Suchergebnisse

The article defines the approximate number of ergonyms – proper names of human groups. In this case number of features are taken into account: 1) the dynamics of onomasticon is determined on the basis of the analysis of numerous works, which described different levels of the onymic vocabulary; 2) the chronological index is used for certain categories of proprietary units; it allows you to take into account the number of onyms that existed in previous years, decades and even centuries; 3) the phenomena of polysemy, homonymy and synonymy, which appear in the onomastics in a peculiar way, are taken into account; 4) not only Ukrainian erhonyms, but also own names borrowed from other languages that people are actively using in Ukraine are recorded; 5) the number of components of the Ukrainian ergonyms has been determined separately, the number of the whole set of the ergoobjects' proper names is clarified later.Calculations were made on the basis of denotatively-nominative systematization of proprietary units. According to this systematization this onym field include: 1) collective name – the name of the collective of people engaged in production and service (1 137 000 total, of which 21 500 nominations can be attributed to the sphere of language); 2) konfederatsionym – nominations of people, states and other objects of political, ideological and other similar features (85,000 total, of which 10,000 are confirmed in the language); 3) presulatonyms – the names of different levels' the governing bodies (more than 150,000, more than 10,000 of those who functions in language).It has been established that the total number of ergonyms is 1 372 000, but only about thirty-third of them (41 500) can function as a unit of language.In the future, it is planned to establish the number of own names belonging to other homogeneous fields, such as vithonyms, ideonyms, cosmonyms, pragmatonyms and toponyms, as well as to find out the total number of proprietary units of the Ukrainian language. ; У статті визначено орієнтовну кількість ергонімів – власних назв людських колективів.Підрахунки проводилися на основі денотатно-номінативної систематизації пропріальних одиниць. Згідно з нею, до цього онімного поля належать: 1) колективоніми – найменування колективів людей, зайнятих у сфері виробництва і сервісу (всього – 1 137 000, з них до сфери мови можна віднести 21 500 номінацій); 2) конфедераціоніми – номінації колективів людей, держав та інших об'єктів за політичними, ідеологічними та іншими подібними ознаками (всього – 85 000, з них 10 000 засвідчені в мові); 3) пресулатоніми – власні назви керівних структур різних рівнів (більш ніж 150 00, зокрема тих, що функціонують у мові, – понад 10 000).Встановлено, що загальна кількість ергонімів становить 1 372 000, проте орієнтовно лише тридцять третя частина з них (41 500) може функціонувати як одиниця мови.

The article defines the approximate number of ergonyms – proper names of human groups. In this case number of features are taken into account: 1) the dynamics of onomasticon is determined on the basis of the analysis of numerous works, which described different levels of the onymic vocabulary; 2) the chronological index is used for certain categories of proprietary units; it allows you to take into account the number of onyms that existed in previous years, decades and even centuries; 3) the phenomena of polysemy, homonymy and synonymy, which appear in the onomastics in a peculiar way, are taken into account; 4) not only Ukrainian erhonyms, but also own names borrowed from other languages that people are actively using in Ukraine are recorded; 5) the number of components of the Ukrainian ergonyms has been determined separately, the number of the whole set of the ergoobjects' proper names is clarified later.Calculations were made on the basis of denotatively-nominative systematization of proprietary units. According to this systematization this onym field include: 1) collective name – the name of the collective of people engaged in production and service (1 137 000 total, of which 21 500 nominations can be attributed to the sphere of language); 2) konfederatsionym – nominations of people, states and other objects of political, ideological and other similar features (85,000 total, of which 10,000 are confirmed in the language); 3) presulatonyms – the names of different levels' the governing bodies (more than 150,000, more than 10,000 of those who functions in language).It has been established that the total number of ergonyms is 1 372 000, but only about thirty-third of them (41 500) can function as a unit of language.In the future, it is planned to establish the number of own names belonging to other homogeneous fields, such as vithonyms, ideonyms, cosmonyms, pragmatonyms and toponyms, as well as to find out the total number of proprietary units of the Ukrainian language. ; У статті визначено орієнтовну кількість ергонімів – власних назв людських колективів.Підрахунки проводилися на основі денотатно-номінативної систематизації пропріальних одиниць. Згідно з нею, до цього онімного поля належать: 1) колективоніми – найменування колективів людей, зайнятих у сфері виробництва і сервісу (всього – 1 137 000, з них до сфери мови можна віднести 21 500 номінацій); 2) конфедераціоніми – номінації колективів людей, держав та інших об'єктів за політичними, ідеологічними та іншими подібними ознаками (всього – 85 000, з них 10 000 засвідчені в мові); 3) пресулатоніми – власні назви керівних структур різних рівнів (більш ніж 150 00, зокрема тих, що функціонують у мові, – понад 10 000).Встановлено, що загальна кількість ергонімів становить 1 372 000, проте орієнтовно лише тридцять третя частина з них (41 500) може функціонувати як одиниця мови.

У статті розглядається методичний підхід до вибору критерію оцінки процесу прийняття рішення в залежності від ступеня інформованості про противника в сучасних військових конфліктах. ; В статье рассматривается методический подход к выбору критерия оценки процесса принятия решения в зависимости от степени информированности о противнике в современных военных конфликтах. ; The article discusses the approach to the selection of the evaluation criterion of the decision-making process depending on the degree of awareness of the enemy in modern military conflicts.

