Suchergebnisse

This study tries to expose the situation of the main religious holidays during the communist period in Romania. In Roumania, we know that the religious holydays were one of the targets targeted by the Communist Party, because they hold, besides their well-known functions – religious, cultural, playful, aesthetic, cosmic – also an important ethnic, community function, what activate the goal of the study. The commu-nist leaders wanted Christianity to be faded from the public space, but it was summoned socially in the form of commemorations, so it leads the novelty of the investigation. There are several works devoted to religion in post communist Europe. The problematic relationship between the state and society, in all its forms of existence, and the religious phenomenon, between the temporal power and the transcendent power occupy a fundamental place in the sociological and historical thought. Patrick Michel, studying in his works on the specific issue of the relationship between religion the Church and totalitarian power, explains how much religion has suffered the hostile attitude of the power that tried to reduce its presence in the world social space he has just arrogated. It recalls the efforts of this one, to remain in the socio-political field, by refusing the rules of the political game introduced by the totalitarian power, by infiltrating inside the social field, in all its components, for to be present and participate in the existence of autono-mous social spaces. In the Balkan countries, the image of a religion abused both by the identity and the political often revives with the discourse of post-communist religious renewal. In Bulgaria or Albania, there is this vision of religiosity completely stifled by the totalitarian regime. The vision of a religious emptiness imposed by the previous regime is specific to research on religious in the post-communist era, a vision that emphasizes the repression of Christian religiosity and the resulting consequences for society. The researchers analyzed what happened during the socialist period and how religious life continued under the appearance of forced athe-ism. Conclusions. The biographical approach served as a starting point for field investigations aimed at documenting, from case-by-case reconstruction, stories of family trajectories, the multitute ritual solutions adopted during the communist period. I conducted exploratory surveys in Oltenia, the western part of Romanian Wallachia, which remained essentially a rural area, with the exception of the only big city of Craiova, (Oltenia's historical capital is the most important urban and administrative center district – 300,000 inhabitants) one of the largest cultural centers of the country. These first investigations that I conducted reveal the existence of a set of clandestine practices that were introduced, under the communist regime, to replace the absence of the Church in the main moments related to the life cycle, especially for baptism and marriage, the prohibition of all religious attendance imposed on Party cadres, and the attempt to completely de-sacralize religious holidays. I also realized a work in the local archives of Oltenia, to expose the me-dia of the time, the written press was the main means of the propa-gation of the new ideology. We had tried to expose the gradual way in which the communist system tried to impose the calendar that marked "the new era": we could distinguish the means used by the regime to manipulate the opinions and behavior of people regarding Religious holidays. These techniques of modeling the mentality of people are found abundantly in all the documents of that time. The effort to supplant the religious of daily life is also exerted on the celebration of festivals and calendar rites. The most followed restrictions are applied to Christic feasts (especially Christmas and Easter), while other festivals related to the commemoration of saints are recovered by the socialist ritual system. These are saints that the oral tradition has dedicated as patrons of economic activities (livestock, viticulture, beekeeping), a resource exploited by both the regime and the ordinary social actors. The Christian holiday becomes a folkloric entertainment. ; L'étude tente d'analyser les caractéristiques principales de la célébration des fêtes religieuses dans la période communiste en Roumanie, il est le but des études proposées. La méthodologie embrasse l'analyse historique et rétrospective, décrivant la méthode des données directes sur le terrain qui ont reçu des informateurs oraux. La nouveauté de l'étude est de prouver l'idée que la réduction de la célébration des fêtes traditionnelles en Roumanie a été l'un des objectifs du Parti communiste depuis obyadodiyi et festivals, en plus de sa fonction première, les fonctions religieuses, culturelles, esthétiques, bande dessinée, sont aussi importantes ethniques, sociales. Conclusions Les dirigeants communistes ont cherché à le christianisme a disparu de l'espace public, mais la société a gagné Obulo inhibé comme une célébration de l'action festival du cycle de calendrier obryadodiy, les cérémonies de mariage et de funérailles, et ainsi de suite. ; В исследовании предпринята попытка проанализировать особенности празднования основных религиозных праздников в коммунистический период в Румынии, возникает целью предлагаемой студии. Методология занимает историко-ретроспективный анализ, метод прямого описания полевых материалов, предоставленных устными информаторами. Новизна исследования заключается в доведении идеи, минимизация празднования традиционных праздников в Румынии была одной из целей Коммунистической партии, поскольку обядодии и народные праздники, кроме своих первоочередных функций, религиозных, культурных, эстетических, комических, имеют также важные этнические, общественные функции. Выводы. Коммунистические лидеры стремились, чтобы христианство исчезло из общественного пространства, но она обула законсервировано обществом в виде празднования, фестивальных действий, обрядов календарного цикла, свадебными и похоронными обрядами, и тому подобное. ; У дослідженні зроблено спробу проаналізувати особливості святкування основних релігійних свят у комуністичний період у Румунії, що постає метою пропонованої студії. Методологія обіймає історично-ретроспективний аналіз, метод прямого опису польових матеріалів, що були надані усними інформаторами. Новизна дослідження полягає у доведенні ідеї, що мінімізація святкування традиційних свят у Румунії була однією з цілей Комуністичної партії, оскільки обядодії та народні свята, окрім своїх першочергових функцій, релігійних, культурних, естетичних, комічних, мають також важливі етнічні, громадські функції. Висновки. Комуністичні лідери прагнули, щоб християнство зникло з громадського простору, але вон обуло законсервовано суспільством у вигляді святкування, фестивальних дій, обрядодій календарного циклу, весільними та поховальними обрядами, тощо.

L'étude tente d'analyser les caractéristiques principales de la célébration des fêtes religieuses dans la période communiste en Roumanie, il est le but des études proposées. La méthodologie embrasse l'analyse historique et rétrospective, décrivant la méthode des données directes sur le terrain qui ont reçu des informateurs oraux. La nouveauté de l'étude est de prouver l'idée que la réduction de la célébration des fêtes traditionnelles en Roumanie a été l'un des objectifs du Parti communiste depuis obyadodiyi et festivals, en plus de sa fonction première, les fonctions religieuses, culturelles, esthétiques, bande dessinée, sont aussi importantes ethniques, sociales. Conclusions Les dirigeants communistes ont cherché à le christianisme a disparu de l'espace public, mais la société a gagné Obulo inhibé comme une célébration de l'action festival du cycle de calendrier obryadodiy, les cérémonies de mariage et de funérailles, et ainsi de suite. ; This study tries to expose the situation of the main religious holidays during the communist period in Romania. In Roumania, we know that the religious holydays were one of the targets targeted by the Communist Party, because they hold, besides their well-known functions – religious, cultural, playful, aesthetic, cosmic – also an important ethnic, community function, what activate the goal of the study. The commu-nist leaders wanted Christianity to be faded from the public space, but it was summoned socially in the form of commemorations, so it leads the novelty of the investigation. There are several works devoted to religion in post communist Europe. The problematic relationship between the state and society, in all its forms of existence, and the religious phenomenon, between the temporal power and the transcendent power occupy a fundamental place in the sociological and historical thought. Patrick Michel, studying in his works on the specific issue of the relationship between religion the Church and totalitarian power, explains how much religion has suffered the hostile attitude of the power that tried to reduce its presence in the world social space he has just arrogated. It recalls the efforts of this one, to remain in the socio-political field, by refusing the rules of the political game introduced by the totalitarian power, by infiltrating inside the social field, in all its components, for to be present and participate in the existence of autono-mous social spaces. In the Balkan countries, the image of a religion abused both by the identity and the political often revives with the discourse of post-communist religious renewal. In Bulgaria or Albania, there is this vision of religiosity completely stifled by the totalitarian regime. The vision of a religious emptiness imposed by the previous regime is specific to research on religious in the post-communist era, a vision that emphasizes the repression of Christian religiosity and the resulting consequences for society. The researchers analyzed what happened during the socialist period and how religious life continued under the appearance of forced athe-ism. Conclusions. The biographical approach served as a starting point for field investigations aimed at documenting, from case-by-case reconstruction, stories of family trajectories, the multitute ritual solutions adopted during the communist period. I conducted exploratory surveys in Oltenia, the western part of Romanian Wallachia, which remained essentially a rural area, with the exception of the only big city of Craiova, (Oltenia's historical capital is the most important urban and administrative center district – 300,000 inhabitants) one of the largest cultural centers of the country. These first investigations that I conducted reveal the existence of a set of clandestine practices that were introduced, under the communist regime, to replace the absence of the Church in the main moments related to the life cycle, especially for baptism and marriage, the prohibition of all religious attendance imposed on Party cadres, and the attempt to completely de-sacralize religious holidays. I also realized a work in the local archives of Oltenia, to expose the me-dia of the time, the written press was the main means of the propa-gation of the new ideology. We had tried to expose the gradual way in which the communist system tried to impose the calendar that marked "the new era": we could distinguish the means used by the regime to manipulate the opinions and behavior of people regarding Religious holidays. These techniques of modeling the mentality of people are found abundantly in all the documents of that time. The effort to supplant the religious of daily life is also exerted on the celebration of festivals and calendar rites. The most followed restrictions are applied to Christic feasts (especially Christmas and Easter), while other festivals related to the commemoration of saints are recovered by the socialist ritual system. These are saints that the oral tradition has dedicated as patrons of economic activities (livestock, viticulture, beekeeping), a resource exploited by both the regime and the ordinary social actors. The Christian holiday becomes a folkloric entertainment. ; У дослідженні зроблено спробу проаналізувати особливості святкування основних релігійних свят у комуністичний період у Румунії, що постає метою пропонованої студії. Методологія обіймає історично-ретроспективний аналіз, метод прямого опису польових матеріалів, що були надані усними інформаторами. Новизна дослідження полягає у доведенні ідеї, що мінімізація святкування традиційних свят у Румунії була однією з цілей Комуністичної партії, оскільки обядодії та народні свята, окрім своїх першочергових функцій, релігійних, культурних, естетичних, комічних, мають також важливі етнічні, громадські функції. Висновки. Комуністичні лідери прагнули, щоб християнство зникло з громадського простору, але вон обуло законсервовано суспільством у вигляді святкування, фестивальних дій, обрядодій календарного циклу, весільними та поховальними обрядами, тощо. ; В исследовании предпринята попытка проанализировать особенности празднования основных религиозных праздников в коммунистический период в Румынии, возникает целью предлагаемой студии. Методология занимает историко-ретроспективный анализ, метод прямого описания полевых материалов, предоставленных устными информаторами. Новизна исследования заключается в доведении идеи, минимизация празднования традиционных праздников в Румынии была одной из целей Коммунистической партии, поскольку обядодии и народные праздники, кроме своих первоочередных функций, религиозных, культурных, эстетических, комических, имеют также важные этнические, общественные функции. Выводы. Коммунистические лидеры стремились, чтобы христианство исчезло из общественного пространства, но она обула законсервировано обществом в виде празднования, фестивальных действий, обрядов календарного цикла, свадебными и похоронными обрядами, и тому подобное.

