Suchergebnisse

The article analyzes the political conflict – the clash and confrontation of different socio-political forces and political actors in their quest to realize their goals and interests, primarily related to the struggle for power, redistribution and change of their political status. It is noted that the management of political conflict is the activity of certain actors to resolve the conflict, or harmonize its course in order to rationally achieve the goals of the participants in the current political process. Investigate the specifics of mediation and reveal aspects of mediation as one of the modern solutions to political conflicts. Investigate the specifics of mediation and reveal aspects of mediation as one of the modern solutions to political conflicts. The aim of the article is to analyze the specifics of mediation and reveal aspects of mediation as one of the modern ways of resolving political conflicts. Political mediation - a form of mediation of the phenomena of political life – a solidarity component of the interaction of power structures and social forces, which helps to resolve contradictions in favour of the positive development of the state and society, interstate relations. The task of mediators is not to make an arbitral award or a verdict. Rather, it is up to the parties to the conflict to make a decision that best suits their interests. As a result of the agreement reached, everyone should win. Research has shown that considering the history of mediation as an effective technology for resolving political conflicts, the following definition can be made: Mediation is an effective method of resolving political conflicts involving a third (neutral) party that is only interested in resolved their conflict.

The article analyzes the political conflict – the clash and confrontation of different socio-political forces and political actors in their quest to realize their goals and interests, primarily related to the struggle for power, redistribution and change of their political status. It is noted that the management of political conflict is the activity of certain actors to resolve the conflict, or harmonize its course in order to rationally achieve the goals of the participants in the current political process. Investigate the specifics of mediation and reveal aspects of mediation as one of the modern solutions to political conflicts. Investigate the specifics of mediation and reveal aspects of mediation as one of the modern solutions to political conflicts. The aim of the article is to analyze the specifics of mediation and reveal aspects of mediation as one of the modern ways of resolving political conflicts. Political mediation - a form of mediation of the phenomena of political life – a solidarity component of the interaction of power structures and social forces, which helps to resolve contradictions in favour of the positive development of the state and society, interstate relations. The task of mediators is not to make an arbitral award or a verdict. Rather, it is up to the parties to the conflict to make a decision that best suits their interests. As a result of the agreement reached, everyone should win. Research has shown that considering the history of mediation as an effective technology for resolving political conflicts, the following definition can be made: Mediation is an effective method of resolving political conflicts involving a third (neutral) party that is only interested in resolved their conflict. ; В статье анализируется политический конфликт – столкновение и противоборство различных социально-политических сил и субъектов политики в их стремлении реализовать свои цели и интересы, связанные, прежде всего, с борьбой за получение власти, перераспределение и изменение своего политического статуса. Отмечается, что управление политическим конфликтом – это деятельность определенных субъектов по урегулированию конфликта или гармонизации его хода для рационального достижения целей участников текущего политического процесса. Цель – исследовать специфику медиации и раскрыть аспекты медиации как одного из современных способов разрешения политических конфликтов, анализ специфики и раскрытие аспектов медиации как одного из современных способов разрешения политических конфликтов. Политическая медиация – форма опосредования явлений политической жизни – солидарный компонент взаимодействия властных структур и общественных сил, способствующий разрешению противоречий в пользу положительного развития государства и общества, межгосударственных отношений. Задача медиаторов не состоит в том, чтобы принять решение третейского суда или вынести приговор. От работы самих сторон конфликта зависит выработка решения, оптимально отвечающая их интересам. В результате достигнутой договоренности должны выиграть все. В ходе научной работы установлено, что рассматривая историю становления медиации как эффективной технологии регулирования политических конфликтов, можно дать следующее определение: медиация – это эффективный метод регулирования политических конфликтов с участием третьей (нейтральной) стороны, заинтересованной только в том, чтобы стороны разрешили свой конфликт. ; Устатті аналізується політичний конфлікт – зіткнення й протиборство різних соціально-політичних сил і суб'єктів політики в їх прагненні реалізувати свої цілі та інтереси, пов'язані, насамперед, із боротьбою за здобуття влади, перерозподіл та зміну свого політичного статусу. Відзначається, що правління політичним конфліктом – це діяльність визначених суб'єктів щодо врегулювання конфлікту, або гармонізації його ходу для раціонального досягнення цілей учасників поточного політичного процесу. Досліджено специфіку й розкрито аспекти медіації як одного з сучасних способів вирішення політичних конфліктів. В основу статті покладено ціль дослідити специфіку й аспекти медіації як одного з сучасних способів вирішення політичних конфліктів. Політична медіація – форма опосередкування явищ політичного життя – солідарний компонент взаємодії владних структур і громадських сил, що сприяє вирішенню протиріч на користь позитивного розвитку держави та суспільства, міждержавних відносин. Завдання медіаторів не в тому, щоб ухвалити рішення третейського суду або вирок. Швидше від самих сторін конфлікту залежить вироблення рішення, що оптимально відповідає їхнім інтересам. У результаті досягнутої домовленості мають виграти усі. У статті встановлено, що розглядаючи історію становлення медіації як ефективну технологію регулювання політичних конфліктів, можна дати наступне визначення: медіація – це ефективний метод регулювання політичних конфліктів з участю третьої (нейтральної) сторони, яка є зацікавленою лише в тому, щоб сторони вирішили свій конфлікт.