The emphasis in the article has been put on the appropriateness of the use of quantitative methodology in political science. There have been presented the numerous arguments of the interpretive potential of mathematical formulas for explanation of political processes, and particularly in the spectrum of comparison and evolution. An obvious historical pattern between the increase of popularity of the use of quantitative methodology in political science has been determined, for instance, during the period of Chicago school, behaviorism or in 1970th, when the scientists proposed the main numerical indexes for the analysis of political realities on the one hand, and the numbers of political publications on the other hand. The author has drawn an analogy with the peaks of scientific activeness and the speed of introducing quantitative indicators for evaluation, in particular, the party sphere. Detailed analysis of the basic numerical indexes, helping to describe the state, configuration and evolutional aspect of party systems, has been executed. This primarily is an effective number of parties' index, which gives an idea about the competitive number of political parties in the country, and as a consequence about the fragmentation of party systems and the comparative dynamics of its development. The indexes of fragmentation and polarization, which allow drawing a conclusion on the stability and solidity of the parliamentary coalitions, and therefore the cohesion of the entire political system, have been determined. The index of electoral volatility, which demonstrates the electoral preferences of the population and their variability have been additionally considered. Although it is rather difficult to talk about the vector of cause-effect relations and the level of correlation between the variability of electoral preferences and changes in the party system, but the evaluation of the party system in the range of stability / instability requires consideration of this indicator. The newer indexes, which are more often used for evaluation of the level of institutionalization of parties and party systems, and the indicators of stability / changeability of the party system, have been referred to. The main focus has been drawn to the government-level research, and namely to the three main components such as the frequency of changes in governments, rules (formula) of their conduction, and the conditions of access for the purpose of a potential alternative. The author concludes that modern political science is incomplete without the use of quantitative methodology, which in turn is impossible without a quantitative interpretation of the received numerical indicators. ; У статті ставиться акцент на доречності застосування кількісної методології у політичній науці, наводяться численні аргументи інтерпретаційного потенціалу математичних формул для пояснення політичних процесів, особливо у спектрі порівняння та еволюції. Простежується очевидна історична закономірність між зростанням популярності застосування кількісної методології в політології, як от в період Чиказької школи, біхевіоризму чи в 1970 роки, коли дослідниками було запропоновано основні числові індекси для аналізу політичних реалій, з однієї сторони. Та між чисельністю наукових політологічних публікацій, з іншого боку.Автор проводить аналогію із піками наукової активності та жвавістю запровадження кількісних індикаторів для вимірювання, зокрема партійної сфери. Детально аналізуються базові числові індекси, за допомогою яких можна описати стан, конфігурацію та еволюційних аспект партійних систем. Це перш за все – індекс ефективного числа партій, що дає уявлення про конкурентоспроможну кількість політичних партій в країні, і як наслідок про фрагментацію партійних систем та порівняльну динаміку її розвитку. Індекси фрагментації та поляризації, за допомогою яких можемо робити висновок про стабільність та усталеність парламентських коаліції, а отже про злагодженість усієї політичної системи. Додатково розглядається індекс електоральної волатильності, що демонструє електоральні преференції населення та їх мінливість, і хоча на основі даного індексу важко говорити про вектор причино-наслідкових зв'язків та рівень кореляції між мінливістю виборчих орієнтації та змінами в партійній системі, проте оцінка партійної системи у діапазоні стійкість/ нестійкість вимагає врахування даного показника. Також згадуються більш новітні індекси, що найчастіше застосовуються для оцінки рівня інституціалізації політичних партій та партійних систем, а також показників стабільності/плинності партійної системи. У цьому випадку основна увага приділяється дослідженням на урядовому рівні, а саме трьом основним компонентам – частота змін в уряді, правила (формула) за якими вони відбуваються та умови доступу, з метою потенційної альтернації. Автор робить висновок, що сучасна політична наука неповноцінна без застосування кількісної методологію, яка в свою чергу неможлива без якісної інтерпретації отриманих числових показників.

The emphasis in the article has been put on the appropriateness of the use of quantitative methodology in political science. There have been presented the numerous arguments of the interpretive potential of mathematical formulas for explanation of political processes, and particularly in the spectrum of comparison and evolution. An obvious historical pattern between the increase of popularity of the use of quantitative methodology in political science has been determined, for instance, during the period of Chicago school, behaviorism or in 1970th, when the scientists proposed the main numerical indexes for the analysis of political realities on the one hand, and the numbers of political publications on the other hand. The author has drawn an analogy with the peaks of scientific activeness and the speed of introducing quantitative indicators for evaluation, in particular, the party sphere. Detailed analysis of the basic numerical indexes, helping to describe the state, configuration and evolutional aspect of party systems, has been executed. This primarily is an effective number of parties' index, which gives an idea about the competitive number of political parties in the country, and as a consequence about the fragmentation of party systems and the comparative dynamics of its development. The indexes of fragmentation and polarization, which allow drawing a conclusion on the stability and solidity of the parliamentary coalitions, and therefore the cohesion of the entire political system, have been determined. The index of electoral volatility, which demonstrates the electoral preferences of the population and their variability have been additionally considered. Although it is rather difficult to talk about the vector of cause-effect relations and the level of correlation between the variability of electoral preferences and changes in the party system, but the evaluation of the party system in the range of stability / instability requires consideration of this indicator. The newer indexes, which are more often used for evaluation of the level of institutionalization of parties and party systems, and the indicators of stability / changeability of the party system, have been referred to. The main focus has been drawn to the government-level research, and namely to the three main components such as the frequency of changes in governments, rules (formula) of their conduction, and the conditions of access for the purpose of a potential alternative. The author concludes that modern political science is incomplete without the use of quantitative methodology, which in turn is impossible without a quantitative interpretation of the received numerical indicators. ; У статті ставиться акцент на доречності застосування кількісної методології у політичній науці, наводяться численні аргументи інтерпретаційного потенціалу математичних формул для пояснення політичних процесів, особливо у спектрі порівняння та еволюції. Простежується очевидна історична закономірність між зростанням популярності застосування кількісної методології в політології, як от в період Чиказької школи, біхевіоризму чи в 1970 роки, коли дослідниками було запропоновано основні числові індекси для аналізу політичних реалій, з однієї сторони. Та між чисельністю наукових політологічних публікацій, з іншого боку.Автор проводить аналогію із піками наукової активності та жвавістю запровадження кількісних індикаторів для вимірювання, зокрема партійної сфери. Детально аналізуються базові числові індекси, за допомогою яких можна описати стан, конфігурацію та еволюційних аспект партійних систем. Це перш за все – індекс ефективного числа партій, що дає уявлення про конкурентоспроможну кількість політичних партій в країні, і як наслідок про фрагментацію партійних систем та порівняльну динаміку її розвитку. Індекси фрагментації та поляризації, за допомогою яких можемо робити висновок про стабільність та усталеність парламентських коаліції, а отже про злагодженість усієї політичної системи. Додатково розглядається індекс електоральної волатильності, що демонструє електоральні преференції населення та їх мінливість, і хоча на основі даного індексу важко говорити про вектор причино-наслідкових зв'язків та рівень кореляції між мінливістю виборчих орієнтації та змінами в партійній системі, проте оцінка партійної системи у діапазоні стійкість/ нестійкість вимагає врахування даного показника. Також згадуються більш новітні індекси, що найчастіше застосовуються для оцінки рівня інституціалізації політичних партій та партійних систем, а також показників стабільності/плинності партійної системи. У цьому випадку основна увага приділяється дослідженням на урядовому рівні, а саме трьом основним компонентам – частота змін в уряді, правила (формула) за якими вони відбуваються та умови доступу, з метою потенційної альтернації. Автор робить висновок, що сучасна політична наука неповноцінна без застосування кількісної методологію, яка в свою чергу неможлива без якісної інтерпретації отриманих числових показників.

