Suchergebnisse

Martsikhiv Kh. R., Voitovych V. Yu. The concept and typology of political parties and partysystems. – Article.The functioning of political parties in society is characterized. The study of this institution, a thoroughstudy of the problems associated with it, is revealed. In modern conditions, the role of a political party in theorganization of state power is considered as an extremely important topic for the countries of the post-communistcamp, including Ukraine. Solving the problems of political structuring and establishing the institutionof a parliamentary majority in political practice which led to a change in the role and social status of politicalparties, primarily their participation in shaping and identifying political will of citizens and implementingeffective mechanisms of political accountability of parliament and government is analyzed. Political partiesare investigated as the basis for the proper functioning of a quality system of public administration. A key roleof political parties in training and promotion in public policy, for which they are a specific social elevator, isidentified. The parties controlling mechanism of nominating their candidates in the elections is characterized.Parties' influence on the political views and orientations of people, especially young people is analyzed. Parties'function of political socialization of citizens is defined. The article considers issues related to the definitionof the essence of the concept of a political party, as well as examines what is a party system, its typology andthe factors influencing its establishment. The process of formation of the theory of political parties and partysystems is analyzed. It has been found that the most common criterion for classifying party systems is thenumber of competing parties, as measured by the effective number of parties. The characteristics of modernpolitical parties, their functions in the political process are determined. The influence of the party system onthe formation of the principles of public administration in democratic and transitional societies is analyzed.The problems of functioning of political parties are considered, as the existence and activity of political partiesof most modern states is a generally accepted norm and is interpreted as an integral attribute of a democraticway of public administration.It is concluded that more and more often political parties are involved in the decision-making process atall levels. The specifics of the implementation of state policy and the purpose of social partnership in worldpractice are the partnership of political parties and public authorities. The cooperation of government institutionsand political parties to address specific issues in the light of public opinion is a common practice in ademocratic political process. ; Марціхів Х. Р., Войтович В. Ю. Поняття і типологія політичних партій та партійнихсистем. – Стаття.Для сучасних держав роль політичних партій в організації державної влади є надзвичайно важли-вою темою, оскільки вони є основою належного функціонування якісної системи державного управ-ління. Вони відіграють важливу роль у навчанні та просуванні кадрів у державній політиці, для чоговони є специфічним соціальним ліфтом. Тому вирішення проблем функціонування політичних пар-тій в організації державної влади є, на нашу думку, доцільним питанням для тих країн, які будуютьдемократію. Ретельне вивчення особливостей політичних партій є надзвичайно важливим для розу-міння загальних тенденцій політичного процесу. Тому у статті розглянуто питання, пов'язані з визна-ченням сутності поняття «політична партія», також досліджено, що таке партійна система, її типологіята чинники, що впливають на її встановлення. Проаналізовано процес становлення теорії політич-них партій та партійних систем. З'ясовано, що найуживанішим критерієм класифікації партійнихсистем є кількість партій, які змагаються, що вимірюється показником ефективної кількості партій.Визначено характеристики сучасних політичних партій, їхні функції в політичному процесі. Розгля-нуто проблеми функціонування політичних партій, оскільки існування та діяльність політичних пар-тій більшості сучасних держав є загальновизнаною нормою та трактується як невід'ємний атрибут11Актуальні проб леми по літики. 2021. Вип. 68демократичного способу здійснення державного управління. Зроблено висновок, що все частіше полі-тичні партії беруть участь у процесі прийняття рішень на всіх рівнях. Встановлено, що специфікою реалі-зації державної політики та метою соціального партнерства у світовій практиці є партнерство політичнихпартій та органів державної влади. Підтверджено, що співпраця державних установ та політичних пар-тій для вирішення конкретних питань у світлі громадської думки є звичайною практикою демократич-ного політичного процесу.

The author of the article has characterized the empirical methods to be used for the analysis of political parties and party systems, in particular the specificity of indexes application of effective amount of electoral and parliamentary representatives, disproportionality index, index of fragmentation, index of change of electorate preferences. Key words: empirical methods, political parties, the party system, the index of effective number of parties, fragmentation index, disproportionality index, index of changes in preferences of the electorate. ; В статті характеризуються емпіричні методи, які можуть використовуватися для аналізу політичних партій і партійних систем. Йдеться про особливості застосування індексів ефективної кількості електоральних та парламентських партій, індексу пропорційності, індексу диспропорційності, індексу фрагментації, індексу неусталеності уподобань електорату. Ключові слова: емпіричні методи, політичні партії, партійні системи, партійна система, індекс ефективної кількості партій, індекс фрагментації, індекс диспропорційності, індекс неусталеності уподобань електорату.

