations are proposed for the development of incremental regulation for waste management, including but not limited to the definition of common areas of non-interest for waste disposal and regulatory obligations for conducting impact assessments before the establishment of mining activities. Please note that the present paper has been developed under the auspices of the Space Generation Advisory Council, as part of the activities of the Space Exploration Project Group.

Scholars of international relations and global governance are increasingly interested in the transnational commercial arbitration system. So far, they have tended to characterize the system as a form of private global governance. However, using a combination of empirical and legal analysis, this article draws attention to the critical role of the state in the transnational commercial arbitration system, and shows that both rule-making and enforcement in the system depend largely on interactions between private and public actors. By treating arbitration as a form of private governance, scholars run the risk of obscuring these interactions and hindering their understanding of how transnational economic activity is governed. This article therefore argues for a modest reorientation of global governance scholarship on transnational commercial arbitration in a direction that focuses more closely on private-public interaction. More broadly, this article suggests that understanding interactions between private and public actors is a key to understanding global governance in general, and it raises doubts about the analytical desirability of a sharp distinction between private and public forms of global governance. © 2010 Berkeley Electronic Press. All rights reserved.

Introduction / Aoife Nolan -- Alternatives to austerity : a human rights framework for economic recovery / Magdalena Sepúlveda Carmona -- Late-neoliberalism : the financialisation of homeownership and the housing rights of the poor / Raquel Rolnik & Lidia Rabinovich -- The role of global governance in supporting human rights : the global food price crisis and the right to food / Olivier De Schutter -- Two steps forward, no steps back? : evolving criteria on the prohibition of retrogression in economic, social and cultural rights / Aoife Nolan, Nicholas J. Lusiani & Christian Courtis -- Extraterritorial obligations, financial globalisation, and macroeconomic governance / Radhika Balakrishnan & James Heintz -- Austerity and the faded dream of a "Social Europe" / Colm O'Cinneide -- Rationalising the right to health : is Spain's austere response to the economic crisis impermissible under international human rights law / Nicholas J. Lusiani -- Hard times and soft review : the 2008 economic meltdown and the enforcement of socio-economic rights in U.S. state courts / Helen Hershkoff & Stephen Loffredo -- The promise of a minimum core approach : the Colombian model for judicial review of austerity measures / David Landau -- The impact of the Supreme Court of Argentina on ESCR in the decade following the 2001/2003 crises / Gustavo Maurino & Ezequiel Nino -- Recession, recovery and service delivery : political and judicial responses to the financial and economic crisis in South Africa / Anashri Pillay & Murray Wesson

В статье подвергаются анализу основные исторические этапы развития правотворческой и правоэкспертной деятельности в органах внутренних дел России. Исследуемый период охватывает годы от зарождения полиции принятием Указа Петром I до анализа состояния современного законодательства относительно заявленной темы. Отмечается значительное влияние принятия Конституции Российской Федерации 1993 года на формирование современного состояния правовой работы в органах внутренних дел. В результате применения ретроспективного метода исследования автором формулируется ряд выводов. Отмечается историческая обусловленность существования качественного правового контроля в органах внутренних дел России в различные социально-экономические и политические периоды. Автором был выявлен потенциал к дальнейшему совершенствованию правотворческой деятельности, которое должно учитывать исторические основы осуществления правового контроля в правоприменительной деятельности Министерства внутренних дел Российской Федерации. ; The article analyzes the main historical stages of the development of law-making and legal expert activity in the internal affairs bodies of Russia. The study period covers the years from the inception of the police by the adoption of the Decree by Peter I to the analysis of the state of modern legislation regarding the stated topic. The significant influence of the adoption of the Constitution of the Russian Federation of 1993 on the formation of the current state of legal workin the internal affairs bodies is noted. As a result of applying the retrospective research method, the author formulates a number of conclusions. The historical conditionality of the existence of high-quality legal control in the internal affairs bodies of Russia in various socio-economic and political periods is noted. The author identifi ed the potential for further improvement of lawmaking, which should take into account the historical foundations of the implementation of legal control in the enforcement of the Ministry of Internal Affairs of the Russian Federation.

