The article aims to find out the folklore origin of individual subjects incorporated into memoires about the famine. The methodology is based on comparative & typological method. The scientific novelty. There are three most common subjects found in many stories. The author submits a number of proofs they are folklore texts. This includes presence of variants and their existence in very remote regions as well as almost complete identity of poetic samples they contain. Conclusions. In the foreground is the image of a folk singer who performed anti-Soviet songs and ballads in public and forfeited life or was persecuted for that. Such cases were not rare. The author considers these stories contain not real memories, but a typical folklore subject. Its' development is similar, but this is also true about a song text performed by a kobzar when being led to the police station. The stories about these cases were folklorized and gradually turned from memoir into fabulat close to anecdote. This subject has survived to the present day. Those who tell a story and those who listen and writes it have confidence in its credibility. Such a scheme is typical for all the subject variants. Only ending changes. To substantiate this hypothesis, the author provides different versions of the subject recorded at different times and in different Ukraine regions. It is suggested the versions telling about a kobzar's death should be considered the later ones. The existence of a series of monostrophe poems about horses' death during the famine gave rise to another folklore subject about a horse carrying a poster / note / plate on its neck / at a tail / in a mane. A political poem was written on it. No doubt, that subject was generated by quite real events. Obviously, it was very popular. It is also close to anecdote by its content. The laughable element is embedded in the poem included in the subject. In fact, at the first stage of this fabulat creation the poem "invented" the subject. Monostrophe was a stable element remaining ...
The language of folklore is peculiar. It has distinctive features at each linguistic and structural level. The grammar of works of oral folklore also has its specifics. The vocabulary of the folklore language should have an expressive linguistic direction. The vocabulary, or the register part of the linguistic dictionary, must contain grammatical information about the word. It is almost impossible to provide all the grammatical information about a lexeme entered into the dictionary register. Compilers of lexicographical works always have to limit themselves to a certain minimum necessary and sufficient to fulfil their purpose. In this paper, we will offer such a grammatical minimum, which, in our opinion, will be adequate for a qualified lexicographical description of the grammar of those verbal facts that are available in the language of folklore.The language of folklore is primarily oral speech, characterized by variability, not only at the level of texts but also at the grammar level. Traditionally, nouns are inflected with the genitive case. In this case, the main variants of inflexions must be reflected in the Dictionary of Oral Folklore. For head nouns, it is necessary to give a remark indicating the gender. It is also essential to record specific data on the number category to mark plural nouns. Adjectives, ordinal numerals, and adjectival pronouns are recorded in the original form (masculine singular nominative case). Unstressed and short forms are pretty typical for folklore texts. This expressive grammatical feature of the parts mentioned above of speech also needs, in our opinion, to be reflected in the dictionary entry. Traditionally, in Ukrainian lexicographical works, pronouns, adverbs, interjections, and service parts of speech are indicated. Dictionary entries, which include verbs, usually given in the infinitive, will traditionally be accompanied by personal forms (first and second-person singular or other endings if necessary). Be sure to indicate the type of verbs, the category of transitivity and, if necessary, intransitivity, especially in cases where the verb can appear in folklore texts in both grammatical forms. We believe indefinite forms in -ти and -ть should be given in one dictionary entry. Verb variants with the suffixes -ова and -ува should also be given in the same entry, but the form in -ова should be given separately without interpretation and cross-referenced to the main form with the suffix -ува. Grammatical information may also include those parameters that appear irregularly and are, therefore, unpredictable in a certain general model of lexicographic description.