Contemporary diplomacy will largely depend on the path to the creation of a new world order. There are different options for the political structure of the world: from the unipolar / multipolar world to the world government. The role of non-state actors will increase in the international arena, while the process of eroding national sovereignty will continue. In this regard, diplomacy faces serious tests of strength, it will have to adapt to current conditions, as well as perform a joint function between state and non-state actors in international relations. Information flows become the levers of governance, namely, socio-economic, socio-political, international processes. Today we can speak of "the emergence of a global information industry that is undergoing a period of technological convergence, organisational combinations, legislative liberalisation, and the role of knowledge, information in economic development, the emergence of new forms of the "electronic" democracy, structural changes in employment". The role of international organisations in international relations has undergone qualitative changes. They have become auxiliary tools for solving particular problems of interaction of sovereign states into a segment of international life. International organisations play an extremely important role in conflict resolution. Conflict prevention is becoming increasingly important in their activities. The mechanism for resolving conflicts by organisations is predominantly political in nature, but it is based on international law.

The President of Ukraine Petro Poroshenko in his communication with international partners actively uses such form of diplomacy as phone calls. The most vital dialogue was conducted with the German Chancellor Angela Merkel. The purpose of this article is to profoundly study its content and other features. The intensity peak of these contacts occurred in the third week of June and the third week of August, 2014. However, there is a tendency to decrease activity of communications in view of its redundancy. This is indirectly confirmed by the evidence that the German side did not inform about more than 40 percent of contacts with Ukrainian counterparts. Despite the specificity of preparation of the official reports which is explained by the different technology of their preparation in the official Kyiv and Berlin, the conducted comparative analysis shows several significant differences in interpretation the approaches of negotiators. The reasons of those inconsistencies should be firstly found in the lack of professionalism of the staffs from the relevant departments of the Presidential Administration, the prevailing mood among them «to pretend, and not achieve the result» that sometimes bordering with the manipulation of public opinion. Second reason is based on the fact that there is some belief on the Bankova street that thesis proclaimed by the Ukrainian President during the contacts with his foreign partners clearly perceived by them. Finally, dare to assume that third reason is explained by sometimes elementary misunderstanding of terms and concepts Key words: President of Ukraine; Federal Chancellor of Germany; Ukrainian-German dialogue; phone diplomacy. ; Президент України Петро Порошенко активно застосовує у спілкуванні з міжнародними партнерами таку його форму, як телефонні розмови. Доволі жвавий діалог налагоджений із Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Досліджено його змістовні та інші особливості.Пік інтенсивності їхніх контактів припадає на третю декаду червня та третю декаду серпня. Утім спостерігається тенденція до поступового зменшення активності комунікації через, як видається, її надмірність. Опосередковано про це свідчить той факт, що німецька сторона не інформувала про понад 40 відсотків контактів.Специфіка офіційних повідомлень, пов'язана з особливостями технології їхньої підготовки у Києві та Берліні, їхній порівняльний аналіз засвідчують низку суттєвих відмінностей інтерпретації підходів учасників переговорів.Причини цих неспівпадінь слід шукати, по-перше, у недостатньому професіоналізмі співробітників відповідних структурних підрозділів Адміністрації Президента, пануючих серед них настроях «вдавати, а не досягати», які подекуди межують з маніпуляцією громадською думкою.По-друге, в існуючому на Банковій переконанні, що проголошену Президентом перед іноземними партнерами тезу, безумовно, вони сприймають.По-третє, в подекуди елементарному нерозумінні іншомовних термінів та понять.Ключові слова: Президент України; Федеральний канцлер Федеративної Республіки Німеччина; українсько-німецький діалог; телефонна дипломатія.

