Suchergebnisse

Politicaldiscourse has become an integral part of not only political sphere but social life in general. Political leaders improve the meansof influencing the target audience while journalists and experts carefully analyze implementation of their communicativestrategies and their effectiveness. The election speeches of the 2012 US presidential candidates are of considerable interest forlinguistic research on the prospect of the analysis of the implementation of traditional strategies by representatives of differentpolitical camps under the conditions of difficult economic, political, and social situation in the country at the election period.The 2012 elections were held in a difficult economic, political and social situation in the country. Under such conditions,candidates needed to make great efforts to find the right balance between their historically specific political strategy and newchallenges faced by the American people in order to keep their traditional supporters and get opponents' voters. Candidatesunderstood that effectiveness in the communication process with their electorate would largely influence on the final result.The article analyzes thematic content and consecutive terminology in the election speeches of the Republican and DemocraticParty presidential candidates in 2012. The content analysis of lexical units has defined the most popular topics in the speechesof every political camp. The priority topics during the 2012 presidential campaign were the economy, politics, military issues,education and health care. Quantitative results of terminological units combined with contextual analysis of their usage in speeches have demonstrated similarities, differences, and the dynamics of the functioning of these units in the electionspeeches of US presidential candidates. The results differ not only in quantitative parameters but also in the way those lexicalunits function within the correspondent thematic clusters. Contextual analysis of terminological units has demonstrated thecorrelation between traditional values of every political party and current situation in the country. References Amadeo, Kimberly. 2019. "US Economy 2012: Summary and Critical Events". The Balance. AccessedFebruary 26, 2019. https://www.thebalance.com/u-s-economy-2012-3305742. Gentzkow, M., Shapiro, M., and Taddy, M. 2019. "Measuring group differences in high-dimensional choices: method and application to congressional speech". Stanford University. Accessed February 9, 2019. http://web.stanford.edu/~gentzkow/research/politext.pdf. Herrnson, Paul. 2012. Congressional Elections: Campaigning at Home and in Washington. Washington, D.C.: CQ; London: SAGE. Iyengar, Shanto. 2005. "Speaking of Values: The Framing of American Politics". The Forum 3, no. 3. Accessed February 9, 2019. https://doi.org/10.2202/1540-8884.1093. Owen, G., Goodliffe, J., Herrnson, P., and Patterson, K. 2003. "Agenda setting in congressional elections: theimpact of issues and campaigns on voting behavior". Political research quarterly 56(4): 419–430. AccessedJanuary 13, 2019. https://www.jstor.org/stable/3219803?read-now=1&seq=1#page_ scan_tab_contents. Power, Samanta. 2008. "The Democrats and National Security". The New York review of books. Accessed February 2, 2019. https://www.nybooks.com/articles/2008/08/14/the-democrats-national-security/. Sulkin, T., Moriarty, C., and Hefner, V. 2007. "Congressional Candidates' Issue Agendas On- and Off-line". The International Journal of Press/Politics 12(2): 63–79. "The American Presidency Project". Accessed September 14, 2018. http://www.presidency.ucsb.edu. ; Політичний дискурс уже давно став невід'ємною частиною не лише політичної сфери, а суспільного життявзагалі. Суб'єкти політичної діяльності вдосконалюють засоби впливу на цільову аудиторію, а журналісти йексперти уважно аналізують, як реалізовуються в комунікативній площині стратегії політиків та наскільки вонисхвалюються електоратом. Передвиборчі промови кандидатів у президенти США 2012 року становлять значнийінтерес для лінгвістичних досліджень із перспективи аналізу реалізації традиційних стратегій представниками різнихполітичних таборів на фоні складної економічної, політичної та соціальної ситуації в країні на момент виборів.Вибори 2012 року проходили на фоні непростої економічної, політичної та соціальної ситуації в державі. За такихумов, щоб утримати традиційних прихильників, заручитися підтримкою незалежних виборців та переманитиприхильників опонента, кандидатам потрібно було докласти чимало зусиль, щоб знайти правильний баланс міжісторично характерною для них політичною риторикою та новими викликами, які постали перед американськимнародом. Кандидати розуміли, що від їхньої ефективності у процесі комунікації з виборцем багато в чому будезалежати кінцевий результат. Стаття аналізує передвиборчі промови кандидатів від Республіканської таДемократичної партій на пост президента США 2012 року на предмет виявлення популярних тематичних блоків таособливостей використання відповідної термінології. Контент-аналіз лексичних одиниць демонструє найбільшпопулярні теми в промовах кожного з політичних таборів. Пріоритетними темами протягом президентської кампанії2012 року були економіка, політика, військова тематика, освіта та охоронна здоров'я. Порівняння кількіснихрезультатів у різних корпусах, а також контекстуальний аналіз їхнього використання в промовах продемонструвалиподібності, відмінності, а також динаміку використання цих одиниць у передвиборчих промовах кандидатів.Відмінними були не лише кількісні показники лексики, а й значно відрізнявся рівень якісного наповненнятематичних блоків лексичними одиницями.

The article defines the approximate number of ergonyms – proper names of human groups. In this case number of features are taken into account: 1) the dynamics of onomasticon is determined on the basis of the analysis of numerous works, which described different levels of the onymic vocabulary; 2) the chronological index is used for certain categories of proprietary units; it allows you to take into account the number of onyms that existed in previous years, decades and even centuries; 3) the phenomena of polysemy, homonymy and synonymy, which appear in the onomastics in a peculiar way, are taken into account; 4) not only Ukrainian erhonyms, but also own names borrowed from other languages that people are actively using in Ukraine are recorded; 5) the number of components of the Ukrainian ergonyms has been determined separately, the number of the whole set of the ergoobjects' proper names is clarified later.Calculations were made on the basis of denotatively-nominative systematization of proprietary units. According to this systematization this onym field include: 1) collective name – the name of the collective of people engaged in production and service (1 137 000 total, of which 21 500 nominations can be attributed to the sphere of language); 2) konfederatsionym – nominations of people, states and other objects of political, ideological and other similar features (85,000 total, of which 10,000 are confirmed in the language); 3) presulatonyms – the names of different levels' the governing bodies (more than 150,000, more than 10,000 of those who functions in language).It has been established that the total number of ergonyms is 1 372 000, but only about thirty-third of them (41 500) can function as a unit of language.In the future, it is planned to establish the number of own names belonging to other homogeneous fields, such as vithonyms, ideonyms, cosmonyms, pragmatonyms and toponyms, as well as to find out the total number of proprietary units of the Ukrainian language. ; У статті визначено орієнтовну кількість ергонімів – власних назв людських колективів.Підрахунки проводилися на основі денотатно-номінативної систематизації пропріальних одиниць. Згідно з нею, до цього онімного поля належать: 1) колективоніми – найменування колективів людей, зайнятих у сфері виробництва і сервісу (всього – 1 137 000, з них до сфери мови можна віднести 21 500 номінацій); 2) конфедераціоніми – номінації колективів людей, держав та інших об'єктів за політичними, ідеологічними та іншими подібними ознаками (всього – 85 000, з них 10 000 засвідчені в мові); 3) пресулатоніми – власні назви керівних структур різних рівнів (більш ніж 150 00, зокрема тих, що функціонують у мові, – понад 10 000).Встановлено, що загальна кількість ергонімів становить 1 372 000, проте орієнтовно лише тридцять третя частина з них (41 500) може функціонувати як одиниця мови.

