Suchergebnisse

Purpose of the study. The article explores the socio-pedagogical prerequisites and the main stages in the development of student self-management as a socio-cultural phenomenon and as a special form of initiative, independent public activity of students aimed at solving important issues of life activity of the university, developing social activity, supporting civic initiatives of student youth. During the research a number of general scientific methods were used: historical, descriptive and comparative. With the help of the historical method, the main stages of the development of student self-government, the features of its transformation in the educational space, were analyzed. The descriptive method made it possible to single out and systematize the features of the functioning of bodies of student government at all stages of its development. The application of the comparative method helped to identify the main differences and general characteristics in the structures of student self-government and procedurally provided a comparison of the implementation of the rights and competencies of student self-government bodies. Scientific novelty. For the first time, the main stages of the formation and development of student self-government in the Higher State Educational Institution of Ukraine "Bukovina State Medical University" are systematically presented, the understanding of the essence and functions of student self-government in the higher educational institution was deepened, and ideas for attracting students as competent, active and constructive partners in creation and formation of the European Higher Education Area. Conclusions. It is proved that student self-government is a form of self-organization of students, a mechanism for representation and assertion of one's rights, the possibility of self-realization. It is student self-management that is called upon to protect the rights of students and be their representative in the administrations of universities. Student self-government is determined by the law and the real ability of the student community to independently resolve issues within the framework of the current legislation and the university statute. The authors analyzed the development of student self-government in the historical aspect, which made it possible to determine the direct relationship between the essential features of its development and socio-political tendencies in the state. ; But de l'étude L'article examine le contexte social et éducatif, et les principales étapes du développement de l'autogestion des étudiants en tant que phénomène social et culturel et comme une forme particulière d'initiative, les activités d'auto-sociale des étudiants pour faire face aux questions importantes de l'université de la vie, le développement de l'activité sociale, le soutien des initiatives civiles des étudiants. Au cours de la recherche, un certain nombre de méthodes scientifiques générales ont été utilisées: historique, descriptive et comparative. En utilisant la méthode historique ont été analysés par étapes principales étudiants de l'auto en particulier sa transformation en espace éducatif. méthode descriptive a permis d'identifier et de systématiser les caractéristiques de fonctionnement des organes d'autonomie gouvernementale des étudiants à tous les stades de son développement. L'utilisation de la méthode comparative a permis d'identifier les principales différences et caractéristiques communes dans la structure du gouvernement étudiant et la procédure a fourni une comparaison des droits et des compétences du gouvernement étudiant. Nouveauté scientifique. Pour la première fois présente systématiquement les principales étapes de la formation et le développement de l'autonomie des étudiants dans le Suprême « State Medical University Bucovine » établissements d'enseignement publics de l'Ukraine, en profondeur la compréhension de la nature et les fonctions du gouvernement étudiant à l'université, a été développé pour attirer les étudiants en tant que partenaires compétents, actifs et constructifs dans la création et la formation de l'espace européen de l'enseignement supérieur. Conclusions Il est prouvé que l'autonomie gouvernementale des étudiants est une forme d'auto-organisation des étudiants, un mécanisme de représentation et d'affirmation de leurs droits, la possibilité de réalisation de soi. Ce gouvernement étudiant destiné à protéger les droits des étudiants et d'être leur représentant dans les administrations des universités. Le gouvernement étudiant est déterminé par le droit et la communauté étudiante la capacité de résoudre des problèmes de façon indépendante dans le cadre de la législation en vigueur et le statut universitaire. Les auteurs ont analysé le développement de l'autonomie des élèves dans l'aspect historique, permettant de déterminer une corrélation directe entre les caractéristiques essentielles de son développement et les tendances socio-politiques du pays. ; Цель исследования. В статье исследованы социально-педагогические предпосылки и основные этапы развития студенческого самоуправления как социокультурного феномена и как особой формы инициативной, самостоятельной общественной деятельности студентов, направленной на решение важных вопросов жизнедеятельности вуза, развитие социальной активности, поддержку гражданских инициатив студенческой молодежи. При проведении исследования были использованы ряд общенаучных методов: исторический, описательный и сравнительный. С помощью исторического метода были проанализированы основные этапы развития студенческого самоуправления, особенности его трансформации в образовательном пространстве. Описательный метод дал возможность выделить и систематизировать особенности функционирования органов студенческого самоуправления на всех этапах его развития. Применение сравнительного метода способствовало выявлению основных различий и общих характеристик в структурах студенческого самоуправления и процедурно обеспечило сравнение реализации прав и компетенций органов студенческого самоуправления. Научная новизна. Впервые системно представлены основные этапы становления и развития студенческого самоуправления в Высшем государственном учебном заведении Украины «Буковинский государственный медицинский университет», углубленно понимания сущности и функций студенческого самоуправления в высшем учебном заведении, получили дальнейшее развитие идеи по привлечению студентов как компетентных, активных и конструктивных партнеров в создании и формировании Европейского пространства высшего образования. Выводы. Доказано, что студенческое самоуправление является формой самоорганизации студентов, механизмом представительства и отстаивания своих прав, возможностью самореализации. Именно студенческое самоуправление призвано защищать права студентов и быть их представителем в администрациях вузов. Студенческое самоуправление определяется правом и реальной способностью студенческой общины самостоятельно решать вопросы в рамках действующего законодательства и устава университета. Авторами проведен анализ развития студенческого самоуправления в историческом аспекте, что позволило определить прямую зависимость между сущностными особенностями его развития и общественно-политическими тенденциями в государстве. ; Мета дослідження. У статті досліджено соціально-педагогічні передумови та основні етапи розвитку студентського само- управління як соціокультурного феномену та як особливої форми ініціативної, самостійної громадської діяльності студентів, спрямованої на вирішення важливих питань життєдіяльності вузу, розвиток соціальної активності, підтримку громадянських ініціатив студентської молоді. При проведенні дослідження були використані ряд загальнонаукових методів: історичний, описовий та порівняльний. За допомогою історичного методу було проаналізовано основні етапи розвитку студентського самоврядування, особливості його трансформації в освітньому просторі. Описовий метод дав можливість виділити і систематизувати особливості функціонування органів студентського самоврядування на всіх етапах його розвитку. Застосування порівняльного методу сприяло виявленню основних відмінностей та спільних характеристик в структурах студентського самоврядування та процедурно забезпечило порівняння реалізації прав і компетенцій органів студентського самоврядування. Наукова новизна. Вперше системно представлені основні етапи становлення та розвитку студентського самоврядування у Вищому державному навчальному закладі України «Буковинський державний медичний університет», поглиблено розуміння сутності і функцій студентського самоврядування у вищому навчальному закладі, отримали подальший розвиток ідеї щодо залучення студентів як компетентних, активних і конструктивних партнерів у створенні і формуванні Європейського простору вищої освіти. Висновки. Доведено, що студентське самоврядування є формою самоорганізації студентів, механізмом представництва і відстоювання своїх прав, можливістю самореалізації. Саме студентське самоврядування покликане захищати права студентів і бути їхнім представником в адміністраціях ВНЗ. Студентське самоврядування визначається правом і реальною здатністю студентської громади самостійно вирішувати питання в рамках чинного законодавства і статуту університету. Авторами проведено аналіз розвитку студентського самоврядування в історичному аспекті, що дозволило визначити пряму залежність між сутнісними особливостями його розвитку і суспільно-політичними тенденціями в державі.

