The peculiar features in the theoretical and practical study of political metaphors in their semantics and pragmatics were found in the article. The article discusses the relationship and interaction between language and politics in the field of European integration discourse. It was found that the metaphor is an important factor that constitutes discourse. This paper has shown that political metaphor of European integration process takes a pragmatic goal of reflecting the reality existing in European society as model of a new society without war, where the culture of each nation will be saved. The political metaphor is one of the popular and effective policy instruments. The main principal types of metaphors that used in analyzed discourse are associated with referent fields as sociomorphic area, anthropomorphic sphere, the sphere and scope of nature artefacts. Conceptual metaphors European integration discourse used codes in their conceptual field "space", "travel", "movement", "building", "Labour results", "relationship", "nature", "Sport", "art" etc. ; У статті виявлено особливості теоретичного та практичного вивчення політичних метафор у їхній семантиці та прагматиці. У дослідженні розглянуто взаємозв'язок і взаємодію мови й політики в умовах функціонування євроінтеграційного дискурсу. Було встановлено, що метафора є важливим чинником, що конституює дискурс. Доведено, що політична метафора євроінтеграційних процесів виконує прагматичну мету, віддзеркалюючи наявні в суспільстві різні проекти дій щодо зміни європейського життя – реального підсумку створення нового суспільства без війн, де культура кожної нації буде збережена.
The peculiar features in the theoretical and practical study of political metaphors in their semantics and pragmatics were found in the article. The article discusses the relationship and interaction between language and politics in the field of European integration discourse. It was found that the metaphor is an important factor that constitutes discourse. This paper has shown that political metaphor of European integration process takes a pragmatic goal of reflecting the reality existing in European society as model of a new society without war, where the culture of each nation will be saved. The political metaphor is one of the popular and effective policy instruments. The main principal types of metaphors that used in analyzed discourse are associated with referent fields as sociomorphic area, anthropomorphic sphere, the sphere and scope of nature artefacts. Conceptual metaphors European integration discourse used codes in their conceptual field "space", "travel", "movement", "building", "Labour results", "relationship", "nature", "Sport", "art" etc. ; У статті виявлено особливості теоретичного та практичного вивчення політичних метафор у їхній семантиці та прагматиці. У дослідженні розглянуто взаємозв'язок і взаємодію мови й політики в умовах функціонування євроінтеграційного дискурсу. Було встановлено, що метафора є важливим чинником, що конституює дискурс. Доведено, що політична метафора євроінтеграційних процесів виконує прагматичну мету, віддзеркалюючи наявні в суспільстві різні проекти дій щодо зміни європейського життя – реального підсумку створення нового суспільства без війн, де культура кожної нації буде збережена.
Memory and learning tragic pages of history, such as genocide and crimes against humanity, are of great importance for the future of the state. This article deals with the problem of the looted art, itsplace in the politics of memory of the Federal Republic of Germany. The problems of protection, preservation, and repatriation of the cultural heritage looted by the Nazi before and during World WarII have received new treatment in the German society. It is pointed out that Germany has extensive experience of addressing the burdensome past, it has been established how the FRG solves the problem of its overcoming, its new facets and dimensions are revealed. The German experience of the last decades in the matter of search and restitution of lost and illegally transported works of art and its value for Ukraine is analyzed. ; Вагоме значення для майбутнього країни має пам'ять та опрацювання трагічних сторінок історії, таких як геноцид та злочини проти людства. У статті розкрито проблему викраденого мистецтва, його місця в структурі політики пам'яті ФРН. Проблема захисту, збереження і повернення культурних цінностей, викрадених націонал-соціалістами напередодні та під час Другої світової війни, набула в німецькому суспільстві нового осмислення. Підкреслено, що Німеччина має значний досвід подолання обтяжливого минулого. Встановлено, в який спосіб країна вирішує проблему його подолання, розкрито її нові грані та виміри. Проаналізовано німецький досвід останніх десятиліть у справі пошуку і реституції втрачених і незаконно переміщених творів мистецтва і його цінність для України.
