This article describes the main correlations that were obtained between music preferences and personal values. It has been discovered that personal values play a significant role in people's music preferences and they are at the forefront in proposing a map that links personal values to music preferences. According to the results, music preferences can be defined by personal values since people tend to listen to a specific type of music if corresponding values are projected such as conservatism and openness. In this case, music is broken into four preference dimensions which include reflective and complex for folk, jazz, and classical, rebellious and intense comprising of punk, rock, and alternate, conventional and upbeat comprising of pop, country, and soundtracks, and lastly rhythmic and energetic including funk, electronica, hip-hop, and soul. Besides, preferences may be defined by socio-demographic characteristics such as age and gender such that the young people tend to prefer music because of what the other peers listen to and enjoy music in social places such as bars, restaurants, and music festivals, middle-aged people listen to the music of their preferences and at the time of their choosing at homes or while carrying out activities, the aged tend to have less music preference but some cannot do anything without listening to music and therefore have to keep their preference music always. Males tend to focus on certain genres of music such as heavy metal and rock which are associated with cognitive listening and demonstrates a negatively conservative nature of music while females prefer listening to pop music more than males. This article discloses the main results that were obtained in the empirical study of different articles concerning the topic of the relationship between personal values and music preferences. No such research was conducted on Ukrainian-speaking samples before.
The purpose of the work is to consider various aspects of the advantages and priorities of modern content of Ukrainian television, the genre and thematic structure and factors in the formation of Ukrainian media content. The research methodology consists in applying the general scientific principle of objectivity, cultural, structural-functional and analytical methods in analyzing the problems of television content, the influence of media space on the viewer and audience preferences. The scientific novelty of the work lies in an integrated approach to the concepts of Ukrainian media space, news, entertainment, scientific content and political subordination of TV channels in the context of trends in the development of screen arts. Conclusions. Significant changes in the quality and quantity of entertainment television programs on Ukrainian television. It is the entertaining function of journalism that comes to the forefront and introduces certain standards of behavior into the society, broadcasts cultural achievements and clearly shows the place and role of a person in society. Recently, there has been a noticeable trend towards the development and implementation of high-quality entertainment programs with a pleasant cultural background, which adequately marks the events that are major in the television program.
Purpose – to understand the awareness and healthcare preferences of pregnant women in Calabar municipal for traditional birth homes and hospitals.Materials and methods. The research is a qualitative phenomenology research, based on interpretative phenomenology, involving focus group discussion that explored the views of the traditional birth attendants on the reason for their patients' preferences as well as indebt interviews that explored the pregnant women patronizing traditional birth homes preferences. Focus group discussion consisted of four major steps and included research design, data collection analysis and reporting of results.We used purposive sampling by taking from the list of registered midwives or traditional birth attendants (TBAs) of cross-river state Association, Calabar municipality chapter. The number of participants were 15 TBAs.Results. Results showed that there is diversity when considering the individual's values. The TBAs in their focused group discussion attempted to emphasize on the importance of patience. Though they all consider that without patience, one cannot be a TBA and it is the secret of their patients' attraction.Conclusions. There is no one «standalone» reason for the use of traditional birth attendant homes instead of the government hospital, but there is a mix of the reasons with some outstanding factors that influences Calabar pregnant women choice on the use of traditional birth homes instead of government hospitals.
Purpose – to understand the awareness and healthcare preferences of pregnant women in Calabar municipal for traditional birth homes and hospitals.Materials and methods. The research is a qualitative phenomenology research, based on interpretative phenomenology, involving focus group discussion that explored the views of the traditional birth attendants on the reason for their patients' preferences as well as indebt interviews that explored the pregnant women patronizing traditional birth homes preferences. Focus group discussion consisted of four major steps and included research design, data collection analysis and reporting of results.We used purposive sampling by taking from the list of registered midwives or traditional birth attendants (TBAs) of cross-river state Association, Calabar municipality chapter. The number of participants were 15 TBAs.Results. Results showed that there is diversity when considering the individual's values. The TBAs in their focused group discussion attempted to emphasize on the importance of patience. Though they all consider that without patience, one cannot be a TBA and it is the secret of their patients' attraction.Conclusions. There is no one «standalone» reason for the use of traditional birth attendant homes instead of the government hospital, but there is a mix of the reasons with some outstanding factors that influences Calabar pregnant women choice on the use of traditional birth homes instead of government hospitals.
