The article examines the role of cities of regional importance in the Western region of Ukraine in attracting foreign direct investment. The tendencies and contribution of cities to attracting foreign direct investment of their regions for the period 2012-2017 are analyzed. Reduced investment activity in most cities of regional importance and the unevenness of their contributions to attracting foreign direct investment in their regions with the allocation of undisputed leaders and outsiders. The cities that are the leaders of their regions by this indicator and are ahead of the global ones are identified. The increase of the part of foreign direct investment in most of the analyzed cities in the structure of their foreign economic activity is proved on the basis of the analysis of the share of foreign direct investment in the structure of foreign economic activity of cities of regional importance.
Regional media is an important segment of the socio-communicative model of the information space of Ukraine, which clearly identifies the vectors of ethnically and culturally identified journalism, works hard to preserve historical memory, national consciousness and civic activity of society. Their study is especially relevant in the period of modern socio-political changes associated with the development of democratization, decentralization and local self-government, which will make new adjustments to the typology, content and functions of local media. Currently, there is a growing scholars interest to the problems of regional journalism, but the culturological and axiological aspects of their study are still insufficiently investigated. This explains the choice of the research object, which were the regional media reviews, reflected in the memoirs and publicistics of the famous Ukrainian writer and public figure Oles Honchar. Recourse to such methods as content analysis, historical, systemic, biographical, axiological, statistical, made it possible to carry out a multifaceted interpretation of journalistic assessments by the writer of the spiritual potential of regional and district newspapers, through which to cover certain periods of Ukrainian journalism development of the twentieth century and reveal the writer's personal involvement in its history. Oles Honchar cooperation with the mass media lasted for more than sixty years. It was widely disclosed in his diary entries, epistolary and journalistic works of various genres. The writer's connections with the regional press are reproduced in chronological order, starting from the 1930s, the journalistic activity of young Oles Honchar in district and regional newspapers in Poltava and Kharkiv regions and ending with observations of an already experienced publicist and master of the word on the activities of local media during the years of independent Ukraine. An analysis of the congratulation-letters texts addressed to local newspapers and magazines offices ...
Introduction. Under the influence of globalization and regionalization; the world economic development is becoming more dynamic but contradictory at the same time; creating new challenges and threats for both individual countries and entire regions. This exacerbates the urgency of forming flexible systems of security cooperation and finding solutions to regional and global security problems.Purpose. The purpose of the paper is to systematize research on regional and global security governance and a review of the balance of geopolitical forces in Europe.Methods. The research was carried out using the following methods: analysis and synthesis – to characterize the modern mainstream of theoretical intelligence in the field of regional security; comparative analysis – to compare the structures of regional security management in different parts of the world; deductions and inductions – to form a conceptual model of global governance; tabular and visual methods – for visual presentation of the material.Results. The paper considers theoretical approaches to the interpretation of regional security. It is noted that regional security governance is a set of institutions and activities at three levels: global; regional and national. A nomenclature of different types of regional security governance structures is presented; which includes a regional balance of power and ad hoc (informal) alliances; regional coherence; regional cooperative security; regional collective defense; regional collective security; pluralistic security community. It has been recognized that regional security management is provided not only by highly specialized or formal structures; but also by multi-purpose regional organizations; which initially pursued a combination of economic and political goals with growing security targets. Conceptual options for regional security governance at the global and regional levels are systematized. Based on the analysis of the mechanisms of global management; own vision of the relationship between the subjects of global governance processes is presented.Discussion. The crisis of recent decades has shown that no single group of global governance actors can act effectively to minimize global risks; which are both a challenge for business leaders and politicians in any country. That is why it is undeniable that global issues require global governance (especially in the field of security); the main goal of which should be to ensure global stability and sustainable development.
