Suchergebnisse

Political philosophy, that rather disreputable, not very philosophical branch of philosophy, has always wanted to get out of politics, to put an end to this politics of politics, by finally speaking its truth. Ideally, the fond -est desire may be to find or invent a politics unaffected by the politics of politics (a truly moral politics, perhaps, of the kind Kant seems to encourage), but that desire is metaphysical through and through. So-called "cheap politics" is engaged in the politics of politics as soon as that phenomenon is engaged in politics, i.e. from the very first, "naturally" as Aristotle put it. The logos of politics is irreducibly affected by the kind of distortion and deceit that is usually – moralistically – associated with rhetoric or sophistry, with "spin tactics". Politics is always already the politics of politics.Key words: politics of politics, sophistry, spin tactics, rhetorical figure, politics of truth. ; Political philosophy, that rather disreputable, not very philosophical branch of philosophy, has always wanted to get out of politics, to put an end to this politics of politics, by finally speaking its truth. Ideally, the fond -est desire may be to find or invent a politics unaffected by the politics of politics (a truly moral politics, perhaps, of the kind Kant seems to encourage), but that desire is metaphysical through and through. So-called "cheap politics" is engaged in the politics of politics as soon as that phenomenon is engaged in politics, i.e. from the very first, "naturally" as Aristotle put it. The logos of politics is irreducibly affected by the kind of distortion and deceit that is usually – moralistically – associated with rhetoric or sophistry, with "spin tactics". Politics is always already the politics of politics.Key words: politics of politics, sophistry, spin tactics, rhetorical figure, politics of truth.

There is the question which haunts philosophy: how may be philosophy correlated with policy? The answer supposes the appeal to a so-called figure of philosopher-law-maker. Thus the author dwells in succession on three points: 1) comprehension of the figure of philosopher-law-maker in V. Descombes' political philosophy; 2) elucidation, basing on V. Descombes' directions, of the illusions generated by the above figure in the modern political thought; 3) this figure outline in Plato's and Rousseau's vision. The analysis brings the author to elucidation of divergences between substantiation philosophies which form the policy on rational principles and decisionist philosophies according to which policy is not the cause of substantiation, thus, political philosophy has to renounce any instance of fundamental reflection. In the author's opinion it is necessary to revise interpretations of Platonism and Rousseauism to understand the interrelation between the appearance of autonomous will or "ability to formulate" (Liotard), and a myth about the philosopher-law-maker. ; ***

The paper deals with key collisions (during late 2014 — late 2015), concerning the state of philosophical community and prospects of philosophy as the education and research discipline in Ukraine, related to the ambiguous introduction of the new Law about Higher Education. The author describes the attempts of the philosophical community to give such a response to the challenges which would rather agree with the principal propositions and a spirit of the new Law (principles of the university autonomy, in particular) and would simultaneously favor the improvement of teaching philosophy than would remove the latter from the education field. The principles which serve as foundation of the philosophy state in the reformed Ukrainian education have been formulated: (1) the balanced state of narrow-specialized and general education competences; (2) the basic place of philosophy in the system of the Western intellectual culture, reflected in the intersectoral strategy of UNESCO concerning philosophy (philosophy — school of freedom and democracy); (3) a necessity of confirmation of critical thinking, autonomy of intellect and mechanisms of non-totalitarian formation of the person identity. The stress is laid on the amorphous character of the home philosophical community as the cause of indeterminacy of its future. ; ***

