Suchergebnisse

In this issue of Philosophical Thought we publish materials of the seminar "Laboratories of Scientific Translation", which reflect the discussion of the Ukrainian translation of the work of Franz Boas "The Mind of Primitive Man". The seminar was held on December 22, 2021 at the Ukrainian Center of the International PEN Club with the support of the NGO "Laboratory of Legislative Initiatives", the International Renaissance Foundation, the publishing house "Tempora" in partnership with the Ukrainian Center of the International PEN Club. The text of the Ukrainian translation was presented by the translator of the work Yegor Butsykin. The experts were Les Beley and Yulia Buyskykh. The seminar was moderated by Vakhtang Kebuladze. ; У цьому числі «Філософської думки» ми публікуємо матеріали семінару «Лабораторії науко- вого перекладу», які відображають обговорення українського перекладу твору Франца Боаса «Розум первісної людини». Семінар відбувся 22 грудня 2021 року в Українському центрі між- народного ПЕН-клубу за підтримки громадської організації «Лабораторія законодавчих іні- ціатив», Міжнародного фонду «Відродження», видавництва «Темпора» в партнерстві з Ук- раїнським центром міжнародного ПЕН-клубу. Текст українського перекладу представив перекладач твору Єгор Буцикін. Експертами були Лесь Белей та Юлія Буйських. Модерував семінар Вахтанґ Кебуладзе.

Мета дослідження. Досліджено передумови та особливості виникнення українського громадського руху Буковини в 60-х рр. XIX ст. Методи дослідження. Використано загальнонаукові (аналіз, синтез, систематизація, узагальнення), а також спеціально-історичні (синхронний, порівняльно-історичний та історико-генетичний) методи. Наукова новизна. Представлена стаття є першим в українській історичній науці комплексним дослідженням природи виникнення українського громадського руху Буковини в 60-х рр. XIX ст. Висновки. Встановлено, що причинами відставання українців Буковини в плані створення організаційних центрів національного руху, від Галичини і Наддніпрянщини, стали: відсутність міцних зв'язків з іншими українськими землями; проведення асиміляційної політики румунської верхівкою; негативне ставлення австрійської влади до проявів національного життя; відсутність релігійної відокремленості більшої частини українського населення від румунського; низька національна свідомість українців Буковини. Виявлено передумови зародження українського громадського руху Буковини: надання правової основи для функціонування громадських організацій через лібералізацію законодавства в Австро-Угорської імперії, активізація національного життя в Галичині; поширення національної ідеї і літератури з Подніпров'я; поява видатних діячів культури на Буковині; реакція українців краю на національне пробудження румунів і їх боротьбу за відділення Буковини від Галичини в 1860-1861 рр .; релігійно-церковна боротьба між румунами і українцями; збільшення в краї різних товариств; готовність в кінці 60-х рр. XIX ст. української місцевої інтелігенції до створення власного центру ; Цель исследования. Исследовано предпосылки и особенности возникновения украинского общественного движения Буковины в 60-х гг. XIX в. Методы исследования. Использованы общенаучные (анализ, синтез, систематизация, обоб-щение), а также специально-исторические (синхронный, сравнительно-исторический и историко-генетический) методы. Научная новизна. Представленная статья является первым в украинской исторической науке комплексным исследованием природы возникновения украинского общественного движения Буковины в 60-х гг. XIX в. Выводы. Установлено, что причинами отставания украинцев Буковины в плане создания организационных центров национального движения, от Галичины и Поднепровья, стали: отсутствие прочных связей с другими украинскими землями; проведение ассимиляционной политики румынской верхушкой; негативное отношение австрийских властей к проявлениям национальной жизни; отсутствие религиозной обособленности большей части украинского населения от румынского; низкое национальное сознание украинцев Буковины. Выявлены предпосылки зарождения украинского общественного движения Буковины: предоставление правовой основы для функционирования общественных организаций через либерализацию законодательства в Австро-Венгерской империи, активизация национальной жизни в Галичине; распространение национальной идеи и литературы из Поднепровья; появление выдающихся деятелей культуры на Буковине; реа-кция украинцев края на национальное пробуждение румын и их борьбу за отделение Буковины от Галичины в 1860‒1861 гг.; религиозно-церковная борьба между румынами и украинцами; увеличение в крае различных обществ; готовность в конце 60-х гг. XIX в. украинский местной интеллигенции к созданию