У статті аналізуються проблеми кадрового забезпечення. Показані причини кризи управління. Запропоновані способи підвищення ефективної кадрової політики. ; The problems of the skilled providing are analysed in the article. Reasons of management crisis are shown. The methods of increasing of effective skilled politics offer.
The article offers the insight into the constituents of Václav Havel's successful political governance. Being not a professional politician he took deeper interest in a state system as an individual unit, which eventually led to his powerful practical politics. We argue that at a certain stage of radical changes in the state V. Havel could not further be contented with the criticism of its political management, and on becoming the immediate participant of the big changes in the European world, he made a decision to affect them directly. The study elucidates that President V. Havel interpreted politics not as the technique of power but as the culture of communication. V. Havel's main tool of power was a word.The views of the prominent leader of Czech dissidence President V. Havel on the journalism of totalitarian and democratic periods have been systematized and interpreted; his statements on some creative representatives of mass media have been analyzed.Key words: the Czech Republic, Václav Havel, president, politics, journalism, mass media, television, press. ; У статті виокремлено складові успішного політичного керівництва країною Вацла-вом Гавелом, непрофесійним політиком, якого завжди цікавила державна система, що в підсумку й привело його до великої практичної політики. Встановлено, що на певному етапі кардинальних змін у державі В. Гавел не міг задовольнятися лише критикою її по-літичного керівництва, а ставши безпосереднім учасником великих змін європейського світу, вирішив безпосередньо впливати на них. З'ясовано, що президент В. Гавел розціню-вав політику не як технологію влади, а презентував її як культуру, культуру комунікації. Основним знаряддям влади В. Гавела було слово. Систематизовано та осмислено погляди відомого лідера чеського дисидентського руху, президента В. Гавела на журналістику то-талітарного та демократичного періодів, проаналізовано його висловлювання про окремих творчих представників засобів масової інформації.Ключові слова: Чеська Республіка, Вацлав Гавел, президент, політика, журналісти-ка, засоби масової інформації, телебачення, преса.
The article studies the evolution and forms of the destructive type of informal institutions in Ukraine. It proves that at different development stages of independent Ukraine the informal political institutional space played a decisive role in shaping the political landscape and states that the significant influence of informal political institutions on the Ukrainian politics led to the emergence of institutional defects in the political governance infrastructure of the country. The author analyzes the processes of client networks' modification during the presidency of L. Kuchma, V. Yushchenko, V. Yanukovych, and expresses thoughts on the changes in the structure and intensity of informal politics in Ukraine after the Revolution of Dignity. The study investigates the peculiarities of the existing state-political order in Ukraine, which is determined by institutional characteristics such as clientism, clanism, cronyism, patronage relations etc. It defines the main manifestations of nepotism, cronyism etc. in the Ukrainian politics and the main factors, which allow the activity of informal subversive institutions in Ukraine. They include: lack of constructed, institutionally developed state architecture; chaotic processes of political institutionalization; the political system not being focused on the production of public goods, but on the practices of rent-seeking and "state capture"; propensity of the governing elite to solve issues using the informal institutions and practices; insignificant level of control over the power reproduction processes by the Ukrainian society etc. The author hypothesized that the way out of the situation of informal destructive institutions' dominance in the domestic politics lies in the sphere of political culture, namely in formation of a value-oriented outlook (axiosphere), which denies the acceptability of using the instruments of subversive institutionalization in building the statehood on the democratic basis. ; Досліджується еволюція, форми неформальних інститутів політики деструктивного різновиду в Україні. Доведено, що на різних етапах розвитку незалежної України неформальний політичний інституційний простір був визначальним у формуванні політичного ландшафту. Констатовано, що значний вплив неформальних політичних інститутів на політику України зумовив появу інституційних дефектів в інфраструктурі політичного управління країною. Проаналізовані процеси модифікації клієнтиських мереж за президентства Л. Кучми, В. Ющенка, В. Януковича. Висловлені міркування щодо змін у структурі, інтенсивності неформальної політики в Україні після Революції гідності. Досліджено особливості існуючого в Україні державно-політичного порядку, інституційними характеристиками якого визначено клієнтизм, клановість, кронізм, патронажні відносини тощо. Означено основні прояви непотизму, кронізму і под. в українській політиці. З'ясовано чинники, які уможливлюють руйнівну дію неформальних підривних інститутів в Україні: відсутність сконструйованої інституційно розвиненої державної архітектури; хаотичність процесів політичної інституціалізації; спрямованість політичної системи не на продукування загальносуспільних благ, а на практики рентоотримання та "захоплення держави"; схильність керівної еліти до вирішення питань за допомогою неформальних інститутів і практик; незначна підконтрольність процесів відтворення влади українському суспільству та ін. Висловлено гіпотезу, що шлях виходу зі ситуації засилля неформальних деструктивних інститутів у вітчизняній політиці лежить у площині політичної культури, а саме формування такого ціннісного світогляду (аксіосфери), який заперечує прийнятність використання інструментів руйнівної інституціалізації у розбудові державності на засадах демократії.
