The article examines the reflection of the political realism paradigm in the ideology of the Ukrainian elite of the second half of the XVII – mid-XVIII century. It is claimed that at this time there were formed two directions, which pursued different goals: the church representatives advocated the restoration of the ancient Russian Orthodox Empire centered in Kyiv, and representatives of the Cossack-senior direction – the idea of the people as a subject of international relations to resist the most powerful Empires. Representatives of the first direction – Innozenz Giesel, Stefan Yavorsky, Feofan Prokopovich and others. Representatives of the second direction – Hryhoriy Grabianka, Pylyp Orlyk, Samiilo Velychko, Semen Divovych and others. Their works, though not fully, reflected the theory of political realism. Partially, it was combined with some idealistic ideas. The combination of realism and idealism in the theoretical ideas of the Ukrainian elite was explained by the circumstances of Ukrainian society in the second half of the seventeenth – early eighteenth century. The main positions reflected in the works of the Ukrainian elite were that the people and the monarch are the subjects of international relations, that international relations are significantly influenced by the actions of the individual (monarch, hetman, pope), which is also part of international relations there is also the religious factor that the decisive role in international relations is played by force, that peace («eternal peace») is achievable through the use of force. The methodology of this article is based on logical, comparative and historical research methods.
The article examines the reflection of the political realism paradigm in the ideology of the Ukrainian elite of the second half of the XVII – mid-XVIII century. It is claimed that at this time there were formed two directions, which pursued different goals: the church representatives advocated the restoration of the ancient Russian Orthodox Empire centered in Kyiv, and representatives of the Cossack-senior direction – the idea of the people as a subject of international relations to resist the most powerful Empires. Representatives of the first direction – Innozenz Giesel, Stefan Yavorsky, Feofan Prokopovich and others. Representatives of the second direction – Hryhoriy Grabianka, Pylyp Orlyk, Samiilo Velychko, Semen Divovych and others. Their works, though not fully, reflected the theory of political realism. Partially, it was combined with some idealistic ideas. The combination of realism and idealism in the theoretical ideas of the Ukrainian elite was explained by the circumstances of Ukrainian society in the second half of the seventeenth – early eighteenth century. The main positions reflected in the works of the Ukrainian elite were that the people and the monarch are the subjects of international relations, that international relations are significantly influenced by the actions of the individual (monarch, hetman, pope), which is also part of international relations there is also the religious factor that the decisive role in international relations is played by force, that peace («eternal peace») is achievable through the use of force. The methodology of this article is based on logical, comparative and historical research methods. ; В статье рассматривается отображение парадигмы политического реализма в идеологии украинской элиты вт. пол. ХVII – сер. ХVIII века. Утверждается, что в это время сформировалось два направления: которые преследовали разные цели: представители церковного отстаивали идею возобновления древнерусской православной империи с центром в Киеве, а представители казацко-старшинского – идею народа как субъекта международных отношений, который при помощи силы может противостоять могущественным империям. Представители первого направления – Иннокентий Гизель, Стефан Яворский, Феофан Прокопович и другие. Представители второго – Григорий Грабянка, Филип Орлик, Самуил Величко, Семен Дивович и др. В их сочинениях, хоть и не в полной мере, но, все таки, отображалась теория политического реализма. Частично она объединялась с идеалистическими представлениями. Соединение реализма и идеализма в теоретических представлениях украинской элиты объясняется обстоятельствами жизни украинского общества второй пол. ХVII – нач. ХVIII в., которое с одной стороны пребывало в процессе постоянных войн и вооруженных конфликтов, а с другой стороны еще и характеризовалось упадком моральности как их следствием. Основные же позиции, отображавшиеся в сочинениях украинской элиты, сводились к идеям, что народ и монарх есть субъектами международных отношений, что на международные отношения значительно влияют действия личностей (монарха, гетмана, папы римского), что частью международных отношений есть и религиозный фактор, что определяющую роль в международных отношениях играет сила, что мир («вечный мир») достижим через использование силы.