Suchergebnisse

In the article the author examines the theoretical principles of the study of migration processes in the context of state policy, whose influence determines the dynamics of scales, directions, intensity of migration. The approaches to the definition of «migration», «migration mobility» and «migration mobility» are analyzed. It is established that migration processes in terms of content, causes and consequences have sources and various forms of manifestation in almost all spheres of human and social life, are studied in different contexts and at different levels. The article deals with the classification of types of migration according to such classification features as geographic direction, direction of movement, duration of stay, legal status, purpose, causes, way of involvement. On the basis of the analysis of scientific works, functions (accelerating, selective, redistribution of labor force, population development, economic, reproductive, social) and factors influencing migration of the population (economic, social, cultural, political and environmental) are singled out. The theoretical models of the analysis of migration processes are systematized, which are expediently divided into two groups: the theory considering the factors and causes of migration (neoclassical economic theory, neoclassical microeconomic theory , the concept of the spatial self-organization of the population, the concept of a new economy of labor migration) and the theory that focuses on the analysis of self-development mechanisms and self-support for migration (the theory of social cap Italy, the theory of migratory networks D. Massey, the theory of the total causal condition D. Massey, the sociological theory of risks, the institutional theory, the theory of three stages of the migration process). It has been established that for different countries and regions, the consequences of migration can be different, both for those who give the labor force and those who accept it. The article presents the positive and negative effects of migration for donor countries and recipient countries. ; У статті автор розглядає теоретичні засади дослідження міграційних процесів в контексті державної політики, вплив якої обумовлює динаміку масштабів, напрямів, інтенсивності міграції. Проаналізовано підходи до визначення поняття «міграція», а також «міграційна мобільність» та «міграційна рухливість». Встановлено, що міграційні процеси за змістом, причинами та наслідками мають джерела та різні форми прояву майже у всіх сферах життєдіяльності людини і суспільства, вивчаються в різних контекстах і на різних рівнях. У статті здійснено класифікацію видів міграції за такими класифікаційними ознаками як географічний напрям, напрям руху, тривалість перебування, правовий статус, мета, причини, спосіб причетності. На основі аналізу наукових праць виокремлено функції (прискорююча, селективна, перерозподілу робочої сили, розвитку населення, економічна, відтворювальна, соціальна) та чинники впливу на міграцію населення (економічні, соціальні, культурні, політичні та екологічні). Систематизовано теоретичні моделі аналізу міграційних процесів, які доцільно розподілити на дві групи: теорії, що розглядають чинники і причини міграції (неокласична економічна теорія, неокласична мікроекономічна теорія, концепція просторової самоорганізації населення, концепція нової економіки трудової міграції) та теорії, що фокусуються на аналізі механізмів саморозвитку та самопідтримки міграції (теорія соціального капіталу, теорія міграційних мереж Д. Массея, теорія сукупної причинової зумовленості Д. Массея, соціологічна теорія ризиків, інституційна теорія, теорія трьох стадій міграційного процесу). Встановлено, що для різних країн і регіонів наслідки міграції можуть бути неоднаковими, як для тих, що віддають робочу силу, так і тих, що її приймають. У статті представлені позитивні та негативні наслідки міграції для країн-донорів та країн-реципієнтів.

The qualification (bachelor's thesis) paper explores the problem of security measurement of migration processes in modern international relations. The author analyzes the theoretical aspects of studying the issue of migration and its impact on international relations. Particular attention is paid to the issue of securitization of migration processes and the peculiarities of this process in different regions of the world (on the example of the European Union and Asia) and the factor of the coronavirus pandemic COVID-19. ; У кваліфікаційній (бакалаврській роботі) досліджено проблему безпековий вимір міграційних процесів в сучасних міжнародних відносинах. В роботі автором проаналізовано теоретичні аспекти вивчення проблематики міграції та її впливу на міжнародні відносини. Особливу увагу приділено питанню сек'юритизації міграційних процесів та особливостям даного процесу в різних регіонах світу (на прикладі Європейського Союзу та Азії) та чиннику пандемії коронавірусу COVID-19.

