Political practice shows that there (within the framework of a republican form of government) are parliamentary systems of government, which formally and/or actually differ from traditional or typical parliamentary systems of government. At the same time, extremely different factors of political process and inter-institutional relations, which are the conditions for defining different types of systems of government, can be indicators for distinguishing typical and atypical parliamentary systems of government. In this cut, the purpose of the article is to determine the factors and consequences of 1992 electoral reform and to find out whether the peculiarities of the institution of direct elections of prime minister can predetermine the atypicality of parliamentary system of government in the State of Israel in 1996–2003. This purpose was solved in the situation when new institutionalism and its types/paradigms were chosen as a theoretical and methodological basis of the research.The author analyzed the peculiarities of 1992 electoral reform and found out that the main factors that had determined its necessity were the following prerequisites: the choice and composition of government were practically out of the attention of voters; popular disaffection with established parties started its rising and the overall perception of democracy started its tarnishing; new and splinter parties were encouraged to be formed thereby constantly increasing fragmentation and polarization of party system; small parties had disproportionate political power; multiparty governments made the process of decisionmaking more difficult (in particular, with veto power granted to most parties in the coalition on a variety of issues); government crises became more and more frequent immobilizing cabinets for long periods of time.The researcher also determined the consequences of 1992 electoral reform. According to Rae's fractionalization index and the results of 1996 and 1999 elections, the fractionalization of party system increased. That is why a party or bloc that nominated a candidate for a prime minister received much lower support than a candidate himself. This meant that a significant part of electorate shared its choice on parliamentary elections and direct elections of prime minister, voting for a candidate for a prime minister from one party and given votes to Knesset for another party. Therefore, it is proved that the features of the institution of direct elections of prime minister predetermined the atypicality of parliamentary system of government in the State of Israel in 1996–2003. ; У рамках республіканської форми державного правління функціонують/функціонували такі парламентські системи державного правління, які формально і/чи фактично відрізняються/відрізнялися від традиційних/типових парламентських. При цьому, індикаторами розрізнення типових й атипових парламентських систем державного правління можуть бути вкрай варіативні чинники політичного процесу та міжінституційних відносин. У цьому зрізі метою статті є визначити чинники і наслідки виборчої реформи 1992 р., а також те, чи особливості інституту прямих виборів прем'єр-міністра зумовлювали атиповість парламентської системи правління в Державі Ізраїль у 1996–2003 рр. Теоретико-методологічною основою запропонованого дослідження обрано неоінституціоналізм і його варіативні типи й парадигми.Проаналізовано особливості виборчої реформи 1992 р. Основними чинниками, які зумовили необхідність проведення виборчої реформи 1992 р., виділено такі: формування і склад уряду фактично перебував поза впливом виборців; народне невдоволення діяльністю великих партій; фрагментація та поляризація партійної системи; диспропорційна політична влада малих партій; зростання «потенціалу шантажу» з боку малих партій; багатопартійні уряди ускладнили процес прийняття рішень; часто виникали урядові кризи.Визначено наслідки виборчої реформи 1992 р. Згідно з показниками індексу фракціоналізації партійних систем Рея, за результатами виборів 1996, 1999 рр. фракціоналізація партійної системи зросла. Партія чи блок, що висували кандидата на посаду прем'єр-міністра отримували значно нижчу підтримку, ніж сам кандидат. Це означало, що значна частина електорату розділяла свій вибір на прямих виборах прем'єр-міністра і на парламентських виборах, голосуючи за кандидата на посаду прем'єр-міністра від однієї партії, а на виборах до Кнесету – за іншу партію.Доведено, що особливості інституту прямих виборів прем'єр-міністра зумовлювали атиповість парламентської системи правління в Державі Ізраїль у 1996–2003 рр.
Political practice shows that there (within the framework of a republican form of government) are parliamentary systems of government, which formally and/or actually differ from traditional or typical parliamentary systems of government. At the same time, extremely different factors of political process and inter-institutional relations, which are the conditions for defining different types of systems of government, can be indicators for distinguishing typical and atypical parliamentary systems of government. In this cut, the purpose of the article is to determine the factors and consequences of 1992 electoral reform and to find out whether the peculiarities of the institution of direct elections of prime minister can predetermine the atypicality of parliamentary system of government in the State of Israel in 1996–2003. This purpose was solved in the situation when new institutionalism and its types/paradigms were chosen as a theoretical and methodological basis of the research.The author analyzed the peculiarities of 1992 electoral reform and found out that the main factors that had determined its necessity were the following prerequisites: the choice and composition of government were practically out of the attention of voters; popular disaffection with established parties started its rising and the overall perception of democracy started its tarnishing; new and splinter parties were encouraged to be formed thereby constantly increasing fragmentation and polarization of party system; small parties had disproportionate political power; multiparty governments made the process of decisionmaking more difficult (in particular, with veto power granted to most parties in the coalition on a variety of issues); government crises became more and more frequent immobilizing cabinets for long periods of time.The researcher also determined the consequences of 1992 electoral reform. According to Rae's fractionalization index and the results of 1996 and 1999 elections, the fractionalization of party system increased. That is why a party or bloc that nominated a candidate for a prime minister received much lower support than a candidate himself. This meant that a significant part of electorate shared its choice on parliamentary elections and direct elections of prime minister, voting for a candidate for a prime minister from one party and given votes to Knesset for another party. Therefore, it is proved that the features of the institution of direct elections of prime minister predetermined the atypicality of parliamentary system of government in the State of Israel in 1996–2003. ; У рамках республіканської форми державного правління функціонують/функціонували такі парламентські системи державного правління, які формально і/чи фактично відрізняються/відрізнялися від традиційних/типових парламентських. При цьому, індикаторами розрізнення типових й атипових парламентських систем державного правління можуть бути вкрай варіативні чинники політичного процесу та міжінституційних відносин. У цьому зрізі метою статті є визначити чинники і наслідки виборчої реформи 1992 р., а також те, чи особливості інституту прямих виборів прем'єр-міністра зумовлювали атиповість парламентської системи правління в Державі Ізраїль у 1996–2003 рр. Теоретико-методологічною основою запропонованого дослідження обрано неоінституціоналізм і його варіативні типи й парадигми.Проаналізовано особливості виборчої реформи 1992 р. Основними чинниками, які зумовили необхідність проведення виборчої реформи 1992 р., виділено такі: формування і склад уряду фактично перебував поза впливом виборців; народне невдоволення діяльністю великих партій; фрагментація та поляризація партійної системи; диспропорційна політична влада малих партій; зростання «потенціалу шантажу» з боку малих партій; багатопартійні уряди ускладнили процес прийняття рішень; часто виникали урядові кризи.Визначено наслідки виборчої реформи 1992 р. Згідно з показниками індексу фракціоналізації партійних систем Рея, за результатами виборів 1996, 1999 рр. фракціоналізація партійної системи зросла. Партія чи блок, що висували кандидата на посаду прем'єр-міністра отримували значно нижчу підтримку, ніж сам кандидат. Це означало, що значна частина електорату розділяла свій вибір на прямих виборах прем'єр-міністра і на парламентських виборах, голосуючи за кандидата на посаду прем'єр-міністра від однієї партії, а на виборах до Кнесету – за іншу партію.Доведено, що особливості інституту прямих виборів прем'єр-міністра зумовлювали атиповість парламентської системи правління в Державі Ізраїль у 1996–2003 рр.