Методология статьи базируется на методе логики, сравнительном и исторических методах. ; У статті досліджується відображення парадигми політичного реалізму в ідеології української еліти др. пол. ХVII – сер. ХVIII ст. Стверджується, що в цей час сформувалося два напрями, які переслідували різні цілі: представники церковного відстоювали ідею відновлення давньоруської православної імперії з центром у Києві, а представники козацько-старшинського – ідею народу як суб'єкта міжнародних відносин, що за допомогою сили може протистояти наймогутнішим імперіям. Представники першого напряму – Інокентій Гізель, Стефан Яворський, Феофан Прокопович та ін. Представники другого – Григорій Граб'янка, Пилип Орлик, Самійло Величко, Семен Дівович та ін. В їхніх творах, хоч і не в повній мірі, але все ж таки відображалася теорія політичного реалізму. Частково вона поєднувалася з деякими ідеалістичними уявленнями. Поєднання реалізму та ідеалізму в теоретичних уявленнях української еліти пояснюється обставинами життя українського суспільства др. пол. ХVII – поч. ХVIII ст., яке з однієї сторони перебувало у процесі постійних війн і збройних конфліктів, а з іншої – ще й характеризувалося занепадом моральності як їх наслідком. Основні ж позиції, що відображалися у творах української еліти, зводилися до думок, що народ і монарх є суб'єктами міжнародних відноси, що на міжнародні відносини значний вплив мають дії особистості (монарха, гетьмана, папи римського), що так само частиною міжнародних відносин є і релігійний фактор, що визначальну роль у міжнародних відносинах відіграє сила, що мир («вічний мир») досяжний через застосування сили. Методологія статті ґрунтується на логічному, порівняльному та історичних методах дослідженнях.
The article discusses the approaches of political market theories to the functioning of public administration, namely different views on the theory. The complex nature of the defined research goals and objectives presupposes the application of an integrated methodological approach based on modern systemic and research problems related to the functioning of modern party systems and political development. This offers a holistic view of the theory in the unity of conceptual and applied aspects. The leading method of research is the method of system analysis. The methodological principle presented in all sections of this article is the principle of dialectics, which made it possible to study the views of theorists, taking into account their internal contradictions and variability. It is important to note that in the sections devoted to the issues of political struggle, elements of structural and functional analysis are used. One of the principles of the research methodology is the provisions of the political realism theory, which indicate that the main subject of the system of international relations is the nation-state. The method of comparative analysis is useful for determining the common and special in political views. The main task of the social choice theory is to normatively solve such problems of democracy as the tyranny of the majority, the massification of culture and morals, inefficient government, demagoguery and the empty space of democracy (with people in office, most of which is a variable mass used to represent citizens in general), but by no means create an explanation for the whole spectrum of political life. The theory of social choice shows a possible option for the existence of a political system – however, on the other hand.
The article presents an analysis of the process of subordination of artistic thinking to ideological dictates, «inscribing» the literary practice of the subject of aesthetic creativity in the format of a single Soviet method.It is proved that at the stage of political structuring of literary and artistic life, strengthening of regulation and unification of creativity, writers in the format of socialist realism are forced to use new tactics and methods, to find ways of adapting. ; У статті подано аналіз процесу підпорядковування художнього мислення ідеологічному диктатові, «вписування» літературної практики суб'єкта естетичної творчості у формат єдиного радянського методу. Досліджено, що на етапі політичного структурування літературно-мистецького життя, посилення регламентації та уніфікації творчості, письменники у форматі соціалістичного реалізму змушені використовувати нові тактики й методи, відшукувати шляхи адаптації.
