Suchergebnisse

The article is devoted to the research of the subject of proof in cases of protection of the family rights and interestsof the child. Taking into account the analysis of the norms of the national legislation, the basic doctrinal approachesand the law enforcement practice, the subject of proving in the cases of determining the place of residence of the child,deprivation of parental rights, recognition and contestation of paternity and the like have been identified and analyzed.The correct determination of the subject-matter of the evidence is very important, since not finding out the material circumstances of the case entails the adoption of an unlawful and unjustified court decision, and not to achievethe objective of civil justice, which provides for the effective protection of the violated, unrecognized or contestedrights, freedoms or interests of individuals, rights and interests of legal entities and interests of the state. The incorrect determination of the circumstances of the case is the basis for challenging the decision of the court.In most cases concerning the protection of the family rights and interests of the child, the subject of proof isthe circumstances (facts) determined by the rule (or rules) of substantive law upon which the case will be decided.Sometimes, the rule of law does not specify the facts that have certain legal consequences, but only general features and features. Therefore, courts, especially in child-rearing cases, often face some difficulties. This applies, in particular, to cases involving parental disputes and cases involving parental or other persons concerning the transfer or abandonment of a child to one party. The sheer complexity of parental action in the upbringing of children does not make it possible to fully disclose in law the content of parental rights and responsibilities.Therefore, the subject matter of the case for the protection of the family rights and interests of the child includes circumstances (facts) which confirm the stated claims or objections or have other significance for the consideration of the case and are subject to determination in the court decision. ; Статья посвящена исследованию предмета доказывания по делам о защите семейных прав и интересов ребенка. С учетом анализа норм национального законодательства, основных доктринальных подходов и правоприменительной практики, определены и проанализированы предмет доказывания по делам об определении места жительства ребенка, о лишении родительских прав, о признании и оспаривание отцовства. ; Стаття присвячена дослідженню предмета доказування у справах щодо захисту сімейних прав та інтересів дитини. З урахуванням аналізу норм національного законодавства, основних доктринальних підходів та правозастосовної практики, визначено і проаналізовано предмет доказування у справах про визначення місця проживання дитини, про позбавлення батьківських прав, про визнання та оспорювання батьківства.

The article deals with the legal provisions of the prohibition of war propaganda in Moldova and Georgia. The peculiarities of legal regulation of counteraction to war propaganda and responsibility in case of its manifestation are analyzed. Particular attention is paid to the study of international experience in the prevention and counteraction of propaganda. The author draws attention to the problematic issue of war propaganda, which has a centuries-old history, and its manifestations continue to arouse concern of international institutions and the world community. Propaganda is becoming ethnic in nature, becoming a global problem for humanity, and so the effective cooperation with them requires the cooperation of all the world's powers. The article focuses the author on the position that one of the most effective means of counteracting this shameful phenomenon is to improve the legal framework and to develop mechanisms for the prevention of various types of propaganda, in particular, the propaganda of war. Legal support for combating war propaganda requires a comprehensive legal, sociological and political analysis of this complex socio-political phenomenon. It is noted that in most European countries the consolidation of the crime of "propaganda of war" in the national criminal legislation is a kind of adaptation of national legislation to the norms of international law, that is, crimes of propaganda of war have received their international legal recognition, and responsibility for such crimes is in some acts, and mainly in the UN Charter. Article 32 of the Constitution of the Republic of Moldova, which regulates "Freedom of Thought and Expression" and forbids and determines responsibility for contestation and suppression of the state and the people, calls for aggressive war, national, racial or religious enmity, incitement to discrimination, discrimination, discrimination and other actions under the constitutional regime. In the same context, the Criminal Code of Moldova provides for the prohibition of war propaganda, the dissemination of trendy and fictitious information that promotes war. The author notes the importance of adopting the Law on Combating Propaganda in the Republic of Moldova. What has come into force. The article discusses the issue of prohibition and responsibility for the propaganda of war in the Georgia Penal Code, which contains a number of articles. Provisions detailing the concept and content of the crime of propaganda determine responsibility for it. ; У статті розглянуто питання правового забезпечен-ня заборони пропаганди війни в Молдові та Грузії. Про-аналізовано особливості правового регулювання проти-дії пропаганді війни та відповідальності в разі її вияву. Окрему увагу приділено дослідженню міжнародного досвіду запобігання та протидії пропаганді. Автор звертає увагу на проблемне питання про-паганда війни, що має багатовікову історію, нині її прояви продовжують викликали стурбованість між-народних інститутів і всього світового співтовариства. Пропаганда набуває міжнаціонального характеру, стає глобальною проблемою людства, тому для ефективної боротьби з нею необхідна співпраця всіх світових дер-жав. У статті зосереджена увага автора на тому, що один із найбільш ефективних засобів протидії цьому ганебному явищу полягає в удосконаленні норматив-но-правової бази та виробленні механізмів щодо про-філактики різних видів прояву пропаганди, передусім пропаганди війни. Правове забезпечення протидії пропаганді війни потребує комплексного правового, соціологічного й політологічного аналізу цього склад-ного соціально-політичного феномену. Зазначено, що в більшості європейських дер-жав закріплення в національному кримінально-му законодавстві складу злочину «пропаганда вій-ни» є своєрідною формою адаптації національного законодавства до норм міжнародного права, тобто зло-чини із пропаганди війни набули міжнародно-правово-го визнання, а відповідальність за такі злочини закрі-плена в низці міжнародних актів, передусім у Статуті Організації Об'єднаних Націй. Досліджено статтю 32 Конституції Республіки Мол-дови, що регламентує свободу думок і вираження та забороняє й визначає відповідальність за оспорювання і паплюження держави і народу, заклики до агресивної війни, національної, расової або релігійної ворожнечі, підбурювання до дискримінації, територіального сепа-ратизму, громадському насильства, а також інші дії, що впливають на конституційний режим. У цьому ж контексті проаналізовано Кримінальний кодекс Молдови, який передбачає заборону пропаганда війни, поширення тенденційної та вигаданої інформа-ції, що сприяє розпалюванню війни. Автор зазначає важливість ухвалення в Республіці Молдова Закону про боротьбу з пропагандою, що вже набув чинності. У статті детально розкрито питання заборони та від-повідальності за пропаганду війни у Кримінальному кодексі Грузії, що містить низку статтей, положення яких деталізують поняття та зміст злочину пропаган-ди, визначають відповідальність за неї.