This paper presents an analysis of the main theories and results of experimental research in the context of the shifting social preferences towards moral prejudices in a process of resource allocation decision making. Researchers of game theory have found that three motives are included in the decision-making process about resource allocation: social preferences, moral prejudices, and self-interest. Personal interests and moral prejudices are strong predictors in the model of predicting people's social orientations. Moral prejudices, being the distortions created by self-interest, can strongly influence people's social preferences, and even change them to the opposite. As a result, an asymmetric relationship is established between personal interest and moral prejudices in the decision-making process about resource allocation. When moral prejudices become an obstacle to achieving a goal, a person unconsciously distorts the information so that it justifies its actions. These distortions can be manifested in the avoidance of information that interferes with personal interests, the selective selection of information, and even recourse to opposing moral principles. In the long run, all this is expressed in the change of a person's social orientation from altruistic to selfish. These changes in people's social preferences are confirmed by the results of numerous experiments not only in social psychology, but also in social neuropsychology and neuroeconomics. The way to overcome these distortions is to have a clear understanding of the limits of personal interests and an understanding of one's own motives in decisions about resource allocation.
The article examines the evolution of political views of рrofessor M. Slabchenko under the influence of global changes (1905-1929). The author calls for discussion and suggests that M. Slabchenko was a freemason or a man of the "masonic circle", that his participation in the ukrainian socialist parties in the borotbist underground did not end in 1920. For M. Slabchenko, the 1920-s became years continuation of the political struggle for the ukrainian idea and ukrainian independence. ; В статье рассматривается эволюция политических взглядов профессора М. Слабченко под воздействием глобальных изменений (1905-1929 гг.). Автор призывает к дискуссии и высказывает предположение о том, что М. Слабченко был масоном или человеком «масонского круга», что его участие к украинских социалистических партиях, в боротьбистском подполье не закончилось в 1920 г. Для М. Слабченко 1920-е годы стали годами продолжения политической борьбы за украинскую идеб и украинскую независимость. ; У статті розглядається еволюція політичних поглядів професора М. Слабченка під впливом глобальних змін (1905-1929 рр.). Автор закликає до дискусії і висловлює припущення про те, що М. Слабченко був масоном або людиною «масонського кола», що його участь в українських соціалістичних партіях, в боротьбистському підпіллі не закінчилася в 1920 році. Для М. Слабченка 1920-ті роки стали роками продовження політичної боротьби за українську ідею й українську незалежність.
У статті розглядається еволюція політичних поглядів професора М. Слабченка під впливом глобальних змін (1905-1929 рр.). Автор закликає до дискусії і висловлює припущення про те, що М. Слабченко був масоном або людиною «масонського кола», що його участь в українських соціалістичних партіях, в боротьбистському підпіллі не закінчилася в 1920 році. Для М. Слабченка 1920-ті роки стали роками продовження політичної боротьби за українську ідею й українську незалежність. ; В статье рассматривается эволюция политических взглядов профессора М. Слабченко под воздействием глобальных изменений (1905-1929 гг.). Автор призывает к дискуссии и высказывает предположение о том, что М. Слабченко был масоном или человеком «масонского круга», что его участие к украинских социалистических партиях, в боротьбистском подполье не закончилось в 1920 г. Для М. Слабченко 1920-е годы стали годами продолжения политической борьбы за украинскую идеб и украинскую независимость. ; The article examines the evolution of political views of рrofessor M. Slabchenko under the influence of global changes (1905-1929). The author calls for discussion and suggests that M. Slabchenko was a freemason or a man of the "masonic circle", that his participation in the ukrainian socialist parties in the borotbist underground did not end in 1920. For M. Slabchenko, the 1920-s became years continuation of the political struggle for the ukrainian idea and ukrainian independence.
