Suchergebnisse

The article explores the specifics of the separation of political gnoseology, political epistemology and political cognition as directions of penetration of the subject of knowledge into the essence of political phenomena and processes at the methodological level. It is emphasized that the classical and non-classical theory of cognition has paved the way for a modern scientific understanding of experimental methodology and generally accepted standards of scientific novelty. The attention is focused on the formation of one-dimensional political views on political cognition as a reflective reflection of the political world in a certain period of time by the actual means of cognition. It is emphasized that the question of the significance of the classical directions of cognition, mono-ideological and monodoctrynnyh structures of political world perception is actualized. It is argued that in the conditions of informatization and the growth of the importance of machine intelligence systems in the practice of obtaining new knowledge, it is necessary to find out the problem of the value of artificial intelligence and non-human systems of thinking for political knowledge of the future. It is substantiated that the scientific paradigm of thinking defines standard requirements for the effectiveness and efficiency of political activity. Considered the importance of part of political knowledge, which may not meet the criteria of natural or technical scientific. ; В статье исследована специфика выделения политической гносеологии, политической эпистемологии и политической когнитологии как направлений проникновения субъекта познания в сущность политических явлений и процессов на дометодологичному уровне. Подчеркивается, что классическая и неклассическая теория познания проложили путь к современному научному пониманию исследовательской методологии и общепринятых стандартов научной новизны. Сконцентрировано внимание на формировании одномерных политических взглядов на политическую познания как рефлективного отображения политического мира в определенный период времени актуальными средствами познания. Отмечается, что актуализируется вопрос значимости классических направлений познания, моноидеологических и монодоктринальних структур политического мировосприятия. Утверждается, что условиях информатизации и рост значения машинных интеллектуальных систем в практиках получения новых знаний требует выяснения проблема значение искусственного интеллекта и вне человеческого систем мышления политического познания будущего. Обосновано, что научная парадигма мышления определяет стандартные требования к эффективности и результативности политической деятельности. Рассмотрено значение части политического познания, которая может не соответствовать критериям естественной или технической научности. ; У статті досліджено специфіку виокремлення політичної гносеології, політичної епістемології і політичної когнітології як напрямів проникнення суб'єкта пізнання у сутність політичних явищ та процесів на дометодологічному рівні. Підкреслюється, що класична і некласична теорія пізнання проклали шлях до сучасного наукового розуміння дослідної методології та загальноприйнятих стандартів наукової новизни. Сконцентровано увагу на формуванні одновимірних політичних поглядів на політичне пізнання як рефлективного відображення політичного світу в певний період часу актуальними засобами пізнання. Наголошується, що актуалізується питання значущості класичних напрямів пізнання, моноідеологічних і монодоктринальних структур політичного світосприйняття. Стверджується, що умовах інформатизації та зростання значення машинних інтелектуальних систем у практиках здобуття нових знань потребує з'ясування проблема значення штучного інтелекту та позалюдських систем мислення для політичного пізнання майбутнього. Обґрунтовано, що наукова парадигма мислення визначає стандартні вимоги до ефективності та результативності політичної діяльності. Розглянуто значення частини політичного пізнання, яка може не відповідати критеріям природничої або технічної науковості.