In the article state sovereignty are investigated in the theory of political of realism. The traditional understanding of state sovereignty, grounded in the theory of realism is outlined in particular and basic principles of this theory are analysed. Basic descriptions of Vestfallen in the system of international relations and consequences of the legal fixing of state sovereignty are pointed in international practice. ; В статье исследуется сущность государственного суверенитета в теории политического реализма. Анализируются основные принципы данной теории и выделяется обусловленное в ней традиционное понимание государственного суверенитета. В частности наводятся основные характеристики Вестфальской системы международных отношений, а также результаты правового закрепления государственного суверенитета в международной практике. ; У статті досліджується сутність державного суверенітету в теорії політичного реалізму. Аналізуються основні принципи даної теорії та окреслюється обґрунтоване в ній традиційне розуміння державного суверенітету. Зокрема, наводяться основні характеристики Вестфальської системи міжнародних відносин, а також наслідки правового закріплення державного суверенітету в міжнародній практиці.
The article considers the role assigned to culture in a realistic approach to the analysis of international relations. As a result of the study, aspects of international politics have been identified in which culture is given importance. In particular, culture is used as one of the ways to change the power relations between states. From the standpoint of a realistic approach, it is the struggle for power in the international arena that explains the most tangible external influences on the culture of a particular society today. ; У статті розглянуто роль, яка відведена культурі у реалістичному підході до аналізу міжнародних відносин. В результаті дослідження визначено низку аспектів міжнародної політики, у яких культурі надається важливе значення. Зокрема, культура використовується як один із засобів зміни владних відносин між державами. З позиції реалістичного підходу, саме боротьбою за владу на міжнародній арені і можна пояснити найбільш відчутні зовнішні впливи на культуру окремого суспільства сьогодні.
The article analyzes the methodology of comparative analysis used in political science research. A review of the application of comparative analysis for the study of procedural and institutional aspects. Its suitability for a wide collection of empirical information, its evaluation and generalization is stated. The main problems on which the classical Western political science focuses are highlighted, namely political culture and political socialization, articulation of interests, government structures and political course development, public policy, etc. The methodology of comparative analysis is based on certain principles of selection of items for comparison. The most common are institutional and functional approaches. The institutional approach is to select similar institutions as a material for comparison, and its purpose is to clarify their normative state and the differences and similarities that arise from it. The functional approach is reduced rather to political reality, to practical activity. In general, the use of comparative analysis allows to solve certain scientific problems, namely the systematization and generalization of information on different countries; features that cannot be grasped outside the wider context; creation of scientific classifications; verification of hypotheses and obtained data, verification of concepts and theories; overcoming the ethnocentrism of the researcher; prognostication. The main difficulties of the methodological and methodological plan are described, namely the problem of comparability, the problem of "too many variables – too few cases", the problem of equivalence, the problem of biased selection, the problem of interaction of countries or systems being compared. There are several ways to solve each problem. The introduction of a new methodological orientation – political realism – into political research is advocated. ; У статті проаналізовано методологію порівняльного аналізу, що використовується у політологічних дослідженнях. Зроблено огляд застосування ...
The article analyzes the methodology of comparative analysis used in political science research. A review of the application of comparative analysis for the study of procedural and institutional aspects. Its suitability for a wide collection of empirical information, its evaluation and generalization is stated. The main problems on which the classical Western political science focuses are highlighted, namely political culture and political socialization, articulation of interests, government structures and political course development, public policy, etc. The methodology of comparative analysis is based on certain principles of selection of items for comparison. The most common are institutional and functional approaches. The institutional approach is to select similar institutions as a material for comparison, and its purpose is to clarify their normative state and the differences and similarities that arise from it. The functional approach is reduced rather to political reality, to practical activity. In general, the use of comparative analysis allows to solve certain scientific problems, namely the systematization and generalization of information on different countries; features that cannot be grasped outside the wider context; creation of scientific classifications; verification of hypotheses and obtained data, verification of concepts and theories; overcoming the ethnocentrism of the researcher; prognostication. The main difficulties of the methodological and methodological plan are described, namely the problem of comparability, the problem of "too many variables – too few cases", the problem of equivalence, the problem of biased selection, the problem of interaction of countries or systems being compared. There are several ways to solve each problem. The introduction of a new methodological orientation – political realism – into political research is advocated. ; У статті проаналізовано методологію порівняльного аналізу, що використовується у політологічних дослідженнях. Зроблено огляд застосування ...