The article studies the evolution and forms of the destructive type of informal institutions in Ukraine. It proves that at different development stages of independent Ukraine the informal political institutional space played a decisive role in shaping the political landscape and states that the significant influence of informal political institutions on the Ukrainian politics led to the emergence of institutional defects in the political governance infrastructure of the country. The author analyzes the processes of client networks' modification during the presidency of L. Kuchma, V. Yushchenko, V. Yanukovych, and expresses thoughts on the changes in the structure and intensity of informal politics in Ukraine after the Revolution of Dignity. The study investigates the peculiarities of the existing state-political order in Ukraine, which is determined by institutional characteristics such as clientism, clanism, cronyism, patronage relations etc. It defines the main manifestations of nepotism, cronyism etc. in the Ukrainian politics and the main factors, which allow the activity of informal subversive institutions in Ukraine. They include: lack of constructed, institutionally developed state architecture; chaotic processes of political institutionalization; the political system not being focused on the production of public goods, but on the practices of rent-seeking and "state capture"; propensity of the governing elite to solve issues using the informal institutions and practices; insignificant level of control over the power reproduction processes by the Ukrainian society etc. The author hypothesized that the way out of the situation of informal destructive institutions' dominance in the domestic politics lies in the sphere of political culture, namely in formation of a value-oriented outlook (axiosphere), which denies the acceptability of using the instruments of subversive institutionalization in building the statehood on the democratic basis. ; Досліджується еволюція, форми неформальних інститутів політики деструктивного різновиду в Україні. Доведено, що на різних етапах розвитку незалежної України неформальний політичний інституційний простір був визначальним у формуванні політичного ландшафту. Констатовано, що значний вплив неформальних політичних інститутів на політику України зумовив появу інституційних дефектів в інфраструктурі політичного управління країною. Проаналізовані процеси модифікації клієнтиських мереж за президентства Л. Кучми, В. Ющенка, В. Януковича. Висловлені міркування щодо змін у структурі, інтенсивності неформальної політики в Україні після Революції гідності. Досліджено особливості існуючого в Україні державно-політичного порядку, інституційними характеристиками якого визначено клієнтизм, клановість, кронізм, патронажні відносини тощо. Означено основні прояви непотизму, кронізму і под. в українській політиці. З'ясовано чинники, які уможливлюють руйнівну дію неформальних підривних інститутів в Україні: відсутність сконструйованої інституційно розвиненої державної архітектури; хаотичність процесів політичної інституціалізації; спрямованість політичної системи не на продукування загальносуспільних благ, а на практики рентоотримання та "захоплення держави"; схильність керівної еліти до вирішення питань за допомогою неформальних інститутів і практик; незначна підконтрольність процесів відтворення влади українському суспільству та ін. Висловлено гіпотезу, що шлях виходу зі ситуації засилля неформальних деструктивних інститутів у вітчизняній політиці лежить у площині політичної культури, а саме формування такого ціннісного світогляду (аксіосфери), який заперечує прийнятність використання інструментів руйнівної інституціалізації у розбудові державності на засадах демократії.