The article outlined the methodology of the research of political parties and party systems in the conditions of social transformations (transit to democracy). The author pointed that main factors influencing the party systems' formation are following: the logic of the transformation process; the choice of the government form; the electoral system; the social and political cleavages. The author analysed the impact of those factors on the party systems' formation. The list of numerical indicators to analyze the functioning and development of party systems was described. Key words: a party system, indicators of political systems, the evolution of party system; a transformation period; an institutionalization of party systems. ; Розглядається методика досліджень політичних партій і партійних систем в умовах соціальних трансформацій (транзит до демократії). Автор вказує на основні чинники, які впливають на формування партійної системи, серед яких - логіка процесу перетворень; вибір форми врядування; виборча система; соціальні та політичні відмінності. Здійснюється аналіз впливу даних факторів на формування партійної системи. Подається перелік числових індикаторів для аналізу функціонування та розвитку партійних систем. Ключові слова: партійна система, індикатори розвитку партійних систем, еволюція партійної системи, трансформаційний період, інституціоналізація партійних систем.

The article describes the qualitative, quantitative and mixed approaches to the typology of party systems. The attempt was made to analyze each of the approaches identifying both strengths and weaknesses of its sides. At the end of the study the author focuses on the most successful in his view typology, which should be used in further studies. ; Рассмотрены качественные, количественные и смешанные подходы к типологизации партийных систем. Сделана попытка анализа каждого из подходов, с выявления как сильных, так и слабых его сторон. В конце исследования автор делает акцент на наиболее удачном, по его мнению, варианте типологии, которую следует использовать при дальнейших исследованиях. ; Розглянуті якісні, кількісні та змішані підходи до типологізації партійних систем.Зроблено спробу аналізу кожного з підходів, виявлення як сильних, так і слабких його сторін. Наприкінці дослідження автор робить акцент на найбільш вдалому, на його думку, варіанті типології, яку варто використовувати при подальших дослідженнях.

Охарактеризовано загальні особливості функціонування і розвитку партійних систем Центрально-Східної Європи. Проаналізовано парламентські вибори в Чехії (2013 р.), Угорській Республіці (2014 р.), Республіці Польща (2015 р.), Словацькій Республіці (2016 р.). Показано вплив результатів виборів на формат партійних систем. Розраховано індекси Педерсена, Галлахера, ефективної кількості партій, агрегації за результатами виборів. Зроблено висновки щодо перспектив розвитку партійних систем та причин високого рейтингу правих партій у досліджуваних країнах. ; There were characterized general specifi cs of Central Europe party system's functioning and development. There were analyzed parliament elections in Czech Republic (2013), Hungary (2014), Republic of Poland (2015) and Slovak Republic (2016). It was shown the infl uence of election results on the party system's format. There were calculated the indexes of Pedersen, Gallagher, eff ective number of parties, aggregation according to the results of elections. There were made the conclusions about the perspectives of the party system's development and reasons of the high rating of the right wing parties in examinated countries.

The article analyze the problem of transformation organizational structure of the political parties as a factor of transformation modern party systems. In article summarized main features which make an influence on the changing organizational structure of the parties; marked the connection between organizational structure of the political parties and party system configuration. Article try to systemize main methodological approaches which modern foreign authors used in investigation of this phenomena. Key words: Transformation, organizational structure of the political party, mass party, electoral party, party system. ; Проаналізовано зміни в організаційній структурі політичних партій і їхній вплив на трансформацію сучасних партійних систем. Узагальнено головні чинники, які впливають на зміну організаційної структури партій. Встановлено залежність між організаційною будовою партій та конфігурацією партійних систем. Зроблено спробу систематизації головних методологічних підходів, апробованих сучасними зарубіжними авторами, при аналізі цієї проблеми. Ключові слова: трансформація, організаційна будова партії, масові партії, виборчі партії, партійна система.

