The process of transformation of the party system in Ukraine is showed and the effect of the reform in 1997 on the structuring of the party system is described. An election in 2002, as a catalyst for political life in Ukraine is characterized ; Рассматривается процесс трансформации партийной системы Украины и описывается влияние реформы 1997 г. на структуризацию партийной системы. Характеризуются выборы 2002 г., как катализатор политической жизни общества в Украине. ; Розглядається процес трансформації партійної системи України та описується вплив реформи 1997 р. на структуризацію партійної системи. Характеризуються вибори 2002 р., як каталізатор політичного життя суспільства в Україні
Стаття присвячена аналізу розвитку українських ЗМІ від часу отримання незалежності до постмайданної України 2014–2017 рр. Розглянуті чинники, що впливали на процес виникнення приватних ЗМІ, перебудову державних медіаресурсів. Особлива увага приділена олігархізації ЗМІ, підпорядкуванню їх великим фінансовим групам та намаганню впливати на медіа після т. зв. журналістської революції 2004 р. Серед висновків прослідковується теза, що попри видимість відвоювання основ свободи слова кількома революціями явище джинси, замовних матеріалів, віра політиків і партій, що довіру громадян можна купити через ЗМІ, створює ілюзію демократії у медіасфері. Парадоксально, але найбільше свободи слова у ЗМІ було на початку 1990-х рр. ; The article is covers the history of media after the fall of USSR to post-war Ukraine 2014–2017. This period as marked by reconstruction of state media and develop of private media. Emphasis is put on oligarchization of the media and subordination them to the large financial groups. As follows they try to influence the content of media after the so-called «Journalistic revolution». The main conclusion is that despite the apparent expression of the freedom of speech in several revolutions, the phenomenon of «jeansa» (paid journalism), the faith of politicians and parties, that the trust of citizens can be bought through the media, creates the illusion of democracy in the media. Paradoxically, the greatest freedom of thought and speech in the media was in the early 1990's. Precisely since the end of 1990th the government and tycoons conceived media may be under pressure via its outbidding or destroying. So called «temnyky» appeared at the beginning of 2000th as a secret instructions from the government on the way some event must be covered. Government and tycoons found the way to influence media even after journalists achieved elimination of «temnyky» practice — bribing practice has been invented. It involved only some journalists at first, but later covered whole editorial offices and holdings. Hidden ads phenomenon, so called «jeansa», still exist today and is wide spread. IMI regional representatives found up to 400 corrupted materials in regional Internet-media during pre-election period. It is the «freedom of corruption chances» as result of Ukrainian media degrading. ; Статья посвящена анализу развития СМИ со времени получения Украиной независимости до постмайданной Украины 2014–2017 гг. Рассмотрен процесс возникновения частных СМИ, перестройки бывших государственных медиаресурсов. Особенное внимание уделено олигархизации СМИ, подчинению их крупным финансовым группам и попыткам влияния на медиа после т. н. журналистской революции 2004 г. Среди выводов статьи прослеживается тезис, что, не смотря на видимость отвоевания основ свободы слова несколькими революциями, явление «джинсы», т. е. заказных материалов, вера политиков и партий в то, что доверие граждан можно купить посредством СМИ, создает иллюзию демократии в медиасфере. Парадоксально, но настоящая свобода слова и мнений была в СМИ в начале 1990-х.
Contradictions between the social functions of ideology phenomenon are regarded. Conception of ideology as the system of axiological orientations within separate social groups or society in toto, providing its cultural identity and reproducibility, is proposed. The legal content of the principle of political pluralism, its constitutional scope and ideological principles of consolidation of political nation in Ukraine are analyzed on the basis of the Constitutions of Ukraine and post-socialist states. ; Розглянуто суперечності між соціальними функціями феномена ідеології. Запропоновано розуміння ідеології як системи ціннісних орієнтацій окремих соціальних груп чи усього суспільства, що забезпечує їх культурну ідентичність і відтворюваність. За матеріалами конституцій України та постсоціалістичних держав проаналізовано юридичний зміст засади ідеологічного плюралізму, його конституційні межі та ідеологічні основи консолідації політичної нації в Україні.