In this thesis author marks the necessity of the realism phenomenon investigation as a factor of the political process. Author gives the definition of the political process category with the philosophical, legal and political points of view. Foregoing points of views discovers several phenomenon which has strong influence to the political realism realization on the Ukrainian territory. ; В работе автор отмечает необходимость детального исследования феномена реализма как фактора политического процесса. В этой статье автор дает определение категории политического процесса, политического реализма с точки зрения философии, права и политологии, изучаетнекоторые явления, которые влияют на реализацию идеи политического реализма на территории Украины. ; У роботі автор наголошує на необхідності детального дослідження феномену реалізму як чинника політичного процесу. В цій статті автор надає визначення категорії політичного процесу, політичного реалізму з точки зору філософії, права та політології, вивчає деякі явища, які впливають на реалізацію ідеї політичного реалізму на теренах України.
This paper presents two approaches to interpretation of collective terms in social and political philosophy. The author proves that realism is founded on series of logical mistakes and doubtful metaphors, and argues in favor of constructivism. ; У статтi розглядаються двi стратегiї iнтерпретацiї збiрних понять у соцiальнiй i полiтичнiй фiлософiї. Автор доводить, що реалiзм базується на серiї логiчних помилок i сумнiвних аналогiй, та аргументує на користь стратегiї конструктивiзму.
The article highlights the key conceptual approaches to the study of the system of international relations. Thus, the ideological basis of the idealist concept is universal moral norms, values and ideals. According to the concept of political realism, the focus is always on the state, which is the main, but not the only actor in international relations. The anarchy of the nature of international relations is one of the original imperatives of political realism, which separates them from the sphere of internal social relations. From the point of view of the transnationalist approach, the state is no longer the only central actor in international relations due to the diversity of other actors: international organizations, transnational corporations, social movements, and so on. Theorists of neo-functionalism have studied the nonviolent means and mechanisms of creating global political formations (socio-political associations), which consciously adhere to the principle of non-use of force in the international arena between all actors. Proponents of institutionalism have a slightly different position, noting that states remain leading acts in the current world order, focusing on the processes of institutionalization. Proponents of institutionalism use a systematic approach to the study of international systems, but in contrast to them, they pay more attention to the problems of perception. In conclusion, we have considered several key conceptual approaches that underlie the system of international relations: idealism, political realism, institutionalism, functionalism, world-system analysis, postmodernism and others. However, it cannot be said that any of them is dominant today because in the system of international relations there is often a combination of these approaches. ; У статті висвітлюються ключові концептуальні підходи до дослідження системи міжнародних відносин. Так ідеологічним підґрунтям ідеалістичної концепції є загальнолюдські моральні норми, цінності та ідеали Згідно з концепцією політичного реалізму, в центрі уваги завжди перебуває держава, яка виступає головним, проте не єдиним актором міжнародних відносин. Анархічність природи міжнародних відносин – один із вихідних імперативів політичного реалізму, що відокремлює їх від сфери внутрішніх суспільних відносин. З точки зору транснаціоналістичного підходу, держави вже не є єдиним центральним актором міжнародних