собственного центра ; Aim of investigation. The article highlights the preconditions and peculi-arities of the birth of the Ukrainian public movement of Bukovina in the 60s of the 19th century. The research methodology is based on the general scientific (analysis, synthesis, systematization, gen-eralization), as well as special-historical (synchronous, compara-tive-historical and historical-genetic) methods. Scientific novelty. This article is the first comprehensive study of the origin of the Ukrainian public movement in Bukovina in the 60s of the 19th century in Ukrainian historical science. Conclusions. The reasons for the backwardness of the Bukovinian Ukrainians in terms of creating of the national movement organizational centers, from Galicia and the Dnieper Ukraine, were: the lack of strong ties with other Ukrainian lands, where the revival had begun earlier; the conducting of assimilation policy by Romanian circles; the nega-tive attitude of the Austrian authorities to the manifestations of national life; the lack of religious separation of the majority of the Ukrainian population from the Romanian one; the low national consciousness of Bukovinian Ukrainians. The author also identi-fied the preconditions of the emergence of the Ukrainian public movement in Bukovina, namely: the providing a legal basis for the functioning of public organizations through the legislation liberali-zation in the Austro-Hungarian Empire; intensification of national life in Galicia; the dissemination of national ideas and literature from the Dnieper Ukraine; the appearance of prominent cultural figures in Bukovina; the reaction of the Ukrainians of the region on the Romanians national revival and their struggle for the separation of Bukovina from Galicia in 1860-1861; the religious struggle between the Romanians and the Ukrainians; the rise of various societies and organizations in the region; the readiness of Ukrainian local intelligentsia to create their own center in the late 60s of the 19th century ; But de l'étude. Les conditions préalables et les caractéristiques de l'émergence du mouvement public ukrainien en Bucovine dans les années 60 sont étudiées XIXème siècle. Méthodes de recherche. Des méthodes scientifiques générales (analyse, synthèse, systématisation, généralisation), ainsi que des méthodes historiques spéciales (synchrone, comparée-historique et historique-génétique) ont été utilisées. Nouveauté scientifique. L'article présenté est le premier de la science historique ukrainienne à une étude approfondie de la nature de l'émergence du mouvement public ukrainien en Bucovine dans les années 60. XIXème siècle. Conclusions. Il a été établi que les raisons du retard des Ukrainiens de Bucovine en termes de création des centres d'organisation du mouvement national, de Galice et de la région du Dniepr, étaient: le manque de liens solides avec d'autres terres ukrainiennes; la politique d'assimilation de l'élite roumaine; attitude négative des autorités autrichiennes face aux manifestations de la vie nationale; le manque d'isolement religieux de la majorité de la population ukrainienne par rapport au roumain; faible conscience nationale des Ukrainiens de Bucovine. Les conditions préalables à l'émergence du mouvement public ukrainien en Bucovine sont identifiées: fournir une base juridique pour le fonctionnement des organisations publiques à travers la libéralisation de la législation dans l'empire austro-hongrois, l'activation de la vie nationale en Galice; diffusion de l'idée nationale et de la littérature de la région du Dniepr; l'émergence de personnalités culturelles de premier plan en Bucovine; la réaction des Ukrainiens de la région au réveil national des Roumains et leur lutte pour la séparation de la Bucovine de la Galice en 1860-1861; lutte religieuse et ecclésiastique entre Roumains et Ukrainiens; augmentation de la marge de diverses sociétés; préparation à la fin des années 60. XIXème siècle. L'intelligentsia locale ukrainienne va créer son propre centre