The Kholm Land (Chełm Land) is located to the east of the river Vepr to the Western Bug. From an ethnographic point of view, it is part of Volhynia. In the south it borders with Sokal region, in the west – with Lublin region, in the north – with Pidlasie. The Ukrainian population lived in this territory from ancient times. During the Middle Ages the Kholm Land was the part of the Galician-Volhynian state, and subsequently became part of the Polish Kingdom (from 1569 – the Polish-Lithuanian Commonwealth). After the division of Poland from 1772–1795, the economic and cultural life of the Ukrainians of the Kholm Land developed within the framework of the Habsburg monarchy. Her authorities tried to weaken the oppression of Ukrainians in the province to consolidate their influence on these lands: German and Ukrainian languages were studied in local schools. After the Vienna Peace (1809) the Kholm Land was in the Warsaw Principality, which was subject to the Russian Empire. It was the beginning of quite strict polonization and russification of Ukrainians in the region. In 1912, the Ukrainian districts were isolated in the separate Kholm province of the Russian Empire. Much of the suffering and misery of the Ukrainians of the Kholm Land brought the First World War. Russian troops, retreating, destroyed villages, and most people evacuated deep into the Russian Empire – up to Kazakhstan. In June-July 1915, the Ukrainian population of Bilhoray, Tomashiv, Zamostia, Kholm, Hrubeshiv and other counties was almost forcibly displaced. The remaining estates gradually populated the Poles. Kholmshchans from different regions of Russia and Ukraine returned to their region during 1918–1925.After the Soviet-Polish war in 1919 the Kholm Land was on the borders of the Second Polish Republic. Polonization of the Ukrainians of the Kholm Land was to a certain extent hampered by the international obligations of national minorities, signed by the Polish state in Versailles in 1919. However, in the 1930s, especially in 1937–1938, Ukrainian villages in Kholm Land were subjected to rigorous polonization. Ukrainians suffered from violence made by criminals from various Polish formations in the 1940s. In March 1944 the majority of Ukrainian villages of the Kholm Land were burned down. The Ukrainian population of the region was physically exterminated.On September 2, 1944, an agreement on the mutual relocation of Ukrainians from Poland to Soviet Ukraine, and Poles from Western Ukraine to the Polish Republic was signed between the governments of the Ukrainian Soviet Socialist Republic and Poland. Ukrainians of the Kholm Land did not want to move from their parents' land. But massacre was too cruel both from the side of the Poles and from the side of Soviet power. According to incomplete data, in 1944–1946, 482,880 people were evicted from the Ukrainian lands, which were transmitted to Poland, to the territory of the USSR (mainly in the southern regions). Those Ukrainians who escaped from the mentioned resettlement actions or were in mixed marriages, in 1947 – during the Operation "Vistula", were forcibly transferred to the western lands of the Polish Republic.This article contains some recorded recollections of the Ukrainians, born in Kholm Land, who in the 1940s fell victim to Polish aggression and had to move from their "small" motherland to Lviv region (directly to Lviv, Sokal and other cities). Based on oral accounts, it highlights the tragic pages of the ethnic history of Chelm Land residents, as well as the peculiarities of their traditional everyday culture (calendar and family rituals, folk nutrition etc) and their adjustment to the new land. ; У публікації представлено записи спогадів українців, уродженців Холмщини, які у 1940-х роках стали жертвами агресії з боку поляків та змушені були переселитися зі своєї малої батьківщини на терени Львівської\ обл. (безпосередньо до Львова, до Сокаля та ін.). На матеріалах усної історії висвітлено як трагічні сторінки етнічної історії холмщан, так й особливості їхньої традиційно-побутової культури (календарної та родинної обрядовості, народного харчування тощо), специфіку адаптації переселенців з Холмщини на нових для них землях.
Artykuł porusza problematykę zasiedlania przez ludność ukraińską terenów Republiki Baszkortostanu (Rosja) w XIX – XX w. W wyniku przesiedleń powstały ukraińskie enklawy, w których po dziś dzień funkcjonuje język ukraiński. Przeanalizowano główne przyczyny i czynniki, które zmusili Ukraińców do opuszczenia swoich domów rodzinnych. ; Artykuł porusza problematykę zasiedlania przez ludność ukraińską terenów Republiki Baszkortostanu (Rosja) w XIX – XX w. W wyniku przesiedleń powstały ukraińskie enklawy, w których po dziś dzień funkcjonuje język ukraiński. Przeanalizowano główne przyczyny i czynniki, które zmusili Ukraińców do opuszczenia swoich domów rodzinnych. ; The article covers historical aspects of the settlement of the Ukrainians in the Republic of Bashkortostan (the Russian Federation) during the XIX th – XX th centuries. The Ukrainian settlements were formed by people who spoke Ukrainian in everyday life before the end of the twentieth century. The main causes and factors that forced the Ukrainians to leave their homes such as: political, socio-economic etc. have been analyzed.
