Researching the scientific viewes as to the problem of legal status of the urban village as an administrative-territorial unit of Ukraine. The attempt to make some importasnt suggestions of improvement of legislature, creation of effective recommendations and mechanism of reformation of the territorial structure of Ukraine. ; Исследуются научные взгляды относительно проблемы правового статуса поселка городского типа как административно-территориальной единицы Украины. Делается попытка внести некоторые весомые предложения по совершенствованию законодательства, созданию эффективных рекомендаций и механизмов обеспечения реформирования территориального устройства Украины. ; Досліджуються наукові погляди відносно проблеми правового статусу селища міського типу як адміністративно-територіальної одиниці України. Здійснюється спроба внести деякі вагомі пропозиції щодо вдосконалення законодавства, створення ефективних рекомендацій та механізмів забезпечення реформування територіального устрою України.
В статье исследуется генезис института судейского самоуправления в Украине, рассматриваются основные его формы. Анализируется законодательство зарубежных стран по вопросу создания и деятельности органов судейского самоуправления. Даются предложения относительно перспектив развития органов судейского самоуправления в Украине. ; У статті досліджується генеза інституту суддівського самоврядування в Україні, розглядаються основні його форми. Аналізується законодавство зарубіжних країн щодо створення та діяльності органів суддівського самоврядування. Надаються пропозиції щодо перспектив розвитку органів суддівського самоврядування в Україні. ; The article studies the creation history of judges' self-government institute in Ukraine, its primary forms are reviewed. The legislature in creation and functioning of the judges' self-government bodies of foreign countries is analyzed. Propositions as to development perspectives of judges' self-government bodies in Ukraine are given.
Досліджуються наукові погляди відносно проблеми правового статусу селища міського типу як адміністративно-територіальної одиниці України. Здійснюється спроба внести деякі вагомі пропозиції щодо вдосконалення законодавства, створення ефективних рекомендацій та механізмів забезпечення реформування територіального устрою України. ; Исследуются научные взгляды относительно проблемы правового статуса поселка городского типа как административно-территориальной единицы Украины. Делается попытка внести некоторые весомые предложения по совершенствованию законодательства, созданию эффективных рекомендаций и механизмов обеспечения реформирования территориального устройства Украины. ; Researching the scientific viewes as to the problem of legal status of the urban village as an administrative-territorial unit of Ukraine. The attempt to make some importasnt suggestions of improvement of legislature, creation of effective recommendations and mechanism of reformation of the territorial structure of Ukraine.
Розкрито зміст поняття «прикладне мистецтвознавство», зроблена спроба опису його завдань та вказано на його прямий зв'язок із правовим полем, поставлено питання термінологічної невідповідності понять у законодавстві України. ; Meaning of the term "applied art studies" is discussed. The attempt to describe it's tasks is made, and it's direct connection with legal system is established. The question about adequacy of the Ukrainian legislative terminology is raised. ; Раскрыто содержание понятия «прикладное искусствоведение», предпринята попытка описания его задач и указано на его прямую связь с правовым полем, поднят вопрос терминологического несоответствия понятий в законодательстве Украины.
Розкрито зміст поняття «прикладне мистецтвознавство», зроблена спроба опису його завдань та вказано на його прямий зв'язок із правовим полем, поставлено питання термінологічної невідповідності понять у законодавстві України. ; Meaning of the term "applied art studies" is discussed. The attempt to describe it's tasks is made, and it's direct connection with legal system is established. The question about adequacy of the Ukrainian legislative terminology is raised. ; Раскрыто содержание понятия «прикладное искусствоведение», предпринята попытка описания его задач и указано на его прямую связь с правовым полем, поднят вопрос терминологического несоответствия понятий в законодательстве Украины.