The article explores political cognition, which can focus primarily on identifying events and phenomena that are of particular importance for a particular political situation or are relevant to the public concerned. It is emphasized that golytic knowledge of the postmodern age, liberation from value priorities, expediency of progress, public benefit, can broadly attract ordinary or unscientific expert assessments. Focused attention to the disclosure of new causal relationships between political facts and the prediction of political processes, often uses subjective or authoritarian terms, which have not found a statement in the broad scientific community. It is emphasized that in modern scientific knowledge the priority of terminological severity is shifted in favor of a projective study, which directs efforts to acquire new knowledge. It is argued that the transformation of science into a part of the production complex and, at the same time, on a social phenomenon determines a certain professional approach of political scientists and understanding their significance and responsibility for their scientific results. It is substantiated that political knowledge is embedded in the cultural continuum and is determined by the norms generated by the civilization development of society. The possibility of acquiring qualitatively new paradigm knowledge involves an analysis of the state of a political subject and his thinking in the conditions of new and new conditions of standardization considered. ; В статье исследованы политическое познание может сосредотачиваться прежде всего на выделении событий и явлений, которые имеют особое значение для определенной политической ситуации, или актуальны для заинтересованной общественности. Подчеркивается, что gолитичне познания эпохи постмодерна, освобождение от ценностных приоритетов, целесообразности прогресса, общественной пользы, может широко залучуваты обычные, или ненаучные экспертные оценки. Сконцентрировано внимание на раскрытии новых причинно-следственных связей между политическими фактами и прогнозированием политических процессов, нередко применяет субъективные, или авторские сроки, которые не нашли утверждение в широкой научной общественности. Отмечается, что в современном научном познании приоритет терминологической строгости смещается в пользу проективного исследования, которое направляет усилия на приобретение новых знаний. Утверждается, что Превращение науки в часть производственного комплекса и одновременно на социальное явление определяет определенный профессиональный подход ученых-политологов и постижения своего значения и ответственности за свои научные результаты. Обосновано, что политическое познание является встроенным в культурный континуум и определяется нормами, которые порождаются цивилизационным развитием общества. Рассмотрена возможность приобретения качественно новых парадигмальных знаний предполагает анализ политического субъекта и его мышления в условиях новых и новых условий стандартизации. ; У статті досліджено політичне пізнання може зосереджуватися, передусім, на виокремленні подій і явищ, які мають особливе значення для певної політичної ситуації, або є актуальними для зацікавленої громадськості. Підкреслюється, що політичне пізнання доби постмодерну, звільнення від ціннісних пріоритетів, доцільності прогресу, суспільної користі, може широко залучувати буденні, або ненаукові експертні оцінки. Сконцентровано увагу на розкритті нових причинно-наслідкових зв'язків між політичними фактами та прогнозуванням політичних процесів, нерідко застосовує суб'єктивні, або авторські терміни, які не знайшли твердження у широкій науковій спільноті. Наголошується, що у сучасному науковому пізнанні пріоритет термінологічної суворості зміщується на користь проективного дослідження, яке спрямовує зусилля на набуття нових знань. Стверджується, що перетворення науки на частину виробничого комплексу і, водночас, на соціальне явище визначає певний фаховий підхід науковців-політологів та осягнення свого значення і відповідальності за свої наукові результати. Обґрунтовано, що політичне пізнання є вбудованим у культурний континуум і визначається нормами, які породжуються цивілізаційним розвитком суспільства. Розглянуто можливість набуття якісно нових парадигмальних знань передбачає аналіз стану політичного суб'єкту та його мислення в умовах нових і нових умов стандартизації.

The basic modification of the geographical area in the direction of its greater complexity, multi-level and polysemous, go to the matrix format, rhizomes, lattice. Phenomenological interpretation of geographical space and its major symbolic representations (including political) are analyzed. It was found that the geographical metaphor can act as guidelines for the development of human culture, political space and society. Key words: philosophy of geography, the symbolic representation , text, a map. ; Виявлено основні модифікації географічного простору в бік його більшої ускладненості, багаторівневості і полісемантичності, переходу в формат матриці, різоми, решітки. Проаналізовано феноменологічні інтерпретації географічного простору і його основні символічні репрезентації (зокрема, політичні). З'ясовано, що географічні метафори здатні виступати орієнтирами розвитку людини, культури, політичного простору і суспільства. Ключові слова: філософія географії, символічні репрезентації, текст, карта.Выявлены основные модификации географического пространства в сторону его большей усложненности, многоуровневости и полисемантичности, перехода в формат матрицы, ризомы, решетки. Проанализированы феноменологические интерпретации географического пространства и его основные символические репрезентации (в том числе и политические). Выяснено, что географические метафоры способны выступать ориентирами развития человека, культуры, политического пространства и общества. Ключевые слова: философия географии, символические репрезентации, текст, карта. The basic modification of the geographical area in the direction of its greater complexity, multi-level and polysemous, go to the matrix format, rhizomes, lattice. Phenomenological interpretation of geographical space and its major symbolic representations (including political) are analyzed. It was found that the geographical metaphor can act as guidelines for the development of human culture, political space and society. Key words: philosophy of geography, the symbolic representation , text, a map.

Urgent problems of Ukraine's higher education development in the context of its integration into united European educational space are considered. The tendencies and prospects of humanization of the higher technical education are analyzed, the importance of the political knowledge for this process is emphasized. ; Рассматриваются актуальные проблемы развития высшего образования Украины в контексте его интеграции в единое европейское пространство. Анализируются тенденции и песпективы гуманитаризации высшего технического образования, подчеркивается значимость для этого процесса политических знаний. ; Розглядаються актуальні проблеми розвитку вищої освіти України в контексті її інтеграції в єдиний європейський простір. Аналізуються тенденції та перспективи гуманітаризації вищої технічної освіти, підкреслюється значущість у цьому процесі політичних знань.