У статті описано зміст професійно орієнтованої компетентності в англомовному діалогічному мовленні курсантів з інформаційних систем та технологій. Зміст цільової компетентності становлять уміння, навички, знання. При цьому вміння (мовленнєві, навчальні, інтелектуальні, організаційні, компенсаційні), навички (фонетичні, лексичні, граматичні), знання (мовні, мовленнєві) та розвинені комунікативні здібності взаємодіють у цілісній сукупності. Окреслено сучасні потреби в досягненні випускниками військових закладів вищої освіти України та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти цільових рівнів мовної підготовки згідно з Концепцією мовної підготовки особового складу Збройних сил України шляхом удосконалення навчальних програм та методик навчання англійської мови за відповідними цільовими рівнями. Зазначено, що професійна діяльність майбутнього офіцера з інформаційних систем і технологій пов'язана з різноплановими, інколи стресовими, нестандартними ситуаціями, що потребують миттєвої мобілізації особистості для подолання труднощів англомовного діалогічного спілкування. Подано результати анкетного опитування курсантів та офіцерів з інформаційних систем і технологій, завдяки яким виявлено потреби володіння професійно орієнтованою англомовною комунікативною компетентністю загалом та професійно орієнтованою компетентністю в англомовному діалогічному мовленні, зокрема курсантами та офіцерським складом з інформаційних систем і технологій. 47 % опитаних курсантів та 58 % офіцерського складу наголошують на необхідності володіння англомовним діалогічним мовленням задля обговорення фахових проблем з іноземними делегаціями, що додатково свідчить про актуальність навчання англомовного діалогічного мовлення майбутніх офіцерів. Автор розкриває основні особливості професійно орієнтованого англомовного діалогічного мовлення військових фахівців з інформаційних систем і технологій, визначає специфіку їхнього діалогічного мовлення, найбільш характерні типи діалогу. ; The article dwells on building English professional oral interaction competence of information systems and technologies cadets. The content of this competence consists of certain abilities, skills, and knowledge. The skills (communicative, educational, intellectual, organisational, compensatory), abilities (phonetic, lexical, grammatical), knowledge (language, speech), and communication aptitudes interact coherently. The contemporary needs for reaching by graduates of higher military educational institutions of Ukraine and military training units of higher education institutions the target levels in language training are defined in accordance with the national concept for the personnel of the Armed Forces of Ukraine of improving educational programs and teaching methods for studying English at different target levels. It is noted that the professional activities of prospective information systems and technologies officers are associated with diverse, sometimes stressful, nonstandard situations that require immediate individual mobilisation to overcome difficulties of oral interactive communication in English. The results of the questionnaire survey of information systems and technologies cadets and officers held by the author revealed the necessity of building their English professional communicative competence and particularly, English professional oral interaction competence. 47% of the cadets and 58% of the officers polled emphasised their need for fluent oral English to discuss professional issues with foreign delegations. This factor also indicates the relevance of building English oral communication skills of preservice officers. The author reveals main features of English professional oral interactive communication of military information systems and technologies specialists, defines the specifics of their interaction and the most characte-ristics of their professional dialogue.
Лексико-семантична мовна система, як відомо, є динамічною. Вона постійно розвивається, зазнає змін. Одним із найголовніших засобів системної організації лексичного складу мови є полісемія. Багатозначність належить до універсальних мовних явищ. Вона забезпечує одну з найважливіших вимог до мови як сигніфікативної системи, що має за допомогою мінімальної кількості знаків передавати максимальну кількість інформації. Слова будь-якої мови перш за все виконують функцію номінативну, тобто називають різні предмети, об'єкти та явища довколишньої дійсності. Власні найменування, на противагу загальним, семантика яких об'єднує, узагальнює низку однотипних об'єктів, характеризуються тим, що, називаючи щось, вони мають індивідуалізувати об'єкт, вирізнити його серед подібних до себе. Здавалося би, якщо функція онімів полягає в індивідуалізації явищ об'єктивної дійсності, називанні й виокремленні тих або тих реалій чи певного класу імен, то б вони не мали бути багатозначними, однак власні назви також можуть бути полісемантичними, що зайвий раз свідчить на користь універсальності досліджуваного нами явища. Основна мета нашої розвідки полягатиме в поданні прикладів лексикографування полісемічних онімів, наявних у мові українського фольклору. У статті ми також прагнемо встановити основні типи власних найменувань, що зазнають розширення семантики.Онімний простір фольклору становить досить розгалужену систему, яка, очевидно, ще потребуватиме подальших наукових досліджень і докладнішої лексикографічної репрезентації. Подальшу перспективу нашого дослідження вбачаємо в тому, що представлений нами в цій розвідці матеріал може увійти з часом до «Словника мови усної народної словесності» або вибіркового словника, присвяченого власним назвам, уживаним у мові фольклору.