Modern transformation of the economic system of this country led to structural changes in the social environment. Movement of population and human resources inside and outside the country increased. The growth of the scale of international migration processes, their mixed impact on the development of the countries, qualitative transformation of the specified processes determine the importance of the study of demographic and employment dimension of the international migration processes in Ukraine, which is among the main donors of population. The aim of the work is to determine demographic and human dimension of international migration processes in Ukraine. To achieve the goal, we applied dialectical method of scientific knowledge, as well as general scientific and special methods of research. The current state of migration processes in the global economy was examined. It was determined that in the global migration system Ukraine happens to be the country of origin, of transit and arrival of migrants. We analyzed the regional structure of migration flows in the state. It was proved that in recent years the country continues to lose population as a result of emigration, and these losses are not offset by immigration from abroad. This leads to a rapid decrease of the population of Ukraine. In addition, we tackled the problem of emigration of highly skilled labour force out of the country while the main channels of immigration into the country were identified. One of these channels is educational migration because Ukraine is included into the top ten leaders in the international market of educational services. It was substantiated that the target guideline of the state migration policy of Ukraine should be keeping the country's intellectual potential, for which it is necessary to ensure the execution of the following tasks: provision of financial and material resources to the development of science and higher education; funding in full the salaries of teachers in higher education, research workers; development of programs to preserve intellectual potential of the country; development of a mechanism for stimulating research activities and training of qualified professionals. The scientific novelty of the obtained results is in the developing and clarifying theoretical and practical foundations of the research into the issues of demographic and employment dimension of international migration processes in Ukraine. The practical value of the research results is in the definition of the target guideline of the state migration policy of Ukraine, which should be the preservation of the intellectual potential of the country. The participation of Ukraine in the international migration of skilled people should include an evolutionary process of rapprochement with the scientific and technological environment, and this process requires coordinated actions of all branches of government and business, predetermining the need for further research in this direction.

The article presents the results of the study of the dialectic of value determinants of migration processes. The author emphasizes that the entire history of mankind is an illustration of the periodical increases or decreases in its mobility. In modern conditions of changing the established understanding of space and time as well as pandemic challenges, scientists face the problem of rethinking this phenomenon. In particular, in our opinion, the axiological determination of migration processes as one of the strategies of micro-level (family), group and social interaction, which can be both positive and antagonistic, requires special attention.
The creation of the concept of "axiological map of the migrant" was realized through the means of mapping: meridional and horizontal coordinate system, representing group and individual modes of values. Theoretical substantiation of the research topic was carried out in accordance with the following principles: indisputability (an a priori principle) of the structural organization of values and individualized variants of their hierarchy; the dependence of the existential variant of axiological map from the initial level of freedom of the emigrant and the potential to fluctuations of such level, which are determined by the localization of the exit and travel directions, social and legal statuses of the interacting parties, objective factors of social development, etc.; ensuring the process of comprehension of the "immanent meaning" (M. Weber) of the individual choice of diasporic existence, by studying the empirical-pluralistic coordinates.
It is argued that a society cannot exist without a generally accepted minimum of values, which ensures its functionality and multi-structural nature. Designing axiological maps of migrants in order to comprehend the "immanent meaning" of individual choice in building anti/migration strategies is a promising area of philosophical and political research. The study of projections of individual priorities will allow to adjust the directions of state policy in the field of education, social communication, economy, etc.