На основі досвіду Грузії, РФ, Італії і США у сфері протидії організованій злочинності здійснено аналіз положень КК України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою. Визначено недоліки норм КК України, що криміналізують діяльність злочинних спільнот, і визначено шляхи їх удосконалення. ; На основе опыта Грузии, РФ, Италии и США в сфере противодействия организованной преступности проведен анализ положений УК Украины в отношении ответственности за преступления, совершенные преступным сообществом. Определены недостатки норм УК Украины, которые криминализировали деятельность преступных сообществ, и определены пути их усовершенствования. ; Based on the experience of Georgia, the Russian Federation, Italy or the USA in counteracting organizes crime the article presents analysis of provisions of the Criminal Code of Ukraine on liability for offences committed by criminal association. It ascertains that a common feature of the analyzed foreign criminal legislatures is establishing severe criminal liability for offences committed by criminal associations. A peculiar feature of the criminal legislatures of Georgia and the Russian Federation is establishing criminal liability for occupying a leading position in criminal association. A counterargument for presenting such norm in the Criminal Code of Ukraine is practical inability to prove this fact without ascertaining actual organizational or supervisory actions of the leader of criminal association. Furthermore, introducing colloquial folksy language into official normative act leads to contamination of the Criminal Code and vagueness of its provisions.The article defines drawbacks of the provisions of the Criminal Code of Ukraine that criminalize activities of criminal associations, namely: unsuccessful attempt to define the notion of criminal influence; lack of systematization of the introduced amendments (there is a need to provide relevant amendment to the Articles 28 and 43 of the Criminal Code of Ukraine); actual decriminalization of involvement in the offences committed by criminal association; impossibility to ascertain termination of the offence provided in the Art. 255-1 of the Criminal Code of Ukraine); badly constructed definition of a person, who has a status of a subject possessing great criminal influence, including the status of «thief in law».The article presents the ways of enhancing the norms of the Criminal Code of Ukraine in the part of providing criminal liability for offences committed by criminal association. Issues of enhancing organizational-legal, economical, social and ideological means of counteracting activities of criminal associations in Ukraine require further research.
На основі досвіду Грузії, РФ, Італії і США у сфері протидії організованій злочинності здійснено аналіз положень КК України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою. Визначено недоліки норм КК України, що криміналізують діяльність злочинних спільнот, і визначено шляхи їх удосконалення. ; На основе опыта Грузии, РФ, Италии и США в сфере противодействия организованной преступности проведен анализ положений УК Украины в отношении ответственности за преступления, совершенные преступным сообществом. Определены недостатки норм УК Украины, которые криминализировали деятельность преступных сообществ, и определены пути их усовершенствования. ; Based on the experience of Georgia, the Russian Federation, Italy or the USA in counteracting organizes crime the article presents analysis of provisions of the Criminal Code of Ukraine on liability for offences committed by criminal association. It ascertains that a common feature of the analyzed foreign criminal legislatures is establishing severe criminal liability for offences committed by criminal associations. A peculiar feature of the criminal legislatures of Georgia and the Russian Federation is establishing criminal liability for occupying a leading position in criminal association. A counterargument for presenting such norm in the Criminal Code of Ukraine is practical inability to prove this fact without ascertaining actual organizational or supervisory actions of the leader of criminal association. Furthermore, introducing colloquial folksy language into official normative act leads to contamination of the Criminal Code and vagueness of its provisions.The article defines drawbacks of the provisions of the Criminal Code of Ukraine that criminalize activities of criminal associations, namely: unsuccessful attempt to define the notion of criminal influence; lack of systematization of the introduced amendments (there is a need to provide relevant amendment to the Articles 28 and 43 of the Criminal Code of Ukraine); actual decriminalization of involvement in the offences committed by criminal association; impossibility to ascertain termination of the offence provided in the Art. 255-1 of the Criminal Code of Ukraine); badly constructed definition of a person, who has a status of a subject possessing great criminal influence, including the status of «thief in law».The article presents the ways of enhancing the norms of the Criminal Code of Ukraine in the part of providing criminal liability for offences committed by criminal association. Issues of enhancing organizational-legal, economical, social and ideological means of counteracting activities of criminal associations in Ukraine require further research.
The article describes the territorial aspects of intellectual property rights. Comparing property right and intellectual property right, the last one has a territorial character. Such kind of activity of intellectual property rights became a reason for creation of international law system protection of intellectual property. The first form of international cooperation in intellectual property sphere were bi-side international treaties about mutual protection of rights for conforming objects on the territory of countries-participants. At the end of 19th century were signed two multiply international treaties, which became a base for creation of modern international law system of intellectual property protection – Paris Convention for the Protection of Industrial Property (1883) and Berne Convention for the Protection of Literary and Artistic Works (1886).Intellectual property rights, which appeared on the territory of the definite country in accordance with it legislature, are limited by territory of this country, if something different isn't subscribe in international treaty or national laws. Today this principle is a base of legislature about intellectual property of majority countries of the world and it is determined by several factors (historical factor, non-material nature of intellectual property objects, partly – state interests).Multiply international treaties in intellectual property sphere, which are administered by WIPO, don't provide extraterritoriality of intellectual property rights, because they based on principle of national regime and fix using to objects by foreign origin the legislation, exactly that country, where protection is needed.Now on the regional level exists tendency to refuse of principle of intellectual property rights territoriality and providing unitary legal protection regime of the object based on one registration on the territory of all countries-participants. Uniform legal protection of some objects is provides on the territory of EU countries (Community trade mark, design, plant variety, geographical indications and designations of origin). Therefore Ukrainians membership in EU opens new perspectives to use procedures of legal protection of intellectual property for the extending of intellectual property rights territorial limits. ; Розглянуто питання, пов'язані із територіальними аспектами дії майнових прав інтелектуальної власності. Проаналізовано положення міжнародних договорів у сфері інтелектуальної власності з погляду їхнього впливу на територіальний характер дії цих прав.