Problem of setting. In of the article first certain and analysed research narratives to the international conflict, which was folded in modern scientific discourse - civilization, universal, phenomenological, deterministic, rhythm of development, the world is politicians, judicial. There is an appropriate question in science: how in our time to perceive and explain the situation of international conflict - by global turbulence or destructions of the world system?Analysis of main researches. In political science tradition objectively there were different of international of the world. Narrative of «conflict of civilizations» (S. Hantington) takes a place from their global opposition in foreshortening of the historical differences, values and alternative ways of life. P. Sorokin and Q. Wright developed universal narrative of international conflicts, where attributed them to the class ofgeneral social. Other scientists (E. Luard, K. Levin, J. Rubin, D. Pruit, K. S. Kim, T. Shelling) formulated in in the second half of XX century deterministic, rhythm of development, the world is politicians, judicial narratives of conflicts on a world arena.Paper objective. Idea and purpose ofthe article: to generalize the picture ofinternational conflicts in phenomenological narrative (the essence, sources, varieties and strategies of decision); to expose objective connection of conflicts with destructions of the world system and processes of global turbulence.Paper main body. In the epoch of globalization the modern world tested cardinal changes, caused the contradictory tendencies of integration and differentiation of international processes of, which strengthens the conflict of relations. In these terms essence of international conflict is interpreted, as culmination of development of objective contradictions between the states (by the group of the states), the display of which is a collision on soil of opposite national interests, public aims and aspirations. The sources of origin and factors of determination of international conflicts do not touch private or group interests, they are anymore determined defence of sovereignty of the state, interests ofnational safety, maintainance of territorial integrity, rights andfreedoms of the citizens; but sometimes international excesses are continuation of retrograde internal policy of certain countries.In maintenance internationally-legal conflicts more frequent international spores - formal disagreements consist between international legal of, subjects which arose up on questions of debatable fact or broken right. A global danger in relation to a conflict in is the world created by international terrorism, especially with the risk of application of weapon of mass defeat. General systematization of international conflicts allows to select a few their types and classes, in particular - intergovernmental and national liberation wars, international conflicts inwardly, local, regional, global, armed or unarmed conflicts and others that. The special place in development ofconflict on the global arena of relations occupies international crisis. Its essence is more high phase of the international opposing, growth of him from confrontation to the greatest political level. Original narrative of these international collisions offers the canadian political scientist A. Rappoport, where in obedience to a form and the specific flowing characterizes an international crisis in three formats: of 'battle', 'game ' and 'debate'.The world political system is objective reality, result of concordance nation-states political, legal, social and economic 'status quo ' on planetary and regional levels. But it modern character is straight predefined influence offactors of global turbulence in an international policy. An international law, in obedience to UN Charter, gives advantage principles ofpeaceful decision of international conflicts and crises, that it is fixed in bases of existence and stable functioning of world concord.Conclusions. Logic of development of conflicts and crises shows on a world arena, that the political system ofplanet has certain destructions, disfunctions and global problems which become the drivers of international conflict. ; В статье впервые определены и проанализированны исследовательские нарративы международной конфликтности, которые сложились в современном научном дискурсе - цивилизационный, универсальный, феноменологический, детер­министский, динамики развития, миро-политический, процессуальный. Обоснована авторская гипотеза о необходимости корреляции этих явлений с деструкциями мировой системы и с процессами глобальной турбулентности. Систематизируют­ся разновидности и «сценарные» форматы международных конфликтов и кризисов, исследуются наиболее эффективные модели их политико-правового урегулирования. ; У статті вперше визначені та проаналізовані дослідницькі наративи міжна­родної конфліктності, що склалися у сучасному науковому дискурсі - цивілізаційний, універсальний, феноменологічний, детерміністський, динаміки розвитку, світополітичний, процесуальний. Обгрунтовано авторську гіпотезу щодо необхідності коре­ляції цих явищ із деструкціями світової системи та з процесами глобальної турбу­лентності. Систематизуються різновиди і «сценарні» формати міжнародних конфліктів і криз, та досліджуються найефективніші моделі їх політико-правового врегулювання.

Problem of setting. In of the article first certain and analysed research narratives to the international conflict, which was folded in modern scientific discourse - civilization, universal, phenomenological, deterministic, rhythm of development, the world is politicians, judicial. There is an appropriate question in science: how in our time to perceive and explain the situation of international conflict - by global turbulence or destructions of the world system?Analysis of main researches. In political science tradition objectively there were different of international of the world. Narrative of «conflict of civilizations» (S. Hantington) takes a place from their global opposition in foreshortening of the historical differences, values and alternative ways of life. P. Sorokin and Q. Wright developed universal narrative of international conflicts, where attributed them to the class ofgeneral social. Other scientists (E. Luard, K. Levin, J. Rubin, D. Pruit, K. S. Kim, T. Shelling) formulated in in the second half of XX century deterministic, rhythm of development, the world is politicians, judicial narratives of conflicts on a world arena.Paper objective. Idea and purpose ofthe article: to generalize the picture ofinternational conflicts in phenomenological narrative (the essence, sources, varieties and strategies of decision); to expose objective connection of conflicts with destructions of the world system and processes of global turbulence.Paper main body. In the epoch of globalization the modern world tested cardinal changes, caused the contradictory tendencies of integration and differentiation of international processes of, which strengthens the conflict of relations. In these terms essence of international conflict is interpreted, as culmination of development of objective contradictions between the states (by the group of the states), the display of which is a collision on soil of opposite national interests, public aims and aspirations. The sources of origin and factors of determination of international conflicts do not touch private or group interests, they are anymore determined defence of sovereignty of the state, interests ofnational safety, maintainance of territorial integrity, rights andfreedoms of the citizens; but sometimes international excesses are continuation of retrograde internal policy of certain countries.In maintenance internationally-legal conflicts more frequent international spores - formal disagreements consist between international legal of, subjects which arose up on questions of debatable fact or broken right. A global danger in relation to a conflict in is the world created by international terrorism, especially with the risk of application of weapon of mass defeat. General systematization of international conflicts allows to select a few their types and classes, in particular - intergovernmental and national liberation wars, international conflicts inwardly, local, regional, global, armed or unarmed conflicts and others that. The special place in development ofconflict on the global arena of relations occupies international crisis. Its essence is more high phase of the international opposing, growth of him from confrontation to the greatest political level. Original narrative of these international collisions offers the canadian political scientist A. Rappoport, where in obedience to a form and the specific flowing characterizes an international crisis in three formats: of 'battle', 'game ' and 'debate'.The world political system is objective reality, result of concordance nation-states political, legal, social and economic 'status quo ' on planetary and regional levels. But it modern character is straight predefined influence offactors of global turbulence in an international policy. An international law, in obedience to UN Charter, gives advantage principles ofpeaceful decision of international conflicts and crises, that it is fixed in bases of existence and stable functioning of world concord.Conclusions. Logic of development of conflicts and crises shows on a world arena, that the political system ofplanet has certain destructions, disfunctions and global problems which become the drivers of international conflict. ; В статье впервые определены и проанализированны исследовательские нарративы международной конфликтности, которые сложились в современном научном дискурсе - цивилизационный, универсальный, феноменологический, детер­министский, динамики развития, миро-политический, процессуальный. Обоснована авторская гипотеза о необходимости корреляции этих явлений с деструкциями мировой системы и с процессами глобальной турбулентности. Систематизируют­ся разновидности и «сценарные» форматы международных конфликтов и кризисов, исследуются наиболее эффективные модели их политико-правового урегулирования. ; У статті вперше визначені та проаналізовані дослідницькі наративи міжна­родної конфліктності, що склалися у сучасному науковому дискурсі - цивілізаційний, універсальний, феноменологічний, детерміністський, динаміки розвитку, світополітичний, процесуальний. Обгрунтовано авторську гіпотезу щодо необхідності коре­ляції цих явищ із деструкціями світової системи та з процесами глобальної турбу­лентності. Систематизуються різновиди і «сценарні» формати міжнародних конфліктів і криз, та досліджуються найефективніші моделі їх політико-правового врегулювання.