In the article an attempt to analyze of social and political consequences of migratory behaviour in the contemporary globalized world is performed. Types of migratory behaviour, the immediate and deferred effects of migration are considered. The author notes that the multidimensional nature of contemporary compelled migration requires further interdisciplinary study and provides creation a common migration policy of the recipient countries. Prospects of further analysis are seen in developing approaches to solving the problem of mutual adaptation of the valuable component of social interaction between migrants and societies recipient. Key words: migration, compelled migration, migrants, migration policy, the European Union, cultural injury, human rights. ; У статті здійснюється спроба аналізу соціально-політичних наслідків міграційної поведінки у сучасному глобалізованому світі. З'ясовуються типи міграційної поведінки, безпосередні та відтерміновані наслідки міграції. Автор зазначає, що багатоаспектний характер сучасної вимушеної міграції потребує подальшого міждисциплінарного вивчення та вимагає створення єдиної міграційної політики держав-реципієнтів. Перспективи подальшого аналізу вбачаються у розробці підходів до вирішення проблеми взаємної адаптації ціннісного компоненту соціальної взаємодії мігрантів і суспільств-реципієнтів. Ключові слова: міграція, вимушена міграція, мігранти, міграційна політика, країни Європейського союзу, культурна травма, права людини. В статье осуществляется попытка анализа социально-политических последствий миграционного поведения в современном глобализированом мире. Рассматриваются типы миграционного поведения, непосредственные и отсроченные последствия миграции. Автор отмечает, что многоаспектный характер современной вынужденной миграции требует дальнейшего междисциплинарного изучения и предусматривает создание единой миграционной политики стран-реципиентов. Перспективы дальнейшего анализа видятся в разработке подходов к решению проблемы взаимной адаптации ценностного компонента социального взаимодействия мигрантов и обществ-реципиентов. Ключевые слова: миграция, вынужденная миграция, мигранты, миграционная политика, страны Европейского союзу, культурные травма, права человека. In the article an attempt to analyze of social and political consequences of migratory behaviour in the contemporary globalized world is performed. Types of migratory behaviour, the immediate and deferred effects of migration are considered. The author notes that the multidimensional nature of contemporary compelled migration requires further interdisciplinary study and provides creation a common migration policy of the recipient countries. Prospects of further analysis are seen in developing approaches to solving the problem of mutual adaptation of the valuable component of social interaction between migrants and societies recipient. Key words: migration, compelled migration, migrants, migration policy, the European Union, cultural injury, human rights.

The article is devoted to the analysis of problematic aspects of the migration policy of the European Union. The author describes this problem using the example of separate country, namely Germany. Germany is one of the most attractive countries for refugees, because of its high standard of living, social insurance system and multiculturalism policy. The author claims that Germany accepted the largest number of refugees among all other EU countries, which led to internal conflicts and necessity for reforming migration policy. The ineffectiveness of the Dublin system, the disagreement between Member States about division of migrants, the dissatisfaction of the population with government and, as a consequence, the rise in popularity of far-right sentiment in Europe, were the main reasons for changing the EU's approach to refugee policy and reforming the entire migration system. From 2015 to 2018, there were attempts by EU Member States to come up with a joint action plan to overcome the negative effects of the migration crisis. The author emphasizes two stages in the reforming of the system. First stage was lasting from April to October 2015 and was connected with first attempts of reforming. It was proposed to introduce a quota system, but not all states agreed with it. Also at the Valletta Migration Summit EU and African leaders signed an agreement on joint migration action, as well as in the framework of the EU-Turkey Action Plan aimed at halting the migration flow to Europe and combating illegal migration. The author says that EU actions within this period can be characterized as responding to current problems and finding possible ways and strategies for solution of the migration crisis. On the second stage decisions were made not so much with the aim of solving current problems, but with the aim of creating a more efficient system of migration legislation on the European level as a whole. During this period EU concluded agreement with Turkey on measures of illegal migrants. In conclusion the author says that ...