The article is devoted to the analysis of the level and dynamics of victimization of representatives of some professions in Ukraine. The study was based on the official statistics of the Prosecutor General's Office of Ukraine and the results of a survey conducted by the author of the National Police officers. Professional victimization is a type of group victimization, which is distinguished on the basis of a person's occupation in a certain type of activity or profession. This feature is the basis for determining the social status of a person, and can be potentially associated with specific professional - risks of victimization. The following general statistical tendencies of professional victimization in Ukraine have been distinguished: 1) the most vulnerable categories of victims are employees of law enforcement agencies (employees of the Ministry of Internal Affairs, National Police and military personnel); 2) the second largest group of victims is the heads of enterprises, the third - doctors; 3) the smallest group of victims are employees of bodies, which are exercising the control over tax legislation compliance; 4) during last years there has been a general trend of the number of victims of criminal offenses, identified on the basis of professional affiliation, decreasing. Considering the indicators of professional victimization, it is necessary to take into account that: 1) the statistical representation of its indicators is formed on the basis of a number of professions that are highlighted in the reports of the Prosecutor General's Office of Ukraine; 2) the formation of these data is carried out through the prism of the latency of criminal offenses; 3) the list of professions and the equating of types of employment with professional is a constant and sometimes fleeting process, which is extremely difficult to cover with statistical accounting of criminal offenses. Police officers point to the existence of a connection between a person's occupation and the risk of becoming a victim of a crime (this is the opinion of 70% of respondents). At the same time, as a high risk of becoming a victim of a crime, the respondents singled out: officers of the National Police, officers of the Security Service of Ukraine, military personnel of the Armed Forces of Ukraine, medical workers, judges, employees of institutions for the execution of sentences, collectors, private entrepreneurs, etc. As well as having certain professional risks of victimization have been highlighted volunteers, community activists and bloggers. ; Статья посвящена анализу уровня и динамики виктимизации представителей некоторых профессий в Украине. Основой для проведения исследования стали официальные статистические данные Генеральной прокуратуры Украины и результаты проведенного автором анкетирования сотрудников Национальной полиции. Профессиональная виктимизация является видом групповой виктимизации и выделена по признаку занятия лицом определенным видом деятельности или профессией. Такой признак является основой для определения социального статуса человека, может быть потенциально связанным со специфическими – профессиональными – рисками виктимизации. Можно выделить следующие общие статистические тенденции профессиональной виктимизации в Украине: 1) наиболее уязвимыми категориями пострадавших являются сотрудники силовых ведомств (сотрудники органов МВД, Национальной полиции и военнослужащие); 2) второй по количеству пострадавших группой являются руководители предприятий, третьей – врачи; 3) наименьшее количество пострадавших среди сотрудников органов, осуществляющих контроль за соблюдением налогового законодательства; 4) в последнее время в государстве наблюдается общая тенденция к уменьшению количества пострадавших от уголовных преступлений, выделенных по признаку профессиональной принадлежности. Рассматривая показатели профессиональной виктимизации, необходимо учитывать, что: 1) статистическое представление о ее показателях формируется на основе только ряда профессий, которые выделяются в отчетности ГПУ; 2) формирование даже таких незначительных по количеству индикаторов по профессиям осуществляется сквозь призму латентности уголовных правонарушений; 3) перечень профессий и приравнивание видов занятости к профессиональным – постоянный, а иногда и быстротечный, процесс, охватить который статистическим учетом уголовных преступлений крайне сложно. Сотрудники полиции указывают на наличие связи между родом занятий человека и риском стать жертвой преступления (так считают 70 % опрошенных). При этом как имеющие высокий риск стать жертвой преступления респондентами выделялись: офицеры Национальной полиции, офицеры Службы безопасности Украины, военнослужащие Вооруженных Сил Украины, работники медицинской сферы, судьи, сотрудники учреждений исполнения наказаний, инкассаторы, частные предприниматели и др. Также как имеющих определенные профессиональные риски виктимизации было выделено волонтеров, общественных активистов и блогеров. ; Статтю присвячено аналізу рівня та динаміки віктимізації представників деяких професій в Україні. Основою для проведення дослідження стали офіційні статистичні дані Генеральної прокуратури України та результати проведеного авторкою анкетування працівників Національної поліції. Професійна віктимізація є видом групової віктимізації, що виокремлена за ознакою зайняття особою певним видом діяльності або професією. Така ознака є основою для визначення соціального статусу людини, що може бути потенційно пов'язаним зі специфічними – професійними – ризиками віктимізації. Можна виокремити такі загальні статистичні тенденції професійної віктимізації в Україні: 1) найбільш уразливими категоріями потерпілих є працівники силових відомств (працівники органів МВС, Національної поліції та військовослужбовці); 2) другою за кількістю потерпілих групою є керівники підприємств, третьою – лікарі; 3) найменша кількість потерпілих серед працівників органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; 4) останнім часом у державі спостерігається загальна тенденція до зменшення кількості потерпілих від кримінальних правопорушень, виокремлених за ознакою професійної приналежності. Розглядаючи показники професійної віктимізації, необхідно зважати на те, що: 1) статистичне уявлення про її показники формується на основі лише низки професій, що виокремлюються у звітності ГПУ; 2) формування навіть таких незначних за кількістю індикаторів за професіями здійснюється крізь призму латентності кримінальних правопорушень; 3) перелік професій та прирівнювання видів зайнятості до професійних – постійний, а подекуди й швидкоплинний, процес, охопити який статистичним обліком кримінальних правопорушень украй складно. Працівники поліції вказують на наявність зв'язку між родом занять особи та ризиком стати жертвою злочину (так вважають 70 % опитаних). При цьому як такі, що мають найвищий ризик стати жертвою злочину, респондентами виокремлювалися: офіцери Національної поліції, офіцери Служби безпеки України, військовослужбовці Збройних Сил України, працівники медичної сфери, судді, працівники установ виконання покарань, інкасатори, приватні підприємці та ін. Також як таких, що мають певні професійні ризики віктимізації, було виділено волонтерів, громадських активістів та блогерів.