The purpose of the article is to analyze the political-diplomatic steps of the countries involved in the Normandy Format in the settlement of the military-political situation in Eastern Ukraine and the influence of the peculiarities of relations between them on the peace process.Scientific methods: historical - to reveal the content of internal and external factors that influence the state of relations between countries involved in the Normandy Format; comparative - to clarify national-specific approaches and intents of political discourse that determine the positions of countries; dialectical - to identify political controversies between participants of the Format in the sensitive areas of dialogue.Research results. It is noted that the Partners of Ukraine in the Normandy Format – Germany, France and the Russian Federation – consider the term «conflict resolution» in their own way, based on their own long-term goals and interests. They present both a historical retrospective of the relationship between these countries, as well as economic, security, humanitarian and other components of their foreign policy. It is proved that in the Normandy Format, the policy of German resolution is based on an organic combination of economic component and phenomenon of «normalization» of the foreign policy, France - on the humanistic principles of the French Revolution of 1789 as well as political initiatives and leadership, the Russian Federation - on three «red lines»: security situation along its eastern border (rejection of NATO expansion), energy strategy of Vladimir Putin and strategy for moving of «Russian world». It is emphasized that the peculiarity of the current state of functioning of the Normandy Format is its «unfreezing» based on the Steinmeier formula and attempts to include in the political subgroup of the Tripartite Contact Group (TСG) in Minsk the «Advisory Board», established as a result of the TCG meeting on March 11, 2020.It is concluded that the conflicts of interest of the Normandy Quartet and the inability to resolve the conflict in Eastern Ukraine by military force require Kiev towards the achievement of this strategic goal, which is unification of the country, to change the tactics of TСG negotiations. It should be based on the search for compromise political solutions and reducing the «degree» of rhetoric of the leaders of major political forces.The practical significance of the study. The proposed analysis can be used by scientists, public authorities, local government as a reference material to clarify the position of Ukraine's partners in the Normandy Format regarding a crisis settlement in the East of the country.Scientific novelty. The position of Ukraine's partners in the Normandy Format – Germany, France and the Russian Federation – is considered in the context of national interests that are crucial for these countries.Type of article. Empirical. ; В статті розглянуті онтологічні аспекти політичних позицій країн-учасниць норманського формату щодо мирного врегулювання воєнно-політичної ситуації на Сході України. В системі міждержавних відносин між Німеччиною, Францією та Російською Федерацією виокремлено сфера взаємних інтересів, що обумовлює позицію сторін і помітно впливає на динаміку виконання Мінських домовленостей. Акцентовано, що у норманському форматі політика врегулювання Німеччини базується на органічному поєднання економічної складової і феномену «нормалізації» зовнішньополітичного курсу. Франції – на гуманістичних принципах Французької революції 1789 року та політичних ініціативах і лідерстві. РФ – на трьох «червоних лініях»: безпеці східних кордонів (заперечення експансії НАТО), енергетичній стратегії В. Путіна і стратегії просування «Руського миру». України – на перегляді Мінських домовленостей та готовності до імплементації «формули Штайнмаєра». Зроблено висновок, що суперечності інтересів норманської четвірки і неможливість вирішити конфлікт на Сході України військово-силовим способом вимагає від Києва зміни тактики переговорів на площадці норманського формату й у Мінську. Гнучкість позиції повинна бути підкорена стратегічній меті – це об'єднання країни. ; В статті розглянуті онтологічні аспекти політичних позицій країн-учасниць норманського формату щодо мирного врегулювання воєнно-політичної ситуації на Сході України. В системі міждержавних відносин між Німеччиною, Францією та Російською Федерацією виокремлено сфера взаємних інтересів, що обумовлює позицію сторін і помітно впливає на динаміку виконання Мінських домовленостей. Акцентовано, що у норманському форматі політика врегулювання Німеччини базується на органічному поєднання економічної складової і феномену «нормалізації» зовнішньополітичного курсу. Франції – на гуманістичних принципах Французької революції 1789 року та політичних ініціативах і лідерстві. РФ – на трьох «червоних лініях»: безпеці східних кордонів (заперечення експансії НАТО), енергетичній стратегії В. Путіна і стратегії просування «Руського миру». України – на перегляді Мінських домовленостей та готовності до імплементації «формули Штайнмаєра». Зроблено висновок, що суперечності інтересів норманської четвірки і неможливість вирішити конфлікт на Сході України військово-силовим способом вимагає від Києва зміни тактики переговорів на площадці норманського формату й у Мінську. Гнучкість позиції повинна бути підкорена стратегічній меті – це об'єднання країни.

The problems of the theory and practice of ensuring the principles of non-discrimination on the basis of gender and gender equality in local self-government are considered. In modern international political and sociological discourse, the notion of local self-government, decentralization and the functioning of territorial communities are often considered in connection with the concept of gender. Attention is focused on the fact that "gender mainstreaming" means not just adding a "female component" to projects and programs. It is, first of all, an analysis and consideration of the various conditions and requirements for women and men, the roles they play in society as a whole, and in the territorial communities and processes of decentralization of public authority, in particular. After all, the idea of the value of a human person, his rights and freedoms at the local level – within the limits of local self-government and processes of institutionalization of the municipal authority – is most clearly shown and is tested. Recognition and formation in Ukraine of local self-government, deep economic and political transformations in society and the formation of a new democratic state on this basis are directly related to the development and practical implementation of fundamentally new approaches to human rights and freedoms for us, to resolve both national and regional, as well as local problems in this area. The main international standards are analyzed, as well as acts of national legislation proclaiming these principles.Among the key challenges and opportunities for gender equality in Ukraine: promoting gender mainstreaming in local self-government and strengthening the role of territorial communities in this area, introducing a gender perspective in policy at the local level to ensure access to state and municipal policies for all citizens who have an impact on the daily life of women and men, the elimination of gender stereotypes in the territorial communities and the promotion of gender equality and local-regional dimension functioning of society, the development and implementation of strategies for gender equality and gender mainstreaming in various aspects of life of local communities and of local government and so on. One of the most gender-sensitive issues characteristic of modern Ukraine is their limited access of women to the authorities in general and the municipal authorities, in particular.It proves that local self-government is one of the most gender-sensitive forms of democracy. ; Розглядаються проблеми теорії та практики забезпечення принципів недискримінації за ознакою статі та гендерної рівності у місцевому самоврядуванні. У сучасному міжнародному політичному й соціологічному дискурсі поняття місцевого самоврядування, децентралізації та функціонування територіальних громад досить часто розглядають у зв'язку з поняттям гендеру. При цьому увага акцентується на тому, що «впровадження гендеру» означає не просто додавання «жіночого компоненту» до проектів та програм. Це, насамперед, врахування різних умов та вимог щодо жінок і чоловіків, тих ролей, які вони відіграють у соціумі в цілому, та територіальних громадах і процесах децентралізації публічної влади, зокрема. Адже найбільш рельєфно проявляється та знаходить свою апробацію ідея цінності людської особи, її прав та свобод на локальному рівні – у межах місцевого самоврядування та процесах інституціоналізації муніципальної влади. Визнання та становлення в Україні місцевого самоврядування, глибокі економічні і політичні перетворення у суспільстві і формування на цій основі нової демократичної державності безпосередньо пов'язані з виробленням і практичною реалізацією принципово нових для нас підходів до прав та свобод людини, до вирішення як загальнодержавних, так і регіональних, а також місцевих проблем у даній сфері. Аналізуються основні міжнародні стандарти, а також акти національного законодавства, в яких проголошуються ці принципи.Серед ключових викликів та можливостей в питаннях гендерної рівності на місцевому рівні в Україні: сприяння впровадженню гендерного підходу у діяльність органів місцевого самоврядування та посиленню ролі територіальних громад у цьому напрямку, впровадження гендерної перспективи у політиці на місцевому рівні для забезпечення доступу до державної та муніципальної політики для всіх громадян, що має впливати та повсякденне життя жінок і чоловіків, подолання гендерних стереотипів у територіальних громадах та сприяння гендерній рівності у локально-регіональному вимірі функціонування соціуму, розробка та реалізація стратегій гендерної рівності та впровадження гендерного підходу у різноманітних аспектах життя територіальних громад та діяльності органів місцевого самоврядування тощо. Однією з найбільш гендерно-чутливих проблем, характерних для сучасної України, є обмежений їх доступ жінок до влади в цілому та муніципальної влади, зокрема.Доводиться, що місцеве самоврядування є однією з найбільш гендерно чутливих форм демократії.