The article dwells on psychological and pedagogical factors influencing the process of building professional competence in English oral interaction of prospective military officers. It is noticed that consideration of psychological characteristics of third-year university cadets is carried out in parallel with the development of their creative abilities, motivation, world outlook, self-esteem, and emotionality. That is why in order to enhance the emotional factor within the framework of the methodology designed to build professional competence in English oral interaction the author suggests using video materials in simulation format of the so-called live-talk video chat (video chat in real time). The necessity of applying learner centered approach to teaching English oral interaction to prospective military officers as active personalities, as well as adherence to the basic principles of communicative method of building professional competence in English oral interaction of prospective military officers with the use of multimodal learning tools based on the interactive communication and visual sensory system are substantiated in this paper. The multimodal learning tools as facilitating visual aids improve perception of professional English authentic videos and unload human memory. The results of the questionnaire surveys held among cadets of Kyiv Military Institute of Telecommunications and Informatisation named after Heroiv Krut and Serhii Koroliov Zhytomyr Military Institute showed that 56% of respondents indicated that professional English oral interaction caused the greatest difficulties in the English classroom, 28% of cadets had difficulty in perceiving foreign language aurally. The least difficulty arose in the process of doing individual grammar exercises and reading professional texts (23% and 8% of cadets respectively). These data testify the relevance of implementing the activity component of learner centered approach to building cadets' competence in English oral interaction basing on the key principles of the communicative method. ; У статті описано психолого-педагогічні чинники формування професійно орієнтованої англомовної компетентності в діалогічному мовленні майбутніх офіцерів. Зазначено, що урахування психологічних особливостей курсантів третього року навчання здійснюється паралельно з розвитком їхніх творчих здібностей, умотивованості, світогляду, самооцінки, емоційності. Саме з метою підсилення емоційного чинника в межах розроблюваної методики формування професійно орієнтованої англомовної компетентності в діалогічному мовленні запропоновано використання відеоматеріалів у форматі імітації live-talk video chat (відеорозмова в режимі реального часу). Обґрунтовано необхідність використання особистісно-діяльнісного підходу до оволодіння англомовним діалогічним мовленням майбутніх офіцерів як суб'єктів діяльності, а також дотримання викладачем основних принципів комунікативного методу навчання для формування професійно орієнтованої англомовної компетентності в діалогічному мовленні майбутніх офіцерів з використанням полімодального засобу навчання, заснованого на взаємодії мовленнєво-слухової та зорової сенсорних систем і являє собою наочність, яка покращує повноту сприйняття професійно орієнтованого англомовного автентичного відеоматеріалу, розвантажуючи пам'ять. Подано результати анкетного опитування курсантів Київського військового інституту телекомунікації та інформатизації ім. Героїв Крут і Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова, де 56% респондентів зазначають, що ведення діалогу англійською мовою з використанням фахової лексики викликає найбільші труднощі на заняттях з професійно орієнтованої англійської мови, 28% мають труднощі зі сприйманням іншомовної інформації на слух. Найменше труднощів виникає в процесі індивідуального виконання граматичних вправ та читання текстів за фахом (відповідно 23% та 8%), що свідчить про актуальність реалізації діяльнісного компонента особистісно-діяльнісного підходу для формування в курсантів військового закладу вищої освіти професійно орієнтованої англомовної компетентності в діалогічному мовленні з дотриманням основних принципів комунікативного методу навчання.
The article dwells on psychological and pedagogical factors influencing the process of building professional competence in English oral interaction of prospective military officers. It is noticed that consideration of psychological characteristics of third-year university cadets is carried out in parallel with the development of their creative abilities, motivation, world outlook, self-esteem, and emotionality. That is why in order to enhance the emotional factor within the framework of the methodology designed to build professional competence in English oral interaction the author suggests using video materials in simulation format of the so-called live-talk video chat (video chat in real time). The necessity of applying learner centered approach to teaching English oral interaction to prospective military officers as active personalities, as well as adherence to the basic principles of communicative method of building professional competence in English oral interaction of prospective military officers with the use of multimodal learning tools based on the interactive communication and visual sensory system are substantiated in this paper. The multimodal learning tools as facilitating visual aids improve perception of professional English authentic videos and unload human memory. The results of the questionnaire surveys held among cadets of Kyiv Military Institute of Telecommunications and Informatisation named after Heroiv Krut and Serhii Koroliov Zhytomyr Military Institute showed that 56% of respondents indicated that professional English oral interaction caused the greatest difficulties in the English classroom, 28% of cadets had difficulty in perceiving foreign language aurally. The least difficulty arose in the process of doing individual grammar exercises and reading professional texts (23% and 8% of cadets respectively). These data testify the relevance of implementing the activity component of learner centered approach to building cadets' competence in English oral interaction basing on the key principles of the communicative method. ; У статті описано психолого-педагогічні чинники формування професійно орієнтованої англомовної компетентності в діалогічному мовленні майбутніх офіцерів. Зазначено, що урахування психологічних особливостей курсантів третього року навчання здійснюється паралельно з розвитком їхніх творчих здібностей, умотивованості, світогляду, самооцінки, емоційності. Саме з метою підсилення емоційного чинника в межах розроблюваної методики формування професійно орієнтованої англомовної компетентності в діалогічному мовленні запропоновано використання відеоматеріалів у форматі імітації live-talk video chat (відеорозмова в режимі реального часу). Обґрунтовано необхідність використання особистісно-діяльнісного підходу до оволодіння англомовним діалогічним мовленням майбутніх офіцерів як суб'єктів діяльності, а також дотримання викладачем основних принципів комунікативного методу навчання для формування професійно орієнтованої англомовної компетентності в діалогічному мовленні майбутніх офіцерів з використанням полімодального засобу навчання, заснованого на взаємодії мовленнєво-слухової та зорової сенсорних систем і являє собою наочність, яка покращує повноту сприйняття професійно орієнтованого англомовного автентичного відеоматеріалу, розвантажуючи пам'ять. Подано результати анкетного опитування курсантів Київського військового інституту телекомунікації та інформатизації ім. Героїв Крут і Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова, де 56% респондентів зазначають, що ведення діалогу англійською мовою з використанням фахової лексики викликає найбільші труднощі на заняттях з професійно орієнтованої англійської мови, 28% мають труднощі зі сприйманням іншомовної інформації на слух. Найменше труднощів виникає в процесі індивідуального виконання граматичних вправ та читання текстів за фахом (відповідно 23% та 8%), що свідчить про актуальність реалізації діяльнісного компонента особистісно-діяльнісного підходу для формування в курсантів військового закладу вищої освіти професійно орієнтованої англомовної компетентності в діалогічному мовленні з дотриманням основних принципів комунікативного методу навчання.