The article defines the approximate number of ergonyms – proper names of human groups. In this case number of features are taken into account: 1) the dynamics of onomasticon is determined on the basis of the analysis of numerous works, which described different levels of the onymic vocabulary; 2) the chronological index is used for certain categories of proprietary units; it allows you to take into account the number of onyms that existed in previous years, decades and even centuries; 3) the phenomena of polysemy, homonymy and synonymy, which appear in the onomastics in a peculiar way, are taken into account; 4) not only Ukrainian erhonyms, but also own names borrowed from other languages that people are actively using in Ukraine are recorded; 5) the number of components of the Ukrainian ergonyms has been determined separately, the number of the whole set of the ergoobjects' proper names is clarified later.Calculations were made on the basis of denotatively-nominative systematization of proprietary units. According to this systematization this onym field include: 1) collective name – the name of the collective of people engaged in production and service (1 137 000 total, of which 21 500 nominations can be attributed to the sphere of language); 2) konfederatsionym – nominations of people, states and other objects of political, ideological and other similar features (85,000 total, of which 10,000 are confirmed in the language); 3) presulatonyms – the names of different levels' the governing bodies (more than 150,000, more than 10,000 of those who functions in language).It has been established that the total number of ergonyms is 1 372 000, but only about thirty-third of them (41 500) can function as a unit of language.In the future, it is planned to establish the number of own names belonging to other homogeneous fields, such as vithonyms, ideonyms, cosmonyms, pragmatonyms and toponyms, as well as to find out the total number of proprietary units of the Ukrainian language. ; У статті визначено орієнтовну кількість ергонімів – власних назв людських колективів.Підрахунки проводилися на основі денотатно-номінативної систематизації пропріальних одиниць. Згідно з нею, до цього онімного поля належать: 1) колективоніми – найменування колективів людей, зайнятих у сфері виробництва і сервісу (всього – 1 137 000, з них до сфери мови можна віднести 21 500 номінацій); 2) конфедераціоніми – номінації колективів людей, держав та інших об'єктів за політичними, ідеологічними та іншими подібними ознаками (всього – 85 000, з них 10 000 засвідчені в мові); 3) пресулатоніми – власні назви керівних структур різних рівнів (більш ніж 150 00, зокрема тих, що функціонують у мові, – понад 10 000).Встановлено, що загальна кількість ергонімів становить 1 372 000, проте орієнтовно лише тридцять третя частина з них (41 500) може функціонувати як одиниця мови.

The emphasis in the article has been put on the appropriateness of the use of quantitative methodology in political science. There have been presented the numerous arguments of the interpretive potential of mathematical formulas for explanation of political processes, and particularly in the spectrum of comparison and evolution. An obvious historical pattern between the increase of popularity of the use of quantitative methodology in political science has been determined, for instance, during the period of Chicago school, behaviorism or in 1970th, when the scientists proposed the main numerical indexes for the analysis of political realities on the one hand, and the numbers of political publications on the other hand. The author has drawn an analogy with the peaks of scientific activeness and the speed of introducing quantitative indicators for evaluation, in particular, the party sphere. Detailed analysis of the basic numerical indexes, helping to describe the state, configuration and evolutional aspect of party systems, has been executed. This primarily is an effective number of parties' index, which gives an idea about the competitive number of political parties in the country, and as a consequence about the fragmentation of party systems and the comparative dynamics of its development. The indexes of fragmentation and polarization, which allow drawing a conclusion on the stability and solidity of the parliamentary coalitions, and therefore the cohesion of the entire political system, have been determined. The index of electoral volatility, which demonstrates the electoral preferences of the population and their variability have been additionally considered. Although it is rather difficult to talk about the vector of cause-effect relations and the level of correlation between the variability of electoral preferences and changes in the party system, but the evaluation of the party system in the range of stability / instability requires consideration of this indicator. The newer indexes, which are more often used for evaluation of the level of institutionalization of parties and party systems, and the indicators of stability / changeability of the party system, have been referred to. The main focus has been drawn to the government-level research, and namely to the three main components such as the frequency of changes in governments, rules (formula) of their conduction, and the conditions of access for the purpose of a potential alternative. The author concludes that modern political science is incomplete without the use of quantitative methodology, which in turn is impossible without a quantitative interpretation of the received numerical indicators. ; У статті ставиться акцент на доречності застосування кількісної методології у політичній науці, наводяться численні аргументи інтерпретаційного потенціалу математичних формул для пояснення політичних процесів, особливо у спектрі порівняння та еволюції. Простежується очевидна історична закономірність між зростанням популярності застосування кількісної методології в політології, як от в період Чиказької школи, біхевіоризму чи в 1970 роки, коли дослідниками було запропоновано основні числові індекси для аналізу політичних реалій, з однієї сторони. Та між чисельністю наукових політологічних публікацій, з іншого боку.Автор проводить аналогію із піками наукової активності та жвавістю запровадження кількісних індикаторів для вимірювання, зокрема партійної сфери. Детально аналізуються базові числові індекси, за допомогою яких можна описати стан, конфігурацію та еволюційних аспект партійних систем. Це перш за все – індекс ефективного числа партій, що дає уявлення про конкурентоспроможну кількість політичних партій в країні, і як наслідок про фрагментацію партійних систем та порівняльну динаміку її розвитку. Індекси фрагментації та поляризації, за допомогою яких можемо робити висновок про стабільність та усталеність парламентських коаліції, а отже про злагодженість усієї політичної системи. Додатково розглядається індекс електоральної волатильності, що демонструє електоральні преференції населення та їх мінливість, і хоча на основі даного індексу важко говорити про вектор причино-наслідкових зв'язків та рівень кореляції між мінливістю виборчих орієнтації та змінами в партійній системі, проте оцінка партійної системи у діапазоні стійкість/ нестійкість вимагає врахування даного показника. Також згадуються більш новітні індекси, що найчастіше застосовуються для оцінки рівня інституціалізації політичних партій та партійних систем, а також показників стабільності/плинності партійної системи. У цьому випадку основна увага приділяється дослідженням на урядовому рівні, а саме трьом основним компонентам – частота змін в уряді, правила (формула) за якими вони відбуваються та умови доступу, з метою потенційної альтернації. Автор робить висновок, що сучасна політична наука неповноцінна без застосування кількісної методологію, яка в свою чергу неможлива без якісної інтерпретації отриманих числових показників.