The research established, that the nature of methodological scientific truth connected with the possibility of consent between the scientific communities, and acquiring a revolutionary scientific results of a new essence, more related to the evolution rather than a revolution in scientific researches. In practical terms, postmodern nature of political truth requires the formation of a certain thematic agenda and recognition by all participants of the political process es the relevance of certain statements (depending on the type of discourse in which the discussion was undertaked.)After all political knowledge receives the status of true only within existing scientific conventions. In contrast to the general principles of true knowledge, true political knowledge aqueres universal approval and adoption of practices based on a combination of applied and theoretical positions ; Изучаются особенности толкования политической истины и атрибутивных частей политического бытия, которые определяются дискурсивными факторами современной политической теории. Оценено значение контекста интерпретационных стратегий понимания значения демократических преобразований для установления политической истины. Характеризуется роль субъективной онтологической природы политической истины как фактора демонстрации авторского субъективизма в практике научного познания политики. Выясняется влияние идеала коммуникативной организации научной деятельности в современный период на трансляцию политической истины в социальных и культурных контекстов. ; Вивчаються особливості тлумачення політичної істини й атрибутивних складників політичного буття, які визначаються дискурсивними чинниками сучасної політичної теорії. Оцінено значення контексту інтерпретаційних стратегій розуміння значення демократичних перетворень для встановлення політичної істини. Характеризується роль суб'єктивної онтологічної природи політичної істини як чинника демонстрації авторського суб'єктивізму у практиці наукового пізнання політики.З'ясовується вплив ідеалу комунікативної організації наукової діяльності в сучасний період на трансляцію політичної істини до соціальних і культурних контекстів.

The article analyzes the political values of the residents of Kharkiv. On the basis of «synthetic» theories' methodology (primarily P. Bourdieu), as well as the researches of major theorists and empiricists in the field of political culture (Deutsch, Almond, Verba, Inglehart), the author explores the connection of political values with practices and structures of knowledge about politics (such such as expectations, awareness, preferences, etc.). Based on the results of an empirical study conducted in December 2017 by a team of Sociology Department of the V.N. Karazin Kharkiv National University, author describes the differentiation of political values among Kharkiv citizens. Contradictions and collisions within the structures of political values are demonstrated, various groups of Kharkiv citizens are distinguished depending on political values. A final platoon that political identities, knowledge and practices constitute a single complex internally connected by complex relationships is being formulated. ; В статье осуществляется анализ политических ценностей жителей Харькова. На базе методологии «синтетических» теорий (прежде всего П. Бурдье), а также наработок крупных теоретиков и эмпириков в области политической культуры (Дейч, Алмонд, Верба, Инглхарт) автор исследует связь политических ценностей с практиками и структурами знания о политике (такими, как ожидания, информированность, предпочтения и т.п.). Основываясь на результатах эмпирического исследования, проведенного в декабре 2017 года коллективом кафедры социологии Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина, описываются дифференциации политических ценностей среди харьковчан. Демонстрируются противоречия и коллизии внутри структур политических ценностей, выделяются различные группы харьковчан в зависимости от политических ценностей. Формулируется итоговый вывод о том, что политические идентичности, знания и практики представляют собой единый комплекс, внутренне связанный сложными отношениями. ; У статті здійснюється аналіз політичних цінностей жителів Харкова. На базі методології «синтетичних» теорій (насамперед П. Бурдьє), а також напрацювань відомих теоретиків і емпіриків в області політичної культури (Дейч, Алмонд, Верба, Інглхарт) автор досліджує зв'язок політичних цінностей з практиками і структурами знання про політику (такими, як очікування, інформованість, переваги тощо). Ґрунтуючись на результатах емпіричного дослідження, проведеного в грудні 2017 року колективом кафедри соціології Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, описуються диференціації політичних цінностей серед харків'ян. Демонструються протиріччя і колізії всередині структур політичних цінностей, виділяються різні групи харків'ян в залежності від політичних цінностей. Формулюється підсумковий висновок про те, що політичні ідентичності, знання і практики є єдиним комплексом, внутрішньо пов'язаний складними відносинами.

Genesis and the main periods of the development of political axiology in the limits of social and political knowledge are investigated. Basic directions of forming and analysis of the value components of political activity in different theoretical approaches and concepts are considered. The specifics of functioning of the political processes across the spectrum of axiological problems are determined. ; Исследованы генезис и основные этапы развития политической аксиологии в рамках общественно-политического знания. Рассмотрены базовые направления формирования и анализа ценностных компонентов политической деятельности в различных теоретических подходах и концепциях. Определена специфика функционирования политических процессов сквозь спектр аксиологической проблематики. ; Досліджено генезис та основні етапи розвитку політичної аксіології у межах суспільно-політичного знання. Розглянуто базові напрямки формування та налізу ціннісних компонентів політичної діяльності у різноманітних теоретичних підходах та концепціях. Визначено специфіку функціонування політичних процесів крізь спектр аксіологічної проблематики.

