African Music and the Search for a New Musical Paradigm: A Study of Ikorodo Dance Group of Orba Enugu State, Nigeria
In: Open Journal of Political Science: OJPS, Band 5, Heft 2, S. 128-134
ISSN: 2164-0513
179 Ergebnisse
Sortierung:
In: Open Journal of Political Science: OJPS, Band 5, Heft 2, S. 128-134
ISSN: 2164-0513
In: Beyond Structural Listening?Postmodern Modes of Hearing, S. 279-296
In: Visnyk Nacionalʹnoi͏̈ akademii͏̈ kerivnych kadriv kulʹtury i mystectv: National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts herald, Band 0, Heft 3
ISSN: 2409-0506
In: The journal of North African studies, Band 29, Heft 1, S. 84-130
ISSN: 1743-9345
Architecture as musical metaphor If Stanley Kubrick's Shining (1980) is seen, it is clear that the large repeated design spaces are asombran and fear. The principle of CREDO (colour balanced rhythm direction in order), or the broader combination of compositional rules, which are several and often extend and rebound each other (they range from the laws of: axial and radial symmetries, balance law, mass composition law, uniformity of masses, and the Caucasus section, up to long enumerations, including, for example, plastic, equilibrium, harmony, weight, space, rhythm, proportion, etc., are not sufficient to explain correctly the aesthetic value of harmony. If we compare architecture with music (what we did, in the sense of historical symbology in our book: A Modern History of the XII-XVIII Siglas Architecture), we will see the weaknesses of the aesthetic approach to contemporary architecture, but its more intrinsic values, which are functionalism and rationalism. The contemporary architecture, in these two movements, which went back to school, and the paradigm of architectural design, hence urban, are accelerating. In other words, they do not escape, or are not extraneous to, the aesthetic (or aesthetic) attempt of the straight line of the building, by repeating the same motif, whether window, door, or balcony. Thus, we can clearly say that, like rap, it has a rhythm. But also, like rap, it has only one rhythm box without harmony. Unlike classical symphony, rap does not go so far as to create agreements that develop, except when it takes some riff of another genus, which replaces the meldic absence of which this genus is absolutely suffering. It is thus as extraneous to rap, the melsodium principle, as it is to the rationaliser-functionalist architecture. ; La arquitectura como metáfora musical Si se ve The Shining (1980) de Stanley Kubrick, es claro que los grandes espacios de diseño repetido asombran y dan miedo. El principio del CREDO (color ritmo equilibrio dirección orden), o la combinación más amplia de las ...
BASE
In Making Light Raymond Knapp traces the musical legacy of German Idealism as it led to the declining prestige of composers such as Haydn while influencing the development of American popular music in the nineteenth century. Knapp identifies in Haydn and in early popular American musical cultures such as minstrelsy and operetta a strain of high camp—a mode of engagement that relishes both the superficial and serious aspects of an aesthetic experience—that runs antithetical to German Idealism's musical paradigms. By considering the disservice done to Haydn by German Idealism alongside the emergence of musical camp in American popular music, Knapp outlines a common ground: a humanistically based aesthetic of shared pleasure that points to ways in which camp receptive modes might rejuvenate the original appeal of Haydn's music that has mostly eluded audiences. In so doing, Knapp remaps the historiographical modes and systems of critical evaluation that dominate musicology while troubling the divide between serious and popular music.
BASE
In Making Light Raymond Knapp traces the musical legacy of German Idealism as it led to the declining prestige of composers such as Haydn while influencing the development of American popular music in the nineteenth century. Knapp identifies in Haydn and in early popular American musical cultures such as minstrelsy and operetta a strain of high camp—a mode of engagement that relishes both the superficial and serious aspects of an aesthetic experience—that runs antithetical to German Idealism's musical paradigms. By considering the disservice done to Haydn by German Idealism alongside the emergence of musical camp in American popular music, Knapp outlines a common ground: a humanistically based aesthetic of shared pleasure that points to ways in which camp receptive modes might rejuvenate the original appeal of Haydn's music that hasmostly eluded audiences. In so doing, Knapp remaps the historiographical modes and systems of critical evaluation that dominate musicology while troubling the divide between serious and popular music.