Purpose of the study. The article explores the socio-pedagogical prerequisites and the main stages in the development of student self-management as a socio-cultural phenomenon and as a special form of initiative, independent public activity of students aimed at solving important issues of life activity of the university, developing social activity, supporting civic initiatives of student youth. During the research a number of general scientific methods were used: historical, descriptive and comparative. With the help of the historical method, the main stages of the development of student self-government, the features of its transformation in the educational space, were analyzed. The descriptive method made it possible to single out and systematize the features of the functioning of bodies of student government at all stages of its development. The application of the comparative method helped to identify the main differences and general characteristics in the structures of student self-government and procedurally provided a comparison of the implementation of the rights and competencies of student self-government bodies. Scientific novelty. For the first time, the main stages of the formation and development of student self-government in the Higher State Educational Institution of Ukraine "Bukovina State Medical University" are systematically presented, the understanding of the essence and functions of student self-government in the higher educational institution was deepened, and ideas for attracting students as competent, active and constructive partners in creation and formation of the European Higher Education Area. Conclusions. It is proved that student self-government is a form of self-organization of students, a mechanism for representation and assertion of one's rights, the possibility of self-realization. It is student self-management that is called upon to protect the rights of students and be their representative in the administrations of universities. Student self-government is determined by the law and the real ability of the student community to independently resolve issues within the framework of the current legislation and the university statute. The authors analyzed the development of student self-government in the historical aspect, which made it possible to determine the direct relationship between the essential features of its development and socio-political tendencies in the state. ; But de l'étude L'article examine le contexte social et éducatif, et les principales étapes du développement de l'autogestion des étudiants en tant que phénomène social et culturel et comme une forme particulière d'initiative, les activités d'auto-sociale des étudiants pour faire face aux questions importantes de l'université de la vie, le développement de l'activité sociale, le soutien des initiatives civiles des étudiants. Au cours de la recherche, un certain nombre de méthodes scientifiques générales ont été utilisées: historique, descriptive et comparative. En utilisant la méthode historique ont été analysés par étapes principales étudiants de l'auto en particulier sa transformation en espace éducatif. méthode descriptive a permis d'identifier et de systématiser les caractéristiques de fonctionnement des organes d'autonomie gouvernementale des étudiants à tous les stades de son développement. L'utilisation de la méthode comparative a permis d'identifier les principales différences et caractéristiques communes dans la structure du gouvernement étudiant et la procédure a fourni une comparaison des droits et des compétences du gouvernement étudiant. Nouveauté scientifique. Pour la première fois présente systématiquement les principales étapes de la formation et le développement de l'autonomie des étudiants dans le Suprême « State Medical University Bucovine » établissements d'enseignement publics de l'Ukraine, en profondeur la compréhension de la nature et les fonctions du gouvernement étudiant à l'université, a été développé pour attirer les étudiants en tant que partenaires compétents, actifs et constructifs dans la création et la formation de l'espace européen de l'enseignement supérieur. Conclusions Il est prouvé que l'autonomie gouvernementale des étudiants est une forme d'auto-organisation des étudiants, un mécanisme de représentation et d'affirmation de leurs droits, la possibilité de réalisation de soi. Ce gouvernement étudiant destiné à protéger les droits des étudiants et d'être leur représentant dans les administrations des universités. Le gouvernement étudiant est déterminé par le droit et la communauté étudiante la capacité de résoudre des problèmes de façon indépendante dans le cadre de la législation en vigueur et le statut universitaire. Les auteurs ont analysé le développement de l'autonomie des élèves dans l'aspect historique, permettant de déterminer une corrélation directe entre les caractéristiques essentielles de son développement et les tendances socio-politiques du pays. ; Цель исследования. В статье исследованы социально-педагогические предпосылки и основные этапы развития студенческого самоуправления как социокультурного феномена и как особой формы инициативной, самостоятельной общественной деятельности студентов, направленной на решение важных вопросов жизнедеятельности вуза, развитие социальной активности, поддержку гражданских инициатив студенческой молодежи. При проведении исследования были использованы ряд общенаучных методов: исторический, описательный и сравнительный. С помощью исторического метода были проанализированы основные этапы развития студенческого самоуправления, особенности его трансформации в образовательном пространстве. Описательный метод дал возможность выделить и систематизировать особенности функционирования органов студенческого самоуправления на всех этапах его развития. Применение сравнительного метода способствовало выявлению основных различий и общих характеристик в структурах студенческого самоуправления и процедурно обеспечило сравнение реализации прав и компетенций органов студенческого самоуправления. Научная новизна. Впервые системно представлены основные этапы становления и развития студенческого самоуправления в Высшем государственном учебном заведении Украины «Буковинский государственный медицинский университет», углубленно понимания сущности и функций студенческого самоуправления в высшем учебном заведении, получили дальнейшее развитие идеи по привлечению студентов как компетентных, активных и конструктивных партнеров в создании и формировании Европейского пространства высшего образования. Выводы. Доказано, что студенческое самоуправление является формой самоорганизации студентов, механизмом представительства и отстаивания своих прав, возможностью самореализации. Именно студенческое самоуправление призвано защищать права студентов и быть их представителем в администрациях вузов. Студенческое самоуправление определяется правом и реальной способностью студенческой общины самостоятельно решать вопросы в рамках действующего законодательства и устава университета. Авторами проведен анализ развития студенческого самоуправления в историческом аспекте, что позволило определить прямую зависимость между сущностными особенностями его развития и общественно-политическими тенденциями в государстве. ; Мета дослідження. У статті досліджено соціально-педагогічні передумови та основні етапи розвитку студентського само- управління як соціокультурного феномену та як особливої форми ініціативної, самостійної громадської діяльності студентів, спрямованої на вирішення важливих питань життєдіяльності вузу, розвиток соціальної активності, підтримку громадянських ініціатив студентської молоді. При проведенні дослідження були використані ряд загальнонаукових методів: історичний, описовий та порівняльний. За допомогою історичного методу було проаналізовано основні етапи розвитку студентського самоврядування, особливості його трансформації в освітньому просторі. Описовий метод дав можливість виділити і систематизувати особливості функціонування органів студентського самоврядування на всіх етапах його розвитку. Застосування порівняльного методу сприяло виявленню основних відмінностей та спільних характеристик в структурах студентського самоврядування та процедурно забезпечило порівняння реалізації прав і компетенцій органів студентського самоврядування. Наукова новизна. Вперше системно представлені основні етапи становлення та розвитку студентського самоврядування у Вищому державному навчальному закладі України «Буковинський державний медичний університет», поглиблено розуміння сутності і функцій студентського самоврядування у вищому навчальному закладі, отримали подальший розвиток ідеї щодо залучення студентів як компетентних, активних і конструктивних партнерів у створенні і формуванні Європейського простору вищої освіти. Висновки. Доведено, що студентське самоврядування є формою самоорганізації студентів, механізмом представництва і відстоювання своїх прав, можливістю самореалізації. Саме студентське самоврядування покликане захищати права студентів і бути їхнім представником в адміністраціях ВНЗ. Студентське самоврядування визначається правом і реальною здатністю студентської громади самостійно вирішувати питання в рамках чинного законодавства і статуту університету. Авторами проведено аналіз розвитку студентського самоврядування в історичному аспекті, що дозволило визначити пряму залежність між сутнісними особливостями його розвитку і суспільно-політичними тенденціями в державі.

