Suchergebnisse

Based on analysis of condition of different confessions, the religious situation in occupied Donbass is researched. It turns out that religious policy in self-proclaimed republics is heading towards, on one side, to consolidation of Orthodox Church of Moscow Patriarchate, but on the other side, to crowding outof other religions from occupied territories. Through the help of Orthodox Church of Moscow Patriarchate the idea of the so-called "Russian World" is implemented among different categories of population. Russian Ortho- dox Church was involved into Donbass conflict and its head, Patriarch Cyril. By hiding Russian aggression in Ukraine, he is trying to picture it as "civil conflict". Pro-Russian positionas to the Donbas developments is also taken by a part of bishops of Ukrainian Orthodox Church clergy. It reinforced negative attitude of Ukrainian population and lead to acceleration of the transition of religious communities under the author- ity of the Kyiv Patriarchate. Attempts of the orthodox religious communities to change their inferiority are related to the reinforcement of their Pro-Ukrainian positions. It is stated that in occupied Donbass territo- ries, Ukrainian Orthodox Church and Ukrainian Greek Catholic Church turned out to be in a complicated situation. Ukrainian Greek Catholic Church, Protestant religious organizations. Considering a difficult state of faithful Catholics in the breakaway republic, Vatican, the Pope provides them material aid and spiritual support. Since the policy of «DNR» and «LNR» is aimed at complete eradication of "sects" of Donbas, the actions of the occupation authorities significantly affected Protestant believers. Due to organizational frag- mentation,in occupied territories of Donbassfaithful Muslimsfailed to develop a common political position. The article states that harassment and persecution of various religious organizations, clergymen, leaving their followers to safe areas in the occupied territories of Donbass greatly diminished religious network, the number of communities, churches occupancy. The normalization of religious and church life in the region is inextricably linked with the cessation of armed conflict and its de-occupation. ; На основі аналізу становища різних конфесій досліджується релігійна ситуація на окупованих територіях Донбасу. Показується, що релігійна політика в самопроголошених республіках спрямована на утвердження православ'я Московського патріархату, утиски і переслідування інших релігій, які перебувають на проукраїнських позиціях, витіснення їх з контрольованих сепаратистами територій. Нормалізація релігійно-церковного життя в цьому регіоні пов'язується з припиненням військового конфлікту і деокупацією захоплених територій на сході України.

Introduction. The analysis of new religious movements (NRMs), identification of the defects in the religious typology and classification of native faith as "neo-religion" are conducted by the author. The research shows the diversity of the followers purposes' of traditional and new religious movements and their ideological systems (national – international), reveals the opposites of these religions in terms of the world and God/Gods (natural – artificial; mythological – historical, polytheism – monotheism, immanence – transcendence), etc., which enabled the author to find out the criteria for religious classifications. Purpose. The purpose of the article is to clear up the basic principles of theology, ideals, and ideologies of New Age and native faith of the Slavs, to determine their fundamental opposition. It's logically motivated the fallacy of classification the native faith to "neo-paganism" as a segment of NRMs. Results. It is concluded that native faith was and still is a traditional autochthonous natural religion of the Ukrainians, which has long existed in hidden forms in parallel with the official Christianity. Only in a democratic society it has been given the possibility of its revival as officially recognized ethno-religious (national) confession. On the example of the creation of NRM, the author states the use of the methods of manipulation with human consciousness that have the features of "religious weapons" as one of the tools of information war. Originality and conclusion. There is an urgent need for state's awareness of the fact of total world informational war to create its own self-protective philosophy of antiglobalism. So in this philosophy a significant importance will be given to scientific developments of native faith and ideology of national self-preservation to prevent the foreign intervention in autochthonous spiritual culture.

