Suchergebnisse

The article examines the current state and process of formation of mechanisms of regional and local government. Theoretical principles of the current stage of the process of decentralization of power as an object of public administration under modern conditions of reforming the system of state and regional governance in Ukraine are revealed. It is established that from the standpoint of the science of public administration, profound market changes in the national economy require updating the mechanisms of regional and local development, certain tools of public administration and administration in order to ensure governance at the local level. The formation and implementation of purposeful, active public policy, in particular in the field of decentralization and resource provision of the capacity of communities that have become a leader in local development in Ukraine, should become a regularity in overcoming negative phenomena in national economic practice. Further directions of the decentralization process are presented and certain results of the first stages of implementation of the process of transfer of power to the local government system under the conditions of using European practices of implementation of mechanisms of interaction at the community level, in particular introduction of the institute of mayors. It was emphasized that the further process of decentralization and the functioning of local self-government require some clarification of the algorithm of actions for the future functioning of the system of local self-government, in particular district councils. There is a need to define a clear list of council powers and resources for their implementation, which in turn should be enshrined in the new version of the law on local self-government. At the same time, the functioning of mayors and local self-government resources, directing of PIT funds to district budgets, and possible provision in the State Budget for district councils of a fixed additional subsidy for district councils to fulfill the ...

Сучасний етап переходу України до відкритого демократичного суспільства, глобалізація соціально-економічних відносин висувають нові вимоги до державного та регіонального управління. Розбудова сучасної системи державного та регіонального управління зумовлює необхідність впровадження нових цінностей та принципів публічного менеджменту в діяльність владних інститутів, вимагає підвищення результативності їх функціонування та якості послуг, що надаються населенню, а також забезпечення відкритості влади й співучасті громадян в управлінні. Вирішення цих завдань потребує сучасного підходу до організації роботи органів державної влади та місцевого самоврядування і обумовлює високий рівень професіоналізму управлінської еліти. Державне та регіональне управління – дисципліна, яка спрямована на формування у студентів сучасного мислення та спеціальних знань у галузі управління на національному та регіональному рівнях; набуття умінь сучасного менеджменту та формування компетентності, необхідної для виконання функцій органів державної влади і місцевого самоврядування. The modern stage of transition of Ukraine to an open democratic society, globalization of socio-economic relations put forward new requirements for state and regional governance. The development of a modern system of state and regional management necessitates the introduction of new values and principles of public management in the activities of government institutions, requires increasing the efficiency of their functioning and the quality of services provided to the population, as well as ensuring openness of power and complicity of citizens in management. The solution of these tasks requires a modern approach to the organization of the work of state authorities and local self-government and determines the high level of professionalism of the management elite. State and regional administration - discipline aimed at creating students of contemporary thinking and specialist knowledge in management at the national and regional levels; acquiring the skills of modern management and forming the competence necessary for the performance of functions of state authorities and local self-government

UK: Розглядаються питання розвитку системи регіонального управління. Висвітлюється сутність державної регіональної політики, її найважливіші завдання та напрями, складові системи державного управління регіональним розвитком. У статті досліджуються концептуальні засади розбудови в Україні інституту регіонального управління, що відповідатиме вітчизняним традиціям врядування та європейським стандартам. EN: The current state of development of our country is complicated by the objective need for the urgent introduction of a complex of reforms in all spheres of life of Ukrainian society, in particular, state and regional governance. However, the interconnectivity of socio-economic processes at different levels, the irreversible impact of globalization trends on the social and economic spheres, which continue to be tirelessly integrated into world space, lead to the search for solving individual problems of regional development as independent ' the objects of the study are ineffective and doomed to fail in the long run. Today, the task of scientifically substantiated detection and overcoming of problems of functioning of an integrated system of regional management in its interrelation with the national system and the external environment is the dominant role. Today, the solution to the problems of regional governance is extremely important, because it covers all spheres of society's life, taking into account regional and local peculiarities. Simultaneous and accelerated implementation of political, administrative and municipal reforms in Ukraine changes the format of relations between regions with the center and introduces new requirements for state regional policy. In contemporary scientific literature on state governance, which deals with regional development, there is an understanding of fundamental changes that began with changes in the model of the world economy, and today affect the ways of stimulating the regional and local economies by state authorities. The formation of a state regional policy in Ukraine should be carried out on a new basis, involving public relations actors at the regional and local levels, including territorial communities, executive bodies, non-governmental organizations, business entities, and regional elites.