Socio-economic and political changes in Ukrainian society call for specialists who are able to adapt quickly both to independent work and to work in a team. The time for possible adaptation should be short and well planned. It is important to train specialists who have certain individual and typological personality traits to prevent the process of disadaptation when working in primary positions. In the article the data of the comparative analysis of the correspondence of motives on which the specialty of the junior medical specialist (nurse, paramedic) and individual-typological features of the personality of the first-year students of the Kharkov basic medical college is selected. The necessity of introduction of the complex medical and psychological program for adaptation to the subsequent work in primary positions of medical specialists in the educational process was justified, as an opportunity to prevent rapid professional burnout and frequent changes in the composition of trained professional medical personnel. ; Les changements socio-économiques et politiques dans la société ukrainienne exigent des spécialistes capables de s'adapter rapidement à un travail indépendant et de travailler en équipe. Le temps d'adaptation possible devrait être court et bien planifié. formation importante, qui sont définies individuellement caractéristiques typologiques de la personne, afin d'éviter un mauvais réglage du processus à l'œuvre dans les positions primaires. L'article présente les données de l'analyse comparative de la correspondance des motifs, selon laquelle la spécialité du médecin spécialiste junior (infirmière, paramédicale) et caractéristiques individuelles-typologiques de la personnalité des étudiants de première année du Collège médical de base de Kharkiv sont sélectionnés. La nécessité d'introduire le programme médical et psychologique complexe pour l'adaptation aux travaux ultérieurs des médecins spécialistes dans le processus éducatif était justifiée, comme une opportunité pour prévenir l'épuisement professionnel rapide et les changements fréquents dans la composition du personnel médical professionnel formé. ; Социально-экономические и политические изменения в Украинском обществе вызывают потребность в специалистах, способных быстро адаптироваться как к самостоятельной работе так и к работе в команде. Время возможной адаптации должно быть коротким и эффективно спланированным. Важна подготовка специалистов, которые имеют определенные индивидуально-типологические черты личности, для предупреждения процесса дезадаптации при работе на первичных должностях. В статье приведены данные сравнительного анализа соответствия мотивов, по которым выбрана специальность младшего медицинского специалиста (медицинская сестра, фельдшер) и индивидуально-типологических особенностей личности студентов первого года обучения Харьковс-кого базового медицинского колледжа. Была обоснована необходимость внедрения в учебный процесс комплексной медико-психологической программы по адаптации к последующей работе на первичных должностях медицинских специалистов, как возможность предупреждения быстрого профессионального выгорания и частого изменения состава подготовленных профессиональных медицинских кадров. ; Соціально-економічні та політичні зміни в Українському суспільстві викликають потребу в фахівцях, здатних швидко адаптуватися як до самостійної роботи так і до роботи в команді. Час можливої адаптації має бути коротким і ефективно спланованим. Важлива підготовка фахівців, які мають певні індивідуально-типологічні риси особистості, для попередження процесу дезадаптації при роботі на первинних посадах. У статті наведені дані порівняльного аналізу відповідності мотивів, за якими обрана спеціальність молодшого медичного спеціаліста (медична сестра, фельдшер) і індивідуально-типологічних особливостей особистості студентів першого року навчання Харківс-кого базового медичного коледжу. Була обгрунтована необхідність впровадження в навчальний процес комплексної медико-психологічної програми з адаптації до подальшої роботи на первинних посадах медичних фахівців, як можливість попередження швидкого професійного вигорання і частої зміни складу підготовлених професійних медичних кадрів.

Соціально-економічні та політичні зміни в Українському суспільстві викликають потребу в фахівцях, здатних швидко адаптуватися як до самостійної роботи так і до роботи в команді. Час можливої адаптації має бути коротким і ефективно спланованим. Важлива підготовка фахівців, які мають певні індивідуально-типологічні риси особистості, для попередження процесу дезадаптації при роботі на первинних посадах. У статті наведені дані порівняльного аналізу відповідності мотивів, за якими обрана спеціальність молодшого медичного спеціаліста (медична сестра, фельдшер) і індивідуально-типологічних особливостей особистості студентів першого року навчання Харківс-кого базового медичного коледжу. Була обгрунтована необхідність впровадження в навчальний процес комплексної медико-психологічної програми з адаптації до подальшої роботи на первинних посадах медичних фахівців, як можливість попередження швидкого професійного вигорання і частої зміни складу підготовлених професійних медичних кадрів. ; Socio-economic and political changes in Ukrainian society call for specialists who are able to adapt quickly both to independent work and to work in a team. The time for possible adaptation should be short and well planned. It is important to train specialists who have certain individual and typological personality traits to prevent the process of disadaptation when working in primary positions. In the article the data of the comparative analysis of the correspondence of motives on which the specialty of the junior medical specialist (nurse, paramedic) and individual-typological features of the personality of the first-year students of the Kharkov basic medical college is selected. The necessity of introduction of the complex medical and psychological program for adaptation to the subsequent work in primary positions of medical specialists in the educational process was justified, as an opportunity to prevent rapid professional burnout and frequent changes in the composition of trained professional medical personnel. ; Les changements socio-économiques et politiques dans la société ukrainienne exigent des spécialistes capables de s'adapter rapidement à un travail indépendant et de travailler en équipe. Le temps d'adaptation possible devrait être court et bien planifié. formation importante, qui sont définies individuellement caractéristiques typologiques de la personne, afin d'éviter un mauvais réglage du processus à l'œuvre dans les positions primaires. L'article présente les données de l'analyse comparative de la correspondance des motifs, selon laquelle la spécialité du médecin spécialiste junior (infirmière, paramédicale) et caractéristiques individuelles-typologiques de la personnalité des étudiants de première année du Collège médical de base de Kharkiv sont sélectionnés. La nécessité d'introduire le programme médical et psychologique complexe pour l'adaptation aux travaux ultérieurs des médecins spécialistes dans le processus éducatif était justifiée, comme une opportunité pour prévenir l'épuisement professionnel rapide et les changements fréquents dans la composition du personnel médical professionnel formé. ; Социально-экономические и политические изменения в Украинском обществе вызывают потребность в специалистах, способных быстро адаптироваться как к самостоятельной работе так и к работе в команде. Время возможной адаптации должно быть коротким и эффективно спланированным. Важна подготовка специалистов, которые имеют определенные индивидуально-типологические черты личности, для предупреждения процесса дезадаптации при работе на первичных должностях. В статье приведены данные сравнительного анализа соответствия мотивов, по которым выбрана специальность младшего медицинского специалиста (медицинская сестра, фельдшер) и индивидуально-типологических особенностей личности студентов первого года обучения Харьковс-кого базового медицинского колледжа. Была обоснована необходимость внедрения в учебный процесс комплексной медико-психологической программы по адаптации к последующей работе на первичных должностях медицинских специалистов, как возможность предупреждения быстрого профессионального выгорания и частого изменения состава подготовленных профессиональных медицинских кадров.