Уперше текст есе було опубліковано у виданні: C. Langlois. Politique et religion // Histoire de la France religieuse / ред. J. Le Goff , R. Rémond, т. 3: Du Roi Très Chrétien à la laïcité républicaine / ред. P. Joutard. Paris 1991, с. 108-143. Українською мовою есе публікується за згодою Автора, з коментарем д. і. н. Вадима Ададурова. ; Есе характеризує взаємодію між політичним і релігійним рівнями суспільної активности у Франції в період між укладенням у 1801 р. конкордату й ухваленням у 1901-1904 рр. законів про відокремлення Церкви від держави. Оповідь зосереджується на трьох головних точках взаємодії політики і релігії, якими було ставлення до Римського престолу, до спадщини Французької революції та до освіти. ; The author elucidates the interaction between political and religious social activism in France during the period between the signing of the Concordat (1801) and the adoption of laws on governing the separation of church and state (1901-1904). Three main points of intersection between politics and religion are identified as attitudes to: (i) the Holy See; (ii) the legacy of the French Revolution; and (iii) education.

The article is devoted to one of the most urgent problems of modern religious studies – the problem of mutual influence of religion and globalization processes. It is noted that the term "globalization" itself is not completely open in terms of methodology. The article substantiates the position on the interrelation of religious and globalization processes with their main aspects – axiological and ethical. We can talk about the distribution of non-traditional religions on global and local. Local are those whose impacts are spread in one or two regions, do not go beyond the country. As to the effects of globalization on such religious entities, they are minimal. In addition, such educations are, to a greater degree, totalitarian entities that are subject to a charismatic leader, they are isolated from society and, thus, from globalization. Unlike local, global non-traditional religions are a "product" of globalization processes. But, if in the economic, socio-cultural spheres globalization is unification, it is the destruction of borders and divisions, and then religious globalization includes a diversity of religious nature. Undeniably non-traditional religions, both local and global, are serious rivals for traditional religions and cause a negative reaction from the latter. The influence of economic, cultural, informational and religious globalization on a person is analyzed; special attention is paid to the emergence and spread of non-traditional religious movements and currents that may lead to the emergence of a "one-dimensional person". There is also a link between globalization with religious fundamentalism and its extreme manifestations – terrorism. ; Статья посвящена одной из актуальных проблем современного религиоведения – проблеме взаимовлияния религии и глобализационных процессов. Отмечается, что сам термин "глобализация" не является окончательно раскрытым с точки зрения методологии. Обосновывается положение о взаимосвязанности религиозных и глобализационных процессов с их главными аспектами – аксиологических и этическим. Анализируются влияния экономической, культурной, информационной и религиозной глобализации на человека, особое внимание уделяется возникновению и распространению нетрадиционных религиозных движений и течений, которые могут привести к возникновению "одномерного человека". Также прослеживается связь глобализации с религиозным фундаментализмом и его крайним проявлением – терроризмом. ; Стаття присвячена одній з найактуальніших проблем сучасного релігієзнавства – проблемі взаємовпливів релігії й глобалізаційних процесів. Наголошується, що сам термін "глобалізація" не є остаточно розкритим з точки зору методології. Обґрунтовується положення щодо взаємопов'язаності релігійних і глобалізаційних процесів з їх головними аспектами – аксіологічним і етичним. Аналізуються впливи економічної, культурної, інформаційної та релігійної глобалізації на людину, особлива увага приділяється виникненню та поширенню нетрадиційних релігійних рухів і течій, що можуть призвести до виникнення "одномірної людини". Також прослідковується зв'язок глобалізації з релігійним фундаменталізмом та його крайніми проявами – тероризмом.