This article presents a theoretical analysis of potential further scientific inquiries into the sources of knowledge about the political concepts that constitute the sphere of concepts of Ukrainian political science. It is done based on the methodological premises that single out a clear structure of organization of concepts, according to which there is a language picture of the world on a more general level that is composed of conceptual picture of the world, which, in turn, consists of spheres of concepts, including both the general concepts of politics and more specifics concepts of political science. This approach allowed for a deeper look into the historical experience of how the Ukrainian language of politics have evolved over time. Two chronological extremes were taken out from analysis: the very modern political trends and the political language of the Kievan Rus'. The first period that is suggested for comparative studies into the differences and similarities of Ukrainian language pictures of the world in the realm of politics is the period of Austro-Hungarian and Russian empires. This period is followed by the early decades of the XX centuries with a short but bright period of Ukrainian statehood, after which the Soviet Union as a new form of Russian Empire renewed its imperial domination over Ukraine. During the Soviet era, an alternative political discourse in Ukrainian language emerged in Ukrainian diaspora and, unfortunately, it is still not well researched. Ukrainian dissidents in the Soviet Union also developed and alternative discourse that later on impacted the creation of a modern Ukrainian independent state. The current Ukrainian political concepts' sphere is heavily impacted by the (post)soviet legacy and the neoimperial Russian foreign policy and Russian propaganda that is anti-Ukrainian in its essence. It is suggested in this article that further interdisciplinary studies based on a synthesis between political science and linguistic can enable scholars to find out how political concepts and in what combination create the contemporary Ukrainian political sciences concepts' sphere. ; У статті виокремлені основні етапи становлення концептосфери політики як складової концептуальної картини світу українців в різні історичні періоди. Методологічною базою для розгляду основного теоретичного матеріалу слугував підхід, згідно з яким концептуальна картина світу (ККС) складається з концептосфер як способу організації концептів, а мовна картина світу містить у собі різні ККС. Основними запропонованими етапами розвитку концептосфери політики ідентифіковані періоди перебування українців під пануванням Австро-Угорської та Російської імперії і цей період відзначається як особливо цікавим для компаративних студій; нетривалий період української державності на початку ХХ ст. і формування радянсько-імперського дискурсу, в якому на особливу увагу заслуговує поновлення колоніального панування російського дискурсу над українським; українська діаспорська мовна картина світу, яка лишається все ще недостатньо дослідженою і яка може бути порівнена з формуванням українськими дисидентами дискурсу, альтернативного до панівного радянського; встановлено, що (пост)радянська спадщина все ще впливає на сучасну українську ККС, а відтак і на концептосферу політики в Україні, на якій також відображається тиск російської пропаганди і сучасна російська неоімперська ідеологія, що намагається зберегти тяглість з радянським минулим і при цьому є засадничо антиукраїнською. У статті встановлено, що перспективними для подальших досліджень виглядають розвідки, в яких на основі міждисциплінарного політико-лінгвістичного підходу можна буде виокремити конкретні констеляції політичних концептів, з яких складається концептосфера сучасної української політичної науки. ; У статті виокремлені основні етапи становлення концептосфери політики як складової концептуальної картини світу українців в різні історичні періоди. Методологічною базою для розгляду основного теоретичного матеріалу слугував підхід, згідно з яким концептуальна картина світу (ККС) складається з концептосфер як способу організації концептів, а мовна картина світу містить у собі різні ККС. Основними запропонованими етапами розвитку концептосфери політики ідентифіковані періоди перебування українців під пануванням Австро-Угорської та Російської імперії і цей період відзначається як особливо цікавим для компаративних студій; нетривалий період української державності на початку ХХ ст. і формування радянсько-імперського дискурсу, в якому на особливу увагу заслуговує поновлення колоніального панування російського дискурсу над українським; українська діаспорська мовна картина світу, яка лишається все ще недостатньо дослідженою і яка може бути порівнена з формуванням українськими дисидентами дискурсу, альтернативного до панівного радянського; встановлено, що (пост)радянська спадщина все ще впливає на сучасну українську ККС, а відтак і на концептосферу політики в Україні, на якій також відображається тиск російської пропаганди і сучасна російська неоімперська ідеологія, що намагається зберегти тяглість з радянським минулим і при цьому є засадничо антиукраїнською. У статті встановлено, що перспективними для подальших досліджень виглядають розвідки, в яких на основі міждисциплінарного політико-лінгвістичного підходу можна буде виокремити конкретні констеляції політичних концептів, з яких складається концептосфера сучасної української політичної науки.