відносин завдяки різноманітності інших суб'єктів: міжнародних організацій, транснаціональних корпорацій, суспільних рухів тощо. Теоретики неофункціоналізму досліджували ненасильницькі засоби та механізми створення глобальних політичних утворень (соціально-політичних об'єднань), які свідомо дотримуються принципу невикористання сили на міжнародній арені між усіма суб'єктами. Дещо інші позиції мають прихильники інcтитуцioнaлiзму, які зaзнaчaють, щo дepжaви зaлишaютьcя пpoвiдними aктopaми у cучacнoму світоустрої, акцентуючи увагу на пpoцecах iнcтитуцioнaлiзaцiї дepжaв. Пpихильники iнcтитуцioнaлiзму зacтocoвують cиcтeмний пiдхiд дo вивчeння мiжнapoдних cиcтeм, aлe, нa вiдмiну вiд них, пpидiляють бiльшe увaги пpoблeмaм cпpияння мiжнapoдних iнcтитутiв poзвиткoвi глoбaлiзaцiйнoгo cпiвpoбiтництвa. Досить популярною останнім часом також стала постмодерністська шокола. Coцiaльнo-пoлiтичним тa cвiтoглядним пiдґpунтям пocтмoдepнiзму є плюpaлicтичнi тeopiї: мнoжиннocтi, дифepeнцiaцiї культуpнoї єднocтi, дocлiджeння ocoбиcтocтi, її внутpiшньoгo cвiтi, питaння caмoвизнaчeння i caмoупpaвлiння. Цeнтpaльнi пoняття пoлiтичнoї пapaдигми тa iнших cуcпiльних нaук пpo вcecвiт, буття, peaльнicть й icтину є пpeдмeтoм кpитики пocтмoдepнicтiв.
The basic features of the ideological context of political theories of the Renaissance are disclosed in the paper. The specific nature of culture of the Renaissance, in which the dominant position was occupied by the categories of aesthetics and beauty, is determined. The forms of interaction between political theories and aesthetic principles of the Renaissance worldview are defined The aesthetic nature of political theories of the Renaissance is found, and the position of aesthetics as the way of understanding politics, is outlined.Keywords: Renaissance, aesthetics, politics, art, humanism, realism, Macchiavelli, utopia. ; З'ясовано основні риси світоглядного контексту політичних теорій епохи Відродження, специфічний характер культури Ренесансу, де значне місце посідали категорії естетики та краси. Визначено межі взаємодії політичних теорій і естетичних начал світогляду Ренесансу. Встановлено естетичний зміст політичних теорій Ренесансу та місце естетики як способу пізнання й осмислення політики. Ключові слова: епоха Відродження, естетика, політика, мистецтво, гуманізм, реалізм, Макіавеллі, утопія.
The article discusses the approaches of political market theories to the functioning of public administration, namely different views on the theory. The complex nature of the defined research goals and objectives presupposes the application of an integrated methodological approach based on modern systemic and research problems related to the functioning of modern party systems and political development. This offers a holistic view of the theory in the unity of conceptual and applied aspects. The leading method of research is the method of system analysis. The methodological principle presented in all sections of this article is the principle of dialectics, which made it possible to study the views of theorists, taking into account their internal contradictions and variability. It is important to note that in the sections devoted to the issues of political struggle, elements of structural and functional analysis are used. One of the principles of the research methodology is the provisions of the political realism theory, which indicate that the main subject of the system of international relations is the nation-state. The method of comparative analysis is useful for determining the common and special in political views. The main task of the social choice theory is to normatively solve such problems of democracy as the tyranny of the majority, the massification of culture and morals, inefficient government, demagoguery and the empty space of democracy (with people in office, most of which is a variable mass used to represent citizens in general), but by no means create an explanation for the whole spectrum of political life. The