The Berlin Conference on Libya in January 2020 was held to support United Nations (UN) conflict-resolution efforts. The participating states' commitment to the existing arms embargo garnered particular attention. But hopes of meaningful progress were quickly dashed, with the embargo violated yet again shortly after the conference. Indeed, the implementation and enforcement of UN arms embargoes is fraught with challenges, especially prominently in the case of Libya. But closer examination of existing embargoes in the context of armed conflict also reveals opportunities for mak­ing better use of the measure, which is the most frequently used form of UN sanc­tions. It goes without saying that no arms embargo can save a peace process on its own, however tightly it is monitored. But the instrument can be applied to greater effect as part of an overall package of conflict resolution measures. (author's abstract)

Denna rapport behandlar tänkbara åtgärder för att reducera farligt användande av mobiltelefon och annan kommunikationsutrustning under körning. En viktig del i uppdraget var att belysa alternativ till lagstiftning om förbud. Åtgärdsförslagen täcker flera områden. Ett av dem är teknik, vilket innefattar både teknik i fordonet, teknik i kommunikationsutrustningen och en sammankoppling med infrastrukturen. Ett annat område handlar om utbildning och information och beskriver olika sätt att öka människans kunskap och förståelse. Ett tredje område belyser olika möjligheter som samhället har att påverka människans beteende, både via förbud och lagar och via incitament. En lista över samtliga åtgärdsförslag finns på rapportens baksida. Det finns både för- och nackdelar med användandet av kommunikationsutrustning under körning. Hur användandet ska hanteras är ett komplext problem och det är osannolikt att en enskild åtgärd står för hela lösningen. En åtgärd kan till och med vara beroende av att andra åtgärder redan är implementerade. Många åtgärder har en baksida och man kan inte förvänta sig tydliga målbilder och rakt igenom positiva resultat. Man måste därför lyfta blicken och inse att om fördelarna överväger nackdelarna så är åtgärden värd att genomföra. Olika åtgärder kan dock stärka varandra och delvis fånga upp möjliga negativa sidoeffekter. Vi anser att en kombination av olika åtgärder som dels utbildar och informerar och dels stöttar föraren i att kunna hantera kommunikation på ett säkert sätt är att föredra över ett förbud av användningen av kommunikationsutrustning under färd likt det som idag finns i andra europeiska länder. En kontinuerlig uppföljning och utvärdering krävs för att säkerställa att åtgärderna har förväntad effekt. ; This report outlines possible means to reduce the dangerous usage of mobile phones and other communication devices while driving. An important aspect of this commission was to demonstrate alternatives to legislation. The suggested countermeasures cover several areas. One is technical solutions, including countermeasures directed towards the infrastructure, the vehicle and the communication device. Another area includes education and information and describes different ways to increase knowledge and understanding. Furthermore, there are different possibilities for how society can influence the behaviour of individuals, both via bans, recommendations and incentives. The usage of communication devices while driving has both advantages and disadvantages. How to deal with device usage is a complex problem, and it is unlikely that one single countermeasure can provide a complete solution. One countermeasure may even depend on the implementation of others. The exact effect of most countermeasures is hard to predict, and possible side effects may occur. It is therefore necessary to be pragmatic, meaning that countermeasures whose advantages outweigh their disadvantages should be implemented. Also, different countermeasures can reinforce each other which may attenuate negative side effects. It is our opinion that a combination of different countermeasures – which educate and inform the driver while at the same time support him or her in a safe usage of communication devices – is preferable to a law against communication device usage while driving. Continuous follow-ups are necessary to ensure the outcome of implemented countermeasures.

The Agreement on Government Procurement (GPA) – originally negotiated during the Tokyo Round – was renegotiated for the second time during the Uruguay Round. It is one of the WTO's so-called Plurilateral Agreements, in that its disciplines apply only to those WTO Members that have signed it. In contrast to most of the other Tokyo Round codes – e.g., the agreements on technical barriers to trade (standards), import licensing, customs valuation, subsidies, and antidumping – the GPA could not be 'multilateralized'. With the reintroduction of agriculture and textiles and clothing into the GATT, procurement has therefore become the major 'hole' in the coverage of the GATT. The main objective of the GPA has always been – and remains – to subject government procurement to international competition. To accomplish this objective, the Tokyo Round GPA extended the GATT obligations of national treatment, MFN and transparency to the tendering procedures of government entities. The trade-off for such far-reaching obligations, however, was a restrictive coverage, insofar as the GPA applies only to those entities included on the schedules submitted by signatory nations. The renegotiation of the GPA during the Uruguay Round focused on further expansion of its coverage, strengthening of its enforcement provisions, and addressing the factors perceived by developing countries that inhibited them from signing the Agreement. These constraints related both to the substantive provisions of the GPA and to the 'conditionality' imposed by members concerning the entity offers made by nonsignatories when negotiating accession. The main objectives in terms of coverage were to extend the entity coverage to include sub-central and quasi-governmental bodies, and to cover procurement of telecommunications, heavy electrical and transportation equipment, as well as government purchases of services.