This study focuses on the current problems and challenges of the US information security under the administration of Donald Trump. Brief information is provided regarding the concept of information security, the history of the development of its protection systems, the existing disputes between the two American main political forces regarding the implementation of information security, as well as Russian interference in the American electoral process. Based on a systematic approach, using the method of critical analysis, the main problems, threats and challenges of US information security are investigated, possible ways to solve them are identified. ; Дане дослідження акцентує увагу на актуальних проблемах та викликах інформаційній безпеці США за адміністрації Дональда Трампа. Надано стислу інформацію стосовно поняття інформаційної безпеки, історії розвитку систем її захисту, наявних суперечок між двома основними політичними партіями США щодо реалізації інформаційної безпеки, а також російського втручання в американський електоральний процес. На основі системного підходу, з використанням методу критичного аналізу досліджено основні проблеми, загрози та виклики інформаційній безпеці США, окреслено можливі шляхи їх вирішення.
The implementation of the Unified Defense Resources Management Information System for requires a prudent approach in design of not only the infrastructure, but also unified data model that will be stored in a unified repository. Creation of such model requires a properly design data, which in turn requires proper formation and its preparation. This process is quite long, complex and cyclical and will include certain stages of transformation, extraction and structuring of information. The main purpose of the article is to simplify the process of preparing primary data for loading into a repository with relational connections. Make this process repetitive and as independent as possible from person. Using this approach, we can minimize or even avoid the use of expensive software platforms and not involve third-party professionals. Such optimization will allow more efficient and rational use of software and human resources partially automate it and, if necessary, parallel the process and minimize errors. The article considers a modern approach how to automate the process of preparation and processing of data for initial uploading data into the database. As a result, a sequence of actions based on the use of commonly used set of tools is proposed, the process of data preparation for the initial download for testing information systems is formalized. The approach is given was tested during the introduction of subsystems for the management of military real estate and the provision of housing for servicemen of the Information System Management of administrative and economic processes of the Armed Forces of Ukraine. All at once, the time for preparing data for the initial download with the involvement of up to three specialists was reduced from the planned one year to one month. ; Внедрение Единой информационной системы управления оборонными ресурсами требует взвешенно подходить к проектированию не только инфраструктуры, но и единой модели данных, которая будет располагаться в едином хранилище. На этапе создания такой модели ее необходимо правильно протестировать. Для этого необходимо правильно подготовить данные. Процесс подготовки является достаточно длительным, циклическим и сложным, и включает этапы преобразования, извлечения и структурирования информации. Основная цель исследования ‑ упростить процесс подготовки первичных данных для загрузки в хранилище с реляционными отношениями, то есть сделать этот процесс повторяющимся и максимально независимым от человека. Используя такой подход, мы можем минимизировать или даже избежать использования дорогостоящих программных платформ и не привлекать сторонних специалистов. Такая оптимизация позволит более эффективно и рационально использовать человеческие ресурсы, стандартное программное обеспечение, частично автоматизировать и, в случае необходимости, параллелизовать процесс и минимизировать ошибки. В статье был рассмотрен подход к автоматизации процессов подготовки и обработки данных для первоначальной загрузки в базу данных. В результате предложена последовательность действий на основе использования общеупотребительного инструментария, осуществлена формализация процесса подготовки данных для первоначальной загрузки с целью проведения тестирования информационных систем. Приведенный подход был апробирован при внедрении подсистем управления недвижимым военным имуществом и обеспечения жильем военнослужащих в Единой информационной системе управления административно-хозяйственными процессами Вооруженных Сил Украины. При этом время подготовки данных к первоначальной загрузке с привлечением трех специалистов было сокращено от запланированного одного года до одного месяца. ; Впровадження Єдиної інформаційної системи управління оборонними ресурсами вимагає виважено підходити до проєктування не тільки інфраструктури, а й єдиної моделі даних, яка буде зберігатись у єдиному сховищі. На етапі створення такої моделі її необхідно правильно протестувати, для цього необхідно правильно підготовити дані. Процес підготовки є досить тривалим, циклічним та складним і включає етапи перетворення, вилучення та структурування інформації. Основна мета дослідження ‑ спростити процес підготовки первинних даних для завантаження в сховище з реляційними відносинами. Зробити цей процес повторюваним і максимально незалежним від людини. Використовуючи такий підхід, ми можемо мінімізувати або навіть уникнути використання дорогих програмних платформ і не залучати сторонніх фахівців. Така оптимізація дозволить більш ефективно та раціонально використовувати людські ресурси, стандартне програмне забезпечення, частково автоматизувати та, у разі необхідності, паралелізувати процес і мінімізувати помилки. В статті було розглянуто підхід щодо автоматизації процесу підготовки та обробки даних до первинного завантаження в базу даних. В результаті запропоновано послідовність дій на основі використання загальновживаного інструментарію, проведено формалізацію процесу підготовки даних до первинного завантаження для проведення тестування інформаційних систем. Наведений підхід було апробовано при впровадженні підсистем управління нерухомим військовим майном та забезпечення житлом військовослужбовців ІС управління адміністративно-господарськими процесами ЗС України. При цьому час на підготовку даних до первинного завантаження із залученням до трьох фахівців було скорочено з запланованого одного року до одного місяця.