Good governance is determined by the public activities of public authorities through mechanisms of interaction with the population and the provision of quality administrative and social services. Effective public administration is the key to socio-economic development of the country and enhancing its competitiveness in the international arena, as well as a determining factor for the economic development of regions. At the same time, it is important to use a system of indicators of public administration effectiveness at the regional level, which are measured using statistical and sociological methods. The expediency of their systematic application in public administration substantiated by the author is caused by feature of the received information on expectations, values, motivation of inhabitants of the city, village of community. At the level of society, the use of sociological data is important for the development of various government programs related to the development of the social sphere, and to assess the quality of public services. According to the author, social surveys aimed at determining the level of material well-being and social mood of certain categories of citizens, provide data on their attitudes to the work of territorial departments of central government, local state administrations and local governments. And the application of an integrated approach, which allows on the basis of primary sociological data to calculate the index of public mood in the region (IPMR), allows you to track changes in the region. Thus, the regional government should need to obtain objective and accurate data on the perception of the population of the socio-economic and political situation in the region and in the country. The government must formulate a request for data on the dynamics of public opinion over a period of time.

The article focuses on the state program-targeted strategic management of regional development, which is proposed to be considered in the form of a management cycle that ensures consistent interaction of the development program, which aims at qualitative changes in the socio-economic system, and program-targeted budgeting. the object of public administration - the executive branch - to these transformations. The domestic experience of state management of regional development is considered. It is established that since the early 1990s in Ukraine, the budget process becomes the main tool for the state to implement planned functions. Given the high degree of centralization of budget and tax powers, as well as low budget security of most domestic regions, the state regional policy is mainly to equalize the levels of socio-economic development. However, as a review of research papers on regional research has shown, the policy of the center, implemented through intergovernmental transfers, does not have a significant impact on the socio-economic development of the regions of Ukraine. It is consistently revealed that with the help of such interaction a very important institutional function of the regional development program is realized, which consists not only in achieving, but also in further regular reproduction of its results. It is substantiated that tax decentralization is an essential condition for creating a platform for effective solvency of regions and local self-government, sustainable economic and social development of territorial communities, quality and efficient provision of public services to their residents. The basic provisions have been developed that the successful implementation of expenditure obligations of local budgets in the current conditions of tax decentralization requires further reform of the budget process and fiscal system, which will allow for predictability of financial resources of local governments. ; У статті приділено увагу державному програмно-цільовому стратегічному управлінню регіональним розвитком, яке запропоновано розглядати у вигляді управлінського циклу, що забезпечує послідовну взаємодію програми розвитку, метою якої є якісні перетворення у соціально-економічній системі, та програмно-цільового бюджетування, орієнтованого на адаптацію суб'єкта публічного управління – виконавчої гілки влади – до цих перетворень. Послідовно розкрито положення, що за допомогою такої взаємодії реалізується дуже важлива інституційна функція програми регіонального розвитку, що полягає не тільки в досягненні, але і в подальшому регулярному відтворенні її результатів. Обґрунтовано, що податкова децентралізація є невід'ємною умовою створення платформи для ефективного забезпечення платоспроможності регіонів і місцевого самоврядування, стійкого економічного та соціального розвитку територіальних громад, якісного та ефективного надання публічних послуг їхнім мешканцям.

Introduction. Under the influence of globalization and regionalization; the world economic development is becoming more dynamic but contradictory at the same time; creating new challenges and threats for both individual countries and entire regions. This exacerbates the urgency of forming flexible systems of security cooperation and finding solutions to regional and global security problems.Purpose. The purpose of the paper is to systematize research on regional and global security governance and a review of the balance of geopolitical forces in Europe.Methods. The research was carried out using the following methods: analysis and synthesis – to characterize the modern mainstream of theoretical intelligence in the field of regional security; comparative analysis – to compare the structures of regional security management in different parts of the world; deductions and inductions – to form a conceptual model of global governance; tabular and visual methods – for visual presentation of the material.Results. The paper considers theoretical approaches to the interpretation of regional security. It is noted that regional security governance is a set of institutions and activities at three levels: global; regional and national. A nomenclature of different types of regional security governance structures is presented; which includes a regional balance of power and ad hoc (informal) alliances; regional coherence; regional cooperative security; regional collective defense; regional collective security; pluralistic security community. It has been recognized that regional security management is provided not only by highly specialized or formal structures; but also by multi-purpose regional organizations; which initially pursued a combination of economic and political goals with growing security targets. Conceptual options for regional security governance at the global and regional levels are systematized. Based on the analysis of the mechanisms of global management; own vision of the relationship between the subjects of global governance processes is presented.Discussion. The crisis of recent decades has shown that no single group of global governance actors can act effectively to minimize global risks; which are both a challenge for business leaders and politicians in any country. That is why it is undeniable that global issues require global governance (especially in the field of security); the main goal of which should be to ensure global stability and sustainable development.