theory of social choice shows a possible option for the existence of a political system – however, on the other hand. ; В рамках данной статьи были рассмотрены подходы теорий политического рынка к функционированию государственного управления. Рассмотрены различные взгляды на теорию. Методология. Комплексный характер определенных исследовательских целей и задач обуславливает применение в статье комплексного методологического подхода, основанного на современных системных и исследовательских проблемах, касающихся функционирования современных партийных систем и политического развития. Предложено целостное рассмотрение теории в единстве концептуальных и прикладных аспектов. Ведущим методом исследования выбран метод системного анализа. Методологическим принципом, представленным во всех подразделениях этой статьи, является принцип диалектики, позволил исследовать взгляды теоретиков с учетом их внутренней противоречивости и изменчивости. Важно отметить, что в частях, посвященных рассмотрению проблематики политической борьбы, были применены элементы структурно-функционального анализа. Одной из основ методологии исследования были положения теории политического реализма, которые указывают на то, что главным субъектом системы международных отношений является национальное государство. Нормативно-ценностный метод был применен для выяснения значения конкретных факторов влияния культуры на процесс изменения отношений внутри политологических школ. Метод сравнительного анализа был полезным для определения общего и особенного в политических взглядах. Главной задачей теории общественного выбора было нормативно решить такие проблемы демократии, как тирания большинства, массовизация культуры и морали, наличие неэффективного правительства, демагогия и пустое пространство демократии (наличие на должностях людей, большинство которых представляет собой переменную массу, используемую для представления граждан в целом ), но отнюдь не создать объяснения для всего спектра политической жизни. Теория общественного выбора показывает возможный вариант существования политической системы, правда, с другой стороны. ; У межах цієї статті було розглянуто підходи теорій політичного ринку до функціонування державного управління. Розглянуто різні погляди на теорію. Комплексний характер визначених дослідницьких цілей і завдань зумовлює застосування у статті комплексного методологічного підходу, заснованого на сучасних системних і дослідницьких проблемах, що стосуються функціонування сучасних партійних систем і політичного розвитку. Цим запропоновано цілісний розгляд теорії в єдності концептуальних і прикладних аспектів. Провідним методом дослідження обрано метод системного аналізу. Методологічним принципом, представленим у всіх підрозділах цієї статті, є принцип діалектики, що дав змогу дослідити погляди теоретиків з урахуванням їхньої внутрішньої суперечливості й мінливості. Важливо зазначити, що в частинах, присвячених розглядові проблематики політичної боротьби, було застосовано елементи структурно-функціонального аналізу. Однією із засад методології дослідження були положення теорії політичного реалізму, які вказують на те, що головним суб'єктом системи міжнародних відносин є національна держава. Нормативно-ціннісний метод було застосовано для з'ясування значення конкретних чинників впливукультури на процес зміни відносин усередині політологічних шкіл. Метод порівняльного аналізу був корисним для визначення спільного й особливого в політичних поглядах. Головним завданням теорії суспільного вибору було нормативно розв'язати такі проблеми демократії як тиранія більшості, масовізація культури й моралі, наявність неефективного уряду, демагогія і порожній простір демократії (наявність на посадах людей, більшість який являє собою змінну масу, використовувану задля представлення громадян загалом), але аж ніяк не створити пояснення для всього спектра політичного життя. Теорія суспільного вибору показує можливий варіант існування політичної системи, щоправда, з іншого боку.