Aim of investigation. The article highlights the preconditions and peculi-arities of the birth of the Ukrainian public movement of Bukovina in the 60s of the 19th century. The research methodology is based on the general scientific (analysis, synthesis, systematization, gen-eralization), as well as special-historical (synchronous, compara-tive-historical and historical-genetic) methods. Scientific novelty. This article is the first comprehensive study of the origin of the Ukrainian public movement in Bukovina in the 60s of the 19th century in Ukrainian historical science. Conclusions. The reasons for the backwardness of the Bukovinian Ukrainians in terms of creating of the national movement organizational centers, from Galicia and the Dnieper Ukraine, were: the lack of strong ties with other Ukrainian lands, where the revival had begun earlier; the conducting of assimilation policy by Romanian circles; the nega-tive attitude of the Austrian authorities to the manifestations of national life; the lack of religious separation of the majority of the Ukrainian population from the Romanian one; the low national consciousness of Bukovinian Ukrainians. The author also identi-fied the preconditions of the emergence of the Ukrainian public movement in Bukovina, namely: the providing a legal basis for the functioning of public organizations through the legislation liberali-zation in the Austro-Hungarian Empire; intensification of national life in Galicia; the dissemination of national ideas and literature from the Dnieper Ukraine; the appearance of prominent cultural figures in Bukovina; the reaction of the Ukrainians of the region on the Romanians national revival and their struggle for the separation of Bukovina from Galicia in 1860-1861; the religious struggle between the Romanians and the Ukrainians; the rise of various societies and organizations in the region; the readiness of Ukrainian local intelligentsia to create their own center in the late 60s of the 19th century ; But de l'étude. Les conditions préalables et les caractéristiques de l'émergence du mouvement public ukrainien en Bucovine dans les années 60 sont étudiées XIXème siècle. Méthodes de recherche. Des méthodes scientifiques générales (analyse, synthèse, systématisation, généralisation), ainsi que des méthodes historiques spéciales (synchrone, comparée-historique et historique-génétique) ont été utilisées. Nouveauté scientifique. L'article présenté est le premier de la science historique ukrainienne à une étude approfondie de la nature de l'émergence du mouvement public ukrainien en Bucovine dans les années 60. XIXème siècle. Conclusions. Il a été établi que les raisons du retard des Ukrainiens de Bucovine en termes de création des centres d'organisation du mouvement national, de Galice et de la région du Dniepr, étaient: le manque de liens solides avec d'autres terres ukrainiennes; la politique d'assimilation de l'élite roumaine; attitude négative des autorités autrichiennes face aux manifestations de la vie nationale; le manque d'isolement religieux de la majorité de la population ukrainienne par rapport au roumain; faible conscience nationale des Ukrainiens de Bucovine. Les conditions préalables à l'émergence du mouvement public ukrainien en Bucovine sont identifiées: fournir une base juridique pour le fonctionnement des organisations publiques à travers la libéralisation de la législation dans l'empire austro-hongrois, l'activation de la vie nationale en Galice; diffusion de l'idée nationale et de la littérature de la région du Dniepr; l'émergence de personnalités culturelles de premier plan en Bucovine; la réaction des Ukrainiens de la région au réveil national des Roumains et leur lutte pour la séparation de la Bucovine de la Galice en 1860-1861; lutte religieuse et ecclésiastique entre Roumains et Ukrainiens; augmentation de la marge de diverses sociétés; préparation à la fin des années 60. XIXème siècle. L'intelligentsia locale ukrainienne va créer son propre centre ; Цель исследования. Исследовано предпосылки и особенности возникновения украинского общественного движения Буковины в 60-х гг. XIX в. Методы исследования. Использованы общенаучные (анализ, синтез, систематизация, обоб-щение), а также специально-исторические (синхронный, сравнительно-исторический и историко-генетический) методы. Научная новизна. Представленная статья является первым в украинской исторической науке комплексным исследованием природы возникновения украинского общественного движения Буковины в 60-х гг. XIX в. Выводы. Установлено, что причинами отставания украинцев Буковины в плане создания организационных центров национального движения, от Галичины и Поднепровья, стали: отсутствие прочных связей с другими украинскими землями; проведение ассимиляционной политики румынской верхушкой; негативное отношение австрийских властей к проявлениям национальной жизни; отсутствие религиозной обособленности большей части украинского населения от румынского; низкое национальное сознание украинцев Буковины. Выявлены предпосылки зарождения украинского общественного движения Буковины: предоставление правовой основы для функционирования общественных организаций через либерализацию законодательства в Австро-Венгерской империи, активизация национальной жизни в Галичине; распространение национальной идеи и литературы из Поднепровья; появление выдающихся деятелей культуры на Буковине; реа-кция украинцев края на