The article describes the features of the functioning of the system of regional governance from the perspective of the synergetic paradigm. Identified problems in the functioning of the system of regional governance and their possible solutions using the synergistic mechanism of functioning systems. ; В статье раскрываются особенности функционирования системы регионального управления в ракурсе синергетической парадигмы. Выявлены проблемы функционирования системы регионального управления и возможные их решения при помощи синергетического механизма функционирования систем. ; У статті розкрито особливості функціонування системи регіонального управління в ракурсі синергетичної парадигми. Виявлені проблеми функціювання системи регіонального управління та можливі їх рішення при допомозі синергетичного механізму функціонування систем.

Сучасний етап переходу України до відкритого демократичного суспільства, глобалізація соціально-економічних відносин висувають нові вимоги до державного та регіонального управління. Розбудова сучасної системи державного та регіонального управління зумовлює необхідність впровадження нових цінностей та принципів публічного менеджменту в діяльність владних інститутів, вимагає підвищення результативності їх функціонування та якості послуг, що надаються населенню, а також забезпечення відкритості влади й співучасті громадян в управлінні. Вирішення цих завдань потребує сучасного підходу до організації роботи органів державної влади та місцевого самоврядування і обумовлює високий рівень професіоналізму управлінської еліти. Державне та регіональне управління – дисципліна, яка спрямована на формування у студентів сучасного мислення та спеціальних знань у галузі управління на національному та регіональному рівнях; набуття умінь сучасного менеджменту та формування компетентності, необхідної для виконання функцій органів державної влади і місцевого самоврядування. The modern stage of transition of Ukraine to an open democratic society, globalization of socio-economic relations put forward new requirements for state and regional governance. The development of a modern system of state and regional management necessitates the introduction of new values and principles of public management in the activities of government institutions, requires increasing the efficiency of their functioning and the quality of services provided to the population, as well as ensuring openness of power and complicity of citizens in management. The solution of these tasks requires a modern approach to the organization of the work of state authorities and local self-government and determines the high level of professionalism of the management elite. State and regional administration - discipline aimed at creating students of contemporary thinking and specialist knowledge in management at the national and regional levels; acquiring the skills of modern management and forming the competence necessary for the performance of functions of state authorities and local self-government.

