Suchergebnisse

The aim of the study is to consider the Ukrainian rebel army in the prism of institutional, political and ideological transformation of Ukrainian nationalism that happened in connection with the Organization of Ukrainian nationalists (banderivtsiv).That's the Organization of Ukrainian nationalists (b) that during the period of World War II and in the postwar period chose a democratic position and became politically tolerant. The decisions of the Third Great Emergent Congress of the Organization of Ukrainian nationalists, that took place in August 1943, showed institutional, political and ideological transformation of Ukrainian nationalism. At the Great Congress the new organizational, major and political regulations, based on the mottos, for example: «For the Ukrainian Independent United State!», «Freedom to peoples! Freedom to a human being!», «For freedom to peoples and to a human being!», «For the free national states of the enslaved peoples!», «The enslaved peoples, unitein the fight against imperialists!» wereapproved. The Organization of Ukrainian nationalists' refusal from the dominant role in the Ukrainian liberation movement, establishing of the Supreme command of the Ukrainian rebel army was evidence that the organization was directed at elimination of its totalitarian character. The decisions of the Third Great Emergent Congress of the Organization of Ukrainian nationalists resulted in the formation of the new political and ideologicalfoundations of the Ukrainian nationalists' movement that were different from those ideological foundations of the Organization of Ukrainian nationalists in the 1930s. Among the new ones it is necessary to highlight the following: objections to mono-party system; anti-imperialism; and absence of the only philosophical theory or religion among the members of the Organization of Ukrainian nationalists;ensuring broad civil rights and freedoms; defending the rights of the national minorities in the future Ukrainian state; formation of the classless society with national property (means of production);recognition of democracy as the basis of the political system of Ukraine. The decisions of the Third Great Emergent Congress were the basic platform of actions ofthe Ukrainian rebel army. Its main aim was a fight for a free, independent state not only for Ukrainians but also for other peoples, as only the system of free national states guarantees the full and comprehensive development of peoples that will solve the questions concerning formation of their state, social and public system on their own. As a result of institutional changes in the Organization of Ukrainian nationalists, they started to consider the Ukrainian rebel army as a nationwide, moreover, a non-partisan military formation. ; Рассмотрена Украинская повстанческая армия (УПА) в призме институциональной и политико-идеологической трансформации украинского национализма, которая происходила в период Второй мировой войны и в послевоенное время во взаимосвязи с Организацией украинских националистов (бандеровцев) – ОУН (б). Выяснено, что ОУН (б) в это время перешла на демократические позиции и стала политически толерантной. Установлено, что институциональная и политико-идеологическая трансформация украинского национализма четко следует из решений Третьего Чрезвычайного большого собрания ОУН, который состоялся в августе 1943 г. Охарактеризованы организационные, программные и политические постановления Большого собрания, в основу которых был положен ключевой лозунг «Воля народам! Воля человеку!». Определено, что решения Третьего Чрезвычайного большого собрания ОУН фактически привели к оформлению новых политико-идеологических основ украинского националистического движения, которые были отличительными от идеологических принципов ОУН 1930-х гг.: отрицание монопартийной системы; антиимпериализм; несвязывание членов ОУН никакими философскими теориями (идеалистическими или материалистическими) и религиями; обеспечение широких гражданских прав и свобод; соблюдение прав национальных меньшинств в будущем украинском государстве, построение в нем бесклассового общества с народной собственностью на средства производства; признание демократии как основы внутриполитического порядка в украинском государстве. Установлено, что решения Большого собрания легли в основу платформы УПА, которую начали рассматривать как общенациональную, надпартийную военную формацию. ; Розглянуто Українську повстанську армію (УПА) у призмі інституційної та політико-ідеологічної трансформації українського націоналізму, яка відбувалася у період Другої світової війни та в повоєнний час у взаємозв'язку з Організацією українських націоналістів (бандерівців) – ОУН (б). З'ясовано, що ОУН (б) в цю добу перейшла на демократичні позиції і стала політично толерантною. Встановлено, що інституційна та політико-ідеологічна трансформація українського націоналізму яскраво випливає з рішень Третього Надзвичайного великого збору ОУН, який відбувся у серпні 1943 р. Охарактеризовано організаційні, програмові та політичні постанови Великого збору, в основу яких було покладено ключове гасло «Воля народам! Воля людині!». Визначено, що рішення Третього Надзвичайного великого збору ОУН фактично призвели до оформлення нових політико-ідеологічних засад українського націоналістичного руху, які були відмінними від ідеологічних засад ОУН 1930-х рр.: заперечення монопартійної системи; антиімперіалізм; незв'язування членів ОУН жодними філософськими теоріями (ідеалістичними чи матеріалістичними) і релігіями; забезпечення широких громадянських прав і свобод; дотримання прав національних меншин у майбутній українській державі, побудова в ній безкласового суспільства з народною власністю на засоби виробництва; визнання демократії як основи внутрішньополітичного ладу в українській державі. Встановлено, що рішення Великого збору лягли в основу платформи УПА, яка почала розглядатись як загальнонаціональна, надпартійна військова формація.