The issue of the appearance and classification of Cossack songs or has recently become very significant for the region, which territory during the 15th and 17th centuries were the Cossack's motherland. It's related to the fact that in 2015 Cossack Songs of Dnipropetrovsk entered to the list of the intangible heritage of UNESCO, as well as it was noted the activity of local governments, directed to raising and reviving the national culture in the region.During the 20th and the beginning of the 21st centuries, the issue of systematic scientific research of the Dnipro rapids zone was not taken under attention, as a result we did not have a methodological basis for a comprehensive analysis of this phenomenon. Among the few works, we should highlight the articles by A. Ivanitsky and A. Tereshchenko, that represent two opposing views on the classification of Cossack songs. A. Ivanitsky presents a more broadly oriented perspective. He proposes to systematize the songs based on the content, that is, the poetic text. The author highlights the stylistic features of the songs of this group, which may be related to lyrical songs in general. A. Tereshchenko studying the Cossack songs focuses exclusively on the melodies. So, the group includes songs of different genres, such as ballads, plangent songs, choruses, romances, etc., which belong to different eras by origin, synthesizing the style of other later genres.In our work, an attempt was made to present the songs of the Cossack theme at the present stage, preserved in the memory of residents of the Dnipropetrovsk region. Among all the songs existing in the region, the Cossack songs occupy a small part. Very often, this is contamination with other genres, such as the Chumak songs, soldier marching songs, ballads, romances and others. In general, it should be noted that the songs of the Cossack theme do not have their own features that distinguish them from other lyrical songs. This thesis permeates the article by A. Tereshchenko and is confirmed in our study. ; Вопрос явления и классификации козацких песен или, если точнее выразиться, песен козацкой тематики в последнее время стал очень значимым для региона, территория которого в XV – XVII веках была родиной козаков. Это связанно прежде всего с тем, что «Козацкие песни Днепропетровщины» в 2015 году вошли в список нематериального наследия ЮНЕСКО, а также с активной работой местных органов самоуправления, направленной на подъем и возрождение национальной культуры в регионе.На протяжении XX – начала XXI столетия вопросу систематического научного исследования зоны Днепровских порогов не было уделено должного внимания, в результате мы не имеем методической базы для полноценного комплексного анализа данного явления. Из немногочисленных работ следует выделить статьи А. Иваницкого и А. Терещенка, которые представляют собой два противоположных взгляда на классификацию песен козацкой тематики. А. Иваницкий представляет более широко направленный ракурс. Он предлагает систематизировать песни, опираясь на содержание, то есть поэтический текст. Автор выделяет стилистические особенности песен данной группы, которые могут быть родственны для лирических песен в целом.А. Терещенко при исследовании песен козацкой тематики концентрирует свое внимание исключительно на напевах. Таким образом в группу входят песни разных жанров, такие как баллады, протяжные песни, припевки, романсы и т.д., а также относятся по происхождению к различным эпохам, синтезируя в себе стилистику других, более поздних, жанров.В нашей работе была сделана попытка представить песни козацкой тематики на современном этапе, сохранившиеся в памяти местных жителей на территории Днепропетровщины. Среди всех бытующих в регионе песен козацкие занимают малую часть. Очень часто это контаминация с другими жанрами, такими как чумацкие, солдатские строевые, баллады, романсы и другие. В целом же следует отметить, что песни козацкой тематики не имеют своих характерных особенностей, отличающих их от других лирических песен. Именно данная теза пронизывает статью А. Терещенка и подтверждается в нашем исследовании. ; Нові записи пісень козацької тематики, які побутують в зоні Дніпрових порогів (нині Дніпропетровська область), розглядаються в руслі різних підходів сучасної української етномузикології (А. Іваницького та О. Терещенка).