Introduction. To ensure the comprehensive development of the country's economy, it is important to understand how the economies of its individual regions interact. Projects, programs and project portfolios are now recognized as new economic infrastructure, which ensures the implementation of the adopted territorial and national development strategies. To create this mega-infrastructure, certain conditions are required that combine political, economic and managerial components, which implies the need for a comprehensive study of the theoretical foundations of regional development projects, taking into account the peculiarities of the functioning of the Ukrainian economy.Purpose. The purpose of the study is to specify the theoretical foundations of regional development projects management.Methods. Classification, generalization, specification.Results. Problematic aspects that arise when using project management methods at the regional level are established. First, it is the transparency of what is happening. In the process of project management, achieving intermediate results should be absolutely clear to the public; it is fixed and should be known to all who are involved in this process. Secondly, it is an emphasis on team work in terms of bringing together the efforts of various specialists from different fields, which are needed and important in order to professionally and correctly carry out all the tasks for achieving the result. And, thirdly - the introduction of project management can and should provide a reduction in costs, both temporary and monetary. Thus, the implementation of the project management of regional development means greater efficiency of the functioning of regional structures at a lower cost.Originality. The article deals with the concept of the management system of regional projects and programs. The list of subsystems of the management system of regional projects and programs is specified. The basic principles of project management and regional development programs are determined. It has been established that the level of perfection of the project management procedures of most subjects of regional systems does not at the moment provide significant competitive advantages, which necessitates the transition to more adequate models of regional development. The stages of the mechanism of project management of regional development are listed. A list of actors who are active participants, initiators and beneficiaries of regional development projects in Ukraine is formed.Conclusion. The relevance of the project management in the public sector is increasing. It is advisable to create special headquarters, project offices in each region of the country, which will become a kind of development administration, will ensure implementation of the best mechanisms for creating a favorable investment climate in Ukraine.The complex nature of the economic and political challenges facing Ukraine today sets the highest level of requirements for the functioning of the state apparatus, coordination of work among all branches of government, and the joint work of the departments. For the effective realization of these tasks, it is necessary to completely modernize the system of public administration that has developed at present. One of the main directions of its improvement may be the introduction of modern, generally accepted methods of managing regional development projects.
The paper outlines the current state of the national economy's regional development. By applying the integral indicators presented in the Methods of monitoring and evaluation of implementation of the state regional policy, the author has rated the development of regions and analyzed a gap in their levels of growth. Through the use of methods for identifying depressed areas of the European Union, the level of regional erosion is determined. On that basis, the necessity of overcoming institutional asymmetries that may arise in the process of creating conditions for dynamic and well-balanced development of Ukraine's regions is pointed out. Based on the comparative analysis of foreign practice of crisis management, key approaches to its implementation are described. It is concluded that crisis management is rather searching for opportunities than expecting or forecasting destructive results and finding adaptive solutions.The article describes the essential determinants of regional crisis management, and sets both long-term and short-term goals for crisis management. A particular attention is paid to the necessity of upgrading of management tools and techniques for regional development. It is pointed out that a system of strategic planning of area development should not be based only "on the achieved results", but should take into consideration crisis initiatives of all sectors of economy and forecast built-in stabilizers that will ensure balanced development. In order to stimulate structural reforms aimed at crisis development of areas, it is necessary to use internal and external financial resources. A special emphasis is placed on the potential grant support and contributions from European structural funds.The practical significance of the research lies in the growing importance of institutional framework and organizational support of crisis management of areas, which should be based on a strategic cross-sectoral partnership.The article proves that crisis management of areas should focus on establishing an enabling environment for inclusive development through support of entrepreneurial initiatives and implementation of investment projects aimed at sustainable and innovative growth of areas; creation of employment opportunities, attraction and retention of highly qualified personnel and maintenance of areas' creative capacities.
The article deals with current challenges for regional development and their impact as causes of threats to economic security. Economic security is seen as a complex multilevel system, the formation of which occurs at various levels of economy's hierarchy: the state level, an economic sector, an industry (economic activity), a region, a business enterprise, a city, a town, a village, a local territorial community, a person. It is determined that a region's internal and external environment is the key factor of its economic security. The assessment, which was carried out, enables to establish the following characteristics: structural imbalances, a gap between regional investing priorities and determined priorities, a break in the production chain, an asymmetry in technological development of regional industries, expansion of foreign companies on the domestic market, incompatibility between the system of institutions and the aims of social and economic development of regions.The research paper describes the current challenges for regional development, such as deepening of regional differences in creating tensions in regional labour markets; intensification of migration processes; growing differences in the intensity of structural changes; reducing foreign investment; institutional and fiscal decentralization; growing problems in organizing and financing social services; deepening asymmetry in the development of cross-border infrastructure, which requires a system of protection against increasing threats to economic security.A range of methodological approaches to assessing the level of economic security is generalized. A set of quantitative and qualitative indicators is suggested for evaluating the results of security assurance activities at all levels of the hierarchy: a region, a territorial community, a business enterprise, a person.The priority areas of administrative activity designed to prevent threats to economic security are identified. Given the current challenges, these priority areas include: structural reform of the economy, an increasing backbone role of state-owned entrepreneurship, inter-regional and inter-municipal cooperation, modernization of social safety in terms of personal security, strengthening safety of entrepreneurship, reinforcement of security of local communities under conditions of political, administrative, financial, fiscal, economic and environmental decentralization.The main characteristics of each area are pointed out. Further research studies are to be undertaken to empirically examine the results of these measures and identify barriers for institutional assurance of economic security.