национальное пробуждение румын и их борьбу за отделение Буковины от Галичины в 1860‒1861 гг.; религиозно-церковная борьба между румынами и украинцами; увеличение в крае различных обществ; готовность в конце 60-х гг. XIX в. украинский местной интеллигенции к созданию собственного центра ; Мета дослідження. Досліджено передумови та особливості виникнення українського громадського руху Буковини в 60-х рр. XIX ст. Методи дослідження. Використано загальнонаукові (аналіз, синтез, систематизація, узагальнення), а також спеціально-історичні (синхронний, порівняльно-історичний та історико-генетичний) методи. Наукова новизна. Представлена стаття є першим в українській історичній науці комплексним дослідженням природи виникнення українського громадського руху Буковини в 60-х рр. XIX ст. Висновки. Встановлено, що причинами відставання українців Буковини в плані створення організаційних центрів національного руху, від Галичини і Наддніпрянщини, стали: відсутність міцних зв'язків з іншими українськими землями; проведення асиміляційної політики румунської верхівкою; негативне ставлення австрійської влади до проявів національного життя; відсутність релігійної відокремленості більшої частини українського населення від румунського; низька національна свідомість українців Буковини. Виявлено передумови зародження українського громадського руху Буковини: надання правової основи для функціонування громадських організацій через лібералізацію законодавства в Австро-Угорської імперії, активізація національного життя в Галичині; поширення національної ідеї і літератури з Подніпров'я; поява видатних діячів культури на Буковині; реакція українців краю на національне пробудження румунів і їх боротьбу за відділення Буковини від Галичини в 1860-1861 рр .; релігійно-церковна боротьба між румунами і українцями; збільшення в краї різних товариств; готовність в кінці 60-х рр. XIX ст. української місцевої інтелігенції до створення власного центру

Мета дослідження. Досліджено передумови та особливості виникнення українського громадського руху Буковини в 60-х рр. XIX ст. Методи дослідження. Використано загальнонаукові (аналіз, синтез, систематизація, узагальнення), а також спеціально-історичні (синхронний, порівняльно-історичний та історико-генетичний) методи. Наукова новизна. Представлена стаття є першим в українській історичній науці комплексним дослідженням природи виникнення українського громадського руху Буковини в 60-х рр. XIX ст. Висновки. Встановлено, що причинами відставання українців Буковини в плані створення організаційних центрів національного руху, від Галичини і Наддніпрянщини, стали: відсутність міцних зв'язків з іншими українськими землями; проведення асиміляційної політики румунської верхівкою; негативне ставлення австрійської влади до проявів національного життя; відсутність релігійної відокремленості більшої частини українського населення від румунського; низька національна свідомість українців Буковини. Виявлено передумови зародження українського громадського руху Буковини: надання правової основи для функціонування громадських організацій через лібералізацію законодавства в Австро-Угорської імперії, активізація національного життя в Галичині; поширення національної ідеї і літератури з Подніпров'я; поява видатних діячів культури на Буковині; реакція українців краю на національне пробудження румунів і їх боротьбу за відділення Буковини від Галичини в 1860-1861 рр .; релігійно-церковна боротьба між румунами і українцями; збільшення в краї різних товариств; готовність в кінці 60-х рр. XIX ст. української місцевої інтелігенції до створення власного центру ; Цель исследования. Исследовано предпосылки и особенности возникновения украинского общественного движения Буковины в 60-х гг. XIX в. Методы исследования. Использованы общенаучные (анализ, синтез, систематизация, обоб-щение), а также специально-исторические (синхронный, сравнительно-исторический и историко-генетический) методы. Научная новизна. Представленная статья является первым в украинской исторической науке комплексным исследованием природы возникновения украинского общественного движения Буковины в 60-х гг. XIX в. Выводы. Установлено, что причинами отставания украинцев Буковины в плане создания организационных центров национального движения, от Галичины и Поднепровья, стали: отсутствие прочных связей с другими украинскими землями; проведение ассимиляционной политики румынской верхушкой; негативное отношение австрийских властей к проявлениям национальной жизни; отсутствие религиозной обособленности большей части украинского населения от румынского; низкое национальное сознание украинцев Буковины. Выявлены предпосылки зарождения украинского общественного движения Буковины: предоставление правовой основы для