The emphasis in the article has been put on the appropriateness of the use of quantitative methodology in political science. There have been presented the numerous arguments of the interpretive potential of mathematical formulas for explanation of political processes, and particularly in the spectrum of comparison and evolution. An obvious historical pattern between the increase of popularity of the use of quantitative methodology in political science has been determined, for instance, during the period of Chicago school, behaviorism or in 1970th, when the scientists proposed the main numerical indexes for the analysis of political realities on the one hand, and the numbers of political publications on the other hand. The author has drawn an analogy with the peaks of scientific activeness and the speed of introducing quantitative indicators for evaluation, in particular, the party sphere. Detailed analysis of the basic numerical indexes, helping to describe the state, configuration and evolutional aspect of party systems, has been executed. This primarily is an effective number of parties' index, which gives an idea about the competitive number of political parties in the country, and as a consequence about the fragmentation of party systems and the comparative dynamics of its development. The indexes of fragmentation and polarization, which allow drawing a conclusion on the stability and solidity of the parliamentary coalitions, and therefore the cohesion of the entire political system, have been determined. The index of electoral volatility, which demonstrates the electoral preferences of the population and their variability have been additionally considered. Although it is rather difficult to talk about the vector of cause-effect relations and the level of correlation between the variability of electoral preferences and changes in the party system, but the evaluation of the party system in the range of stability / instability requires consideration of this indicator. The newer indexes, which are more often used for evaluation of the level of institutionalization of parties and party systems, and the indicators of stability / changeability of the party system, have been referred to. The main focus has been drawn to the government-level research, and namely to the three main components such as the frequency of changes in governments, rules (formula) of their conduction, and the conditions of access for the purpose of a potential alternative. The author concludes that modern political science is incomplete without the use of quantitative methodology, which in turn is impossible without a quantitative interpretation of the received numerical indicators. ; У статті ставиться акцент на доречності застосування кількісної методології у політичній науці, наводяться численні аргументи інтерпретаційного потенціалу математичних формул для пояснення політичних процесів, особливо у спектрі порівняння та еволюції. Простежується очевидна історична закономірність між зростанням популярності застосування кількісної методології в політології, як от в період Чиказької школи, біхевіоризму чи в 1970 роки, коли дослідниками було запропоновано основні числові індекси для аналізу політичних реалій, з однієї сторони. Та між чисельністю наукових політологічних публікацій, з іншого боку.Автор проводить аналогію із піками наукової активності та жвавістю запровадження кількісних індикаторів для вимірювання, зокрема партійної сфери. Детально аналізуються базові числові індекси, за допомогою яких можна описати стан, конфігурацію та еволюційних аспект партійних систем. Це перш за все – індекс ефективного числа партій, що дає уявлення про конкурентоспроможну кількість політичних партій в країні, і як наслідок про фрагментацію партійних систем та порівняльну динаміку її розвитку. Індекси фрагментації та поляризації, за допомогою яких можемо робити висновок про стабільність та усталеність парламентських коаліції, а отже про злагодженість усієї політичної системи. Додатково розглядається індекс електоральної волатильності, що демонструє електоральні преференції населення та їх мінливість, і хоча на основі даного індексу важко говорити про вектор причино-наслідкових зв'язків та рівень кореляції між мінливістю виборчих орієнтації та змінами в партійній системі, проте оцінка партійної системи у діапазоні стійкість/ нестійкість вимагає врахування даного показника. Також згадуються більш новітні індекси, що найчастіше застосовуються для оцінки рівня інституціалізації політичних партій та партійних систем, а також показників стабільності/плинності партійної системи. У цьому випадку основна увага приділяється дослідженням на урядовому рівні, а саме трьом основним компонентам – частота змін в уряді, правила (формула) за якими вони відбуваються та умови доступу, з метою потенційної альтернації. Автор робить висновок, що сучасна політична наука неповноцінна без застосування кількісної методологію, яка в свою чергу неможлива без якісної інтерпретації отриманих числових показників.

Проведений аналіз кількісного та якісного стану військових електростанцій та електроагрегатів систем електропостачання зразків озброєння та військової техніки Збройних Сил України для розв'язання задачі визначення оптимального ряду потужностей військових електростанцій та електроагрегатів з метою забезпечення потреб військових об'єктів Збройних Сил України в електричній енергії. ; Проведен анализ количественного и качественного состояния военных электростанций и электроагрегатов систем электроснабжения образцов вооружения и военной техники Вооруженных Сил Украины для решения задачи определения оптимального ряда мощностей военных электростанций и электроагрегатов с целью обеспечения потребностей военных объектов Вооруженных Сил Украины в электрической энергии. ; The analysis of the quantitative and high-quality state of soldiery power-stations and electro-aggregates of the systems of электроснабжения of standards of armament and military technique of Military Powers of Ukraine is conducted for the decision of task of determination of optimum row of powers of soldiery power-stations and electro-aggregates with the purpose of providing of necessities of military objectives of Military Powers of Ukraine in electric energy.

Unlike the already familiar scheme of threat development (for example, in the military sphere), the development of cyber threats follows a different logic. At the moment of detecting the influence of a threat, it can already entail significant negative consequences. At the same time, the efficiency of the cyber security system, as a rule, lags significantly behind the growth rates of material and non-material losses from the implementation of the threat.To neutralize cyber threats in the world practice, the theory of risk management, or risk management, is successfully used, which, unfortunately, is still rarely used in Ukrainian realities. According to current best cyber security practices, optimal security is achieved through an ongoing process of identification, risk assessment, and ongoing maintenance of security processes, combined with vulnerability remediation.The article is devoted to improving the methodology for quantitative risk assessment, which uses the methods of factor analysis of information risks (FAIR) by decomposition, the mathematical apparatus of simulation, and allows you to make more balanced and well-grounded decisions to prevent the onset of negative consequences in the event of the implementation of certain cybernetic threats. The given calculation algorithm, if implemented as a computer program, will help in the implementation of a proactive response to threats in the cyber security system in the Armed Forces of Ukraine.In the future, it is advisable to analyze the sources of obtaining the most relevant primary data necessary for the functioning of the simulation model and, on the basis of the experiments carried out, to find out the most optimal ways to increase the efficiency of the functioning of the cyber security system in the Armed Forces of Ukraine and to develop an appropriate software package for calculating the risk values according to the formulas given. ; В отличие от уже привычной схемы развития угроз (например, в военной сфере), развитие киберугроз происходит по другой логике. В момент обнаружения влияния угрозы она уже может повлечь существенные негативные последствия. При этом оперативность работы системы кибернетической безопасности, как правило, существенно отстает от темпов роста материальных и нематериальных убытков от реализации угрозы.Для нейтрализации киберугроз в мировой практике успешно используется теория управления рисками, или риск-менеджменту, которая, к сожалению, еще редко применяется в украинских реалиях. Согласно лучшим современным практикам киберзащиты, оптимальная безопасность достигается путем непрерывного процесса идентификации, оценки рисков и постоянной поддержки процессов безопасности в сочетании с устранением уязвимостей.Статья посвящена совершенствованию методики количественной оценки рисков, которая использует методы факторного анализа информационных рисков (ФАИР) путем их декомпозиции, математический аппарат имитационного моделирования, и позволяет принимать более взвешенные и обоснованные решения по предупреждению наступления негативных последствий в случае реализации определенных кибернетических угроз. Приведенный алгоритм расчета, в случае его реализации в качестве компьютерной программы, поможет в реализации проактивного реагирования на угрозы в системе обеспечения кибернетической безопасности в Вооруженных Силах Украины.В дальнейшем целесообразно проанализировать источники получения наиболее актуальных первичных данных, необходимых для функционирования имитационной модели и на основе проведенных экспериментов выяснить наиболее оптимальные пути повышения эффективности функционирования системы обеспечения кибернетической безопасности в Вооруженных Силах Украины и разработать соответствующий программный комплекс с для расчета значений риска по приведенным формулами. ; На відміну від вже звичної схеми розвитку загроз (наприклад, у воєнній сфері), розвиток кіберзагроз відбувається за іншою логікою. У момент виявлення впливу загрози вона вже може спричинити суттєві негативні наслідки. При цьому оперативність роботи системи кібернетичної безпеки, зазвичай, суттєво відстає від темпів зростання матеріальних і нематеріальних збитків від реалізації загрози.Для нейтралізації кіберзагроз в світовій практиці успішно використовується теорія управління ризиками, або ризик-менеджменту, яка, на жаль, ще рідко застосовується в українських реаліях. Відповідно до кращих сучасних практик кіберзахисту, оптимальна безпека досягається шляхом безперервного процесу ідентифікації, оцінки ризиків та постійної підтримки процесів безпеки у поєднанні з усуненням вразливих місць.Стаття присвячена удосконаленню методики кількісної оцінки ризиків, яка використовує методи факторного аналізу інформаційних ризиків (ФАІР) шляхом їх декомпозиції, математичний апарат імітаційного моделювання, та дозволяє приймати більш виважені та обґрунтовані рішення щодо попередження настання негативних наслідків у разі реалізації визначених кібернетичних загроз.Наведений алгоритм розрахунку, у разі його реалізації в якості комп'ютерної програми, допоможе в реалізації проактивного реагування на загрози в системі забезпечення кібернетичної безпеки в Збройних Силах України.В подальшому доцільно проаналізувати джерела отримання найбільш актуальних первинних даних, необхідних для функціонування імітаційної моделі та на основі проведених експериментів з'ясувати найбільш оптимальні шляхи підвищення ефективності функціонування системи забезпечення кібернетичної безпеки в Збройних Силах України та розробити відповідний програмний комплекс з метою розрахунків значень ризику за наведеними формулами.