The article outlines the main tendencies towards development of modern ethno-national policy in the Czech Republic, which was being formed gradually under the influence of both internal and external factors. The urgency of the research is important due to the constant increase in the number of Ukrainians in the Czech Republic, who first appear as migrants, and then in the second generation may become the members of a national minority. Based on the data of the official census and the current state of ensuring the rights of national minorities, there were made the conclusions about favorable factors for the development of ethnic and cultural identity of different peoples, and the main activities of organizations representing them, etc. Significant attention is paid to the legal protection of the rights of national minorities in the country and the peculiarities of the legal status of these minorities in the Czech Republic. There was made an attempt to provide insight into the scientific and journalistic literature on ethnic policy in the Czech Republic. The article also examines in detail the activities of the Government Council for National Minorities, as a coordinating and initiating institutional body between the state and national communities in the country. Its quantitative and qualitative composition, as well as the main powers are considered. It was found out under which circumstances each ethnic community received the status of a national minority in the Czech Republic . Today, the representatives of fourteen nationalities have this status: Bulgarian, Croatian, Hungarian, German, Polish, Roma, Ruthenian, Russian, Greek, Slovak, Ukrainian, Serbian, Belarusian, and Vietnamese. There was also made a comparative analysis of state expenditures to support the activities of public organizations of national minorities in terms of age and minorities. The activities and significance of the Council for Roma Minorities are also described. The article outlines the conditions for the establishment of National Minority Committees in municipalities. As a result, there was established the essence of the ethno-national policy of the Czech state, which creates conditions for the residence of a significant number of national minorities and the titular nation, that in turn leads to an increase in the number of the first and a decrease in the number of the latters. ; Дана стаття окреслює основні тенденції формування сучасної етнонаціональної політики в Чеській Республіці, яка формувалася під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Актуальність теми важлива для дослідження в Україні через постійне збільшення чисельності українців на території Чеської Республіки, які спочатку є мігрантами в країні, а потім в другому поколінні можуть ставати й представниками національної меншини. Опираючись на дані офіційного перепису населення та сучасного стану забезпеченості прав національних меншин, зроблено висновки про сприятливі фактори для розвитку етнічної та культурної самобутності представників різних народів та про основні напрямки діяльності організацій, що їх представляють і т. д. Суттєвої уваги приділено нормативно-правовому забезпеченню захисту прав національних меншин та особливостям правового статусу цих меншин у Чеській Республіці. Зроблена спроба здійснити критичний аналіз наукової та публіцистичної літератури стосовно етнонаціональної політики в Чехії. В статті також детально розглянуто діяльність Урядової Ради у справах національних меншин, як координуючого та ініціюючого інституційного органу між державою та національними спільнотами в країні. Розглянуто її кількісний та якісний склад, а також основні повноваження. З'ясовано за яких обставин і коли кожна з спільнот отримала статус національної меншин в Чехії. На сьогоднішній день такий статус мають чотирнадцять меншин: болгарська, хорватська, угорська, німецька, польська, ромська, русинська, російська, грецька, словацька, українська, сербська, білоруська та в'єтнамська. Зроблено також порівняльний аналіз державних витрат на підтримку діяльності громадських організацій національних меншин у розрізі років. Охарактеризована діяльність та значення Ради у справах ромської меншини. В статті зазначені умови створення Комітетів національних меншин при муніципалітетах. Таким чином, з'ясовано сутність державної етнонаціональної політики Чеської держави, яка створює умови для проживання значної кількості національних меншин та титульної нації, що в свою чергу, призводить до збільшення числа одних та зменшення кількості інших.