Migration is becoming one of the ways to ensure the survival of mankind, one of the condition of joint activity of individuals. Therefore, migration is caused by many as the objective factors – the specific historical and national conditions of life of their cultural identity, especially the existence of the economy, the actions of the dominant politicalelitein society, and soon – and subjective circumstances, many of which are difficult and, therefore, provide contradictory. Migration, in short, involves many different factors and patterns of human activity – social, spiritual, economic, psychological, historical. The basic concept of migration, which is due to the conditions of the social system and culture, serves the objective requirements of the existence and development of human society and provides the collective nature with human existence. On the one hand, migration is directly related to the man, to the problem of what it physically survives, preserving its spirituality and unity of its spiritual culture, consciousness of his individual and social life and its place in society. After all, the man and his features determine the specificity of the social cognition. On the other hand, a person cannot exist out-of-society and the migration of people who are constantly designing and evaluating their practical steps to move geographically and, as a consequence, the social space in many different ways affects society. ; Миграция, становится одним из способов обеспечения выживаемости человечества, одним из необходимых условий совместной деятельности индивидов. Поэтому миграционные процессы обусловлены множеством как объективных факторов – специфические исторические и национальные условия жизни стран, их культурное своеобразие, особенности существования экономики, действия господствующей в обществе политической элиты и так далее – так и субъективными обстоятельствами, многие из которых носят трудно предусматриваемый и противоречивый характер. Миграция, одним словом, включает множество самых разных факторов и структур человеческой жизнедеятельности – социальных, духовных, экономических, психологических, исторических. Рассмотрены основные понятия миграции населения, которая обусловлена условиями общественной системы и культуры, обслуживает объективные потребности существования и развития человеческого общества и обеспечивает коллективный характер бытия человека. С одной стороны, миграция непосредственно относится к человеку: к проблеме его физического выживания, сохранения его духовности и единства его духовной культуры, сознания его индивидуального и социального бытия и его места в обществе. Ведь именно человек и его особенности определяют специфику социального познания. С другой стороны, человек не может существовать вне общества, и миграция людей постоянно происходящая как перемещение в географическом и, как следствие, социальном пространстве, самыми разными способами влияет на общество. ; Міграція, стає одним із способів забезпечення виживання людства, однією з необхідних умов спільної діяльності індивідів. Тому міграційні процеси обумовлені множиною як об'єктивних чинників – специфічні історичні і національні умови життя країн, їх культурна своєрідність, особливості існування економіки, дії панівної у суспільстві політичної еліти та ін., – так і суб'єктивними обставинами, частина яких носять часто передбачуваний і суперечливий характер. Міграція, одним словом, включає безліч найрізноманітніших чинників і структур людської життєдіяльності – соціальних, духовних, економічних, психологічних, історичних. Розглянуто основні поняття міграції населення, що зумовлені умовами суспільної системи і культури, обслуговують об'єктивні потреби існування й розвитку людського суспільства, що забезпечує колективний характер буття людей. З одного боку, міграція безпосередньо стосується людини: проблем фізичного виживання, збереження її духовності і єдності її духовної культури, усвідомлення її індивідуального і соціального буття і місця в суспільстві. Адже саме людина і її особливості визначають специфіку соціального пізнання. З іншого боку, людина не може існувати поза суспільством, отже і міграція людей, що постійно переміщуються в географічному і, звичайно, соціальному просторі, різними способами впливає на суспільство.