Genesis and the main periods of the development of political axiology in the limits of social and political knowledge are investigated. Basic directions of forming and analysis of the value components of political activity in different theoretical approaches and concepts are considered. The specifics of functioning of the political processes across the spectrum of axiological problems are determined. ; Исследованы генезис и основные этапы развития политической аксиологии в рамках общественно-политического знания. Рассмотрены базовые направления формирования и анализа ценностных компонентов политической деятельности в различных теоретических подходах и концепциях. Определена специфика функционирования политических процессов сквозь спектр аксиологической проблематики. ; Досліджено генезис та основні етапи розвитку політичної аксіології у межах суспільно-політичного знання. Розглянуто базові напрямки формування та налізу ціннісних компонентів політичної діяльності у різноманітних теоретичних підходах та концепціях. Визначено специфіку функціонування політичних процесів крізь спектр аксіологічної проблематики.

Problem setting. In modern theoretical (as well as in political) discourse, the concept of «identity» is a very popular subject of study of completely different spheres of scientific knowledge - history, philosophy, sociology, pedagogy, psychology, literary studies, etc. The relevance of the study of the problem of identity in the modern world is conditioned by the situation of multiculturalism, the presence of signs ofasynchronous development of the world, the spread of mosaic and multiple identities. The reason for the author's interest in the chosen topic is also the aggravation of the identification processes in Ukrainian society and the urgent need to preserve the historically conditioned identity. The widespread use in science, in politics, in the media of this concept requires a clear delineation/definition of the defined concept, based on its close connection with the real social and cultural problems of society. Identity research is today an independent and advanced field of knowledge, and the very concept of «identity» has become a prism through which important features of modern life are studied and evaluated. Recent research and publications analysis. The problem of identity has been the subject of analysis in western science since the second half of the 1960s. She was approached by E. H. Ericsson, Y Habermas, E. Fromm and others. In Soviet science, the concept of identity was not used, but in the post-Soviet sociohumanities it was actively studied. The most developed concepts of identity within the post-modern world belong to J. Habermas, E. Erickson, A. Etzioni, M. Castels, S. Huntington, V. Hesle, K. Hübner and others. For the domestic academic community, the problem of identity became urgent since the mid-1990s, when the problem of national identity began to be actively explored in the works of E. Bystritsky, M. Golovaty, E. Glovakha, O. Zabuzhko, V. Stepanenko, V Kremen, V. Tkachenko, M. Ovcharik, L. Nagorny, M. Obushniy, N. Pelagesh, Y. Rimarenko, A. Ponomaryova, M. Popovich, M. Stepiko, M. ...

The article is devoted to revealing the influence of ideological orientations of students of political science communities of Ukraine (Lviv, Kharkiv, Simferopol) and Moldova (Chisinau) on the political science' classical texts. This work is part of a larger study that captures the state of Ukrainian political science during 2012–2013 and provides a better understanding of the political, social, ethnic, economic, gender and disciplinary views of students on the eve of the Revolution of Dignity. The empirical basis of this article is a survey of the students enrolled in three types of academic program (bachelor's, specialist's and master's degrees) at four universities: Ivan Franko National University of Lviv, V. N. Karazin Kharkiv National University, V.I.Vernadsky Taurida National University and Moldova State University. The answers of the respondents allowed revealing several tendencies. In particular, this refers to the low level of their acquaintance with modern (Western) political science works as well as the influence of the regional context and ideological preferences on scientific interests. It is also important that students have almost no interest in domestic texts and / or authors. The complete disregard of the national scientific and political traditions by students makes the postcolonial interpretation of Ukrainian and Moldavian political science relevant. This means that Ukrainian and Moldavian students from the very beginning get used to the fact that their own political life and ways of categorizing it are presented by ancient, foreign and postSoviet (mostly Russian) scientists, politicians and even writers. Despite the obvious geopolitical conflicts of interest it is they who tell / explain what a real political science, politics, political past and future, political regimes are. The final part of the article concludes that Ukrainian and Moldovan political science at the student level can be described as the one searching for the subjectivity, acting as a self-proclaimed "colony" of the Western or Russian scientific metropole. This puts on the agenda the following: the need to become interesting to themselves and to make the relevant political sciences truly topical to their own societies, acting as the original knowledge makers rather than repeaters of other people's experience. ; Стаття присвячена виявленню впливу ідеологічних орієнтацій політологів та політологинь студентських спільнот України (Львів, Харків, Сімферополь) і Молдови (Кишинів) у період 2012-2013 рр. на уявлення про класичні тексти політичної науки. Робота є частиною масштабнішого дослідження, яке фіксує стан української політології у 2012–2013 рр. і дозволяє краще зрозуміти особливості політичних, соціальних, етнічних, економічних, гендерних та дисциплінарних уявлень студентства напередодні подій Революції гідності. Емпіричним базисом статті є результати опитування студентів та студенток I-V курсів, що навчалися за спеціальністю «Політологія» на бакалаврів, спеціалістів та магістрів у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, Таврійському національному університеті імені В. І.Вернадського та Державному університеті Молдови. Відповіді респондентів дозволяють виділити декілька тенденцій. Зокрема йдеться про низький рівень знайомства із сучасними (західними) політологічними роботами та вплив регіонального контексту та ідеологічних уподобань на наукові інтереси. Важливим також є майже цілковита відсутність інтересу студентів та студенток до вітчизняних текстів та/або авторів. Цілковите ігнорування власних наукових та політичних традицій з боку студентів та студенток робить актуальною (пост)колоніальну інтерпретацію української та молдавської політології. Це означає, що студенти цих країн від самого початку звикають до того, що власне політичне життя та способи його категоризації презентують античні, закордонні та пострадянські вчені, політики та навіть письменники. Саме вони, попри очевидні геополітичні конфлікти інтересів, розповідають, що є справжньою політичною наукою, політикою, політичним режимом, політичним минулим та майбутнім тощо. У завершальній частині статті зроблено висновок про те, що на студентському рівні українську та молдавську політології можна описати як такі, що перебувають у пошуках власної суб'єктності, виступаючи в ролі самопроголошеної «колонії» західної або російської наукової метрополії». Це ставить на чергу порядку денного потребу стати цікавими для себе і зробити відповідні політичні науки по-справжньому актуальними для власних