функционирования общественных организаций через либерализацию законодательства в Австро-Венгерской империи, активизация национальной жизни в Галичине; распространение национальной идеи и литературы из Поднепровья; появление выдающихся деятелей культуры на Буковине; реа-кция украинцев края на национальное пробуждение румын и их борьбу за отделение Буковины от Галичины в 1860‒1861 гг.; религиозно-церковная борьба между румынами и украинцами; увеличение в крае различных обществ; готовность в конце 60-х гг. XIX в. украинский местной интеллигенции к созданию собственного центра ; Aim of investigation. The article highlights the preconditions and peculi-arities of the birth of the Ukrainian public movement of Bukovina in the 60s of the 19th century. The research methodology is based on the general scientific (analysis, synthesis, systematization, gen-eralization), as well as special-historical (synchronous, compara-tive-historical and historical-genetic) methods. Scientific novelty. This article is the first comprehensive study of the origin of the Ukrainian public movement in Bukovina in the 60s of the 19th century in Ukrainian historical science. Conclusions. The reasons for the backwardness of the Bukovinian Ukrainians in terms of creating of the national movement organizational centers, from Galicia and the Dnieper Ukraine, were: the lack of strong ties with other Ukrainian lands, where the revival had begun earlier; the conducting of assimilation policy by Romanian circles; the nega-tive attitude of the Austrian authorities to the manifestations of national life; the lack of religious separation of the majority of the Ukrainian population from the Romanian one; the low national consciousness of Bukovinian Ukrainians. The author also identi-fied the preconditions of the emergence of the Ukrainian public movement in Bukovina, namely: the providing a legal basis for the functioning of public organizations through the legislation liberali-zation in the Austro-Hungarian Empire; intensification of national life in Galicia; the dissemination of national ideas and literature from the Dnieper Ukraine; the appearance of prominent cultural figures in Bukovina; the reaction of the Ukrainians of the region on the Romanians national revival and their struggle for the separation of Bukovina from Galicia in 1860-1861; the religious struggle between the Romanians and the Ukrainians; the rise of various societies and organizations in the region; the readiness of Ukrainian local intelligentsia to create their own center in the late 60s of the 19th century ; But de l'étude. Les conditions préalables et les caractéristiques de l'émergence du mouvement public ukrainien en Bucovine dans les années 60 sont étudiées XIXème siècle. Méthodes de recherche. Des méthodes scientifiques générales (analyse, synthèse, systématisation, généralisation), ainsi que des méthodes historiques spéciales (synchrone, comparée-historique et historique-génétique) ont été utilisées. Nouveauté scientifique. L'article présenté est le premier de la science historique ukrainienne à une étude approfondie de la nature de l'émergence du mouvement public ukrainien en Bucovine dans les années 60. XIXème siècle. Conclusions. Il a été établi que les raisons du retard des Ukrainiens de Bucovine en termes de création des centres d'organisation du mouvement national, de Galice et de la région du Dniepr, étaient: le manque de liens solides avec d'autres terres ukrainiennes; la politique d'assimilation de l'élite roumaine; attitude négative des autorités autrichiennes face aux manifestations de la vie nationale; le manque d'isolement religieux de la majorité de la population ukrainienne par rapport au roumain; faible conscience nationale des Ukrainiens de Bucovine. Les conditions préalables à l'émergence du mouvement public ukrainien en Bucovine sont identifiées: fournir une base juridique pour le fonctionnement des organisations publiques à travers la libéralisation de la législation dans l'empire austro-hongrois, l'activation de la vie nationale en Galice; diffusion de l'idée nationale et de la littérature de la région du Dniepr; l'émergence de personnalités culturelles de premier plan en Bucovine; la réaction des Ukrainiens de la région au réveil national des Roumains et leur lutte pour la séparation de la Bucovine de la Galice en 1860-1861; lutte religieuse et ecclésiastique entre Roumains et Ukrainiens; augmentation de la marge de diverses sociétés; préparation à la fin des années 60. XIXème siècle. L'intelligentsia locale ukrainienne va créer son propre centre

At head of title: Les journaux révolutionnaires publiés en Russie entre 1870 et 1880. Reédités par B. Basilevsky. ; Mode of access: Internet.