У статті розкрито аспекти фактично існуючих форм і моделей політичного лобіювання в Україні, їх вплив на стабільність політичної системи та національну безпеку держави. Обґрунтовано доцільність регламентації та нормативно-правового регулювання лобістської діяльності в Україні. У теоретичній і практичній площині та спираючись на досвід, отриманий з моменту проголошення не залежності, проаналізовані законодавчі ініціативи, спрямовані на встановлення правового поля та легалізацію політичного лобіювання. ; The article is aimed at the analysis of existing since independence political lobbying processes in the context of their role in Ukrainian political system's stabilization and national security ensuring.The article discloses specific features of political lobbying model existing in Ukraine from 1991 till 2017 and its influence on state's political stability and national security.The expediency of legal regulation for political lobbying in Ukraine is substantiated. The legislative initiatives aimed at setting the legal field for political lobbying are analysed both in theoretical and practical dimensions and relying on the experience gained since independence.In various forms of actual implementation, political lobbying is presented within all political systems of the world, and the category of "lobbying" is defined as the process of third parties' influence (in some situations – pressure) on state power in order to motivate them to make decisions in their own interests. In turn, lobbying actions involve the process of direct interaction between the parties and state authorities.The Ukrainian version of lobbying has always been distorted: on the one hand, it actually exists and defines the substantial part of political decisions; on the other hand, in nowadays' Ukrainian conditions, its democratic nature is uncertain on the assumption of historical formation factors and the lack of legal regulation.In modern conditions, political lobbying in Ukraine in the line of political communication appears to be unformalized in legal terms, posing a threat of the most destructive to national security form of lobbying domination – criminal. Indeed, in nowadays' Ukraine, lobbyism is one of the last political phenomena that exists and interacts beyond the legal field.
Today, the issue of setting up an electronic parliament in Ukraine and its information and analytical support to ensure effective lawmaking activity is very relevant. In the western democratic world, parliaments widely use ICT (information and communication technologies) to optimize processes, increase accessibility, transparency, and enhanced reporting capabilities. Parliament is the main legislature institution, which demonstrates trends of new technologies, rapid exchange of information between divisions, the latest methods of processing and transmitting data in information systems. With the introduction of ICT in the parliament, key political values of the legislature should be strengthened, such as free access to information, openness, and transparency. E-democracy tools in the e-Parliament provide effective parliamentary functions, increase the quality of parliamentarism and the legislative process. New information systems make the legislature more efficient, and the tools of e-democracy and information and communication technologies enable citizens to be more involved in public affairs, through the possibility of indirect involvement in legislative initiatives. Adapting European experience can strengthen the institutional capacity of the Ukrainian parliament, deepen communication with civil society, introduce quality expert support and coordinate the adoption of new bills. This article examines the main functions of parliament with the use of ICT, tools of the electronic parliament and mechanisms for interaction with the external environment - media, experts and civil society. The main purpose of this study is to analyze world tendencies of the development e-Parliament and the possibility of introducing new electronic tools in the Verkhovna Rada of Ukraine. ; На сегодня в Украине является актуальным вопрос применения инструментов электронного парламента и информационно-аналитической поддержки законодательной ветви власти для обеспечения эффективной законотворческой деятельности. В западном демократическом мире парламенты активно используют ИКТ (информационно-коммуникационные технологии) для оптимизации процессов, большей доступности, прозрачности, расширенных возможностей отчетности. Именно парламент, как главный законодательный орган, должен демонстрировать тренды новых технологий, быстрый обмен информацией между подразделениями, новейшие методы обработки и передачи данных в информационных системах. С введением ИКТ в парламенте должны усилиться такие ключевые политические ценности законодательного органа, как свободный доступ к информации, открытость и прозрачность работы. Внедрение информационных систем электронного участия способствует повышению эффективности работы законодательного органа, а инструменты электронной демократии и информационно-коммуникационные технологии позволяют гражданам быть более вовлеченными в государственное