The article is devoted to the analysis of the level and dynamics of victimization of representatives of some professions in Ukraine. The study was based on the official statistics of the Prosecutor General's Office of Ukraine and the results of a survey conducted by the author of the National Police officers. Professional victimization is a type of group victimization, which is distinguished on the basis of a person's occupation in a certain type of activity or profession. This feature is the basis for determining the social status of a person, and can be potentially associated with specific professional - risks of victimization. The following general statistical tendencies of professional victimization in Ukraine have been distinguished: 1) the most vulnerable categories of victims are employees of law enforcement agencies (employees of the Ministry of Internal Affairs, National Police and military personnel); 2) the second largest group of victims is the heads of enterprises, the third - doctors; 3) the smallest group of victims are employees of bodies, which are exercising the control over tax legislation compliance; 4) during last years there has been a general trend of the number of victims of criminal offenses, identified on the basis of professional affiliation, decreasing. Considering the indicators of professional victimization, it is necessary to take into account that: 1) the statistical representation of its indicators is formed on the basis of a number of professions that are highlighted in the reports of the Prosecutor General's Office of Ukraine; 2) the formation of these data is carried out through the prism of the latency of criminal offenses; 3) the list of professions and the equating of types of employment with professional is a constant and sometimes fleeting process, which is extremely difficult to cover with statistical accounting of criminal offenses. Police officers point to the existence of a connection between a person's occupation and the risk of becoming a victim of a crime (this is the opinion of 70% of respondents). At the same time, as a high risk of becoming a victim of a crime, the respondents singled out: officers of the National Police, officers of the Security Service of Ukraine, military personnel of the Armed Forces of Ukraine, medical workers, judges, employees of institutions for the execution of sentences, collectors, private entrepreneurs, etc. As well as having certain professional risks of victimization have been highlighted volunteers, community activists and bloggers. ; Статья посвящена анализу уровня и динамики виктимизации представителей некоторых профессий в Украине. Основой для проведения исследования стали официальные статистические данные Генеральной прокуратуры Украины и результаты проведенного автором анкетирования сотрудников Национальной полиции. Профессиональная виктимизация является видом групповой виктимизации и выделена по признаку занятия лицом определенным видом деятельности или профессией. Такой признак является основой для определения социального статуса человека, может быть потенциально связанным со специфическими – профессиональными – рисками виктимизации. Можно выделить следующие общие статистические тенденции профессиональной виктимизации в Украине: 1) наиболее уязвимыми категориями пострадавших являются сотрудники силовых ведомств (сотрудники органов МВД, Национальной полиции и военнослужащие); 2) второй по количеству пострадавших группой являются руководители предприятий, третьей – врачи; 3) наименьшее количество пострадавших среди сотрудников органов, осуществляющих контроль за соблюдением налогового законодательства; 4) в последнее время в государстве наблюдается общая тенденция к уменьшению количества пострадавших от уголовных преступлений, выделенных по признаку профессиональной принадлежности. Рассматривая показатели профессиональной виктимизации, необходимо учитывать, что: 1) статистическое представление о ее показателях формируется на основе только ряда профессий, которые выделяются в отчетности ГПУ; 2) формирование даже таких незначительных по количеству индикаторов по профессиям осуществляется сквозь призму латентности уголовных правонарушений; 3) перечень профессий и приравнивание видов занятости к профессиональным – постоянный, а иногда и быстротечный, процесс, охватить который статистическим учетом уголовных преступлений крайне сложно. Сотрудники полиции указывают на наличие связи между родом занятий человека и риском стать жертвой преступления (так считают 70 % опрошенных). При этом как имеющие высокий риск стать жертвой преступления респондентами выделялись: офицеры Национальной полиции, офицеры Службы безопасности Украины, военнослужащие Вооруженных Сил Украины, работники медицинской сферы, судьи, сотрудники учреждений исполнения наказаний, инкассаторы, частные предприниматели и др. Также как имеющих определенные профессиональные риски виктимизации было выделено волонтеров, общественных активистов и блогеров. ; Статтю присвячено аналізу рівня та динаміки віктимізації представників деяких професій в Україні. Основою для проведення дослідження стали офіційні статистичні дані Генеральної прокуратури України та результати проведеного авторкою анкетування працівників Національної поліції. Професійна віктимізація є видом групової віктимізації, що виокремлена за ознакою зайняття особою певним видом діяльності або професією. Така ознака є основою для визначення соціального статусу людини, що може бути потенційно пов'язаним зі специфічними – професійними – ризиками віктимізації. Можна виокремити такі загальні статистичні тенденції професійної віктимізації в Україні: 1) найбільш уразливими категоріями потерпілих є працівники силових відомств (працівники органів МВС, Національної поліції та військовослужбовці); 2) другою за кількістю потерпілих групою є керівники підприємств, третьою – лікарі; 3) найменша кількість потерпілих серед працівників органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; 4) останнім часом у державі спостерігається загальна тенденція до зменшення кількості потерпілих від кримінальних правопорушень, виокремлених за ознакою професійної приналежності. Розглядаючи показники професійної віктимізації, необхідно зважати на те, що: 1) статистичне уявлення про її показники формується на основі лише низки професій, що виокремлюються у звітності ГПУ; 2) формування навіть таких незначних за кількістю індикаторів за професіями здійснюється крізь призму латентності кримінальних правопорушень; 3) перелік професій та прирівнювання видів зайнятості до професійних – постійний, а подекуди й швидкоплинний, процес, охопити який статистичним обліком кримінальних правопорушень украй складно. Працівники поліції вказують на наявність зв'язку між родом занять особи та ризиком стати жертвою злочину (так вважають 70 % опитаних). При цьому як такі, що мають найвищий ризик стати жертвою злочину, респондентами виокремлювалися: офіцери Національної поліції, офіцери Служби безпеки України, військовослужбовці Збройних Сил України, працівники медичної сфери, судді, працівники установ виконання покарань, інкасатори, приватні підприємці та ін. Також як таких, що мають певні професійні ризики віктимізації, було виділено волонтерів, громадських активістів та блогерів.