Based on the analysis of the official yearbooks of Japanese government structures – Ministry of Defense and Ministry of Foreign Affairs ("Whitebook of Defense", "Diplomatic Bluebook") identified main threats in the Asia-Pacific region for modern Japan. The key trends in the policy of China, North Korea and the Russian Federation are analyzed, which create tensions in relations with Japan and are reasons of destabilization in the region. Particular attention is paid to military developments and actions carried out by Japan's immediate neighbors. Key measures taken by the Japanese leadership to counter these threats are highlighted. It is determined that around Japan are concentrated states that have significant military potential in both quantitative and qualitative terms. Clear tendencies concerned further increase of military capacity and intensify the activities of armed forces of the region are observed. This makes country's leadership to look for new approaches to solve security problems. In December 2013, a national security strategy was approved. The main purpose of the strategy is to provide peace, stability and prosperity of the international community in the Asia-Pacific region from the standpoint of active pacifism. In December 2018, at conference National Security Council and Cabinet of Ministers of Japan has been approved Main National Defense Program. It defines the defense potential and required level of defense of Japan in the next ten years. Among planned measures aimed at strengthening defense capabilities includes: the increase of opportunities in such new areas as space, cyberspace and electromagnetic space; the increase in naval and air forces, the potential of air attack means, the comprehensive potential of air and missile defense, the potential of mobile deployment and other traditional types of defense; increasing the defense by making stocks of ammunition and fuel; safety of maritime transport routes and all important infrastructures; strengthening key components of defense potential by increasing human potential and the capacity of technological and industrial bases, as well as reviewing technical equipment, etc. It is stated that now it is possible to record only the main trends in the process of developing the concept of defense and identify key areas in which it can move. At the same time, the growth of the military force in Japan's national security strategy at the present stage is recorded. ; На основі аналізу офіційних щорічних звітів японських урядових структур – Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ ("Біла книга оборони", "Дипломатична синя книга") визначено основні актуальні загрози в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні для безпеки сучасної Японії. Особлива увага приділяється військовим розробкам та діям безпосередніх сусідів Японії. Проаналізовано ключові тенденції у військовій політиці Китаю, Північної Кореї та Російської Федерації, які створюють напруженість у відносинах з Японією та є причиною дестабілізації у регіоні. Виділено ключові заходи, вжиті японським керівництвом для протидії цим загрозам. Визначено, що навколо Японії зосереджені держави, що мають значний військовий потенціал як у кількісному, так і в якісному відношенні. Спостерігаються чіткі тенденції щодо подальшого збільшення військових ресурсів та активізації діяльності збройних сил регіону. Це змушує керівництво країни шукати нові підходи до вирішення проблем безпеки. У грудні 2013 року була затверджена стратегія національної безпеки. Основною метою стратегії є забезпечення миру, стабільності та процвітання міжнародного співтовариства в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні з позицій активного пацифізму. У грудні 2018 року на конференції Радою національної безпеки та Кабінетом Міністрів Японії була затверджена Головна програма національної оборони. Вона визначає військовий потенціал та необхідний рівень оборони Японії протягом наступних десяти років. До числа запланованих заходів, спрямованих на зміцнення обороноздатності, належать: збільшення можливостей у таких нових областях, як космос, кіберпростір та електромагнітний простір; збільшення військово-морських та повітряних сил, нарощування потенціалу засобів повітряної атаки, протиповітряної та протиракетної оборони, мобільного розгортання та інших традиційних видів оборони; підвищення оборони шляхом резервування запасів боєприпасів та палива; безпека маршрутів морського транспорту та всіх важливих інфраструктур; посилення ключових складових оборонного потенціалу за рахунок збільшення людського потенціалу та спроможності технологічних та промислових баз, а також перегляду технічного оснащення тощо. Констатується, що зараз можна фіксувати лише основні тенденції в процесі розробки концепції оборони і виділити ключові напрямки в яких вона може рухатись. У той же час фіксується зростання військового елементу в стратегії національної безпеки Японії на сучасному етапі.