The problems of the theory and practice of ensuring the principles of non-discrimination on the basis of gender and gender equality in local self-government are considered. In modern international political and sociological discourse, the notion of local self-government, decentralization and the functioning of territorial communities are often considered in connection with the concept of gender. Attention is focused on the fact that "gender mainstreaming" means not just adding a "female component" to projects and programs. It is, first of all, an analysis and consideration of the various conditions and requirements for women and men, the roles they play in society as a whole, and in the territorial communities and processes of decentralization of public authority, in particular. After all, the idea of the value of a human person, his rights and freedoms at the local level – within the limits of local self-government and processes of institutionalization of the municipal authority – is most clearly shown and is tested. Recognition and formation in Ukraine of local self-government, deep economic and political transformations in society and the formation of a new democratic state on this basis are directly related to the development and practical implementation of fundamentally new approaches to human rights and freedoms for us, to resolve both national and regional, as well as local problems in this area. The main international standards are analyzed, as well as acts of national legislation proclaiming these principles.Among the key challenges and opportunities for gender equality in Ukraine: promoting gender mainstreaming in local self-government and strengthening the role of territorial communities in this area, introducing a gender perspective in policy at the local level to ensure access to state and municipal policies for all citizens who have an impact on the daily life of women and men, the elimination of gender stereotypes in the territorial communities and the promotion of gender equality and local-regional dimension functioning of society, the development and implementation of strategies for gender equality and gender mainstreaming in various aspects of life of local communities and of local government and so on. One of the most gender-sensitive issues characteristic of modern Ukraine is their limited access of women to the authorities in general and the municipal authorities, in particular.It proves that local self-government is one of the most gender-sensitive forms of democracy. ; Розглядаються проблеми теорії та практики забезпечення принципів недискримінації за ознакою статі та гендерної рівності у місцевому самоврядуванні. У сучасному міжнародному політичному й соціологічному дискурсі поняття місцевого самоврядування, децентралізації та функціонування територіальних громад досить часто розглядають у зв'язку з поняттям гендеру. При цьому увага акцентується на тому, що «впровадження гендеру» означає не просто додавання «жіночого компоненту» до проектів та програм. Це, насамперед, врахування різних умов та вимог щодо жінок і чоловіків, тих ролей, які вони відіграють у соціумі в цілому, та територіальних громадах і процесах децентралізації публічної влади, зокрема. Адже найбільш рельєфно проявляється та знаходить свою апробацію ідея цінності людської особи, її прав та свобод на локальному рівні – у межах місцевого самоврядування та процесах інституціоналізації муніципальної влади. Визнання та становлення в Україні місцевого самоврядування, глибокі економічні і політичні перетворення у суспільстві і формування на цій основі нової демократичної державності безпосередньо пов'язані з виробленням і практичною реалізацією принципово нових для нас підходів до прав та свобод людини, до вирішення як загальнодержавних, так і регіональних, а також місцевих проблем у даній сфері. Аналізуються основні міжнародні стандарти, а також акти національного законодавства, в яких проголошуються ці принципи.Серед ключових викликів та можливостей в питаннях гендерної рівності на місцевому рівні в Україні: сприяння впровадженню гендерного підходу у діяльність органів місцевого самоврядування та посиленню ролі територіальних громад у цьому напрямку, впровадження гендерної перспективи у політиці на місцевому рівні для забезпечення доступу до державної та муніципальної політики для всіх громадян, що має впливати та повсякденне життя жінок і чоловіків, подолання гендерних стереотипів у територіальних громадах та сприяння гендерній рівності у локально-регіональному вимірі функціонування соціуму, розробка та реалізація стратегій гендерної рівності та впровадження гендерного підходу у різноманітних аспектах життя територіальних громад та діяльності органів місцевого самоврядування тощо. Однією з найбільш гендерно-чутливих проблем, характерних для сучасної України, є обмежений їх доступ жінок до влади в цілому та муніципальної влади, зокрема.Доводиться, що місцеве самоврядування є однією з найбільш гендерно чутливих форм демократії.

The article raises the issue of the subjects of the political propaganda as the forces, which are active in implementation of the propagandistic activities. The author proves that the subjects of propaganda control the process of regulating the political perception that society has. Thanks to it, they gets possible to achieve their political and power interests. The propagandistic process is the interaction between subjects and objects of propaganda about the distribution of power and the possibility of making certain political decisions. According to the author, it is advisable to account that the subject of propaganda conception includes those forces that have their own political and power interests and are interested in their implementation. The objects of propaganda notion should include social forces, due to the impact on which political opportunities are expanding and the effectiveness of the adoption and implementation of political decisions is increasing. The propagandist is an active, initiating, managing and / or controlling party of propagandistic relations. A propagandist is a person, group or entity that manages the dissemination of propaganda knowledge, perception models and reactions, which are imposed to the objects of propaganda as legitimate, most justified and natural in the conditions of a certain political reality. The objects of propaganda are the society, target audiences, social segments and groups that united by economic, cultural, religious and other interests, the public and political organizations, political leaders and officials. The author proves the idea that the distinction between subject and object of propaganda is that the subject of propaganda is capable of political thinking, while the object is only able to pseudo-thinking. The subject of the propaganda is always different from the object of the propaganda of high ability and creative ability to information processing based on their interests and goals, as well as value and psychological characteristics of recipients. A mandatory condition of the object of propaganda should be his political subjectivity. Propagandist designs political constructs imaginary political subjectivity of the mass man, assuring him that he can influence power, its election and redistribution. But this is a faked political subjectivity that is needed only for democratic political game. The subject of propaganda is easier and better to create context to report and then assign its opinion to the silent majority than to organize deliberative instance of argumentative discourse. ; Статья ставит проблему субъектов политической пропаганды как сил, которые выступают активным началом осуществления пропагандистской деятельности. Автор доказывает, что субъекты пропаганды управляют процессом регулирования политического восприятия общества, в результате чего становится возможным достижение их политико-властных интересов. Процесс пропаганды является взаимодействием субъектов и объектов пропаганды по поводу распределения властных потенциалов и возможностей принятия тех или иных политических решений. Согласно мнению автора, к субъектам целесообразно относить те силы, которые имеют свои политико-властные интересы и заинтересованы в их реализации. К объектам следует относить социальные силы, за счет воздействия на которые расширяются возможности и усиливается эффективность принятия и реализации политических решений. Субъект пропаганды является активной, инициирующей, управляющей и / или контролирующей стороной пропагандистских отношений. Субъект пропаганды – это лицо, группа или инстанция, которая управляет распространением пропагандистского знания, моделей восприятия и реакций, что навязываются объектам пропаганды как легитимные, наиболее оправданные и естественные в условиях определенной политической реальности. Объектами пропаганды выступают общество в целом, целевые аудитории, социальные сегменты и группы, объединенные экономическими, культурными, религиозными и другими интересами, общественные и политические организации, политические лидеры и чиновники. ; Стаття ставить проблему суб'єктів політичної пропаганди як сил, що виступають активним початком здійснення пропагандистської діяльності. Автор доводить, що суб'єкти пропаганди управляють процесом регулювання політичного сприйняття суспільства, в результаті чого стає можливим досягнення їх політико-владних інтересів. Процес пропаганди є взаємодією суб'єктів та об'єктів пропаганди з приводу розподілу владних потенціалів та можливості прийняття тих чи інших політичних рішень. Згідно з думкою автора, до суб'єктів доцільно відносити ті сили, які мають свої політико-владні інтереси та зацікавлені в їх реалізації. До об'єктів необхідно відносити соціальні сили, за рахунок впливу на які розширюються можливості та посилюється ефективність прийняття та реалізації політичних рішень. Суб'єкт пропаганди є активною, ініціюючою, керуючою та / або контролюючою стороною пропагандистських відносин. Суб'єкт пропаганди – це особа, група або інстанція, що управляє розповсюдженням пропагандистського знання, моделей сприйняття та реакцій, що нав'язуються об'єктам пропаганди як легітимні, найбільш виправдані та природні в умовах певної політичної реальності. Об'єктами пропаганди виступають суспільство в цілому, цільові аудиторії, соціальні сегменти та групи, що об'єднані економічні, культурними, релігійними та іншими інтересами, громадські та політичні організації, політичні лідери та чиновники.

Ця стаття має на меті продемонструвати ключові трансформації, які відбулися на місцях Голокосту в Дніпрі (колишній Дніпропетровськ) від кінця нацистської окупації до сьогодні. Досліджено, наскільки ці місця стали місцями вшанування Голокосту, та описано механізми та особливості включення такого вшанування у міський простір міста. Автор аналізує основних ініціаторів і прихильників вшанування Голокосту, щоб оцінити, наскільки ефективно представлена історія винищення євреїв у міському просторі Дніпра та наскільки це відповідає його сучасному образу. Стаття, заснована на існуючій історіографії, описує події у трьох основних місцях Голокосту в Дніпропетровську (Дніпро), де відбувалися найбільш масштабні акти винищення єврейського населення - біля Ботанічного саду (Красноповстанська Балка), єврейське кладовище (парк Писаржевського), село Верхнє (перехрестя вулиць Янгеля та Енергетича). Достатній обсяг досліджень дає досить надійні докази того, що відбувалося у вищезгаданих місцях під час нацистської окупації. Важлива особливість, яка згодом вплинула на поминання цих місць як в радянський, так і в пострадянський періоди полягало в тому, що в першому місці, тобто в Краснопівстанській балці (яр), страчені були виключно євреями, а в інших двох місцях страчували різні категорії нацистських жертв , включаючи значну кількість євреїв звісно. У 1960-1980-х рр., у період вшанування історії Великої Вітчизняної війни, пам'ятники, встановлені для вшанування пам'яті жертв, мали лише написи, характерні для радянської влади. Ці написи не згадували про етнічне походження жертв, розчиняючи їх у евфемістичних формулюваннях, таких як "цивільні особи", "радянські громадяни" тощо. Після розпаду СРСР було знято старі табу та заборонені раніше історичні факти та розповіді, включаючи ідентичність національних груп, які претендують на своє місце в історичній свідомості, почала формуватися. У цій статті проаналізовано різні комбінації меморіальних дискурсів - радянських та єврейських / радянських та пострадянських / єврейських, радянських та українських - та те, як вони співвідносяться (взаємодіють / конфліктують / не спілкуються) у зазначених місцях. На основі свого аналізу автор робить висновок, що єврейська громада міста була головним ініціатором і прихильником збереження пам'яті про Голокост, що призвело до високого ступеня фрагментації вшанування Голокосту в Дніпрі. Тим не менше, завдяки співпраці та несистематичній спільній діяльності єврейських організацій, а також громадських та урядових установ Дніпра, пам'ять про Голокост поступово вписується та займає все більш помітне місце в міському просторі. ; This article aims to demonstrate the key transformations that took place at the Holocaust sites in the Dnipro (former Dnepropetrovsk) from the end of the Nazi occupation to the present day. It explores the extent to which these locations have become places of the Holocaust commemoration and describes the mechanisms and features of inclusion of such commemoration into the city's urban space. The author analyzes the main initiators and supporters of the Holocaust commemoration in order to evaluate how effectively the history of the extermination of Jews is represented in urban space of Dnipro and how much it corresponds to its contemporary image. The article, based on existing historiography, describes events in the three main locations of the Holocaust in Dnepropetrovsk (Dnipro), where the most large-scale acts of the extermination of the Jewish population took place – near the Botanical Garden (Krasnopovstanska Balka), the Jewish Cemetery (Park of Pisarzhevsky), the village of Verkhnie (the intersection of Yangel and Energeticha streets. Sufficient body of research provides fairly reliable evidence of what took place in the aforementioned locales during the Nazi occupation. An important feature that subsequently influenced the commemoration of these places in both the Soviet and the post-Soviet periods was that in the first location, i.e. in the Krasnopovstanska Balka (ravine), those executed were exclusively Jewish, while in the other two locations, different categories of Nazi victims were executed, including a significant number of Jews. In the 1960-1980s, a period of honouring the history of the Great Patriotic War, monuments, erected to commemorate the victims, only bore inscriptions, typical for the Soviet officialdom. These inscriptions did not mention the ethnic origin of Jewish victims, dissolving them in euphemistic formulations, such as "civilians", "Soviet citizens", etc. After the collapse of the USSR, old taboos were lifted and previously forbidden historical facts and narratives, including the identity of national groups claiming their place in historical consciousness began to take shape. This article analyzes various combinations of memorial discourses – Soviet and Jewish / Soviet and post-Soviet / Jewish, Soviet and Ukrainian – and how they relate (interact / conflict / do not communicate) in the mentioned locations. Based on her analysis, the author concludes that the city's Jewish community was the main initiator and supporter of the preservation of the Holocaust memory, which has led to the high degree of fragmentation of the commemoration of the Holocaust in Dnipro. Nevertheless, thanks to the collaboration and occasional joint activities of Jewish organizations, as well as Dnipro's public and governmental institutions, the memory of Holocaust has become gradually incorporated into the urban space, where it occupies a more prominent place.