Urgency of the research. One of the most important and time-consuming tasks in the preparation of test methods is to calculate the quantitative characteristics of the tests, the automation of which during mass testing becomes an urgent task.Target setting. The effectiveness of the testing organization is determined by the time and quality characteristics of the tests, where the quality of the test means the conformity of the obtained estimates to the parameters of the test samples. The reliability of the assessments is achieved by a steady and correct test in accordance with the methodology developed, which shall include, inter alia, the quantitative characteristics of the test of a particular sample.Actual scientific researches and issues analysis. Today, there are many fundamental works involved in planning experiments, processing their results, and obtaining estimates of a given quality. Recently, many scientific works have been devoted to the automation of the processes of preparation, conduct and processing of test results.Uninvestigated parts of general matters defining. The algorithmization and automation of planning processes in a test organization aims to significantly simplify, accelerate and eliminate errors in the development of test methods for weapons and military equipment.The research objective. To simulate the processes of functioning of the test organization and to find the optimal modes of structure and parameters of the production process, it is proposed to use an analytical model of queuing systems theory. One of the structural elements of the model should be a test planning module, for which a mathematical apparatus for determining the quantitative characteristics of a test plan to obtain point estimates of the sample parameters of a given accuracy and reliability, as well as the loss of reliability of a point estimate due to the number of trials, must be developed and prepared for algorithmization.The statement of basic materials. The structural and functional scheme of the module of calculations of quantitative characteristics of tests is formed. The theoretical question of obtaining point estimates of the parameters of the test sample of the given accuracy and reliability is considered. Quantitative test characteristics for standardized accuracy and reliability values are calculated. The question of decrease of reliability of estimates at forced reduction of number of experiments is considered. The quantitative characteristics of the test series are determined to ensure the reliability of the estimates.Conclusions. Application of the considered mathematical apparatus to determine the quantitative indicators of the test plan to obtain point estimates of the parameters of the sample precision and reliability in the system of planning and test management will significantly reduce the time spent on preparation for the test, and algorithmization and further automation of testing will allow. ; Актуальність теми дослідження. Одне з найважливіших і трудомістких завдань при підготовці методик випробувань полягає в розрахунках кількісних характеристик випробувань, автоматизація яких при масовому проведенні випробувань стає актуальним завданням. Постановка проблеми. Ефективність функціонування випробувальної організації визначається часовими та якісними характеристиками проведення випробувань, де під якістю випробування розуміється відповідність одержаних оцінок параметрам випробувальних зразків. Вірогідність оцінок досягається неухильним та правильним проведенням випробування відповідно до розробленої методики, у якій вказуються, зокрема кількісні характеристики випробування конкретного зразка. Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні є багато фундаментальних праць з питань планування експериментів, обробки їх результатів та одержання оцінок заданої якості. Останнім часом чимало наукових робіт присвячено автоматизації процесів підготовки, проведення та обробки результатів випробувань.Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Алгоритмізація та автоматизація процесів планування у випробувальній організації має на меті суттєве спрощення, прискорення та позбавлення помилок при розробці методик випробування озброєння та військової техніки.Постановка завдання. Для моделювання процесів функціонування випробувальної організації і знаходження оптимальних режимів структури та параметрів виробничого процесу пропонується використання аналітичної моделі теорії систем масового обслуговування. Одним зі структурних елементів моделі має бути модуль планування випробувань, для якого необхідно розробити та підготувати до алгоритмування математичний апарат визначення кількісних характеристик плану проведення випробувань для одержання точкових оцінок параметрів зразку заданої точності й надійності, а також втрати надійності точкової оцінки внаслідок змушеного зменшення кількості випробувань.Виклад основного матеріалу. Сформовано структурно-функціональну схему модуля розрахунків кількісних характеристик випробувань. Розглянуто теоретичне питання одержання точкових оцінок параметрів випробувального зразку заданої точності та надійності. Обчислені кількісні характеристики випробувань для стандартизованих значень точності та надійності. Розглянуто питання зниження надійності оцінок при вимушеному зменшенні кількості дослідів. Визначені кількісні характеристики серійності випробувань для забезпечення надійності оцінок.Висновки відповідно до статті. Застосування розглянутого математичного апарату визначення кількісних показників плану проведення випробувань для одержання точкових оцінок параметрів зразку заданої точності й надійності в системі планування та управління випробуваннями дозволить суттєво скоротити часові витрати на підготовку до випробування, а алгоритмізація та подальша автоматизація дасть змогу уникнути впливу людського чинника при підготовці методик випробування.