Introduction. «Qarabagname» set of chronicles is devoted to the history of the Qarabakh khanate. «Qarabagname» is a valuable source of history of Azerbaijan of 18th – 19th centuries. Chronicles influenced Eastern poetic tradition and interpretation of the epic mindset. In the epic texts the organization of space and in particular the settlement which the action develops in is very interesting for folklore study. This is explained primarily by the fact the space provides a holistic perception of the image and generates a composition of the epic text. Purpose is to study settlement archetype «Shusha» as the sacral space, analyze features of chronicles «Qarabagname» in the process of formation and development. Methods. The analytical, mythological, genetic-contact, cultural and historical methods are applied in the article. Results. There are 10 Garabaghnams which study the political, economic and cultural history of the Karabakh Khanate as one of the oldest in the history of Azerbaijan: 1) Mirzə Adıgozal bey «Qarabağnama»; 2) Mirza Jamal Javanshir «Garabagh history»; 3) Ahmed bey Javanshir «On the Political Situation of the Karabakh Khanate in 1747-1805»; 4) «Historical episode» by Mirza Yusif Garabagh; 5) Mir Mehdi Khazani «Book-history-Garabagh»; 6) Rzaqulu bey Mirza Jamal oglu «The authorities of Panah Khan and Ibrahimkhalil Khan in Karabakh and events of that time»; 7) Mirza Rahim Fenah «Historical-Garabagh»; 8) Mahammadali bey Gizem, «Moral of the Garabagh»; 9) Hasan Ihfa Alizade «History of Shusha city» 10) Hasanali khan Garadaghi «The quality and prestige of the ancient city of Garabagh». Originality. In the mythological aspect Shusha (Panahabad) determines frontier between the cultural hero named Panakh-Ali khan and his enemies. In the binary opposition «his – another's» it's certainly that part of heroes' mythological world where they need to protect the fortress from external enemies. Shusha is not only specific social space but some ideal world where everything is perfect (nature, climate, people, wise and brave ruler). The author draws parallel with the Azerbaijani epic «Kyoroglu». Shusha firstly existed as a toponym and only eventually it becomes an astionym namely a title of the settlement locus. Conclusion. Thus Shusha (Panahabad) as a settlement locus generates a special ideal space in the historical annals. Since it is considered a part of the mythological consciousness of the nation, its main characteristics are security and sacredness

The analysis of the crisis of a social nature, which indicated that the most severe, widespread and dangerous social crisis are those generated by low living standards and unsolved social problems; they are the basis of serious social conflicts that arise between citizens and authorities, therefore the most appropriate and relevant is the study of the crisis is socio-economic nature and development of mechanisms of state regulation of these phenomena. Calculations to determine the socio-economic situation in the regions of Ukraine during 2011–2013 and calculation of threats socioeconomic second – fourth quarter of 2014 and first quarter of 2015 according to the first quarter of 2014 revealed the preconditions for social conflict escalation economic grounds. Determined that the reasons for ethnic proximity eastern region of Ukraine with the «aggressor country», information-psychological influence was dominant in this region of the state, which was the reason for maintaining the separatist movement at the beginning of the armed conflict. It is noted that at present time the public international law and most national constitutions define that in terms of armed conflict public authorities may restrict some liberties in order to restore order and greater use of the most fundamental human rights by introducing emergency legal and administrative regimes. The introduction of emergency powers is governed by three major international and regional human rights treaties, the requirement to comply are clearly spelled out in the constitutions of most countries. Noted that Ukraine must adhere to the International Covenant on Civil and Political Rights and the European Convention on Human Rights. In order not to breach these agreements during the settlement of the armed conflict must enter emergency legal and administrative regimes.Key words: armed conflict; crisis of socio-economic nature; State of Emergency; martial law; regulatory and legal principles.

The article investigates the main stages and features of the settlement of Russians in Ukrainian lands: from the time of their appearance to the beginning of the twentieth century. The author traces the population growth, directions of settlement, as well as social and legal status of Russians of Ukraine. The article defines the place of the Russian population in the ethnic structure of the Ukrainian lands. He also shows the interdependence between the political factor (state) and the political and legal status of Russians in Ukraine, their influence on the socio-economic, and socio-political development of the country.The author stresses that the settlement and placement of Russians in the territory of Ukraine existed for a long time, and was the result of migration processes. One of the first Russian settlers in Ukraine was the Old Believers, who at the beginning of the church split escaped the lands of the historical Chernigiv region, and later settled in the territories of the South, Right-Bank Ukraine, Bessarabia and Northern Bukovina. From the middle of the 17th century a separate direction of Russian migration was the development of free lands in Slobozhanschyna, the colonization of which was carried out by both, Ukrainians and Russians.The shift of the emphasis of Russian migration to Ukraine arose from the revolution of the middle and the second half of the 17th century. Since then, military-political factors have become a priority. Few Russians in the Hetmanate played the role of leaders of Russian state interests. With the liquidation of the Hetmanate and the collapse of the Zaporozhian Sich, Russian expansion into Ukrainian ethnic lands has become a character of well-planned and long-term policies. At the same time, the main stream of Russian settlers went to relatively low-populated eastern and southern regions of modern Ukraine. The social composition of the Russian-settlers in Ukraine was largely conditioned by the need for military retention of Russia's annexed Ukrainian lands. The lion's share of Russian settlers was made up of various categories of military and retired people.A significant factor in Russia's economic dominance in Ukraine was the spread of Russian land tenure on its territory, which grew from the second half of the 18th century. As a predominantly urban population, Russians in Ukraine had significant positions in entrepreneurship. In particular, the number of Russian people grew intensively due to the emergence of capitalist relations that contributed to the development of industry, transport, the construction of metallurgical enterprises, coal mines, railways, etc. Thus, in fact, half of the Russian population of Ukraine lived in the steppe region with its industry, ports and developed agriculture.Russians in Ukraine became the means of implementing the Russian imperial policy and the mainstay of the autocracy. ; Дослідження етнічних меншин – одна з головних ділянок етнічної історії України, позаяк вони впливали та впливають на етносоціальну структуру її суспільства. У статті, на основі аналізу широкого спектру історіографії та опублікованих джерел, висвітлено основні етапи й особливості заселення росіян на українських землях: від часу їх появи до початку ХХ ст., зокрема, за такими ематичними блоками, як 1) поява й напрями перших міграційних переміщень росіян (московитів); 2) росіяни (московити) в козацькій Україні; 3) росіяни як імперська нація в Україні. Простежено тенденції зростання чисельності, напрями розселення, а також специфіку соціально-правового статусу росіян України впродовж зазначеного періоду. З'ясовано місце російського населення в етнічній структурі українських земель. Показано взаємозалежність між політичним чинником (держава) та політико-правовим статусом росіян в Україні, їхнім впливом на соціально-ономічний і суспільно-політичний розвиток країни.