В правовом государстве публичная власть обязана чтить и уважать решения судов и исполнять их наиболее быстрым образом. Отказ от исполнения судебных актов обязанными органами государственной власти грубо нарушает принцип верховенства права. Это положение касается и решений конституционных судов субъектов РФ, как региональных органов конституционного контроля. Однако случаи таких отказов нередко имеют место в российской правовой действительности. Для обеспечения исполнения решений региональных органов конституционного контроля отечественные правоведы уже выработали ряд подходов, однако из них законодателем воспринимаются в основном меры принуждения, эффективные не во всех случаях. Актуальность представленной статьи обусловлена поставленной автором задачей выработки эффективного механизма обеспечения исполнения решений региональных конституционных судов, путем использования комплекса мер, где наряду с принуждением присутствуют организационные, экономические и др. меры. Для решения указанной задачи автор использует эмпирические (наблюдение, сравнение) и теоретические (анализ, синтез, классификация, моделирование, дедукция) методы научного исследования. В представленной статье автор занимается поиском решения проблемы неисполнения решений конституционных (уставных) судов субъектов РФ. Автор рассматривает причины неисполнения решений органов конституционной юстиции, рассуждает о видах ответственности. Такие причины, по мнению автора, кроются прежде всего в несовершенстве законодательной базы, однако есть и причины финансово-экономического характера. В статье исследуется законодательство, регламентирующее порядок и особенности исполнения решений Конституционного Суда РФ, региональных органов конституционного контроля, взгляды ученых, занимающихся данной проблематикой, учтён положительный опыт по решению данной проблемы, посредством налаживания взаимодействия с органами прокуратуры. Также представлены конкретные предложения, направленные на обеспечение исполнения решений конституционных (уставных) судов. Выводы и предложения автора, приводимые в настоящей статье, достойны стать предметом дальнейшего обсуждения ведущими специалистами в сфере конституционного права и государственного управления. Практическая значимость данной статьи видится в реальной возможности создания условий, способствующих неуклонной реализации принципа общеобязательных судебных решений. Социальный результат данной статьи может быть выражен в повышении эффективности исполнения решений региональных конституционных судов. Данная статья представляет безусловную ценность для юридической науки, так как в ней реализован комплексный авторский подход к решению одной из первоочередных задач обеспечения эффективности взаимодействия различных ветвей власти - конституционного правосудия и исполнительной власти ; In a state of law, public authority is obliged to honor and respect the decisions of the courts, and do them in the fastest way. Refusal to perform judicial acts obliged public authorities violates the principle of the rule of law. This provision applies to the decisions of the constitutional courts of the subjects of the Russian Federation, as regional bodies of the constitutional control. However, cases of such failures often occur in the Russian legal reality. To ensure implementation of the decisions of the regional bodies of the constitutional control of domestic jurists have already developed a number of approaches, but one legislator perceived mainly coercive measures not effective in all cases. The relevance of the film due to the task set by the author develop an effective mechanism to ensure implementation of the decisions of regional constitutional courts, through the use of a set of measures, which, along with coercion present organizational, economic and others. Measures. To solve this problem by using empirical (observation, comparison) and theoretical (analysis, synthesis, classification, modeling, deduction) methods of scientific research. In the article the author is engaged in finding a solution to the problem of non-enforcement of constitutional (charter) courts of the subjects of the Russian Federation. The author examines the reasons for non-enforcement of constitutional justice, talks about the kinds of responsibility. These reasons, in my opinion, lie primarily in the imperfection of the legal framework, but there are reasons for the financial and economic problems. The paper investigates the laws governing the procedure and design characteristics of the Constitutional Court, the regional bodies of the constitutional control, the views of scientists active in this field, taken into account the positive experience to solve this problem, through networking with prosecutors. Also presented concrete proposals to ensure implementation of the decisions of the constitutional (charter) courts. Conclusions and suggestions to the author, presented in this article, worthy to become the subject of further discussion by leading experts in the field of constitutional law and public administration. The practical significance of this paper is seen as a real opportunity to create conditions conducive to the steady implementation of the principle of mandatory judicial decisions. Social result of this paper can be expressed in improving enforcement of regional constitutional courts. This paper presents a clear value for legal science, since it implemented an integrated architectural approach to solving one of the priority tasks of ensuring the effectiveness of interaction between different branches of government constitutional and executive powers.