The issue of the appearance and classification of Cossack songs or has recently become very significant for the region, which territory during the 15th and 17th centuries were the Cossack's motherland. It's related to the fact that in 2015 Cossack Songs of Dnipropetrovsk entered to the list of the intangible heritage of UNESCO, as well as it was noted the activity of local governments, directed to raising and reviving the national culture in the region.During the 20th and the beginning of the 21st centuries, the issue of systematic scientific research of the Dnipro rapids zone was not taken under attention, as a result we did not have a methodological basis for a comprehensive analysis of this phenomenon. Among the few works, we should highlight the articles by A. Ivanitsky and A. Tereshchenko, that represent two opposing views on the classification of Cossack songs. A. Ivanitsky presents a more broadly oriented perspective. He proposes to systematize the songs based on the content, that is, the poetic text. The author highlights the stylistic features of the songs of this group, which may be related to lyrical songs in general. A. Tereshchenko studying the Cossack songs focuses exclusively on the melodies. So, the group includes songs of different genres, such as ballads, plangent songs, choruses, romances, etc., which belong to different eras by origin, synthesizing the style of other later genres.In our work, an attempt was made to present the songs of the Cossack theme at the present stage, preserved in the memory of residents of the Dnipropetrovsk region. Among all the songs existing in the region, the Cossack songs occupy a small part. Very often, this is contamination with other genres, such as the Chumak songs, soldier marching songs, ballads, romances and others. In general, it should be noted that the songs of the Cossack theme do not have their own features that distinguish them from other lyrical songs. This thesis permeates the article by A. Tereshchenko and is confirmed in our study. ; Вопрос явления и классификации козацких песен или, если точнее выразиться, песен козацкой тематики в последнее время стал очень значимым для региона, территория которого в XV – XVII веках была родиной козаков. Это связанно прежде всего с тем, что «Козацкие песни Днепропетровщины» в 2015 году вошли в список нематериального наследия ЮНЕСКО, а также с активной работой местных органов самоуправления, направленной на подъем и возрождение национальной культуры в регионе.На протяжении XX – начала XXI столетия вопросу систематического научного исследования зоны Днепровских порогов не было уделено должного внимания, в результате мы не имеем методической базы для полноценного комплексного анализа данного явления. Из немногочисленных работ следует выделить статьи А. Иваницкого и А. Терещенка, которые представляют собой два противоположных взгляда на классификацию песен козацкой тематики. А. Иваницкий представляет более широко направленный ракурс. Он предлагает систематизировать песни, опираясь на содержание, то есть поэтический текст. Автор выделяет стилистические особенности песен данной группы, которые могут быть родственны для лирических песен в целом.А. Терещенко при исследовании песен козацкой тематики концентрирует свое внимание исключительно на напевах. Таким образом в группу входят песни разных жанров, такие как баллады, протяжные песни, припевки, романсы и т.д., а также относятся по происхождению к различным эпохам, синтезируя в себе стилистику других, более поздних, жанров.В нашей работе была сделана попытка представить песни козацкой тематики на современном этапе, сохранившиеся в памяти местных жителей на территории Днепропетровщины. Среди всех бытующих в регионе песен козацкие занимают малую часть. Очень часто это контаминация с другими жанрами, такими как чумацкие, солдатские строевые, баллады, романсы и другие. В целом же следует отметить, что песни козацкой тематики не имеют своих характерных особенностей, отличающих их от других лирических песен. Именно данная теза пронизывает статью А. Терещенка и подтверждается в нашем исследовании. ; Нові записи пісень козацької тематики, які побутують в зоні Дніпрових порогів (нині Дніпропетровська область), розглядаються в руслі різних підходів сучасної української етномузикології (А. Іваницького та О. Терещенка).
The goal of the research is to reveal and to study oral testimonies of the famine of 1932-1933 in Ukraine, made public on a trial, initiated by former Soviet official, engineer, non-returnee Victor Kravchenko, that took place in 1949 in Paris. The research uses the method of prosopography – creation of collective portrait of people, united with a common feature – famine eyewitnesses who ended up abroad after the end of the Second World War. In the conditions of direct military invasion of Russian troops on the territory of sovereign Ukraine, expanding of hybrid war, purposeful distortion of historical facts, in particular, denial of genocide of Ukrainians in 1932–1933, the questions of fight of Ukrainians against the Communist regime and their desperate urge to tell the world undeniable facts of Bolshevism crimes become especially actual. The result of the research is revealing of historical