Cognitive framing, understood as managing by social agents within their discursive practices of cognitive frames in order to achieve certain political goals, is a part and parcel of any international conflict settlement, taking into account the very social nature of the latter. At the same time, the existing narrative models of conflict regulation provide an opportunity for successful investigation and modification of seman- tic matrices of the parties' positions, as within informational and psychological operations. Therefore, the study of cognitive frames and their respective reframing, which changes the semantic dimension of a con- flict, allows it to be resolved more quickly and effectively. However, despite the largely neutral semantics of the negotiation process within the Minsk-1 and Minsk-2, as well as the "Normandy format", discursive practices of both Ukraine and Russia of the highest political level today are filled with numerous confrontational cognitive frames. The latter signifies about an active phase of a semantic war between the two parties, which is currently hampering the efficient settlement of the ongoing inter- national conflict. Which, in turn, requires the parties to develop more efficient frames for sufficient transformation of the semantic dimension of the Russia-Ukraine international conflict and its subsequent settlement. ; У статті актуалізується роль когнітивного фреймінгу як одного з інструментів врегулювання міжнародних конфліктів, спрямованого на видозміну картин світу відповідних сторін. Проведено паралель між реалізацією даного методу та інформаційно-психологічними операціями. Зроблено наголос на значенні когнітивного фреймінгу в переговорних процесах щодо врегулювання міжнародних конфліктів. Охарактеризовані окремі особливості керування сприйняттям в рамках Мінських угод початку 2015 року в порівнянні з дискурсивними практиками вищих посадових осіб України та Російської Федерації.

The article is based on the existing law doctrine of division of law into private and public. The author analyses the influence of the doctrine on the relationships that arise in the financial services markets. The author takes into account the results of researches conducted by domestic and foreign scholars, which were carried out in the field of law and economics. The author uses general scientific and special methods as those that form the basis of the work. The research substantiates that objectively the doctrine dividing law into private and public does not exist. Doctrine is the product of a sociocultural interpretation of the researcher's thinking process. At the same time, the doctrine is naturally refers to the structure of the financial market. The author analyses the internal mechanism of circulation of cash flows and settlements in the global financial market. This analysis is the empirical basis for the research and subsequent theoretical understanding. The author proves that the concept of separation of rights into private and public law is not a universal concept that is inherent in all countries. The doctrine is fundamental only in the countries with Romano-Germanic legal system. The idea of dividing law into private and public was not reflected at the doctrine level in the countries with Anglo-Saxon legal system. The problem of the substitution of concepts was enrooted directly in the very doctrine of law, which existed in Soviet times. It was connected with the absence of the concept of "private law" in the Soviet legal thinking. The idea of social justice changes beyond recognition in the direction of public law. The author focuses on the issue of how to ensure the sustainable development of the financial system and its main institutions (structures) using the theoretical concept of dividing law into private and public. The author emphasizes the need to take into account the diversity of legal understanding of the financial market as a social phenomenon. The research methodology should be as appropriate as possible to the research object. The idea of social justice should act as a regulator of mutual relations between members of society. Practical activity in the financial markets in the modern world tends to converge. Public law assumes the fulfilment of a social function. Therefore, the author comes to the conclusion that law is a means of reaching a compromise between members of society, provided that individual freedom is preserved and there is no need to oppose private law to public law. The author proves that European political and legal standards are built on such postulates, particularly concerning the field of calculations. Keywords: financial system, financial services markets, settlement relations, the doctrine of separation of rights into private and public.