In order to prolong the Russian imperial tradition in a new format, at the beginning of the twentieth century. Small marginal union of the Bolsheviks instrumentally used the communist doctrine and made a coup in Pertograd. It's postulates were applied not only to the usurpation of power in Russia, but also for the annexation of neighboring states that have just proclaimed independence. Among them also was destroyed by Russian Bolsheviks the Ukrainian People's Republic. Thus, the ideology of communism in the USSR was transformed into a dogmatic doctrine, which enabled the functioning of the state under the conditions of internal support of the security forces and aggressive foreign policy. Strength Union, which formed the political core of the country was the ruling CPSU and its republican units, such as the Communist Party, considered as a whole.Throughout the century, Communist Party autocracy has caused a significant number of political, socio-economic, national and religious problems, which cast doubt on the viability of the communist doctrine as a state ideology. Being the initiator of numerous crimes, the party turned into a deep-seated bureaucraticloke state structure, which, as a result of the destructive action of the key party principle of «democratic centralism», ceased to be a voluntary union of like-minded people. She rigorously controlled all aspects of the life of a multi-ethnic and multi-religious Soviet society. In the political context, the democratic foundations of the councils of people's deputies were replaced by the leadership of the CPSU, in the economic segment, the planned market economy replaced market instruments, in the national segment there was a total russification of annexed societies; the religious segment was dominated by the ideology of atheism.At the end of the century, the synthesis of these permanent problems in the USSR gained such a «critical mass» that it was impossible to conceal. The CPSU became a key brake on the steady development of not only scientific and technological progress, but also the social development of the country as such. Caused by the party low material status of citizens in symbiosis with politic al injustice, national pressure and religious persecution turned into an «explosive mixture» which could deprive the party of its monopoly position, and therefore cause a collapse of the state, where the Russian ethnos was dominant.As a result, in 1985-1991, the Communist Party topped the «cosmetic repair» of the first economic, and later the political core of the country, calling it «perestroika». In fact, it was a partial «annex» of democratic and market methods to the autocratic and planned background of the Soviet Union. In the opinion of the Central Committee of the CPSU, «perestroika» was to distance the party from Stalin's atrocities, to renew its social status, to increase the powers of the Soviet institutions, to prevent a growing economic crisis, to resolve national and religious problems, and most importantly, to maintain its own pro-government positions. Therefore, the leadership role in the Soviet society of the CPSU remained in its place.However, the natural incompatibility of democracy and autocracy, the market and the plan naturally weakened the communist regime, led to the disintegration of the regional Communist Party cells, restored the national liberation movement and accelerated the collapse of the USSR. On the eve of its fiasco the brightest examples of intraparty decay were illustrated by the regional committees of the western regions of the Ukrainian SSR, among which the most notable was the cessation of the activities of the Communist Party organization of the Ternopil region. ; З метою пролонґування російської імперської традиції у новому форматі, на початку ХХ ст. малочисельна маргінальна спілка більшовиків інструментально використала комуністичну доктрину й здійснила державний переворот у Петрограді. Її постулати було застосовано не тільки для узурпації влади в Росії, а й для анексії сусідніх держав, щойно проголосивших незалежність. Серед них була і знищена російськими більшовиками Українська Народна Республіка. Відтак, ідеологія комунізму в СРСР трансформувалася у догматичне вчення, яке уможливлювало функціонування держави за умов внутрішньої підтримки силових структур та агресивної зовнішньої політики. Стрижневою спілкою, котра становила політичне ядро країни була осібно правляча КПРС та її республіканські підрозділи, такі як КПУ, що розглядалися як одне ціле.Упродовж століття компартійна автократія спричинила значну кількість політичних, соціально-економічних, національних та релігійних проблем, що ставили під сумнів життєздатність комуністичного учення як державної ідеології. Будучи ініціатором чисельних злочинів, партія перетворилася у глибоко одержавлену бюрократичну структуру, яка внаслідок руйнуючої дії ключового партійного принципу «демократичного централізму» перестала бути добровільною спілкою однодумців. Вона жорстко контролювала усі аспекти життя поліетнічного та різнорелігійного радянського суспільства. У політичному контексті демократичні засади рад народних депутатів було замінено на керівну роль КПРС, в економічному сегменті на зміну ринковому інструментарію прийшло планове господарювання, у національному річищі відбувалося тотальне зросійщення анексованих соціумів, у релігійному сегменті домінувала ідеологія атеїзму.Наприкінці століття синтез цих перманентних проблем в СРСР набрав такої «критичної маси», приховати яку було уже неможливо. КПРС стала ключовим гальмом поступального розвою не тільки наукового-технічного прогресу, а й соціального розвитку країни як такого. Продуковане нею низьке матеріальне становище громадян у симбіозі із їх політичним безправ'ям, національним тиском та релігійним переслідуванням перетворилися у «вибухову суміш», що могла позбавити партію її монопольного становища, а тому спричинити розпад держави, де російський етнос був домінантним.Як наслідок, у 1985–1991 рр. компартійна верхівка наважилася на «косметичний ремонт» спочатку економічного, а згодом й політичного осердя країни, назвавши його – «перебудова». Насправді це була часткова «прибудова» демократичних й ринкових методів до автократичного та планового тла Радянського Союзу. На думку союзного ЦК «перебудова» повинна була дистанціонувати партію від сталінських злодіянь, оновити її суспільний статус, контрольовано збільшити повноваження радянських інституцій, запобігти наростаючій економічній кризі, вирішити національні та релігійні проблеми, а головне – зберегти власні провладні позиції. Тому керівну роль у радянському суспільстві КПРС і надалі залишала за собою.Однак, природна несумісність демократії та автократії, ринку і плану закономірно ослабили комуністичний режим, спричинили дезінтеграцію регіональних компартійних осередків, відновили національно-визвольний рух і прискорили крах СРСР. У переддень його фіаско найбільш яскраві зразки внутрішньопартійного розпаду ілюстрували обкоми західних областей УРСР, серед яких особливо помітним було припинення діяльності компартійної організації Тернопільської області.