The article is devoted to revealing the influence of ideological orientations of students of political science communities of Ukraine (Lviv, Kharkiv, Simferopol) and Moldova (Chisinau) on the political science' classical texts. This work is part of a larger study that captures the state of Ukrainian political science during 2012–2013 and provides a better understanding of the political, social, ethnic, economic, gender and disciplinary views of students on the eve of the Revolution of Dignity. The empirical basis of this article is a survey of the students enrolled in three types of academic program (bachelor's, specialist's and master's degrees) at four universities: Ivan Franko National University of Lviv, V. N. Karazin Kharkiv National University, V.I.Vernadsky Taurida National University and Moldova State University. The answers of the respondents allowed revealing several tendencies. In particular, this refers to the low level of their acquaintance with modern (Western) political science works as well as the influence of the regional context and ideological preferences on scientific interests. It is also important that students have almost no interest in domestic texts and / or authors. The complete disregard of the national scientific and political traditions by students makes the postcolonial interpretation of Ukrainian and Moldavian political science relevant. This means that Ukrainian and Moldavian students from the very beginning get used to the fact that their own political life and ways of categorizing it are presented by ancient, foreign and postSoviet (mostly Russian) scientists, politicians and even writers. Despite the obvious geopolitical conflicts of interest it is they who tell / explain what a real political science, politics, political past and future, political regimes are. The final part of the article concludes that Ukrainian and Moldovan political science at the student level can be described as the one searching for the subjectivity, acting as a self-proclaimed "colony" of the Western or Russian scientific metropole. This puts on the agenda the following: the need to become interesting to themselves and to make the relevant political sciences truly topical to their own societies, acting as the original knowledge makers rather than repeaters of other people's experience. ; Стаття присвячена виявленню впливу ідеологічних орієнтацій політологів та політологинь студентських спільнот України (Львів, Харків, Сімферополь) і Молдови (Кишинів) у період 2012-2013 рр. на уявлення про класичні тексти політичної науки. Робота є частиною масштабнішого дослідження, яке фіксує стан української політології у 2012–2013 рр. і дозволяє краще зрозуміти особливості політичних, соціальних, етнічних, економічних, гендерних та дисциплінарних уявлень студентства напередодні подій Революції гідності. Емпіричним базисом статті є результати опитування студентів та студенток I-V курсів, що навчалися за спеціальністю «Політологія» на бакалаврів, спеціалістів та магістрів у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, Таврійському національному університеті імені В. І.Вернадського та Державному університеті Молдови. Відповіді респондентів дозволяють виділити декілька тенденцій. Зокрема йдеться про низький рівень знайомства із сучасними (західними) політологічними роботами та вплив регіонального контексту та ідеологічних уподобань на наукові інтереси. Важливим також є майже цілковита відсутність інтересу студентів та студенток до вітчизняних текстів та/або авторів. Цілковите ігнорування власних наукових та політичних традицій з боку студентів та студенток робить актуальною (пост)колоніальну інтерпретацію української та молдавської політології. Це означає, що студенти цих країн від самого початку звикають до того, що власне політичне життя та способи його категоризації презентують античні, закордонні та пострадянські вчені, політики та навіть письменники. Саме вони, попри очевидні геополітичні конфлікти інтересів, розповідають, що є справжньою політичною наукою, політикою, політичним режимом, політичним минулим та майбутнім тощо. У завершальній частині статті зроблено висновок про те, що на студентському рівні українську та молдавську політології можна описати як такі, що перебувають у пошуках власної суб'єктності, виступаючи в ролі самопроголошеної «колонії» західної або російської наукової метрополії». Це ставить на чергу порядку денного потребу стати цікавими для себе і зробити відповідні політичні науки по-справжньому актуальними для власних