The influence of religion and churches on the democratic processes in the world, the beginnings of the spiritual rebirth of Ukraine and the current situation in the religious sphere in our country are analyzed in the article. The attention is paid to the activity of totalitarian sects, lack of moral standards in the Ukrainian society. The causes and consequences of secularization in the West and in contemporary Ukraine are investigated, the need for ideological orientations as for the Ukrainian society, and for the Ukrainian state are emphasized. ; The influence of religion and churches on the democratic processes in the world, the beginnings of the spiritual rebirth of Ukraine and the current situation in the religious sphere in our country are analyzed in the article. The attention is paid to the activity of totalitarian sects, lack of moral standards in the Ukrainian society. The causes and consequences of secularization in the West and in contemporary Ukraine are investigated, the need for ideological orientations as for the Ukrainian society, and for the Ukrainian state are emphasized.
The influence of religion and churches on the democratic processes in the world, the beginnings of the spiritual rebirth of Ukraine and the current situation in the religious sphere in our country are analyzed in the article. The attention is paid to the activity of totalitarian sects, lack of moral standards in the Ukrainian society. The causes and consequences of secularization in the West and in contemporary Ukraine are investigated, the need for ideological orientations as for the Ukrainian society, and for the Ukrainian state are emphasized. ; The influence of religion and churches on the democratic processes in the world, the beginnings of the spiritual rebirth of Ukraine and the current situation in the religious sphere in our country are analyzed in the article. The attention is paid to the activity of totalitarian sects, lack of moral standards in the Ukrainian society. The causes and consequences of secularization in the West and in contemporary Ukraine are investigated, the need for ideological orientations as for the Ukrainian society, and for the Ukrainian state are emphasized.
In given article different approaches to understanding pluralistic democracy are considered. Concepts of democracy under prism of pluralism theories are analysed. ; В данной статье рассматриваются различные подходы к пониманию плюралистической демократии. Анализируются концепции демократии сквозь призму теории плюрализма.
The paper is devoted to the views of V. Lypynski. On the basis of national integration, national conservatism the meaning of "Ukrainian thinker of Polish culture" are explained. The attention is paid to content Lypynski's klassocratiya and his understanding of conservatism as respect for authority, discipline and order. Lypynski's contribution to the theory of elites, the legitimacy of government is presented, the views Lipinsky, which is extremely important for understanding the current state of Ukrainian society and Ukrainian state are emphasized. ; The paper is devoted to the views of V. Lypynski. On the basis of national integration, national conservatism the meaning of "Ukrainian thinker of Polish culture" are explained. The attention is paid to content Lypynski's klassocratiya and his understanding of conservatism as respect for authority, discipline and order. Lypynski's contribution to the theory of elites, the legitimacy of government is presented, the views Lipinsky, which is extremely important for understanding the current state of Ukrainian society and Ukrainian state are emphasized.
The complex and irrational problem of historical experience negative influence sets the trend for sociocultural researches. The solution of this problem facilitates the support of pluralism values in cultural and social fields. Ukraine belongs to the diversified community of the contemporary world. The diversity of the Ukrainian society can be a reason for decomposition and defragmentation of the Ukrainian society and a basis for social prosperity as well. The task of this sociocultural is the analysis of the inclusive vision designing in the modern Ukrainian society. The international institutional experience is the important part of pluralism standard introduction by means of the dialogical social strategy. The conclusion of this article confirms the following thesis : in modern societies clarification of global advantages of sociocultural diversity is based on the transcendental identity.The object of this research is clarification of principal questions of the inclusive vision. The analysis of the inclusive vision designing in contemporary Ukraine promotes social and cultural advantages of pluralism. The peculiar trait of