Unlike the already familiar scheme of threat development (for example, in the military sphere), the development of cyber threats follows a different logic. At the moment of detecting the influence of a threat, it can already entail significant negative consequences. At the same time, the efficiency of the cyber security system, as a rule, lags significantly behind the growth rates of material and non-material losses from the implementation of the threat.To neutralize cyber threats in the world practice, the theory of risk management, or risk management, is successfully used, which, unfortunately, is still rarely used in Ukrainian realities. According to current best cyber security practices, optimal security is achieved through an ongoing process of identification, risk assessment, and ongoing maintenance of security processes, combined with vulnerability remediation.The article is devoted to improving the methodology for quantitative risk assessment, which uses the methods of factor analysis of information risks (FAIR) by decomposition, the mathematical apparatus of simulation, and allows you to make more balanced and well-grounded decisions to prevent the onset of negative consequences in the event of the implementation of certain cybernetic threats. The given calculation algorithm, if implemented as a computer program, will help in the implementation of a proactive response to threats in the cyber security system in the Armed Forces of Ukraine.In the future, it is advisable to analyze the sources of obtaining the most relevant primary data necessary for the functioning of the simulation model and, on the basis of the experiments carried out, to find out the most optimal ways to increase the efficiency of the functioning of the cyber security system in the Armed Forces of Ukraine and to develop an appropriate software package for calculating the risk values according to the formulas given. ; В отличие от уже привычной схемы развития угроз (например, в военной сфере), развитие киберугроз происходит по другой логике. В момент обнаружения влияния угрозы она уже может повлечь существенные негативные последствия. При этом оперативность работы системы кибернетической безопасности, как правило, существенно отстает от темпов роста материальных и нематериальных убытков от реализации угрозы.Для нейтрализации киберугроз в мировой практике успешно используется теория управления рисками, или риск-менеджменту, которая, к сожалению, еще редко применяется в украинских реалиях. Согласно лучшим современным практикам киберзащиты, оптимальная безопасность достигается путем непрерывного процесса идентификации, оценки рисков и постоянной поддержки процессов безопасности в сочетании с устранением уязвимостей.Статья посвящена совершенствованию методики количественной оценки рисков, которая использует методы факторного анализа информационных рисков (ФАИР) путем их декомпозиции, математический аппарат имитационного моделирования, и позволяет принимать более взвешенные и обоснованные решения по предупреждению наступления негативных последствий в случае реализации определенных кибернетических угроз. Приведенный алгоритм расчета, в случае его реализации в качестве компьютерной программы, поможет в реализации проактивного реагирования на угрозы в системе обеспечения кибернетической безопасности в Вооруженных Силах Украины.В дальнейшем целесообразно проанализировать источники получения наиболее актуальных первичных данных, необходимых для функционирования имитационной модели и на основе проведенных экспериментов выяснить наиболее оптимальные пути повышения эффективности функционирования системы обеспечения кибернетической безопасности в Вооруженных Силах Украины и разработать соответствующий программный комплекс с для расчета значений риска по приведенным формулами. ; На відміну від вже звичної схеми розвитку загроз (наприклад, у воєнній сфері), розвиток кіберзагроз відбувається за іншою логікою. У момент виявлення впливу загрози вона вже може спричинити суттєві негативні наслідки. При цьому оперативність роботи системи кібернетичної безпеки, зазвичай, суттєво відстає від темпів зростання матеріальних і нематеріальних збитків від реалізації загрози.Для нейтралізації кіберзагроз в світовій практиці успішно використовується теорія управління ризиками, або ризик-менеджменту, яка, на жаль, ще рідко застосовується в українських реаліях. Відповідно до кращих сучасних практик кіберзахисту, оптимальна безпека досягається шляхом безперервного процесу ідентифікації, оцінки ризиків та постійної підтримки процесів безпеки у поєднанні з усуненням вразливих місць.Стаття присвячена удосконаленню методики кількісної оцінки ризиків, яка використовує методи факторного аналізу інформаційних ризиків (ФАІР) шляхом їх декомпозиції, математичний апарат імітаційного моделювання, та дозволяє приймати більш виважені та обґрунтовані рішення щодо попередження настання негативних наслідків у разі реалізації визначених кібернетичних загроз.Наведений алгоритм розрахунку, у разі його реалізації в якості комп'ютерної програми, допоможе в реалізації проактивного реагування на загрози в системі забезпечення кібернетичної безпеки в Збройних Силах України.В подальшому доцільно проаналізувати джерела отримання найбільш актуальних первинних даних, необхідних для функціонування імітаційної моделі та на основі проведених експериментів з'ясувати найбільш оптимальні шляхи підвищення ефективності функціонування системи забезпечення кібернетичної безпеки в Збройних Силах України та розробити відповідний програмний комплекс з метою розрахунків значень ризику за наведеними формулами.

The purpose of the article is to describe the results of researching semes array generalized from the English axionomen lexical meanings. The object of this study is the semantic structure of English axionomen which are qualified as determined linguistic units denoting philosophical, world outlook, scientific, social, political, moral, religious, legal, aesthetic values taken from the lexicographical interpretative sources. The subject of this study is quantitative and qualitative characteristics of 244 axionomen semes. Methodology of the selection of such methods as seme analysis of lexicographic definitions, formalized analysis of lexical semantics (step-identification procedure) well as componental and statistical analysis are used in this linguistic research. Usage of mono- and polyfunctional semes rate as well as their system relationships is the finding of research. According to the degree of axionomen polysemy the composition of 240 semes are divided into 12 complexes. 4 combined semes are separately revealed in lexical meanings of either polysemantic or monosemantic axionomens. The practical value of the research is to use its results for fundamental studies of all lexico-semantic sub-systems of value paradigms of the Ukrainian, English and French language societies. ; Цель статьи — описать результаты исследования семного массива лексических значенийаксиономенов в современном английском языке. Объект анализа — семантическая структура слов, обозначающих философско-мировоззренческие, научные, общественно-политические, социальные, моральные, религиозные, правовые и эстетические ценности в современном английском языке. Предмет исследования — количественные и качественные особенности семного состава аксиономенов, которые квалифицируются как ценностно-обусловленные реестровые единицы лексикографических источников толкования слов. В работе использованы методы компонентного, семного анализа словарных дефиниций, формализованного анализа лексической семантики (процедура ступенчатой идентификации), количественных подсчётов. Результат исследования — выявленные 244 семы, которые содержатся в лексических значениях английских аксиономенов разной степени полисемии. Проанализированные частотность употребления моно- и полифункциональных сем, а также их системные отношения позволили сгруппировать 240 сем в 12 комплексах. Отдельно были выявлены 4 комбинированные семы в составе лексических значений как многозначных аксиономенов, так и моносемантов. Практическое применение результатов исследования возможно при сравнительно-типологическом изучении ценностных парадигм разных языковых социумов. ; Мета статті — описати результати дослідження семного масиву лексичних значень аксіономенів у сучасній англійській мові. Об'єктом аналізу є семантична структура слів на позначення філософсько-світоглядних, наукових, громадсько-політичних, соціальних, моральних, релігійних, правових і естетичних цінностей у сучасній англійській мові. Предмет дослідження — кількісні та якісні особливості семного складу аксіономенів, які кваліфікуються як ціннісно-зумовлені реєстрові одиниці лексикографічних джерел тлумачного характеру. У роботі використано методи компонентного, семного аналізу словникових дефініцій, формалізованого аналізу лексичної семантики (процедура ступінчастої ідентифікації), кількісних підрахунків. Результатом дослідження є виявлення 244 сем, що містяться в лексичних значеннях англійських аксіономенів. Залежно від ступеня полісемічності досліджуваних слів на позначення цінностей, 240 сем згруповано у дванадцяти підмножинах. Окремо виявлено 4 комбіновані семи у складі лексичних значень як багатозначних аксіономенів, так і моносемантів. Практична цінність результатів дослідження полягає у можливості їх використання в зіставно-типологічному вивченні ціннісних парадигм різних мовних соціумів.