Lavreniuk Yu. F. Administrative and legal support of economic interests of Ukraine and forms of implementation of administrative and legal norms: genesis and modernity. - Article.The article is devoted to characterizing the import¬ance of forms of implementation of administrative and legal norms in the implementation of administrative and legal support of economic interests of Ukraine, formulat¬ing on this basis areas of improvement of current admin¬istrative legislation, taking into account the development of administrative and legal support in the dialectical con¬text. scientific results.Relevant researches of the last years are devoted, de¬voted: to formation of definition of realization of norms of administrative law, forms of realization of separate kinds of norms of administrative law; acts of implemen¬tation of administrative and legal norms in specific areas of administrative and legal regulation. Attention is paid to comprehensive research in certain areas of administra¬tive and legal support of state interests, in which the out¬lined issues are indirectly affected: combating the shadow economy, ensuring customs security. However, the out¬lined studies should be characterized as those that can be used as a basis for further study of the outlined issues, but do not solve it.Based on the historical study of administrative and legal regulation of the economy in the context of ensuring the economic interests of the state, the following periods are identified: 1) the period of the Russian Empire (be­fore 1917); 2) the period of the Soviet Union (until 1991); 3) the period of independent Ukraine (until 2017); 4) the modern period. In the first period, there are tendencies to transform the monarchical regime in accordance with the challenges of the market economy, which is gaining momentum. The second period was characterized by a rigid centralized nature of state regulation of the econ­omy. In the third period there is an active development of decentralized principles of state regulation in the econ­omy on the basis of a balanced combination of legal and economic management methods. It is determined that the modern period is characterized by the development of human-centered principles in administrative and legal regulation, including in the field of economics. Based on this, it is substantiated that the leading state interest in the field of economy is the provision of human rights and freedoms in this area. It is determined that in the modern implementation of administrative law in the context of ensuring the economic interests of Ukraine increases the importance of forms of implementation not related to law enforcement: implementation, use, compliance. This is explained by the development of the importance of economic management methods in the public administration of the economy, as well as the obligation of the subjects of economic relations to act within the legal field. The initial modern priority in ensuring the economic interests of Ukraine is the pro­vision of human rights and freedoms as a determining so­cial value. Based on the study of historical experience in the development of administrative and legal management of the economy, this priority is described as the only pos­sible, and other goals and objectives should be considered intermediate and subordinate to it. It is substantiated that such organization of goals should only develop in the future in the context of administrative and legal support of economic interests of Ukraine. ; Лавренюк Ю. Ф. Адміністративно-правове забез­печення економічних інтересів України та форми ре­алізації адміністративно-правових норм: ґенеза та су­часність. - Стаття. Статтю присвячено наданню характеристики зна­чення форм реалізації адміністративно-правових норм у здійсненні адміністративно-правового забезпечен­ня економічних інтересів України, формулюванню на цій основі напрямів удосконалення актуального ад­міністративного законодавства з урахуванням розвит­ку наведеного адміністративно-правового забезпечення в діалектичному розрізі, оскільки досвід його здійснен­ня дозволяє уточнити отримувані наукові результати. Опрацьовано дотичні дослідження останніх років, присвячені: формуванню дефініції реалізації норм ад­міністративного права, форм реалізації окремих видів норм адміністративного права; актам реалізації адмі­ністративно-правових норм у конкретних сферах ад­міністративно-правового регулювання. Звернено увагу на комплексні дослідження в окремих сферах адміні­стративно-правового забезпечення державних інтере­сів, яких окреслена проблематика торкається побіч­но: протидія тіньовій економіці, забезпечення митної безпеки. Втім, окреслені дослідження варто охаракте­ризовано як такі, що можуть бути використані як під­ґрунтя для подальшого дослідження окресленої про­блематики, але не вирішують її. На основі історичного дослідження адміністра­тивно-правового регулювання економіки в контексті забезпечення економічних інтересів держави виділе­но такі його періоди: 1) період Російської Імперії (до 1917 року); 