У статті розглядається еволюція політичних поглядів професора М. Слабченка під впливом глобальних змін (1905-1929 рр.). Автор закликає до дискусії і висловлює припущення про те, що М. Слабченко був масоном або людиною «масонського кола», що його участь в українських соціалістичних партіях, в боротьбистському підпіллі не закінчилася в 1920 році. Для М. Слабченка 1920-ті роки стали роками продовження політичної боротьби за українську ідею й українську незалежність. ; В статье рассматривается эволюция политических взглядов профессора М. Слабченко под воздействием глобальных изменений (1905-1929 гг.). Автор призывает к дискуссии и высказывает предположение о том, что М. Слабченко был масоном или человеком «масонского круга», что его участие к украинских социалистических партиях, в боротьбистском подполье не закончилось в 1920 г. Для М. Слабченко 1920-е годы стали годами продолжения политической борьбы за украинскую идеб и украинскую независимость. ; The article examines the evolution of political views of рrofessor M. Slabchenko under the influence of global changes (1905-1929). The author calls for discussion and suggests that M. Slabchenko was a freemason or a man of the "masonic circle", that his participation in the ukrainian socialist parties in the borotbist underground did not end in 1920. For M. Slabchenko, the 1920-s became years continuation of the political struggle for the ukrainian idea and ukrainian independence.
The history of establishment of the most influential Austrian far right political party – Freedom Party of Austria – is characterized. Peculiarities of party's gaining electoral support with regard to ideological search are highlighted. So called «Haider effect» as one of the main factors, contributing to increased popularity of the Freedom Party of Austria, is defined. Ideological principles, outlined in the party documents, are presented. Key words: ideology, political parties, far right political parties, Austria, the Austrian Freedom Party, Jörg Haider. ; Охарактеризовано історію становлення найбільш впливової австрійської крайньої правої партії – Партії свободи Австрії. Висвітлено специфіку здобуття нею електоральної підтримки в контексті ідеологічного пошуку. Окреслено так званий «ефект Хайдера» як один з головних чинників зростання популярності Партії свободи Австрії в австрійському суспільстві. Представлено ідеологічні засади партії, закріплені у її програмних документах. Ключові слова: ідеологія, політичні партії, крайні праві політичні партії, Австрія, Партія свободи Австрії, Йорг Хайдер.Охарактеризована история становления наиболее влиятельной австрийской крайней правой партии – Партии свободы Австрии. Освещена специфика получения ею электоральной поддержки в контексте идеологического поиска. Определен так называемый «эффект Хайдера» как один из главных факторов роста популярности Партии свободы Австрии в австрийском обществе. Представлены идеологические основы партии, закрепленные в ее программных документах. Ключевые слова: идеология, политические партии, крайне правые политические партии, Австрия, Партия свободы Австрии, Йорг Хайдер. The history of establishment of the most influential Austrian far right political party – Freedom Party of Austria – is characterized. Peculiarities of party's gaining electoral support with regard to ideological search are highlighted. So called «Haider effect» as one of the main factors, contributing to increased popularity of the Freedom Party of Austria, is defined. Ideological principles, outlined in the party documents, are presented. Key words: ideology, political parties, far right political parties, Austria, the Austrian Freedom Party, Jörg Haider.
The qualification (bachelor's) work examines the features of media policy, in particular, manipulative methods and technologies used by them to influence the formation of public opinion, methods and techniques aimed at changing the consciousness and behavior of citizens to achieve political goals. The factors of the mass media's influence on the formation of the state's foreign policy are determined. ; У кваліфікаційній (бакалаврській) роботі досліджено особливості політики ЗМІ, зокрема, маніпулятивні способи і технології, що використовуються ними з метою впливу на формування громадської думки, методи та прийоми, спрямовані на зміну свідомості та поведінки громадян за для досягнення політичних цілей. Визначено чинники впливу мас-медіа на формування зовнішньої політики держави.