управление через возможность участия в процессе принятия законодательных решений. В результате инструменты электронного парламента обеспечивают эффективное выполнение парламентских функций, повышают качество парламентаризма и всего законодательного процесса. Перенимая европейский опыт электронной демократии, можно укрепить институциональную способность украинского парламента, углубить взаимодействие с гражданским обществом, ввести качественный экспертно-аналитическое сопровождение законодательных инициатив и дальнейшую их координацию. Рассмотрены основные функции парламента с применением ИКТ, инструменты электронного парламента и электронные механизмы взаимодействия с внешней средой - СМИ, экспертами и гражданским обществом. ; На сьогодні в Україні є актуальним питання застосування інструментів електронного парламенту та інформаційно-аналітичної підтримки законодавчої гілки влади для забезпечення ефективної законотворчої діяльності. У західному демокра-тичному світі парламенти активно використовують ІКТ (інформаційно- комунікаційні технології) для оптимізації процесів, більшої доступності, прозорості, розширених можливостей звітності. Саме парламент, як головний законодавчий орган, має демонструвати тренди нових технологій, швидкий обмін інформацією між підрозділами, новітні методи обробки та передачі даних в інформаційних системах. Із запровадженням ІКТ в парламенті мають посилитися такі ключові політичні цінності законодавчого органу, як вільний доступ до інформації, відкритість та прозорість роботи. Запровадження інформаційних систем електронної участі сприятиме підвищенню ефективності роботи законодавчого органу, а інструменти електронної демократії та інформаційно-комунікаційні технології дозволяють громадянам бути більш залученими до державного управління через можливість участі у процесі ухвалення законодавчих рішень. У результаті інструменти електронного парламенту забезпечують ефективне виконання парламентських функцій, підвищують якість парламентаризму і законодавчого процесу. Переймаючи європейський досвід електронної демократії, можна зміцнити інституційну спроможність українського парламенту, поглибити взаємодію з громадянським суспільством, запровадити якісний експертно-аналітичний супровід законодавчих ініціатив та подальшу їх координацію. Розглянуто основні функції парламенту із застосуванням ІКТ, інструменти електронного парламенту та електронні механізми взаємодії із зовнішнім середовищем – ЗМІ, експертами та громадянським суспільством.
Аналізуються соціально-економічні проблеми, з якими зіткнулися кримські татари після повернення до Криму. Проблеми на законодавчому рівні, неспроможність держави задовольнити усі потреби кримськотатарського народу через тяжке економічне та фінансове становище, небажання мешканців Криму йти на якійсь поступки репатріантам, стимулюють наростання протестного настрою серед кримських татар, рух яких є каталізатором для регіоналізму на півострові. ; Анализируются социально-экономические проблемы, с которыми столкнулиськрымские татары после возвращения в Крым. Проблемы на законодательном уровне, неспособность государства удовлетворить все требования крымскотатарского народа из-за тяжелого экономического и финансового состояния, нежелание жителей Крыма пойти на какие-то уступки репатриантам, стимулируют рост протестного настроения среди крымских татар, движение которых является катализатором для регионализма на полуострове. ; The article touches upon social and economic problems that Crimean tatars faced with after their coming back to the Crimea. The legislature problems, inability of the country to satisfy the needs of the tatars people because of poor economical and financial situation , lack of native inhabitants desire to make concessions, stimulate the rise of protest mood among the Crimean tatars the movement of which is a catalyst for regionalism on the peninsular
У статті визначено редакцію уставів князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого рукописного Київського Требника (XV-поч.XVI cт) Апостольської Ватиканської Бібліотеки з фонду Борджіо-Ілліріко № 15 за допомогою рукописних джерел, а також праць істориків, каноністів, та інших науковців які досліджували дані устави, що находяться в різних редакція і рукописах слов'янських. Проілюстровано історію розвитку законодавства Київської Русі на основі дослідження широкої, середньої та короткої редакційних форм уставів київської та московської законодавчих традицій. ; The article identifies the redactional type of the Church Ustav (Nomocanon) of prince Vladimir the Great end Yaroslav Mydryj found in the manuscript Kyivan Trebnyk (15th-beginning 16th century) of the Vatican Apostolic Library, Borgio-Illyric collection, N. 15. Points of reference are historical sources and studies by historians, canonists and others who researched the various redactions of the Ustav of prince Vladimir the Great end Yaroslav Mydryj in Slavonic manuscripts. Through an analysis of the extended, the middle and the short redactional forms of the documents of the Kyivan and the Muscovite legislative traditions, the article illustrates the historical development of legislature in Kyivan Rus'.