2) період Радянського Союзу (до 1991 року); 3) період незалежної України (до 2017 року); 4) сучас­ний період. У перший період спостерігаються тенден­ції до трансформації монархічного режиму у відповід­ності до викликів ринкової економіки, що набирала обертів. Другий період характеризувався жорстким централізованим характером державного регулювання економіки. У третьому періоді відбувається активний розвиток децентралізованих засад державного регулю­вання в економіці на основі збалансованого поєднання правових та економічних методів управління. Визна­чено, що сучасний період характеризується розвитком людиноцентричних засад в адміністративно-правовому регулюванні, в тому числі й у сфері економіки. На ос­нові цього обґрунтовано, що керівним державним ін­тересом у сфері економіки постає забезпечення прав і свобод людини в цій сфері. Визначено, що в сучасній реалізації норм адміні­стративного права в контексті забезпечення економіч­них інтересів України зростає значення форм реаліза­ції, не пов'язаних із правозастосуванням: виконання, використання, дотримання. Вказане пояснюється розвитком значення економічних методів управлін­ня в публічному адмініструванні економіки, а також обов'язком суб'єктів економічних відносин діяти в ме­жах правового поля. Вихідним сучасним пріоритетом у забезпеченні економічних інтересів України визначе­но забезпечення прав та свобод людини як визначальної соціальної цінності. На основі дослідження історично­го досвіду розвитку адміністративно-правового управ­ління економікою вказаний пріоритет охарактеризова­но як єдино можливий, а інші цілі та завдання мають вважатись проміжними та підпорядковуватись йому. Обґрунтовано, що така організація цілей має тільки розвиватись надалі в контексті адміністративно-право­вого забезпечення економічних інтересів України.

The concept and signs of extremism and its antisocial nature are considered. It is noted that the effectiveness of counteracting this or that negative social phenomenon largely depends on a correct understanding of its essence. It is stated that there is no consensus in the domestic legal science on the understanding of extremism. Basic concepts in the field of counteraction to extremism must be reflected in the legislation of Ukraine. At the present stage, it is advisable to adopt a special law on countering extremism in order to systematically counteract this negative phenomenon. To date, the issue of criminal and legal counteraction to the criminal manifestations of extremism is becoming increasingly relevant in Ukraine. Despite the fact that extremism is perceived by many scholars and law enforcement officials as a real phenomenon, it does not find legislative support. Extremism is prone to extreme views, especially in politics, and can threaten international law and order, territorial integrity of the state, political, economic and social stability. Although the term "extremism" is not used in the Criminal Code of Ukraine, committing a number of crimes may be related to the exercise of extremist activity, in particular: "Actions aimed at violently changing or overthrowing the constitutional order or seizing state power" (Art. 109 of the Criminal Code), "Attack on the territorial integrity and inviolability of Ukraine" (Article 110 of the Criminal Code), "Violation of equality of citizens depending on their racial, nationality, religious beliefs, disability and other grounds" (Article 161 of the Criminal Code), etc. That is why, it is considered necessary to consider the concept and signs of extremism, to explore its antisocial nature. After all, the effectiveness of counteracting this or that negative social phenomenon largely depends on the correct understanding of its essence. And in domestic legal science there is no consensus on the understanding of extremism. Basic concepts in the field of counteraction to extremism must be reflected in the legislation of Ukraine. At this stage, it is advisable to adopt a special law on combating extremism in order to systematically counteract this negative phenomenon. ; Розглядається поняття та ознаки екстремізму, його антисоціальна сутність. Зазначається, що ефективність протидії тому чи іншому негативному соціальному явищу в значній мірі залежить від правильного розуміння його сутності. Констатується, що у вітчизняній юридичній науці не досягнута єдність поглядів щодо розуміння екстремізму. Базові поняття у сфері протидії екстремізму повинні знайти своє відображення у законодавстві України. На сучасному етапі з метою системного забезпечення протидії цьому негативному явищу доцільно ухвалити спеціальний закон про протидію екстремізму. На сьогоднішній день в Україні все більшої актуальності набуває питання кримінально-правової протидії злочинним проявам екстремізму. Незважаючи на те, що багатьма науковцями та працівниками правоохоронних органів екстремізм сприймається як реально існуючий феномен, законодавчого закріплення він не знаходить. Екстремізм проявляється у схильності до крайніх поглядів, особливо у політиці і може являти