У статті здійснено порівняльну оцінку націоналізації партійних систем України та Польщі за результатами парламентських виборів 2019 року. Методичною основою дослідження були традиційні методологічні підходи до розрахунків показника націоналізації партійної системи, визначені М. Джонсом і С. Мейнверінгом, Г. Голосовим.У рамках оцінки проведено аналіз встановленої партійної конфігурації кожної з країн, сформованої за результатами виборів, визначено стан націоналізації партійної системи за обраними методиками, оцінено причини його виникнення, проведено порівняльне дослідження картин оцінюваного показника на рівні зазначених держав. Визначено стан конфігурації партійної системи України за результатами парламентських виборів 2019 р., який вирізнявся новими політичними силами, що прийшли в парламент як наслідок очікувань громадян щодо змін у владі країни. Проведено порівняльну оцінку картини націоналізації партійної системи обох країн за результатами виборчих кампаній 2019 р. З'ясовано, що серед ключових відмінностей розвитку, які обумовили відповідний стан зазначеної націоналізації, виступають: 1) стабільність партійної системи, сталий склад основних політичних гравців, які тривалий час працюють у політичному просторі, мають підтримку виборців, характерні для Польщі та нехарактерні для України; 2) довіра до діючих політичних сил з боку населення з огляду на реалізацію передвиборчих обіцянок, яка є в Польщі та відсутня в Україні; 3) орієнтування населення на усунення провладних політичних сил, які себе дискредитували, характерне для України. ; The article provides a comparative assessment of the nationalization of the party system of Ukraine and Poland by the results of the 2019 parliamentary elections. Within the framework of the evaluation, the analysis of the established party configuration of each of the countries formed by the election results, the state of nationalization of the party system by the selected methods, the causes of its occurrence, the comparative study of the pictures of the evaluated indicator at the level of these countries. The state of configuration of the party system of Ukraine by the results of the 2019 parliamentary elections was determined, which was distinguished by new political forces that came to parliament as a result of citizens' expectations for changes in the power of the country. It is proved that nationalization of the party system of the country by the results of these elections in Ukraine was of average importance, its possible reduction is connected with manifestations of regionalization, which caused uneven support of the opposition political force in Donetsk and Lugansk regions. (too high support compared to other regions), heterogeneity of support for a new political force (PE "Voice") in one of the regions (in Lviv region higher than national). The party configuration that emerged in Poland following the 2019 parliamentary elections is considered. A high level of nationalization of the party system associated with favorable social and political factors is established. According to the results of the analysis, a comparative assessment of the picture of nationalization of the party system of both countries was determined based on the results of the 2019 election campaigns. It was noted that the key differences in the development that led to the respective state of nationalization of the party system in both countries following the 2019 parliamentary elections are: characteristic of Poland and uncharacteristic of Ukraine; 2) trust in the political forces on the part of the population in view of the implementation of election promises, which is in Poland and is absent in Ukraine; 3) the existence of a population orientation for the elimination of pro-governmental political forces that have defamed themselves, which is characteristic of Ukraine.

У статті здійснено порівняльну оцінку націоналізації партійних систем України та Польщі за результатами парламентських виборів 2019 року. Методичною основою дослідження були традиційні методологічні підходи до розрахунків показника націоналізації партійної системи, визначені М. Джонсом і С. Мейнверінгом, Г. Голосовим.У рамках оцінки проведено аналіз встановленої партійної конфігурації кожної з країн, сформованої за результатами виборів, визначено стан націоналізації партійної системи за обраними методиками, оцінено причини його виникнення, проведено порівняльне дослідження картин оцінюваного показника на рівні зазначених держав. Визначено стан конфігурації партійної системи України за результатами парламентських виборів 2019 р., який вирізнявся новими політичними силами, що прийшли в парламент як наслідок очікувань громадян щодо змін у владі країни. Проведено порівняльну оцінку картини націоналізації партійної системи обох країн за результатами виборчих кампаній 2019 р. З'ясовано, що серед ключових відмінностей розвитку, які обумовили відповідний стан зазначеної націоналізації, виступають: 1) стабільність партійної системи, сталий склад основних політичних гравців, які тривалий час працюють у політичному просторі, мають підтримку виборців, характерні для Польщі та нехарактерні для України; 2) довіра до діючих політичних сил з боку населення з огляду на реалізацію передвиборчих обіцянок, яка є в Польщі та відсутня в Україні; 3) орієнтування населення на усунення провладних політичних сил, які себе дискредитували, характерне для України. ; The article provides a comparative assessment of the nationalization of the party system of Ukraine and Poland by the results of the 2019 parliamentary elections. Within the framework of the evaluation, the analysis of the established party configuration of each of the countries formed by the election results, the state of nationalization of the party system by the selected methods, the causes of its occurrence, the comparative study of the pictures of the evaluated indicator at the level of these countries. The state of configuration of the party system of Ukraine by the results of the 2019 parliamentary elections was determined, which was distinguished by new political forces that came to parliament as a result of citizens' expectations for changes in the power of the country. It is proved that nationalization of the party system of the country by the results of these elections in Ukraine was of average importance, its possible reduction is connected with manifestations of regionalization, which caused uneven support of the opposition political force in Donetsk and Lugansk regions. (too high support compared to other regions), heterogeneity of support for a new political force (PE "Voice") in one of the regions (in Lviv region higher than national). The party configuration that emerged in Poland following the 2019 parliamentary elections is considered. A high level of nationalization of the party system associated with favorable social and political factors is established. According to the results of the analysis, a comparative assessment of the picture of nationalization of the party system of both countries was determined based on the results of the 2019 election campaigns. It was noted that the key differences in the development that led to the respective state of nationalization of the party system in both countries following the 2019 parliamentary elections are: characteristic of Poland and uncharacteristic of Ukraine; 2) trust in the political forces on the part of the population in view of the implementation of election promises, which is in Poland and is absent in Ukraine; 3) the existence of a population orientation for the elimination of pro-governmental political forces that have defamed themselves, which is characteristic of Ukraine.