У статті вивчається роль соціокультурних чинників у формуванні музичних преференцій студентської молоді у сучасному суспільстві, з-поміж яких обрано наступні: тип суспільства, зміни в полях економіки, політики, культури, техніка, студентська молодь, музична парадигма. Виявлено зв'язок між певним типом суспільства та формуванням музичних преференцій, опосередкований відповідними умовами та можливостями, згідно з яким у тоталітарному суспільстві формувались офіційно-державні, або формальні музичні преференції студентів, нав'язані та рекомендовані «зверху», натомість у демократичному суспільстві на основі індивідуально обраних траєкторій формувались плюралістичні, або мозаїчні, фрагментарні, музичні преференції студентів. Охарактеризовано значення соціальних змін, відповідно до яких зрушення у полі економіки, наприклад у контексті нової економічної політики, непу, привели до послаблення контролю за практиками споживання музичного мистецтва та створили можливості вибору нерекомендованих до споживання зразків джазової музики. Виявлено зміну музичної парадигми в умовах «перебудови», як одного з наслідків суспільних зрушень у полі культури, в контексті якої зникнення «старого» музичного жанру, радянської масової пісні, та поява нових музичних форм у полях української популярної та масової культури визначили й конфігурації музичних преференцій. Охарактеризовано зміну суспільної ролі студентської молоді, яка стала активним суб'єктом, спроможним не лише засвоювати зразки та норми культури, але й створювати цінності молодіжної субкультури. Проаналізовано зв'язок між формуванням музичних преференцій та технікою, використання ресурсів якої розширило можливості формування музичних преференцій та способи задоволення потреб і запитів студентської молоді. Розглянуто результати емпіричних соціологічних досліджень музичних преференцій та чинників, що вплинули на їх формування та зміни, які виявили переваги сучасних студентів щодо користування новітніми інформаційно-комунікаційними технологіями та значне зменшення застосування традиційних технічних засобів із метою слухання музики. Крім того, музичні преференції практик взаємодій із улюбленими виконавцями та музичними групами показали різницю між вибором реального спілкування в ситуаціях концертної комунікації щодо опитаних студентів столичних вузів та віртуальним спілкуванням у межах Інтернет - практик опитаних студентів вузів обласного центру Східного регіону України, що пояснюється впливом чинника типу поселення, широкими можливостями доступу до культурних благ в умовах навчання у вузах столиці. ; The impact of social and cultural factors on the musical preferences of students in Ukraine has been analysed in the article. The following factors have been selected: the type of society and social change in the polical fields of economy, culture, technology, students, musical paradigm. The urgency of the analysis of the genesis, development and change of musical preferences of students has been proven, the necessity to study the influence of sociocultural factors on the formation of musical preferences in modern society has been grounded. This allowed characterising the musical preferences as a socio-cultural phenomenon that present signs and society, and culture of the society. It has been found that the development of technology, such as the invention and use of the gramophone, phonograph, cinema, radio, television, and later a tape recorder, computer, Internet, mobile communications and the latest gadgets, has enhanced the formation of musical preferences.It has contributed meeting the needs and inquiries of students, which are studying musical art, the use of individual trajectories of formation of formal and informal musical preferences. Formal preferences are associated with the activities of social institutions and social organizations. In this context, the musical preferences and those recommended "from above" have been considered to be two different ways of formation of musical preferences in a totalitarian society. The variety of musical preferences has been determined. State-formed musical preferences have been identified and characterized by a second method of forming a musical preferences, which is based on the perception of diversity and is not approved by the musical culture of the individually selected samples, "from below" groups, which are defined as individual and personal, or informal, musical preferences. The musical preferences of students, related to situations of social changes that have occurred in the spheres of economy, politics, culture, have been analyzed. For example, during transformational years, musical preferences differed greatly due to the transitional nature of the necessity to choose between the old