Suchergebnisse

The work investigates the factors of unstable internal and external environments, and reviews the theoretical and methodological approaches to the application of chaos theory in political science, particularly in the field of public policy and international relations. The article also outlines the range of factors exerting an entropic influence on policy-making processes, and defines the most efficient models of political decision-making in the context of dynamic development of nonlinear social systems. Keywords: political decisions, chaos theory, nonlinear systems, shock events, bifurcation points, butterfly effect, entropy factors. ; Досліджено чинники нестабільного внутрішнього та зовнішнього середовища. Розглянуто теоретико-методологічні підходи до застосування теорії хаосу в політичній науці, зокрема у сфері публічної політики й міжнародних відносин. Визначено спектр факторів, які мають ентропійний вплив на політикотворчі процеси, й оптимальну модель ухвалення політико-управлінських рішень у контексті динамічного розвитку нелінійних соціальних систем. Ключові слова: політичні рішення, теорія хаосу, нелінійні системи, шокові події, точки біфуркації, «ефект метелика», ентропійні фактори.

In the article, the conceptual basis of the discussion of political solutions in contemporary political science is revealed. The stages of evolution of political decisionizm and its reflection on political theory is defined. The stages of political decision-making process in conditions of sustainable democracy and transition countries are represented. The paradigmatic dimension of the study of political decisions as a scientific problem is revealed. Attention is paid to the positions of the effectiveness and efficiency of policy decisions in a multidisciplinary scientific perspective. It is noted that the contradictions between the demands of the effectiveness and rationality of the political decisions projects are visible. It is proved that the decision-making centers are oriented to the logic of administrative control and forced to change priorities in accordance with the changes of the political situation and balance of the interaction between the political forces. It is emphasized that decision-making process formalizes available alternatives and predicts the con-sequences of actions. In general, there is a trend towards the standardization of the political decision-making process.Key words: political solution, political procedure, political efficacy, political rationality, political result, political discourse. ; У статті розглядаються концептуальні засади обговорення політичних рішень у сучасній політичній науці, визначаються етапи еволюції політичного децизіонізму та його відображення в політичній теорії. Роз-глядаються етапи ухвалення політичних рішень в умовах сталої демократії й транзитивних країн. Вивчаються парадигмальні виміри політичних рішень як наукової проблеми. Звертається увага на позиції щодо ефектив-ності та раціональності політичних рішень у міждисциплінарній науковій перспективі. Зазначається, що про-тиріччя між вимогами ефективності й раціональності проектних політичних рішень проявляються у сфері взаємодії державно-владного управління та політичних чинників. Доводиться, що центри прийняття рішень, налаштовані на директивно-адміністративну логіку управління, змушені змінювати пріоритети відповідно до зміни політичної кон'юнктури й зміни балансу взаємодії між політичними силами. Підкреслюється, що діяль-ність щодо ухвалення рішень є процесом, який формалізує наявні альтернативи й прогнозує наслідки певних дій. У цілому існує тенденція до стандартизації процесу управлінських рішень. Визначається, що стандарт-ність ухвалення рішень у ситуаціях невизначеності доповнюється впливом зовнішніх чинників. Ключові слова: політичне рішення, політична процедура, політична ефективність, політична раціо-нальність, політичний результат, політичний дискурс.

This text deals with main factors in the EU political decision making process in the context of its fractionalization. The main role of "center - periphery" relations within the EU and the degree of influence of its particular members in terms of geographical location, economic, political and sociocultural features in this process is underlined. ; В статье анализируются механизмы и системы принятия политических решений в Европейском Союзе в контексте структурной фракционализации сообщества, связей между центром и периферией. Исследуется степень влияния различных государств-членов Сообщества на этот процесс, исходя из их географического расположения, цивилизационных, экономико-политических и социокультурных характеристик. ; У статті розглядаються основні чинники процесу прийняття політичних рішень у Європейському Союзі в контексті фракціоналізації об'єднання та відносин між його центром і периферією. Досліджується ступінь впливу різноманітних держав-членів Співтовариства на цей процес, залежно від їх економіко-політичних, географічних і соціокультурних характеристик.