The author considers the particularities of Jiddu Krishnamurti's negativism. Jiddu Krishnamurti is a well-known thinker, spiritual teacher, and master, who did not join in with anytrend of religion, philosophy or social and political movements. The atypical nature of his negativism is that Jeddah Krishnamurti rejects the external forms of achieving freedom and truth, emphasizing the impossibility of cultivating and developing a sense of love, and draws attention to the need for an internal revolution here and now. It is carried out only on the basis of a choiceless, total, and careful observation of the whole field of life, which includes the individual and society, the observer and the observed. Such observation leads to the destruction of the self as a center in which the past (experience) and projection (future) are intertwined. Being here and now, without any support for the past or for the future, a person realizes truth and freedom, and her/his only feeling is the love for the whole creation. The significance of the basic concepts used by Jiddu Krishnamurti several times to explain his position during meetings, as well as in his books is analyzed. These are concepts of active now, unconscious awareness, conditionality, denial, nothingness, emptiness, that make possible certain streamlining of his philosophy and defining its basic concepts. ; У статті розглянуто особливості неґативізму Джидду Крішнамурті — відомого мандрівного проповідника, мислителя, який не приєднався до жодного напрямку релігії, філософії чи суспільно-політичного руху. З'ясовано нетиповість його неґативізму, яка полягає в тому, що, відкидаючи зовнішні форми досягнення свободи та істини, наголошуючи неможливість культивувати та розвивати почуття любові, Джидду Крішнамурті звертає увагу на необхідність внутрішнього перевороту тут і тепер. Він здійснюється лише на ґрунті безоцінного тотального та уважного спостереження за цілим полем життя, яке містить у собі індивіда та суспільство, спостерігача та спостережуване. Таке спостереження веде до знищення «я», яке є центром, де переплітаються минуле (досвід) та проекції (майбутнє); опинившись тут і тепер, без жодного опертя на минуле чи на майбутнє, людина усвідомлює істину та свободу, а її єдиним почуттям є любов до всього творіння. Проаналізовано значення головних понять, якими Джидду Крішнамурті неодноразово послуговується для пояснення своєї позиції під час зустрічей та у своїх книжках: активне тепер, безоцінне усвідомлення, зумовленість, неґація, Ніщо, порожнеча, що дає можливість певним чином впорядкувати його філософію та визначити її головні поняття.

The paper deals with the historico-philosophical aspects of the conceptual interaction of philosophy and military theory in Ancient Greece and Roman Empire. The correlative links between philosophic theory of cognition, represented in Ancient philosophy and military history of Ancient world are analized. ; В статтi розглядаються iсторико-фiлософськi аспекти концептуальної взаємодiї фiлософiї та вiйськової теорiї в античнiй Грецiї та Римськiй iмперiї. Проаналiзовано корелятивнi зв'язки мiж фiлософською теорiєю пiзнання, представленою в античнiй фiлософiї, та мiлiтарною iсторiєю Давнього свiту.

The creativity of Spengler and the ambiguity of his theory have caused and continue to cause profound interest, as well as fierce debates. Spengler introduced his cultural historical doctrine in the book "The Decline of the West", in which he sought to reflect all the diversity of historical metamorphoses of humanity. His advanced concept of high cultures allowed him to approach the analysis of contemporary political processes from a historical perspective. "The Decline of the West" has already become an integral part of the European spiritual culture. This paper attempts to analyze Spengler's philosophy of history. During the research, the authors have used the comparative-historical method, the methodology of philosophical hermeneutics, as well as the integrative anthropological approach.