BASE
In Making Light Raymond Knapp traces the musical legacy of German Idealism as it led to the declining prestige of composers such as Haydn while influencing the development of American popular music in the nineteenth century. Knapp identifies in Haydn and in early popular American musical cultures such as minstrelsy and operetta a strain of high camp—a mode of engagement that relishes both the superficial and serious aspects of an aesthetic experience—that runs antithetical to German Idealism's musical paradigms. By considering the disservice done to Haydn by German Idealism alongside the emergence of musical camp in American popular music, Knapp outlines a common ground: a humanistically based aesthetic of shared pleasure that points to ways in which camp receptive modes might rejuvenate the original appeal of Haydn's music that has mostly eluded audiences. In so doing, Knapp remaps the historiographical modes and systems of critical evaluation that dominate musicology while troubling the divide between serious and popular music.
BASE
In: Visnyk Nacionalʹnoi͏̈ akademii͏̈ kerivnych kadriv kulʹtury i mystectv: National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts herald, Heft 1
ISSN: 2409-0506
У сучасному мистецтвознавстві все частіше спостерігаються процеси диференціації та науково-термінологічної інтеграції. Монографія Оксани Фрайт безпосередньо пов'язана із глобальним еволюціонізмом гуманітаристики, де музично-вербальна емінентність розкривається через взаємозв'язки й взаємовплив музики й слова у програмних фортепіанних композиціях, вокальному мистецтві, «музичній» прозі. Аналізуючи специфіку музичної програмності, у монографії особливої уваги заслуговує музична номеносфера, музично-вербальна емінентність (термін Г.-Ґ. Ґадамера) – кроскультурне взаємовивищення та взаємопрезентування музики і слова, музичного мистецтва і літератури.
Спираючись на концепцію відомого американського літературознавця Стівена Пола Шера, запропоновано авторський принцип емінентних зв'язків музики й слова у різних вимірах: від традиційного (програмова музика, вокальна музика), крізь менше вивчені («музична» проза, музична критика й публіцистика письменників), до невивчених раніше (белетристика музикантів, музичних ідіом у статтях про образотворче мистецтво, проекція музичних заголовків літературних творів на їхній художній зміст).
Зразки програмової української фортепіанної музики отримали оригінальне визначення з лексемою «музична номеносфера літературних заголовків». На основі порівняльного аналізу поезій С. Чарнецького та П. Карманського з тотожними музичними заголовками запроваджено нові термінологічні диференціації музичного екфразису у літературній творчості.
Музично-вербальна емінентність презентована з наскрізними творчими «конструктами». Універсальним принципом, звичайно, представлено мімезис. Ментально-художня основа музично-вербальної емінентності визначена національним пісенним фольклором. Антиципаційна дуальність музично-вербальної емінентності ґрунтовно підкріплена музично-критичними письменницькими спробами й літературно-публіцистичними надбаннями митців, які свій творчий досвід перенесли у музичні заголовки, що, в свою чергу, виокремило номеносферу як особливий індикатор вербальної «музикалізації».
Така послідовність спрямовує реципієнтів (слухачів, виконавців, читачів і дослідників) до герменевтики музично-вербальної емінентності. Хоча емінентні тексти завжди володіють певним авторитетом, їхній смисловий потенціал
довершений, вони є зразками, до яких постійно звертаються. Тому у монографії представлені музично-літературні зразки відомих митців І. Франка, О. Олеся, М. Лисенка, С. Людкевича, А. Кос-Анатольського, Н. Нижанківського.