Присвячено актуальній проблематиці становлення та розвиток політичноїсистеми Європейського Союзу. Акцентовано увагу на особливостях функціонування основних інститутів ЄС як основних центрів прийняття політичних рішень. ; The article is sanctified to the actual range of problems of becoming and development of the political system of European Union. An author accents attention on the features of functioning of basic ЕU institutes as centers of acceptance of political decisions.In the political system of the EU, as well as any viable system, there is constant interaction and feedback between the input (demands and support) and output (political decisions and actions to implement them). However, compared with other democratic political systems, the feedback circuit in the political system of the EU is relatively weak. The fact that the EU citizens receive overwhelming share information on government policies and processes of the EU national media instead of pan-European media sources. Furthermore, since the national media is focused primarily on the work of national governments and the issues and problems of policy, national elites of member states are major prefilter of the flow of information about the EU.Thus, the feature of the EU has a wide range and complexity of its political processes, which are characterized by a large number of participants, a lot of actions within EU institutions and the member states, and interact among each other based on different rules and decision-making procedures. Specific combinations of participants and access channels to the EU political process in each case is due to several factors, one of which is the Community treaties that establish procedures for making decisions and determining the circumstances under which each of these procedures should be applied. ; Посвящено актуальной проблематике становления и развития политической системы Европейского Союза. Акцентируется внимание на особенностях функционирования основных институтов ЕС как центров принятия политических решений

The essential features and forms of activities of non-governmental expert and analytical frames as subjects of political decision-making are examined. It is demonstrated the specific of main problems of its forming and development of Ukrainian society. Proposes recommendations about perspectives to attach to independent expert and analytical centers and agencies to the process of preparation, decision-making and realization of political resolutions and programs in Ukraine. ; Раскрываются сущностные характеристики и формы деятельности неправительственных экспертно-аналитических структур как субьектов принятия политических решений. Показывается специфика, основные проблемы их формирования и развития в украинском обществе. Предложены рекомендации относительно перспектив приобщения независимых экспертно-аналитических центров и агентств к процесу підготовки, принятия и реализации политических решений и программ в Украине. ; Розкрито сутнісні характеристики та форми діяльності неурядових експертно-аналітичних структур як суб'єктів процесу прийняття політичних рішень. Показано специфіку, основні проблеми на шляху їх формування й розвитку в українському суспільстві. Запропоновано рекомендації щодо перспектив залучення незалежних експертно-аналітичних центрів і агентств до процесу підготовки, прийняття та реалізації політичних рішень і програм в Україні.

The paper presents a study of the determinants of production axiological political decisions in the spectrum of trends in political governance. Outlines aspects of theoretical discourse on issues of political decision-making. Formulated methodological principles of the analysis of policy decisions through the prism of values, norms and socio-cultural factors. ; Представлено исследование аксиологических детерминант производства политических решений в спектре тенденций развития политического управления. Очерчены аспекты теоретического дискурса, касающиеся проблематики принятия политических решений. Сформулированы методологические принципы анализа политических решений сквозь призму ценностно-нормативных и социокультурных факторов. ; Представлено дослідження аксіологічних детермінант творення політичних рішень у спектрі тенденцій розвитку політичного управління. Окреслено аспекти теоретичного дискурсу, дотичні до проблематики прийняття політичних рішень. Сформульовано методологічні принципи аналізу політичних рішень крізь призму ціннісно-нормативних і соціокультурних чинників.