pluralism in a community is a result of self-determination which is not a synonym of the cultural, political and ethnic diversity. The pluralism is a challenge of the global diversity.The content of this article represents a correlation between the myth of origin and the inclusive vision. The globalization fear and the social resentment are based on precritical thinking. In the global world the space of civic culture is not territorial or ethnic. The symbolic production of cultural and social fields in the civic culture is based on the transcendental identity which is not formed by presumption of common origins and collectivity but by mutual respect and security for everyone ; Утверждается, что преодоление влияния негативного исторического контекста на культурное и социальное поле возможно через утверждение ценностей плюрализма в современном обществе. Становление публичности общественной жизни на уровне взаимосвязи этнической и национальной идентичности составляет одно из актуальных направлений стратегии социокультурных исследований. Показано, что многообразие украинского общества может быть как причиной расслоения и дефрагментации социального поля Украины, так и основой общества процветания.Выяснение основных вопросов инклюзивного видение составляет цель данного исследования. Задачей стратегии социокультурных исследований является анализ конструирования инклюзивного видение в современной Украине. Показано, что стратегия исследования мирового институционального опыта плюрализма является важной составляющей утверждения преимуществ глобальной ценности социокультурного многообразия. Отмечается, что особенностью плюрализма является то, что он представляет собою результат самоопределения общества, а не синоним социокультурного многообразия. Плюрализм является ответом на вызов мирового разнообразия.Соотношение мифа происхождения и инклюзивного видения представляет собой основное содержание данного исследования. Показано, что глобализационная фобия и социальный ресентимент основываются на докритическом мышлении. В глобальном мире образуется пространство гражданской культуры, которая является нетерриториальной и неэтнической. Символическое производство социального и культурного полей гражданской культуры основывается на трансцендентальной идентичности, которая основывается не на предположении родства и общности, а на взаимном уважении и безопасности для всех. ; Подолання впливу негативного історичного контексту на культурне та соціальне поле можливо через утвердження цінностей плюралізму в сучасному суспільстві. Україна належить до диверсифікованих суспільств. Становлення публічності суспільного життя на рівні взаємозв'язку етнічної та національної ідентичності становить однин із актуальних напрямків стратегії соціокультурних досліджень. Різноманіття українського суспільства може бути як причиною розшарування та дефрагментації соціального поля України, так і стати основою суспільства процвітання.З'ясування основних питань інклюзивного бачення становить мету даного дослідження. Завданням стратегії соціокультурних досліджень є аналіз конструювання інклюзивного бачення в сучасній Україні. Стратегія дослідження світового інституційного досвіду плюралізму є важливою складовою утвердження переваг глобальної цінності соціокультурного різноманіття. Особливістю плюралізму є те, що він становить результат самовизначення суспільства, а не синонім соціокультурного різноманіття. Плюралізм є відповіддю на виклик світового різноманіття.Співвідношення міфу походження та інклюзивного бачення становить основний вміст представленого дослідження. Глобалізаційна фобія та соціальний ресентимент ґрунтуються на докритичному мисленні. В глобальному світі утворюється простір громадянської культури, яка не територіальна та не етнічна. Символічне виробництво соціального та культурного полів громадянської культури засновується на трансцендентальній ідентичності, яка основується не на припущеннях спорідненості та спільності, а на взаємній повазі та безпеці для всіх.
Defined the specific functioning of political discourse, his specificity, priority definitions. Defined heuristic possibilities of political discourse. It was found specific political identity in the context of political discourse and variability of this concept by the corellation with the alien concept.Key words: alien, political discourse, political identity, pluralism, concept, individuality. ; Визначено специфіку функціонування політологічного дискурсу, його особливості, пріоритетні характеристики й евристичні можливості. З'ясовано своєрідність політичної ідентичності в контексті політологічного дискурсу, а також змінюваність цього поняття через співвідношення із концептом чужинця.Ключові слова: чужинець, політологічний дискурс, політична ідентичність, плюралізм, концепт, індивідуальність.