Вищесказане зумовлює актуальність теми представленої для рецензування монографії О. В. Фрайт «Музично-вербальна емінентність: виміри та парадигми» [1]. Об'єктом свого дослідження О. В. Фрайт визначає експліцитні та імпліцитні прояви музично-вербальних діалогів у просторі української культури. Відповідно, мета монографії сформульована автором на рівні спроби долучитися до «дискурсивної поліфонічності», спирається на музикознавчі й суміжні естетико-філософські, культурологічні, мистецтвознавчі, літературознавчі, мовознавчі наукові джерела для доведення емінентних результатів взаємодії музики й слова в кількох органічних сполученнях-вимірах. [1, 9].
Визначена О. В. Фрайт мета дослідження зумовлює структуру монографії, що складається з п'яти розділів, які послідовно розкривають сутність музично-вербальної емінентності на зразках фортепіанної і вокальної музики українських композиторів, української «музичної» прози, музичній критиці й публіцистиці українських митців.
У першому розділі монографії О. В. Фрайт актуалізується науково-джерельна база з проблем програмної музики в аспекті мистецтвознавчого дискурсу. Другий розділ монографії О. В. Фрайт зосереджений на виявленні музично-вербальної емінентності в українській вокальній музиці, де симбіоз музики й поезії знаходить оригінальне втілення в творчості І. Франка, О. Олеся та А. Кос-Анатольського, Н. Нижанківського, М. Лисенка, С. Людкевича.
Емінентний вимір української «музичної» прози розкривається у третьому розділі монографії, підкріплюючись зразками малої прози Д. Віконської, В. Домонтовича, У. Кравченко. Парадигми музично-вербальної емінентності характерні й для музичної критики й публіцистики, що ґрунтовно презентовано у четвертому розділі монографії. Особливу увагу привертає звернення авторки до емінентності музичної номеносфери на матеріалі літературної творчості С. Чарнецького у п'ятому розділі монографії.
Сказане визначає практичну цінність рецензованої монографії О. В. Фрайт «Музично-вербальна емінентність: виміри та парадигми», задану органікою входження її матеріалів до курсів теорії та історії культури, музичної культурології, історії мистецтва у вищій ланці музичної, культурологічної та мистецької освіти України.
In: American behavioral scientist: ABS, Band 55, Heft 1, S. 86-95
ISSN: 1552-3381
This article discusses Brooklyn-based rapper/producer Jean Grae, her music, and the ways in which her art interrupts the fantasy of black heteronormative heterosexuality. This article employs musical, culture and lyrical analysis, as well as utilizing critical queer critique to analyze how Jean Grae exposes the performative nature of gender, race and sexuality as identity place-holders.
У статті вивчається роль соціокультурних чинників у формуванні музичних преференцій студентської молоді у сучасному суспільстві, з-поміж яких обрано наступні: тип суспільства, зміни в полях економіки, політики, культури, техніка, студентська молодь, музична парадигма. Виявлено зв'язок між певним типом суспільства та формуванням музичних преференцій, опосередкований відповідними умовами та можливостями, згідно з яким у тоталітарному суспільстві формувались офіційно-державні, або формальні музичні преференції студентів, нав'язані та рекомендовані «зверху», натомість у демократичному суспільстві на основі індивідуально обраних траєкторій формувались плюралістичні, або мозаїчні, фрагментарні, музичні преференції студентів. Охарактеризовано значення соціальних змін, відповідно до яких зрушення у полі економіки, наприклад у контексті нової економічної політики, непу, привели до послаблення контролю за практиками споживання музичного мистецтва та створили можливості вибору нерекомендованих до споживання зразків джазової музики. Виявлено зміну музичної парадигми в умовах «перебудови», як одного з наслідків суспільних зрушень у полі культури, в контексті якої зникнення «старого» музичного жанру, радянської масової пісні, та поява нових музичних форм у полях української популярної та масової культури визначили й конфігурації музичних преференцій. Охарактеризовано зміну суспільної ролі студентської молоді, яка стала активним суб'єктом, спроможним не лише засвоювати зразки та норми культури, але й створювати цінності молодіжної субкультури. Проаналізовано зв'язок між формуванням музичних преференцій та технікою, використання ресурсів якої розширило можливості формування музичних преференцій та способи задоволення потреб і запитів студентської молоді. Розглянуто результати емпіричних соціологічних досліджень музичних преференцій та чинників, що вплинули на їх формування та зміни, які виявили переваги сучасних студентів щодо користування новітніми інформаційно-комунікаційними технологіями та