The article is devoted to the analysis of the level and dynamics of victimization of representatives of some professions in Ukraine. The study was based on the official statistics of the Prosecutor General's Office of Ukraine and the results of a survey conducted by the author of the National Police officers. Professional victimization is a type of group victimization, which is distinguished on the basis of a person's occupation in a certain type of activity or profession. This feature is the basis for determining the social status of a person, and can be potentially associated with specific professional - risks of victimization. The following general statistical tendencies of professional victimization in Ukraine have been distinguished: 1) the most vulnerable categories of victims are employees of law enforcement agencies (employees of the Ministry of Internal Affairs, National Police and military personnel); 2) the second largest group of victims is the heads of enterprises, the third - doctors; 3) the smallest group of victims are employees of bodies, which are exercising the control over tax legislation compliance; 4) during last years there has been a general trend of the number of victims of criminal offenses, identified on the basis of professional affiliation, decreasing. Considering the indicators of professional victimization, it is necessary to take into account that: 1) the statistical representation of its indicators is formed on the basis of a number of professions that are highlighted in the reports of the Prosecutor General's Office of Ukraine; 2) the formation of these data is carried out through the prism of the latency of criminal offenses; 3) the list of professions and the equating of types of employment with professional is a constant and sometimes fleeting process, which is extremely difficult to cover with statistical accounting of criminal offenses. Police officers point to the existence of a connection between a person's occupation and the risk of becoming a victim of a crime (this is the opinion of 70% of respondents). At the same time, as a high risk of becoming a victim of a crime, the respondents singled out: officers of the National Police, officers of the Security Service of Ukraine, military personnel of the Armed Forces of Ukraine, medical workers, judges, employees of institutions for the execution of sentences, collectors, private entrepreneurs, etc. As well as having certain professional risks of victimization have been highlighted volunteers, community activists and bloggers. ; Статья посвящена анализу уровня и динамики виктимизации представителей некоторых профессий в Украине. Основой для проведения исследования стали официальные статистические данные Генеральной прокуратуры Украины и результаты проведенного автором анкетирования сотрудников Национальной полиции. Профессиональная виктимизация является видом групповой виктимизации и выделена по признаку занятия лицом определенным видом деятельности или профессией. Такой признак является основой для определения социального статуса человека, может быть потенциально связанным со специфическими – профессиональными – рисками виктимизации. Можно выделить следующие общие статистические тенденции профессиональной виктимизации в Украине: 1) наиболее уязвимыми категориями пострадавших являются сотрудники силовых ведомств (сотрудники органов МВД, Национальной полиции и военнослужащие); 2) второй по количеству пострадавших группой являются руководители предприятий, третьей – врачи; 3) наименьшее количество пострадавших среди сотрудников органов, осуществляющих контроль за соблюдением налогового законодательства; 4) в последнее время в государстве наблюдается общая тенденция к уменьшению количества пострадавших от уголовных преступлений, выделенных по признаку профессиональной принадлежности. Рассматривая показатели профессиональной виктимизации, необходимо учитывать, что: 1) статистическое представление о ее показателях формируется на основе только ряда профессий, которые выделяются в отчетности ГПУ; 2) формирование даже таких незначительных по количеству индикаторов по профессиям осуществляется сквозь призму латентности уголовных правонарушений; 3) перечень профессий и приравнивание видов занятости к профессиональным – постоянный, а иногда и быстротечный, процесс, охватить который статистическим учетом уголовных преступлений крайне сложно. Сотрудники полиции указывают на наличие связи между родом занятий человека и риском стать жертвой преступления (так считают 70 % опрошенных). При этом как имеющие высокий риск стать жертвой преступления респондентами выделялись: офицеры Национальной полиции, офицеры Службы безопасности Украины, военнослужащие Вооруженных Сил Украины, работники медицинской сферы, судьи, сотрудники учреждений исполнения наказаний, инкассаторы, частные предприниматели и др. Также как имеющих определенные профессиональные риски виктимизации было выделено волонтеров, общественных активистов и блогеров. ; Статтю присвячено аналізу рівня та динаміки віктимізації представників деяких професій в Україні. Основою для проведення дослідження стали офіційні статистичні дані Генеральної прокуратури України та результати проведеного авторкою анкетування працівників Національної поліції. Професійна віктимізація є видом групової віктимізації, що виокремлена за ознакою зайняття особою певним видом діяльності або професією. Така ознака є основою для визначення соціального статусу людини, що може бути потенційно пов'язаним зі специфічними – професійними – ризиками віктимізації. Можна виокремити такі загальні статистичні тенденції професійної віктимізації в Україні: 1) найбільш уразливими категоріями потерпілих є працівники силових відомств (працівники органів МВС, Національної поліції та військовослужбовці); 2) другою за кількістю потерпілих групою є керівники підприємств, третьою – лікарі; 3) найменша кількість потерпілих серед працівників органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; 4) останнім часом у державі спостерігається загальна тенденція до зменшення кількості потерпілих від кримінальних правопорушень, виокремлених за ознакою професійної приналежності. Розглядаючи показники професійної віктимізації, необхідно зважати на те, що: 1) статистичне уявлення про її показники формується на основі лише низки професій, що виокремлюються у звітності ГПУ; 2) формування навіть таких незначних за кількістю індикаторів за професіями здійснюється крізь призму латентності кримінальних правопорушень; 3) перелік професій та прирівнювання видів зайнятості до професійних – постійний, а подекуди й швидкоплинний, процес, охопити який статистичним обліком кримінальних правопорушень украй складно. Працівники поліції вказують на наявність зв'язку між родом занять особи та ризиком стати жертвою злочину (так вважають 70 % опитаних). При цьому як такі, що мають найвищий ризик стати жертвою злочину, респондентами виокремлювалися: офіцери Національної поліції, офіцери Служби безпеки України, військовослужбовці Збройних Сил України, працівники медичної сфери, судді, працівники установ виконання покарань, інкасатори, приватні підприємці та ін. Також як таких, що мають певні професійні ризики віктимізації, було виділено волонтерів, громадських активістів та блогерів.