The paper dwells on the notion of "a predicament" of Scottish writer and its reinterpretations in contemporary Scottish criticism. The re-appearance of the notion and its further discussion is connected to the reprint of Edwin Muir's Scott and Scotland: The Predicament for the Scottish Writer in 1982 for it remained unpublished since 1936. Though Muir's book was first published at the beginning of the XX century, it became clear that the problem of "a predicament" was still acute in the `80s not only for Scottish literature and criticism, but also for entire Scottish society. The paper highlights the origins and controversies of essentialist nationalistic extrapolations from politics to literature throughout the XX – the beginning of the XXI century. ; В статье рассматривается модернистский концепт "затруднительного положения" шотландского писателя и его переосмысление в современной шотландской литературной критике. Речь идет о переиздании книги Эдвина Мюира "Скотт и Шотландия: затруднительное положение шотландского писателя" в 1982г., которая впервые была опубликована в 1936г. Не смотря на то, что книга Мюира впервые увидела свет в начале ХХ ст., в 80-е годы стало очевидно, что проблема "затруднительного положения" осталась достаточно острой, как для шотландской литературы, так и для шотландского общества в целом. В статье изучаются истоки и проблемы экстраполяции национального вопроса на шотландскую литературу на протяжении ХХ – ХХI столетия. ; У статті розглядається модерністський концепт "скрутного становища" шотландського письменника та його переосмислення у сучасній шотландській літературній критиці. Йдеться про перевидання книги Едвіна Мюїра "Скотт і Шотландія: скрутне становище шотландського письменника" у 1982р., яка була вперше опублікована у 1936 р. Не зважаючи на те, що вперше книга Мюїра вийшла на початку ХХ століття, у '80-ті рр. стало очевидно, що проблема "скрутного становища" залишалася достатньо гострою, як для шотландської літератури, так і для шотландського суспільства загалом. У статті розглядаються витоки і проблеми екстраполяції національного питання на шотландську літературу протягом ХХ-початку ХХI століття.

The article is devoted to the analysis of the actual socio-political themes of preservation of Ukrainian national identity in the context of reconstruction of notions «nationalism» and «denationalization» in the scientific works of Alexander Potebnja. The positions of O. Potebnja are considered within the general influence of the civilizational changes, that, however, contributes to preserve people's identity, since they create the means of the national identity mechanisms, as well as the form of the most functional association of national communities. The availability of aspects of heuristic potential, as well as the limitation of the language deterministic approach in a process of studing the problems of preserving national identity at the modern stage substantiates in the article. The key concept of "denationalization" contains a significant heuristic potential in the context of outlining the predictions of negative social consequences, which today receive new forms on the background of the realities of military conflicts and the weakening of ethnic tolerance in Ukrainian society. Functions of language practices identified as a mediator in the context of capabilities to acquire features of a promoting mechanism the retention of the national identity. ; Статья посвящена анализу актуальной социально-политической тематики - сохранения национальной идентичности украинцев в контексте реконструкции представлений о понятии национализма и денационализации в научном наследии Александра Потебни. Позиции А.Потебни рассматриваются в рамках общего влияния новейших цивилизационных изменений, что, однако, помогает народу сохранить свою самобытность, посколько создает средства, способствующие сохранению национальной идентичности, а также форму наиболее функционального объединения национальных сообществ. В статье аргументировано наличие аспектов эвристического потенциала, а также исследовательских ограничений языкового детерминистского подхода для изучения проблематики сохранения национальной идентичности на современном этапе. Ключевое понятие «денационализации» у автора содержит значительный эвристический потенциал в контексте определения прогнозов негативных социальных последствий реалий военных конфликтов и ослабление межнациональной толерантности в украинском обществе.В статье определены функции языковых практик в контексте их возможностей приобретать признаки механизма обеспечения и содействия сохранения национальной идентичности. ; Статтю присвячено аналізу актуальної соціально-політичної тематики збереження національної ідентичності українців в контексті реконструкцій уявлень про поняття націоналізму та денаціоналізації в науковому доробку Олександра Потебні. Позиції О.Потебні розглядаються в межах загального впливу новітніх цивілізаційних змін, що, однак, допомагає народу зберегти свою самобутність, адже створює засоби, що сприяють збереженню національної ідентичності, а також форму найбільш функціонального об'єднання національних спільнот. В статті аргументовано наявність аспектів евристичного потенціалу та обмеження мовного детерміністського підходу для вивчення проблематики збереження національної ідентичності на сучасному етапі. Ключове поняття «денаціоналізації» у автора містить значний евристичний потенціал в контексті окреслення прогнозів негативних соціальних наслідків, які сьогодні отримують нових форм на тлі реалій військових конфліктів та послаблення міжнаціональної толерантності в українському суспільстві. В статті визначено функції мовних практик в контексті їх можливостей набувати ознак механізму забезпечення та сприяння збереження національної ідентичності.