The article deals with the peculiarities of conducting counter-reforms in the 1880-90s. The reasons for their implementation, features of introduction into Ukrainian lands and the territory of Chernihiv region, in particular, are summarized. Characterizes the social composition of the government institutions of Nizhyn after the reform of 1861, after which there were changes in the organization of local self-government in the City Regulations of 1870. The author analyze the influence of counter measures of the end of the nineteenth century on the composition of Nizhyn City Duma.Also in the article, attention is paid to the analysis of legislative acts of the Russian Empire, which regulate the life of the bureaucratic apparatus. The changes that were made to the legislation during the second half of the nineteenth century are being monitored, their influence on the activity of the bureaucracy is analyzed. Characterized by the main difficulties that arose inorganization of the elections to the newly created bodies.The author gives a comparison of the features of the introduction of city regulations in Chernihiv and Nizhyn, outlining the main authority of state institutions and their social composition. Positive points that were inherent to the local administration after the reforms identified are highlighted. The author states that according to unpublished sources, after the reform of 1870, representatives of the middle class, nobility and merchants were elected to the Nizhyn City Duma. It is noted that, unlike other county cities, after the conduct of counterreforms in the 1880s-1890s, the staffing of state institutions of Nizhyn did not undergo any changes, which had a positive effect on their activity. ; У статті досліджуються особливості проведення контрреформ 1880–1890-х років. З'ясовуються причини їх введення, особливості запровадження на українських землях та на території Чернігівщини зокрема. Характеризується соціальний склад державних органів Ніжина після реформи 1861 р., прослідковуються зміни в організації місцевого управління після Міського положення 1870 р. Аналізується вплив контрреформ кінця ХІХ ст. на кадровий склад Ніжинської міської думи.

The aim of the work is to consider the process of organizing the financing of the medical sector through the prism of macro-social historical processes in the period of social transformations of the 1990s – early 2000s. The research methodology is based on the principles of science, historicism, interdisciplinarity, application of general scientific (analysis, synthesis and generalization) and special scientific (historical-genetic, comparative-historical, typological) methods. Scientific novelty of the work. This issue is considered for the first time in the domestic historical science. Conclusions. It is identified that in the first post-Soviet decade in Ukraine the predominantly Soviet approach to the financing of health care sector was maintained. Residual principles of public funding, combined with the irrational use of resources, testified to the secondary nature of this sector in the system of state priorities. In the 1990s, most medical institutions, according to the Soviet tradition, remained budget-funded entities. The reduction in financial resources in the 1990s affected the budget in the form of long-term deficits, which resulted in reduced government spending on health care sector, which affected the material and technical equipment, infrastructure and staffing. That led to an increase in the share of private household funds in the financing structure of the sector. Attempts to expand funding sources through health insurance funds and charitable foundations did not have the desired effect; as such a mechanism was not fully standardized. Most of the public funds were used to finance human capital and infrastructure payments, and traditionally the cost of quality and volume of medical care was not taken into the account. As a result, medical staff had one of the lowest wages in the sector of the economy, and the medical sector lagged behind in terms of material and technical equipme. ; L'objet des travaux est d'envisager le processus d'organisation du financement de l'industrie médicale à travers le ...