Language is one of the most important ways to identify one's gender, as gender is shown by the choice of linguistic constructions. Any change in the perception of gender reflects on the language. Therefore it is clear from here that feminism and the expansion of the perception of gender have led to specific changes in language and this gives the basis for linguistic research. As a cultural phenomenon gender evokes a huge interest among scientists. Nevertheless there is a scientific gap in studying the influence of gender on the English language. Therefore the relevance of this research is based on the necessity of analyzing the connection between language and gender, in particular the specificity of usage gender-neutral language units. The research reveals the peculiarities of formation and functioning of the gender neutral pronouns in the English language under the influence of social and historical factors. The gender neutral pronouns are characterized and analyzed according to the purposes and spheres of their application in American English. The specificity of using gender marked and gender neutral language units is clarified. The research is focused on the changes of functioning the traditional gender neutral pronouns with time, and principles of characterizing new non-traditional gender neutral pronouns according to their usage. The gender neutral pronouns are divided by the spheres of functioning into two groups:1) that are used when there is no information about the gender identity of the subject of the speech and 2) that are used to avoid discrimination. Gender neutral units of language are used to avoid gender asymmetry - not propotional presentation of both genders. The representatives from feministic or LGBTQ+ communities claim that the usage of gender marked words impose stereotypical perception of the world which is wrong. The study reveals that the first introduction of the gender neutral pronouns was made in the form of the third person pronoun they used in singularity in cases when the information about person's gender is not available or not to emphasize the state of being female and equalizing the social status of men and women. The traditional pronoun they in majority of cases is used to address to a person with unknown gender. New gender neutral pronouns like zie, en, his-her provide speakers with the possibility to avoid women discrimination, calling a member of LGBTQ+ community as an act of political correctness. References 1. Bessonova, Olga. 2001. "Ocenochnye stereotipy v kontekste gendernyh issledovaniy". Nova Philologia, 1(10): 41–57. 2. Goroshko, Elena. 2003. Yazykovoye soznaniye. Gendernaya paradigma. Kharkov: Izdatelskiy Dom. 3. Dudolayeva, Olga. 2003. "Dynamika yazykovoi reprezentatsii gendera v publitsisticheskom diskurse (vtoraia polovina XX – nachalo XXI veka)". Phd diss., Kharkov. 4. Emirsuinova, Gilzara. 2003. "Leksykon suchasnoho feminizmu (na materiali anhliyskoi movu)". Phd diss., Kyiv. 5. Zatsnyi, Yuriy. 2007. Suchasnyi anhlomovnyi svit i zbahachennia slovnukovogo skladu. Lviv: PAIS. 6. Martyniuk, Alla. 2004. Konstruiuvannia genderu v anhlomovnomu diskursi. Kharkiv: Konstanta. 7. A new pronoun suggested. 1886. Dec. 13. Baltimore Sun. http://www.english.illinois.edu/-people-/faculty/debaron/ essays/his_her_1886_Baltimore_Sun.pdf 8. Billions, season 2, series 9, 1:03 9. Britt Caputo B. 2005. Nov. 2. Gender Neutrality Hits Wesleyan. 10. Butler, J. 1990. Gender trouble: feminism and the subversion of identity. New York: Routledge. 11. Desprez-Bouanchaud A. 1999. Guidelines on Gender-Neutral Language. Unit for the Promotion of the Status of Women and Gender Equality. UNESCO. 12. Dozier J. W. 1884. Sept. 20. A New Pronoun. Atlanta Constitution. http://www.english.illinois.edu/-people-/faculty/ debaron/essays/dozier_ 1885_se.pdf 13. Ehrlich S. 2004. "Language and Gender". The Handbook of Applied Linguistics. Blackwell Publishing Ltd. 14. Frank F., Anshen F. 1991. Language and the Sexes. State University of New York. 15. Gender Neutral Pronouns: They're Here, Get Used To Them : https://youtu.be/46ehrFk-gLk 2:43, 3:28 16. Leeds J. W. 1888. 30 Mar. "The unsupplied common gender pronoun". The Philadelphia Ledger Telegraph. 17. Maltz, D. & Borker, R. 1982. "A cultural approach to male-female miscommunication". Language and social identity, 196– 216. Cambridge: Cambridge University Press. 18. Milne A. A. 1942. What's the Good Word? A New Way to Better English, 88 – 90. N.Y.: Simon and Schuster. 19. Safire W. 2003. June 29. "On Language". Houston Chronicle. 20. Shameless, 2011-2017 : https://youtu.be/ssTZtRQmhxY 21. Sherman C. P. 1884. Sept. 6. The Literary World. 22. Soloway J. 2014. October 30. "Funny, Dirty, Sad: The "Holy Trinity" For "Transparent". National Public Radio. http://www.npr.org/templates/transcript/transcript.php 23. Stoller R. J. 1968. Sex and gender: On the Development of Masculinity and Femininity. New York: Science House 24. "The Bridge", Nov. 2015. series 3, episode 1. 28:17 25. "The Eagle". 1852. Jan. 1. Semi-Weekly. Brattleboro: VT. : http://www.english.illinois.edu/people/faculty/debaron/essays/1852_fish_us_up_one.pdf 26. "The Wesleyan Argus": http://www.thecrimson.com/article/2005/11/2/gender-neutrality-hits-wesleyan 27. West, C. Zimmerman, D. 1987. Doing gender. Gender and discourse. London: Sage : 1–20 28. White R. G. 1868. Aug. "The Galaxy". : http://ebooks.library.cornell.edu/cgi/t/text/pagevieweridx?c =gala;cc=gala;rgn=full%20text;idno=gala0006-2;didno=gala0006-2; view=image; seq=0247; node=gala 29. "Why Pronouns Matter For Trans People" : https://youtu.be/N_yBGQqg7kM 0:20; 1:00; 1:35; 1:43 30. "Why "They" Was Voted the Word of the Year ". Comma Queen : https://youtu.be/CJrIcrHrfM4 0:23 ; У статті зроблено спробу дослідити причини виникнення й особливості функціонування в мовленні певних верст населення англомовної спільноти США гeндерно нейтральних займенників, що не вказують на стать і є етично нейтральними, які мали за мету створення заміни гендерно-маркованим займенникам he та she. Встановлено, що з посиленням феміністичного руху та початком боротьби за права осіб, які належать до сексуальних меншин, з'являються нові гендерно-нейтральні займенники, котрі використовують не лише феміністи, а й представники ЛГБТ спільноти як звернення до людей нетрадиційної орієнтації для підкреслення гендерної варіативності або уникнення вказівки на гендер людини. Традиційний займенник they у значенні однини вживається переважно для того, щоб назвати особу, стать якої не є відомою мовцеві. Нові гендерно нейтральні займенники використовуються для уникнення дискримінації жінок, називання осіб, які мають невизначений гендер і є засобом дотримання політкоректності в сучасній англійській мові. Джерела та література 1. Бессонова О. Л. Оценочные стереотипы в контексте ґендерных исследований / О. Л. Бессонова // Нова філологія. – 2001. – № 1 (10). – С. 41–57 2. Горошко Е. И. Языковое сознание: гендерная парадигма / Е. И. Горошко. – Харьков : Издат. Дом «ИНЖЭК», 2003. – 245 с. 3. Дудоладова О. В. Динамика языковой репрезентации ґендера в английском публицистическом дискурсе (вторая половина XX–начало XXI века) : автореф. дис. … канд. филол. наук : 10.02.04 / О. В. Дудоладова. – Харьков, 2003. – 20 с. 4. Емiрсуїнова Г. I. Лексикон сучасного фемiнiзму (на матеріалi англiйської мови) : автореф. дис. … канд. фiлол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / Г. І. Емірсуїнова. – К., 2003. – 19 с. 5. Зацний Ю. А. Сучасний англомовний світ і збагачення словникового складу / Ю. А. Зацний. – Львів : ПАІС, 2007. – 226 с. 6. Мартинюк А. П. Конструювання ґендеру в англомовному дискурсі / А. П. Мартинюк. – Харків : Константа, 2004. – 292 с. 7. A new pronoun suggested // Baltimore Sun. –Dec. 13, 1886. – P. 6 [Electronic resource] – Mode of access : http://www.english.illinois.edu/-people-/faculty/debaron/essays/his_her_1886_Baltimore_Sun.pdf 8. Billions, сезон 2, серія 9, 1:03 9. Britt Caputo B. Gender Neutrality Hits Wesleyan. – Nov. 2, 2005 10. Butler, J. Gender trouble: feminism and the subversion of identity / J. Butler. – New York : Routledge, 1990. 11. Desprez-Bouanchaud A. Guidelines on Gender-Neutral Language, Unit for the Promotion of the Status of Women and Gender Equality / A. Desprez-Bouanchaud // UNESCO, 1999. – P. 5. 