загрозу міжнародному правопорядку та безпеці, територіальній цілісності держави, політичній, економічній та соціальній стабільності. Хоча в Кримінальному кодексі України сам термін «екстремізм» не використовується, вчинення цілої низки злочинів, може бути пов'язаним із здійсненням екстремістської діяльності, зокрема: «Дій, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» (ст. 109 КК), «Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України» (ст. 110 КК), «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками» (ст. 161 КК) тощо. Саме тому, вважається за необхідне розглянути поняття та ознаки екстремізму, дослідити його антисоціальну сутність. Адже ефективність протидії тому чи іншому негативному соціальному явищу в значній мірі залежить від правильного розуміння його сутності. А у вітчизняній юридичній науці не досягнута єдність поглядів щодо розуміння екстремізму. Базові поняття у сфері протидії екстремізму повинні знайти своє відображення у законодавстві України. На сучасному етапі з метою системного забезпечення протидії цьому негативному явищу доцільно ухвалити спеціальний закон про протидію екстремізму ; Розглядається поняття та ознаки екстремізму, його антисоціальна сутність. Зазначається, що ефективність протидії тому чи іншому негативному соціальному явищу в значній мірі залежить від правильного розуміння його сутності. Констатується, що у вітчизняній юридичній науці не досягнута єдність поглядів щодо розуміння екстремізму. Базові поняття у сфері протидії екстремізму повинні знайти своє відображення у законодавстві України. На сучасному етапі з метою системного забезпечення протидії цьому негативному явищу доцільно ухвалити спеціальний закон про протидію екстремізму. На сьогоднішній день в Україні все більшої актуальності набуває питання кримінально-правової протидії злочинним проявам екстремізму. Незважаючи на те, що багатьма науковцями та працівниками правоохоронних органів екстремізм сприймається як реально існуючий феномен, законодавчого закріплення він не знаходить. Екстремізм проявляється у схильності до крайніх поглядів, особливо у політиці і може являти загрозу міжнародному правопорядку та безпеці, територіальній цілісності держави, політичній, економічній та соціальній стабільності. Хоча в Кримінальному кодексі України сам термін «екстремізм» не використовується, вчинення цілої низки злочинів, може бути пов'язаним із здійсненням екстремістської діяльності, зокрема: «Дій, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» (ст. 109 КК), «Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України» (ст. 110 КК), «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками» (ст. 161 КК) тощо. Саме тому, вважається за необхідне розглянути поняття та ознаки екстремізму, дослідити його антисоціальну сутність. Адже ефективність протидії тому чи іншому негативному соціальному явищу в значній мірі залежить від правильного розуміння його сутності. А у вітчизняній юридичній науці не досягнута єдність поглядів щодо розуміння екстремізму. Базові поняття у сфері протидії екстремізму повинні знайти своє відображення у законодавстві України. На сучасному етапі з метою системного забезпечення протидії цьому негативному явищу доцільно ухвалити спеціальний закон про протидію екстремізму

Considering the development of civil society as the driving force of the reform of the civil (public) service as a personalized basis for ensuring public administration in various spheres of social and political activity, in this study, the civil service is characterized by the prism of its implementation in the national defense sector. Analyzing the current domestic and foreign legislation, the following features of the civil service were distinguished: the two levels – the internal (staffing of the service) and the external (tasks and functions in the national defense sector); connection with militarized service; a supporting role in the implementation of the main tasks by specially authorized actors (their officials), etc. The legal regulation of the civil service in the national defense sector of Ukraine is characterized by dualism, which consists in regulating the issues of its passage in two directions: the general (Law of Ukraine «On Civil Service») and the special (for example, the Law of Ukraine «On Prosecutor's Office»). Particular attention during the study is given to foreign experience in this field, based on comparison of such service in Ukraine and Lithuania. Such dualism is inherent in the legal regulation of civil service in the system of national defense of Lithuania. In addition, both in Ukraine and in Lithuania, it plays a very important role for the implementation of an effective defense policy of the state. With radical comparative analysis of regulatory and legal bases, the imperfect legal regulation of relations that arise in this area in Ukraine has become apparent. National legislation on civil service in the national defense sector needs improvement by supplementing the Law of Ukraine «On Defense of Ukraine» with the provisions on