Urgency of the research. One of the most important and time-consuming tasks in the preparation of test methods is to calculate the quantitative characteristics of the tests, the automation of which during mass testing becomes an urgent task.Target setting. The effectiveness of the testing organization is determined by the time and quality characteristics of the tests, where the quality of the test means the conformity of the obtained estimates to the parameters of the test samples. The reliability of the assessments is achieved by a steady and correct test in accordance with the methodology developed, which shall include, inter alia, the quantitative characteristics of the test of a particular sample.Actual scientific researches and issues analysis. Today, there are many fundamental works involved in planning experiments, processing their results, and obtaining estimates of a given quality. Recently, many scientific works have been devoted to the automation of the processes of preparation, conduct and processing of test results.Uninvestigated parts of general matters defining. The algorithmization and automation of planning processes in a test organization aims to significantly simplify, accelerate and eliminate errors in the development of test methods for weapons and military equipment.The research objective. To simulate the processes of functioning of the test organization and to find the optimal modes of structure and parameters of the production process, it is proposed to use an analytical model of queuing systems theory. One of the structural elements of the model should be a test planning module, for which a mathematical apparatus for determining the quantitative characteristics of a test plan to obtain point estimates of the sample parameters of a given accuracy and reliability, as well as the loss of reliability of a point estimate due to the number of trials, must be developed and prepared for algorithmization.The statement of basic materials. The structural and functional scheme of the module of calculations of quantitative characteristics of tests is formed. The theoretical question of obtaining point estimates of the parameters of the test sample of the given accuracy and reliability is considered. Quantitative test characteristics for standardized accuracy and reliability values are calculated. The question of decrease of reliability of estimates at forced reduction of number of experiments is considered. The quantitative characteristics of the test series are determined to ensure the reliability of the estimates.Conclusions. Application of the considered mathematical apparatus to determine the quantitative indicators of the test plan to obtain point estimates of the parameters of the sample precision and reliability in the system of planning and test management will significantly reduce the time spent on preparation for the test, and algorithmization and further automation of testing will allow. ; Актуальність теми дослідження. Одне з найважливіших і трудомістких завдань при підготовці методик випробувань полягає в розрахунках кількісних характеристик випробувань, автоматизація яких при масовому проведенні випробувань стає актуальним завданням. Постановка проблеми. Ефективність функціонування випробувальної організації визначається часовими та якісними характеристиками проведення випробувань, де під якістю випробування розуміється відповідність одержаних оцінок параметрам випробувальних зразків. Вірогідність оцінок досягається неухильним та правильним проведенням випробування відповідно до розробленої методики, у якій вказуються, зокрема кількісні характеристики випробування конкретного зразка. Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні є багато фундаментальних праць з питань планування експериментів, обробки їх результатів та одержання оцінок заданої якості. Останнім часом чимало наукових робіт присвячено автоматизації процесів підготовки, проведення та обробки результатів випробувань.Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Алгоритмізація та автоматизація процесів планування у випробувальній організації має на меті суттєве спрощення, прискорення та позбавлення помилок при розробці методик випробування озброєння та військової техніки.Постановка завдання. Для моделювання процесів функціонування випробувальної організації і знаходження оптимальних режимів структури та параметрів виробничого процесу пропонується використання аналітичної моделі теорії систем масового обслуговування. Одним зі структурних елементів моделі має бути модуль планування випробувань, для якого необхідно розробити та підготувати до алгоритмування математичний апарат визначення кількісних характеристик плану проведення випробувань для одержання точкових оцінок параметрів зразку заданої точності й надійності, а також втрати надійності точкової оцінки внаслідок змушеного зменшення кількості випробувань.Виклад основного матеріалу. Сформовано структурно-функціональну схему модуля розрахунків кількісних характеристик випробувань. Розглянуто теоретичне питання одержання точкових оцінок параметрів випробувального зразку заданої точності та надійності. Обчислені кількісні характеристики випробувань для стандартизованих значень точності та надійності. Розглянуто питання зниження надійності оцінок при вимушеному зменшенні кількості дослідів. Визначені кількісні характеристики серійності випробувань для забезпечення надійності оцінок.Висновки відповідно до статті. Застосування розглянутого математичного апарату визначення кількісних показників плану проведення випробувань для одержання точкових оцінок параметрів зразку заданої точності й надійності в системі планування та управління випробуваннями дозволить суттєво скоротити часові витрати на підготовку до випробування, а алгоритмізація та подальша автоматизація дасть змогу уникнути впливу людського чинника при підготовці методик випробування.