The implementation of the Unified Defense Resources Management Information System for requires a prudent approach in design of not only the infrastructure, but also unified data model that will be stored in a unified repository. Creation of such model requires a properly design data, which in turn requires proper formation and its preparation. This process is quite long, complex and cyclical and will include certain stages of transformation, extraction and structuring of information. The main purpose of the article is to simplify the process of preparing primary data for loading into a repository with relational connections. Make this process repetitive and as independent as possible from person. Using this approach, we can minimize or even avoid the use of expensive software platforms and not involve third-party professionals. Such optimization will allow more efficient and rational use of software and human resources partially automate it and, if necessary, parallel the process and minimize errors. The article considers a modern approach how to automate the process of preparation and processing of data for initial uploading data into the database. As a result, a sequence of actions based on the use of commonly used set of tools is proposed, the process of data preparation for the initial download for testing information systems is formalized. The approach is given was tested during the introduction of subsystems for the management of military real estate and the provision of housing for servicemen of the Information System Management of administrative and economic processes of the Armed Forces of Ukraine. All at once, the time for preparing data for the initial download with the involvement of up to three specialists was reduced from the planned one year to one month. ; Внедрение Единой информационной системы управления оборонными ресурсами требует взвешенно подходить к проектированию не только инфраструктуры, но и единой модели данных, которая будет располагаться в едином хранилище. На этапе создания такой модели ее необходимо правильно протестировать. Для этого необходимо правильно подготовить данные. Процесс подготовки является достаточно длительным, циклическим и сложным, и включает этапы преобразования, извлечения и структурирования информации. Основная цель исследования ‑ упростить процесс подготовки первичных данных для загрузки в хранилище с реляционными отношениями, то есть сделать этот процесс повторяющимся и максимально независимым от человека. Используя такой подход, мы можем минимизировать или даже избежать использования дорогостоящих программных платформ и не привлекать сторонних специалистов. Такая оптимизация позволит более эффективно и рационально использовать человеческие ресурсы, стандартное программное обеспечение, частично автоматизировать и, в случае необходимости, параллелизовать процесс и минимизировать ошибки. В статье был рассмотрен подход к автоматизации процессов подготовки и обработки данных для первоначальной загрузки в базу данных. В результате предложена последовательность действий на основе использования общеупотребительного инструментария, осуществлена формализация процесса подготовки данных для первоначальной загрузки с целью проведения тестирования информационных систем. Приведенный подход был апробирован при внедрении подсистем управления недвижимым военным имуществом и обеспечения жильем военнослужащих в Единой информационной системе управления административно-хозяйственными процессами Вооруженных Сил Украины. При этом время подготовки данных к первоначальной загрузке с привлечением трех специалистов было сокращено от запланированного одного года до одного месяца. ; Впровадження Єдиної інформаційної системи управління оборонними ресурсами вимагає виважено підходити до проєктування не тільки інфраструктури, а й єдиної моделі даних, яка буде зберігатись у єдиному сховищі. На етапі створення такої моделі її необхідно правильно протестувати, для цього необхідно правильно підготовити дані. Процес підготовки є досить тривалим, циклічним та складним і включає етапи перетворення, вилучення та структурування інформації. Основна мета дослідження ‑ спростити процес підготовки первинних даних для завантаження в сховище з реляційними відносинами. Зробити цей процес повторюваним і максимально незалежним від людини. Використовуючи такий підхід, ми можемо мінімізувати або навіть уникнути використання дорогих програмних платформ і не залучати сторонніх фахівців. Така оптимізація дозволить більш ефективно та раціонально використовувати людські ресурси, стандартне програмне забезпечення, частково автоматизувати та, у разі необхідності, паралелізувати процес і мінімізувати помилки. В статті було розглянуто підхід щодо автоматизації процесу підготовки та обробки даних до первинного завантаження в базу даних. В результаті запропоновано послідовність дій на основі використання загальновживаного інструментарію, проведено формалізацію процесу підготовки даних до первинного завантаження для проведення тестування інформаційних систем. Наведений підхід було апробовано при впровадженні підсистем управління нерухомим військовим майном та забезпечення житлом військовослужбовців ІС управління адміністративно-господарськими процесами ЗС України. При цьому час на підготовку даних до первинного завантаження із залученням до трьох фахівців було скорочено з запланованого одного року до одного місяця.
The article is devoted to consideration of electoral system which is acceptable for divided societies, and main elements of that system. These elements of electoral systems are affected on party and political systems. The moderate proportional representation is the most acceptable electoral system for Ukraine that does not cause society's fragmentation and allows substantial social and political groups to be represented in government. ; Статья посвящена рассмотрению приемлемой для разделенных обществ электоральной системе, а также ее основным составляющим. Показано, какие элементы электоральной системы влияют на партийную и политическую систему в целом. Определено, что для Украины наиболее приемлемой избирательной системой является умеренно пропорциональная система, которая не вызывает значительную фрагментацию общества, в то же время дает крупнейшим общественно-политическим группам быть представленными во власти. ; Стаття присвячена розгляду прийнятній для поділених суспільств електоральній системі, а також її основним складовим. Наведено, які елементи електоральної системи впливають на партійну та політичну систему в цілому. Визначено, що для України найбільш прийнятною виборчою системою є помірно пропорційна система, яка не викликає значну фрагментацію суспільства, в той же час дає найбільшим суспільно-політичним групам бути представленими у владі.
The article is devoted to consideration of electoral system which is acceptable for divided societies, and main elements of that system. These elements of electoral systems are affected on party and political systems. The moderate proportional representation is the most acceptable electoral system for Ukraine that does not cause society's fragmentation and allows substantial social and political groups to be represented in government. ; Статья посвящена рассмотрению приемлемой для разделенных обществ электоральной системе, а также ее основным составляющим. Показано, какие элементы электоральной системы влияют на партийную и политическую систему в целом. Определено, что для Украины наиболее приемлемой избирательной системой является умеренно пропорциональная система, которая не вызывает значительную фрагментацию общества, в то же время дает крупнейшим общественно-политическим группам быть представленными во власти. ; Стаття присвячена розгляду прийнятній для поділених суспільств електоральній системі, а також її основним складовим. Наведено, які елементи електоральної системи впливають на партійну та політичну систему в цілому. Визначено, що для України найбільш прийнятною виборчою системою є помірно пропорційна система, яка не викликає значну фрагментацію суспільства, в той же час дає найбільшим суспільно-політичним групам бути представленими у владі.