civil service in the field of defense and, in connection with this change, other normative and legal acts in this area require the bringing in of conformity. Proper legal consolidation in Ukraine also requires the administrative and legal status of civil servants of the defense industry and the status of citizens and public associations that voluntarily participate in the provision of national security and defense. Establishing in Ukraine at the legislative level of a clearly defined notion of «civil service in the field of national defense» will, to a certain extent, help to regulate relations in the course of such service and avoid problems in law enforcement practice. ; Дане дослідження охарактеризовує цивільну службу крізь призму її здійснення у секторі національної оборони, виокремлюючи наступні її особливості з огляду на специфіку відповідної сфери та на основі аналізу вітчизняного та зарубіжного законодавства: цивільна служба у секторі національної оборони як публічна професійна діяльність поєднує два рівні: внутрішній (організаційний) – кадрові питання проходження служби; зовнішній (правозастосовний) – виконання завдань і функцій у секторі національної оборони; вона нерозривно пов'язана з мілітаризованою службою та часто покликана виконувати забезпечувальну роль щодо втілення основних завдань спеціально уповноваженими суб'єктами (їх посадовими особами). Слід враховувати також те, що правове регулювання цивільної служби у секторі національної оборони України характеризується дуалізмом, що полягає у регулюванні питань її проходження у двох напрямах: загальному (Закон України «Про державну службу») та спеціальному (наприклад, Закон України «Про прокуратуру»). Особливу увагу приділено закордонному досвіду в цій сфері (Литва). Як в Україні, так і в Литві цивільна служба відіграє досить важливу роль для здійснення ефективної оборонної політики держави. При докорінному порівняльному аналізі нормативно-правових баз очевидним стало недосконале правове регулювання відносин, що виникають у цій сфері в Україні. Доведено потребу удосконалити вітчизняне законодавство у сфері цивільної служби у секторі національної оборони шляхом доповнення Закону України «Про оборону України» положеннями щодо цивільної служби у сфері оборони і привести у відповідність інші нормативно-правові акти в цій царині. Належного правового закріплення в Україні вимагають і адміністративно-правовий статус державних службовців сфери оборонно-промислового комплексу, статус громадян і громадських об'єднань, що добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки та оборони. Закріплення в Україні на законодавчому рівні чітко визначеного поняття «цивільна служба у сфері національної оборони» певною мірою допоможе урегулювати відносини при проходженні такої служби та уникнути проблем у правозастосовній практиці. ; Дается характеристика гражданской службы в секторе национальной обороны с учетом её особенностей и специфики соответствующей сферы. На основе анализа отечественного и зарубежного законодательства выделяются следующие особенности: гражданская служба в секторе национальной обороны как публичная профессиональная деятельность двухуровневая (организационный и правоприменительный); она неразрывно связана с милитаризованной службой и часто призвана выполнять обеспечительную роль по воплощению основных задач специально уполномоченными субъектами (их должностными лицами). Следует учитывать также то, что правовое регулирование гражданской службы в секторе национальной обороны Украины характеризуется дуализмом, заключающемся в регулировании вопросов ее прохождения в двух направлениях: общем (например, Закон Украины «О государственной службе») и специальном (например, Закон Украины «О прокуратуре»). Особое внимание уделяется зарубежному опыту в этой сфере на основе сравнения такой службы в Украине и Литве. Подобный дуализм присущ и правовому регулированию гражданской службы в системе национальной обороны Литвы. К тому же, как в Украине, так и в Литве, она играет важную роль для осуществления эффективной оборонной политики государства. При сравнительном анализе нормативно-правовых баз установлено несовершенное правовое регулирование отношений, возникающих в этой сфере в Украине. Поэтому необходимо усовершенствовать отечественное законодательство касательно гражданской службы в секторе национальной обороны путем дополнения Закона Украины «Об обороне Украины» положениями о гражданской службе в сфере обороны и привести в соответствие другие нормативно-правовые акты в этой области. Надлежащего правового закрепления в Украине требуют административно-правовой статус государственных служащих сферы оборонно-промышленного комплекса и статус граждан и общественных объединений, добровольно участвующих в обеспечении национальной безопасности и обороны. Закрепление в Украине на законодательном уровне четкого определения «гражданская служба в сфере национальной обороны» в определенной степени поможет урегулировать отношения при прохождении такой службы и избежать проблем в правоприменительной практике.