In the article the definition of the category "cross-border processes" has been proposed from the standpoint of system vision. The essence of cross-border phenomena and its structure are explored. The importance of system understanding of the generic categories for the analysis of specific categories, particularly for quantitative and qualitative assessment of transborder phenomena is illustrated. The efficiency of system methodology in solving practical problems of transborder processes management is emphasized. The results of the implemented international project "Borders for people", in particular, developed system for indexation and monitoring of cross-border cooperation at the new Eastern border of the European Union are provided as an evidence. ; В статье с позиций системного видения предлагается дефиниция категории «трансграничные процессы», исследуется сущность трансграничных явлений и их структура. Показана важность системного понимания родовых категорий для анализа видовых, в частности, для количественной и качественной оценки трансграничных явлений. Подчеркивается эффективность системной методологии в решении практических задач управления трансграничными процессами, о чем свидетельствуют результаты реализованного международного проекта «Границы для людей», в частности, создание системы индексации и мониторинга трансграничного сотрудничества на новой Восточной границе Европейского Союза. ; В статті з позицій системного бачення пропонується дефініція категорії «транскордонні процеси», досліджується сутність транскордонних явищ та їх структура. Показано важливість системного розуміння родових категорій для аналізу видових, зокрема, для кількісної та якісної оцінки транскордонних явищ. Підкреслюється ефективність системної методології у вирішенні практичних питань управління транскордонними процесами, про що свідчать результати реалізованого міжнародного проекту «Кордони для людей», зокрема, створення системи індексації та моніторингу транскордонного співробітництва на новому Східному кордоні Європейського Союзу.

The purpose of the article is to describe the results of researching semes array generalized from the English axionomen lexical meanings. The object of this study is the semantic structure of English axionomen which are qualified as determined linguistic units denoting philosophical, world outlook, scientific, social, political, moral, religious, legal, aesthetic values taken from the lexicographical interpretative sources. The subject of this study is quantitative and qualitative characteristics of 244 axionomen semes. Methodology of the selection of such methods as seme analysis of lexicographic definitions, formalized analysis of lexical semantics (step-identification procedure) well as componental and statistical analysis are used in this linguistic research. Usage of mono- and polyfunctional semes rate as well as their system relationships is the finding of research. According to the degree of axionomen polysemy the composition of 240 semes are divided into 12 complexes. 4 combined semes are separately revealed in lexical meanings of either polysemantic or monosemantic axionomens. The practical value of the research is to use its results for fundamental studies of all lexico-semantic sub-systems of value paradigms of the Ukrainian, English and French language societies. ; Цель статьи — описать результаты исследования семного массива лексических значенийаксиономенов в современном английском языке. Объект анализа — семантическая структура слов, обозначающих философско-мировоззренческие, научные, общественно-политические, социальные, моральные, религиозные, правовые и эстетические ценности в современном английском языке. Предмет исследования — количественные и качественные особенности семного состава аксиономенов, которые квалифицируются как ценностно-обусловленные реестровые единицы лексикографических источников толкования слов. В работе использованы методы компонентного, семного анализа словарных дефиниций, формализованного анализа лексической семантики (процедура ступенчатой идентификации), количественных подсчётов. Результат исследования — выявленные 244 семы, которые содержатся в лексических значениях английских аксиономенов разной степени полисемии. Проанализированные частотность употребления моно- и полифункциональных сем, а также их системные отношения позволили сгруппировать 240 сем в 12 комплексах. Отдельно были выявлены 4 комбинированные семы в составе лексических значений как многозначных аксиономенов, так и моносемантов. Практическое применение результатов исследования возможно при сравнительно-типологическом изучении ценностных парадигм разных языковых социумов. ; Мета статті — описати результати дослідження семного масиву лексичних значень аксіономенів у сучасній англійській мові. Об'єктом аналізу є семантична структура слів на позначення філософсько-світоглядних, наукових, громадсько-політичних, соціальних, моральних, релігійних, правових і естетичних цінностей у сучасній англійській мові. Предмет дослідження — кількісні та якісні особливості семного складу аксіономенів, які кваліфікуються як ціннісно-зумовлені реєстрові одиниці лексикографічних джерел тлумачного характеру. У роботі використано методи компонентного, семного аналізу словникових дефініцій, формалізованого аналізу лексичної семантики (процедура ступінчастої ідентифікації), кількісних підрахунків. Результатом дослідження є виявлення 244 сем, що містяться в лексичних значеннях англійських аксіономенів. Залежно від ступеня полісемічності досліджуваних слів на позначення цінностей, 240 сем згруповано у дванадцяти підмножинах. Окремо виявлено 4 комбіновані семи у складі лексичних значень як багатозначних аксіономенів, так і моносемантів. Практична цінність результатів дослідження полягає у можливості їх використання в зіставно-типологічному вивченні ціннісних парадигм різних мовних соціумів.