The article analyzes the supreme bodies of state power under the Constitution of Pylyp Orlyk of 1710 and the Constitution of Poland of 1791 concerning the application of the principle of separation of state power into legislative, executive and judicial braches. The principle of separation of state power was introduced in these constitutions which were based on the own state and legal experience and ideas of the Western European political and legal thought of the Age of Enlightenment. In practice of the European constitutionalism, the Constitution of Pylyp Orlik of 1710 was the first attempt to adopt a constitution providing separation of state power into three branches (legislative, executive and judicial) as well as a system of checks and balances. Introducing the state power mechanism was aimed at the attempts of Cossack officers to increase the efficiency of state power and prevent usurpation of power by both a hetman and particular groups of Cossack officers. The Polish Constitution of 1791 was based on the idea of rule of the people, which is the only source of power, and the idea of separation of state power into three branches: legislative, executive and judicial. The legislature – the Seim, the executive power – the King and Government and the judiciary – local and higher courts are autonomous towards each other. None of the public powers could assign another body's authorities. The mechanism of the system of checks and balances operated through parliamentary bicameralism, the Government formation by the King and Seim, participation of the King in the Government, the Seim deputies did not have the right to hold positions in executive bodies, different terms of authorities of the legislative, executive and judicial bodies. Such a mechanism was intended to prevent the usurpation of power by a single body or person and, most importantly, to improve the effectiveness of the state mechanism in order to withdraw the country from the political crisis and strengthen the Polish statehood. Constituting the separation of state power in the Ukrainian and Polish Constitutions of the eighteenth century was aimed at improving the state mechanism, preventing the possibility of usurpation of power within the country, increasing the effectiveness of the state mechanism in order to withdraw the country from the political crisis. ; Проведен анализ компетенции высших органов государственной власти предусмотренных Конституцией Пилипа Орлика 1710 г. и Конституцией Польши 1791 г. относительно использова-ния принципа деления государственной власти на законодательную, исполнительную и судебную. Принцип деления государственной власти установлено в этих конституциях опираясь на собственный государственно-правовой опыт и идеи западноевропейской политико-правовой мысли периода просветительства. Целью конституирования деления государственной власти в украин-ской и польской конституциях ХVІІІ в. было усовершенствование государственного механизма и предотвратить возможность узурпирования власти внутри страны. ; Проведено аналіз компетенції вищих органів державної влади за Конституцією Пилипа Орлика 1710 р. та Конституцією Польщі 1791 р. щодо застосування принципу поділу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову. Принцип поділу державної влади запроваджено у цих конституціях спираючись на власний державно-правовий досвід та ідеї західноєвропейської полі-тико-правової думки періоду просвітництва. Метою конституювання поділу державної влади в українській та польській конституціях ХVІІІ ст. було удосконалення державного механізму та запобігання можливості узурпації влади всередині країни.