The article is devoted to the analysis of the actual socio-political themes of preservation of Ukrainian national identity in the context of reconstruction of notions «nationalism» and «denationalization» in the scientific works of Alexander Potebnja. The positions of O. Potebnja are considered within the general influence of the civilizational changes, that, however, contributes to preserve people's identity, since they create the means of the national identity mechanisms, as well as the form of the most functional association of national communities. The availability of aspects of heuristic potential, as well as the limitation of the language deterministic approach in a process of studing the problems of preserving national identity at the modern stage substantiates in the article. The key concept of "denationalization" contains a significant heuristic potential in the context of outlining the predictions of negative social consequences, which today receive new forms on the background of the realities of military conflicts and the weakening of ethnic tolerance in Ukrainian society. Functions of language practices identified as a mediator in the context of capabilities to acquire features of a promoting mechanism the retention of the national identity. ; Статья посвящена анализу актуальной социально-политической тематики - сохранения национальной идентичности украинцев в контексте реконструкции представлений о понятии национализма и денационализации в научном наследии Александра Потебни. Позиции А.Потебни рассматриваются в рамках общего влияния новейших цивилизационных изменений, что, однако, помогает народу сохранить свою самобытность, посколько создает средства, способствующие сохранению национальной идентичности, а также форму наиболее функционального объединения национальных сообществ. В статье аргументировано наличие аспектов эвристического потенциала, а также исследовательских ограничений языкового детерминистского подхода для изучения проблематики сохранения национальной идентичности на современном этапе. Ключевое понятие «денационализации» у автора содержит значительный эвристический потенциал в контексте определения прогнозов негативных социальных последствий реалий военных конфликтов и ослабление межнациональной толерантности в украинском обществе.В статье определены функции языковых практик в контексте их возможностей приобретать признаки механизма обеспечения и содействия сохранения национальной идентичности. ; Статтю присвячено аналізу актуальної соціально-політичної тематики збереження національної ідентичності українців в контексті реконструкцій уявлень про поняття націоналізму та денаціоналізації в науковому доробку Олександра Потебні. Позиції О.Потебні розглядаються в межах загального впливу новітніх цивілізаційних змін, що, однак, допомагає народу зберегти свою самобутність, адже створює засоби, що сприяють збереженню національної ідентичності, а також форму найбільш функціонального об'єднання національних спільнот. В статті аргументовано наявність аспектів евристичного потенціалу та обмеження мовного детерміністського підходу для вивчення проблематики збереження національної ідентичності на сучасному етапі. Ключове поняття «денаціоналізації» у автора містить значний евристичний потенціал в контексті окреслення прогнозів негативних соціальних наслідків, які сьогодні отримують нових форм на тлі реалій військових конфліктів та послаблення міжнаціональної толерантності в українському суспільстві. В статті визначено функції мовних практик в контексті їх можливостей набувати ознак механізму забезпечення та сприяння збереження національної ідентичності.