The article is devoted to the review of key events in the political life of the island of Cyprus. Historically, due to religious, national, linguistic differences and as a result of the Cyprus conflict, political differences, relations between the Greeks and Turks remain tense.Therefore, the study considered systemic errors in the methods of resolving the identity, non-fulfillment of the conditions set and the uncompromising policy of the Turkish government. ; Стаття присвячена огляду ключових подій політичного життя острова Кіпр. Історично так склалося, що в зв'язку з релігійними, національними, мовними відмінностями, і внаслідок Кіпрського конфлікту політичними розбіжностями, відносини між греками і турками залишаються напруженими. Тому в дослідженні було розглянуто системні похибки, які було закладено в основу процесу врегулювання Кіпрської кризи.

The article is devoted to the analysis of the international community position according to the problems of the unrecognized states. The purpose of the article is to estimate the reaction of international community and to give the general characteristic of its main actions according to the new states and to retrace the direct influence on recognition process. For achieving the most objective analysis of the problem a number of general and special methods of synthesis, analysis, comparison, generalization, ethnopolitological, world-system analysis and case-study, behaviour method and so on have been used. There was introduced the term «international settlement technologies» in the scientific revolution at first.The international community has long considered the problem of unrecognized states as a fleeting phenomenon — the result of current circumstances coincidence, part of the world players political interests game. This approach did not help to settlement the situation but only exacerbated it.Typical features of the international community position according to this issue are: first, the «international community» considers that to freeze such conflicts on a long-term is safer. As example, long-term process of settlement the situation of Transnistria, Nagorno-Karabakh, Taiwan and others is evident. Secondly, the existence of unrecognized states is a bright example of regional international institutions in the process of conflict settlement. The author propose to use the term «international settlement technologies», characterizing the reaction and international community actions according to unrecognized states problem.To our point of view, the term conflict «solution» is the process of finding a mutual solution that would satisfy all conflict parties (finding consensus). «Settlement» of the conflict is a broader concept that includes prevention of conflict open forms, conflict solution, and the formation of a new relations level between the conflict parties. «Solving» of the conflict is possible only through a complete breakdown or destruction of conflict actor (one or both) with his values, needs, interests and goals. So, it gives an suggestions that it's more correct to use the term «settlement». To our mind, specifying ways of international settlement, the most successful acts is the term «international settlement technologies».There were analyzed and defined international settlement technologies of unrecognized states problems, including the following: peace technologies, confrontation technologies, «frozen» conflict technologies, technologies «no peace — no war», isolation technologies.To sum up, we note that a settlement of this problem is very complex and long term process. However, its success depends on a favorable combination of many, both external and internal factors, subjective and objective conditions. Moreover, international experience shows that legal procedure (national referendum on independence, democratic elections, decision-civilized laws, etc.) is important for getting recognition. However, the dominant factor in the decision on recognition is political expediency.Currently, the technologies settlement of the unrecognized states problem are determined largely not by the interests of the people but by the «double standards» of the world's leading actors. ; Статья посвящена исследованию позиций международного сообщества по урегулиро-ванию проблем непризнанных государств. Автор дает обобщенную характеристику типичным технологиям урегулирования, которые использует международное сообщество в отношении непризнанных государств. В качестве исследовательской задачи автором была определена попытка дать обобщенную характеристику основных действий международного сообщества, а также выяснить непосредственное влияние на процесс признания. Проанализированы характерные особенности международных технологий урегулирования проблем непризнанных государств. Для достижения максимально объективного анализа перечисленных проблемы был использован ряд общенаучных и специальных методов: синтез, анализ, сравнение, обобщение, компаративный, політо-логический, этнополитологический, мир-системный анализ и анализ конкретних случаев, бихевиористский и др. В статье впервые вводится в научный оборот термин «международные технологии урегулирования». ; Статтю присвячено дослідженню позицій міжнародного співтовариства щодо врегулювання проблем невизнаних держав. Автором подано узагальнену характеристику типових технологій врегулювання, які використовує міжнародне співтовариство щодо невизнаних держав. У ролі дослідницького завдання автором було визначено спробу дати узагальнену характеристику основних дій міжнародного співтовариства та з'ясувати безпосередній вплив на процес визнання/невизнання. Проаналізовано характерні особливості міжнародних технологій врегулювання проблем невизнаних держав. Для досягнення максимально об'єктивного аналізу зазначених проблем було використано низку загальнонаукових та спеціальних методів, зокрема синтезу, аналізу, узагальнення, компаративний, політологічний, етнополітологічний, світ-системний аналіз та аналіз конкретних випадків, біхевіористський та ін. У статті вперше введено в науковий обіг термін «міжнародні технології врегулювання».