В статті проводиться аналіз причин та наслідків деформації принципу соціальної справедливості в умовах дефектної демократії. Показано, що демократія, як політичний режим, припускає можливість негативних змін будь-якого параметру, що характеризує способи та механізми реалізації влади у суспільстві. Доводиться, що «дефектність» демократії визначається наявністю недоліків чи обмежень ін- ституційнихмеханізмів, які створюються конституційно-правовою демократичною системою для реалізації демократичних практик панування. Визначаються дефекти демократії, що спотворюють дію принципу соціальної справедливості в сучасній Україні. ; В статье представлен анализ причин и последствий деформации принципа социальной справедливости в условиях дефектной демократии. Обосновано, что демократия, как политический режим, допускает возможность деструктивных изменений любого параметра, характеризующего способы и механизмы реализации власти в обществе. Доказано, что «дефектность» демократии определяется наличием недостатков либо ограничений институционных механизмов, создаваемых конституционно-правовой демократической системой для реализации демократических практик господства. Определены дефекты демократии, искажающие действие принципа социальной справедливости в современной Украине. ; Problem setting. Social justice is determined by the attitude of the state towards those who contribute to its strengthening and recovery. High power is here the main arbiter. Therefore, the government should create a system for the search for talented people who can bring benefits to the state and provide them with a decent livelihood through the implementation of the principle of social justice. The greatest hopes here are based on democracy, which, according to Merkel's definition, may not only be effective, but also defective. Therefore, the assessment of its ability to ensure the principle of social justice reveals a wide research space for scientists of different directions, especially political scientists and sociologists.Recent research and publications analysis. Comprehensive systematic study of the problem of social justice is contained in works by L. Boltansky, L. Teveno, K. Sabbay, M. Sandel, M. Woltser, V. Argunova, I. Gavrilova, I. Devyatko, O. Sapelkina, T. Shipunova. It is these studies, along with works R. A. Dahl («Democracy and Its Critics», 1989), L. Diamond («The End of the Third Wave and the Global Future of Democracy», 1996), R. Dworkin («Constitutionalism and Democracy», 1995) were used by Merkel in developing the concept of defective democracies.The рaper objective was analysis of the causes and consequences of the deformation of the principle of social justice in conditions of defective democracy.Paper main body. In political science, social justice is defined as perfect integrity and is associated with a balance between equality and freedom. At the same time, the requirements for social justice are growing and exacerbated by the spread of social and legal inequality, exploitation, the dominance of administrative and bureaucratic methods of governance, limiting politicalfreedoms, orienting social policies to service and enriching the ruling classes of society. The vast majority of researchers in this phenomenon determine that social justice is an inherentfeature ofdemocracy, although the existence ofdemocratic institutions does not always guarantee the implementation of the principle ofsocial justice. The conducted research showed: 1) democracy, as a political regime, implies the possibility ofdeformation ofany parameter characterizing the ways and mechanisms of the realization of power in society; 2) «defect» of democracy is determined by the presence of shortcomings or limitations of institutional mechanisms created by the constitutional and legal democratic system for the realization of democratic practices of domination.It is noted that the main signs of defective democracy are corruption, ineffective courts, weak civil self-organization, incapable groups of interests and party systems, underdeveloped administrative infrastructure and controversial monopoly of the state for the exercise of political power.The analysis carried out in the article allowed to reach the following conclusions of the research. The mechanisms of action of the principle of social justice in Ukraine are destroying such defects of its democracy: imperfection of the functional separation of the actions of branches of power and their real independence; defects of party construction in a multi-party system; corrupt power; «damage» of the constitutional and legal principles and partial neutralization of the mechanisms of containment ofpower; the establishment and institutionalization of nonformal practices and rules of the political game, the displacement of formal political institutions by informal; the state's inability to overcome the economic and political problems of the pre-democratic phase of development; domination of paternalistic practices in socio-political and socio-economic relations.
В статті проводиться аналіз причин та наслідків деформації принципу соціальної справедливості в умовах дефектної демократії. Показано, що демократія, як політичний режим, припускає можливість негативних змін будь-якого параметру, що характеризує способи та механізми реалізації влади у суспільстві. Доводиться, що «дефектність» демократії визначається наявністю недоліків чи обмежень ін- ституційнихмеханізмів, які створюються конституційно-правовою демократичною системою для реалізації демократичних практик панування. Визначаються дефекти демократії, що спотворюють дію принципу соціальної справедливості в сучасній Україні. ; В статье представлен анализ причин и последствий деформации принципа социальной справедливости в условиях дефектной демократии. Обосновано, что демократия, как политический режим, допускает возможность деструктивных изменений любого параметра, характеризующего способы и механизмы реализации власти в обществе. Доказано, что «дефектность» демократии определяется наличием недостатков либо ограничений институционных механизмов, создаваемых конституционно-правовой демократической системой для реализации демократических практик господства. Определены дефекты демократии, искажающие действие принципа социальной справедливости в современной Украине. ; Problem setting. Social justice is determined by the attitude of the state towards those who contribute to its strengthening and recovery. High power is here the main arbiter. Therefore, the government should create a system for the search for talented people who can bring benefits to the state and provide them with a decent livelihood through the implementation of the principle of social justice. The greatest hopes here are based on democracy, which, according to Merkel's definition, may not only be effective, but also defective. Therefore, the assessment of its ability to ensure the principle of social justice reveals a wide research space for scientists of different directions, especially political scientists and sociologists.Recent research and publications analysis. Comprehensive systematic study of the problem of social justice is contained in works by L. Boltansky, L. Teveno, K. Sabbay, M. Sandel, M. Woltser, V. Argunova, I. Gavrilova, I. Devyatko, O. Sapelkina, T. Shipunova. It is these studies, along with works R. A. Dahl («Democracy and Its Critics», 1989), L. Diamond («The End of the Third Wave and the Global Future of Democracy», 1996), R. Dworkin («Constitutionalism and Democracy», 1995) were used by Merkel in developing the concept of defective democracies.The рaper objective was analysis of the causes and consequences of the deformation of the principle of social justice in conditions of defective democracy.Paper main body. In political science, social justice is defined as perfect integrity and is associated with a balance between equality and freedom. At the same time, the requirements for social justice are growing and exacerbated by the spread of social and legal inequality, exploitation, the dominance of administrative and bureaucratic methods of governance, limiting politicalfreedoms, orienting social policies to service and enriching the ruling classes of society. The vast majority of researchers in this phenomenon determine that social justice is an inherentfeature ofdemocracy, although the existence ofdemocratic institutions does not always guarantee the implementation of the principle ofsocial justice. The conducted research showed: 1) democracy, as a political regime, implies the possibility ofdeformation ofany parameter characterizing the ways and mechanisms of the realization of power in society; 2) «defect» of democracy is determined by the presence of shortcomings or limitations of institutional mechanisms created by the constitutional and legal democratic system for the realization of democratic practices of domination.It is noted that the main signs of defective democracy are corruption, ineffective courts, weak civil self-organization, incapable groups of interests and party systems, underdeveloped administrative infrastructure and controversial monopoly of the state for the exercise of political power.The analysis carried out in the article allowed to reach the following conclusions of the research. The mechanisms of action of the principle of social justice in Ukraine are destroying such defects of its democracy: imperfection of the functional separation of the actions of branches of power and their real independence; defects of party construction in a multi-party system; corrupt power; «damage» of the constitutional and legal principles and partial neutralization of the mechanisms of containment ofpower; the establishment and institutionalization of nonformal practices and rules of the political game, the displacement of formal political institutions by informal; the state's inability to overcome the economic and political problems of the pre-democratic phase of development; domination of paternalistic practices in socio-political and socio-economic relations.