The paper presents a study of the determinants of production axiological political decisions in the spectrum of trends in political governance. Outlines aspects of theoretical discourse on issues of political decision-making. Formulated methodological principles of the analysis of policy decisions through the prism of values, norms and socio-cultural factors. ; Представлено исследование аксиологических детерминант производства политических решений в спектре тенденций развития политического управления. Очерчены аспекты теоретического дискурса, касающиеся проблематики принятия политических решений. Сформулированы методологические принципы анализа политических решений сквозь призму ценностно-нормативных и социокультурных факторов. ; Представлено дослідження аксіологічних детермінант творення політичних рішень у спектрі тенденцій розвитку політичного управління. Окреслено аспекти теоретичного дискурсу, дотичні до проблематики прийняття політичних рішень. Сформульовано методологічні принципи аналізу політичних рішень крізь призму ціннісно-нормативних і соціокультурних чинників.

The article presents the dynamics of the provision of administrative services of the region by type. The dynamics of the number of administrative services provided as a result of making managerial decisions is considered, and the proportion of administrative services provided by types as a result of making managerial decisions is investigated. The factors that led to an increase in the provision of administrative services were described. The dynamics of administrative services provided for registration of citizens in this territory is presented and the rates of their growth are calculated. The analysis of the administrative services provided to people with disabilities with the departure to their place of residence. An assessment of the level of administrative services is made. The main ways of improving the quality and efficiency of developing and making managerial decisions in the field of providing administrative services are substantiated.

The paper provides an insight into the peculiarities of political decision-shaping and making in the European Union. It relies on the intergovernmental approach, the consensus and multilevel governance models to determine the basic cleavages in the European policy-making processes. The paper also presents the potential trajectories of fractionalization of political players depending on the main areas of decision-making at the EU level in geopolitical and integrational aspects. Key words: political decisions, the European Union, fractionalization, European parties, elites. ; У статті висвітлюються особливості процесу вироблення й ухвалення політичних рішень в Європейському Союзі. Використовуючи міжурядовий підхід, консенсусні моделі та моделі багаторівневого урядування, виявлено основні кліважі у європейських політикотворчих процесах. Представлено потенційні траєкторії фракціоналізації політичних гравців відносно основних сфер ухвалення рішень у ЄС у геополітичному та інтеграційному аспектах. Ключові слова: політичні рішення, Європейський Союз, фракціоналізація, європейські партії, еліти. В статье освещаются особенности процесса выработки и принятия политических решений в Европейском Союзе. Используя межправительственный подход, консенсусные модели и модели многоуровневого управления выявлены основные кливажи в европейских политикотворческих процессах. Представлены потенциальные траектории фракционализации политических игроков относительно основных сфер принятия решений в ЕС в геополитическом и интеграционному аспектах. Ключевые слова: политические решения, Европейский Союз, фракционализация, европейские партии, элиты. The paper provides an insight into the peculiarities of political decision-shaping and making in the European Union. It relies on the intergovernmental approach, the consensus and multilevel governance models to determine the basic cleavages in the European policy-making processes. The paper also presents the potential trajectories of fractionalization of political players depending on the main areas of decision-making at the EU level in geopolitical and integrational aspects. Key words: political decisions, the European Union, fractionalization, European parties, elites.

The article is devoted to the research of dispositions that regulates decision-making process of substance addicts. Decision making process is often marked as one of a key links, that leads to addiction and then became impaired of its consequences – behavior altering and comorbid disorders of cognitive functioning. Defining this premorbid and comorbid specific could be helpful with understanding of addiction phenomena as whole. Comparing two groups by Mann-Whitney statistic criteria — a group of substance addicts and group of non-addicts have shown a list of specific tendencies in the manifestation of personal dispositions that confirmed as decision-making moderators.

For the group of addicts is more inherently to have a higher degree of hypervigilance and intuitive ability, than for a control group, less inherently to have a higher level of vigilance, tolerance for ambiguity, as well as high intolerance for ambiguity. This points to tendency to make decisions in more impulsive way, and make more biased processes of rational regulation, especially in stress-rich environment. As for the perception of the temporal perspective, the orientation towards the hedonistic "here and now" before future consequences is more appropriate, combining with enhanced negative-past perception. Therefore, addicts time perception is another important axis of decision-making process analysis.