Nowadays the most widespread tool of government is strategic planning, which is used by most developed countries. Most of Ukrainian regions use the social-economic strategies of the development. Previous researches showed that using of Balanced Scorecard helps to implement regional's strategies. The region is considered as a dynamic system, all the main components of which are constantly changing. So the system dynamic models should help to track the impact of management on the state of the region. Analysis of recent research showed that using existing models with the Balanced Scorecard is impossible because of model's redundancy. That is why there is a need to construct the regional system-dynamic model that can be used with Balanced Scorecard of region. The purpose of article is the development of mental model needed to build regional system-dynamic model. The methodology of system dynamics includes qualitative and quantitative phases. The qualitative stage defines and describes the relationships between regional subsystems. The quantitative stage conducts the simulation and verification of model. So the development of system-dynamic model is impossible without creating a mental model that represents the existing knowledge on the structure and communications of subsystems. The fig.1 of the article describes the established mental model. A complex systems are built by elements, that interact each other through a feedback loops. The fig.2 of the article describes the feedback loops. The combination of positive and negative feedbacks determines the behavior of the system as a whole. As it seen on fig.2 the most of feedbacks are balancing loops, this indicates the non-linearity of complex system. The non-linearity of complex systems is not only because of mathematical models containing nonlinear equation or inequality, but the changes in the system, that is not sequential from one state to another. The obtained knowledge is needed for computer simulation.
In the article, the author substantiates the question of the formation of a regional humanitarian (elite) university. It is based on the second chapter of his monograph "PsychologicalSubstantiation of the Reform of the Higher School of Ukraine that Democratically Reforms" prepared by him (Theory of Social Optimization of the Transformation of the Higher School, Integrated into Science, in the Aspects of the Methodology of Social Pedology). The general principles of such a university are determined by characterizing the national elite. The author emphasizes that the form of training for national and humanitarian (elite) higher education is conditioned by the need to form a reserve for the preparation of a pro-Ukrainian democratic, oriented elite. Prom in his decision is based on a theoretical interpretation of the category of general psychology of consciousness by a domestic psychologist M.Ya. Grove and teacher H. Ekeblad. Involves the theoretical legacy of another domestic psychologist GI Chelpanova This category becomes the basis for determining the subject of research, already mentioned elite. The elite is a carrier of the category of consciousness, the engine of social progress. Category of consciousness in social psychology is modified in the category of social consciousness. he regional university has humanitarian and branch components. His graduates acquire a broad humanitarian education and branch training. In Ukraine, such universities should be formed in each of the regions. The regions will be determined after the liberation of the annexed Crimea and the occupied part of the Donbas. Since regional elite universities have already been identified in almost all regions, it remains to be done in Polissia. Taking into account the significance in the region of agriculture and the long-standing educational and scientific traditions connected with the gymnasium of higher sciences, later lyceums and the Institute of History and Philology, which were the educational centers of the Left Bank of Ukraine, such a university should appear on the basis of the current state name of Mykola Gogol. The author substantiates this by the presence of a beautiful campus of this high school and one of the oldest and richest libraries. He also emphasizes that the branch of such a university should be a unit of the Kiev University of bio resources and Environmental Ecology. ; У пропонованій статті автор обґрунтовує питання про формування регіонального гуманітарного (елітного) університету. За основу ним береться другий розділ підготовленої ним монографії "Психологічне обґрунтування реформування вищої школи України, що демократично реформується (Теорія соціальної оптимізації трансформування вищої школи, інтегрованої в науку, в аспекті методології соціальної педології)". Загальні принципи такого університету визначені при характеристиці національного елітного. Автор наголошує, що формування національного й гуманітарних (елітних) вишів зумовлюється потребою у сформуванні резерву підготовки проукраїнського демократичного орієнтованого елітника. Спроба у своєму вирішенні опирається на теоретичне витлумачення категорії загальної психології свідомості вітчизняним психологом М. Я. Гротом та педагогом Х. Екебладом. Залучається