musical genres and intonations, and the new, which were not formed. As a result of the change of musical paradigm, the "withering away" genre of Soviet mass song disappeared and variety of Ukrainian song genres was created. The change in the role of students in the post-war period has been described. Students were the object of influence and became an active subject, which not only mastered the values and cultural patterns, but also became the founder of the youth culture and youth subcultures. Finally, the formation of the musical preferences of students in a transitional society has been described, which were characterized by the diversification of opportunities, first of all, by the access to information and communication technologies aimed at different musical forms, styles, genres. Such musical preferences have been defined as "pluralistic" or "mosaic, fragmentary". As a result, the following conclusions have been formulated, which presented the results of sociological-historical changes of students' musical preferences studies, caused by socio-cultural factors. The configuration of musical preferences in different types of societies has been shown. The results of empirical sociological studies of musical preferences have been presented. Factors that influenced their formation and changes have been described. The advantages of the use new information and communication technologies by modern students have been grounded and a significant decrease in the use of traditional technical means for the purpose of listening to music has been based. In addition, musical preferences practics and interactions with favorite artists and bands have shown the difference between the choice of real concert communication situations and virtual communication within the Internet. These practics allowed university students from different regions, such as Central and Eastern region, to broad access to cultural occasions during their education in high schools of the capital. ; В статье изучается влияние социокультурных факторов на формирование музыкальных преференций студенческой молодежи в современном обществе, среди которых выбраны следующие: тип общества, изменения в полях экономики, политики, культуры, техника, студенческая молодежь, музыкальная парадигма. Выявлена связь между определенным типом общества и формированием музыкальных преференций, опосредованная соответствующими условиями и возможностями, согласно которым в тоталитарном обществе формировались официально- государственные или формальные, музыкальные преференции студентов, навязанные и рекомендованные «сверху», а в демократическом обществе на основе индивидуально выбранных траекторий формировались плюралистические или мозаичные, фрагментарные, музыкальные преференции студентов. Охарактеризовано значение социальных изменений, согласно которым сдвиги в поле экономики, например в контексте новой экономической политики, нэпа, привели к ослаблению контроля за практиками потребления музыкального искусства и создали возможности выбора нерекомендованных к употреблению образцов джазовой музыки. Выявлено изменение музыкальной парадигмы в условиях «перестройки», как одного из последствий общественных сдвигов в поле культуры, в контексте которой исчезновения «старого» музыкального жанра, советской массовой песни и появление новых музыкальных форм в полях украинской популярной и массовой культуры определили и конфигурации музыкальных преференций. Охарактеризовано изменение общественной роли студенческой молодежи, которая стала активным субъектом, способным не только усваивать образцы и нормы культуры, но и создавать ценности молодежной субкультуры. Проанализирована взаимосвязь между формированием музыкальных преференций и техникой, использование ресурсов которой расширило возможности формирования музыкальных преференций и способы удовлетворения потребностей и запросов студенческой молодежи. Рассмотрены результаты эмпирических социологических исследований музыкальных преференций и факторов, повлиявших на их формирование и изменения, которые обнаружили преимущества современных студентов по использованию новейших информационно-коммуникационных технологий и значительное уменьшение применения традиционных технических средств с целью прослушивания музыки. Кроме того, музыкальные преференции практик взаимодействия с любимыми исполнителями и музыкальными группами показали разницу между выбором реального общения в ситуации концертной коммуникации по отношению к опрошенным студентам столичных вузов и виртуальным общением в рамках Интернет-практик респондентов вузов областного центра Восточного региона Украины, что объясняется влиянием фактора типа поселения, широкими возможнстями доступа к культурным благам в условиях обучения в вузах столицы.