An important factor in the economic and political well-being of any country is to ensure its energy economy.The development of the economy in current conditions associated with significant gas consumption. Due to thenatural gas in the CIS provided warmth more than 200 million urban and rural population.Using gas for technological needs of the industry reduces fuel costs, increases productivity, facilitates theintroduction of new advanced technology, improves working conditions. The use of gas for industry allows toimprove the air and improve the general environmental condition.Soaring energy prices stimulate economical to use them. The feasibility of this approach show Europeancountries.The aim is to study energy-saving technologies on the effectiveness of supply systems, heating systems, toimprove the methodology for determining the thermal load and heat, as well as methods for their solution.Achieving this goal requires the solution of the following tasks:1) identify causes of heat loss;2) investigate questions of effectiveness and comfort;3) investigate the possibility of increasing the service life of gas supply systems;4) ensure efficiency of traditional energy-saving technologies on consumption of fossil fuels.Object is a gas network of rural settlements arbitrary configuration (branched tree ring); heating of residentialbuildings.The object of study is the effect of the material insulation on the operational efficiency of the gas supplysystem; influence the use of efficient heating technology to reduce energy costs.Conducted in the research and development based on use: methods of mathematical planning; methods ofmodular and object- oriented programming; visual programming techniques; methods of mathematical statisticsand regression analysis.For the first time the influence of the efficiency of heating equipment and consolidated index of the maximumheat flux of buildings to reduce energy costs and efficiency are calculated applying polyethylene gas pipelines.The practical value of the results is that proposed in the design and construction solutions allow up to 54 % toreduce heat homes and as a result, the consumption of gas. ; Важливим фактором економічного і політичного благополуччя будь-якої країни є забезпечення її економікиенергоносіями. Розвиток народного господарства в сучасних умовах пов'язаний зі значним споживаннямгазу. За рахунок природного газу в країнах СНД забезпечуються теплом більш 200 млн міського ісільського населення.Використання газу для технологічних потреб промисловості зменшує вартість палива, підвищує продуктивністьпраці, сприяє впровадженню нових прогресивних технологій, покращує умови праці. Використаннягазу для промисловості дозволяє оздоровити повітряний басейн і поліпшити загалом екологічнийстан.Зростаючі ціни на енергоносії стимулюють економно їх використовувати. Про доцільність такогопідходу свідчать європейські країни.Метою роботи є дослідження енергозберігаючих технологій на ефективність роботи систем газопостачання,системи опалення, для удосконалення методики визначення її теплового навантаження і тепловтрат,а також методи їх вирішення.Досягнення цієї мети передбачає розв'язок наступних задач:1) виявити причини тепловтрат;2) дослідити питання економії та комфорту;3) дослідити можливості збільшення терміну служби систем газопостачання;4) встановити ефективність застосування традиційних енергозберігаючих технологій на споживанняприродного палива.Об'єктом дослідження є газові мережі сільського населеного пункту довільної конфігурації (розгалуженедерево, кільцева); системи опалення житлових будинків.Предметом дослідження є вплив матеріалу утеплювача на ефективність експлуатації системи газопостачання;вплив використання ефективної опалювальної техніки на скорочення затрат на енергоресурс.Проведені в роботі дослідження та розробки базуються на використанні: методів математичногопланування; методів модульного та об'єктно-орієнтовного програмування; методів візуального програмування;методів математичної статистики та регресійного аналізу.У роботі вперше досліджено вплив коефіцієнта корисної дії опалювальної техніки та укрупненого показникамаксимального теплового потоку будівель на скорочення затрат на енергоресурс, а також розрахованоекономічність застосування поліетиленових газових мереж.Практична цінність отриманих результатів полягає у тому, що запропоновані у роботі проектні таконструктивні рішення дозволяють до 54 % зменшити тепловтрати будинків і, як наслідок, обсяг споживаннягазу.