теоретичний спадок іншого вітчизняного психолога Г. І. Челпанова. Ця категорія стає базою для визначення предмета дослідження, уже згаданого елітника. Елітник – це носій категорії свідомості, рушій соціального прогресу. Категорія свідомості у соціальній психології модифікується у категорію соціальної свідомості. У регіональному університеті наявні гуманітарна та галузева складові. Випускники його набувають широку гуманітарну освіту і галузеву підготовку. В Україні мають бути сформовані такі університети у кожному з регіонів. Регіони будуть визначені після визволення анексованого Криму та окупованої частини Донбасу. Оскільки майже в усіх регіонах фактично уже визначені регіональні елітні університети, то залишається це зробити у Поліссі. Зважаючи на значущмість у регіоні сільського господарства й давні освітні й наукові традиції, пов'язані з Гімназією вищих наук, пізніше ліцеїв та Історико-філологічного інституту, щобули освітніми центрами Лівобережної України, такий університет має постати на основі нинішнього державного імені Миколи Гоголя. Автор це обґрунтовуєнаявністю прекрасного студентського містечка цього вишу та однією з найстаріших і найбагатших бібліотек. Він наголошує й на тому, що галузеву складову такого університету має скласти підрозділ Київського університету біоресурсів та екології середовища.
The article is devoted to the overview of the main features of contemporary anti-Americanism with the special focus on its regional dimensions. This issue has theoretical and practical value: it is important for better understanding of the current developments in the sphere of international relations and world's attitudes towards American foreign policy. Comparatively to foreign researches – in Ukrainian political and historical studies anti-Americanism is not a popular issue. The research methodology within proposed article is mainly based on a comparative analysis. It is found that each country has its own specifics of the perception of the United States, which depends on history, relationship with the USA, traditions of political culture etc. There are also identified mutual features for the negative sentiments towards the USA in the different regions of the world. It is concluded that contemporary anti-Americanism can be qualified as a comprehensive (is interpreted by different scholars as ideology, philosophy, attitudes, tendency, outlook, etc.), a large-scale (covers all social levels, wide-spread due to mass-media), a universal (is present in rhetoric of right and left political forces), a global (can be found all over the globe, both among American allies as well as opponents), a wave-shaped (periods of rise and fall of the negative attitudes towards the USA are clearly determined by world public opinion polls), and a manipulative (is used by politicians and business to attract attention of the public, to explain fails in foreign or domestic policy, to mobilize voters, to advertize goods) phenomenon.
UK: Розглядаються питання розвитку системи регіонального управління. Висвітлюється сутність державної регіональної політики, її найважливіші завдання та напрями, складові системи державного управління регіональним розвитком. У статті досліджуються концептуальні засади розбудови в Україні інституту регіонального управління, що відповідатиме вітчизняним традиціям врядування та європейським стандартам. EN: The current state of development of our country is complicated by the objective need for the urgent introduction of a complex of reforms in all spheres of life of Ukrainian society, in particular, state and regional governance. However, the interconnectivity of socio-economic processes at different levels, the irreversible impact of globalization trends on the social and economic spheres, which continue to be tirelessly integrated into world space, lead to the search for solving individual problems of regional development as independent ' the objects of the study are ineffective and doomed to fail in the long run. Today, the task of scientifically substantiated detection and overcoming of problems of functioning of an integrated system of regional management in its interrelation with the national system and the external environment is the dominant role. Today, the solution to the problems of regional governance is extremely important, because it covers all spheres of society's life, taking into account regional and local peculiarities. Simultaneous and accelerated implementation of political, administrative and municipal reforms in Ukraine changes the format of relations between regions with the center and introduces new requirements for state regional policy. In contemporary scientific literature on state governance, which deals with regional development, there is an understanding of fundamental changes that began with changes in the model of the world economy, and today affect the ways of stimulating the regional and local economies by state authorities. The formation of a state regional policy in Ukraine should be carried out on a new basis, involving public relations actors at the regional and local levels, including territorial communities, executive bodies, non-governmental organizations, business entities, and regional elites.