The article analyzes the supreme bodies of state power under the Constitution of Pylyp Orlyk of 1710 and the Constitution of Poland of 1791 concerning the application of the principle of separation of state power into legislative, executive and judicial braches. The principle of separation of state power was introduced in these constitutions which were based on the own state and legal experience and ideas of the Western European political and legal thought of the Age of Enlightenment. In practice of the European constitutionalism, the Constitution of Pylyp Orlik of 1710 was the first attempt to adopt a constitution providing separation of state power into three branches (legislative, executive and judicial) as well as a system of checks and balances. Introducing the state power mechanism was aimed at the attempts of Cossack officers to increase the efficiency of state power and prevent usurpation of power by both a hetman and particular groups of Cossack officers. The Polish Constitution of 1791 was based on the idea of rule of the people, which is the only source of power, and the idea of separation of state power into three branches: legislative, executive and judicial. The legislature – the Seim, the executive power – the King and Government and the judiciary – local and higher courts are autonomous towards each other. None of the public powers could assign another body's authorities. The mechanism of the system of checks and balances operated through parliamentary bicameralism, the Government formation by the King and Seim, participation of the King in the Government, the Seim deputies did not have the right to hold positions in executive bodies, different terms of authorities of the legislative, executive and judicial bodies. Such a mechanism was intended to prevent the usurpation of power by a single body or person and, most importantly, to improve the effectiveness of the state mechanism in order to withdraw the country from the political crisis and strengthen the Polish statehood. Constituting the separation of state power in the Ukrainian and Polish Constitutions of the eighteenth century was aimed at improving the state mechanism, preventing the possibility of usurpation of power within the country, increasing the effectiveness of the state mechanism in order to withdraw the country from the political crisis. ; Проведен анализ компетенции высших органов государственной власти предусмотренных Конституцией Пилипа Орлика 1710 г. и Конституцией Польши 1791 г. относительно использова-ния принципа деления государственной власти на законодательную, исполнительную и судебную. Принцип деления государственной власти установлено в этих конституциях опираясь на собственный государственно-правовой опыт и идеи западноевропейской политико-правовой мысли периода просветительства. Целью конституирования деления государственной власти в украин-ской и польской конституциях ХVІІІ в. было усовершенствование государственного механизма и предотвратить возможность узурпирования власти внутри страны. ; Проведено аналіз компетенції вищих органів державної влади за Конституцією Пилипа Орлика 1710 р. та Конституцією Польщі 1791 р. щодо застосування принципу поділу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову. Принцип поділу державної влади запроваджено у цих конституціях спираючись на власний державно-правовий досвід та ідеї західноєвропейської полі-тико-правової думки періоду просвітництва. Метою конституювання поділу державної влади в українській та польській конституціях ХVІІІ ст. було удосконалення державного механізму та запобігання можливості узурпації влади всередині країни.
The article analyzes the supreme bodies of state power under the Constitution of Pylyp Orlyk of 1710 and the Constitution of Poland of 1791 concerning the application of the principle of separation of state power into legislative, executive and judicial braches. The principle of separation of state power was introduced in these constitutions which were based on the own state and legal experience and ideas of the Western European political and legal thought of the Age of Enlightenment. In practice of the European constitutionalism, the Constitution of Pylyp Orlik of 1710 was the first attempt to adopt a constitution providing separation of state power into three branches (legislative, executive and judicial) as well as a system of checks and balances. Introducing the state power mechanism was aimed at the attempts of Cossack officers to increase the efficiency of state power and prevent usurpation of power by both a hetman and particular groups of Cossack officers. The Polish Constitution of 1791 was based on the idea of rule of the people, which is the only source of power, and the idea of separation of state power into three branches: legislative, executive and judicial. The legislature – the Seim, the executive power – the King and Government and the judiciary – local and higher courts are autonomous towards each other. None of the public powers could assign another body's authorities. The mechanism of the system of checks and balances operated through parliamentary bicameralism, the Government formation by the King and Seim, participation of the King in the Government, the Seim deputies did not have the right to hold positions in executive bodies, different terms of authorities of the legislative, executive and judicial bodies. Such a mechanism was intended to prevent the usurpation of power by a single body or person and, most importantly, to improve the effectiveness of the state mechanism in order to withdraw the country from the political crisis and strengthen the Polish statehood. Constituting the separation of state power in the Ukrainian and Polish Constitutions of the eighteenth century was aimed at improving the state mechanism, preventing the possibility of usurpation of power within the country, increasing the effectiveness of the state mechanism in order to withdraw the country from the political crisis. ; Проведен анализ компетенции высших органов государственной власти предусмотренных Конституцией Пилипа Орлика 1710 г. и Конституцией Польши 1791 г. относительно использова-ния принципа деления государственной власти на законодательную, исполнительную и судебную. Принцип деления государственной власти установлено в этих конституциях опираясь на собственный государственно-правовой опыт и идеи западноевропейской политико-правовой мысли периода просветительства. Целью конституирования деления государственной власти в украин-ской и польской конституциях ХVІІІ в. было усовершенствование государственного механизма и предотвратить возможность узурпирования власти внутри страны. ; Проведено аналіз компетенції вищих органів державної влади за Конституцією Пилипа Орлика 1710 р. та Конституцією Польщі 1791 р. щодо застосування принципу поділу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову. Принцип поділу державної влади запроваджено у цих конституціях спираючись на власний державно-правовий досвід та ідеї західноєвропейської полі-тико-правової думки періоду просвітництва. Метою конституювання поділу державної влади в українській та польській конституціях ХVІІІ ст. було удосконалення державного механізму та запобігання можливості узурпації влади всередині країни.