The purpose of the article is to answer an historically important question that is relevant in modern Ukrainian society - was it possible to maintain the status of a nuclear state for Ukraine? Find out the possible prospects for maintaining the status of Ukraine as a nuclear state, having studied the historical and source study aspects of the problem. Materials and methods. The regulatory framework of the study is the statement of the Verkhovna Rada of Ukraine "On the Nuclear-Free Status of Ukraine", The Law of Ukraine "On Ukraine's Accession to the Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons of July 1, 1968" dated November 16, 1994, and the Memorandum on Security Guarantees in Connection with Ukraine's Accession to the Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons of November 5, 1994 and others. The study uses methods of fundamental analysanalysis, synthesis, comparison, generalization. Scientific novelty. The main aspects of the nuclear disarmament of Ukraine are investigated. The possibility of an alternative to its nuclear disarmdisarmament is being examined, as well as the voluntary renuncirenunciation of Ukraine's nuclear potential is being analyzed. Conclusions. In society and among "young" politicians, the view is spread about the fallacy of denuclearization. The then internal and external problems of Ukraine do not seem very critical now. The leaders of Ukraine in the 1990s consider nuclear disarmament inevitable and agree to recognize only tactical miscalculations. The theoretical possibility of holding and developing nuclear weapons in Ukraine should be recognized as highly probable. Economic and potential allowed this. But foreign policy pressure, primarily from the United States, made this impossible. The Ukrainian leadership was not able to realize all the chances that history provided us, and it was more profitable to convert the renunciation of nuclear weaweapons into economic and political benefits ; But de l'étude. Le but de l'article est de répondre à une question urgente et historiquement importante dans la société ukrainienne moderne sur la possibilité de maintenir le statut d'un État nucléaire pour l'Ukraine, de découvrir les perspectives possibles pour maintenir le statut de l'Ukraine en tant qu'État nucléaire, après avoir étudié les aspects historiques et sources de l'étude du problème. Matériaux et méthodes. Le cadre réglementaire de l'étude est la déclaration de la Verkhovna Rada d'Ukraine "Sur le statut dénucléarisé de l'Ukraine", la loi de l'Ukraine "Sur l'adhésion de l'Ukraine au Traité sur la non-prolifération des armes nucléaires du 1er juillet 1968" daté du 16 novembre 1994, "Mémorandum sur les garanties de sécurité liées à l'adhésion de l'Ukraine au Traité sur la non-prolifération des armes nucléaires" du 5 novembre 1994 et autres. L'étude utilise des méthodes d'analyse fondamentale, de synthèse, de comparaison, de généralisation. Nouveauté scientifique. Les principaux aspects du désarmement nucléaire de l'Ukraine sont étudiés. La possibilité d'une alternative à son désarmement nucléaire est examinée et la renonciation volontaire de l'Ukraine à son potentiel nucléaire, à ses motivations, à ses causes et à ses perspectives qui ouvriront à l'avenir le lien diplomatique du pays sont analysées. Conclusions. Dans la société et parmi les «jeunes» politiciens, il existe une opinion largement répandue sur la fausseté de la dénucléarisation, reflétée dans le matériel journalistique des médias. Cependant, après avoir analysé les documents réglementaires, ainsi que les problèmes internes et externes de l'Ukraine au moment de la décision sur le désarmement nucléaire, qui ne semble plus trop critique, les auteurs sont parvenus à la conclusion qu'une telle décision est préférable. Les dirigeants de l'Ukraine dans les années 1990 Ils ont estimé que le désarmement nucléaire était pratiquement inévitable et sont convenus de ne reconnaître que les erreurs de calcul tactiques, car la capacité théorique de détenir et de développer des armes nucléaires en Ukraine devrait être reconnue comme probable du point de vue du potentiel économique et scientifique. Dans le même temps, les pressions exercées sur la politique étrangère, principalement des États-Unis, ont eu un impact sur le processus de désarmement. Les dirigeants ukrainiens ne pouvaient pas réaliser toutes les chances d'une conversion plus rentable de la renonciation aux armes nucléaires en avantages économiques et politiques pour le pays ; Цель исследования. Цель статьи предполагает ответ на актуальный, исторически важный в современном украинском обществе вопрос о возможности сохранения для Украины статус ядерного государства, выяснить возможные перспективы сохранения статуса Украины как ядерного государства, изучив исторический и источниковедческий аспекты проблемы. Материалы и методы. Нормативной базой исследования является заявление Верховной Рады Украины "О безъядерном статусе Украины", Закон Украины "О присоединении Украины к Договору о нераспространении ядерного оружия от 1 июля 1968 г." от 16 ноября 1994 года, "Меморандум о гарантиях безопасности в связи с присоединением Украины к Договору о нераспространении ядерного оружия " от 5 ноября 1994 и др. При исследовании используются методы фундаментального анализа, синтеза, сравнения, обобщения. Научная новизна. Исследованы основные аспекты проблемы ядерного разоружения Украины. Рассматривается возможность альтернативы ее ядерного разоружения, а также анализируется добровольный отказ Украины от ядерного потенциала, его мотивы, причины и перспективы, открывающиеся перед дипломатическим звеном страны в будущем. Выводы. В обществе и среди "молодых" политиков распространено мнение об ошибочности денуклеаризации, отраженное в публицистических материалах СМИ. Однако, проанализировав нормативные документы, а также внутренние и внешние проблемы Украины на момент принятия решения о ядерном разоружении, кажущиеся сейчас не слишком критическими, авторы пришли к выводу о предпочтительности принятия такого решения. Руководители Украины 1990-х гг. считали ядерное разоружение практически неизбежным и согласны признавать лишь тактические просчеты, поскольку теоретическую возможность удерживать и развивать ядерное оружие в Украине следует признать вероятной с точки зрения экономического и научного потенциала. В то же время, внешнеполитическое давление, прежде всего со стороны США, оказало влияние на процесс разоружения. Украинское руководство не смогло реализовать все шансы более выгодного конвертирования отказа от ядерного оружия в экономические и политические преимущества для страны ; Мета статті передбачає відповідь на актуальне, історично важливе в сучасному українському суспільстві питання про можливість збереження для України статус ядерної держави, з'ясувати можливі перспективи збереження статусу України як ядерної держави, вивчивши історичний і джерелознавчий аспекти проблеми. Матеріали та методи. Нормативною базою дослідження є заява Верховної Ради України "Про без'ядерний статус України", Закон України "Про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року" від 16 листопада 1994 року, "Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї" від 5 листопада 1994 і ін. При дослідженні використовуються методи фундаментального аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення. Наукова новизна. Досліджено основні аспекти проблеми ядерного роззброєння України. Розглядається