context of accumulation and dissemination of oral testimonies of the famine survivors outside the borders of the USSR – in postwar Europe. The article analyzes circumstances tied to the need to recall traumatic experience of living in the USSR, transferred abroad during the Second World War, as well as those who had reasonable reasons not to return to the country of origin. The author evaluates civic courage of those who agreed to testify during the trial, and, despite possible threats to their life, openly gave testimonies. The research shows peculiarities of traumatic recalling about the events of 1932-1933 outside the USSR, on territory of postwar Europe, in the world, free from totalitarian ideology. Those who agreed to testify in defense of Kravchenko, attempted to tell the world the truth, to break informational blockade about the fact of deliberate liquidation of Ukrainians by the Soviet authorities, to get certain moral compensation in at least in the sentence of French court. Analysis of materials of preparation to Kravchenko trial and the trial itself, allows to conclude that five oral testimonies about the famine of 1932-1933 in Ukraine, that were publicly given to the trial in Paris under oath. ; Мета дослідження – виявлення та вивчення свідчень очевидців голоду 1932–1933 рр. в Україні, оприлюднених на судовому процесі, ініційованому колишнім радянським чиновником, інженером-неповерненцем Віктором Кравченком, що відбувся в Парижі 1949 р. У даному дослідженні застосовано метод просопографії – створення колективного портрету осіб, об'єднаних певною ознакою, – свідків голоду, що опинилися по війні на чужині. В умовах загрози прямого військового вторгнення російських військ на територію суверенної України, розгортання гібридної війни, цілеспрямованого спотворення історичних фактів, зокрема заперечення Геноциду українців 1932–1933 рр, особливо актуальними стають питання боротьби українців проти комуністичного режиму, їх відчайдушного прагнення донести світові неспростовні факти злочинів більшовизму. Результатом дослідження стало окреслення історичного контексту накопичення та поширення свідчень очевидців голоду за межами СРСР – у повоєнній Європі. Розглянуто обставини, в яких виникла потреба пригадування травматичного досвіду перебування в СРСР особами, переміщеними за кордон під час Другої світової війни, а також тими, хто мав вагомі причини не повертатись до країни походження. Оцінено громадянський подвиг людей, які зголошувалися виступати свідками на судових засіданнях та, попри можливі загрози їхньому життю, відкрито давали покази. Досліджено особливості травматичного пригадування про події 1932–1933 рр. за межами СРСР, на території повоєнної Європи, у світі, вільному від тоталітарної ідеології. Ті, хто зголосився виступити на захист Кравченка, намагалися донести світові правду, прорвати інформаційну блокаду про факт цілеспрямованого знищення радянською владою українців голодом, отримати певну моральну компенсацію хоча б у вироку французького суду. Аналіз матеріалів підготовки до судового процесу В. Кравченка та самого його перебігу дозволив зробити висновок про п'ять свідчень про голод 1932–1933 рр. в Україні, прилюдно наданих паризькому суду під присягою. ; Мета дослідження – виявлення та вивчення свідчень очевидців голоду 1932–1933 рр. в Україні, оприлюднених на судовому процесі, ініційованому колишнім радянським чиновником, інженером-неповерненцем Віктором Кравченком, що відбувся в Парижі 1949 р. У даному дослідженні застосовано метод просопографії – створення колективного портрету осіб, об'єднаних певною ознакою, – свідків голоду, що опинилися по війні на чужині. В умовах загрози прямого військового вторгнення російських військ на територію суверенної України, розгортання гібридної війни, цілеспрямованого спотворення історичних фактів, зокрема заперечення Геноциду українців 1932–1933 рр, особливо актуальними стають питання боротьби українців проти комуністичного режиму, їх відчайдушного прагнення донести світові неспростовні факти злочинів більшовизму. Результатом дослідження стало окреслення історичного контексту накопичення та поширення свідчень очевидців голоду за межами СРСР – у повоєнній Європі. Розглянуто обставини, в яких виникла потреба пригадування травматичного досвіду перебування в СРСР особами, переміщеними за кордон під час Другої світової війни, а також тими, хто мав вагомі причини не повертатись до країни походження. Оцінено громадянський подвиг людей, які зголошувалися виступати свідками на судових засіданнях та, попри можливі загрози їхньому життю, відкрито давали покази. Досліджено особливості травматичного пригадування про події 1932–1933 рр. за межами СРСР, на території повоєнної Європи, у світі, вільному від тоталітарної ідеології. Ті, хто зголосився виступити на захист Кравченка, намагалися донести світові правду, прорвати інформаційну блокаду про факт цілеспрямованого знищення радянською владою українців голодом, отримати певну моральну компенсацію хоча б у вироку французького суду. Аналіз матеріалів підготовки до судового процесу В. Кравченка та самого його перебігу дозволив зробити висновок про п'ять свідчень про голод 1932–1933 рр. в Україні, прилюдно наданих паризькому суду під присягою.