In order to prolong the Russian imperial tradition in a new format, at the beginning of the twentieth century. Small marginal union of the Bolsheviks instrumentally used the communist doctrine and made a coup in Pertograd. It's postulates were applied not only to the usurpation of power in Russia, but also for the annexation of neighboring states that have just proclaimed independence. Among them also was destroyed by Russian Bolsheviks the Ukrainian People's Republic. Thus, the ideology of communism in the USSR was transformed into a dogmatic doctrine, which enabled the functioning of the state under the conditions of internal support of the security forces and aggressive foreign policy. Strength Union, which formed the political core of the country was the ruling CPSU and its republican units, such as the Communist Party, considered as a whole.Throughout the century, Communist Party autocracy has caused a significant number of political, socio-economic, national and religious problems, which cast doubt on the viability of the communist doctrine as a state ideology. Being the initiator of numerous crimes, the party turned into a deep-seated bureaucraticloke state structure, which, as a result of the destructive action of the key party principle of «democratic centralism», ceased to be a voluntary union of like-minded people. She rigorously controlled all aspects of the life of a multi-ethnic and multi-religious Soviet society. In the political context, the democratic foundations of the councils of people's deputies were replaced by the leadership of the CPSU, in the economic segment, the planned market economy replaced market instruments, in the national segment there was a total russification of annexed societies; the religious segment was dominated by the ideology of atheism.At the end of the century, the synthesis of these permanent problems in the USSR gained such a «critical mass» that it was impossible to conceal. The CPSU became a key brake on the steady development of not only scientific and technological progress, but also the social development of the country as such. Caused by the party low material status of citizens in symbiosis with politic al injustice, national pressure and religious persecution turned into an «explosive mixture» which could deprive the party of its monopoly position, and therefore cause a collapse of the state, where the Russian ethnos was dominant.As a result, in 1985-1991, the Communist Party topped the «cosmetic repair» of the first economic, and later the political core of the country, calling it «perestroika». In fact, it was a partial «annex» of democratic and market methods to the autocratic and planned background of the Soviet Union. In the opinion of the Central Committee of the CPSU, «perestroika» was to distance the party from Stalin's atrocities, to renew its social status, to increase the powers of the Soviet institutions, to prevent a growing economic crisis, to resolve national and religious problems, and most importantly, to maintain its own pro-government positions. Therefore, the leadership role in the Soviet society of the CPSU remained in its place.However, the natural incompatibility of democracy and autocracy, the market and the plan naturally weakened the communist regime, led to the disintegration of the regional Communist Party cells, restored the national liberation movement and accelerated the collapse of the USSR. On the eve of its fiasco the brightest examples of intraparty decay were illustrated by the regional committees of the western regions of the Ukrainian SSR, among which the most notable was the cessation of the activities of the Communist Party organization of the Ternopil region. ; З метою пролонґування російської імперської традиції у новому форматі, на початку ХХ ст. малочисельна маргінальна спілка більшовиків інструментально використала комуністичну доктрину й здійснила державний переворот у Петрограді. Її постулати було застосовано не тільки для узурпації влади в Росії, а й для анексії сусідніх держав, щойно проголосивших незалежність. Серед них була і знищена російськими більшовиками Українська Народна Республіка. Відтак, ідеологія комунізму в СРСР трансформувалася у догматичне вчення, яке уможливлювало функціонування держави за умов внутрішньої підтримки силових структур та агресивної зовнішньої політики. Стрижневою спілкою, котра становила політичне ядро країни була осібно правляча КПРС та її республіканські підрозділи, такі як КПУ, що розглядалися як одне ціле.Упродовж століття компартійна автократія спричинила значну кількість політичних, соціально-економічних, національних та релігійних проблем, що ставили під сумнів життєздатність комуністичного учення як державної ідеології. Будучи ініціатором чисельних злочинів, партія перетворилася у глибоко одержавлену бюрократичну структуру, яка внаслідок руйнуючої дії ключового партійного принципу «демократичного централізму» перестала бути добровільною спілкою однодумців. Вона жорстко контролювала усі аспекти життя поліетнічного та різнорелігійного радянського суспільства. У політичному контексті демократичні засади рад народних депутатів було замінено на керівну роль КПРС, в економічному сегменті на зміну ринковому інструментарію прийшло планове господарювання, у національному річищі відбувалося тотальне зросійщення анексованих соціумів, у релігійному сегменті домінувала ідеологія атеїзму.Наприкінці століття синтез цих перманентних проблем в СРСР набрав такої «критичної маси», приховати яку було уже неможливо. КПРС стала ключовим гальмом поступального розвою не тільки наукового-технічного прогресу, а й соціального розвитку країни як такого. Продуковане нею низьке матеріальне становище громадян у симбіозі із їх політичним безправ'ям, національним тиском та релігійним переслідуванням перетворилися у «вибухову суміш», що могла позбавити партію її монопольного становища, а тому спричинити розпад держави, де російський етнос був домінантним.Як наслідок, у 1985–1991 рр. компартійна верхівка наважилася на «косметичний ремонт» спочатку економічного, а згодом й політичного осердя країни, назвавши його – «перебудова». Насправді це була часткова «прибудова» демократичних й ринкових методів до автократичного та планового тла Радянського Союзу. На думку союзного ЦК «перебудова» повинна була дистанціонувати партію від сталінських злодіянь, оновити її суспільний статус, контрольовано збільшити повноваження радянських інституцій, запобігти наростаючій економічній кризі, вирішити національні та релігійні проблеми, а головне – зберегти власні провладні позиції. Тому керівну роль у радянському суспільстві КПРС і надалі залишала за собою.Однак, природна несумісність демократії та автократії, ринку і плану закономірно ослабили комуністичний режим, спричинили дезінтеграцію регіональних компартійних осередків, відновили національно-визвольний рух і прискорили крах СРСР. У переддень його фіаско найбільш яскраві зразки внутрішньопартійного розпаду ілюстрували обкоми західних областей УРСР, серед яких особливо помітним було припинення діяльності компартійної організації Тернопільської області.