можливість альтернативи її ядерного роззброєння, а також аналізується добровільна відмова України від ядерного потенціалу, його мотиви, причини і перспективи, що відкриваються перед дипломатичним ланкою країни в майбутньому. Висновки. У суспільстві і серед "молодих" політиків поширена думка про помилковість денуклеаризації, відбите в публіцистичних матеріалах ЗМІ. Однак, проаналізувавши нормативні документи, а також внутрішні і зовнішні проблеми України на момент прийняття рішення про ядерне роззброєння, що здаються зараз не дуже критичними, автори прийшли до висновку про перевагу прийняття такого рішення. Керівники України 1990-х рр. вважали ядерне роззброєння практично неминучим і згодні визнавати лише тактичні прорахунки, оскільки теоретичну можливість утримувати і розвивати ядерну зброю в Україні слід визнати вірогідною з точки зору економічного і наукового потенціалу. У той же час, зовнішньополітичний тиск, перш за все з боку США, вплинуло на процес роззброєння. Українське керівництво не змогло реалізувати всі шанси більш вигідного конвертації відмови від ядерної зброї в економічні і політичні переваги для країни

The purpose of the article is to answer an historically important question that is relevant in modern Ukrainian society - was it possible to maintain the status of a nuclear state for Ukraine? Find out the possible prospects for maintaining the status of Ukraine as a nuclear state, having studied the historical and source study aspects of the problem. Materials and methods. The regulatory framework of the study is the statement of the Verkhovna Rada of Ukraine "On the Nuclear-Free Status of Ukraine", The Law of Ukraine "On Ukraine's Accession to the Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons of July 1, 1968" dated November 16, 1994, and the Memorandum on Security Guarantees in Connection with Ukraine's Accession to the Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons of November 5, 1994 and others. The study uses methods of fundamental analysanalysis, synthesis, comparison, generalization. Scientific novelty. The main aspects of the nuclear disarmament of Ukraine are investigated. The possibility of an alternative to its nuclear disarmdisarmament is being examined, as well as the voluntary renuncirenunciation of Ukraine's nuclear potential is being analyzed. Conclusions. In society and among "young" politicians, the view is spread about the fallacy of denuclearization. The then internal and external problems of Ukraine do not seem very critical now. The leaders of Ukraine in the 1990s consider nuclear disarmament inevitable and agree to recognize only tactical miscalculations. The theoretical possibility of holding and developing nuclear weapons in Ukraine should be recognized as highly probable. Economic and potential allowed this. But foreign policy pressure, primarily from the United States, made this impossible. The Ukrainian leadership was not able to realize all the chances that history provided us, and it was more profitable to convert the renunciation of nuclear weaweapons into economic and political benefits ; But de l'étude. Le but de l'article est de répondre à une question urgente et historiquement importante dans la société ukrainienne moderne sur la possibilité de maintenir le statut d'un État nucléaire pour l'Ukraine, de découvrir les perspectives possibles pour maintenir le statut de l'Ukraine en tant qu'État nucléaire, après avoir étudié les aspects historiques et sources de l'étude du problème. Matériaux et méthodes. Le cadre réglementaire de l'étude est la déclaration de la Verkhovna Rada d'Ukraine "Sur le statut dénucléarisé de l'Ukraine", la loi de l'Ukraine "Sur l'adhésion de l'Ukraine au Traité sur la non-prolifération des armes nucléaires du 1er juillet 1968" daté du 16 novembre 1994, "Mémorandum sur les garanties de sécurité liées à l'adhésion de l'Ukraine au Traité sur la non-prolifération des armes nucléaires" du 5 novembre 1994 et autres. L'étude utilise des méthodes d'analyse fondamentale, de synthèse, de comparaison, de généralisation. Nouveauté scientifique. Les principaux aspects du désarmement nucléaire de l'Ukraine sont étudiés. La possibilité d'une alternative à son désarmement nucléaire est examinée et la renonciation volontaire de l'Ukraine à son potentiel nucléaire, à ses motivations, à ses causes et à ses perspectives qui ouvriront à l'avenir le lien diplomatique du pays sont analysées. Conclusions. Dans la société et parmi les «jeunes» politiciens, il existe une opinion largement répandue sur la fausseté de la dénucléarisation, reflétée dans le matériel journalistique des médias. Cependant, après avoir analysé les documents réglementaires, ainsi que les problèmes internes et externes de l'Ukraine au moment de la décision sur le désarmement nucléaire, qui ne semble plus trop critique, les auteurs sont parvenus à la conclusion qu'une telle décision est préférable. Les dirigeants de l'Ukraine dans les années 1990 Ils ont estimé que le désarmement nucléaire était pratiquement inévitable et sont convenus de ne reconnaître que les erreurs de calcul tactiques, car la capacité théorique de détenir et de développer des armes nucléaires en Ukraine devrait être reconnue comme probable du point de vue du potentiel économique et scientifique. Dans le même temps, les pressions exercées sur la politique étrangère, principalement des États-Unis, ont eu un impact sur le processus de désarmement. Les dirigeants ukrainiens ne pouvaient pas réaliser toutes les chances d'une conversion plus rentable de la renonciation aux armes nucléaires en avantages économiques et politiques pour le pays ; Цель исследования. Цель статьи предполагает ответ на актуальный, исторически важный в современном украинском обществе вопрос о возможности сохранения для Украины статус ядерного государства, выяснить возможные перспективы сохранения статуса Украины как ядерного государства, изучив исторический и источниковедческий аспекты проблемы. Материалы и методы. Нормативной базой исследования является заявление Верховной Рады Украины "О безъядерном статусе Украины", Закон Украины "О присоединении Украины к Договору о нераспространении ядерного оружия от 1 июля 1968 г." от 16 ноября 1994 года, "Меморандум о гарантиях безопасности в связи с присоединением Украины к Договору о нераспространении ядерного оружия " от 5 ноября 1994 и др. При исследовании используются методы фундаментального анализа, синтеза, сравнения, обобщения. Научная новизна. Исследованы основные аспекты проблемы ядерного разоружения Украины. Рассматривается возможность альтернативы ее ядерного разоружения, а также анализируется добровольный отказ Украины от ядерного потенциала, его мотивы, причины и перспективы, открывающиеся перед дипломатическим звеном страны в будущем. Выводы. В обществе и среди "молодых" политиков распространено мнение об ошибочности денуклеаризации, отраженное в публицистических материалах СМИ. Однако, проанализировав нормативные документы, а также внутренние и внешние проблемы Украины на момент принятия решения о ядерном разоружении, кажущиеся сейчас не слишком критическими, авторы пришли к выводу о предпочтительности принятия такого решения. Руководители Украины 1990-х гг. считали ядерное разоружение практически неизбежным и согласны признавать лишь тактические просчеты, поскольку теоретическую возможность удерживать и развивать ядерное оружие в Украине следует признать вероятной с точки зрения