This article deals with the influence of church and the religious consciousness on the politics and political consciousness under the condition of developing of the Ukrainian state. The intensions of the political and religious process grow higher and their cooperation improved. The paper cover the problem of investigations of the religion and church in modern Ukrainian politology. Fallaciousness of idea, formed in society, that religion and church are out of policy was described. It was marked that a church comes forward as the active participant of political process in modern society and, executing the main functions, forced to enter with the institutes of society in political relations. Keywords: religion, church, religious consciousness, political consciousness. ; Досліджено вплив церкви і релігійної свідомості на політику й політичну свідомість в умовах розбудови української державності, коли інтенсивність політичних та релігійних процесів значно прискорилась і їх взаємодія посилюється. Висвітлено також проблему дослідження релігії та церкви в сучасній українській політології. Обґрунтовано хибність думки, сформованої у суспільстві, що релігія й церква перебувають поза політикою. Зазначено, що церква виступає активним учасником політичного процесу в сучасному суспільстві і, виконуючи свої головні функції, змушена вступати з інститутами суспільства в політичні відносини. Ключові слова: релігія, церква, релігійна свідомість, політична свідомість.

The article is devoted to the problem of determining the principles of sociological reflection of secularization as a prerequisite for the formation of bourgeois society. Author concluded that the traditional ways of seeing the world in terms of secularization were replaced profane and scientific outlook. For this reason, it can be argued that spirituality and divinity no longer perceived as constantly present in the environment, and their attributes are shifting to social movements, leading to the replacement of interpersonal relations man with Supreme mediating force communities. Given the secularized social, people considering themselves religious, religious assess the impact on their lives as less important compared to past eras. Thus, social life is more and more exposed reducing the influence of religion and churches as secular beliefs and secularism in outlook continuously enhanced Western suspilstv.Z other hand, describes the process of secularization out institutional churches outside those areas that were controlled by them or under their influence. It first appeared in the separation of church and state, and the expropriation of church property and territories in the 18th century. As a result, churches and religious institutions have lost their wealth, prestige and influence in society. The decrease their political and social influence, even in our present century, is quite obvious. ; Статтю присвячено проблемі визначення засад соціологічної рефлексії секуляризації як передумови формування буржуазного соціуму. Авторкою зроблено висновок про те, що традиційні способи бачення світу за умов секуляризації були замінені профанним і науковим світоглядом. З цієї причини можна стверджувати, що духовність і божественність більше не сприймаються як постійно присутні в навколишньому середовищі, а їх атрибути зміщуються на соціальні утворення, що призводить до заміни інтерперсональних відносин людини із Вищою силою громадо­опосередковуючими. За умов секуляризованої соціальності люди, вважаючи себе релігійними, оцінюють релігійний вплив на їхнє життя як менш важливий в порівнянні з минулими епохами. Отже, соціальне життя все більше й більше зазнає зниження впливу релігії та церкви, оскільки світські переконання і світськість постійно посилюються у світогляді західних cуспільств. З іншого боку, процес секуляризації характеризує вихід інституційних церков за межі тих сфер, які були контрольовані ними або перебували під їх впливом. Це вперше виявилося в відокремленні церкви від держави, і в експропріації церковних цінностей і територій в ХVІІІ столітті. У результаті церкви і релігійні інститути втратили своє багатство, престиж і вплив у суспільстві. Зменшення їх політичного і соціального впливу, навіть у нашому нинішньому столітті, є цілком очевидними. ; Статтю присвячено проблемі визначення засад соціологічної рефлексії секуляризації як передумови формування буржуазного соціуму. Авторкою зроблено висновок про те, що традиційні способи бачення світу за умов секуляризації були замінені профанним і науковим світоглядом. З цієї причини можна стверджувати, що духовність і божественність більше не сприймаються як постійно присутні в навколишньому середовищі, а їх атрибути зміщуються на соціальні утворення, що призводить до заміни інтерперсональних відносин людини із Вищою силою громадо­опосередковуючими. За умов секуляризованої соціальності люди, вважаючи себе релігійними, оцінюють релігійний вплив на їхнє життя як менш важливий в порівнянні з минулими епохами. Отже, соціальне життя все більше й більше зазнає зниження впливу релігії та церкви, оскільки світські переконання і світськість постійно посилюються у світогляді західних cуспільств. З іншого боку, процес секуляризації характеризує вихід інституційних церков за межі тих сфер, які були контрольовані ними або перебували під їх впливом. Це вперше виявилося в відокремленні церкви від держави, і в експропріації церковних цінностей і територій в ХVІІІ столітті. У результаті церкви і релігійні інститути втратили своє багатство, престиж і вплив у суспільстві. Зменшення їх політичного і соціального впливу, навіть у нашому нинішньому столітті, є цілком очевидними.