Статтю присвячено розгляду проблемних питань освітнього менеджменту в призмі сьогодення з філософсько­освітньої точки зору. Відокремлено філософсько­методологічні принципи освітнього менеджменту, найважливіші напрямки розвитку менеджменту у сучасній теорії та практиці освіти. В статті використовується метод­аналіз літератури, для розкриття поняття «менеджменту» у науковій спільності і його модернізація в процесі вживання в освітньому менеджменті. Сучасна філософія освітнього менеджменту представляє собою дві парадигми: гуманістичний і особисто­орієнтований, що пов'язані з процесом демократизації та децентралізації. З іншого боку, філософії постіндустріального суспільства і глобалізації, що відображається у ринкових механізмах. Тому головне завдання менеджменту знайти компроміс між двома освітніми парадигмами.З точки зору сучасного розвитку концепції управління освітою є надзвичайно важливим. Воно включає в себе виявлення ключових організаційних і управлінських проблем, що стоять перед сучасною освітою. Слід зазначити, що концепція управління освітою повинна бути заснована на фундаменті концепції національної освіти, яка включає в себе чітку стратегію і тактику реформ, чітке розуміння того, як потреби сьогоднішні і реалії українського суспільства та перспективи його розвитку в світі, який швидко змінюється, і глобальному характері адекватного розуміння нових вимог суспільства.У даній роботі управління описується як набір принципів, методів, організаційних форм і методів обробки навчально­виховного управління та навчально­пізнавального процесу, спрямованого на підвищення ефективності цих установ. ; Статтю присвячено розгляду проблемних питань освітнього менеджменту в призмі сьогодення з філософсько­освітньої точки зору. Відокремлено філософсько­методологічні принципи освітнього менеджменту, найважливіші напрямки розвитку менеджменту у сучасній теорії та практиці освіти. В статті використовується метод­аналіз літератури, для розкриття поняття «менеджменту» у науковій спільності і його модернізація в процесі вживання в освітньому менеджменті. Сучасна філософія освітнього менеджменту представляє собою дві парадигми: гуманістичний і особисто­орієнтований, що пов'язані з процесом демократизації та децентралізації. З іншого боку, філософії постіндустріального суспільства і глобалізації, що відображається у ринкових механізмах. Тому головне завдання менеджменту знайти компроміс між двома освітніми парадигмами.З точки зору сучасного розвитку концепції управління освітою є надзвичайно важливим. Воно включає в себе виявлення ключових організаційних і управлінських проблем, що стоять перед сучасною освітою. Слід зазначити, що концепція управління освітою повинна бути заснована на фундаменті концепції національної освіти, яка включає в себе чітку стратегію і тактику реформ, чітке розуміння того, як потреби сьогоднішні і реалії українського суспільства та перспективи його розвитку в світі, який швидко змінюється, і глобальному характері адекватного розуміння нових вимог суспільства.У даній роботі управління описується як набір принципів, методів, організаційних форм і методів обробки навчально­виховного управління та навчально­пізнавального процесу, спрямованого на підвищення ефективності цих установ. ; Article deals with the problematic issues of educational management with philosophical­educational point of view in terms of modernity. Apart philosophical and methodological principles of educational management, the most important trends in the development of modern management theory and practice of education. The paper used the method­analysis of the literature, to disclose the concept of "management" in the scientific community and its modernization process in use in educational management. Modern philosophy of educational management is a two paradigms: the humanistic and personally ­ oriented, that associated with the process of democratization and decentralization the other hand, the philosophy of the post­industrial society and globalization, is displayed in the market mechanisms. Therefore the main task of management to find a compromise between the two educational paradigms.In terms of the present development of the concept of educational management is extremely important. It involves identifying key organizational and management problems facing modern education because of its reform process. It should be noted that the concept of educational management should be based on the foundation of the concept of national education, which comprised a clear strategy and tactics of reform, a clear understanding of how today's needs and realities of Ukrainian society and the prospects for its development in a world that is rapidly changing and globalized adequate understanding of the new requirements of society.

The paper includes the authors view of the attempt of the philosophy of law and political philosophy to analyze the concept "tyranny" (illegitimate form of governing) in the context of new interpretation of classical Xenophon`s text "Hiero" performed by Leo Strauss and Alexandre Kojève. ; ***