The article discusses the approaches of political market theories to the functioning of public administration, namely different views on the theory. The complex nature of the defined research goals and objectives presupposes the application of an integrated methodological approach based on modern systemic and research problems related to the functioning of modern party systems and political development. This offers a holistic view of the theory in the unity of conceptual and applied aspects. The leading method of research is the method of system analysis. The methodological principle presented in all sections of this article is the principle of dialectics, which made it possible to study the views of theorists, taking into account their internal contradictions and variability. It is important to note that in the sections devoted to the issues of political struggle, elements of structural and functional analysis are used. One of the principles of the research methodology is the provisions of the political realism theory, which indicate that the main subject of the system of international relations is the nation-state. The method of comparative analysis is useful for determining the common and special in political views. The main task of the social choice theory is to normatively solve such problems of democracy as the tyranny of the majority, the massification of culture and morals, inefficient government, demagoguery and the empty space of democracy (with people in office, most of which is a variable mass used to represent citizens in general), but by no means create an explanation for the whole spectrum of political life. The theory of social choice shows a possible option for the existence of a political system – however, on the other hand. ; В рамках данной статьи были рассмотрены подходы теорий политического рынка к функционированию государственного управления. Рассмотрены различные взгляды на теорию. Методология. Комплексный характер определенных исследовательских целей и задач обуславливает применение в статье комплексного методологического подхода, основанного на современных системных и исследовательских проблемах, касающихся функционирования современных партийных систем и политического развития. Предложено целостное рассмотрение теории в единстве концептуальных и прикладных аспектов. Ведущим методом исследования выбран метод системного анализа. Методологическим принципом, представленным во всех подразделениях этой статьи, является принцип диалектики, позволил исследовать взгляды теоретиков с учетом их внутренней противоречивости и изменчивости. Важно отметить, что в частях, посвященных рассмотрению проблематики политической борьбы, были применены элементы структурно-функционального анализа. Одной из основ методологии исследования были положения теории политического реализма, которые указывают на то, что главным субъектом системы международных отношений является национальное государство. Нормативно-ценностный метод был применен для выяснения значения конкретных факторов влияния культуры на процесс изменения отношений внутри политологических школ. Метод сравнительного анализа был полезным для определения общего и особенного в политических взглядах. Главной задачей теории общественного выбора было нормативно решить такие проблемы демократии, как тирания большинства, массовизация культуры и морали, наличие неэффективного правительства, демагогия и пустое пространство демократии (наличие на должностях людей, большинство которых представляет собой переменную массу, используемую для представления граждан в целом ), но отнюдь не создать объяснения для всего спектра политической жизни. Теория общественного выбора показывает возможный вариант существования политической системы, правда, с другой стороны. ; У межах цієї статті було розглянуто підходи теорій політичного ринку до функціонування державного управління. Розглянуто різні погляди на теорію. Комплексний характер визначених дослідницьких цілей і завдань зумовлює застосування у статті комплексного методологічного підходу, заснованого на сучасних системних і дослідницьких проблемах, що стосуються функціонування сучасних партійних систем і політичного розвитку. Цим запропоновано цілісний розгляд теорії в єдності концептуальних і прикладних аспектів. Провідним методом дослідження обрано метод системного аналізу. Методологічним принципом, представленим у всіх підрозділах цієї статті, є принцип діалектики, що дав змогу дослідити погляди теоретиків з урахуванням їхньої внутрішньої суперечливості й мінливості. Важливо зазначити, що в частинах, присвячених розглядові проблематики політичної боротьби, було застосовано елементи структурно-функціонального аналізу. Однією із засад методології дослідження були положення теорії політичного реалізму, які вказують на те, що головним суб'єктом системи міжнародних відносин є національна держава. Нормативно-ціннісний метод було застосовано для з'ясування значення конкретних чинників впливукультури на процес зміни відносин усередині політологічних шкіл. Метод порівняльного аналізу був корисним для визначення спільного й особливого в політичних поглядах. Головним завданням теорії суспільного вибору було нормативно розв'язати такі проблеми демократії як тиранія більшості, масовізація культури й моралі, наявність неефективного уряду, демагогія і порожній простір демократії (наявність на посадах людей, більшість який являє собою змінну масу, використовувану задля представлення громадян загалом), але аж ніяк не створити пояснення для всього спектра політичного життя. Теорія суспільного вибору показує можливий варіант існування політичної системи, щоправда, з іншого боку.