Methodological problems of study of interpolay of religious components and certain social processes, social identities and orientations of citizens in contemporary Ukrainian society are considered in the paper. Peculiarities of the notion "religious discourse" and possibilities of its usage for conducting empirical researches are analyzed. Religious discourse is considered as an analytical construct being a part of discourse theory and conceptualization of the idea of construction of social reality through distinguishing a system of signs that have meanings of "religious" and "sacred". Approaches towards definition of the concept of "religious descourse" and corresponding constitutional characteristics of this phenomenon are analyzed. Also ability of religious discourses to offer certain forms of identity, corresponding practices and to influence social and political orientations of citizens in modern Ukraine is studied in the paper ; В статье рассматриваются методологические проблемы исследования взаимодействия между религиозными компонентами и определенными общественными процессами, социальными идентичностями и ориентациями граждан в современном украинском обществе. В частности, анализируются особенности понятия «религиозный дискурс» и возможности его использования для проведения эмпирических исследований. Религиозный дискурс рассматривается как аналитический конструкт, являющийся частью дискурсивной теории и концептуализацией идеи конструирования социальной реальности, путем выделения системы знаков, которые наделяются значениями «сакрального» и «религиозного». Анализируются подходы к определению концепта «религиозный дискурс» и соответствующие конституирующие характеристики данного феномена. Также акцентируется внимание на способности религиозных дискурсов предлагать определенные формы идентичности, соответствующие им практики и влиять на социально-политические ориентации граждан в современной Украине ; У статті розглянуті загальні методологічні проблеми дослідження взаємодії між релігійними компонентами та певними суспільними процесами, соціальними ідентичностями та орієнтаціями громадян у сучасному українському суспільстві. Зокрема, проаналізовані методологічні особливості поняття «релігійний дискурс» та можливості його використання для емпіричного дослідження. Релігійний дискурс розглядається як аналітичний конструкт, що є частиною дискурсивної теорії та концептуалізацією ідеї конструювання соціальної реальності за допомогою вилучення системи знаків, яким надаються значення «сакрального» та «релігійного». Аналізуються підходи до визначення концепту «релігійний дискурс» та відповідні конституюючи характеристики цього феномену, акцентується увага на здатності релігійних дискурсів пропонувати певні форми ідентичності та відповідні до них практики і впливати на соціальнополітичні орієнтації громадян у сучасній Україні.

This paper analyzes the socio – political and ideological changes in society that directly affect the spiritual potential of man. Religion is seen as a significant element of society, which activates the creative potential of people, their desire for spiritual and emotional fulfillment. ; В статье анализируются социально – политические и идеологические изменения в обществе, которые непосредственно влияют на духовный потенциал человека. Религия рассматривается как значимый элемент социума, который активизирует творческий потенциал человека, его стремление к духовно-душевной самореализации. ; В статті аналізуються соціально – політичні й ідеологічні зміни в суспільстві, які безпосередньо впливають на духовний потенціал людини. Релігія розглядається як значущий елемент соціуму, який активізує творчий потенціал людини, її прагнення до духовно-душевної самореалізації

У статті проаналізовано різні типи взаємодії між політикою і релігією в Західній і Східній Европі. Взявши за основу п'ять европейських країн: Великобританію, Іспанію, Україну, Польщу та Литву, автор показує, яку роль відігравали релігійні процеси в соціоекономічному, політичному та культурному розвитку цих держав, і навпаки, як процеси урбанізації чи модернізації вплинули на релігійність тих чи інших соціяльних та етнічних груп. ; The article offers a comparative perspective on different types of interactions between politics and religion in Western and Eastern Europe. Discussing the situation in five European countries – Great Britain, Spain, Poland, Lithuania, and Ukraine – it shows the role of religious processes in the social, economic, political and cultural development of a nation and, vice versa, the influence of urbanization and modernization processes on the religiosity of different ethnic and social groups.