The article is devoted to the analysis of the level and dynamics of victimization of representatives of some professions in Ukraine. The study was based on the official statistics of the Prosecutor General's Office of Ukraine and the results of a survey conducted by the author of the National Police officers. Professional victimization is a type of group victimization, which is distinguished on the basis of a person's occupation in a certain type of activity or profession. This feature is the basis for determining the social status of a person, and can be potentially associated with specific professional - risks of victimization. The following general statistical tendencies of professional victimization in Ukraine have been distinguished: 1) the most vulnerable categories of victims are employees of law enforcement agencies (employees of the Ministry of Internal Affairs, National Police and military personnel); 2) the second largest group of victims is the heads of enterprises, the third - doctors; 3) the smallest group of victims are employees of bodies, which are exercising the control over tax legislation compliance; 4) during last years there has been a general trend of the number of victims of criminal offenses, identified on the basis of professional affiliation, decreasing. Considering the indicators of professional victimization, it is necessary to take into account that: 1) the statistical representation of its indicators is formed on the basis of a number of professions that are highlighted in the reports of the Prosecutor General's Office of Ukraine; 2) the formation of these data is carried out through the prism of the latency of criminal offenses; 3) the list of professions and the equating of types of employment with professional is a constant and sometimes fleeting process, which is extremely difficult to cover with statistical accounting of criminal offenses. Police officers point to the existence of a connection between a person's occupation and the risk of becoming a victim of a crime (this is the opinion of 70% of respondents). At the same time, as a high risk of becoming a victim of a crime, the respondents singled out: officers of the National Police, officers of the Security Service of Ukraine, military personnel of the Armed Forces of Ukraine, medical workers, judges, employees of institutions for the execution of sentences, collectors, private entrepreneurs, etc. As well as having certain professional risks of victimization have been highlighted volunteers, community activists and bloggers. ; Статья посвящена анализу уровня и динамики виктимизации представителей некоторых профессий в Украине. Основой для проведения исследования стали официальные статистические данные Генеральной прокуратуры Украины и результаты проведенного автором анкетирования сотрудников Национальной полиции. Профессиональная виктимизация является видом групповой виктимизации и выделена по признаку занятия лицом определенным видом деятельности или профессией. Такой признак является основой для определения социального статуса человека, может быть потенциально связанным со специфическими – профессиональными – рисками виктимизации. Можно выделить следующие общие статистические тенденции профессиональной виктимизации в Украине: 1) наиболее уязвимыми категориями пострадавших являются сотрудники силовых ведомств (сотрудники органов МВД, Национальной полиции и военнослужащие); 2) второй по количеству пострадавших группой являются руководители предприятий, третьей – врачи; 3) наименьшее количество пострадавших среди сотрудников органов, осуществляющих контроль за соблюдением налогового законодательства; 4) в последнее время в государстве наблюдается общая тенденция к уменьшению количества пострадавших от уголовных преступлений, выделенных по признаку профессиональной принадлежности. Рассматривая показатели профессиональной виктимизации, необходимо учитывать, что: 1) статистическое представление о ее показателях формируется на основе только ряда профессий, которые выделяются в отчетности ГПУ; 2) формирование даже таких незначительных по количеству индикаторов по профессиям осуществляется сквозь призму латентности уголовных правонарушений; 3) перечень профессий и приравнивание видов занятости к профессиональным – постоянный, а иногда и быстротечный, процесс, охватить который статистическим учетом уголовных преступлений крайне сложно. Сотрудники полиции указывают на наличие связи между родом занятий человека и риском стать жертвой преступления (так считают 70 % опрошенных). При этом как имеющие высокий риск стать жертвой преступления респондентами выделялись: офицеры Национальной полиции, офицеры Службы безопасности Украины, военнослужащие Вооруженных Сил Украины, работники медицинской сферы, судьи, сотрудники учреждений исполнения наказаний, инкассаторы, частные предприниматели и др. Также как имеющих определенные профессиональные риски виктимизации было выделено волонтеров, общественных активистов и блогеров. ; Статтю присвячено аналізу рівня та динаміки віктимізації представників деяких професій в Україні. Основою для проведення дослідження стали офіційні статистичні дані Генеральної прокуратури України та результати проведеного авторкою анкетування працівників Національної поліції. Професійна віктимізація є видом групової віктимізації, що виокремлена за ознакою зайняття особою певним видом діяльності або професією. Така ознака є основою для визначення соціального статусу людини, що може бути потенційно пов'язаним зі специфічними – професійними – ризиками віктимізації. Можна виокремити такі загальні статистичні тенденції професійної віктимізації в Україні: 1) найбільш уразливими категоріями потерпілих є працівники силових відомств (працівники органів МВС, Національної поліції та військовослужбовці); 2) другою за кількістю потерпілих групою є керівники підприємств, третьою – лікарі; 3) найменша кількість потерпілих серед працівників органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; 4) останнім часом у державі спостерігається загальна тенденція до зменшення кількості потерпілих від кримінальних правопорушень, виокремлених за ознакою професійної приналежності. Розглядаючи показники професійної віктимізації, необхідно зважати на те, що: 1) статистичне уявлення про її показники формується на основі лише низки професій, що виокремлюються у звітності ГПУ; 2) формування навіть таких незначних за кількістю індикаторів за професіями здійснюється крізь призму латентності кримінальних правопорушень; 3) перелік професій та прирівнювання видів зайнятості до професійних – постійний, а подекуди й швидкоплинний, процес, охопити який статистичним обліком кримінальних правопорушень украй складно. Працівники поліції вказують на наявність зв'язку між родом занять особи та ризиком стати жертвою злочину (так вважають 70 % опитаних). При цьому як такі, що мають найвищий ризик стати жертвою злочину, респондентами виокремлювалися: офіцери Національної поліції, офіцери Служби безпеки України, військовослужбовці Збройних Сил України, працівники медичної сфери, судді, працівники установ виконання покарань, інкасатори, приватні підприємці та ін. Також як таких, що мають певні професійні ризики віктимізації, було виділено волонтерів, громадських активістів та блогерів.

Urgency of the research. One of the most important and time-consuming tasks in the preparation of test methods is to calculate the quantitative characteristics of the tests, the automation of which during mass testing becomes an urgent task.Target setting. The effectiveness of the testing organization is determined by the time and quality characteristics of the tests, where the quality of the test means the conformity of the obtained estimates to the parameters of the test samples. The reliability of the assessments is achieved by a steady and correct test in accordance with the methodology developed, which shall include, inter alia, the quantitative characteristics of the test of a particular sample.Actual scientific researches and issues analysis. Today, there are many fundamental works involved in planning experiments, processing their results, and obtaining estimates of a given quality. Recently, many scientific works have been devoted to the automation of the processes of preparation, conduct and processing of test results.Uninvestigated parts of general matters defining. The algorithmization and automation of planning processes in a test organization aims to significantly simplify, accelerate and eliminate errors in the development of test methods for weapons and military equipment.The research objective. To simulate the processes of functioning of the test organization and to find the optimal modes of structure and parameters of the production process, it is proposed to use an analytical model of queuing systems theory. One of the structural elements of the model should be a test planning module, for which a mathematical apparatus for determining the quantitative characteristics of a test plan to obtain point estimates of the sample parameters of a given accuracy and reliability, as well as the loss of reliability of a point estimate due to the number of trials, must be developed and prepared for algorithmization.The statement of basic materials. The structural and functional scheme of the module of calculations of quantitative characteristics of tests is formed. The theoretical question of obtaining point estimates of the parameters of the test sample of the given accuracy and reliability is considered. Quantitative test characteristics for standardized accuracy and reliability values are calculated. The question of decrease of reliability of estimates at forced reduction of number of experiments is considered. The quantitative characteristics of the test series are determined to ensure the reliability of the estimates.Conclusions. Application of the considered mathematical apparatus to determine the quantitative indicators of the test plan to obtain point estimates of the parameters of the sample precision and reliability in the system of planning and test management will significantly reduce the time spent on preparation for the test, and algorithmization and further automation of testing will allow. ; Актуальність теми дослідження. Одне з найважливіших і трудомістких завдань при підготовці методик випробувань полягає в розрахунках кількісних характеристик випробувань, автоматизація яких при масовому проведенні випробувань стає актуальним завданням. Постановка проблеми. Ефективність функціонування випробувальної організації визначається часовими та якісними характеристиками проведення випробувань, де під якістю випробування розуміється відповідність одержаних оцінок параметрам випробувальних зразків. Вірогідність оцінок досягається неухильним та правильним проведенням випробування відповідно до розробленої методики, у якій вказуються, зокрема кількісні характеристики випробування конкретного зразка. Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні є багато фундаментальних праць з питань планування експериментів, обробки їх результатів та одержання оцінок заданої якості. Останнім часом чимало наукових робіт присвячено автоматизації процесів підготовки, проведення та обробки результатів випробувань.Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Алгоритмізація та автоматизація процесів планування у випробувальній організації має на меті суттєве спрощення, прискорення та позбавлення помилок при розробці методик випробування озброєння та військової техніки.Постановка завдання. Для моделювання процесів функціонування випробувальної організації і знаходження оптимальних режимів структури та параметрів виробничого процесу пропонується використання аналітичної моделі теорії систем масового обслуговування. Одним зі структурних елементів моделі має бути модуль планування випробувань, для якого необхідно розробити та підготувати до алгоритмування математичний апарат визначення кількісних характеристик плану проведення випробувань для одержання точкових оцінок параметрів зразку заданої точності й надійності, а також втрати надійності точкової оцінки внаслідок змушеного зменшення кількості випробувань.Виклад основного матеріалу. Сформовано структурно-функціональну схему модуля розрахунків кількісних характеристик випробувань. Розглянуто теоретичне питання одержання точкових оцінок параметрів випробувального зразку заданої точності та надійності. Обчислені кількісні характеристики випробувань для стандартизованих значень точності та надійності. Розглянуто питання зниження надійності оцінок при вимушеному зменшенні кількості дослідів. Визначені кількісні характеристики серійності випробувань для забезпечення надійності оцінок.Висновки відповідно до статті. Застосування розглянутого математичного апарату визначення кількісних показників плану проведення випробувань для одержання точкових оцінок параметрів зразку заданої точності й надійності в системі планування та управління випробуваннями дозволить суттєво скоротити часові витрати на підготовку до випробування, а алгоритмізація та подальша автоматизація дасть змогу уникнути впливу людського чинника при підготовці методик випробування.