The paper presents research results on the circumstances of M. Khvylovy's later years and key aspects of his public and political activity at that time based on the comprehensive analysis of sources and state-of-the-art methods of historical research. The dynamics of the relations between M. Khvylovy and the Communist Party of Ukraine and details of the regime gradual assault on the writer have been presented. It is shown that the state and party authorities had been attempting to represent M. Khvylovy as a leader of the Ukrainian "bourgeois nationalism" in order to silence him or even remove him from the public and political landscape of Soviet Ukraine. The steps taken by the writer to avoid accusations against him have been described and analyzed. It is demonstrated that the primary reason of the suicide made was M. Khvylovy's full realization that the regime had made a decision to proceed to excision of his generation writers and public personalities. Denouement of M. Khvylovy's life is considered in the context of epoch of final consolidation of the totalitarian Bolshevist regime and its offensive against independent communist elite of Ukraine, that the writer foresaw in his novels.

The paper studies the tendencies of contemporary Scottish prose in the recent three decades (starting from 1980s and up to now). Scotland is seen as an imaginary construct produced in the result of both literary and political discourses that are extremely interwoven. The research's starting point is the problem of devolution, Scottish nationalism and their apparitions in literary texts. Alasdair Gray, James Kelman, and Irvine Welsh's novels represent the ground for experiments with an idea of both national literature, and national identity. Scottish devolution and the apparitions of Scotland are seen through the predominantly fading white male masculinity within the context of class and self-identification. The motifs of loss, disorientation, instability, and macabre rebellion in the novels of devolution writers are inherently representational of the political scene at the time. The problem of identity is studied via the new narrative techniques introduced by Kelman and developed later by Welsh. Defying Standard English as a means of narrator's control over characters' discourses Kelman is thus trying to overthrow not only literary hierarchies, but also class and national ones. Kelman's Glasgow Patter becomes a turning point in revealing the breeches in hierarchies within the institutions called the Great Britain and British literature. The scandal caused by Kelman's novel How Late It Was, How Late that won Man Booker Prize in 1996 voiced not only literary, but also linguistic, national, and self-identification incongruities inscribed into the anglocentric political and literary hegemony. Moreover, paper concentrates on the humanist and ethic turn that Scottish prose takes closer to fin de siècle. Predominantly, this research deals with the texts of A. L. Kennedy and Jackie Kay. The issues of solipsism in a vibrant postmodern world, as well as the problems of policing race, gender, marriage come to the front of Scottish prose at the beginning of the epoch of naughts. The new images of Scotland are projected through the myriads of subjective mirrors of consciousnesses belonging to the unstable and quite exhausted individuals of any race, class, or sexuality. The cosmopolitan and inclusive Scotland arises from the pages of contemporary Scottish novels. At times, this is the Scotland that never calls itself as such, or mentions itself, let alone pondering on any national issues rather than the issue of common human cause of survival. ; Изучаются тенденции прозы трех декад литературной шотландской жизни: от 1980-х и до сегодняшнего дня. Исследуется феномен Шотландии как литературного конструкта, к созданию которого приложила руку литературная элита страны в то время, когда потеряла возможность получения политической автономии. Выясняется, насколько плотно в современной шотландской литературе переплетены литературный и политический дискурсы, а также насколько конститутивными они выступают друг для друга. Детально представлена интерпретация влияния прозы ключевых авторов периода деволюции – Аласдера Грея, Джеймса Келмана, Ирвина Велша – на становление образа Шотландии. Изучены наративные техники, которые использовались не только для создания дискурса национальной литературы и идентичности, но и в качестве политического оружия дискурса шотландскости. Исследован также кардинальный поворот в парадигме от национальной и национально-созидательной литературы к литературе космополитизма и гуманизма в контексте новых вызовов начала нулевых. В первую очередь, речь идет о гуманистическом и этическом повороте в современной постдеволюционной шотландской прозе. ; Вивчаються прозові тенденції трьох декад шотландського літературного життя: від 1980-х дотепер. Досліджується феномен Шотландії як літературного конструкту, до створення якого долучилася літературна еліта країни, коли втратила можливість отримати політичну автономію. З'ясовується, наскільки щільно в сучасній шотландській літературі переплетені літературний і політичний дискурси, а також наскільки конститутивні вони одне для одного. Докладно представлено інтерпретацію впливу ключових авторів періоду шотландської деволюції ̶ Аласдера Ґрея, Джеймса Келмана, Ірвіна Велша ̶ на становлення образу Шотландії. Вивчено наративні техніки, які стали в пригоді не тільки при створенні дискурсу національної літератури та ідентичності, але і виявилися політичною зброєю дискурсу шотландськості. Висвітлено також і кардинальний поворот у парадигмі від національної та націєтворчої літератури до літератури космополітизму і гуманізму в контексті нових викликів початку нульових. Ідеться, перш за все, про гуманістичний та етичний поворот у сучасній постдеволюційній шотландській прозі.