Various types of electoral systems for election of people's deputies of Ukraine have been character- ized in the article: during the 1994 election the majoritarian system of vote by absolute majority had been utilized; in 1998, 2002, 2012, 2014 a mixed system had been utilized with 50 % of the VRU being elected employing the majoritarian system of vote by relative majority and the other 50 % with employment of the proportional system; in 2006 and 2007 a proportional system with closed lists had been utilized.Advantages and disadvantages of each type of electoral system have been categorized. The advantages of the 1994 majoritarian system of vote by absolute majority are: first instance of multi-party nomination and presence in the parliament of the deputies with support from over 50 % of population. The disad- vantages are: long time required to form the parliament and lack of political structure thereof.The advantages of utilization of the mixed electoral system are: political parties become permanently active, half of the deputies advocate the interests of specific territories, balanced representation of national and regional elites. Major disadvantages are: considerable reduction of the majority constituencies, risk of electoral fraud on local level, potential difficulties in forming the coalition.Employment of the proportional electoral system in Ukraine was characterized by the following advantages: parliament structured according to the party affiliation and presence of individual sectoral professionals in the party lists, while the substantial disadvantages were: reduction of party-building on the local level and lack of transparency in formation of the lists of the political parties that lead to political corruption.Prospect of codification of the electoral legislation of Ukraine has been estimated. This may be considered a significant progress towards conformity to the European standards. The foundation for the next alteration of the legislation has been laid by the VRU in Bill # 3112-1 of the Electoral Code of Ukraine proposing employment of proportional electoral system with open lists for elections of people's deputies. ; Стаття присвячена змінам виборчої системи до Верховної Ради України протягом доби Незалежності. Окреслено використання різних типів виборчих систем для формування українського парламенту. Виокремлено переваги і недоліки кожного з типів, виходячи з впливу на політичний розвиток. Оцінено перспективу подальшої кодифікації виборчого законодавства України.
The article examines the first approbation of the Electoral Code on the material of the 2020 local elections in the Kharkiv region. The authors pay special attention to the effects of open lists systems and the degree of influence of preferential votes on the personal distribution of seats in local councils. The article calculates the percentage of voters who used the right of preferential votes in all 14 constituencies and main party lists. We argue that according to the indicators of the use of the preferential vote right and the percentage of invalid ballots, the voters of the Kharkiv region demonstrated a high degree of adaptive readiness for the new electoral system. The article analyzes the effects of blocking mechanisms incorporated in the electoral system, which reduced the influence of preferential votes of voters and retained the control of the party leadership over the personal distribution of mandates in the councils. The ratio between the seats from the district lists and the unified closed party lists was quantified (based on election results for the regional council and 17 city councils of the region). The article analyzes the intensity of changes in the ballot position of candidates in the district lists on regional council elections. We demonstrate that only 20% of seats were received by candidates placed by the party leadership in a "no-pass" ballot position. The article argues that the electoral formula introduced in the 2020 local elections did not work as a system with open lists proportional representation. According to the statistics of the personal allocation of seats in the newly elected councils, this model seems to be something in between the systems of flexible and closed lists. In this regard, the article develops new arguments in the debate on how the norms of electoral legislation reduce the role of preferential votes of voters and proposes recommendations for amending the Electoral Code. ; Досліджується перша апробація Виборчого Кодексу на матеріалі місцевих виборів 2020 року в Харківській області з фокусуванням уваги на проблематиці «відкритих списків» і мірі впливу преференційних голосів виборців на персональний розподіл мандатів у місцевих радах. Розраховано відсоток виборців, які скористалися правом преференційного голосу на виборах до обласної ради (у розрізі всіх 14-ти округів та основних партій). Обґрунтовується, що за показниками користування правом «преференційного голосу» та відсотком недійсних бюлетенів виборці Харківського регіону продемонстрували високий ступінь адаптивної готовності до нової електоральної системи. Аналізуються ефекти блокуючих механізмів, закладених в електоральну систему, які зменшили вплив преференційних голосів виборців та зберегли контроль партійного керівництва над персональним розподілом мандатів у радах. Кількісно оцінено співвідношення між мандатами, здобутими за окружними списками та єдиними закритими списками партій – відповідні розрахунки проведено для обласної ради та 17-ти міських рад регіону. На матеріалі виборів до обласної ради проаналізовано інтенсивність змін черговості кандидатів в окружних списках – обраховано, що лише у 20% випадків право на мандат отримали кандидати, які стартово розміщувалися партіями на «непрохідних» місцях. Обґрунтовано, що запроваджена на місцевих виборах-2020 електоральна формула не спрацювала як система з «відкритими списками» – за статисткою персонального розподілу мандатів у новообраних радах ця модель видається чимось середнім між системами «гнучких» та «закритих» списків. З огляду на це, актуалізовано необхідність дискусії щодо тих норм виборчого законодавства, які знизили роль преференційних голосів виборців, та запропоновано відповідні рекомендації щодо внесення змін до Виборчого Кодексу.
The thesis provides a complex analysis of the technologies of political marketing in the activities of political parties. Theoretical and methodological basis of research of problem fields are identified and patterns of formation and development of political marketing in political science are defined.It is proposed the author's synthesis of areas of general marketing principles and Jean Baudrillard's concept of postmodern. It allowed investigating features of political marketing at essentially new level: the change from rational forms of symbolization to branding and sensory-emotional forms of symbolic exchange.Four stages of Ukrainian political-party market's dynamics in the conditions of independence are allocated. It is proved that using of technologies of political marketing in the activities of political parties leads to the changes in their form and content, demonstrates successful participation of the same party in three electoral cycles, which is the evidence of party's institutionalization. As a result, specific party-political structuring from atomized to systems of almost large parties took place.The specificity of the personal factor and visualization of the party's products for the construction of party brand was identified. Features of party proposals in the parliamentary election campaign in 2012, 2014 were analyzed.It is proved that in the current transition period the domestic party market has not yet reached a level that would satisfy the needs of society, political goods do not meet the expectations and hopes of society and are created on the base of stereotypical thinking. ; В исследовании осуществлен комплексный анализ технологий политического маркетинга в деятельности политических партий. Определены теоретико-методологические основы исследования проблемного поля, закономерности становления и развития политического маркетинга в политической науке.Выяснены теоретические основы изучения и использования в политической практике технологий политического маркетинга политическими партиями; обобщены и указано на расхождение содержания научных категорий «технологии политического маркетинга» и «маркетинговые технологии политической партии».