экономического и научного потенциала. В то же время, внешнеполитическое давление, прежде всего со стороны США, оказало влияние на процесс разоружения. Украинское руководство не смогло реализовать все шансы более выгодного конвертирования отказа от ядерного оружия в экономические и политические преимущества для страны ; Мета статті передбачає відповідь на актуальне, історично важливе в сучасному українському суспільстві питання про можливість збереження для України статус ядерної держави, з'ясувати можливі перспективи збереження статусу України як ядерної держави, вивчивши історичний і джерелознавчий аспекти проблеми. Матеріали та методи. Нормативною базою дослідження є заява Верховної Ради України "Про без'ядерний статус України", Закон України "Про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року" від 16 листопада 1994 року, "Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї" від 5 листопада 1994 і ін. При дослідженні використовуються методи фундаментального аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення. Наукова новизна. Досліджено основні аспекти проблеми ядерного роззброєння України. Розглядається можливість альтернативи її ядерного роззброєння, а також аналізується добровільна відмова України від ядерного потенціалу, його мотиви, причини і перспективи, що відкриваються перед дипломатичним ланкою країни в майбутньому. Висновки. У суспільстві і серед "молодих" політиків поширена думка про помилковість денуклеаризації, відбите в публіцистичних матеріалах ЗМІ. Однак, проаналізувавши нормативні документи, а також внутрішні і зовнішні проблеми України на момент прийняття рішення про ядерне роззброєння, що здаються зараз не дуже критичними, автори прийшли до висновку про перевагу прийняття такого рішення. Керівники України 1990-х рр. вважали ядерне роззброєння практично неминучим і згодні визнавати лише тактичні прорахунки, оскільки теоретичну можливість утримувати і розвивати ядерну зброю в Україні слід визнати вірогідною з точки зору економічного і наукового потенціалу. У той же час, зовнішньополітичний тиск, перш за все з боку США, вплинуло на процес роззброєння. Українське керівництво не змогло реалізувати всі шанси більш вигідного конвертації відмови від ядерної зброї в економічні і політичні переваги для країни

У статті продовжено роботу з аналізу основних етапів розвитку БДМУ з 1974 р. до нинішнього часу. Метою даної статті є виділення найбільш значущих подій в історії БДМУ в період між тисяча дев'ятсот сімдесят четвертим роком, на якому зупинилося попереднє дослідження, і сьогоднішнім днем. Актуальність дослідження диктується необхідністю створення позитивного історичного стереотипу про БДМУ. Методика роботи грунтується на аналізі історіографічних видань і архівних матеріалів. Висновки. У тимчасовому проміжку 1974 -2020 гг. основні етапи розвитку Буковинського державного медичного університету були обумовлені історичними реаліями. З 1974 р до середини 1980-х років система освіти була вмонтована в радянську парадигму світосприйняття. Однак в професійному плані колектив навчального закладу чітко дотримувався наукового підходу до викладання спеціальних дисциплін, висуваючи на перший план практичну підготовку молодого лікаря. З початком «перебудови» в СРСР (друга половина 1980-х років) посилився період лібералізації політичного життя, що, безумовно, позначився на навчальному процесі, особливо в гуманітарному циклі предметів. З отриманням Україною державної незалежності відбулися основні організаційні зміни: в 1997 р заклад став академією, а з 2005 р - університетом. Це позначилося на змісті освіти. Університет приєднався доБолонського процесу. Стабільно велика кількість іноземних студентів - показник цих змін. зникли дисципліни марксистсько-ленінського циклу. Заклад сміливо вступив в епоху електронних технологій, маючи солідну матеріально-технічну базу для цього ; В статье продолжена работа по анализу основных этапов развития БГМУ с 1974 г. до нынешнего времени. Целью данной статьи является выделение наиболее значимых событий в истории БГМУ в период между 1974 годом, на котором остановилось предыдущее исследование, и сегодняшним днем. Актуальность исследования диктуется необходимостью создания позитивного исторического стереотипа про БГМУ. Методика работы основывается на анализе историографических изданий и архивных материалов. Выводы. Во временном промежутке 1974 -2020 гг.основные этапы развития Буковинского государственного медицинского университета были обусловлены историческими реалиями. С 1974 г. до середины 1980-х годов система образования была вмонтирована в советскую парадигму мировосприятия. Однако в профессиональном плане коллектив учебного заведения четко следовал научному подходу к преподаванию специальных дисциплин, выдвигая на первый план практическую подготовку молодого врача. С началом «перестройки» в СССР (вторая половина 1980-х годов) усилился период либерализации политической жизни, что, безусловно, сказался на учебный процесс, особенно в гуманитарном цикле предметов. С получением Украиной государственной независимости произошли основные организационные перемены: в 1997 г. заведение стало академией, а с 2005 г. – университетом. Это сказалось на содержание образования. Университет присоединился к Болонскому процессу. Стабильное большое количество иностранных студентов – показатель этих перемен. Исчезли дисциплины марксистко-ленинского цикла. Заведение смело вступило в эпоху электронных технологий, имея солидную материально-техническую базу для этого ; The article presents next part of article's series about the main stages of development of BSMU from 1974 to the modern times. The purpose of this article is to represent and analyse the most significant events in the history of BSMU in the period 1974– 2020, what focused on the previous study. The relevance of the study means the need to create a positive historical stereotype about BSMU. The method of work is based on the analysis of historiographical publications and archival materials. Conclusions. In the period 1974–2020 the main stages of development of Bukovinian State Medical University were due to historical realities. From 1974 to the mid-1980s, the education system was embedded in the Soviet paradigm of worldview. However the staff of the school clearly adhered to the scientific approach to teaching special subjects, placing very high practical training of young doctors. With the beginning of "perestroika" period of Soviet history in the USSR (second half of the 1980s) it has been started liberalization of political life (intensified the socoal life), what affected the educational process, especially in the humanitarian sciences. Ukraine's independence inspired the major organizational changes in here: in 1997, the institution became an academy, in 2005 – a university. This affected the global change of the educational content. This year BSMU joined the Bologna Process. A stable large number of foreign students is an indicator of these positive changes. The institution use to try the era of electronic technology now, having a good material and technical base for this ; L'article poursuit le travail d'analyse des principales étapes du développement de BSMU depuis 1974. jusqu'à maintenant. Le but de cet article est de mettre en évidence les événements les plus significatifs de l'histoire de BSMU en la période entre 1974, où l'étude précédente s'est arrêtée, et aujourd'hui. Pertinencela recherche est dictée par la nécessité