Стаття має оглядовий характер i присвячена сучасним дослiдженням фiлософських проблем суспiльства в межах аналiтичної соцiальної i полiтичної фiлософiї. Розглядаються основнi роздiли фiлософiї суспiльства, до яких належать соцiальна онтологiя, соцiальна методологiяi полiтична фiлософiя. Зазначається, що цi роздiли зосереджуються наонтологiчних, епiстемологiчних та етичних проблемах соцiуму. Соцiальнаонтологiя вивчає соцiальнi сутностi, їхню природу, а також рiзноманiтнiвластивостi соцiальних сутностей i вiдношення мiж ними. Центральнимтут постає питання про природу суспiльства як особливого роду реальностii про структуру цiєї реальностi. Головне завдання соцiальної методологiї— дослiдження природи, форм i методiв отримання знання про соцiальну реальнiсть, розгляд питання, яким чином може i має здiйснюватисясам процес пiзнання цiєї реальностi. Полiтична фiлософiя визначаєтьсяяк фiлософський розгляд полiтичної сфери суспiльства, що складаєтьсяз полiтичних iнститутiв i полiтичних вiдношень, у ходi яких вiдбуваєтьсяреалiзацiя полiтики як такої. ; This paper is of a review character and is devoted to contemporarydirections in the philosophical problems of society within the framework ofanalytical social and political philosophy. I consider the basic disciplines ofthe philosophy of society, which include social ontology, social methodologyand political philosophy. It is observed that these disciplines focus on theontological, epistemological and ethical problems of society respectively. Social ontology investigates social entities, their nature, as well as the variousproperties of social entities and the relationships between them. The centralissue here is the nature of society as a particular kind of reality and thestructure of that reality. The main task of social methodology is to study thenature, forms and methods of gaining knowledge about social reality, to consider how the process of knowing this reality can and should be accomplished.Political philosophy is defined as a philosophical examination of the politicalsphere of society, which consists of political institutions and political relations,during which politics as such is developing.

У статті досліджено вплив філософії освіти на формування політичної культури особистості, громадянської освіченості, компетентності, досвіду громадянської участі в життєдіяльності суспільства та громадянської зрілості особистості. Особлива увага приділена проблемі формування і висловлення власної думки, раціонально-критичного мислення з проблем політичного життя суспільства. ; Influence of philosophy education on the formation of political culture of person, civil erudition, and competence, experience of civil participation in world's activity of society and civil maturity of person is researched in the article. Separate grants attention of problem the formation and giving one's view, rational-critical thought from the problem of political life society.

This article presents a philosophy of education as innovative tool to create abalance between theory and practice in educational activity. It focuses on the experienceand ways of implementing a philosophy of education curriculum inUkrainian pedagogical education under the transformation towards the democraticforms of political and economical life. The proposed project is aimed at formationeducated teacher (including informational and technological competency)by applying variables of philosophy of education: scientific, planning, action,pedagogical, and socio-systematic. The doctrinal changes of quality standards andthe content of education are possible when the main goal of all forms of pedagogiceducation is met - formation of a teacher as a «master of philosophy of education». ; У статті філософія освіти презентується якінноваційний засіб встановлення балансу між практикою і теорією в освітянській діяльності. Досліджуються досвід і шляхи впровадження навчального курсуфілософії освіти в педагогічній освіті України за умовсуспільної трансформації у напрямі до демократичнихформ політичного життя та економіки. Запропоновано комплекс програм, спрямованих на формування цивілізаційної, інформаційної, технологічної компетентності вчителя на основі змінних вимірів філософії освіти: наукознавчого, проектувального, дiяльнісного, педагогічного та соціосистемного. Умовою доктринальних змін стандартів якості та змісту освіти є підпорядкування розвитку усіх форм педагогічної освіти формуванню учителя як «магістра філософії освіти».

The article represents the review of ideas of Professor of Gyeongsang NationalUniversity Jin Wann Park about the teaching appropriateness of philosophy for childrenbeginning from the elementary school. His conception of democratic citizenshipeducation from philosophical point of view is analyzed. The goal, basis, stagesof carrying out of philosophical classes for children, teacher functions, auxiliarymaterials are determined based on Professor Park's master-class «Philosophy forchildren». Common search of aporia solution, exercising of critical, creative andemotional thinking, reading and discussing of adaptive philosophical texts are thekey components of such work. ; Стаття представляє огляд ідей професораНаціонального університету Гьонсан Джин ВанПарка стосовно доцільності викладання філософії для дітей, починаючи з початкової школи.Проаналізовано його концепцію демократичної громадянської освіти через філософію. Наоснові проведеного професором Парком майстер-класу з «Філософії для дітей» визначеномету, підґрунтя, основні етапи здійснення філософського заняття з дітьми, функції вчителя, допоміжні матеріали. Ключовими складовими такої роботи є спільний пошук розв'язання апорії, тренування критичного, креативного та дбайливогомислення, читання та обговорення адаптованих філософських текстів.