Regional media is an important segment of the socio-communicative model of the information space of Ukraine, which clearly identifies the vectors of ethnically and culturally identified journalism, works hard to preserve historical memory, national consciousness and civic activity of society. Their study is especially relevant in the period of modern socio-political changes associated with the development of democratization, decentralization and local self-government, which will make new adjustments to the typology, content and functions of local media.Currently, there is a growing scholars interest to the problems of regional journalism, but the culturological and axiological aspects of their study are still insufficiently investigated. This explains the choice of the research object, which were the regional media reviews, reflected in the memoirs and publicistics of the famous Ukrainian writer and public figure Oles Honchar. Recourse to such methods as content analysis, historical, systemic, biographical, axiological, statistical, made it possible to carry out a multifaceted interpretation of journalistic assessments by the writer of the spiritual potential of regional and district newspapers, through which to cover certain periods of Ukrainian journalism development of the twentieth century and reveal the writer's personal involvement in its history.Oles Honchar cooperation with the mass media lasted for more than sixty years. It was widely disclosed in his diary entries, epistolary and journalistic works of various genres. The writer's connections with the regional press are reproduced in chronological order, starting from the 1930s, the journalistic activity of young Oles Honchar in district and regional newspapers in Poltava and Kharkiv regions and ending with observations of an already experienced publicist and master of the word on the activities of local media during the years of independent Ukraine.An analysis of the congratulation-letters texts addressed to local newspapers and magazines offices indicates the broad geography of the writer's connections with the print media, reveals his vision of this type of publications concept, based on democratic and humanistic principles. Welcoming the appearance of new literary and artistic publications in the East and West of Ukraine and in the Crimea at the beginning of 90's, Oles Honchar focused his attention on their role in uniting the community around the pressing problems: preservation of historical memory and ethnic culture, functioning of Ukrainian language and respect for literary classics. ; Крайові ЗМІ є важливим сегментом соціокомунікативної моделі інформаційного простору України, що увиразнює вектори розвитку етнічно й культурно ідентифікованої журналістики, потужно працює на збереження історичної пам'яті, формування національної свідомості й громадянської активності соціуму. Вивчення їх є особливо актуальним у період сучасних суспільно-політичних змін, пов'язаних з розвитком процесів демократизації, децентралізації та місцевого самоврядування, які внесуть нові корективи в типологію, зміст і функції місцевих медій.Нині відзначається зростання інтересу науковців до проблем крайової журналістики, проте культурологічний та аксіологічний аспекти ще недостатньо досліджені. Цим пояснюється вибір об'єкта розвідки, яким стали відгуки про діяльність крайових ЗМІ, відображені в мемуаристиці та публіцистиці відомого українського письменника й громадського діяча Олеся Гончара. Звернення до таких методів, як контент-аналіз, історичний, системний, біографічний, аксіологічний, статистичний, дало змогу здійснити багатоаспектну інтерпретацію публіцистичних оцінок письменником духовного потенціалу обласних та районних газет, висвітлити окремі періоди розвитку української журналістики ХХ ст. і розкрити особисту причетність письменника до її історії.Співпраця Олеся Гончара із засобами масової інформації тривала понад шістдесят років. Вона досить широко розкривалась у його щоденникових записах, епістолярії та публіцистичних творах різних жанрів. У хронологічній послідовності відтворено зв'язки письменника з крайовою пресою, починаючи з 30-х років, журналістську діяльність юного Олеся Гончара в районній і обласній газетах на Полтавщині та Харківщині й закінчуючи спостереженнями уже досвідченого публіциста й майстра слова над діяльністю місцевих ЗМІ в роки незалежної України.Аналіз текстів листів-привітань, спрямованих до місцевих редакцій газет і журналів, указує на широку географію зв'язків письменника з друкованими ЗМІ, розкриває його бачення концепції діяльності видань цього типу, що ґрунтується на демократичних та гуманістичних засадах. Вітаючи появу на поч. 90-х рр. нових літературно-мистецьких видань на Сході і Заході України та в Криму, Олесь Гончар зосереджує увагу на їх ролі в об'єднанні спільноти навколо насущних проблем: збереження історичної пам'яті й етнічної культури, функціонування української мови й шанобливого ставлення до літературної класики.