Urgency of the research. One of the most important and time-consuming tasks in the preparation of test methods is to calculate the quantitative characteristics of the tests, the automation of which during mass testing becomes an urgent task.Target setting. The effectiveness of the testing organization is determined by the time and quality characteristics of the tests, where the quality of the test means the conformity of the obtained estimates to the parameters of the test samples. The reliability of the assessments is achieved by a steady and correct test in accordance with the methodology developed, which shall include, inter alia, the quantitative characteristics of the test of a particular sample.Actual scientific researches and issues analysis. Today, there are many fundamental works involved in planning experiments, processing their results, and obtaining estimates of a given quality. Recently, many scientific works have been devoted to the automation of the processes of preparation, conduct and processing of test results.Uninvestigated parts of general matters defining. The algorithmization and automation of planning processes in a test organization aims to significantly simplify, accelerate and eliminate errors in the development of test methods for weapons and military equipment.The research objective. To simulate the processes of functioning of the test organization and to find the optimal modes of structure and parameters of the production process, it is proposed to use an analytical model of queuing systems theory. One of the structural elements of the model should be a test planning module, for which a mathematical apparatus for determining the quantitative characteristics of a test plan to obtain point estimates of the sample parameters of a given accuracy and reliability, as well as the loss of reliability of a point estimate due to the number of trials, must be developed and prepared for algorithmization.The statement of basic materials. The structural and functional scheme of the module of calculations of quantitative characteristics of tests is formed. The theoretical question of obtaining point estimates of the parameters of the test sample of the given accuracy and reliability is considered. Quantitative test characteristics for standardized accuracy and reliability values are calculated. The question of decrease of reliability of estimates at forced reduction of number of experiments is considered. The quantitative characteristics of the test series are determined to ensure the reliability of the estimates.Conclusions. Application of the considered mathematical apparatus to determine the quantitative indicators of the test plan to obtain point estimates of the parameters of the sample precision and reliability in the system of planning and test management will significantly reduce the time spent on preparation for the test, and algorithmization and further automation of testing will allow. ; Актуальність теми дослідження. Одне з найважливіших і трудомістких завдань при підготовці методик випробувань полягає в розрахунках кількісних характеристик випробувань, автоматизація яких при масовому проведенні випробувань стає актуальним завданням. Постановка проблеми. Ефективність функціонування випробувальної організації визначається часовими та якісними характеристиками проведення випробувань, де під якістю випробування розуміється відповідність одержаних оцінок параметрам випробувальних зразків. Вірогідність оцінок досягається неухильним та правильним проведенням випробування відповідно до розробленої методики, у якій вказуються, зокрема кількісні характеристики випробування конкретного зразка. Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні є багато фундаментальних праць з питань планування експериментів, обробки їх результатів та одержання оцінок заданої якості. Останнім часом чимало наукових робіт присвячено автоматизації процесів підготовки, проведення та обробки результатів випробувань.Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Алгоритмізація та автоматизація процесів планування у випробувальній організації має на меті суттєве спрощення, прискорення та позбавлення помилок при розробці методик випробування озброєння та військової техніки.Постановка завдання. Для моделювання процесів функціонування випробувальної організації і знаходження оптимальних режимів структури та параметрів виробничого процесу пропонується використання аналітичної моделі теорії систем масового обслуговування. Одним зі структурних елементів моделі має бути модуль планування випробувань, для якого необхідно розробити та підготувати до алгоритмування математичний апарат визначення кількісних характеристик плану проведення випробувань для одержання точкових оцінок параметрів зразку заданої точності й надійності, а також втрати надійності точкової оцінки внаслідок змушеного зменшення кількості випробувань.Виклад основного матеріалу. Сформовано структурно-функціональну схему модуля розрахунків кількісних характеристик випробувань. Розглянуто теоретичне питання одержання точкових оцінок параметрів випробувального зразку заданої точності та надійності. Обчислені кількісні характеристики випробувань для стандартизованих значень точності та надійності. Розглянуто питання зниження надійності оцінок при вимушеному зменшенні кількості дослідів. Визначені кількісні характеристики серійності випробувань для забезпечення надійності оцінок.Висновки відповідно до статті. Застосування розглянутого математичного апарату визначення кількісних показників плану проведення випробувань для одержання точкових оцінок параметрів зразку заданої точності й надійності в системі планування та управління випробуваннями дозволить суттєво скоротити часові витрати на підготовку до випробування, а алгоритмізація та подальша автоматизація дасть змогу уникнути впливу людського чинника при підготовці методик випробування.