Статтю присвячено проблемі відродження публічного релігійного дискурсу в контексті соціокультурних змін, яких західноевропейське суспільство зазнало наприкінці ХХ століття. Науковці на кшталт Юрґена Габермаса й Крейґа Келгуна, котрі ще пів століття тому захищали тезу про неминучість секуляризації і занепад публічної ролі релігії, змушені визнати, що їхні прогнози не лише не справдилися, а й прямо протилежні до сучасних світових тенденцій. Релігія набула глобального геополітичного значення. Утім, на неї не слід дивитися як на важку «неминучість», з якою доводиться мати справу в багатокультурному світі. Релігійні традиції можуть послужити для утвердження ціннісних орієнтирів, морального оновлення ліберальної демократії та створення того, що Чарльз Тейлор назвав «спільним простором ідентичности». ; The article discusses the revival of the public religious discourse in the context of social and cultural changes in the European society of the late 20th century. The scholars who – like Jürgen Habermas or Craig Calhoun – declared the imminence of secularization and the decline of public religion have now been forced to admit that the current global trends are, indeed, quite contrary to what they predicted. Religion has acquired global geopolitical signifi cance. This, however, should not be viewed as an inevitable evil we have to face in the multicultural world. Religious traditions may help strengthen value orientations, foster the moral rehabilitation of liberal democracy, and promote what Charles Taylor calls "shared identity space."

On the basis of socio-philosophical analysis analyzed the problem of the relationship between religious and military structures in order to optimize the practical behavior of the believer at the time of the commission of armed violence. ; Проведено соціально-філософський аналіз проблеми взаємовідносин між релігією та військовою службою з метою оптимізації практичної поведінки віруючої особи під час вчинення нею збройного насильства.

On the basis of socio-philosophical analysis analyzed the problem of the relationship between religious and military structures in order to optimize the practical behavior of the believer at the time of the commission of armed violence. ; Проведено соціально-філософський аналіз проблеми взаємовідносин між релігією та військовою службою з метою оптимізації практичної поведінки віруючої особи під час вчинення нею збройного насильства.

The author offers connection between traditional theology of the Church and public theology like a relationship between the Old and the New Testaments. That means that activation of the public role of religion should not negate its private role, that is, prayer as a person's intimate communication with God. Otherwise, it can turn religion into an ideology or into a so-called "civil religion". The author quotes Cyril Hovorun, who criticizes "imperial ideology" and exposes "politicized and aggressive church structures." The author also mentions the ideas of Wolfgang Huber, who emphasizes the importance of the "public order of the Church," but at the same time speaks on the danger of a "malleable adaptation of the Church" to the needs of "this world."Another prophetic voice on the place of the Church in the society is Metropolitan John Zizioulas, who highlights a number of trends in the identity of the Church. Considering the importance of ideological, missionary, moralistic and therapeutic functions, he emphasizes that "the Church is identified in the sacraments." The reflections of the three mentioned thinkers on the Russian, German and Greek contexts are complemented by an analysis of recent sociological data on Ukrainians' perception of the place of religion in the public sphere. In particular, figures on support for denominational bias, "national orientation", criteria of "trust to the Church" and the idea of a "state church" are outlined. They confirm the rejection of the position of state power by the majority of Ukrainian citizens in the time of President Poroshenko (2014-2019), who instrumentalized the sphere of religion to confront the neighboring state and actively involved religious factors into his election campaign.