значне зменшення застосування традиційних технічних засобів із метою слухання музики. Крім того, музичні преференції практик взаємодій із улюбленими виконавцями та музичними групами показали різницю між вибором реального спілкування в ситуаціях концертної комунікації щодо опитаних студентів столичних вузів та віртуальним спілкуванням у межах Інтернет - практик опитаних студентів вузів обласного центру Східного регіону України, що пояснюється впливом чинника типу поселення, широкими можливостями доступу до культурних благ в умовах навчання у вузах столиці. ; The impact of social and cultural factors on the musical preferences of students in Ukraine has been analysed in the article. The following factors have been selected: the type of society and social change in the polical fields of economy, culture, technology, students, musical paradigm. The urgency of the analysis of the genesis, development and change of musical preferences of students has been proven, the necessity to study the influence of sociocultural factors on the formation of musical preferences in modern society has been grounded. This allowed characterising the musical preferences as a socio-cultural phenomenon that present signs and society, and culture of the society. It has been found that the development of technology, such as the invention and use of the gramophone, phonograph, cinema, radio, television, and later a tape recorder, computer, Internet, mobile communications and the latest gadgets, has enhanced the formation of musical preferences.It has contributed meeting the needs and inquiries of students, which are studying musical art, the use of individual trajectories of formation of formal and informal musical preferences. Formal preferences are associated with the activities of social institutions and social organizations. In this context, the musical preferences and those recommended "from above" have been considered to be two different ways of formation of musical preferences in a totalitarian society. The variety of musical preferences has been determined. State-formed musical preferences have been identified and characterized by a second method of forming a musical preferences, which is based on the perception of diversity and is not approved by the musical culture of the individually selected samples, "from below" groups, which are defined as individual and personal, or informal, musical preferences. The musical preferences of students, related to situations of social changes that have occurred in the spheres of economy, politics, culture, have been analyzed. For example, during transformational years, musical preferences differed greatly due to the transitional nature of the necessity to choose between the old musical genres and intonations, and the new, which were not formed. As a result of the change of musical paradigm, the "withering away" genre of Soviet mass song disappeared and variety of Ukrainian song genres was created. The change in the role of students in the post-war period has been described. Students were the object of influence and became an active subject, which not only mastered the values and cultural patterns, but also became the founder of the youth culture and youth subcultures. Finally, the formation of the musical preferences of students in a transitional society has been described, which were characterized by the diversification of opportunities, first of all, by the access to information and communication technologies aimed at different musical forms, styles, genres. Such musical preferences have been defined as "pluralistic" or "mosaic, fragmentary". As a result, the following conclusions have been formulated, which presented the results of sociological-historical changes of students' musical preferences studies, caused by socio-cultural factors. The configuration of musical preferences in different types of societies has been shown. The results of empirical sociological studies of musical preferences have been presented. Factors that influenced their formation and changes have been described. The advantages of the use new information and communication technologies by modern students have been grounded and a significant decrease in the use of traditional technical means for the purpose of listening to music has been based. In addition, musical preferences practics and interactions with favorite artists and bands have shown the difference between the choice of real concert communication situations and virtual communication within the Internet. These practics allowed university students from different regions, such as Central and Eastern region, to broad access to cultural occasions during their education in