In general, discovered features in individual dispositions of addicts, could point to the style-specific signature of decision-making process that can be localized within the predominance of implicit, rapid, intuitive processes, mostly impulsive in the degree of self-control and focused on the present, instead of taking long-term perspectives and conscience into the process. Such features must be taken into account in further rehabilitation program development.

Тенденції розвитку світових політичних та економічних процесів на тлі очевидного зниження ефективності традиційних міжнародних інститутів у регуляторній політиці щодо глобальних проблем колективної дії актуалізують пошуки адекватних моделей управління, які б відповідали викликам сьогодення. Альтернативою класичним міжнародним організаціями є клуби – альянси з обмеженою кількістю учасників і непублічним форматом вироблення рішень. Слабка інституціоналізація таких утворень і домінування неформальних практик у їхній діяльності ставлять під сумнів демократичність і легітимність процедур ухвалення рішень. Статтю присвячено клубним формам політичного управління як неформальним механізмам реалізації влади. Фокусом аналізу виступають політичні практики формування і ухвалення рішень у контексті клубних моделей глобального управління. Дослідження еволюції формування клубних моделей продемонструвало, що клубні форми ухвалення рішень можуть надавати суспільні блага з оптимізації умов, схожих на ринкові. Шляхом вивчення принципів партисипації доведено, що розширення членства в клубі, як правило, зменшує його ефективність і ускладнює вироблення консенсусних рішень.На основі аналізу практик учасництва визначено критерії ефективності клубного управління і параметри легітимації «клубних» рішень. З'ясовано, що через такі характеристики функціонування клубного формату управління як неформальність, ексклюзивність членства, елітизм та фактична відсутність підзвітності клуби нерідко сприймаються як недемократичні об'єднання, а ухвалювані ними рішення – як нелегітимні (принаймні для не-членів клубу). Однак зазначені особливості клубних механізмів управління не зменшують популярність клубних форматів, а навпаки – провокують створення нових альянсів з боку аутсайдерів і можуть викликати ефект легітимаційного розриву, що втілюється в акціях громадянського протесту, найчастіше під час проведення самітів.Головним викликом для клубних форм реалізації влади на глобальному рівні залишаються пошуки механізмів, які можуть забезпечувати баланс між ефективністю управління та демократичністю ухвалення рішень. ; Тенденції розвитку світових політичних та економічних процесів на тлі очевидного зниження ефективності традиційних міжнародних інститутів у регуляторній політиці щодо глобальних проблем колективної дії актуалізують пошуки адекватних моделей управління, які б відповідали викликам сьогодення. Альтернативою класичним міжнародним організаціями є клуби – альянси з обмеженою кількістю учасників і непублічним форматом вироблення рішень. Слабка інституціоналізація таких утворень і домінування неформальних практик у їхній діяльності ставлять під сумнів демократичність і легітимність процедур ухвалення рішень. Статтю присвячено клубним формам політичного управління як неформальним механізмам реалізації влади. Фокусом аналізу виступають політичні практики формування і ухвалення рішень у контексті клубних моделей глобального управління. Дослідження еволюції формування клубних моделей продемонструвало, що клубні форми ухвалення рішень можуть надавати суспільні блага з оптимізації умов, схожих на ринкові. Шляхом вивчення принципів партисипації доведено, що розширення членства в клубі, як правило, зменшує його ефективність і ускладнює вироблення консенсусних рішень.На основі аналізу практик учасництва визначено критерії ефективності клубного управління і параметри легітимації «клубних» рішень. З'ясовано, що через такі характеристики функціонування клубного формату управління як неформальність, ексклюзивність членства, елітизм та фактична відсутність підзвітності клуби нерідко сприймаються як недемократичні об'єднання, а ухвалювані ними рішення – як нелегітимні (принаймні для не-членів клубу). Однак зазначені особливості клубних механізмів управління не зменшують популярність клубних форматів, а навпаки – провокують створення нових альянсів з боку аутсайдерів і можуть викликати ефект легітимаційного розриву, що втілюється в акціях громадянського протесту, найчастіше під час проведення самітів.Головним викликом для клубних форм реалізації влади на глобальному рівні залишаються пошуки механізмів, які можуть забезпечувати баланс між ефективністю управління та демократичністю ухвалення рішень. ; The tendencies observed in the development of the world political and economic processes running on the background of the obviously decreased effectiveness of the traditional international institutes in the regulatory policy in terms of the global problems of social action refresh the search for adequate governance models able to meet today's challenges. Club alliances characterized by the limited number of participants and non-public decision-making come forward as an alternative to the classical international organizations. Poor institutionalization of such formations and informal practices prevailing in their activities question the democratic and legitimate nature of the decision-taking procedures.This paper is devoted to the club forms of political governance as informal power-exercising mechanisms. The analysis carried out here focuses on political practices of decision-shaping and making within the context of club models of global governance.Investigating the club model shaping evolution demonstrated that decision-taking forms can do public good under the optimized conditions that are similar to the market ones. The participation principles studied prove that extended club membership as a rule decreases its effectiveness and complicates consensus decision-shaping.The participation practices analyzed therein helped define the criteria for club governance effectiveness and determine the 'club' decision legitimation parameters. Such characteristics of club governance functioning as informality, membership exclusivity, elitism and actual lack of accountability were found to make these clubs often perceived as non-democratic alliances and their decisions as non-legitimate (at least for non-members of the club). However, the aforementioned features of the club governance mechanisms trigger off new alliances formed by outsiders rather than diminish the popularity of the club formats, which can have a legitimate fracturing effect realized in public protests that are most frequent during summits.The main challenge for the club forms of power exercise on the global level remains the search for mechanisms able to maintain a balance between governance effectiveness and democratic decision-taking.