The paper examines, moving mainly from the analysis of the recent Austrian experience of the presidential elections of 2016, some theoretical, historical and comparative characteristics of populism(s). This, in order to identify the possible influences of the populist phenomenon on the party systems, on one side, and on the forms of State and forms of government, on the other side. ; 1 ; open ; Non definito ; open ; Mazza, Mauro ; Mazza, Mauro

The emphasis in the article has been put on the appropriateness of the use of quantitative methodology in political science. There have been presented the numerous arguments of the interpretive potential of mathematical formulas for explanation of political processes, and particularly in the spectrum of comparison and evolution. An obvious historical pattern between the increase of popularity of the use of quantitative methodology in political science has been determined, for instance, during the period of Chicago school, behaviorism or in 1970th, when the scientists proposed the main numerical indexes for the analysis of political realities on the one hand, and the numbers of political publications on the other hand. The author has drawn an analogy with the peaks of scientific activeness and the speed of introducing quantitative indicators for evaluation, in particular, the party sphere. Detailed analysis of the basic numerical indexes, helping to describe the state, configuration and evolutional aspect of party systems, has been executed. This primarily is an effective number of parties' index, which gives an idea about the competitive number of political parties in the country, and as a consequence about the fragmentation of party systems and the comparative dynamics of its development. The indexes of fragmentation and polarization, which allow drawing a conclusion on the stability and solidity of the parliamentary coalitions, and therefore the cohesion of the entire political system, have been determined. The index of electoral volatility, which demonstrates the electoral preferences of the population and their variability have been additionally considered. Although it is rather difficult to talk about the vector of cause-effect relations and the level of correlation between the variability of electoral preferences and changes in the party system, but the evaluation of the party system in the range of stability / instability requires consideration of this indicator. The newer indexes, which are more often used for evaluation of the level of institutionalization of parties and party systems, and the indicators of stability / changeability of the party system, have been referred to. The main focus has been drawn to the government-level research, and namely to the three main components such as the frequency of changes in governments, rules (formula) of their conduction, and the conditions of access for the purpose of a potential alternative. The author concludes that modern political science is incomplete without the use of quantitative methodology, which in turn is impossible without a quantitative interpretation of the received numerical indicators. ; У статті ставиться акцент на доречності застосування кількісної методології у політичній науці, наводяться численні аргументи інтерпретаційного потенціалу математичних формул для пояснення політичних процесів, особливо у спектрі порівняння та еволюції. Простежується очевидна історична закономірність між зростанням популярності застосування кількісної методології в політології, як от в період Чиказької школи, біхевіоризму чи в 1970 роки, коли дослідниками було запропоновано основні числові індекси для аналізу політичних реалій, з однієї сторони. Та між чисельністю наукових політологічних публікацій, з іншого боку.Автор проводить аналогію із піками наукової активності та жвавістю запровадження кількісних індикаторів для вимірювання, зокрема партійної сфери. Детально аналізуються базові числові індекси, за допомогою яких можна описати стан, конфігурацію та еволюційних аспект партійних систем. Це перш за все – індекс ефективного числа партій, що дає уявлення про конкурентоспроможну кількість політичних партій в країні, і як наслідок про фрагментацію партійних систем та порівняльну динаміку її розвитку. Індекси фрагментації та поляризації, за допомогою яких можемо робити висновок про стабільність та усталеність парламентських коаліції, а отже про злагодженість усієї політичної системи. Додатково розглядається індекс електоральної волатильності, що демонструє електоральні преференції населення та їх мінливість, і хоча на основі даного індексу важко говорити про вектор причино-наслідкових зв'язків та рівень кореляції між мінливістю виборчих орієнтації та змінами в партійній системі, проте оцінка партійної системи у діапазоні стійкість/ нестійкість вимагає врахування даного показника. Також згадуються більш новітні індекси, що найчастіше застосовуються для оцінки рівня інституціалізації політичних партій та партійних систем, а також показників стабільності/плинності партійної системи. У цьому випадку основна увага приділяється дослідженням на урядовому рівні, а саме трьом основним компонентам – частота змін в уряді, правила (формула) за якими вони відбуваються та умови доступу, з метою потенційної альтернації. Автор робить висновок, що сучасна політична наука неповноцінна без застосування кількісної методологію, яка в свою чергу неможлива без якісної інтерпретації отриманих числових показників.