The article discusses the approaches of political market theories to the functioning of public administration, namely different views on the theory. The complex nature of the defined research goals and objectives presupposes the application of an integrated methodological approach based on modern systemic and research problems related to the functioning of modern party systems and political development. This offers a holistic view of the theory in the unity of conceptual and applied aspects. The leading method of research is the method of system analysis. The methodological principle presented in all sections of this article is the principle of dialectics, which made it possible to study the views of theorists, taking into account their internal contradictions and variability. It is important to note that in the sections devoted to the issues of political struggle, elements of structural and functional analysis are used. One of the principles of the research methodology is the provisions of the political realism theory, which indicate that the main subject of the system of international relations is the nation-state. The method of comparative analysis is useful for determining the common and special in political views. The main task of the social choice theory is to normatively solve such problems of democracy as the tyranny of the majority, the massification of culture and morals, inefficient government, demagoguery and the empty space of democracy (with people in office, most of which is a variable mass used to represent citizens in general), but by no means create an explanation for the whole spectrum of political life. The theory of social choice shows a possible option for the existence of a political system – however, on the other hand. ; В рамках данной статьи были рассмотрены подходы теорий политического рынка к функционированию государственного управления. Рассмотрены различные взгляды на теорию. Методология. Комплексный характер определенных исследовательских целей и задач обуславливает применение в статье комплексного методологического подхода, основанного на современных системных и исследовательских проблемах, касающихся функционирования современных партийных систем и политического развития. Предложено целостное рассмотрение теории в единстве концептуальных и прикладных аспектов. Ведущим методом исследования выбран метод системного анализа. Методологическим принципом, представленным во всех подразделениях этой статьи, является принцип диалектики, позволил исследовать взгляды теоретиков с учетом их внутренней противоречивости и изменчивости. Важно отметить, что в частях, посвященных рассмотрению проблематики политической борьбы, были применены элементы структурно-функционального анализа. Одной из основ методологии исследования были положения теории политического реализма, которые указывают на то, что главным субъектом системы международных отношений является национальное государство. Нормативно-ценностный метод был применен для выяснения значения конкретных факторов влияния культуры на процесс изменения отношений внутри политологических школ. Метод сравнительного анализа был полезным для определения общего и особенного в политических взглядах. Главной задачей теории общественного выбора было нормативно решить такие проблемы демократии, как тирания большинства, массовизация культуры и морали, наличие неэффективного правительства, демагогия и пустое пространство демократии (наличие на должностях людей, большинство которых представляет собой переменную массу, используемую для представления граждан в целом ), но отнюдь не создать объяснения для всего спектра политической жизни. Теория общественного выбора показывает возможный вариант существования политической системы, правда, с другой стороны. ; У межах цієї статті було розглянуто підходи теорій політичного ринку до функціонування державного управління. Розглянуто різні погляди на теорію. Комплексний характер визначених дослідницьких цілей і завдань зумовлює застосування у статті комплексного методологічного підходу, заснованого на сучасних системних і дослідницьких проблемах, що стосуються функціонування сучасних партійних систем і політичного розвитку. Цим запропоновано цілісний розгляд теорії в єдності концептуальних і прикладних аспектів. Провідним методом дослідження обрано метод системного аналізу. Методологічним принципом, представленим у всіх підрозділах цієї статті, є принцип діалектики, що дав змогу дослідити погляди теоретиків з урахуванням їхньої внутрішньої суперечливості й мінливості. Важливо зазначити, що в частинах, присвячених розглядові проблематики політичної боротьби, було застосовано елементи структурно-функціонального аналізу. Однією із засад методології дослідження були положення теорії політичного реалізму, які вказують на те, що головним суб'єктом системи міжнародних відносин є національна держава. Нормативно-ціннісний метод було застосовано для з'ясування значення конкретних чинників впливукультури на процес зміни відносин усередині політологічних шкіл. Метод порівняльного аналізу був корисним для визначення спільного й особливого в політичних поглядах. Головним завданням теорії суспільного вибору було нормативно розв'язати такі проблеми демократії як тиранія більшості, масовізація культури й моралі, наявність неефективного уряду, демагогія і порожній простір демократії (наявність на посадах людей, більшість який являє собою змінну масу, використовувану задля представлення громадян загалом), але аж ніяк не створити пояснення для всього спектра політичного життя. Теорія суспільного вибору показує можливий варіант існування політичної системи, щоправда, з іншого боку.