The article outlines the main tendencies towards development of modern ethno-national policy in the Czech Republic, which was being formed gradually under the influence of both internal and external factors. The urgency of the research is important due to the constant increase in the number of Ukrainians in the Czech Republic, who first appear as migrants, and then in the second generation may become the members of a national minority. Based on the data of the official census and the current state of ensuring the rights of national minorities, there were made the conclusions about favorable factors for the development of ethnic and cultural identity of different peoples, and the main activities of organizations representing them, etc. Significant attention is paid to the legal protection of the rights of national minorities in the country and the peculiarities of the legal status of these minorities in the Czech Republic. There was made an attempt to provide insight into the scientific and journalistic literature on ethnic policy in the Czech Republic. The article also examines in detail the activities of the Government Council for National Minorities, as a coordinating and initiating institutional body between the state and national communities in the country. Its quantitative and qualitative composition, as well as the main powers are considered. It was found out under which circumstances each ethnic community received the status of a national minority in the Czech Republic . Today, the representatives of fourteen nationalities have this status: Bulgarian, Croatian, Hungarian, German, Polish, Roma, Ruthenian, Russian, Greek, Slovak, Ukrainian, Serbian, Belarusian, and Vietnamese. There was also made a comparative analysis of state expenditures to support the activities of public organizations of national minorities in terms of age and minorities. The activities and significance of the Council for Roma Minorities are also described. The article outlines the conditions for the establishment of National Minority Committees in municipalities. As a result, there was established the essence of the ethno-national policy of the Czech state, which creates conditions for the residence of a significant number of national minorities and the titular nation, that in turn leads to an increase in the number of the first and a decrease in the number of the latters. ; Дана стаття окреслює основні тенденції формування сучасної етнонаціональної політики в Чеській Республіці, яка формувалася під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Актуальність теми важлива для дослідження в Україні через постійне збільшення чисельності українців на території Чеської Республіки, які спочатку є мігрантами в країні, а потім в другому поколінні можуть ставати й представниками національної меншини. Опираючись на дані офіційного перепису населення та сучасного стану забезпеченості прав національних меншин, зроблено висновки про сприятливі фактори для розвитку етнічної та культурної самобутності представників різних народів та про основні напрямки діяльності організацій, що їх представляють і т. д. Суттєвої уваги приділено нормативно-правовому забезпеченню захисту прав національних меншин та особливостям правового статусу цих меншин у Чеській Республіці. Зроблена спроба здійснити критичний аналіз наукової та публіцистичної літератури стосовно етнонаціональної політики в Чехії. В статті також детально розглянуто діяльність Урядової Ради у справах національних меншин, як координуючого та ініціюючого інституційного органу між державою та національними спільнотами в країні. Розглянуто її кількісний та якісний склад, а також основні повноваження. З'ясовано за яких обставин і коли кожна з спільнот отримала статус національної меншин в Чехії. На сьогоднішній день такий статус мають чотирнадцять меншин: болгарська, хорватська, угорська, німецька, польська, ромська, русинська, російська, грецька, словацька, українська, сербська, білоруська та в'єтнамська. Зроблено також порівняльний аналіз державних витрат на підтримку діяльності громадських організацій національних меншин у розрізі років. Охарактеризована діяльність та значення Ради у справах ромської меншини. В статті зазначені умови створення Комітетів національних меншин при муніципалітетах. Таким чином, з'ясовано сутність державної етнонаціональної політики Чеської держави, яка створює умови для проживання значної кількості національних меншин та титульної нації, що в свою чергу, призводить до збільшення числа одних та зменшення кількості інших.