Within recent years the effectiveness of the innovation system in Ukraine has dropped to a critical level. Since independence began several dozen strategic directions of develop-ment of innovative sector. The government innovation system has not been seen as a key in a market economy, resulting in unbalanced innovation policy. The article examines different methodologies for assessment of innovative competitiveness of the regions analyzed exist-ing common practices of evaluation of innovative potential of countries and regions. State regional policy aimed at improving the competitiveness of the region contains the use of integrated assessments innovative potential of the region. Moreover, the main components in evaluating the innovation potential of the region are determined production conditions for innovation, human resources and investments of state and local business in innovative development. In he article it is emphasized the uncertainty of estimates of innovation com-petitiveness process; it is stressed that there is a need of development of special methodol-ogy for assessing innovative regional competitiveness based on existing methodologies and effectively implemented. ; Ефективність інноваційної системи в Україні за останні роки знизилася до критич-ного рівня. За роки незалежності було започатковано кілька десятків стратегічних на-прямків розвитку інноваційної галузі. Але жодним складом уряду інноваційна систе-ма не розглядалася в якості ключової в ринковій економіці, в результаті невиваженої інноваційної політики були деформовані механізми її реалізації, організаційні та ін-ституціональні структури інноваційної галузі, втрачено час та сприятливі умови для формування конкурентоспроможних інноваційних галузей та регіонів. У статті до-сліджуються різні методології оцінки інноваційної конкурентоспроможності регіонів, аналізуються вже існуючі у світовій практиці оцінювання інноваційного потенціалу країн, регіонів. Державна регіональна політика, спрямована на підвищення конку-рентоспроможності регіону, ...

In the article the expediency of intensification of cooperation with international and regional development banks as a fairly effective international institutions to ensure the stabilization of the public administration and to achieve a balance in the economy of Ukraine by lending, combining counseling. Revealed the weaknesses of the new system of government activities in the framework of the integration process and suggest promising directions for their intensification. ; В статье обоснована целесообразность интенсификации сотрудничества с международными региональными банками развития как достаточно результативной международной институции для обеспечения государственного управления стабилизации и достижения равновесия в экономике Украины посредством кредитования, комбинирование, консультирование. Выявлено слабые места новой системы государственных мероприятий в рамках реализации интеграционных процессов и предложены перспективные направления их интенсификации. ; В статті обґрунтовано доцільність інтенсифікації співпраці з міжнародними регіональними банками розвитку як досить результативної міжнародної інституції для забезпечення державного управління стабілізації та досягнення рівноваги в економіці України за допомогою кредитування, комбінування, консультування. Виявлено слабкі місця новітньої системи державних заходів в рамках реалізації інтеграційних процесів та запропоновано перспективні напрями їх інтенсифікації.