The paper studies the tendencies of contemporary Scottish prose in the recent three decades (starting from 1980s and up to now). Scotland is seen as an imaginary construct produced in the result of both literary and political discourses that are extremely interwoven. The research's starting point is the problem of devolution, Scottish nationalism and their apparitions in literary texts. Alasdair Gray, James Kelman, and Irvine Welsh's novels represent the ground for experiments with an idea of both national literature, and national identity. Scottish devolution and the apparitions of Scotland are seen through the predominantly fading white male masculinity within the context of class and self-identification. The motifs of loss, disorientation, instability, and macabre rebellion in the novels of devolution writers are inherently representational of the political scene at the time. The problem of identity is studied via the new narrative techniques introduced by Kelman and developed later by Welsh. Defying Standard English as a means of narrator's control over characters' discourses Kelman is thus trying to overthrow not only literary hierarchies, but also class and national ones. Kelman's Glasgow Patter becomes a turning point in revealing the breeches in hierarchies within the institutions called the Great Britain and British literature. The scandal caused by Kelman's novel How Late It Was, How Late that won Man Booker Prize in 1996 voiced not only literary, but also linguistic, national, and self-identification incongruities inscribed into the anglocentric political and literary hegemony. Moreover, paper concentrates on the humanist and ethic turn that Scottish prose takes closer to fin de siècle. Predominantly, this research deals with the texts of A. L. Kennedy and Jackie Kay. The issues of solipsism in a vibrant postmodern world, as well as the problems of policing race, gender, marriage come to the front of Scottish prose at the beginning of the epoch of naughts. The new images of Scotland are projected through the myriads of subjective mirrors of consciousnesses belonging to the unstable and quite exhausted individuals of any race, class, or sexuality. The cosmopolitan and inclusive Scotland arises from the pages of contemporary Scottish novels. At times, this is the Scotland that never calls itself as such, or mentions itself, let alone pondering on any national issues rather than the issue of common human cause of survival. ; Изучаются тенденции прозы трех декад литературной шотландской жизни: от 1980-х и до сегодняшнего дня. Исследуется феномен Шотландии как литературного конструкта, к созданию которого приложила руку литературная элита страны в то время, когда потеряла возможность получения политической автономии. Выясняется, насколько плотно в современной шотландской литературе переплетены литературный и политический дискурсы, а также насколько конститутивными они выступают друг для друга. Детально представлена интерпретация влияния прозы ключевых авторов периода деволюции – Аласдера Грея, Джеймса Келмана, Ирвина Велша – на становление образа Шотландии. Изучены наративные техники, которые использовались не только для создания дискурса национальной литературы и идентичности, но и в качестве политического оружия дискурса шотландскости. Исследован также кардинальный поворот в парадигме от национальной и национально-созидательной литературы к литературе космополитизма и гуманизма в контексте новых вызовов начала нулевых. В первую очередь, речь идет о гуманистическом и этическом повороте в современной постдеволюционной шотландской прозе. ; Вивчаються прозові тенденції трьох декад шотландського літературного життя: від 1980-х дотепер. Досліджується феномен Шотландії як літературного конструкту, до створення якого долучилася літературна еліта країни, коли втратила можливість отримати політичну автономію. З'ясовується, наскільки щільно в сучасній шотландській літературі переплетені літературний і політичний дискурси, а також наскільки конститутивні вони одне для одного. Докладно представлено інтерпретацію впливу ключових авторів періоду шотландської деволюції ̶ Аласдера Ґрея, Джеймса Келмана, Ірвіна Велша ̶ на становлення образу Шотландії. Вивчено наративні техніки, які стали в пригоді не тільки при створенні дискурсу національної літератури та ідентичності, але і виявилися політичною зброєю дискурсу шотландськості. Висвітлено також і кардинальний поворот у парадигмі від національної та націєтворчої літератури до літератури космополітизму і гуманізму в контексті нових викликів початку нульових. Ідеться, перш за все, про гуманістичний та етичний поворот у сучасній постдеволюційній шотландській прозі.