The article examines the imperatives of applying contemporary political-theoretical intelligence to political knowledge and political truth. The limits of the contemporary political theory`s tasks are being set, which is gradually updated after the post-behavioral turn. The relativism of contemporary political knowledge associated, with the peculiarities of political activity is studied. The significance of the fundamental justifications` structure of the political existence of the present day is investigated. The influence of political doctrines, which has a claim not only on the correction of macro-political governance and the transformation of the life of society on certain ideological principles, but also of universal significance, is outlined. Hypotheses are put forward on political truth as part of the conceptual-categorical apparatus of modern political science, which allows conducting an examination of the concepts` correspondence and interaction between the political system and the global ecosystem. The significance of political epistemicity is determined in accordance with the priorities and criteria of effective political decisions. The distinction between politicization of ethnicity and ethnization of politics, which introduces an element of instability into political systems of countries of the world, is substantiated. Emphasized the importance of concept of political truth applying within contemporary theoretical discussions and political practice. The influence of the content establishing and the integrated value of political truth as a symbol and a real phenomenon in political science and political life of the modern world is considered. The peculiarities of evolutionary epistemology as a paradigm of ordering ideas about ways of obtaining a plausible political knowledge are studied. The specificity of political epistemism in the evolutionary-cultural context as a result of a long process of approbation of scientific and applied provisions is analyzed. The conditions of establishing possible and used connotations of the notion of truth in the modern scientific environment of political science are revealed. The processes of the constitution of political epistemology, as a subdiscipline, focused on the answers to the fundamental questions of contemporary political theory, are given attention.The main scientific-methodological and philosophical directions of interpretation of the concept of truth in relation to the main components of the political system and political process are considered. Established problems of finding the truth in modern political conditions characterized by variability and dynamism.New centers of authoritative substantiation, which can become only institutionalized scientific communities, research centers, association of expert centers on the local, regional, national and global level, are considered.The need to form an interdoclining and even deligative, based on the discussion and the open approval of political truth is analyzed. It is concluded that the epistemological dimension of political truth, focused on achieving reliable political knowledge on the basis of the intensive development of modern political theory, theoretical political knowledge goes through the improvement of the concept-categorical apparatus and previously established conceptual content. ; В статье рассматриваются императивы обращение современных политико-теоретических исследований к политическому знания и политической истины. Устанавливаются пределы задач современной политической теории, постепенно обновляется после постбихевиаристского переворота. Изучается релятивизм современного политического знания, связанный с особенностями политической деятельности. Исследовано значение структуры фундаментальных обоснований политического бытия современности. Определяется влияние политических доктрин, имеющих претензию не только на коррекцию макрополитического управления и преобразования жизни социума на определенных идейных основах, но также имеют универсальные значения. Выдвигаются гипотезы относительно политической истины как части понятийно-категориального аппарата современной политической науки, которая позволяет провести экспертизу соответствия концепций взаимодействия политической системы и глобальной экосистемы. Выясняется значение политической эпистемности в соответствии с приоритетами и критериями эффективных политических решений. Обоснованно разграничения между политизацией этничности и этнизацией политики, которые вносят в политические системы стран мира элемент нестабильности. Подчеркивается значение применения понятия политической истины в рамках современных теоретических дискуссий и политической практики. Рассматривается влияние установления содержания и интегрированного значение политической истины как символа и реального явления в политической науке и политической жизни современного мира. Изучаются особенности эволюционной эпистемологии как парадигмы упорядочения представлений о путях получения достоверного политического знания. Проанализирована специфика политической епистемности в эволюционно-культурном контексте как результат длительного процесса апробации научных и прикладных положений. Раскрыты условия установления возможных и применяемых коннотаций понятия истины в современной научной среде политической науки. Предоставлено внимание процессам конституирования политической эпистемологии, как субдисциплины, ориентированной на получение ответов на фундаментальные вопросы современной политической теории. ; У статті розглядаються імперативи звернення сучасних політико-теоретичних розвідок до політичного знання й політичної істини. Встановлюються межі завдань сучасної політичної теорії, яка поступово оновлюється після постбіхевіористського перевороту. Вивчається релятивізм сучасного політичного знання, пов'язаний з особливостями політичної діяльності. Досліджено значення структури фундаментальних обґрунтувань політичного буття сучасності. Окреслюється вплив політичних доктрин, які мають претензію не лише на корекцію макрополітичного управління та перетворення життя соціуму на певних ідейних засадах, але також мають універсалістське значення. Висуваються гіпотези щодо політичної істини як частини поняттєво-категорійного апарату сучасної політичної науки, яка дозволяє провести експертизу відповідності концепцій взаємодії політичної системи та глобальної екосистеми. З'ясовується значення політичної епістемності відповідно до пріоритетів та критеріїв ефективних політичних рішень. Обґрунтовано розмежування між політизацією етнічності й етнізацією політики, які вносять до політичних систем країн світу елемент нестабільності. Підкреслюється значення застосування поняття політичної істини в рамках сучасних теоретичних дискусій і політичної практики. Розглядається вплив встановлення змісту та інтегрованого значення політичної істини як символу та реального явища у політичній науці та політичному житті сучасного світу. Вивчаються особливості еволюційної епістемології як парадигми впорядкування уявлень про шляхи здобуття вірогідного політичного знання. Проаналізовано специфіку політичної епістемності в еволюційно-культурному контексті як результату тривалого процесу апробації наукових і прикладних положень. Розкрито умови встановлення можливих та вживаних конотацій поняття істини в сучасному науковому середовищі політичної науки. Надано увагу процесам конституювання політичної епістемології, як субдисципліни політичних наук, що зорієнтована на отримання відповідей на фундаментальні питання сучасної політичної теорії.