Ева Старжинська-Костюшко. Антиномии толерантности: западноевропейскийконтекст. Идея толерантности является творением западной культуры. Возникла в эпохуВозрождения в ответ на споры, раздоры, преследования и религиозные войны. Предвестникамитолерантности в западной культуре были философы-гуманисты: Эразм Роттердамский иНиколай Кузанский.Сегодня принципы толерантности гарантированы в законодательстве демократическихгосударств: запрет дискриминации по цвету кожи, этническому или общественномупроисхождению, по языку, политическим убеждениям, месту рождения и др. Но правовыегарантии совсем не значат, что толерантность стала повсеместно признанной ценностью.Нынешние проблемы с толерантностью начались тогда, когда это понятие стали относить ксфере обычной морали. Толерантность является аксиомой современной демократии, но ееформула в свете критики противников и проблем с которыми мы имеем дело сегодня, требуетдискуссии.Ключевые слова: толерантность, демократия, плюрализм, критический плюрализм,К. Поппер, П. Ярошинский, Я. Голувка.Ewa Starzyńska-Kościuszko. Antinomies of tolerance: West-European context. In thearticle I present the idea of antimonies of tolerance. Despite the fact that tolerance is guaranteedby the legislation of democratic countries, the formula of tolerance popularized by liberalsseems to be problematic. Nowadays we face the disproportion between the universality oftolerance propagation and the acts of intolerance, which are the results of the very tolerance.Antimonies of tolerance are currently expressed by the presence of on one hand – thepropagators and defenders of tolerance and on the other hand – the enemies (the opponents ofunlimited tolerance). In the article I depict the arguments "for" and "against" tolerance, as wellas the problem of the boundaries of tolerance.Keywords: tolerance, democracy, pluralism, critical pluralism, K. Popper, J. Rowls,P. Jaroszyński, J. Hołówka
The author has made an attempt to define institutional peculiarities of the party system evolution in Poland during democratic transition. There have been contemplated political and historical prerequisites for its establishment, the functioning and characteristic features of the legal basis as well modern tendencies in the consolidation of the Polish party system.It has been determined that among the main political and historical prerequisites for the Polish multiparty system development one should mention the following: public riots in the late 1970s – early 1980s, the evolution of the trade union «Solidarity» into a mass oppositional sociopolitical institution, public activities of a number of illegal oppositional organizations, appearance of political reformers within the reigning Communist party.The party system in Poland went through decades of evolution with certain stages, such as: party system with a dominant hegemon party (1952–1989), heterogenous multiparty system (1989–1993), moderate pluralism (1993 – up till present). Multiparty system consolidation was marked by elaboration of the legal basis for political parties' performance along with regulation of the election process, particularly legislation on political parties (1990, 1997) and on Elections to the Seym (1993, 2001). At present the party system in Poland functions within the framework of the 2 key parties' performance: «Law and Justice» and «Civic Platform». These 2 parties have formed the government in turn. ; Зроблена спроба визначити інституційні особливості еволюції партійної системи Польської Республіки у контексті демократичного переходу. Розглянуто політикоісторичні передумови становлення, специфіку нормативнозаконодавчої бази функціонування та сучасні тенденції консолідації політикопартійного простору Польщі.Визначено, що історикополітичними передумовами становлення багатопартійності в Польщі стали народні заворушення кінця 1970их – початку 1980их рр., еволюція профспілки «Солідарність» у масовий опозиційний суспільнополітичний інститут, суспільна діяльність ряду нелегальних опозиційних організацій, поява політиківреформаторів у середовищі правлячої комуністичної партії.Партійна система Польщі пройшла кілька десятирічну еволюцію: партійна система з партією гегемоном (1952–1989 рр.); атомізована багатопартійність (1989–1993 рр.); партійна система поміркованого плюралізму (1993 р. – дотепер). Закріплення багатопартійності позначилось розробкою чіткої нормативноправової бази функціонування політичних партій та регулювання виборчого процесу, зокрема законодавства про політичні партії (1990 р., 1997 р.) та про вибори до Сейму (1993 р., 2001 р.). На сучасному етапі загальну конфігурацію партійної системи Польщі визначають дві політичні сили – «Право і справедливість» та «Громадянська платформа», які почергово впливають на формування уряду. ; Зроблена спроба визначити інституційні особливості еволюції партійної системи Польської Республіки у контексті демократичного переходу. Розглянуто політикоісторичні передумови становлення, специфіку нормативнозаконодавчої бази функціонування та сучасні тенденції консолідації політикопартійного простору Польщі.Визначено, що історикополітичними передумовами становлення багатопартійності в Польщі стали народні заворушення кінця 1970их – початку 1980их рр., еволюція профспілки «Солідарність» у масовий опозиційний суспільнополітичний інститут, суспільна діяльність ряду нелегальних опозиційних організацій, поява політиківреформаторів у середовищі правлячої комуністичної партії.Партійна система Польщі пройшла кілька десятирічну еволюцію: партійна система з партією гегемоном (1952–1989 рр.); атомізована багатопартійність (1989–1993 рр.); партійна система поміркованого плюралізму (1993 р. – дотепер). Закріплення багатопартійності позначилось розробкою чіткої нормативноправової бази функціонування політичних партій та регулювання виборчого процесу, зокрема законодавства про політичні партії (1990 р., 1997 р.) та про вибори до Сейму (1993 р., 2001 р.). На сучасному етапі загальну конфігурацію партійної системи Польщі визначають дві політичні сили – «Право і справедливість» та «Громадянська платформа», які почергово впливають на формування уряду.