Міграційна криза 2015 року в Європі загострила протиріччя в інститутах ЄС. Нездатність і відсутність політичної волі країн членів ЄС підтримати солідарність і організувати спільні дії з врегулювання ситуації викликала негативні наслідки як для Союзу, так і для окремих країнучасниць, що виразилися в зростанні популістських рухів, які маніпулюють фобіями європейського суспільства. Ще з кінця 1990-х років ЄС прагне розвивати так званий «зовнішній вимір» співпраці з питань імміграції та надання притулку, що полягає в спробах управляти міграцією за допомогою співпраці з третіми країнами. В цілому існує 2 концепції «зовнішнього виміру»: перша полягає у виведенні традиційних інструментів контролю міграції (національних і союзних) на міжнародний рівень, друга - в запобіганні причин міграції та потоків біженців через сприяння розвитку третіх країн і вдосконалення інструментів зовнішньої політики. Обидва підходи є взаємодоповнюючими, а їх реалізація може позитивно позначитися на контролі міграційних потоків, захисту біженців та відносинах ЄС з третіми країнами, де Туреччина і Північна Африка є пріоритетними напрямами співпраці. Крім кризи солідарності і відсутності чітко вироблених механізмів взаємодії, особливість міграційної політики ЄС полягає в її багаторівневому і багатофакторному характері. У зв'язку з цим, прийняті ЄС заходи для вирішення кризи біженців 2015 року не є панацеєю і не виключають повторення подій. Проте в пріоритетах політики і дипломатії ЄС намітилося явне зрушення на користь більш жорсткого реагування на міграційну ситуацію. Головною турботою ЄС є вже не права людини, демократія або хороші відносини з сусідніми державами (наприклад, Туреччиною), а підтримка цілісності і порядку в країнах ЄС. Таким чином, реалістичне мислення, пов'язане з виживанням наднаціонального утворення, превалює над економічними міркуваннями, міжнародними відносинами та ін.

Міграційна криза 2015 року в Європі загострила протиріччя в інститутах ЄС. Нездатність і відсутність політичної волі країн членів ЄС підтримати солідарність і організувати спільні дії з врегулювання ситуації викликала негативні наслідки як для Союзу, так і для окремих країнучасниць, що виразилися в зростанні популістських рухів, які маніпулюють фобіями європейського суспільства. Ще з кінця 1990-х років ЄС прагне розвивати так званий «зовнішній вимір» співпраці з питань імміграції та надання притулку, що полягає в спробах управляти міграцією за допомогою співпраці з третіми країнами. В цілому існує 2 концепції «зовнішнього виміру»: перша полягає у виведенні традиційних інструментів контролю міграції (національних і союзних) на міжнародний рівень, друга - в запобіганні причин міграції та потоків біженців через сприяння розвитку третіх країн і вдосконалення інструментів зовнішньої політики. Обидва підходи є взаємодоповнюючими, а їх реалізація може позитивно позначитися на контролі міграційних потоків, захисту біженців та відносинах ЄС з третіми країнами, де Туреччина і Північна Африка є пріоритетними напрямами співпраці. Крім кризи солідарності і відсутності чітко вироблених механізмів взаємодії, особливість міграційної політики ЄС полягає в її багаторівневому і багатофакторному характері. У зв'язку з цим, прийняті ЄС заходи для вирішення кризи біженців 2015 року не є панацеєю і не виключають повторення подій. Проте в пріоритетах політики і дипломатії ЄС намітилося явне зрушення на користь більш жорсткого реагування на міграційну ситуацію. Головною турботою ЄС є вже не права людини, демократія або хороші відносини з сусідніми державами (наприклад, Туреччиною), а підтримка цілісності і порядку в країнах ЄС. Таким чином, реалістичне мислення, пов'язане з виживанням наднаціонального утворення, превалює над економічними міркуваннями, міжнародними відносинами та ін.

The article discusses the impact of mass communication on the formation of public opinion on migration movements in Europe in 2018 among the citizens of the host country. A number of patterns of shaping society's attitude towards migrants were identified, as well as the reasons for the incitement of hatred towards immigrants. The content of articles of American and European news media was also analyzed. Thematic areas in which the media present migrants are most often identified. This choice of editions is explained by the purpose of identifying the general trends and differences between information resources, the target audience of which is the population of different countries – the USA, the UK and European countries in general. The media reflects the processes taking place within and around society. Results contain the context in which a journalist poses a particular problem of great importance for the subsequent perception. The humanistic orientation of European Union policy has become the basis for the creation of programs that provide benefits for refugees, contribute to improving their living conditions, and facilitate the process of crossing borders to save them from the above factors. This is why we have taken into account the period of the 2018 migration crisis. The analysis revealed thematic areas in which the mass media most often present displaced people, which testifies to the general concepts in which society views the problem of migration adaptation. Mass media is not only an indicator of the society response to immigration movements, but also shapes consumers` opinion on information regarding migrants.