Согласно маркетинговой стратегии позиционирования украинских политических партий и ключевого партийного продукта, предложено систематизировать технологии, которые используют политические партии в своей деятельности: конструирование имиджа партии; нейминг (разработка названия политической партии); определение бренд-персон политической партии; создание идеологической платформы и формирования программы партии; разработка дизайна партийной символики и рекламной продукции; партийный брендинг.Предложена целесообразность сочетания основ общего маркетинга и постмодернистской концепции Ж. Бодрийяра, что позволило исследовать особенности технологий политического маркетинга на принципиально новом уровне: замена рациональных форм символизации имиджевыми и чувственно-эмоциональными формами символического обмена.Обосновано, что на первый план партийного рынка должен выйти политический продукт, дееспособность которого обусловливается не столько ситуационными ожиданиями граждан, сколько аутентичными ментальными особенностями народа в сочетании с актуальными тенденциями мирового политического рынка. Указано на различия научных категорий «партийный товар» и «партийный бренд», суть последнего заключается в его укорененности в массовом сознании, символическом наполнении, эмоциональной нагрузке и возможности объединять в себе несколько политических товаров.Выделены четыре этапа динамики украинского политико-партийного рынка в условиях независимости. Обосновано, что использование технологий политического маркетинга в деятельности политических партий приводит к изменению их формы и содержания, демонстрируя успешное выступление одной и той же партийной силы в течение трех электоральных циклов, что свидетельствует о партийной институционализации, и обусловливает определенное партийно-политическое структурирование от авторизированной к системе почти крупных политических партий.Раскрыта специфика персонального фактора и визуализации партийных продуктов в конструировании бренда партии. Проанализированы особенности партийных предложений парламентских кампаний 2012, 2014 гг. Доказано, что в условиях нынешнего переходного периода отечественный партийный рынок не достиг того уровня, который бы удовлетворял потребности общества, политические товары не соответствуют ожиданиям и надеждам, создаются без ориентации на потребителя, базируются на стереотипном мышлении. ; У дослідженні здійснено комплексний аналіз технологій політичного марке- тингу в діяльності політичних партій. Визначено теоретико-методологічні засади дослідження проблемного поля, закономірності становлення та розвитку політич- ного маркетингу в політичній науці.Запропоновано доцільність поєднання основ загального маркетингу та постмо- дерністської концепції Ж. Бодрійяра, що дозволило дослідити особливості технологій політичного маркетингу на принципово новому рівні: заміна раціональних форм символізації іміджевими та чуттєво-емоційними формами символічного обміну.Виокремлено чотири етапи динаміки українського політико-партійного ринку за умов незалежності. Обґрунтовано, що використання технологій політичного маркетингу у діяльності політичних партій призводить до зміни їх форми і змісту, демонструючи успішний виступ однієї і тієї ж партійної сили протягом трьох електоральних циклів, що є свідченням партійної інституціоналізації, та обумовлює певне партійно-політичне структурування: від атомізованої до майже системи крупних партій.Розкрито специфіку персонального чинника та візуалізації партійних про- дуктів у конструюванні бренду партії. Проаналізовано особливості партійних пропозицій парламентських кампаній 2012, 2014 рр.Доведено, що за умов нинішнього перехідного періоду вітчизняний партійний ринок не досяг того рівня, який би задовольняв потреби суспільства, політичні товари не відповідають очікуванням та надіям, створюються без орієнтації на споживача, базуються на стереотипному мисленні.
The thesis provides a complex analysis of the technologies of political marketing in the activities of political parties. Theoretical and methodological basis of research of problem fields are identified and patterns of formation and development of political marketing in political science are defined. The aim of the research was to determine the patterns of political marketing in Ukraine and specifics use of marketing techniques in political parties. The differences of scientific categories «marketing technologies of political party» and «technologies of political marketing» which are using by political parties are highlighted. The marketing technologies of political parties is meant as the totality of methods and means for promoting political products. The technologies of political marketing are defined as a set of practices in creating, maintaining and developing political relations between political actors by using political market products.According to the marketing strategy of positioning the Ukrainian political parties and key party product (ideology / «package of programs» / image ideology) the essence of technologies of political marketing that are used by political parties in their work, namely in design of party image, definition of party people, naming, creating ideological platform, design of party symbols and branding, are singled out in the research. Delimitation between scientific categories «party goods» and «party brand» is proposed. The term «party brand» provides for rooting in the public consciousness, symbolic content, emotional load and is the possibility to combine in itself few political goods. Party brand as result of political marketing is interpreted by the author as a unique offer of specific political party. Acquisition of traits of this unique offer in the marketing party strategy helps to create lasting image and form stable political reputation on the market. The author emphasized that the party proposals are updated by the election campaigns because the main function of political parties is electoral and the essence of parties is defined as organizations designed to gain and exercise of state power. Elections as a concentrated expression of the political market is a mechanism of legitimation of power to political parties. It is proposed the author's synthesis of areas of general marketing principles and Jean Baudrillard's concept of postmodern. It allowed investigating features of political marketing at essentially new level: the change from rational forms of symbolization to branding and sensory-emotional forms of symbolic exchange.It is proved that to the forefront of the political market political product should get, efficiency which is due not so much situational expectations as authentic mental peculiarities of the people combined with the current trends of global political market.The author identified four stages of political marketing in Ukraine that are determined by the characteristics of the party and electoral systems, the level of competition on the political market, the choice of means and methods of party activity:- stage of nucleation of political market (1991–1997);- stage of formation and development of political marketing technologies (1998–2003);- stage of amplification technologizing and virtualization election campaigns (2004–2009);- stage of expansion of technologies and their diversity (from 2010 – till now).It is substantiated that using of technologies of political marketing in the activities of political parties leads to the changes in their form and content, demonstrates successful participation of the same party in three electoral cycles, which is the evidence of party's institutionalization. As a result, specific partypolitical structuring from atomized to systems of almost large parties took place. In this regard, necessity to create brands in the party-political space of modern Ukraine, that driven by the desire of parties to ensure strategic planning for political product in the long term, is argued. The author proved dependence of dynamics of political marketing technologies in the activities of political parties with correlation between the type of party system, electoral law and the polarization of Ukrainian society.In the research, it is stressed that in the election campaigns in the late XX - XXI centuries in Ukraine ideological factor plays less important role than in the elections early 1990s. The current electoral process is not a competition of ideologies but a competition of symbols which main task is to engage to the side of the candidate a significant number of voters. The features of party proposals during parliamentary campaigns 2012, 2014 is analysed. The specific of personal factors and party imaging products in the design of the brand party is revealed. It is emphasized that party products and brands are the carriers of information. For example, names