Approaches to political risk assessment have been examined in the article. The aim of the study is to perform a comprehensive investigation of methods and applied models of political risks' analysis and assessment. The authors assume that political risks have a significant impact on both political activity and the economic and financial sectors of the country. Given their inclusive nature, it is necessary to use special methods and models that allow assessing risky activities and minimizing negative developments for both government and international investors. It has been found out that the method of analysis and assessment of political risks has gone through an evolutionary path from unstructured qualitative methods to formalized structured qualitative-quantitative models. Qualitative, quantitative and combined approaches to the analysis and assessment of political risks have been identified, each of which has both advantages and disadvantages. It has been proved that the advantage of a qualitative approach is the ability to assess the specifics of each situation, its disadvantage is the subjectivity of the opinions of experts. The advantage of the quantitative approach is the ability to compare different countries and regions by level of risk, using a single numerical dimension of the risk factor, the disadvantage is that it doesn't take into account qualitative factors that can significantly affect the level of political risk, but cannot be taken into account statistics. It has been substantiated that the optimal approach to the assessment and analysis of political risks is a combined approach, which involves a combination of qualitative and quantitative methods. It is quite flexible and integrative, which allows, on the one hand, to minimize the subjectivity of expert assessments by constructing numerical expressions of risk factors (where possible), on the other hand, it remains possible to take into account various nuances that experts can obtain from experienced people from the country, which is assessed. The authors conclude that the combined approach is a kind of answer to the question of how to reduce the impact of the environment's subjective perception factor on the end result, but at the same time to take it into account when analysing quantitative indicators. ; У статті досліджено підходи до оцінки політичних ризиків. Метою дослідження є комплексний аналіз методів і прикладних моделей аналізу та оцінки політичних ризиків. Автори виходять з того, що політичні ризики мають значний вплив як на політичну діяльність, так і на економічний та фінансові сектори відповідної країни. З огляду на їх інклюзивний характер, необхідним є використання спеціальних методів й моделей, які дозволяють оцінити ризиковану діяльність та мінімізувати негативний розвиток подій як для уряду, так і для міжнародних інвесторів. Встановлено, що методи аналізу й оцінки політичних ризиків пройшли еволюційний шлях від неструктурованих якісних методів до формалізованих структурованих якісно-кількісних моделей. Виокремлено якісні, кількісні та комбіновані підходи до аналізу та оцінки політичних ризиків, кожен з яких має як переваги, так і недоліки. Доведено, що перевагою якісного підходу є можливість оцінити специфіку кожної конкретної ситуації, недоліком – суб'єктивність думок експертів. Перевагою кількісного підходу є можливість порівнювати різні країни та регіони за рівнем ризику, використовуючи єдиний числовий вимір чиннику ризику, недоліком – неврахування якісних чинників, які можуть суттєво впливати на рівень політичного ризику, але не можуть бути враховані статистикою. Обґрунтовано, що оптимальним підходом до оцінки й аналізу політичних ризиків є комбінований підхід, який передбачає поєднання якісних та кількісних методик. Він є доволі гнучким та інтегративним, що дозволяє, з одного боку, мінімізувати суб'єктивність експертних оцінок побудовою числових виразів чинників ризику (там, де це є можливим), з іншого боку, залишається можливість врахування різноманітних нюансів, інформацію про які можуть отримати експерти від обізнаних людей з країни, що оцінюється. Автори доходять висновку, що комбінований підхід є своєрідною відповіддю на питання: яким чином знизити вплив чинника суб'єктивного сприйняття середовища на кінцевий результат, але водночас врахувати його під час аналізу кількісних показників. ; У статті досліджено підходи до оцінки політичних ризиків. Метою дослідження є комплексний аналіз методів і прикладних моделей аналізу та оцінки політичних ризиків. Автори виходять з того, що політичні ризики мають значний вплив як на політичну діяльність, так і на економічний та фінансові сектори відповідної країни. З огляду на їх інклюзивний характер, необхідним є використання спеціальних методів й моделей, які дозволяють оцінити ризиковану діяльність та мінімізувати негативний розвиток подій як для уряду, так і для міжнародних інвесторів. Встановлено, що методи аналізу й оцінки політичних ризиків пройшли еволюційний шлях від неструктурованих якісних методів до формалізованих структурованих якісно-кількісних моделей. Виокремлено якісні, кількісні та комбіновані підходи до аналізу та оцінки політичних ризиків, кожен з яких має як переваги, так і недоліки. Доведено, що перевагою якісного підходу є можливість оцінити специфіку кожної конкретної ситуації, недоліком – суб'єктивність думок експертів. Перевагою кількісного підходу є можливість порівнювати різні країни та регіони за рівнем ризику, використовуючи єдиний числовий вимір чиннику ризику, недоліком – неврахування якісних чинників, які можуть суттєво впливати на рівень політичного ризику, але не можуть бути враховані статистикою. Обґрунтовано, що оптимальним підходом до оцінки й аналізу політичних ризиків є комбінований підхід, який передбачає поєднання якісних та кількісних методик. Він є доволі гнучким та інтегративним, що дозволяє, з одного боку, мінімізувати суб'єктивність експертних оцінок побудовою числових виразів чинників ризику (там, де це є можливим), з іншого боку, залишається можливість врахування різноманітних нюансів, інформацію про які можуть отримати експерти від обізнаних людей з країни, що оцінюється. Автори доходять висновку, що комбінований підхід є своєрідною відповіддю на питання: яким чином знизити вплив чинника суб'єктивного сприйняття середовища на кінцевий результат, але водночас врахувати його під час аналізу кількісних показників.

Швидкий розвиток соціальних медіа в останні роки зумовив появу нових форм політичної комунікації, зокрема візуальної комунікації, представленої жанрами «карикатура» та «меми». Ці жанри є предметом багатьох різних дисциплін: культурології, медіазнавства, медіалінгвістики, політології, політичної лінгвістики, когнітивної лінгвістики, семіотики. У статті проаналізовано понад 600 політичних карикатур і мемів на президента В.Зеленського. Використано методи комп'ютерного контент-аналізу (MAXQDA 2018) та мультимодальний дискурс-аналіз. ; Быстрое развитие социальных медиа в последние годы обусловило появление новых форм политической коммуникации, в том числе визуальной коммуникации, представленной жанрами «карикатура» и «мемы». Эти жанры являются предметом многих различных дисциплин: культурологии, медиаведения, медиалингвистики, политологии, политической лингвистики, когнитивной лингвистики, семиотики. В статье проанализированы более 600 политических карикатур и мемов на президента В. Зеленского. Использованы методы компьютерного контент-анализа (MAXQDA 2018) и мультимодальный дискурс анализ. ; The rapid development of social media in recent years has led to the emergence of new forms of political communication, in particular visual communication, represented by the genres "cartoons" and "memes". These genres are the subject of many different disciplines: cultural studies, communication/media studies, media linguistics, political science, political linguistics, cognitive linguistics, semiotics. The paper deals with analysis of more than 600 political cartoons and memes of President Zelensky. Methodology includes computer based content analysis (MAXQDA 2018) and multimodal discourse analysis. The combination of quantitative and qualitative methods for the analysis of multimodal genres not only expands the methodological tools of researchers of humorous discourse, but also ensures the reliability of the results. The caricatures and memes included in the research corpus come from Ukrainian and foreign open sources: (https://www.facebook.com/ PerecRepublic/), (https://www.facebook.com/ProtsyshynOfficial), (https:// www.facebook.com/babaandkit), (https://www.facebook.com/gonimem), (h tt ps: // www.f ac ebo ok .co m/ per sh pri va tn ame ma rny a),(h tt ps :/ / www.radiosvoboda.org/z/752), інтернет-галереї https://janson- karikatur.de/, https://www.cagle.com/, https://www.gocomics.com/comics/ political. A code system consists of formal and semantic codes. Formal codes include "cartoon / meme type" with subcodes "with text", "without text", "individual", "group", "impersonal" and "hybrid". The semantic codes in include "humorous techniques" and "levels of communication", as caricatures and memes are a genre of humorous discourse and at the same time a multimodal text in which verbal and nonverbal components are combined and interact. Any multimodal text of humorous discourse functions in a specific social context, which has been analyzed on the basis of the code "chronotope", which included the following subcodes: "election campaign and elections", "inauguration", "100 days", "domestic policy", "foreign policy", "year in power". As results of quantitative analysis the individual cartoon/meme type dominates (335 documents), which is 54% of the total number of analyzed documents. Quantitative analysis of humorous techniques showed that the most frequent are satire (62,4 %), association (49,7%), parody (39,2 %) and contradiction (31,3 %). The analysis of political caricatures and memes, which cover certain aspects of Volodymyr Zelensky's activity as president, showed that his activity was and is the object of rather sharp criticism, which finds its expression in humorous genres.