The factors that determine the level of complexity of the situation on the state border of the Northern regional administration in the conditions of exacerbation of the military-political situation, their ranking and parametrization have been investigated in the paper. The formation of a set of factors was carried out by analyzing the content of the main legal documents defining the procedure for assessing the situation at the state border, the research carried out, the experience of counteracting illegal activity at the state border, the semantic analysis of descriptions of models of actions of forces and means of regional management and expert evaluation. The above-mentioned allowed to improve the complex of indicators of the complexity of the situation at the state border section of the Northern regional administration in the conditions of aggravation of the military-political situation. The proposed set of indicators allows us to formulate a generalized information potential for the improvement of the scientific and methodical apparatus for determining the variant of response by the authorities of the military management of the regional administration to change the situation at the state border, depending on the predicted level of its complexity. The set of indicators and parameters is not constant, depending on the specifics of the regional management and the conditions of the tasks, it can change. ; В работе исследованы факторы, которые будут определять уровень сложности обстановки на участке государственной границы Северного регионального управления в условиях обострения военно-политической обстановки, проведено их ранжирование и параметризация. Формирование совокупности факторов осуществлено путем анализа содержания основных нормативно-правовых документов, определяющих порядок оценки обстановки на государственной границе, проведенных исследований, опыта противодействия противоправной деятельности на государственной границе, семантического анализа описаний моделей действий сил и средств регионального управления и экспертной оценки. Указанное позволило усовершенствовать комплекс показателей оценки сложности обстановки на участке государственной границы Северного регионального управлением в условиях обострения военно-политической обстановки. Предложенный комплекс показателей позволяет сформировать обобщенный информационный потенциал для совершенствования научно-методического аппарата определения варианта реагирования органами военного управления регионального управления на изменение обстановки на государственной границе в зависимости от прогнозируемого уровня его сложности. Набор показателей и параметров не является постоянным, в зависимости от специфики регионального управления и условий выполнения задач он может меняться. ; В роботі досліджено чинники, що визначатимуть рівень складності обстановки на ділянці державного кордону Північного регіонального управління в умовах загострення воєнно-політичної обстановки, проведено їх ранжування та параметризацію. Формування сукупності чинників здійснено шляхом аналізу змісту основних нормативно-правових документів, що визначають порядок оцінювання обстановки на державному кордоні, проведених досліджень, досвіду протидії протиправній діяльності на державному кордоні, семантичного аналізу описів моделей дій сил і засобів регіонального управління та експертного оцінювання. Зазначене дозволило вдосконалити комплекс показників оцінки складності обстановки на ділянці державного кордону Північного регіонального управлінням в умовах загострення воєнно-політичної обстановки. Запропонований комплекс показників дозволяє сформувати узагальнений інформаційний потенціал для удосконалення науково-методичного апарату визначення варіанту реагування органами військового управління регіонального управління на зміну обстановки на державному кордоні в залежності від прогнозованого рівня її складності. Набір показників та параметрів не є сталим, в залежності від специфіки регіонального управління та умов виконання завдань він може змінюватись.

The factors that determine the level of complexity of the situation on the state border of the Northern regional administration in the conditions of exacerbation of the military-political situation, their ranking and parametrization have been investigated in the paper. The formation of a set of factors was carried out by analyzing the content of the main legal documents defining the procedure for assessing the situation at the state border, the research carried out, the experience of counteracting illegal activity at the state border, the semantic analysis of descriptions of models of actions of forces and means of regional management and expert evaluation. The above-mentioned allowed to improve the complex of indicators of the complexity of the situation at the state border section of the Northern regional administration in the conditions of aggravation of the military-political situation. The proposed set of indicators allows us to formulate a generalized information potential for the improvement of the scientific and methodical apparatus for determining the variant of response by the authorities of the military management of the regional administration to change the situation at the state border, depending on the predicted level of its complexity. The set of indicators and parameters is not constant, depending on the specifics of the regional management and the conditions of the tasks, it can change. ; В работе исследованы факторы, которые будут определять уровень сложности обстановки на участке государственной границы Северного регионального управления в условиях обострения военно-политической обстановки, проведено их ранжирование и параметризация. Формирование совокупности факторов осуществлено путем анализа содержания основных нормативно-правовых документов, определяющих порядок оценки обстановки на государственной границе, проведенных исследований, опыта противодействия противоправной деятельности на государственной границе, семантического анализа описаний моделей действий сил и средств регионального управления и экспертной оценки. Указанное позволило усовершенствовать комплекс показателей оценки сложности обстановки на участке государственной границы Северного регионального управлением в условиях обострения военно-политической обстановки. Предложенный комплекс показателей позволяет сформировать обобщенный информационный потенциал для совершенствования научно-методического аппарата определения варианта реагирования органами военного управления регионального управления на изменение обстановки на государственной границе в зависимости от прогнозируемого уровня его сложности. Набор показателей и параметров не является постоянным, в зависимости от специфики регионального управления и условий выполнения задач он может меняться. ; В роботі досліджено чинники, що визначатимуть рівень складності обстановки на ділянці державного кордону Північного регіонального управління в умовах загострення воєнно-політичної обстановки, проведено їх ранжування та параметризацію. Формування сукупності чинників здійснено шляхом аналізу змісту основних нормативно-правових документів, що визначають порядок оцінювання обстановки на державному кордоні, проведених досліджень, досвіду протидії протиправній діяльності на державному кордоні, семантичного аналізу описів моделей дій сил і засобів регіонального управління та експертного оцінювання. Зазначене дозволило вдосконалити комплекс показників оцінки складності обстановки на ділянці державного кордону Північного регіонального управлінням в умовах загострення воєнно-політичної обстановки. Запропонований комплекс показників дозволяє сформувати узагальнений інформаційний потенціал для удосконалення науково-методичного апарату визначення варіанту реагування органами військового управління регіонального управління на зміну обстановки на державному кордоні в залежності від прогнозованого рівня її складності. Набір показників та параметрів не є сталим, в залежності від специфіки регіонального управління та умов виконання завдань він може змінюватись.