12. Dozier J. W. A New Pronoun / J. W. Dozier. – Atlanta Constitution, Sept. 20,1884. – P. 7 [Electronic resource]. – Mode of access : http://www.english.illinois.edu/-people-/faculty/debaron/essays/dozier_ 1885_se.pdf 13. Ehrlich S. Language and Gender / S. Ehrlich // The Handbook of Applied Linguistics. – Blackwell Publishing Ltd, 2004. – P. 866. 14. Frank F. Language and the Sexes / F. Frank, F. Anshen. – State University of New York, 1991. – 217 p. 15. Gender Neutral Pronouns: They're Here, Get Used To Them [Electronic resource]. – Mode of access : https://youtu.be/46ehrFk-gLk 2:43, 3:28. 16. Leeds J. W. The unsupplied common gender pronoun / J. W. Leeds // The Philadelphia Ledger. – Telegraph, 30 Mar., 1888. – P. 4. 17. Maltz, D. A cultural approach to male-female miscommunication / D. Maltz, R. Borker // Language and social identity. – Cambridge : Cambridge University Press, 1982. – P. 196–216. 18. Milne A. A. What's the Good Word? A New Way to Better English / A. A. Milne. – N. Y. : Simon and Schuster, 1942. – P. 88–90. 19. Safire W. On Language / W. Safire // Houston Chronicle. – 2003. – June 29. – P. 6. 20. Shameless, 2011–2017 [Electronic resource]. – Mode of access : https://youtu.be/ssTZtRQmhxY 21. Sherman C. P. The Literary World / C. P. Sherman. – Sept. 6, 1884. – P. 294. 22. Soloway J. Funny, Dirty, Sad: The "Holy Trinity" For "Transparent" / J. Soloway // National Public Radio. – October 30, 2014 [Electronic resource]. – Mode of access : http://www.npr.org/templates/transcript/transcript.php 23. Stoller R. J. Sex and gender: On the Development of Masculinity and Femininity / R. J. Stoller. – New York : Science House, 1968. – 426 p. 24. The Bridge, series 3, episode 1. – Nov. 2015 28:17 25. The Eagle // Semi-Weekly. – Brattleboro, VT. – Jan. 1, 1852. – P. 3 [Electronic resource]. –Mode of access : http://www.english.illinois.edu/-people/faculty/debaron/essays/1852_fish_us_up_one.pdf 26. The Wesleyan Argus [Electronic resource]. – Mode of access : http://www.thecrimson.com/article/2005/11/2/gender-neutrality-hits-wesleyan-with-the 27. West, C. Doing gender. Gender and discourse / C. West, D. Zimmerman. – London : Sage, 1987. – P. 1–20. 28. White R. G. The Galaxy / R. G. White. – Aug., 1868. – P. 241 [Electronic resource]. – Mode of access : http://ebooks.library.cornell.edu/cgi/t/text/pagevieweridx?c=gala;cc=gala;rgn=full%20text;idno=gala0006-2; didno=gala0006-2;view=image;seq=0247;node=gala0006-2%3A11 29. Why Pronouns Matter For Trans People [Electronic resource]. – Mode of access : https://youtu.be/N_yBGQqg7kM 0:20; 1:00; 1:35; 1:43 30. Why "They" Was Voted the Word of the Year // Comma Queen [Electronic resource]. – Mode of access : https://youtu.be/CJrIcrHrfM4 0:23

Present-day global political landscape is imbued with populism, a weighty evidence of which is the presence of the "term" populism in public debate, which is aggravated by its semantic and ideological ambiguity, since, embracing a wide range of phenomena and movements, populism has become a kind of umbrella under which all or almost all forms of political discourse can be placed. The debate about populism proves its amalgamous nature and the discrepancies in its evaluation, which take place not only in the media-political, but also in the scientific context. In addition to attempts to conceptualize populism, or at least to reveal its essential features with which the political and politological community would agree, this dissonance generates another desire, namely: to find out what the unbelievable surge of populism in the world is all about and whether it points to the normal development of a society of democracies or to the fact that society is not alright, and the political class must respond accordingly.Approaches to the understanding of populism (E. Laclau, P.-A. Tagieff, M. Kenovan, C. Mudde, P. Rosanvallon, I. Surel and I. Meni, etc.) classify it differently (as a general rule, as normal politics, a subtle ideology, political style, deviation of democracy), but on the basis of the main features of populism, the consent, in spite of the announced polyphony, is possible. Populism is characterized by a simplified understanding of society, the unity of which is based on its identity, the opposition of a dirty corrupt elite to a pure and healthy united people, a subject of common will, a claim to a monopoly of possession of the truth about this will.Of particular interest is the relation between populism and democracy, the study of which usually takes place within the classical debate about the development of democracy in modern societies, where the excessive attention to the democratic procedure is accompanied by an ever-increasing holding the population off the actual participation in making political decisions, which is, according to researchers, the cause of the emergence and success of populist political forces, that is, populism is the answer to the crisis of representative democracy. The unpopular thesis presented in this research consists in a certain shift of emphasis, namely: if populism is a pathology, then democracy itself (in the broad sense of the word, as the setting and the way of considering the development of society) is pathological in its essence, and that populism is nothing else as its epiphenomenon, which needs democracy for its existence, embodies its imperatives, but in no way can be influenced, distorted or perfected. Two attributive characteristics of democracy (the idea of freedom and the idea of equality) generate populism, and the fundamental impossibility of democracy (as an ideal form) ensures its success. Therefore, along with the emergence of democratic thinking there is necessarily a populist thinking, and the multitude of forms of embodiment of a democratic setting prompts proteism of populism. ; Глобальний політичний ландшафт сьогодення пронизаний популізмом, вагомим свідченням чого є усеприсутність «терміну» популізм у публічних дебатах, яка посилюється його смисловою та ідеологічною неоднозначністю, оскільки охопивши широкий спектр явищ і рухів, популізм став парасолькою, під якою можуть бути розміщені усі або майже усі форми політичного дискурсу. Дискусії щодо популізму оприявнюють його амальгамний характер та розбіжності в його оцінках, що мають місце не лише у медійно-політичному, але й у науковому контексті. Цей дисонанс породжує, крім спроб концептуалізувати популізм або принаймні виявити його сутнісні риси, з якими погодилася би політично-політологічна спільнота, й інше прагнення, а саме: з'ясувати, з чим пов'язаний нечуваний сплеск популізму в світі, на що він вказує, на нормальний розвиток суспільства демократій чи на те, що з суспільством не все гаразд, і політичний клас мусить реагувати відповідно.Підходи до розуміння популізму (Е. Лаклау, П.-А. Тагієффа, М. Кенован, К. Мадда, П. Розанваллона, І. Суреля та І. Мені тощо) класифікують його по-різному (як назагал нормальну політику, тонку ідеологію, політичний стиль, девіацію демократії), натомість щодо основних рис, притаманних популізму, згода, попри анонсовану поліфонію, можлива. Популізм характеризується спрощеним розумінням суспільства, чия єдність фундується його ідентичністю, протиставленням брудної корумпованої еліти чистому і здоровому єдиному народу, суб'єкту спільної волі, претензією на монополію володіння істиною про цю волю.Особливий інтерес становить відношення між популізмом та демократією, дослідження якого зазвичай відбуваються в межах класичної дискусії про розбудову демократії у сучасних суспільствах, де перебільшена увага до демократичної процедури супроводжується все більшим відстороненням населення від реальної участі у прийнятті політичних рішень, що і є, на думку дослідників, причиною появи і успіху популістських політичних сил, тобто, популізм є відповіддю на кризу представницької демократії. Непопулярна теза, представлена у цій розвідці, полягає в певному зміщенні акцентів, а саме: якщо популізм – це патологія, то патологічна за суттю сама демократія (в широкому сенсі слова, як установка і спосіб мислити розвиток суспільства), і популізм тому не що інше як її епіфеномен, який потребує демократії для власного існування, втілює її імперативи, але жодним чином не може на неї вплинути, спотворюючи або вдосконалюючи. Дві атрибутивні характеристики демократії (ідея свободи та ідея рівності) породжують популізм, а принципова нездійсненність демократії (як ідеальної форми) забезпечує його успіх. Тому поруч з появою демократичного мислення обов'язково з'являється мислення популістське, а багатоманіття форм втілення демократичної установки спричиняє протеїзм популізму.