The purpose of the work is to consider various aspects of the advantages and priorities of modern content of Ukrainian television, the genre and thematic structure and factors in the formation of Ukrainian media content. The research methodology consists in applying the general scientific principle of objectivity, cultural, structural-functional and analytical methods in analyzing the problems of television content, the influence of media space on the viewer and audience preferences. The scientific novelty of the work lies in an integrated approach to the concepts of Ukrainian media space, news, entertainment, scientific content and political subordination of TV channels in the context of trends in the development of screen arts. Conclusions. Significant changes in the quality and quantity of entertainment television programs on Ukrainian television. It is the entertaining function of journalism that comes to the forefront and introduces certain standards of behavior into the society, broadcasts cultural achievements and clearly shows the place and role of a person in society. Recently, there has been a noticeable trend towards the development and implementation of high-quality entertainment programs with a pleasant cultural background, which adequately marks the events that are major in the television program. ; Цель работы – рассмотреть различные аспекты преимуществ и приоритетов современного контента украинского телевидения, определить его жанрово-тематическую структуру и очертить факторы формирования украинского медийного контента. Методология исследования заключается в применении общего научного принципа объективности, культурологического, структурно-функционального и аналитического методов во время анализа проблем телевизионного контента, влияние медиа пространства на зрителя и предпочтения аудитории. Научная новизна работы заключается в комплексном подходе к понятиям украинского медиа пространства, новостного, развлекательного, научного контента и политической подчиненности телеканалов в контексте тенденций развития экранных искусств. Выводы. Существенные изменения качества и количества развлекательных телепрограмм в украинском телеэфире. Именно развлекательная функция журналистики выходит на передовую и внедряет в социум определенные стандарты поведения, транслирует культурные достижения и ярко показывает место и роль человека в обществе. В последнее время заметна тенденция к разработке и внедрению качественных развлекательных программ с приятным культурным фоном, которое адекватно отмечает события, которые являются основными в телепрограмме.Также прослежена важность роли ведущего для трансляции нравственных ценностей с экрана. Ведущие часто подчеркивают культурные и нравственные ценности главных героев и отдают должное именно этим аспектам духовной жизни как весомый вклад в победу или достижение каждой конкретной личности. Популярность развлекательных телепрограмм позволяет в контексте основного действия давать намеки или прямые ссылки на культурные традиции и распространять не только глобализированные космополитические ценности и идеалы, но и не забывать и показывать свою неповторимую культурную самобытность. Немаловажной есть роль ведущих развлекательных телепрограмм, поскольку они становятся кумирами миллионов. ; Мета роботи – розглянути різні аспекти переваг та пріоритетів сучасного контенту українського телебачення, визначити його жанрово-тематичну структуру та окреслити чинники формування українського медійного контенту. Методологія дослідження полягає в застосуванні загального наукового принципу об'єктивності, культурологічного, структурно-функціонального та аналітичного методів при аналізі проблем телевізійного контенту, вплив медіа простору на глядача та вподобання аудиторії. Наукова новизна роботи полягає в комплексному підході до понять українського медіа простору, новинного, розважального, наукового контенту та політичної підпорядкованості телеканалів в контексті тенденцій розвитку екранних мистецтв. Висновки. Суттєві зміни відбулись у якості та кількості розважальних телепрограм в українському телепросторі. Саме розважальна функція журналістики виходить на передову і впроваджує в соціум певні стандарти поведінки, транслює культурні здобутки та яскраво показує місце і роль людини в суспільстві. Останнім часом помітною є тенденція до розробки та впровадження якісних розважальних програм із приємним культурним тлом, яке адекватно зазначає події, що є основними у телепрограмі.Також простежена важливість ролі ведучого для трансляції моральних цінностей з екрану. Ведучі часто підкреслюють культурні і моральні цінності головних героїв та віддають належне саме цим аспектам духовного життя як вагомому внеску в перемогу чи здобуток кожної конкретної особистості. Популярність розважальних телепрограм дає змогу в контексті основної дії давати натяки чи прямі посилання на культурні традиції та поширювати не тільки глобалізовані космополітичні цінності та ідеали, а й не забувати та показувати власну неповторну культурну самобутність. Неабиякою є роль ведучих розважальних телепрограм, оскільки вони стають кумирами мільйонів.