The emphasis in the article has been put on the appropriateness of the use of quantitative methodology in political science. There have been presented the numerous arguments of the interpretive potential of mathematical formulas for explanation of political processes, and particularly in the spectrum of comparison and evolution. An obvious historical pattern between the increase of popularity of the use of quantitative methodology in political science has been determined, for instance, during the period of Chicago school, behaviorism or in 1970th, when the scientists proposed the main numerical indexes for the analysis of political realities on the one hand, and the numbers of political publications on the other hand. The author has drawn an analogy with the peaks of scientific activeness and the speed of introducing quantitative indicators for evaluation, in particular, the party sphere. Detailed analysis of the basic numerical indexes, helping to describe the state, configuration and evolutional aspect of party systems, has been executed. This primarily is an effective number of parties' index, which gives an idea about the competitive number of political parties in the country, and as a consequence about the fragmentation of party systems and the comparative dynamics of its development. The indexes of fragmentation and polarization, which allow drawing a conclusion on the stability and solidity of the parliamentary coalitions, and therefore the cohesion of the entire political system, have been determined. The index of electoral volatility, which demonstrates the electoral preferences of the population and their variability have been additionally considered. Although it is rather difficult to talk about the vector of cause-effect relations and the level of correlation between the variability of electoral preferences and changes in the party system, but the evaluation of the party system in the range of stability / instability requires consideration of this indicator. The newer indexes, which are more often used for evaluation of the level of institutionalization of parties and party systems, and the indicators of stability / changeability of the party system, have been referred to. The main focus has been drawn to the government-level research, and namely to the three main components such as the frequency of changes in governments, rules (formula) of their conduction, and the conditions of access for the purpose of a potential alternative. The author concludes that modern political science is incomplete without the use of quantitative methodology, which in turn is impossible without a quantitative interpretation of the received numerical indicators. ; У статті ставиться акцент на доречності застосування кількісної методології у політичній науці, наводяться численні аргументи інтерпретаційного потенціалу математичних формул для пояснення політичних процесів, особливо у спектрі порівняння та еволюції. Простежується очевидна історична закономірність між зростанням популярності застосування кількісної методології в політології, як от в період Чиказької школи, біхевіоризму чи в 1970 роки, коли дослідниками було запропоновано основні числові індекси для аналізу політичних реалій, з однієї сторони. Та між чисельністю наукових політологічних публікацій, з іншого боку.Автор проводить аналогію із піками наукової активності та жвавістю запровадження кількісних індикаторів для вимірювання, зокрема партійної сфери. Детально аналізуються базові числові індекси, за допомогою яких можна описати стан, конфігурацію та еволюційних аспект партійних систем. Це перш за все – індекс ефективного числа партій, що дає уявлення про конкурентоспроможну кількість політичних партій в країні, і як наслідок про фрагментацію партійних систем та порівняльну динаміку її розвитку. Індекси фрагментації та поляризації, за допомогою яких можемо робити висновок про стабільність та усталеність парламентських коаліції, а отже про злагодженість усієї політичної системи. Додатково розглядається індекс електоральної волатильності, що демонструє електоральні преференції населення та їх мінливість, і хоча на основі даного індексу важко говорити про вектор причино-наслідкових зв'язків та рівень кореляції між мінливістю виборчих орієнтації та змінами в партійній системі, проте оцінка партійної системи у діапазоні стійкість/ нестійкість вимагає врахування даного показника. Також згадуються більш новітні індекси, що найчастіше застосовуються для оцінки рівня інституціалізації політичних партій та партійних систем, а також показників стабільності/плинності партійної системи. У цьому випадку основна увага приділяється дослідженням на урядовому рівні, а саме трьом основним компонентам – частота змін в уряді, правила (формула) за якими вони відбуваються та умови доступу, з метою потенційної альтернації. Автор робить висновок, що сучасна політична наука неповноцінна без застосування кількісної методологію, яка в свою чергу неможлива без якісної інтерпретації отриманих числових показників.