The thesis is focused on solving an important theoretical and applied problem of substantiating theoretical and methodological grounds for the international economic policy through identifying the patterns and novel forms of protectionism, and substantiating the integral scientific concept of neo-protectionism. The objective of the thesis is to develop theoretical and methodological grounds of protectionism, and to create, on this basis, an integral scientific concept of neo-protectionism in the international economic policy in the context of liberalizing global economic relations, to formulate an integrative conceptual approach to the application of neoprotectionism in the economic development policy of Ukraine.The interdisciplinary multi-criteria approach to defining protectionism from the perspective of ideology, idea, policy and practice is proposed, which allowed for investigating the transformation of its manifestation forms in the process of evolutionary development of the international economic relations. The international economic policy was studied as an unbroken continuum of the economic and political practice of the states by methodological tools of the international political economy. It is found that from the international political economy perspective a choice between protectionism and free trade as the principles for implementation of the economic policy of the state is conditional on the pattern of global economic processes with their immanent contradictions, the specifics of regionalization and integration processes, and the global economy tendencies. The choice between the government's commitment to the policy of minimizing costs and maximizing benefits, and the character of its participation in the international economic cooperation is determined by the pattern of international trade and international movement of production factors, on the one hand, and determine it, on the other hand. It is demonstrated that the choice of protectionist policy, as follows from the international political economy discourse, is conditional on: operation of public and non-public economic entities; effects from the implementation of national economic policies; the coordinating equilibrium between national, regional, interstate and global level of decision making; the existing mechanisms for global control of international economic interests.Interpretation of the international economic policy by the methodological tools of the international political economy allowed to identify the endogenous character of the external economic policy (recognizing thereby the protectionism as a policy that can be potentially demanded by the public (represented by voters), business people (represented by lobbying groups), government (which implements economic interests of the nation), and to reveal the variety of entities involved in the international economic relations, which have exogenous impact on the policy implemented by national governments (by signing trade agreements), limiting thereby the conditions for the protectionist policy implementation.Theoretical modeling of protectionist intentions in the international economic cooperation on the basis of the interdisciplinary economic-political approach laid grounds for rethinking the conclusions made by the classical and neo-classical theories of trade and the theory of correlation of production factors about the unconditional impact of the free trade principle on the population's welfare as a derivative from the function of consumption. The analysis of two groups of protectionism theories – the ones based on studies of the structure of protectionism within the countries, and the ones investigating the level of protectionism between countries in time – demonstrated that the voters' welfare or the so called "win of the majority" are the determinants of protectionist initiatives. The factors underlying the voters' demand for protectionism are highlighted: welfare measured by economic as well as social and ecological effects; social solidarity; social protection; commitment to social values; commitment to national identity; adherence to ideological principles of the policy of economic nationalism; mitigation of effects from the information asymmetry of rational voters. The pressure by lobbying groups on the choice of the principle underlying government's implementation of the external trade policy is explained by: phase of business cycle; hysteresis effects in the economy; the level of competitiveness in export-oriented sectors; the extent of import dependence in the economy; distributive and allocation effects of the economic activities.The author's concept of neo-protectionism in the international economic policy is substantiated, which is defined as a complex hierarchical set of principles, rules and instruments of protective, stimulating, discriminative and restrictive nature, implemented at mega-, meta-, macro- and mesolevel of the international economic policy. A multilevel typology of neo-protectionism is proposed, based on specific features: the level of international economic policy, generating entities, manifestation environment, instruments for the international economic policy with indirect impact. It was used to identify its essential characteristics in all the forms of manifestation of the international economic relations; to define the functions of neo-protectionism by its type (ideological, institutional, integrative, conjuncture-formative, factor-based, infrastructural, monetary, currency-based, financial, debt-based, fiscal) and sub-types (ecological, migrational, sectoral, based on primary commodities, resource-based, energy-based, technological, innovative, informational, digital, investment-based). This allowed to identify the purpose for applications of neo-protectionism at mega-, meta-, macro- and mesolevel of the international economic policy, and to visualize the degree of its functional and structural complexity and dimensionality as a phenomenon and a process, which realization varies depending on the entities applying it, the objects for which it is applying, its coverage and objectives.A theoretical and methodological approach for macro- and meta-level assessment of the international economic policy based on neo-protectionist instruments is developed. Its application enabled for outlining and describing the policy of economic nationalism (which motivation basis is formed by domination, expansion, domestic extended reproduction by creating new comparative advantages), and the policy of economic patriotism (which motivation basis is formed by rehabilitation of economic growth, curbing of the expansionary potentials of partner countries, creating new comparative advantages and achieving sustainable development), with distinguishing its sub-types: supranational, local, liberal, and conservative. The distinctive features of neo-mercantilist policy are defined, and the ways of its implementation are revealed. It is shown that the neo-mercantilist policy generates anti-competitive market distortions affecting not only foreign producers, but domestic ones as well, considering the scales of the latter involvement in global value added chains, and causes market imbalances resulting from the unfair competition. Theoretical and methodological grounds for studies of the international economic policy are improved, which is based on the principles of stability, hierarchy, adaptability, complementarity, subsidiarity, and balance, by including legitimation as a novel principle of the international economic policy implementation, which involves a combination of regulatory, de-regulatory and re-regulatory mechanisms of impact on the international economic relations, and results in the implementation of the institutional norms and rules that directly or indirectly ignore/deny/distort the agreements that exist at international/regional level, lead to anti-competitive market distortions, trade and investment imbalances, and open up opportunities for gaining new comparative advantages. Self-legitimation is defined as an attributive characteristic of the entities involved in the international economic policy at mega-, meta- and macrolevel, which enables for implementation of the neoprotectionist policy.The thesis substantiates multiple combinations in implementation of neoprotectionism through multidirectional manifestations of deregulation-regulation, integration-disintegration, coordination-de-coordination, expansion-fragmentation, balancing-unbalancing, stimulation-restriction, protection-discrimination, and the reasonability of neo-protectionist measures in the economic development policy of Ukraine.The structural components of the global economy as an environment for neoprotectionist manifestations are revealed: production and investment activities, research and development, international monetary relations. The functions of neoprotectionism within the international economic system are revealed: allocative (sectoral neo-protectionism; infrastructural neo-protectionism; factor-based neoprotectionism; integrative neo-protectionism; financial neo-protectionism; investment-based neo-protectionism); distributive (institutional neo-protectionism; fiscal neoprotectionism; financial neo-protectionism; investment-based neo-protectionism); stabilizing (monetary neo-protectionism; currency-based neo-protectionism; debtbased neo-protectionism; financial neo-protectionism; investment-based neoprotectionism). The instruments for the international economic policy with indirect impact, enabling for the implementation of neo-protectionism, are outlined as follows: fiscal, monetary and currency policies.Modeling of clustering processes in the Ukrainian economy by use of Boston matrix and Leontiev model enabled to identify four productive clusters: innovation (manufacturing of computers, electronic and optical devices; telecommunications; computer software design, consulting and information services; professional, R&D activities; information and telecommunications; printing and publishing activities; production of movies and video-films); auxiliary (supply of electricity, gas, steam and conditioned air; wholesale and retail trade; repair of automobiles and motorcycles; hotels and restaurants; financial and insurance activities); traditional (agriculture, forestry and fishing; mining and quarrying; manufacturing industries; construction; transport; storage; postal and courier services; production chemical substances and chemical products; car making and mechanical engineering; light industry), and to define the industries driving the economic growth, generating net income and having direct impact on the rates of GDP growth.A methodological approach to the assessment of the effectiveness of tax preferences and other preferences provided for residents of industrial parks is proposed, which, contrary to the existing approaches, uses applied models of the overall equilibrium for identifying the industries that have to be priority recipients of government assistance through the network of industrial parks, in the context of the intensified and leading development of the country by key macroeconomic indicators, and for quantitative optimization of the preferences considering the stable revenues of the public budget, which enabled to substantiate the nomenclature of efficient stimuli for residents of industrial parks, to achieve the objectives: to make the national industry move up in the value added chains and create a closed-loop innovation cycle in Ukraine.The system of tax and other preferences for residents of industrial parks, intended to recover and further the innovation-driven development of the production and export capacities of the Ukrainian economy, is assessed, which enabled to adapt international experiences of using the mechanism of free economic zones to the domestic practice, to create a favorable investment environment for high tech productions in the national economy for the period required by them to form competitive advantages. ; У дисертації розроблено цілісну наукову концепцію неопротекціонізму у міжнародній економічній політиці в умовах лібералізації світогосподарських зв'язків і на цій основі сформульовано інтегративний концептуальний підхід застосування неопротекціонізму в політиці економічного розвитку України.