The purpose of the work is to consider various aspects of the advantages and priorities of modern content of Ukrainian television, the genre and thematic structure and factors in the formation of Ukrainian media content. The research methodology consists in applying the general scientific principle of objectivity, cultural, structural-functional and analytical methods in analyzing the problems of television content, the influence of media space on the viewer and audience preferences. The scientific novelty of the work lies in an integrated approach to the concepts of Ukrainian media space, news, entertainment, scientific content and political subordination of TV channels in the context of trends in the development of screen arts. Conclusions. Significant changes in the quality and quantity of entertainment television programs on Ukrainian television. It is the entertaining function of journalism that comes to the forefront and introduces certain standards of behavior into the society, broadcasts cultural achievements and clearly shows the place and role of a person in society. Recently, there has been a noticeable trend towards the development and implementation of high-quality entertainment programs with a pleasant cultural background, which adequately marks the events that are major in the television program. ; Цель работы – рассмотреть различные аспекты преимуществ и приоритетов современного контента украинского телевидения, определить его жанрово-тематическую структуру и очертить факторы формирования украинского медийного контента. Методология исследования заключается в применении общего научного принципа объективности, культурологического, структурно-функционального и аналитического методов во время анализа проблем телевизионного контента, влияние медиа пространства на зрителя и предпочтения аудитории. Научная новизна работы заключается в комплексном подходе к понятиям украинского медиа пространства, новостного, развлекательного, научного контента и политической подчиненности телеканалов в контексте тенденций развития экранных искусств. Выводы. Существенные изменения качества и количества развлекательных телепрограмм в украинском телеэфире. Именно развлекательная функция журналистики выходит на передовую и внедряет в социум определенные стандарты поведения, транслирует культурные достижения и ярко показывает место и роль человека в обществе. В последнее время заметна тенденция к разработке и внедрению качественных развлекательных программ с приятным культурным фоном, которое адекватно отмечает события, которые являются основными в телепрограмме.Также прослежена важность роли ведущего для трансляции нравственных ценностей с экрана. Ведущие часто подчеркивают культурные и нравственные ценности главных героев и отдают должное именно этим аспектам духовной жизни как весомый вклад в победу или достижение каждой конкретной личности. Популярность развлекательных телепрограмм позволяет в контексте основного действия давать намеки или прямые ссылки на культурные традиции и распространять не только глобализированные космополитические ценности и идеалы, но и не забывать и показывать свою неповторимую культурную самобытность. Немаловажной есть роль ведущих развлекательных телепрограмм, поскольку они становятся кумирами миллионов. ; Мета роботи – розглянути різні аспекти переваг та пріоритетів сучасного контенту українського телебачення, визначити його жанрово-тематичну структуру та окреслити чинники формування українського медійного контенту. Методологія дослідження полягає в застосуванні загального наукового принципу об'єктивності, культурологічного, структурно-функціонального та аналітичного методів при аналізі проблем телевізійного контенту, вплив медіа простору на глядача та вподобання аудиторії. Наукова новизна роботи полягає в комплексному підході до понять українського медіа простору, новинного, розважального, наукового контенту та політичної підпорядкованості телеканалів в контексті тенденцій розвитку екранних мистецтв. Висновки. Суттєві зміни відбулись у якості та кількості розважальних телепрограм в українському телепросторі. Саме розважальна функція журналістики виходить на передову і впроваджує в соціум певні стандарти поведінки, транслює культурні здобутки та яскраво показує місце і роль людини в суспільстві. Останнім часом помітною є тенденція до розробки та впровадження якісних розважальних програм із приємним культурним тлом, яке адекватно зазначає події, що є основними у телепрограмі.Також простежена важливість ролі ведучого для трансляції моральних цінностей з екрану. Ведучі часто підкреслюють культурні і моральні цінності головних героїв та віддають належне саме цим аспектам духовного життя як вагомому внеску в перемогу чи здобуток кожної конкретної особистості. Популярність розважальних телепрограм дає змогу в контексті основної дії давати натяки чи прямі посилання на культурні традиції та поширювати не тільки глобалізовані космополітичні цінності та ідеали, а й не забувати та показувати власну неповторну культурну самобутність. Неабиякою є роль ведучих розважальних телепрограм, оскільки вони стають кумирами мільйонів.