of political parties not only provide for information about specific political party, but about the laws of functioning of the political life in Ukrainian society, political power, the level of political culture.The role of the names and symbols of Ukrainian political parties is found out. It is concluded that by using symbolic form political party decrypts the meaning of the name, identifies itself ideologically, recalls the essence of their programmatic objectives, says the goal of the current campaign and immediate tasks. The content invested in party symbols is revealed. The author analyses its colours, which are powerful way of manipulating the human psyche. It is proved that the party proposals acquire symbolic and cease to carry a meaning and be based on real public demand. Political symbols become tools of manipulation and suggestion of populist ideas. On the one hand, it brings instant benefits to political parties, but on the other - leads to a decline in political culture and civic activity. The research substantiated that for design of effective symbolism must consider the level of political culture of the electorate, traditions, level of political education, voter mentality. It is emphasized that Ukrainian society tend to personalize perception of political power, which reduces the totality of power relations to a figure of specific political leader. The author highlighted that political parties are mass political organizations in which leadership can be distributed among several politicians.It was found that the challenges in 2014 led to new tendencies in the party system in Ukraine, namely the enhancing the process creation of parties, also inclusion in party lists ATO members, civil society activists, journalists, volunteers. It was due to public demand for «new faces», new alliances between political forces. A high level of personalization for Ukrainian politics connected primarily with the fact that most voters are not able to make a political choice, based on their own real interests. Ordinary citizens associate realization their life aspirations and dreams with the active leader of political force who is trying to act as a hero, a saviour. It is accentuated attention that political parties do not compete for the effective implementation of social development programs, but compete for the distribution of power. In their activities, profitable for a narrow circle of persons, but not national interests are dominated. Populism and excessive social orientation of the election programs of political parties are typical characteristics of modern political market in Ukraine.It is concluded that during the current transitional period the domestic party market has not reached a level that would satisfy the needs of society, political goods have not met the expectations and hopes. They are made without targeting consumers and based on stereotypical thinking. The party market does not match a model of «free competition», which makes it difficult to promote party products. Political parties are not associated with specific results of which should be designed to meet the most important values and needs of citizens. The research presents practical recommendations to improve political marketing technologies considering domestic political consumer. ; В исследовании осуществлен комплексный анализ технологий политического маркетинга в деятельности политических партий. Определены теоретико-методологические основы исследования проблемного поля, закономерности становления и развития политического маркетинга в политической науке.Выяснены теоретические основы изучения и использования в политической практике технологий политического маркетинга политическими партиями; обобщены и указано на расхождение содержания научных категорий «технологии политического маркетинга» и «маркетинговые технологии политической партии».Согласно маркетинговой стратегии позиционирования украинских политических партий и ключевого партийного продукта, предложено систематизировать технологии, которые используют политические партии в своей деятельности: конструирование имиджа партии; нейминг (разработка названия политической партии); определение бренд-персон политической партии; создание идеологической платформы и формирования программы партии; разработка дизайна партийной символики и рекламной продукции; партийный брендинг.Предложена целесообразность сочетания основ общего маркетинга и постмодернистской концепции Ж. Бодрийяра, что позволило исследовать особенности технологий политического маркетинга на принципиально новом уровне: замена рациональных форм символизации имиджевыми и чувственно-эмоциональными формами символического обмена.Обосновано, что на первый план партийного рынка должен выйти политический продукт, дееспособность которого обусловливается не столько ситуационными ожиданиями граждан, сколько аутентичными ментальными особенностями народа в сочетании с актуальными тенденциями мирового политического рынка. Указано на различия научных категорий «партийный товар» и «партийный бренд», суть последнего заключается в его укорененности в массовом сознании, символическом наполнении, эмоциональной нагрузке и возможности объединять в себе несколько политических товаров.Выделены четыре этапа динамики украинского политико-партийного рынка в условиях независимости. Обосновано, что использование технологий политического маркетинга в деятельности политических партий приводит к изменению их формы и содержания, демонстрируя успешное выступление одной и той же партийной силы в течение трех электоральных циклов, что свидетельствует о партийной институционализации, и обусловливает определенное партийно-политическое структурирование от авторизированной к системе почти крупных политических партий.Раскрыта специфика персонального фактора и визуализации партийных продуктов в конструировании бренда партии. Проанализированы особенности партийных предложений парламентских кампаний 2012, 2014 гг. Доказано, что в условиях нынешнего переходного периода отечественный партийный рынок не достиг того уровня, который бы удовлетворял потребности общества, политические товары не соответствуют ожиданиям и надеждам, создаются без ориентации на потребителя, базируются на стереотипном мышлении. ; У дослідженні здійснено комплексний аналіз технологій політичного маркетингу в діяльності політичних партій. Визначено теоретико- методологічні засади дослідження проблемного поля, закономірності становлення та розвитку політичного маркетингу в політичній науці. Метою дисертаційного дослідження було з'ясування закономірності розвитку політичного маркетингу в Україні та специфіку використання маркетингових технологій у діяльності політичних партій. Виділено розбіжності змісту наукових категорій: «маркетингові технології політичної партії» і «технології політичного маркетингу», що використовують політичні партії. Під маркетинговими технологіями політичних партій розуміється сукупність прийомів і засобів просування політичних продуктів, а технології політичного маркетингу визначаються як сукупність практик створення, підтримки та розвитку політичних взаємовідносин між акторами політичного ринку за допомогою політичних продуктів.Згідно маркетингової стратегії позиціонування українськими політичними партіями та ключового партійного продукту (ідеологія / «пакет програм» / іміджева ідеологія), у дослідженні виокремлено та розкрито зміст технологій політичного маркетингу, які використовують політичні партії у своїй діяльності, а саме: неймінг, конструювання іміджу партії, визначення партійних персон, створення ідеологічної платформи, розробка дизайну партійної символіки, брендинг. Запропоновано розмежовувати наукові категорії «партійного товару» та «партійного бренду», зміст останнього полягає в його вкоріненості у масовій свідомості, символічному наповненні, емоційному навантаженні та можливості об'єднувати у собі декілька політичних товарів. Партійний бренд, як результат політичного маркетингу, тлумачиться автором як своєрідна унікальна пропозиція конкретної політичної партії. Набуття її ознак в маркетинговій стратегії партії сприяє створенню довготривалого іміджу, формуванню її стабільної репутації на політичному ринку. Автором наголошено, що партійні пропозиції актуалізуються виборчими кампаніями, бо головна функція політичних партій – електоральна – визначається самою сутністю їх як організацій, призначених для завоювання й здійснення державної влади. Саме вибори як концентроване вираження політичного ринку є механізмом легітимації влади для політичної партії.