У статті на основі матеріалів понад 90 інтерв'ю, проведених авторами протягом 2001-2018 років на території Донбасу зі свідками нацистської окупації, проаналізовано специфіку сприйняття місцевим населенням німецьких військовослужбовців. Висвітлено особливості усноісторичних джерел, ступінь їх репрезентативності, фактори, що впливали на наративи респондентів, зокрема в умовах сучасного воєнного конфлікту на території Донбасу. Автори визначають чинники формування образу німців, розглядають практики взаємовідносин місцевого населення та окупантів, констатують, що вони не завжди відповідали усталеним в історіографії стереотипам. Зазначено, що усноісторичні джерела надають дослідникам унікальну можливість охарактеризувати окупацію і як особисте переживання, і як історичний феномен. ; This article highlights the peculiarities of the perception of German soldiers by the population of Donbass who survived the Nazi occupation. The study is based on material including more than 90 interviews with witnesses of the occupation conducted by the authors during the period of 2001-2018. The article throws light on the following issues: features of everyday life of the ordinary people during the war, the problems of perception of the occupation and the occupiers and the specific of relations with the German military. Furthermore, the article deals with the peculiarities of the practice of conducting the interviews, the degree of their representativeness and the value as a historical source.In a first step the authors analyze the formation of the image of the Germans before the occupation. It becomes clear that in addition to official propaganda factors like the experience of communication with the Germans during the First World War and the German occupation of 1918 also played a significant role in the formation of the perception of the Germans. On basis of the analyzed interview material the main practices of interaction between the local population and occupiers are characterized. Finally, the paper also explores the specific nature of the perception of the satellites of Germany's troops and the local collaborators. Special attention is paid to the factors which influenced the narratives of respondents who survived the Second World War, with focus on the context of the military conflict in Donbas in 2014-2018. The authors conclude that oral history sources reflect different, especially regionally disparate versions of historical memory. They acquire paramount importance in the context of political pressure on history and attempts to create a single unified and ideologically framed version of history. ; В статье на основании материалов более 90 интервью, проведенных авторами в 2001-2018 годах на территории Донбасса со свидетелями нацистской оккупации, проанализирована специфика восприятия местным населением немецких военнослужащих. Освещены особенности устноисторических источников, степень их репрезентативности, факторы, которые влияли на нарративы респондентов, в том числе в условиях современного военного конфликта на территории Донбасса. Авторы определяют факторы формирования образа немцев, рассматривают практики взаимоотношений местного населения и оккупантов, констатируют, что они не всегда соответствовали принятым в историографии стереотипам. Отмечается, что устноисторические источники предоставляют исследователям уникальную возможность охарактеризовать оккупацию и как личное переживание, и как исторический феномен.
The process of removal, as well as conditions of work and everyday life ofUkrainian workers from USSR in the German industry and agriculture of the Third Reich areanalysed in the article. A special attitude of German government and population to ostarbeitersand forced workers from the Halicia District is discussed. The analysis is based on thematerials of memoirs of the witnesses of the Second World War.Key words: deportation, Third Reich, USSR, Ukraine Reichskomissariat,Generalgouvernement, Ostarbeiter, forced labourers, oral history. ; Проаналізовано процес вивезення, а також умови праці й побуту українськихробітників з теренів СРСР у німецькій промисловості та сільському господарствіТретього Райху; простежено специфіку у ставленні німецької влади й німецькогонаселення до остарбайтерів і примусових робітників з дистрикту Галичина. Стаття побудована на матеріалах спогадів очевидців подій Другої світової війни.Ключові слова: депортація, Райхскомісаріат Україна, дистрикт Галичина, Генерал-Губернаторство, остарбайтер, примусові робітники, усна історія
Successful experience of implementation of state-civil partnership in dentistry in various forms in such countries of the world as: USA, Great Britain, France, Czech Republic, Croatia, Germany, Hungary, Greece, India, Cambodia, Bangladesh, Honduras, Nepal, Sri Lanka is studied. In the USA public-civic interaction is implemented both in the short term in the form of missions to provide dental care to the poor or certain categories of the population (for example, Olympic athletes), and on a regular basis. In addition, such projects cover both the prevention of dental diseases and training in oral hygiene, and the treatment of pathology of the hard tissues of the teeth (caries and its complications), periodontium and oral mucosa. The provision of prevention services is a priority for federal agencies such as the Centers for Disease Control and Prevention, which work with federal and state oral hygiene programs in many different ways to improve oral health in the country. Examples of these efforts include raising awareness about oral disease prevention, promoting prevention programs among the population, providing a skilled workforce and the necessary infrastructure to assess and meet society's oral hygiene needs. Successful experience in implementing public-civil partnerships exists in India. Such a partnership brings together political, economic and social forces to improve dental health, deepen knowledge on oral hygiene and dental prevention, and contribute to the strengthening of the national health care system, functional integration and the sustainable functioning of a pluralistic health care system. Thanks to this tripartite partnership, the following programs were implemented in India: «Mumbai Smiles», «Brush Up Challenge», «Live. Learn. Laugh», "Bright smile and bright future». Public-Civil Partnership in Dentistry is a means of bringing together a range of actors to achieve a common goal of improving public health through mutually agreed roles and principles, where each participant demonstrates its best resources and capabilities. ; В статті розглядається можливість реалізації державно-громадянського партнерства в сфері охорони здоров'я загалом та стоматології зокрема. Державно-громадянське партнерство в стоматології може існувати у формі трипартиту, волонтерства та соціального підприємництва. Дана стаття розглядає досвід зарубіжних країн із реалізації в стоматології тристороннього партнерства «держава–бізнес–громадські організації» та можливості його впровадження в Україні.