The article is devoted to philosophical and educational problems of knowing the universal context of civilization's development and determining the main priorities of personality's education in the new era. The different forms of world's cognition (imagination, fantasy, dream, intuition etc.) enable "looking into tomorrow" and creating the image of the future, analog of which a human history have never had. Anticipation of possible contours or creation of a new history is possible only on the base of universal experience, one's cultural tradition, and the lessons of world and national history, universal values, elaborated during civilization's development. The new philosophy of education's priority is the Personality in her/his value dimension. Education, culture, literature, art, religion, morality, political education etc. have to overcome one of the totalitarian society's consequences, i.e. disrespectful attitude to Personality in Ukraine. ; Стаття присвячена філософсько-освітнім проблемам освоєння загальнолюдського контексту розвитку цивілізації та виокремленню основних пріоритетів навчання і виховання людини нової епохи. Різні форми освоєння світу, такі як уява, фантазія, мрія, інтуїція тощо, дозволяють "зазирнути в замежжя завтрашнього дня", сформувати образ майбутнього, аналога якого історія ще не мала. Прогноз можливих контурів майбутнього або нове історичне творення має розгортатись з урахуванням загальноцивілізаційного досвіду, надбань власної культурної традиції, уроків світової і національної історії, базуватись на цінностях, вироблених в процесі цивілізаційного розвитку. Пріоритетом нової філософії освіти постає Людина в її ціннісному вимірі. Подолати зневажливе ставлення до Людини, що залишилось в Україні у спадок від тоталітарного суспільства, покликані освіта, культура, література, мистецтво, релігія, мораль, політичне виховання тощо.

The paper considers four versions of the origin of the word «philosophy». The first version: the word «philosophy» comes from Pythagoras. The second version: the word «philosophy» was already used in the second half of the 5-th century BC in Athens. Author proposes two versions of his own. The first one: to consider politician Pericles as a possible author of the word «philosophy». The second one: to consider historian Herodotus as a possible author of the word «philosophy». ; Розглядаються чотири версiї походження слова «фiлософiя». Перша версiя: Пiфагор є автором слова «фiлософiя». Друга версiя: слово «фiлософiя» вже була у вжитку у другiй половинi V столiття до н. е. в Афiнах. Автор пропонує двi власнi версiї. Перша версiя: можливим автором слова «фiлософiя» є полiтик Перикл. Друга версiя: можливим автором слова «фiлософiя» є iсторик Геродот.

Based on the semiotic-philosophical concept of P. Ricoeur, the psychoanalytical, social, ethical and political mechanisms that accompany the processes of collective identity were examined. The features of the "working" memory and the passive remembering of how the interpretations of the historical past and inherited ideological heritage were revealed. The influences of the constructive and destructive mnemonics in the public consciousness, the culture of law, and the sphere of ethical values were analysed. The recognition and responsible work on the controversial legacy experiences are more effective for constituting an integrated identity, rather than their ideological ritualization or deterrence. Key words: working memory, pathological memory, uncritical remembering, exchange of memories. ; На прикладі семіотично-філософського дослідження П. Рікера про явище пам'яті розглянуто психоаналітичні, соціальні, етико-політичні механізми, що супроводжують процеси колективної ідентифікації спільноти. Розкрито особливості впливу "працюючої" пам'яті та пасивного пригадування на способи інтерпретації історичного минулого й успадкованої ідейно-світоглядної спадщини. Проаналізовано впливи конструктивних й деструктивних мнемотехнік на суспільну свідомість, культуру права та сферу етичних цінностей. Доведено, що непримусове та відповідальне розпрацювання контроверсійних успадкованих переживань є більш дієвим для конституювання цілісної тотожності, ніж їхня ідеологічна ритуалізація чи стримування.Ключові слова: працююча пам'ять, патологічна пам'ять, некритичне пригадування, обмін пам'ятями.