Вивчаються прозові тенденції трьох декад шотландського літературного життя: від 1980-х дотепер. Досліджується феномен Шотландії як літературного конструкту, до створення якого долучилася літературна еліта країни, коли втратила можливість отримати політичну автономію. З'ясовується, наскільки щільно в сучасній шотландській літературі переплетені літературний і політичний дискурси, а також наскільки конститутивні вони одне для одного. Докладно представлено інтерпретацію впливу ключових авторів періоду шотландської деволюції ̶ Аласдера Ґрея, Джеймса Келмана, Ірвіна Велша ̶ на становлення образу Шотландії. Вивчено наративні техніки, які стали в пригоді не тільки при створенні дискурсу національної літератури та ідентичності, але і виявилися політичною зброєю дискурсу шотландськості. Висвітлено також і кардинальний поворот у парадигмі від національної та націєтворчої літератури до літератури космополітизму і гуманізму в контексті нових викликів початку нульових. Ідеться, перш за все, про гуманістичний та етичний поворот у сучасній постдеволюційній шотландській прозі. ; Изучаются тенденции прозы трех декад литературной шотландской жизни: от 1980-х и до сегодняшнего дня. Исследуется феномен Шотландии как литературного конструкта, к созданию которого приложила руку литературная элита страны в то время, когда потеряла возможность получения политической автономии. Выясняется, насколько плотно в современной шотландской литературе переплетены литературный и политический дискурсы, а также насколько конститутивными они выступают друг для друга. Детально представлена интерпретация влияния прозы ключевых авторов периода деволюции – Аласдера Грея, Джеймса Келмана, Ирвина Велша – на становление образа Шотландии. Изучены наративные техники, которые использовались не только для создания дискурса национальной литературы и идентичности, но и в качестве политического оружия дискурса шотландскости. Исследован также кардинальный поворот в парадигме от национальной и национально-созидательной литературы к литературе космополитизма и гуманизма в контексте новых вызовов начала нулевых. В первую очередь, речь идет о гуманистическом и этическом повороте в современной постдеволюционной шотландской прозе. ; The paper studies the tendencies of contemporary Scottish prose in the recent three decades (starting from 1980s and up to now). Scotland is seen as an imaginary construct produced in the result of both literary and political discourses that are extremely interwoven. The research's starting point is the problem of devolution, Scottish nationalism and their apparitions in literary texts. Alasdair Gray, James Kelman, and Irvine Welsh's novels represent the ground for experiments with an idea of both national literature, and national identity. Scottish devolution and the apparitions of Scotland are seen through the predominantly fading white male masculinity within the context of class and self-identification. The motifs of loss, disorientation, instability, and macabre rebellion in the novels of devolution writers are inherently representational of the political scene at the time. The problem of identity is studied via the new narrative techniques introduced by Kelman and developed later by Welsh. Defying Standard English as a means of narrator's control over characters' discourses Kelman is thus trying to overthrow not only literary hierarchies, but also class and national ones. Kelman's Glasgow Patter becomes a turning point in revealing the breeches in hierarchies within the institutions called the Great Britain and British literature. The scandal caused by Kelman's novel How Late It Was, How Late that won Man Booker Prize in 1996 voiced not only literary, but also linguistic, national, and self-identification incongruities inscribed into the anglocentric political and literary hegemony. Moreover, paper concentrates on the humanist and ethic turn that Scottish prose takes closer to fin de siècle. Predominantly, this research deals with the texts of A. L. Kennedy and Jackie Kay. The issues of solipsism in a vibrant postmodern world, as well as the problems of policing race, gender, marriage come to the front of Scottish prose at the beginning of the epoch of naughts. The new images of Scotland are projected through the myriads of subjective mirrors of consciousnesses belonging to the unstable and quite exhausted individuals of any race, class, or sexuality. The cosmopolitan and inclusive Scotland arises from the pages of contemporary Scottish novels. At times, this is the Scotland that never calls itself as such, or mentions itself, let alone pondering on any national issues rather than the issue of common human cause of survival.

The influence of such components of etnonatsional factor, as the form of nation-state, the role of elites in its development, language and ways of formation of the Ukrainian nation are investigated. ; The influence of such components of etnonatsional factor, as the form of nation-state, the role of elites in its development, language and ways of formation of the Ukrainian nation are investigated.

The influence of such components of etnonatsional factor, as the form of nation-state, the role of elites in its development, language and ways of formation of the Ukrainian nation are investigated. ; The influence of such components of etnonatsional factor, as the form of nation-state, the role of elites in its development, language and ways of formation of the Ukrainian nation are investigated.