This article is devoted to the interdisciplinary research of Migration Policy and determination of Main Trends of its realization in Ukraine at the current stage. The authors aim to analyse and characterize migration as the subject of interdisciplinary research, because the Governmental Migration Policy should be formed on the basis of international legal standards, taking into account the demographic and economic indicators, conditions of labor market, etc.

The Basic Steps of Migration Policy-making have been defined. The study finds that during the era of strengthening of integration relations between the countries and dynamic globalization processes, the external migration becomes an inevitable phenomenon to provide the exchange of experience, increasing level of professional qualifications, as well as strengthening of business relations between the countries through transfer of labor resources. At the same time, in Ukraine the phenomenon of the international labor migration has become so widespread that the status of this issue determined it as a priority problem to be solved in the near future; first of all this situation has been caused by the refusal of people traveling abroad to come back to their native country, being the "catalyst" for a number of another problems, which are related, in particular, to the social and economic and innovative development of the country. Migration is one of the factors of demographic development in Ukraine, it involves the redistribution of the population among the regions, while, on the other hand, this re-distribution influences the demographic disbalance within the

regions of the country.

The authors have also identified that the efficiency of migration policy is determined by degree of consideration of the factors of political, economic, social and demographic origin, as well as by the trends of international labor migration. Under the circumstance of the demographic crisis, many countries have been interested in Ukrainian labor migrants, thus, in the article have been find, that only the effective governmental policy will allow to suspend the process of the outflow of domestic labor force, along with the simultaneous provision of adequate protection for those citizens who would like to get employed abroad and conditions for their coming back to Ukraine.

On the basis of the study results, the main trends of implementation of Migration Policy in Ukraine have been identified: lack of system of collecting and analyzing the statistical information; low level of protection of rights and economic well-being of the employees; absence of any bilateral agreements with those countries where a large number of Ukrainian migrants have been located; significant volume of educational migration; impact of the military and political situation upon the situation with migration. The authors draw attention to the fact that the mentioned trends into consideration, the governmental policy in the field of migration should become comprehensive and devoted to determine the methods of reducing the level of labor migration of the employees, outflow of the trained personnel, as well as promotion of coming back of the migrant workers back to Ukraine.

У статті розглянуто регіональні особливості міжнародних міграцій у Європі, зокрема, Європейському Союзі та визначено риси регіональної міграційної політики ЄС як інтеграційного об'єднання. За результатами аналізу показників Євростату та Світового Банку визначено географічну структуру імміграції та територіального розміщення мігрантів у ЄС. Досліджено динаміку зміни індексу розвитку людського потенціалу в Європейському Союзі на етапах його розширення. Встановлено, що розширення ЄС знижувало середній показник людського розвитку в об'єднанні за рахунок приєднання країн з нижчими показниками. Проаналізовано проблеми розвитку явища зовнішньої міграції в Європі, зокрема, його переваги та недоліки, а також пов'язані з нею загрози ; The article considers regional features of international migration in Europe, in particular, in the European Union and defines features of regional migration policy of the EU as an integration association. By results of analysis of Eurostat and the World Bank data the geographical structure of immigration and territorial distribution of migrants in the EU are defined. The dynamics of change in the human development index in the European Union at the stages of its enlargement is studied. It is identified that the EU enlargement reduced the average human development index in the alliance through the accession of countries with lower rates. The study analyzes the problems of external migration phenomenon development in Europe, including its advantages and disadvantages and related threats ; В статье рассмотрены региональные особенности международных миграций в Европе, в частности, Европейском Союзе и определены черты региональной миграционной политики ЕС как интеграционного объединения. По результатам анализа показателей Евростата и Всемирного Банка определена географическая структура иммиграции и территориального размещения мигрантов в ЕС. Исследована динамика изменения индекса развития человеческого потенциала в Европейском Союзе на этапах его расширения. Установлено, что расширение ЕС снижало средний показатель человеческого развития в объединении за счет присоединения стран с более низкими показателями. Проанализированы проблемы развития явления внешней миграции в Европе, в частности, его преимущества и недостатки, а также связанные с ней угрозы.