Запропоновано доцільність поєднання основ загального маркетингу та постмодерністської концепції Ж. Бодрійяра, що дозволило дослідити особливості технологій політичного маркетингу на принципово новому рівні: заміна раціональних форм символізації іміджевими та чуттєво- емоційними формами символічного обміну. Доведено, що на перший план партійного ринку повинен вийти політичний продукт, дієздатність якого обумовлюється не стільки ситуаційними очікуваннями громадян, скільки аутентичними ментальними особливостями народу в поєднанні з актуальними тенденціями світового політичного ринку.Виокремлено чотири етапи політичного маркетингу в діяльності політичних партій України, які визначаються особливостями партійної та виборчої систем, рівнем конкуренції на політичному ринку, вибором засобів і методів партійної діяльності:- етап зародження політичного ринку (1991–1997 рр.);- етап формування та розвитку технологій політичного маркетингу (1998–2003 рр.);- етап посилення технологізації та віртуалізації передвиборчих кампаній (2004–2009 рр.);- етап розширення технологій та їх урізноманітнення (з 2010 р. – по теперішній час).Обґрунтовано, що використання технологій політичного маркетингу у діяльності політичних партій призводить до зміни їх форми і змісту, демонструючи успішний виступ однієї і тієї ж партійної сили протягом трьох електоральних циклів, що є свідченням партійної інституціоналізації, та обумовлює певне партійно-політичне структурування: від атомізованої до майже системи крупних партій. Можна говорити про певні перспективи щодо стабілізації української партійної системи: маємо зменшення фрагментації партійної системи у поєднанні зі зростанням ролі партійних організацій. У зв'язку з цим аргументовано необхідність створення брендів у партійно-політичному просторі сучасної Україні, щ обумовлюється прагненням партій до забезпечення стратегічного планування політичного продукту на довгострокову перспективу. Доведена залежність динаміки розвитку технологій політичного маркетингу в діяльності політичних партій від кореляції між типом партійної системи, виборчим законодавством і поляризацією українського суспільства.У роботі підкреслено, що у виборних кампаніях кінця ХХ – початку ХХІ ст. в Україні ідеологічний чинник відіграє менше значення, ніж на виборах початку 1990-х років. Сучасний виборчий процес – це змагання не ідеологій, а символів, основним завданням яких є залучати на сторону кандидата значну кількість виборців. Проаналізовано особливості партійних пропозицій парламентських кампаній 2012, 2014 рр. Розкрито специфіку персонального чиннику та візуалізації партійних продуктів у конструюванні бренду партії. Наголошено, що партійні товари та бренди є носіями інформації. Наприклад, назви політичних партій дають відомості не тільки про конкретну політичну силу, а й про закономірності функціонування політичного життя українського суспільства, політичної влади, рівень політичної культури. З'ясовано роль назви та символіки українських політичних партій. Зроблено висновок, що через символічні форми політична партія розшифровує значення своєї назви, ідеологічно ідентифікує себе, нагадує про суть своїх програмових завдань, заявляє про мету поточної кампанії і найближчі цілі. Розкрито зміст, вкладений в партійну символіку. Аналізується її колірна гама, яка є потужним засобом маніпулювання людської психіки.Доведено, що партійні пропозиції набувають символічності та перестають нести у собі смислове навантаження, спиратися на реальний суспільний попит. Політичні символи стають інструментами маніпулювання та навіювання популістських ідей, що, з одного боку, приносить миттєву вигоду політичним партіям, з іншого – веде до зниження рівня політичної культури та громадської активності. У дослідженні обґрунтовано, що при розробці ефективної символіки необхідно враховувати рівень політичної культури електорату, традиції, рівень політичної освіченості, менталітет виборця.Наголошено, що для українського суспільства притаманне персоніфіковане сприйняття політичної влади, яке редукує всю сукупність владних відносин до фігури конкретного політичного лідера. Підкреслено, що політичні партії – це масові політичні організації, в яких лідерство може бути розподілено серед кількох політиків. З'ясовано, що виклики 2014 р. призвели до нових тенденцій у партійній системі України, а саме активізації процесу партієтворення, включення у партійні списки учасників АТО, громадських активістів, журналістів, волонтерів, що було зумовлено суспільним запитом на «нові обличчя», створення нових союзів між політичними силами. Характерний високий рівень персоніфікації для української політики пов'язується, насамперед, з тим, що більшість не здатна здійснити політичний вибір, що заснований на їх власних реальних інтересах. Пересічні громадяни пов'язують втілення своїх життєвих сподівань та мрій з політичною активністю лідера сили, який намагається виступати в ролі героя, рятівника. Акцентовано увагу, що політичні партії змагаються не за втілення ефективніших програм розвитку суспільства, а за розподіл владних повноважень; у їх діяльності переважають вузькопартійні, а не загальнонаціональні інтереси. Популізм, надмірна соціальна орієнтованість передвиборчих програм політичних партій – типова характеристика сучасного політичного ринку України.Зроблено висновок, що за умов нинішнього перехідного періоду, вітчизняний партійний ринок не досяг того рівня, який би задовольняв потреби суспільства, політичні товари не відповідають очікуванням та надіям, створюються без орієнтації на споживача, базуються на стереотипному мисленні. Партійний ринок не відповідає моделі «вільної конкуренції», що зумовлює труднощі просування на ньому партійних продуктів. Партії не асоціюються з конкретними результатами діяльності, що мають бути спрямовані на задоволення найбільш значимих цінностей, потреб громадян.У роботі запропоновано практичні рекомендації щодо вдосконалення технологій політичного маркетингу з урахуванням споживача вітчизняного політичного товару.
The article is considered the concept of «coalition presidentialism». It has been considered the features in building coalition in parliamentary and presidential systems. Among the indicators of coalition building in parliamentary system are investiture rule, the formateur party, motives of politicians, agreement on the coalition formation, and political fragmentation. In presidential system, they are cabinet appointments, pork, and patronage. ; Рассмотрена концепция «коалиционного президенциализма». Также рассмотрены особенности построения коалиций в парламентских и президентских системах. Среди факторов, которые влияют на построение коалиций в парламентских системах, выделяют: правило инвеституры, партия-форматор, мотивы политиков, соглашение по поводу формирования коалиции, и политическую фрагментацию. В президентских системах этими факторами выступают: назначение в правительство, патронаж и «поощрения». ; Розглянуто концепцію «коаліційного президенціалізма». Також розглянуті особливості побудови коаліцій в парламентських і президентських системах. Серед факторів, які впливають на побудову коаліцій в парламентських системах, виділяють: правило інвеститури, партія-форматор, мотиви політиків, угода з приводу формування коаліції, і політичну фрагментацію. У президентських системах цими факторами виступають: призначення в уряд, патронаж та "заохочення".
The article is considered the concept of «coalition presidentialism». It has been considered the features in building coalition in parliamentary and presidential systems. Among the indicators of coalition building in parliamentary system are investiture rule, the formateur party, motives of politicians, agreement on the coalition formation, and political fragmentation. In presidential system, they are cabinet appointments, pork, and patronage. ; Рассмотрена концепция «коалиционного президенциализма». Также рассмотрены особенности построения коалиций в парламентских и президентских системах. Среди факторов, которые влияют на построение коалиций в парламентских системах, выделяют: правило инвеституры, партия-форматор, мотивы политиков, соглашение по поводу формирования коалиции, и политическую фрагментацию. В президентских системах этими факторами выступают: назначение в правительство, патронаж и «поощрения». ; Розглянуто концепцію «коаліційного президенціалізма». Також розглянуті особливості побудови коаліцій в парламентських і президентських системах. Серед факторів, які впливають на побудову коаліцій в парламентських системах, виділяють: правило інвеститури, партія-форматор, мотиви політиків, угода з приводу формування коаліції, і політичну фрагментацію. У президентських системах цими факторами виступають: призначення в уряд, патронаж та "заохочення".