de créer un stéréotype historique positif sur BSMU. La méthodologie du travail est basée sur l'analyse de publications historiographiques et de documents d'archives. Conclusions. Dans l'intervalle de temps 1974-2020, les principales étapes du développement de l'Université médicale d'État de Bucovine ont été déterminées par les réalités historiques. De 1974 au milieu des années 80, le système éducatif était ancré dans le paradigme soviétique de la vision du monde. Cependant, professionnellement, le personnel de l'établissement d'enseignement a clairement suivi approche scientifique de l'enseignement de disciplines particulières, mettant en évidence la formation pratique d'un jeune médecin. Avec le début de la «perestroïka» en URSS (la seconde moitié des années 80), la période de libéralisation de la vie politique s'est intensifiée, ce qui a sans aucun doute affecté le processus éducatif, en particulier dans le cycle humanitaire des matières. Avec l'obtention de l'indépendance de l'État par l'Ukraine, d'importants changements organisationnels ont eu lieu: en 1997, l'institution est devenu une académie, et depuis 2005 - une université. Cela a affecté le contenu de l'éducation. Université rejoint. Le processus de Bologne. Un nombre élevé et stable d'étudiants internationaux est un indicateur de ces changements. Disparu disciplines du cycle marxiste-léniniste. L'institution est entrée hardiment dans l'ère des technologies électroniques, disposant d'une solide base matérielle et technique pour cela

The article presents next part of article's series about the main stages of development of BSMU from 1974 to the modern times. The purpose of this article is to represent and analyse the most significant events in the history of BSMU in the period 1974– 2020, what focused on the previous study. The relevance of the study means the need to create a positive historical stereotype about BSMU. The method of work is based on the analysis of historiographical publications and archival materials. Conclusions. In the period 1974–2020 the main stages of development of Bukovinian State Medical University were due to historical realities. From 1974 to the mid-1980s, the education system was embedded in the Soviet paradigm of worldview. However the staff of the school clearly adhered to the scientific approach to teaching special subjects, placing very high practical training of young doctors. With the beginning of "perestroika" period of Soviet history in the USSR (second half of the 1980s) it has been started liberalization of political life (intensified the socoal life), what affected the educational process, especially in the humanitarian sciences. Ukraine's independence inspired the major organizational changes in here: in 1997, the institution became an academy, in 2005 – a university. This affected the global change of the educational content. This year BSMU joined the Bologna Process. A stable large number of foreign students is an indicator of these positive changes. The institution use to try the era of electronic technology now, having a good material and technical base for this ; L'article poursuit le travail d'analyse des principales étapes du développement de BSMU depuis 1974. jusqu'à maintenant. Le but de cet article est de mettre en évidence les événements les plus significatifs de l'histoire de BSMU en la période entre 1974, où l'étude précédente s'est arrêtée, et aujourd'hui. Pertinencela recherche est dictée par la nécessité de créer un stéréotype historique positif sur BSMU. La méthodologie du travail est basée sur l'analyse de publications historiographiques et de documents d'archives. Conclusions. Dans l'intervalle de temps 1974-2020, les principales étapes du développement de l'Université médicale d'État de Bucovine ont été déterminées par les réalités historiques. De 1974 au milieu des années 80, le système éducatif était ancré dans le paradigme soviétique de la vision du monde. Cependant, professionnellement, le personnel de l'établissement d'enseignement a clairement suivi approche scientifique de l'enseignement de disciplines particulières, mettant en évidence la formation pratique d'un jeune médecin. Avec le début de la «perestroïka» en URSS (la seconde moitié des années 80), la période de libéralisation de la vie politique s'est intensifiée, ce qui a sans aucun doute affecté le processus éducatif, en particulier dans le cycle humanitaire des matières. Avec l'obtention de l'indépendance de l'État par l'Ukraine, d'importants changements organisationnels ont eu lieu: en 1997, l'institution est devenu une académie, et depuis 2005 - une université. Cela a affecté le contenu de l'éducation. Université rejoint. Le processus de Bologne. Un nombre élevé et stable d'étudiants internationaux est un indicateur de ces changements. Disparu disciplines du cycle marxiste-léniniste. L'institution est entrée hardiment dans l'ère des technologies électroniques, disposant d'une solide base matérielle et technique pour cela ; В статье продолжена работа по анализу основных этапов развития БГМУ с 1974 г. до нынешнего времени. Целью данной статьи является выделение наиболее значимых событий в истории БГМУ в период между 1974 годом, на котором остановилось предыдущее исследование, и сегодняшним днем. Актуальность исследования диктуется необходимостью создания позитивного исторического стереотипа про БГМУ. Методика работы основывается на анализе историографических изданий и архивных материалов. Выводы. Во временном промежутке 1974 -2020 гг.основные этапы развития Буковинского государственного медицинского университета были обусловлены историческими реалиями. С 1974 г. до середины 1980-х годов система образования была вмонтирована в советскую парадигму мировосприятия. Однако в профессиональном плане коллектив учебного заведения четко следовал научному подходу к преподаванию специальных дисциплин, выдвигая на первый план практическую подготовку молодого врача. С началом «перестройки» в СССР (вторая половина 1980-х годов) усилился период либерализации политической жизни, что, безусловно, сказался на учебный процесс, особенно в гуманитарном цикле предметов. С получением Украиной государственной независимости произошли основные организационные перемены: в 1997 г. заведение стало академией, а с 2005 г. – университетом. Это сказалось на содержание образования. Университет присоединился к Болонскому процессу. Стабильное большое количество иностранных студентов – показатель этих перемен. Исчезли дисциплины марксистко-ленинского цикла. Заведение смело вступило в эпоху электронных технологий, имея солидную материально-техническую базу для этого ; У статті продовжено роботу з аналізу основних етапів розвитку БДМУ з 1974 р. до нинішнього часу. Метою даної статті є виділення найбільш значущих подій в історії БДМУ в період між тисяча дев'ятсот сімдесят четвертим роком, на якому зупинилося попереднє дослідження, і сьогоднішнім днем. Актуальність дослідження диктується необхідністю створення позитивного історичного стереотипу про БДМУ. Методика роботи грунтується на аналізі історіографічних видань і архівних матеріалів. Висновки. У тимчасовому проміжку 1974 -2020 гг. основні етапи розвитку Буковинського державного медичного університету були обумовлені історичними реаліями. З 1974 р до середини 1980-х років система освіти була вмонтована в радянську парадигму світосприйняття. Однак в професійному плані колектив навчального закладу чітко дотримувався наукового підходу до викладання спеціальних дисциплін, висуваючи на перший план практичну підготовку молодого лікаря. З початком «перебудови» в СРСР (друга половина 1980-х років) посилився період лібералізації політичного життя, що, безумовно, позначився на навчальному процесі, особливо в гуманітарному циклі предметів. З отриманням Україною державної незалежності відбулися основні організаційні зміни: в 1997 р заклад став академією, а з 2005 р - університетом. Це позначилося на змісті освіти. Університет приєднався доБолонського процесу. Стабільно велика кількість іноземних студентів - показник цих змін. зникли дисципліни марксистсько-ленінського циклу. Заклад сміливо вступив в епоху електронних технологій, маючи солідну матеріально-технічну базу для цього