У статті розглянуто регіональні особливості міжнародних міграцій у Європі, зокрема, Європейському Союзі та визначено риси регіональної міграційної політики ЄС як інтеграційного об'єднання. За результатами аналізу показників Євростату та Світового Банку визначено географічну структуру імміграції та територіального розміщення мігрантів у ЄС. Досліджено динаміку зміни індексу розвитку людського потенціалу в Європейському Союзі на етапах його розширення. Встановлено, що розширення ЄС знижувало середній показник людського розвитку в об'єднанні за рахунок приєднання країн з нижчими показниками. Проаналізовано проблеми розвитку явища зовнішньої міграції в Європі, зокрема, його переваги та недоліки, а також пов'язані з нею загрози ; The article considers regional features of international migration in Europe, in particular, in the European Union and defines features of regional migration policy of the EU as an integration association. By results of analysis of Eurostat and the World Bank data the geographical structure of immigration and territorial distribution of migrants in the EU are defined. The dynamics of change in the human development index in the European Union at the stages of its enlargement is studied. It is identified that the EU enlargement reduced the average human development index in the alliance through the accession of countries with lower rates. The study analyzes the problems of external migration phenomenon development in Europe, including its advantages and disadvantages and related threats ; В статье рассмотрены региональные особенности международных миграций в Европе, в частности, Европейском Союзе и определены черты региональной миграционной политики ЕС как интеграционного объединения. По результатам анализа показателей Евростата и Всемирного Банка определена географическая структура иммиграции и территориального размещения мигрантов в ЕС. Исследована динамика изменения индекса развития человеческого потенциала в Европейском Союзе на этапах его расширения. Установлено, что расширение ЕС снижало средний показатель человеческого развития в объединении за счет присоединения стран с более низкими показателями. Проанализированы проблемы развития явления внешней миграции в Европе, в частности, его преимущества и недостатки, а также связанные с ней угрозы.

Purpose: highlighting the financial regulation of migration processes in Ukraine in context of European integration on the basis of analyzing their current state and trends according to the new Strategy of the State Migration Policy. Methodology: system structural approach, methods of observation and generalization, method of logical analysis, method of graphical analysis, method of comparison, method of abstraction, method of analogies. Results: on the basis of Ukraine-EU migration processes analysis and their regulation in European integration framework, the priorities of migration processes financial regulation are proposed corresponding the most urgent challenges for Ukraine in the sphere of international migration. Practical implications: further research of the problems of foreign economic activity financial regulation, particularly at the level of international economic relations in context of globalization and Ukraine's European integration; education process including preparation of the relevant sections of textbooks and manuals for the courses «Finance», «International Economics». Conclusions: the EU today is the most attractive region for Ukrainian migrants. In context of Ukraine's European integration in 2014-2017 there is a strong trend for migration flows towards emigration, mostly labour one. Ukrainian labor migration by its size and profile does not correspond to the national interests, as economically active population lives Ukraine for the EU. A threatening trend is the gradual transformation of labor migration into a permanent one. This requires developing an adequate system of measures for the regulation of migration processes within the framework of migration policy with its priority towards depopulation reducing. The financial regulation measures proposed, including liquidation of financial system imbalance in the country, attraction of direct investments into the economy, formation of investment resources in the social sphere, tax system reforming, inflation regulation, the financing of ...