high schools of the capital. ; В статье изучается влияние социокультурных факторов на формирование музыкальных преференций студенческой молодежи в современном обществе, среди которых выбраны следующие: тип общества, изменения в полях экономики, политики, культуры, техника, студенческая молодежь, музыкальная парадигма. Выявлена связь между определенным типом общества и формированием музыкальных преференций, опосредованная соответствующими условиями и возможностями, согласно которым в тоталитарном обществе формировались официально- государственные или формальные, музыкальные преференции студентов, навязанные и рекомендованные «сверху», а в демократическом обществе на основе индивидуально выбранных траекторий формировались плюралистические или мозаичные, фрагментарные, музыкальные преференции студентов. Охарактеризовано значение социальных изменений, согласно которым сдвиги в поле экономики, например в контексте новой экономической политики, нэпа, привели к ослаблению контроля за практиками потребления музыкального искусства и создали возможности выбора нерекомендованных к употреблению образцов джазовой музыки. Выявлено изменение музыкальной парадигмы в условиях «перестройки», как одного из последствий общественных сдвигов в поле культуры, в контексте которой исчезновения «старого» музыкального жанра, советской массовой песни и появление новых музыкальных форм в полях украинской популярной и массовой культуры определили и конфигурации музыкальных преференций. Охарактеризовано изменение общественной роли студенческой молодежи, которая стала активным субъектом, способным не только усваивать образцы и нормы культуры, но и создавать ценности молодежной субкультуры. Проанализирована взаимосвязь между формированием музыкальных преференций и техникой, использование ресурсов которой расширило возможности формирования музыкальных преференций и способы удовлетворения потребностей и запросов студенческой молодежи. Рассмотрены результаты эмпирических социологических исследований музыкальных преференций и факторов, повлиявших на их формирование и изменения, которые обнаружили преимущества современных студентов по использованию новейших информационно-коммуникационных технологий и значительное уменьшение применения традиционных технических средств с целью прослушивания музыки. Кроме того, музыкальные преференции практик взаимодействия с любимыми исполнителями и музыкальными группами показали разницу между выбором реального общения в ситуации концертной коммуникации по отношению к опрошенным студентам столичных вузов и виртуальным общением в рамках Интернет-практик респондентов вузов областного центра Восточного региона Украины, что объясняется влиянием фактора типа поселения, широкими возможнстями доступа к культурным благам в условиях обучения в вузах столицы.
BASE
In: SERIES OF SOCIAL AND HUMAN SCIENCES, Band 2, Heft 330, S. 180-187
In: The European legacy: the official journal of the International Society for the Study of European Ideas (ISSEI), Band 1, Heft 4, S. 1328-1330
ISSN: 1470-1316
This article comes from the investigation field of the Stars Show (El Show de las Estrellas), the oldest and most popular musical TV show in Colombian television. The case analysis is an excuse to reframe the discussion on cultural policies in the context, apparently paradoxical, of structural violence, privatization and peak of the right populism that characterizes the Colombian politics in the last years. ; Este artículo parte de la investigación de campo sobre El Show de las Estrellas, el programa musical más antiguo y popular de la televisión colombiana. El análisis de caso es un pretexto para replantear la discusión sobre políticas culturales en el contexto -aparentemente paradójico- de violencia estructural, privatización y auge del populismo de derecha que caracteriza la política en Colombia en los últimos años.
BASE
This article comes from the investigation field of the Stars Show (El Show de las Estrellas), the oldest and most popular musical TV show in Colombian television. The case analysis is an excuse to reframe the discussion on cultural policies in the context, apparently paradoxical, of structural violence, privatization and peak of the right populism that characterizes the Colombian politics in the last years. ; Este artículo parte de la investigación de campo sobre El Show de las Estrellas, el programa musical más antiguo y popular de la televisión colombiana. El análisis de caso es un pretexto para replantear la discusión sobre políticas culturales en el contexto -aparentemente paradójico- de violencia estructural, privatización y auge del populismo de derecha que caracteriza la política en Colombia en los últimos años.
BASE