Contemporary diplomacy will largely depend on the path to the creation of a new world order. There are different options for the political structure of the world: from the unipolar / multipolar world to the world government. The role of non-state actors will increase in the international arena, while the process of eroding national sovereignty will continue. In this regard, diplomacy faces serious tests of strength, it will have to adapt to current conditions, as well as perform a joint function between state and non-state actors in international relations. Information flows become the levers of governance, namely, socio-economic, socio-political, international processes. Today we can speak of "the emergence of a global information industry that is undergoing a period of technological convergence, organisational combinations, legislative liberalisation, and the role of knowledge, information in economic development, the emergence of new forms of the "electronic" democracy, structural changes in employment". The role of international organisations in international relations has undergone qualitative changes. They have become auxiliary tools for solving particular problems of interaction of sovereign states into a segment of international life. International organisations play an extremely important role in conflict resolution. Conflict prevention is becoming increasingly important in their activities. The mechanism for resolving conflicts by organisations is predominantly political in nature, but it is based on international law. ; Современная дипломатия во многом будет зависеть от того, каким путем будет осуществляться становления нового мирового порядка. Выдвигаются различные варианты политической структуры мира от однополярного / многополярного мира к мировому правительству. На международной арене будет возрастать роль негосударственных акторов, вместе с тем продолжится процесс размывания национального суверенитета. В связи с этим дипломатию ждут серьезные испытания на прочность, ей придется приспосабливаться к современным условиям, а также выполнять связующую функцию между государственными и негосударственными участниками международных отношений. Информационные потоки становятся рычагами управления, а именно: общественно-экономическими, социально-политическими, международными процессами. Сейчас можно говорить «о становлении глобальной информационной индустрии, переживающей период технологической конвергенции, организационных сочетаний, законодательной либерализации, о роли знаний, информации в экономическом развитии, появлении новых форм« электронной »демократии, о структурных сдвигах в занятости». Роль международных организаций в международных отношениях претерпела качественные изменения. Из вспомогательных инструментов для решения отдельных проблем взаимодействия суверенных государств они превратились в сегмент международной жизни. Международным организациям принадлежит исключительно важная роль в решении конфликтов. Все большее место в их деятельности занимает предотвращения возникновения конфликтных ситуаций. Механизм решения конфликтов организациями носит преимущественно политический характер, но при этом он, разумеется, опирается на международное право. ; Сучасна дипломатія багато в чому буде залежати від того, яким шляхом здійснюватиметься становлення нового світового порядку. Висуваються різні варіанти політичної структури світу: від однополярного / багатополярного світу до світового уряду. На міжнародній арені буде зростати роль недержавних акторів, разом із тим продовжиться процес розмивання національного суверенітету. У зв'язку з цим дипломатію чекають серйозні випробування на міцність, їй доведеться пристосовуватися до сучасних умов, а також виконувати сполучну функцію між державними і недержавними учасниками міжнародних відносин. Інформаційні потоки стають важелями управління, а саме: суспільно- економічними, соціально-політичними, міжнародними процесами. Нині можна говорити «про становлення глобальної інформаційної індустрії, яка переживає період технологічної конвергенції, організаційних поєднань, законодавчої лібералізації, про роль знань, інформації в економічному розвитку, появі нових форм «електронної» демократії, про структурні зрушення в зайнятості». Роль міжнародних організацій у міжнародних відносинах зазнала якісних змін. Із допоміжних інструментів для вирішення окремих проблем взаємодії суверенних держав вони перетворилися на сегмент міжнародного життя. Міжнародним організаціям належить винятково важлива роль у вирішенні конфліктів. Дедалі більше місця в їх діяльності займає запобігання виникненню конфліктних ситуацій. Механізм вирішення конфліктів організаціями носить переважно політичний характер, але при цьому він, зрозуміло, спирається на міжнародне право.

Contemporary diplomacy will largely depend on the path to the creation of a new world order. There are different options for the political structure of the world: from the unipolar / multipolar world to the world government. The role of non-state actors will increase in the international arena, while the process of eroding national sovereignty will continue. In this regard, diplomacy faces serious tests of strength, it will have to adapt to current conditions, as well as perform a joint function between state and non-state actors in international relations. Information flows become the levers of governance, namely, socio-economic, socio-political, international processes. Today we can speak of "the emergence of a global information industry that is undergoing a period of technological convergence, organisational combinations, legislative liberalisation, and the role of knowledge, information in economic development, the emergence of new forms of the "electronic" democracy, structural changes in employment". The role of international organisations in international relations has undergone qualitative changes. They have become auxiliary tools for solving particular problems of interaction of sovereign states into a segment of international life. International organisations play an extremely important role in conflict resolution. Conflict prevention is becoming increasingly important in their activities. The mechanism for resolving conflicts by organisations is predominantly political in nature, but it is based on international law. ; Современная дипломатия во многом будет зависеть от того, каким путем будет осуществляться становления нового мирового порядка. Выдвигаются различные варианты политической структуры мира от однополярного / многополярного мира к мировому правительству. На международной арене будет возрастать роль негосударственных акторов, вместе с тем продолжится процесс размывания национального суверенитета. В связи с этим дипломатию ждут серьезные испытания на прочность, ей придется приспосабливаться к современным условиям, а также выполнять связующую функцию между государственными и негосударственными участниками международных отношений. Информационные потоки становятся рычагами управления, а именно: общественно-экономическими, социально-политическими, международными процессами. Сейчас можно говорить «о становлении глобальной информационной индустрии, переживающей период технологической конвергенции, организационных сочетаний, законодательной либерализации, о роли знаний, информации в экономическом развитии, появлении новых форм« электронной »демократии, о структурных сдвигах в занятости». Роль международных организаций в международных отношениях претерпела качественные изменения. Из вспомогательных инструментов для решения отдельных проблем взаимодействия суверенных государств они превратились в сегмент международной жизни. Международным организациям принадлежит исключительно важная роль в решении конфликтов. Все большее место в их деятельности занимает предотвращения возникновения конфликтных ситуаций. Механизм решения конфликтов организациями носит преимущественно политический характер, но при этом он, разумеется, опирается на международное право. ; Сучасна дипломатія багато в чому буде залежати від того, яким шляхом здійснюватиметься становлення нового світового порядку. Висуваються різні варіанти політичної структури світу: від однополярного / багатополярного світу до світового уряду. На міжнародній арені буде зростати роль недержавних акторів, разом із тим продовжиться процес розмивання національного суверенітету. У зв'язку з цим дипломатію чекають серйозні випробування на міцність, їй доведеться пристосовуватися до сучасних умов, а також виконувати сполучну функцію між державними і недержавними учасниками міжнародних відносин. Інформаційні потоки стають важелями управління, а саме: суспільно- економічними, соціально-політичними, міжнародними процесами. Нині можна говорити «про становлення глобальної інформаційної індустрії, яка переживає період технологічної конвергенції, організаційних поєднань, законодавчої лібералізації, про роль знань, інформації в економічному розвитку, появі нових форм «електронної» демократії, про структурні зрушення в зайнятості». Роль міжнародних організацій у міжнародних відносинах зазнала якісних змін. Із допоміжних інструментів для вирішення окремих проблем взаємодії суверенних держав вони перетворилися на сегмент міжнародного життя. Міжнародним організаціям належить винятково важлива роль у вирішенні конфліктів. Дедалі більше місця в їх діяльності займає запобігання виникненню конфліктних ситуацій. Механізм вирішення конфліктів організаціями носить переважно політичний характер, але при цьому він, зрозуміло, спирається на міжнародне право.