Мета роботи – розглянути різні аспекти переваг та пріоритетів сучасного контенту українського телебачення, визначити його жанрово-тематичну структуру та окреслити чинники формування українського медійного контенту. Методологія дослідження полягає в застосуванні загального наукового принципу об'єктивності, культурологічного, структурно-функціонального та аналітичного методів при аналізі проблем телевізійного контенту, вплив медіа простору на глядача та вподобання аудиторії. Наукова новизна роботи полягає в комплексному підході до понять українського медіа простору, новинного, розважального, наукового контенту та політичної підпорядкованості телеканалів в контексті тенденцій розвитку екранних мистецтв. Висновки. Суттєві зміни відбулись у якості та кількості розважальних телепрограм в українському телепросторі. Саме розважальна функція журналістики виходить на передову і впроваджує в соціум певні стандарти поведінки, транслює культурні здобутки та яскраво показує місце і роль людини в суспільстві. Останнім часом помітною є тенденція до розробки та впровадження якісних розважальних програм із приємним культурним тлом, яке адекватно зазначає події, що є основними у телепрограмі.Також простежена важливість ролі ведучого для трансляції моральних цінностей з екрану. Ведучі часто підкреслюють культурні і моральні цінності головних героїв та віддають належне саме цим аспектам духовного життя як вагомому внеску в перемогу чи здобуток кожної конкретної особистості. Популярність розважальних телепрограм дає змогу в контексті основної дії давати натяки чи прямі посилання на культурні традиції та поширювати не тільки глобалізовані космополітичні цінності та ідеали, а й не забувати та показувати власну неповторну культурну самобутність. Неабиякою є роль ведучих розважальних телепрограм, оскільки вони стають кумирами мільйонів. ; Цель работы – рассмотреть различные аспекты преимуществ и приоритетов современного контента украинского телевидения, определить его жанрово-тематическую структуру и очертить факторы формирования украинского медийного контента. Методология исследования заключается в применении общего научного принципа объективности, культурологического, структурно-функционального и аналитического методов во время анализа проблем телевизионного контента, влияние медиа пространства на зрителя и предпочтения аудитории. Научная новизна работы заключается в комплексном подходе к понятиям украинского медиа пространства, новостного, развлекательного, научного контента и политической подчиненности телеканалов в контексте тенденций развития экранных искусств. Выводы. Существенные изменения качества и количества развлекательных телепрограмм в украинском телеэфире. Именно развлекательная функция журналистики выходит на передовую и внедряет в социум определенные стандарты поведения, транслирует культурные достижения и ярко показывает место и роль человека в обществе. В последнее время заметна тенденция к разработке и внедрению качественных развлекательных программ с приятным культурным фоном, которое адекватно отмечает события, которые являются основными в телепрограмме.Также прослежена важность роли ведущего для трансляции нравственных ценностей с экрана. Ведущие часто подчеркивают культурные и нравственные ценности главных героев и отдают должное именно этим аспектам духовной жизни как весомый вклад в победу или достижение каждой конкретной личности. Популярность развлекательных телепрограмм позволяет в контексте основного действия давать намеки или прямые ссылки на культурные традиции и распространять не только глобализированные космополитические ценности и идеалы, но и не забывать и показывать свою неповторимую культурную самобытность. Немаловажной есть роль ведущих развлекательных телепрограмм, поскольку они становятся кумирами миллионов. ; The purpose of the work is to consider various aspects of the advantages and priorities of modern content of Ukrainian television, the genre and thematic structure and factors in the formation of Ukrainian media content. The research methodology consists in applying the general scientific principle of objectivity, cultural, structural-functional and analytical methods in analyzing the problems of television content, the influence of media space on the viewer and audience preferences. The scientific novelty of the work lies in an integrated approach to the concepts of Ukrainian media space, news, entertainment, scientific content and political subordination of TV channels in the context of trends in the development of screen arts. Conclusions. Significant changes in the quality and quantity of entertainment television programs on Ukrainian television. It is the entertaining function of journalism that comes to the forefront and introduces certain standards of behavior into the society, broadcasts cultural achievements and clearly shows the place and role of a person in society. Recently, there has been a noticeable trend towards the development and implementation of high-quality entertainment programs with a pleasant cultural background, which adequately marks the events that are major in the television program.
The peculiarities of far right political parties in Germany after World War II are outlined. Main stages of their evolution are identified and each of them is characterized in details. The establishment of the National Democratic Party of Germany is described, its place in the party system is presented, and ideology and values are characterized. ; Определена специфика развития крайних правых политических партий в Германии после Второй мировой войны. Выделены основные этапы их эволюции и рассмотрен каждый из них. Охарактеризовано становление Национал-демократической партии Германии, определено ее место в партийно-политической системе этой страны и раскрыто идейно-ценностные основы. ; Окреслено специфіку розвитку крайніх правих політичних партій у Німеччині після Другої світової війни. Виокремлено головні етапи їх еволюції та розглянуто кожен із них. Охарактеризовано становлення Націонал-демократичної партії Німеччини, визначено її місце в партійно-політичній системі цієї країни і розкрито ідейно-ціннісні засади.