In the modern political process, an important role is played by political actors who really influence the political process. The most active actors in the political process include political leaders, political parties, public organizations, etc., which, depending on the level of maturity of civil society in a particular country, influence political decision-making processes and the implementation of national and local policies. The political regimes of different states stimulate or inhibit the initiative of the subjects of the political process. However, the subjects of the political process are able to change the features of a particular political regime. Political institutions functioning in the political process go through the following eight stages. First, it is important for a political institution to define a goal that allows you to clearly define the goals and directions of its activities, which in turn increases its subjectivity. Second, political institutions must make political predictions to increase the effectiveness of their political activities. Third, the ability to make the right political decisions is important for a political institution. Fourth, in order to achieve their goal, political institutions must carry out political socialization and political mobilization, which increases their subjectivity. Fifth, political institutions implement the planned goals and adjust tactical activities. Sixth, political institutions must monitor the implementation of political decisions. Seventh, political institutions must analyze and summarize their political activities. Eighth, political institutions must define new strategies in their political activities, which allows them to increase their subjectivity.

This paper presents an analysis of the main theories and results of experimental research in the context of the shifting social preferences towards moral prejudices in a process of resource allocation decision making. Researchers of game theory have found that three motives are included in the decision-making process about resource allocation: social preferences, moral prejudices, and self-interest. Personal interests and moral prejudices are strong predictors in the model of predicting people's social orientations. Moral prejudices, being the distortions created by self-interest, can strongly influence people's social preferences, and even change them to the opposite. As a result, an asymmetric relationship is established between personal interest and moral prejudices in the decision-making process about resource allocation. When moral prejudices become an obstacle to achieving a goal, a person unconsciously distorts the information so that it justifies its actions. These distortions can be manifested in the avoidance of information that interferes with personal interests, the selective selection of information, and even recourse to opposing moral principles. In the long run, all this is expressed in the change of a person's social orientation from altruistic to selfish. These changes in people's social preferences are confirmed by the results of numerous experiments not only in social psychology, but also in social neuropsychology and neuroeconomics. The way to overcome these distortions is to have a clear understanding of the limits of personal interests and an understanding of one's own motives in decisions about resource allocation.