In the article the concept of human rights and their place and value are analysed in the policy of the modern democratic states. Correlation of right and policy is examined in the process of realization of natural human rights.Keywords: human rights, right, policy ; У статті аналізується поняття прав людини та їх місце і значення у політиці сучасних демократичних держав. Розглядається співвідношення права і політики в процесі реалізації природних прав людини.Ключові слова: права людини, право, політикаВ статье анализируется понятие прав человека и их место и значение в политике современных демократических государств. Рассматривается соотношение права и политики в процес се реализации естественных прав человека.Ключевые слова: права человека, право, политика.In the article the concept of human rights and their place and value are analysed in the policy of the modern democratic states. Correlation of right and policy is examined in the process of realization of natural human rights.Keywords: human rights, right, policy
The current geopolitical challenges to international security require finding adequate responses to the changing world. Democratic values are the result of humanity's long journey to self-respect. Their institutional consolidation has underpinned the comprehensive gains of human civilization over the last two hundred years. The process of asserting democratic values was not straightforward and unequivocal. The Western world's commitment to these common values ensured the destruction of totalitarian regimes, at least in Europe, at the end of the twentieth century. Studying the value dimension of international relations in the face of the current Russian aggression is of paramount importance. Fierce challenges to common democratic values have made the democratic world face the issue of finding an adequate response to the Russian aggressive policy. The prospect of stopping the Russian invasion and the future victory over the aggressor is possible only through the consolidation of the West on the basis of shared liberal democratic values. ; Сучасні геополітичні виклики міжнародній безпеці вимагають пошуку адекватних відповідей на зміну ситуації в світі. Демократичні цінності є результатом тривалого шляху людства до самоповаги. Їхнє інституційне закріплення стало підґрунтям всебічних здобутків людської цивілізації протягом останніх двох століть. Процес утвердження демократичних цінностей не був прямим і однозначним. Прихильність західного світу саме до цих спільних цінностей забезпечило руйнацію тоталітарних режимів, принаймні в Європі, наприкінці ХХ століття. Студіювання ціннісного виміру міжнародних відносин в умовах новітньої російської агресії мають неабияке значення. Жорсткі виклики спільним демократичним цінностям поставили перед демократичним світом першочергове питання адекватної відповіді на зухвалу російську агресивну політику. Перспектива зупинення російської інвазії та майбутня перемога над агресором можливі винятково шляхом консолідації Заходу на основі спільних ліберально-демократичних цінностей.
The current geopolitical challenges to international security require finding adequate responses to the changing world. Democratic values are the result of humanity's long journey to self-respect. Their institutional consolidation has underpinned the comprehensive gains of human civilization over the last two hundred years. The process of asserting democratic values was not straightforward and unequivocal. The Western world's commitment to these common values ensured the destruction of totalitarian regimes, at least in Europe, at the end of the twentieth century. Studying the value dimension of international relations in the face of the current Russian aggression is of paramount importance. Fierce challenges to common democratic values have made the democratic world face the issue of finding an adequate response to the Russian aggressive policy. The prospect of stopping the Russian invasion and the future victory over the aggressor is possible only through the consolidation of the West on the basis of shared liberal democratic values. ; Сучасні геополітичні виклики міжнародній безпеці вимагають пошуку адекватних відповідей на зміну ситуації в світі. Демократичні цінності є результатом тривалого шляху людства до самоповаги. Їхнє інституційне закріплення стало підґрунтям всебічних здобутків людської цивілізації протягом останніх двох століть. Процес утвердження демократичних цінностей не був прямим і однозначним. Прихильність західного світу саме до цих спільних цінностей забезпечило руйнацію тоталітарних режимів, принаймні в Європі, наприкінці ХХ століття. Студіювання ціннісного виміру міжнародних відносин в умовах новітньої російської агресії мають неабияке значення. Жорсткі виклики спільним демократичним цінностям поставили перед демократичним світом першочергове питання адекватної відповіді на зухвалу російську агресивну політику. Перспектива зупинення російської інвазії та майбутня перемога над агресором можливі винятково шляхом консолідації Заходу на основі спільних ліберально-демократичних цінностей.
The purpose of the publication is to analyse the collective ideas about Rus and the territories of Eastern Europe through the prism of the popular myth of the famous Viking leader Ragnar Lothbrok. Our goal is to understand how these images developed in different periods and different local environments. The outlined myth was an important component of the formation of the politics of memory in the XII–XIV c. Exactly at this time centralized states began to form and the processes of creating early modern identities began to appear. The result is the crystallization of Origo Gentis in the Scandinavian kingdoms. Rus was a part of this narrative. However, its coverage in various works depended on political and cultural factors. Scientific novelty. This work is the first study on the place of Rus in the context of the myth of Ragnar Lodbrok's «empire». The result is not only conclusions about the specifics of the perception of Eastern Europe in the collective ideas of the Scandinavians about the past. Through the prism of these results, we can better understand how the historical narratives of the time were formed in Scandinavia and better understand the environment in which these texts were created. Conclusions. Studies of works on the myth about the state of Ragnar show that they grew up based on collective memory, which existed in the form of oral tradition. Their analysis demonstrates that Rus and Eastern Europe are most fully depicted in the work of the Danish historian Saxon Grammar. A characteristic feature of this text is that it emphasizes the heredity of the rights of Danish rulers in Rus. In other works that had a similar purpose, Eastern Europe is mentioned only fluently and does not affect the context. The «Ragnars saga loðbrókar», which mentions the war of Ragnar's son in the Eastern lands, does not pay attention to the subordination of Rus. The same goes for another key text called the «Ragnarssona þáttr». It does not contain any mention of the seizure of these lands. The author of this work does not ...