The problem of forming a balanced migration policy, regulation of labor migration, which is relevant for the world as a whole is analyzed in this article. Migration policy is a basic element of the strategy of migration managing policy in both nation states and in supranational entities. Awareness of integrated, multilevel management of migration is growing processes in a global pandemic. It is noted that in the modern scientific literature there is no generally accepted understanding of the phenomenon of migration policy. This concept is general, encompassing different, albeit interrelated, areas that form part of a common policy framework in the areas of migration and asylum. The formation of migration policy should take into account the human rights to life and liberty, which are basic and obliges the state to ensure free entry and exit of citizens, as well as asylum for foreigners who are persecuted in their own country and, accordingly, not can take advantage of its protection is emphasized. Modern migration policy is based on the principles of openness, expediency, humanism, gender equality, combination of personal interest with the national interest, and so on. The purpose of migration policy is variable depending on the level of development of the state, the dominant political forces, national mentality, traditions and features of culture, international relations, etc. Attention to the fact that formulating migration policy it is necessary to take into account national peculiarities in the process of cooperation between states and the need to coordinate the goals of foreign and migration policy is drawn. A draft Pact on migration and asylum, which should reduce the burden on the countries where most refugees arrive and speed up the decision on granting or not granting asylum is considered. The presented document covers three main dimensions of the migration issue - the reception of people at the border, the division of responsibilities between EU countries and cooperation with the countries where refugees mostly come from. It is noteworthy that the project places more emphasis on the return system for migrants who have been denied asylum. This includes improving the legislation and creating a Return Coordinator with a network of national representatives. It remains to consider this document by the Council of the EU and the European Parliament. The European Union is changing the rules of migration policy. ; У статті проаналізовано проблему формування виваженої міграційної політики, регулювання трудової міграції, що є актуальним для світу в цілому. Міграційна політика є базовим елементом стратегії управління міграційної політики як в національних державах так і в наднаціональних утвореннях. Звернено увагу, що зростає усвідомлення комплексного, багаторівневого управління міграційними процесами в умовах глобальної пандемії. Відзначено, що у сучасній науковій літературі немає загальноприйнятого розуміння феномену міграційної політики. Дане поняття є загальним, яке охоплює різні, хоча і взаємопов'язані сфери, які складають частини загальних політичних рамок в площині міграції і притулку. Наголошено, що при формуванні міграційної політики потрібно враховувати права людини на життя і свободу, які є базовими і зобов'язують державу забезпечити вільний в'їзд і виїзд громадян, а також надання притулку іноземцям, які зазнають переслідувань у власній державі та, відповідно, не можуть скористатися її захистом. Сучасна міграційна політика ґрунтується на принципах відкритості, доцільності, гуманізму, гендерної рівності, поєднання особистого інтересу з державним тощо. Мета міграційної політики є зміннною в залежності від рівня розвитку держави, пануючих політичних сил, національного менталітету, традицій та особливостей культури, міжнародних зв'язків тощо. Звернено увагу, що при формуванні міграційної політики потрібно враховувати національні особливості у процесі співпраці між державами та необхдіність узгодження цілей зовнішньої та міграційної політики. Розглянуто проект Пакту щодо міграції та притулку, який має послабити навантаження на країни, куди прибуває найбільше біженців, та прискорити рішення про надання або ненадання притулку. Презентований документ охоплює три основні виміри міграційного питання – прийом людей на кордоні, розподіл відповідальності між країнами ЄС та співпраця з країнами, звідки здебільшого прибувають біженці. Характерним є те, що в проекті роблять більший акцент на систему повернення мігрантів, яким відмовлено у наданні притулку. Це і вдосконалення законодавства, і створення Координатора з питань повернення, з мережею національних представників. Залишилося розглянути даний документ Радою ЄС та Європарламентом. Європейський Союз змінює правила міграційної політики.