The subject of the article is the process of making an economic decision. The stages of the history of economic-psychological researches – economic psychology, behavioral economy, psychology of economic behavior are distinguished. The contribution to the study of the psychological factors of the economic behavior of the winners of the Nobel Prize in Economics is shown. The theory of rational expectations of John von Neumann and O. Morgerstern Is characterized, particular attention is paid to the prospect theory of D. Kaneman and A. Tversky. The latter is presented in the form of heuristic decision making – representativeness, availability, adjustment, and anchoring, in addition, with the distinction of rational and irrational moments of this process. It is stated that the corresponding model of decision making does not take into account and that behind the economic- psychological lies in the actual psychological logic that a person makes decisions based on his own strategy, coping. The concept of decision making is substantially incomplete. Opportunity of the possibility of specification of the prospect theory of by the Case Study method – the analysis of a particular case of economic behavior opens. The Melbourne decision making questionnaire applies, the factors of this process – vigilance, back-passing, procrastination, and hypervigilance are manifest. The investigator is given the instruction to make an expanded comment on every statement, to explain own argumentation, as well as the obtained result. The rational and irrational components of its solution and features of coping are analyzed. It is determined that vigilance is the dominant factor, it turns out to be the most productive way of decision making. A model of coping of decision making, which specifies the theory of the prospects of D. Kaneman and A. Tversky and expands the limits of its application in the field of psychology of human economic behavior, is constructed. ; У статті виділяються етапи історії економіко-психологічних досліджень процесу прийняття рішення, показується внесок лауреатів Нобелівської премії з економіки у вивчення психологічних чинників цього процесу. Характеризується теорія раціональних очікувань Дж. фон Неймана та О. Моргенштерна, особлива увага приділяється теорії перспектив Д. Канемана та А. Тверські. Констатується, що теорія описує евристики, яких недостатньо для цілісного опису стратегії прийняття рішення (копінгу) конкретною людиною. Відкривається можливість доповнення цієї теорії за допомогою методу case study – аналізу окремого випадку економічної поведінки. Застосовується Мельбурнський опитувальник прийняття рішення. Аналізуються складові рішення та особливості копінгу. Домінуючим виявляється фактор пильності, при прийнятті рішення він є найпродуктивнішим. Побудована модель копінгу прийняття рішення досліджуваним, яка доповнює теорію перспектив Д. Кане-мана і А. Тверські й розширює межі її застосування в царині психології економічної поведінки.

The article emphasizes that excessive social inequality suppresses the motivational sphere of human consciousness, leads to a loss of faith in social justice and the common good for the whole population, undermining the moral foundations of social and political unity and consent. Due to these circumstances from the socio-political sphere, public policy excludes a large part of society. It is possible to record a reduced interest in politics and the decline of political activity, which manifests itself in participation in the activities of public and party organizations, in elections of different levels. Political poverty primarily affects equality of access and social recognition, and thus the minimum requirements for effective participation in political life, or adequate social and political functioning. ; В статті наголошується, що надмірна соціальна нерівність пригнічує мотиваційну сферу людської свідомості, веде до втрати віри в соціальну справедливість і загальне благо для всього населення, підриває моральні основи суспільної та політичної єдності і згоди. Внаслідок цих обставин з соціально-політичної сфери, публічної політики виключається велика частина суспільства. Можна зафіксувати знижений інтерес до політики і спад політичної активності, що виявляється в участі в діяльності громадських і партійних організацій, у виборах різних рівнів. Політична бідність перш за все визначає рівність доступу і соціального визнання, і таким чином, мінімальні вимоги для ефективної участі в політичному житті, або адекватному суспільно-політичному функціонуванні.