Regional media is an important segment of the socio-communicative model of the information space of Ukraine, which clearly identifies the vectors of ethnically and culturally identified journalism, works hard to preserve historical memory, national consciousness and civic activity of society. Their study is especially relevant in the period of modern socio-political changes associated with the development of democratization, decentralization and local self-government, which will make new adjustments to the typology, content and functions of local media.Currently, there is a growing scholars interest to the problems of regional journalism, but the culturological and axiological aspects of their study are still insufficiently investigated. This explains the choice of the research object, which were the regional media reviews, reflected in the memoirs and publicistics of the famous Ukrainian writer and public figure Oles Honchar. Recourse to such methods as content analysis, historical, systemic, biographical, axiological, statistical, made it possible to carry out a multifaceted interpretation of journalistic assessments by the writer of the spiritual potential of regional and district newspapers, through which to cover certain periods of Ukrainian journalism development of the twentieth century and reveal the writer's personal involvement in its history.Oles Honchar cooperation with the mass media lasted for more than sixty years. It was widely disclosed in his diary entries, epistolary and journalistic works of various genres. The writer's connections with the regional press are reproduced in chronological order, starting from the 1930s, the journalistic activity of young Oles Honchar in district and regional newspapers in Poltava and Kharkiv regions and ending with observations of an already experienced publicist and master of the word on the activities of local media during the years of independent Ukraine.An analysis of the congratulation-letters texts addressed to local newspapers and magazines offices indicates the broad geography of the writer's connections with the print media, reveals his vision of this type of publications concept, based on democratic and humanistic principles. Welcoming the appearance of new literary and artistic publications in the East and West of Ukraine and in the Crimea at the beginning of 90's, Oles Honchar focused his attention on their role in uniting the community around the pressing problems: preservation of historical memory and ethnic culture, functioning of Ukrainian language and respect for literary classics. ; Крайові ЗМІ є важливим сегментом соціокомунікативної моделі інформаційного простору України, що увиразнює вектори розвитку етнічно й культурно ідентифікованої журналістики, потужно працює на збереження історичної пам'яті, формування національної свідомості й громадянської активності соціуму. Вивчення їх є особливо актуальним у період сучасних суспільно-політичних змін, пов'язаних з розвитком процесів демократизації, децентралізації та місцевого самоврядування, які внесуть нові корективи в типологію, зміст і функції місцевих медій.Нині відзначається зростання інтересу науковців до проблем крайової журналістики, проте культурологічний та аксіологічний аспекти ще недостатньо досліджені. Цим пояснюється вибір об'єкта розвідки, яким стали відгуки про діяльність крайових ЗМІ, відображені в мемуаристиці та публіцистиці відомого українського письменника й громадського діяча Олеся Гончара. Звернення до таких методів, як контент-аналіз, історичний, системний, біографічний, аксіологічний, статистичний, дало змогу здійснити багатоаспектну інтерпретацію публіцистичних оцінок письменником духовного потенціалу обласних та районних газет, висвітлити окремі періоди розвитку української журналістики ХХ ст. і розкрити особисту причетність письменника до її історії.Співпраця Олеся Гончара із засобами масової інформації тривала понад шістдесят років. Вона досить широко розкривалась у його щоденникових записах, епістолярії та публіцистичних творах різних жанрів. У хронологічній послідовності відтворено зв'язки письменника з крайовою пресою, починаючи з 30-х років, журналістську діяльність юного Олеся Гончара в районній і обласній газетах на Полтавщині та Харківщині й закінчуючи спостереженнями уже досвідченого публіциста й майстра слова над діяльністю місцевих ЗМІ в роки незалежної України.Аналіз текстів листів-привітань, спрямованих до місцевих редакцій газет і журналів, указує на широку географію зв'язків письменника з друкованими ЗМІ, розкриває його бачення концепції діяльності видань цього типу, що ґрунтується на демократичних та гуманістичних засадах. Вітаючи появу на поч. 90-х рр. нових літературно-мистецьких видань на Сході і Заході України та в Криму, Олесь Гончар зосереджує увагу на їх ролі в об'єднанні спільноти навколо насущних проблем: збереження історичної пам'яті й етнічної культури, функціонування української мови й шанобливого ставлення до літературної класики.