Introduction. The dilemma of «chaos» (a free choice of behavior by each subject) or development based on assessments and strategic goals, formed in account with internal and external factors that would allow keeping things organised, persists in countries that shape a new economic model. Dismantling of the old economic system, the formation of the foundations of post-industrial development in the XXI century raise the issue of strategic planning.Purpose. The study is devoted to the development of the methodological framework of strategic planning based on clarifying the relationships, goals, differences of its main components in the multilevel management system. Besides, it aims to assess the current practices of strategic planning tools in Ukraine and identify areas for improvement in the context of synergy and its security development.Methods. The methodological basis of the study is the use of systematic and comparative approaches in the analysis of the theory and practice of strategic planning at different levels of government. The following research methods were used: induction and deduction; system analysis is used to identify the components of strategic planning at different levels of management; PEST analysis is used to identify factors leading to insufficient effectiveness of this tool in a multilevel management system; institutional and comparative analysis is used to clarify goals and differences of individual components of the system of strategic planning; abstract and logical is used to identify patterns of evolution of strategic planning in the future; marketing analysis is used to clarify the content of management activities in the framework of strategy.Results. Scientific approaches to the interpretation of the essence and place of strategic planning in the management system are generalized. The author's position on clarification of the content of strategic planning, delimitation of the concepts of «strategy» (as a direction of action), «strategic planning» (as a management function) is presented. The peculiarities of the presentation of strategic planning at different levels of the management hierarchy in Ukraine are shown.The reasons for the low efficiency of strategic goals success in the course of realization of strategies and strategic plans in domestic practice are revealed. The place of strategic planning in the system of institutional mechanisms of multilevel management is specified considering its current documents in Ukraine; the goals and differences of functional load at different levels of the management hierarchy are differentiated.The empirical analysis of the practice of strategic planning allowed us to identify the main challenges that require the search for management decisions at the methodological, legal, and administrative levels. Specifically, the problem of systematization, hierarchy, and autonomy of planning documents; inconsistency of government's long-term and medium- term strategies with current financial documents (budgets); low quality of macroeconomic forecasts and disregard for international strategies, the presence of «institutional traps» have been defined.Ways to improve strategic planning at the regional and local levels have been identified, in particular in connection with the decentralization reform and increasing the power of local self-government. Attention is paid to ensuring methodologically sound and procedurally fixed interrelation of planning documents, program and financial documents, organizational and methodological support of monitoring and evaluation, as well as information feedback, application of regional and local marketing tools, etc.The conclusion is made about the expediency of considering strategic planning in the system of management mechanisms in the country as a multilevel system, increasing the level of its systematization to achieve a synergy effect, practical implementation of the highest level of strategic planning - strategizing.Discussion. In the mentioned context, the prospects for further research are the problems of coordination of strategic and financial-budget planning systems, the formation of strategic plans in a new format of administrative-territorial entities, the development of methodological and applied provisions for the implementation of strategies.