The article reviews the approaches to defining of ideology and its interaction with political science. It is determined criteria for distinguishing ideological and scientific knowledge in political discourse. These categories is compared and classified in ideological perspective by examining ferial and theoretical types of worldview. Key words: political science, ideology, theoretical outlook, features of ideology, scientific pluralism. ; Розглянуто підходи до визначення ідеології, її взаємодії з політичною наукою. Виокремлено критерії для розмежування ідеологічного та наукового знання в політичному дискурсі. Здійснено порівняння й розподіл цих категорій у світоглядному аспекті в контексті буденного й теоретичного типів світогляду. Ключові слова: політична наука, ідеологія, теоретичний світогляд, ознаки ідеології, науковий плюралізм.
Modern educationally-training practices are rethought and cardinally changed: fromnormatively -repressive pedagogics to democratically-pluralism. The modernization of nativeeducation supposes the creation of integral pedagogical conception that would assist in thebeing rootness of man in the ontological and local measuring on the basis of various socioculturalpractices and development of ability of self- creation. ; Сучасні освітньо-виховні практикипереосмислюються та кардинально змінюються, спрямовуючись від нормативістсько-репресивної педагогіки до демократично-плюралістичної. Модернізаціявітчизняної освіти потребує створення цілісної педагогічної концепції,яка б сприяла буттєвісному вкоріненню людини в онтологічному та ло-кальному вимірі (на вітчизняному ґрунті), на основі розмаїття соціокультурних практик і розвитку вміння самотворення.
The article reviews the most common European scientific concept of interaction between government and business. On this basis, the analysis of the main achievements and shortcomings of theoretical and methodological approaches to the study of business as a political actor. Interest groups and pressure groups are a form of protective groups that influence the actions of the modern authorities, both in Europe and in Ukraine . In terms of pluralism, society is composed of a large number of interest groups and pressure groups representing the interests of all significant population and compete for influence over state power. This competition takes place in the framework of multi-sectoral partnerships that achieved consensus on the basic foundations of economic and political systems and the acceptable level of conflict. Competition between groups - between sectors of society - provides a condition in which no group dominates and remains a balance of interests . This balance is crucial for the stability of the existing social system. The author concludes that further development of partnership relations between the state and business in Ukraine in the spirit of European tradition should be based on the principles of liberal corporatism. ; У статті розглянуто найбільш поширені в Європі наукові концепції взаємодії влади та бізнесу. На їх основі проведено аналіз основних досягнень і недоліків теоретико-методологічних підходів до вивчення бізнесу як політичного актора. Групи інтересів та групи тиску є різновидами протекціоністських груп, які впливають на дії сучасної влади, як в Європі так і в Україні. З погляду плюралізму, суспільство складається з великої кількості груп інтересів і груп тиску, які представляють всі значні інтереси населення і конкурують між собою за вплив на державну владу. Ця конкуренція проходить у рамках міжсекторального партнерства, тобто досягнутого консенсусу з приводу базових основ економічної і політичної системи та допустимого рівня конфлікту. Конкуренція між групами - між секторами суспільства ...
The paper considers various conceptions of the phenomenon of political, summarizes some results and elucidates some possibilities of a phenomenolical approach in social and political science. The author points out that the phenomenology of political world by K.Held presents an example of the construction of the phenomenological theory of politics which is alternative to positivist, structuralist, marxist, and omher approaches to political reality. ; В статті розглядаються різні концепції феномену політичного, узагальнюються досягнення та виявляються можливості феноменологічного підходу в соціальних і політичних науках. Підсумовуючи, автор зауважує, щофеноменологія політичного світу К. Гельда демонструє приклад можливості витворення феноменологічної теорії політики, альтернативної до позитивістського, структуралістського, марксистського та інших підходів до смислення політичних явищ.