The work is devoted to the study of allusion in the presidential speeches of A. Lincoln. The subject of the study are the allusions used by the speaker during the presidency, the object - the language means of the embodiment of allusion: metaphors, comparisons, historical and cultural realities, anthroponyms, toponyms, mythologies, biblicalisms. To achieve the goal in the work, the concept of political discourse is revealed, and a cognitive-pragmatic analysis of allusion in the political speeches of Abraham Lincoln is carried out. ; Le travail traite des allusions à des discours présidentiels A. Lincoln. Le sujet de l'étude sont des allusions utilisées par le haut-parleur pendant la présidence, l'objet - Outils linguistiques allusions de réalisation: métaphores, comparaisons, réalités historiques et culturelles, anthroponymie, noms de lieux, mifologizm, biblicisms. Pour atteindre l'objectif dans le concept révélé du discours politique, ainsi que procédé à une analyse cognitivo-pragmatique des allusions aux discours politiques d'Abraham Lincoln. ; Работа посвящена исследованию аллюзии в президентских речах А. Линкольна. Предметом исследования являются аллюзии, использованные оратором за время президентства, объектом – языковые средства воплощения аллюзии: метафоры, сравнения, исторические и культурные реалии, антропонимы, топонимы, мифологизмы, библеизмы. Для достижения цели в работе раскрыто понятие политического дискурса, а также осуществлено когнитивно-прагматический анализ аллюзии в политических речах Авраама Линкольна. ; Робота присвячена дослідженню алюзії в президентських промовах А. Лінкольна. Предметом дослідження є алюзії, використані оратором за час президентства, об'єктом - мовні засоби втілення алюзії: метафори, порівняння, історичні та культурні реалії, антропонімів, топоніми, міфологізма, біблеїзми. Для досягнення мети в роботі розкрито поняття політичного дискурсу, а також здійснено когнітивно-прагматичний аналіз алюзії в політичних промовах Авраама Лінкольна.

The work is devoted to the study of allusion in the presidential speeches of A. Lincoln. The subject of the study are the allusions used by the speaker during the presidency, the object - the language means of the embodiment of allusion: metaphors, comparisons, historical and cultural realities, anthroponyms, toponyms, mythologies, biblicalisms. To achieve the goal in the work, the concept of political discourse is revealed, and a cognitive-pragmatic analysis of allusion in the political speeches of Abraham Lincoln is carried out. ; Le travail traite des allusions à des discours présidentiels A. Lincoln. Le sujet de l'étude sont des allusions utilisées par le haut-parleur pendant la présidence, l'objet - Outils linguistiques allusions de réalisation: métaphores, comparaisons, réalités historiques et culturelles, anthroponymie, noms de lieux, mifologizm, biblicisms. Pour atteindre l'objectif dans le concept révélé du discours politique, ainsi que procédé à une analyse cognitivo-pragmatique des allusions aux discours politiques d'Abraham Lincoln. ; Работа посвящена исследованию аллюзии в президентских речах А. Линкольна. Предметом исследования являются аллюзии, использованные оратором за время президентства, объектом – языковые средства воплощения аллюзии: метафоры, сравнения, исторические и культурные реалии, антропонимы, топонимы, мифологизмы, библеизмы. Для достижения цели в работе раскрыто понятие политического дискурса, а также осуществлено когнитивно-прагматический анализ аллюзии в политических речах Авраама Линкольна. ; Робота присвячена дослідженню алюзії в президентських промовах А. Лінкольна. Предметом дослідження є алюзії, використані оратором за час президентства, об'єктом - мовні засоби втілення алюзії: метафори, порівняння, історичні та культурні реалії, антропонімів, топоніми, міфологізма, біблеїзми. Для досягнення мети в роботі розкрито поняття політичного дискурсу, а також здійснено когнітивно-прагматичний аналіз алюзії в політичних промовах Авраама Лінкольна.