The article deals with the basic principles of policy through the shape change and the historical manifestations of the moral and ethical standards of life, as constant systematic bases of power relations in their institutional framework. The range is determined of methodological study of this problem, the system correlation transformations.Key words: politics, political process, political institutions, the ethics of power relations, the moral foundations of politics. ; Проаналізовано основні принципи розвитку політики через форми змін та особливості історичних виявів морально-етичних норм буття як сталих системостворюючих основ владних відносин їхніх інституційних засад. Визначено методологічний спектр дослідження цієї проблеми, система кореляційних трансформацій. Ключові слова: політика, політичний процес, політичні інститути, етичні принципи владних відносин, моральні основи політичної діяльності.
My paper is connected with issue of the clashes and interrelation between Gemeishaft (community) and Geselshaft (society). I actualize the controversy between two notions and their subsidiarity. In this context the focus of Gemeischaft is not so much connected with social entity but rather with the notion of Dasein. I focus on the phenomenon of policy as the foundation of the paradigmatic changes in Gemeinschaft (community). It is evident that semantic and semiotic constellation of social being or ethos, society as well as the communities are deeply rooted within ontological archetype of collective unconsciousness. This archetype represents the phenomenon of objectivity as the cosmic order and the manifestation of policy . Namely the phenomenon of policy is the imperative and the foundation for any communities and societies. The changes within archetypes are not correlated with the will of peoples, monarchs, political actors or society as a whole. At the same time the determination of political life within society does not depend from politics and policy. It is evident that between policy and politics exist the separation and indirect links. We can observe the attributes of politics as the embodiment of two segments: geographical space and the area of notions Topos and Nomos. It appears as the quintessence of transcendental imperatives. ; В статье анализируется соотношение понятий Gemeischaft и Gesellschaft. Прослеживается их методологическая контроверсивность и взаимодполняемость. Под таким углом зрения денотат понятия Gemeischaft раскрывается не как Verbindung общественных индивидов, а как социальная целосность, предществующая им. Главной сферой Dasein тут становится политическая парадигма Gemeischaft, а ее квинтэссенцией - феномен политического. Показано, что семантическая и семиотическая констелляция общественного бытия того или иного этноса, народа, общества содержится в первичном онтологическом архетипе коллективного бессознательного. Этот архетип представляет собою объективную данность, как космический порядок и дефилада планет. Именем этого важнейшего архетипа есть политическое. В свою очередь, политическое является сердечной аортой и жизненым нервом Gemeischaft. ; У розвідці аналізується співвідношення понять Gemeinschaft і Gesellschaft. Простежується їхня методологічна контроверсійність та взаємодоповнюваність. Під таким кутом зору денотат поняття Gemeischaft постає не як Verbindung cуспільних індивідів, а як соціальна цілісність, що передує їм. Головною сферою Dasein тут cтає політична парадигма Gemeinschaft, а її квінтесенцією - феномен політичного. Показано, що семантична і семіотична констеляція суспільного буття того чи іншого етносу, народу, суспільства криється у первісному онтологічному архетипі колективного несвідомого. Цей архетип являє собою об'єктивну даність, як космічний порядок і дефілада планет. Ім'ям цього найважливішого архетипу і є політичне. Саме політичне є сердечною аортою та життєвим нервом кожного народу.