Information (post-industrial) society is based on knowledge. In the context of the industrial society paradigm, it was believed that knowledge is associated with utility. It encouraged the appearance of an approach to understanding of knowledge as a consumer service, which is still a priority in the educational spheres, when it is considered that the university should be subordinated only to the labor market. In the context of the post-industrial society paradigm, knowledge is intended to promote the development of critical thinking, to develop communication and interaction skills, creative approach. ; Информационное (постиндустриальное) общество основано на знаниях. В контексте парадигмы индустриального общества считалось, что знание соотносится с пользой. Это спровоцировало появление подхода к пониманию знания как потребительской услуги, до сих пор являющийсяприоритетным в образовательной сфере, корда считается, что университет должен подчиняться только рынку труда. В контексте парадигмы постиндустриального общества знание призвано способствовать развитию критического мышления, формировать коммуникативные навыки, навыки взаимодействия, творческий подход к делу. ; Інформаційне (постіндустріальне) суспільство засноване на знаннях. В контексті парадигми індустріального суспільства вважалося, що знання співвідноситься з корисністю. Це спровокувало появу підходу до розуміння знання як споживацької послуги, який до сих пір є пріоритетним в освітній сфері, коли вважається, що університет має підпорядковуватися лише ринку праці. У контексті парадигми постіндустріального суспільства знання покликане сприяти розвитку критичного мислення, формувати комунікативні навички, навички взаємодії, творчий підхід до справи.

One individual's terrorist policy can turn into terrorism for the whole world. Terrorism has become one of the global problems of today. It affects all spheres of existence of modern society, especially the security, stability and functioning of political institutions of the state, the stability of a multilevel system of socio-political and international relations. The study of political terrorism is extremely important for modern Ukraine, where the problems of violence, along with economic, social, spiritual, ideological and others, do not allow the country to develop in the direction of increasing social security, constantly turning it to daily survival and confrontation, reducing the security of our country. Therefore, it is necessary to constantly clarify the trends in the development of the modern social process, to predict the dangers and threats of armed political confrontation, and to use extremist violence – terrorism. This, in turn, is almost impossible without constant clarification of the methodological foundations of the theory of political terrorism. Solving this problem requires deep theoretical knowledge, insight into the essence and content of terrorism. At the same time, the role of political science analysis is growing. The destruction of a stable political environment must be seen as a strategic goal of political terrorism. Based on the unbalanced structure of society, it seeks to force society to function, to develop in the direction set by terrorist forces. Political terrorism has become a destructive force that generates social, political instability internationally. Europe's entry into a complex, contradictory socio-political process associated with a radical change in the vectors of political development in the XXI century, directly reflected on the level, dynamics, direction of political terrorism, as well as – on various forms of its implementation. The political life of Europe has absorbed a whole spectrum of political terror.