Regional media is an important segment of the socio-communicative model of the information space of Ukraine, which clearly identifies the vectors of ethnically and culturally identified journalism, works hard to preserve historical memory, national consciousness and civic activity of society. Their study is especially relevant in the period of modern socio-political changes associated with the development of democratization, decentralization and local self-government, which will make new adjustments to the typology, content and functions of local media.Currently, there is a growing scholars interest to the problems of regional journalism, but the culturological and axiological aspects of their study are still insufficiently investigated. This explains the choice of the research object, which were the regional media reviews, reflected in the memoirs and publicistics of the famous Ukrainian writer and public figure Oles Honchar. Recourse to such methods as content analysis, historical, systemic, biographical, axiological, statistical, made it possible to carry out a multifaceted interpretation of journalistic assessments by the writer of the spiritual potential of regional and district newspapers, through which to cover certain periods of Ukrainian journalism development of the twentieth century and reveal the writer's personal involvement in its history.Oles Honchar cooperation with the mass media lasted for more than sixty years. It was widely disclosed in his diary entries, epistolary and journalistic works of various genres. The writer's connections with the regional press are reproduced in chronological order, starting from the 1930s, the journalistic activity of young Oles Honchar in district and regional newspapers in Poltava and Kharkiv regions and ending with observations of an already experienced publicist and master of the word on the activities of local media during the years of independent Ukraine.An analysis of the congratulation-letters texts addressed to local newspapers and magazines offices indicates the broad geography of the writer's connections with the print media, reveals his vision of this type of publications concept, based on democratic and humanistic principles. Welcoming the appearance of new literary and artistic publications in the East and West of Ukraine and in the Crimea at the beginning of 90's, Oles Honchar focused his attention on their role in uniting the community around the pressing problems: preservation of historical memory and ethnic culture, functioning of Ukrainian language and respect for literary classics. ; Крайові ЗМІ є важливим сегментом соціокомунікативної моделі інформаційного простору України, що увиразнює вектори розвитку етнічно й культурно ідентифікованої журналістики, потужно працює на збереження історичної пам'яті, формування національної свідомості й громадянської активності соціуму. Вивчення їх є особливо актуальним у період сучасних суспільно-політичних змін, пов'язаних з розвитком процесів демократизації, децентралізації та місцевого самоврядування, які внесуть нові корективи в типологію, зміст і функції місцевих медій.Нині відзначається зростання інтересу науковців до проблем крайової журналістики, проте культурологічний та аксіологічний аспекти ще недостатньо досліджені. Цим пояснюється вибір об'єкта розвідки, яким стали відгуки про діяльність крайових ЗМІ, відображені в мемуаристиці та публіцистиці відомого українського письменника й громадського діяча Олеся Гончара. Звернення до таких методів, як контент-аналіз, історичний, системний, біографічний, аксіологічний, статистичний, дало змогу здійснити багатоаспектну інтерпретацію публіцистичних оцінок письменником духовного потенціалу обласних та районних газет, висвітлити окремі періоди розвитку української журналістики ХХ ст. і розкрити особисту причетність письменника до її історії.Співпраця Олеся Гончара із засобами масової інформації тривала понад шістдесят років. Вона досить широко розкривалась у його щоденникових записах, епістолярії та публіцистичних творах різних жанрів. У хронологічній послідовності відтворено зв'язки письменника з крайовою пресою, починаючи з 30-х років, журналістську діяльність юного Олеся Гончара в районній і обласній газетах на Полтавщині та Харківщині й закінчуючи спостереженнями уже досвідченого публіциста й майстра слова над діяльністю місцевих ЗМІ в роки незалежної України.Аналіз текстів листів-привітань, спрямованих до місцевих редакцій газет і журналів, указує на широку географію зв'язків письменника з друкованими ЗМІ, розкриває його бачення концепції діяльності видань цього типу, що ґрунтується на демократичних та гуманістичних засадах. Вітаючи появу на поч. 90-х рр. нових літературно-мистецьких видань на Сході і Заході України та в Криму, Олесь Гончар зосереджує увагу на їх ролі в об'єднанні спільноти навколо насущних проблем: збереження історичної пам'яті й етнічної культури, функціонування української мови й шанобливого ставлення до літературної класики.