В роботі запропоновано міждисциплінарний багатокатегоріальний підхід до визначення протекціонізму з позицій ідеології, ідеї, політики і практики, що дозволило дослідити трансформацію форм його прояву в процесі еволюційного розвитку міжнародних економічних відносин. Міжнародна економічна політика досліджувалась в нерозривній єдності економічної й політичної практики держав методологічним інструментарієм міжнародної політичної економії. Встановлено, що з позиції міжнародної політичної економії, на вибір між протекціонізмом чи вільною торгівлею як принципами реалізації економічної політики держави впливають стан світогосподарських процесів з іманентними їм суперечностями, особливості протікання процесів регіоналізації та інтеграції і тенденції розвитку світової економіки. Вибір між сповідуванням державою політики мінімізації втрат чи максимізації вигод, а також характер її участі в міжнародному економічному співробітництві, з одного боку, детермінується станом міжнародної торгівлі і міжнародного переміщення факторів виробництва, а, з іншого боку, визначає його. Виявлено, що на вибір протекціоністської політики, згідно теоретичного дискурсу міжнародної політичної економії, впливають: діяльність державних і недержавних суб'єктів господарювання; ефекти від реалізації національних економічних політик; стан координаційної рівноваги між національним, регіональним, міждержавним і глобальним рівнями прийняття рішень; формування механізмів глобального управління міжнародними економічними процесами.Інтерпретація міжнародної економічної політики методологічним інструментарієм міжнародної політичної економії дозволила виявити ендогенний характер зовнішньоекономічної політики (тим самим визнаючи протекціонізм як політику, на яку потенційно може формувати запит суспільство (в особі виборців), підприємці (в особі лобістських груп), уряд (що реалізує економічні інтереси держави)) й водночас ідентифікувати різноманіття суб'єктів міжнародних економічних відносин, що чинять екзогенний вплив на реалізацію політики національних держав (шляхом підписання торговельних угод), тим самим обмежуючи умови для реалізації протекціоністської політики.Теоретичне моделювання протекціоністських інтенцій в міжнародному економічному співробітництві на основі міждисциплінарного економікополітичного підходу дало підстави до переосмислення висновків класичної, неокласичної теорій торгівлі і теорії співвідношення факторів виробництва про беззастережний вплив принципу вільної торгівлі на «добробут» населення як похідну від функції споживання. Аналіз двох груп теорій протекціонізму – як тих, що базуються на дослідженні структури протекціонізму в межах країн, так і тих, що досліджують рівень протекціонізму між країнами в часі – дозволив встановити, що добробут виборців або т.зв. виграш більшості лежить в основі ініціювання вжиття протекціоністських заходів. Встановлено, що з боку населення затребуваність на протекціонізм може бути продиктована запитом на: добробут, що вимірюється, окрім економічних, ще й соціальними і екологічними ефектами; соціальну солідарність; соціальне забезпечення; відстоювання соціальних цінностей; відстоювання національної ідентичності; сповідування ідеологічних принципів політики економічного націоналізму; нівелювання ефектів інформаційної асиметрії раціональних виборців. З боку лобістських груп тиск на вибір принципу реалізації зовнішньоторговельної політики урядом пояснюється: стадією бізнес-циклу; ефектами гістерезису в економіці; рівнем конкурентоспроможності експортоорієнтованих секторів; ступенем імпортозалежності економіки; дистрибутивними й алокаційними ефектами економічної діяльності.В дисертації обґрунтовано авторську концепцію неопротекціонізму в міжнародній економічній політиці, під яким розуміється складноієрархічна сукупність принципів, правил та інструментів захисного, стимулюючого, дискримінаційного та рестрикційного характеру, що реалізується на мега-, мета-, макро- і мезорівнях міжнародної економічної політики. В дослідженні запропоновано багаторівневу типологізацію неопротекціонізму за конкретними ознаками, до яких віднесено: рівень міжнародної економічної політики, суб'єкти генерування, середовище прояву, інструменти міжнародної економічної політики непрямого впливу, що дало змогу виявити його сутнісні характеристики у всіх формах прояву міжнародних економічних відносин; встановити функції, що виконує неопротекціонізм залежно від його типів (ідеологічний, інституційний, інтеграційний, кон'юнктуро-формуючий/ галузевий, факторний, інфраструктурний, монетарний, валютний, фінансовий, борговий, фіскальний) та підтипів (екологічний, міграційний, сировинний, ресурсний, енергетичний, технологічний, інноваційний, інформаційний, цифровий, інвестиційний). Це дозволило ідентифікувати мету застосування неопротекціонізму на мега-, мета-, макро- і мезорівні міжнародної економічної політики, та візуалізувати ступінь його функціонально-структурної складності та розмірності як явища та процесу, реалізація якого видозмінюється залежно від суб'єктів, які його застосовують, об'єктів, на які розповсюджується його дія, простору застосування, цілей здійснення.В роботі розроблено науково-методичний підхід оцінювання міжнародної економічної політики на макро- і мета- рівнях, зумовленої використанням інструментарію неопротекціонізму, застосування якого дозволило виокремити і охарактеризувати політику економічного націоналізму (мотиваційною основою якого виступають домінування, експансія, забезпечення національного розширеного відтворення шляхом створення нових порівняльних переваг) і політику економічного патріотизму (мотиваційною основою якого виступають відновлення економічного зростання, стримування експансійного потенціалу країн-партнерів, створення нових порівняльних переваг й досягнення сталого розвитку) з виокремленням таких його підтипів, як наднаціональний, локальний, ліберальний, консервативний. Визначено характерні риси політики неомеркантилізму і встановлено способи, в які вона може реалізовуватись. Встановлено, що політика неомеркантилізму продукує антиконкурентні ринкові викривлення, які зачіпають не лише іноземних виробників, але й національних, беручи до уваги ступінь залучення останніх до глобальних ланцюгів створення доданої вартості, і призводить до ринкових дисбалансів внаслідок несправедливої конкуренції.Удосконалено теоретико-методологічні засади дослідження міжнародної економічної політики, що визначається принципами стійкості, ієрархічності, адаптивності, комплементарності, субсидіарності та збалансованості, шляхом включення легітимації як новітнього принципу здійснення міжнародної економічної політики, що передбачає комбінування регуляторних, дерегуляторних та ререгуляторних механізмів впливу на міжнародні економічні відносини, результується в імплементації таких інституційних норм і правил, які прямо чи опосередковано нехтують/спростовують/викривлюють домовленості, що існують на міжнародному/регіональному рівні, призводять до антиконкурентних ринкових деформацій, торговельних й інвестиційних дисбалансів та уможливлюють отримання нових порівняльних переваг. Самолегітимація визначена як атрибутивна характеристика суб'єктів міжнародної економічної політики на мега-, мета- і макрорівнях, що уможливлює реалізацію політики неопротекціонізму.В дисертаційному дослідженні обґрунтовано множинні комбінації реалізації неопротекціонізму через різноспрямовані прояви дерегуляціїрегуляції, інтеграції-дезінтеграції, координації-декоординації, розширенняфрагментації, врівноваження-розбалансування, стимулювання-обмеження, захисту-дискримінації та доцільність застосування неопротекціонізму в політиці економічного розвитку України.Встановлено, що структурними елементами світового господарства як середовища прояву неопротекціонізму виступають: виробничо-інвестиційна сфера діяльності, науково-технічна сфера, сфера міжнародної торгівлі, міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини. Виявлено, що неопротекціонізм в межах міжнародної економічної системи виконує наступні функції: регуляторну (ідеологіний неопротекціонізм; інтеграційний неопротекціонізм; факторний неопротекціонізм; монетарний неопротекціонізм; валютний неопротекціонізм; борговий неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм); алокаційну (кон'юнктурноформуючий/галузевий неопротекціонізм; інфраструктурний неопротекціонізм; факторний неопротекціонізм; інтеграційний неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм); дистрибутивну (інституційний неопротекціонізм; фіскальний неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм); стабілізаційну (монетарний неопротекціонізм; валютний неопротекціонізм; борговий неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм).Моделювання процесів кластерізації української економіки із використанням бостонської матриці та моделі Леонтьєва дозволило виділити чотири продуктивні кластери: інноваційний (виробництво комп'ютерів, електронної та оптичної продукції; телекомунікації (електрозв'язок); комп'ютерне програмування, консультування та надання інформаційних послуг; професійна, наукова та технічна діяльність; інформація та телекомунікації; видавнича діяльність; виробництво кіно- та відеофільмів; допоміжний (постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря; оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів; тимчасове розміщування й організація харчування; фінансова та страхова діяльність), традиційний (сільське, лісове та рибне господарство; добувна промисловість і розроблення кар'єрів; переробна промисловість; будівництво; транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність; виробництво хімічних речовин і хімічної продукції), стратегічний (транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність; виробництво хімічних речовин і хімічної продукції; автомобіле- та машинобудування; легка промисловість) та визначити галузі-драйвери економічного зростання, в яких можливе отримання високого чистого валового доходу та які безпосередньо впливають на темпи зростання ВВП.Запропоновано методологічний підхід до оцінювання ефективності надання податкових пільг й інших преференцій резидентам індустріальних парків, який, на відміну від існуючих підходів, передбачає використання прикладних моделей загальної рівноваги для ідентифікації пріоритетних галузей-реципієнтів державної допомоги через мережу індустріальних парків у контексті активізації випереджаючого розвитку країни за ключовими макроекономічними показниками, а також визначення оптимального обсягу відповідних преференцій з міркувань сталих надходжень державного бюджету, що дозволило обґрунтувати перелік перспективних стимулів резидентам індустріальних парків для досягнення цілей висхідного руху вітчизняної промисловості ланцюгами доданої вартості й створення замкнутого циклу інновацій в Україні.В роботі проведено оцінку використання системи податкових й інших преференцій для резидентів індустріальних парків з метою відновлення та забезпечення подальшого інноваційного розвитку виробничо-експортного потенціалу України, що дало змогу адаптувати міжнародний досвід використання механізму вільних економічних зон до вітчизняної практики задля створення сприятливого інвестиційного середовища для нових високотехнологічних виробництв у національній економіці на період формування ними конкурентних переваг.