The specificity of settlements in the territory of the former Ostroh district during the second half of the 19th and the first half of the 20th centuries is described in the article. Particular attention is paid to the territorial and administrative divisions of these territories during their stay in the Russian Empire, the Second Polish Republic and the Ukrainian SSR. The dynamics of the number of settlements and their types in the territory of the former Ostroh uyezd during the specified period are analyzed.Thus, the Ostroh uyezd was a part of the Volhynian Governorate in the administrative-territorial sphere in the second half of the 19th and the beginning of the 20th centuries. After the First World War, the largest part of the Ostroh uyezd was included into the Volhynian Voivodeship of the Republic of Poland, and smaller part was included into the Ukrainian SSR. Since the beginning of the Second World War, the Soviet administrative system had been implemented in these territories and the territorial division into the voivodships, the powiats, and the gminys was abolished. Instead, the division into the regions and districts was implemented. The territory of the former Ostroh district of the 1911 model became part of the Hoshcha, Zdolbuniw, Mezhyritch and Ostroh districts of the Rivne region. During the second half of 19th and the first half of the 20th century, significant changes occurred in the network of settlements on the territory of the Ostroh district. A large number of new settlements of different types appeared. The main social types of rural settlements were the village, the khutir, and the hamlet. The increase in the number of settlements was significantly dependent on certain administrative measures. The changes in the structure of the settlements were accompanied by the resettlement of villages to the new settlements – khutir. There were some typical farming methods for khutir. In many cases, the quantitative data indicate only the difference between the numbers of settlements in different years, whereas the amplitude of their occurrence/disappearance/change of status is much bigger.The absolute number of settlements increased by 123 units, that is by 40.3%, while from 1910 to 1946 it decreased by 50 units (by 11.6%) during 1880–1910 on the territory of Ostroh county.Since 1921, the ethnographic massif of Volhynia was divided by the political boundary between the Second Polish Republic and the Soviet Union. The distinct socio-political and economic conditions of the two states led to the differences in the processes that influenced the development of settlements. The immigration had a significant impact on the emergence of new settlements. This process was encouraged in the 19th century by the Russian government and in the interwar period by the Second Polish Republic. The main composition of foreign settlers first included the Czech and German, and later – the Polish colonists. Foreign colonists formed settlements with the status of colonies. In the part of the Ukrainian SSR, the decrease in the number of settlements was caused by collectivization, during which the peasants were forced to concentrate in larger settlements. Nationalization of land resources deprived the economic basis for the development of farm-type settlements. ; Наукові студії над поселеннями на території українських земель – одна із важливих складових етнічної історії України, позаяк ця проблематика перебуває на стику історії та етнології. Без її розуміння неможливе об'єктивне дослідження як історичних подій, явищ та процесів, так і традиційної культури. У пропонованій статті, на основі матеріалів з Державних архівів Волинської, Рівненської та Житомирської областей, а також опублікованих статистичних джерел, охарактеризовано специфіку поселень на території колишнього Острозького повіту впродовж другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст. Особливу увагу звернено на територіально- адміністративний поділ зазначених теренів у час їх перебування в складі Російської імперії, Другої Речі Посполитої та УСРР-УРСР. Проаналізовано динаміку кількості поселень на території колишнього Острозького повіту за вказаний період та їхню статистику за соціально-економічними типами.