The study of L.Martovych's journalistic writings and his literary critical views is insufficient, therefore, the article deals with the ideological and aesthetic features of Les Martovych's journalistic work in the context of the development of social aesthetic thought. The writer's articles, texts of his speeches, critical materials of various genres are of great interest. The article deals with the ideological, thematic and genre-style features of the journalistic work of the writer, the main tendencies of his journalistic development and its close connection with the social and literary process of the second half of the nineteenth and early twentieth centuries and artistic creation of the satirist. It shows its organic connection with the historical era and artists that represent the literary generation of the time.The following tasks were solved: the main themes and leading motives of journalistic creativity were revealed, analyzed in light of the context of the time and artistic achievements of the satirist writer; through the analysis of the writer's journalism, the evolution of his ideological positions, the vital, social and aesthetic ideals were discovered, as well as their connection with social activity. The editorial work of Les Martovych in the magazines «Hliborob» and «Gromadsky golos» was considered.The factual material for this intelligence was drawn from the Central State Historical Archives of Ukraine, part of the information on the issue under investigation was derived from the periodicals «Narod», «Hliborob» and «Gromadsky golos» («Novy gromadsky golos»), as well as from national democratic newspapers «Dilo», «Batkivschyna», «Svoboda». On their pages information on the public political activities of Les Martovych, his speeches in the public gatherings, the election campaigning were published.Key words: Les Martovych, genres of journalism, satirical art, genre identity. ; Проаналізовано ідейно-тематичні та жанрово-стильові особливості публіцистики Леся Мартовича, визначено головні тенденції розвитку та зв'язок із суспільно-літературним процесом та художньою творчістю.Ключові слова: Лесь Мартович, жанри публіцистики, сатирична творчість, жанрова приналежність.

The article offers the epic novel "Les Miserables" overview by the French literature classic Victor Hugo in social and political journalism terms. It is emphasized that the writer had the opportunity to see the changes in society with his own eyes, participated in several revolutions, expressed his own views on government in the country, sometimes resorting to devastating criticism not only in speeches but also in works. At the same time, it is highlighted that the writer raised all the society flaws, shortcomings and problems, glorifying the people as one of its components and giving the latter extraordinary strength in the struggle for freedom. The social issues and historical background on which the novel events are formed were analyzed based on the narrative elements in "Les Miserables". Journalistic narrative methods are clearly distinguished, in particular reporting and detailing descriptions. The writer's objectivity and detachment from the events depicted in the work are emphasized. However, the emphasis is on the personal artist experience, against which the main trends in the work are formed. There are substantiated Victor Hugo's attempts to not only reproduce historical events and the social background as accurately as possible, but also to convey the human-society relations' "true nature". It is proved that Victor Hugo used historical references, terminological dictionaries and maps to more constructively display locations and convey the real people' "speech". It is also noticeable that the writer adds to his account many uprisings events facts of 1832 in France, while directing the recipient's thoughts to spiritual issues. It is emphasized that by transforming being in a work according to the good laws, the writer calls for the real world transformation according to the same principles. From the journalism view point the epic novel research enable further investigations into it in order to prove its relevance against the background modern events, use it as a masses' basic awakening consciousness ...

In the article it was examined the religious and church network of Ukraine in its institutional dimension, defined the keytrends in the religious space of the last ten years. It offered some predictions and recommendations on the further development of the religious environment.Ukraine remains one of the most religious countries in Europe in terms of belonging to religious denominations. The church, as a social institution, enjoys the highest trust of the population. That is why we can talk about a growth dynamic of the institutional network (it is within 2% for the last three years). Сonfirming the dynamic process of reproduction denominations functional structure needed for a decent expression of religious feelings and ensuring true freedom of conscience for citizens. There is an indicator of the confirming constitutional guarantees of the population on ideological beliefs and statistics which provide information about the state of religious-Ukraine institutions groups. It is currently the largest in the entire post-Soviet space.As a result of democratic changes in Ukraine, the current religious situation is marking by high dynamics and a high level of syncretism and versatility. Religiosity Ukrainian society describes the qualitative and quantitative determination (degree level character) assimilation of religious ideas, values and creates their significant impact on the behavior and livelihoods of the people. ; L'article analyse le réseau religieux et ecclésiastique de l'Ukraine dans ses dimensions institutionnelles, identifie les principales tendances de son évolution au cours des dix dernières années. Offre des prévisions et des recommandations pour le développement ultérieur de l'environnement religieux. ; В статье анализируется религиозно-церковная сеть Украины в ее институциональных измерениях, определяются основные тенденции изменений в ней за последние десять лет. Предлагаются прогнозы и рекомендации по дальнейшему развитию религиозной среды. ; У статті аналізується релігійно-церковна мережа України в її інституційних вимірах, визначаються основні тенденції змін у ній за останні десять років. Пропонуються прогнози та рекомендації щодо подальшого розвитку релігійного середовища.