У статті продовжено роботу з аналізу основних етапів розвитку БДМУ з 1974 р. до нинішнього часу. Метою даної статті є виділення найбільш значущих подій в історії БДМУ в період між тисяча дев'ятсот сімдесят четвертим роком, на якому зупинилося попереднє дослідження, і сьогоднішнім днем. Актуальність дослідження диктується необхідністю створення позитивного історичного стереотипу про БДМУ. Методика роботи грунтується на аналізі історіографічних видань і архівних матеріалів. Висновки. У тимчасовому проміжку 1974 -2020 гг. основні етапи розвитку Буковинського державного медичного університету були обумовлені історичними реаліями. З 1974 р до середини 1980-х років система освіти була вмонтована в радянську парадигму світосприйняття. Однак в професійному плані колектив навчального закладу чітко дотримувався наукового підходу до викладання спеціальних дисциплін, висуваючи на перший план практичну підготовку молодого лікаря. З початком «перебудови» в СРСР (друга половина 1980-х років) посилився період лібералізації політичного життя, що, безумовно, позначився на навчальному процесі, особливо в гуманітарному циклі предметів. З отриманням Україною державної незалежності відбулися основні організаційні зміни: в 1997 р заклад став академією, а з 2005 р - університетом. Це позначилося на змісті освіти. Університет приєднався доБолонського процесу. Стабільно велика кількість іноземних студентів - показник цих змін. зникли дисципліни марксистсько-ленінського циклу. Заклад сміливо вступив в епоху електронних технологій, маючи солідну матеріально-технічну базу для цього ; В статье продолжена работа по анализу основных этапов развития БГМУ с 1974 г. до нынешнего времени. Целью данной статьи является выделение наиболее значимых событий в истории БГМУ в период между 1974 годом, на котором остановилось предыдущее исследование, и сегодняшним днем. Актуальность исследования диктуется необходимостью создания позитивного исторического стереотипа про БГМУ. Методика работы основывается на анализе историографических изданий и архивных материалов. Выводы. Во временном промежутке 1974 -2020 гг.основные этапы развития Буковинского государственного медицинского университета были обусловлены историческими реалиями. С 1974 г. до середины 1980-х годов система образования была вмонтирована в советскую парадигму мировосприятия. Однако в профессиональном плане коллектив учебного заведения четко следовал научному подходу к преподаванию специальных дисциплин, выдвигая на первый план практическую подготовку молодого врача. С началом «перестройки» в СССР (вторая половина 1980-х годов) усилился период либерализации политической жизни, что, безусловно, сказался на учебный процесс, особенно в гуманитарном цикле предметов. С получением Украиной государственной независимости произошли основные организационные перемены: в 1997 г. заведение стало академией, а с 2005 г. – университетом. Это сказалось на содержание образования. Университет присоединился к Болонскому процессу. Стабильное большое количество иностранных студентов – показатель этих перемен. Исчезли дисциплины марксистко-ленинского цикла. Заведение смело вступило в эпоху электронных технологий, имея солидную материально-техническую базу для этого ; The article presents next part of article's series about the main stages of development of BSMU from 1974 to the modern times. The purpose of this article is to represent and analyse the most significant events in the history of BSMU in the period 1974– 2020, what focused on the previous study. The relevance of the study means the need to create a positive historical stereotype about BSMU. The method of work is based on the analysis of historiographical publications and archival materials. Conclusions. In the period 1974–2020 the main stages of development of Bukovinian State Medical University were due to historical realities. From 1974 to the mid-1980s, the education system was embedded in the Soviet paradigm of worldview. However the staff of the school clearly adhered to the scientific approach to teaching special subjects, placing very high practical training of young doctors. With the beginning of "perestroika" period of Soviet history in the USSR (second half of the 1980s) it has been started liberalization of political life (intensified the socoal life), what affected the educational process, especially in the humanitarian sciences. Ukraine's independence inspired the major organizational changes in here: in 1997, the institution became an academy, in 2005 – a university. This affected the global change of the educational content. This year BSMU joined the Bologna Process. A stable large number of foreign students is an indicator of these positive changes. The institution use to try the era of electronic technology now, having a good material and technical base for this ; L'article poursuit le travail d'analyse des principales étapes du développement de BSMU depuis 1974. jusqu'à maintenant. Le but de cet article est de mettre en évidence les événements les plus significatifs de l'histoire de BSMU en la période entre 1974, où l'étude précédente s'est arrêtée, et aujourd'hui. Pertinencela recherche est dictée par la nécessité de créer un stéréotype historique positif sur BSMU. La méthodologie du travail est basée sur l'analyse de publications historiographiques et de documents d'archives. Conclusions. Dans l'intervalle de temps 1974-2020, les principales étapes du développement de l'Université médicale d'État de Bucovine ont été déterminées par les réalités historiques. De 1974 au milieu des années 80, le système éducatif était ancré dans le paradigme soviétique de la vision du monde. Cependant, professionnellement, le personnel de l'établissement d'enseignement a clairement suivi approche scientifique de l'enseignement de disciplines particulières, mettant en évidence la formation pratique d'un jeune médecin. Avec le début de la «perestroïka» en URSS (la seconde moitié des années 80), la période de libéralisation de la vie politique s'est intensifiée, ce qui a sans aucun doute affecté le processus éducatif, en particulier dans le cycle humanitaire des matières. Avec l'obtention de l'indépendance de l'État par l'Ukraine, d'importants changements organisationnels ont eu lieu: en 1997, l'institution est devenu une académie, et depuis 2005 - une université. Cela a affecté le contenu de l'éducation. Université rejoint. Le processus de Bologne. Un nombre élevé et stable d'étudiants internationaux est un indicateur de ces changements. Disparu disciplines du cycle marxiste-léniniste. L'institution est entrée hardiment dans l'ère des technologies électroniques, disposant d'une solide base matérielle et technique pour cela