The article reveals the essence and methods of quantitative assessment of the social perceptibility threshold of wages and incentive payments for employees and their families below the minimum limit of which the motives for overtime work disappear. A new model of the structure of the wage fund is proposed, according to which the methods of determining its elements are improved. The category of the social perceptibility threshold of wages is defined as a way of differentiating and regulating not only the minimum, but also the maximum of their level, within which the motives are applied to excess normalized labour. It is recommended that within the normalized range of wage regulation leave at the discretion of economic entities. The equation of quantitative definition of the social perceptibility threshold of the level of wages and incentive payments in accordance with the level of physiological and social needs of the individual in places, the method of determining the economic effect taking into account the costs of coverage of the threshold of social perceptibility, formed a fundamental model of the structure of the wage fund, containing elements of the structure of the FOP, the purpose of structuring, the classification group of employees and the result of structuring. The calculations of the level of minimum wages in accordance with its legislatively established level are presented, the formula for quantifying the level of human capital and the corresponding level of labour potential, the ratio of which is determined by the level of productive forces and industrial relations that define social institutions in society, is developed. The prospects of further research on the topic, which focus on the social development of the system of stimulation of labour personnel of enterprises, methods of satisfying its social needs in accordance with the efficiency of its hired labour and the industrial interests of entrepreneurs are determined. ; В статье раскрыта сущность и методы количественной оценки порога социальной ощутимости зарплаты и поощрительных выплат для работников и их семей, ниже минимальной границы, которых исчезают мотивы к сверхнормативному труду. Предложена новая модель структуры фонда оплаты труда, согласно которой усовершенствованы методы определения ее элементов. Категорию порога социальной ощутимости оплаты труда определено как способ дифференциации и регулирования не только минимального, но и максимального её уровня, в рамках которого действуют мотивы к сверхнормированному труду. Рекомендовано в границах нормированного диапазона регулирование заработной платы оставить на суд хозяйствующих субъектов. Составлено уравнение количественного выражения порога социальной ощутимости уровня оплаты труда и поощрительных выплат в соответствии с уровнем физиологических и социальных потребностей человека за месяц, метод определения экономического эффекта с учетом расходов покрытия порога социальной ощутимости, сформирована принципиальная модель структуры фонда оплаты труда, которая содержит элементы структуры ФОТ, цель структуризации, классификационную группу работников и результат структуризации. Приведены расчеты уровня минимальной зарплаты в соответствии с ее законодательно установленном уровнем, разработана формула количественного определения уровня человеческого капитала, и соответствующего уровня трудового потенциала, соотношение которых определяет уровень производительных сил и производственных отношений, которые определяют социальные условия в обществе. Определены перспективы дальнейших исследований по теме, которые содержат направления социального построения систем стимулирования труда персонала предприятий, методы удовлетворения его социальных потребностей соответственно эффективности наемного труда и производственным интересам предпринимателей. ; У статті розкрито сутність і методи кількісної оцінки порогу соціальної відчутності зарплати і заохочувальних виплат для працівників і їхніх родин, нижче мінімальної межі яких зникають мотиви до понаднормової праці. Запропоновано нову модель структури фонду оплати праці, згідно з якою вдосконалено методи визначення її елементів. Категорію порогу соціальної відчутності оплати праці визначено як спосіб диференціації і регулювання не тільки мінімального, а і максимального їх рівня, в межах якого діють мотиви до понад нормованої праці. Рекомендовано в межах нормованого діапазону регулювання заробітної плати залишити на розсуд господарських суб'єктів. Розроблено рівняння кількісного визначення порогу соціальної відчутності рівня оплати праці і заохочувальних виплат відповідно до рівня фізіологічних і соціальних потреб особи за місць, метод визначення економічного ефекту з урахуванням витрат покриття порогу соціальної відчутності, сформовано принципову модель структури фонду оплати праці, що вміщує елементи структури ФОП, мету структуризації, класифікаційну групу працівників і результат структуризації. Наведені розрахунки рівня мінімальної зарплати у відповідності до її законодавчо встановленого рівня, розроблена формула кількісного визначення рівня людського капіталу, і відповідного рівня трудового потенціалу, співвідношення яких визначає рівень продуктивних сил і виробничих відносин, які визначають соціальні умови існування суспільства. Визначено перспективи подальших досліджень за темою, які вміщують напрями соціальної розбудови системи стимулювання праці персоналу підприємств, методи задоволення його соціальних потреб відповідно до ефективності найманої праці і виробничих інтересів підприємців.

В статті пропонуються кількісні та якісні показники в оцінці підготовки курсантів ВВНЗ. ; В статье предлагаются количественные и качественные показатели в оценке подготовки курсантов ВВУЗ. ; In article are offered quantitative and quality indicators in an estimation of preparation of cadets of the supreme military educational institutions.

The research contains the analysis of calculation aspects of forming and functioning coalitions in representative body. We examine nontrivial cases of disparity between coalition subject power and quantitative composition of fractions. For parliamentary fractions in Verkhovna Rada 5-7 convocation, "power indexes" are determined with the use of modern political study instrument. ; Исследование содержит анализ калькуляционных аспектов формирования и функционирования коалиций в представительских органах. Рассматриваются нетривиальные случаи несоответствия коалиционного влияния субъектов количественному составу фракций. Для парламентских фракций Верховной Рады 5-7 созывов определены "индексы влияния" с использованием инструментария современной политической науки. ; Дослідження містить аналіз калькуляційних аспектів формування та функціонування коаліцій у представницьких органах. Розглядаються нетривіальні випадки невідповідності коаліційного впливу суб'єктів кількісному складу фракцій. Для парламентських фракцій Верховної Ради 5-7 скликань визначені "індекси впливу" з застосуванням інструментарію сучасної політичної науки.

The research contains the analysis of calculation aspects of forming and functioning coalitions in representative body. We examine nontrivial cases of disparity between coalition subject power and quantitative composition of fractions. For parliamentary fractions in Verkhovna Rada 5-7 convocation, "power indexes" are determined with the use of modern political study instrument. ; Исследование содержит анализ калькуляционных аспектов формирования и функционирования коалиций в представительских органах. Рассматриваются нетривиальные случаи несоответствия коалиционного влияния субъектов количественному составу фракций. Для парламентских фракций Верховной Рады 5-7 созывов определены "индексы влияния" с использованием инструментария современной политической науки. ; Дослідження містить аналіз калькуляційних аспектів формування та функціонування коаліцій у представницьких органах. Розглядаються нетривіальні випадки невідповідності коаліційного впливу суб'єктів кількісному складу фракцій. Для парламентських фракцій Верховної Ради 5-7 скликань визначені "індекси впливу" з застосуванням інструментарію сучасної політичної науки.