The author offers connection between traditional theology of the Church and public theology like a relationship between the Old and the New Testaments. That means that activation of the public role of religion should not negate its private role, that is, prayer as a person's intimate communication with God. Otherwise, it can turn religion into an ideology or into a so-called "civil religion". The author quotes Cyril Hovorun, who criticizes "imperial ideology" and exposes "politicized and aggressive church structures." The author also mentions the ideas of Wolfgang Huber, who emphasizes the importance of the "public order of the Church," but at the same time speaks on the danger of a "malleable adaptation of the Church" to the needs of "this world."Another prophetic voice on the place of the Church in the society is Metropolitan John Zizioulas, who highlights a number of trends in the identity of the Church. Considering the importance of ideological, missionary, moralistic and therapeutic functions, he emphasizes that "the Church is identified in the sacraments." The reflections of the three mentioned thinkers on the Russian, German and Greek contexts are complemented by an analysis of recent sociological data on Ukrainians' perception of the place of religion in the public sphere. In particular, figures on support for denominational bias, "national orientation", criteria of "trust to the Church" and the idea of a "state church" are outlined. They confirm the rejection of the position of state power by the majority of Ukrainian citizens in the time of President Poroshenko (2014-2019), who instrumentalized the sphere of religion to confront the neighboring state and actively involved religious factors into his election campaign.

У статті розглянуто комплекс проблем, пов'язаних з унією та особливостями унійних процесів на українських землях крізь призму поглядів українського релігійного мислителя Алексія (Громадського).Багато соціокультурних явищ і процесів, які відбуваються нині не лише в Україні, а й на всьому пострадянському просторі, включають у себе потужний релігійний аспект, а часто й детермінуються ним, в силу високого ступеня релігійності населення вказаного ареалу. Особливе місце в цьому полі займають конкретні релігійні інституції, серед яких можна відмітити Українську Греко-Католицьку Церкву. А відтак, важливим є осмислення появи, особливостей функціонування, ідейних засад цієї інституції в контексті релігійно-духовних поглядів митрополита Алексія (Громадського), як представника одного з видних українських православних мислителів.Критико-аналітичним методом було досліджено праці митрополита Алексія, які торкаються даної проблематики і виявлено, що мислитель приділяв значну увагу унійній тематиці. Встановлено, що позиція Громадського щодо унії та пов'язаних з нею проблем в цілому можна включати в загальний фарватер православної духовно-академічної богословсько-філософської парадигми кінця ХІХ – початку ХХ ст., хоча й має свою специфіку. Унія, для ієрарха, феномен релігійний, однак вона включала в себе й інші фактори: політичний, національний, особистісно-психологічний тощо. Мислитель оцінював роль унії негативно не лише для «західно-руського» етноконфесійного середовища, а й для всеправославного релігійно-культурного простору. ; У статті розглянуто комплекс проблем, пов'язаних з унією та особливостями унійних процесів на українських землях крізь призму поглядів українського релігійного мислителя Алексія (Громадського).Багато соціокультурних явищ і процесів, які відбуваються нині не лише в Україні, а й на всьому пострадянському просторі, включають у себе потужний релігійний аспект, а часто й детермінуються ним, в силу високого ступеня релігійності населення вказаного ареалу. Особливе місце в цьому полі займають конкретні релігійні інституції, серед яких можна відмітити Українську Греко-Католицьку Церкву. А відтак, важливим є осмислення появи, особливостей функціонування, ідейних засад цієї інституції в контексті релігійно-духовних поглядів митрополита Алексія (Громадського), як представника одного з видних українських православних мислителів.Критико-аналітичним методом було досліджено праці митрополита Алексія, які торкаються даної проблематики і виявлено, що мислитель приділяв значну увагу унійній тематиці. Встановлено, що позиція Громадського щодо унії та пов'язаних з нею проблем в цілому можна включати в загальний фарватер православної духовно-академічної богословсько-філософської парадигми кінця ХІХ – початку ХХ ст., хоча й має свою специфіку. Унія, для ієрарха, феномен релігійний, однак вона включала в себе й інші фактори: політичний, національний, особистісно-психологічний тощо. Мислитель оцінював роль унії негативно не лише для «західно-руського» етноконфесійного середовища, а й для всеправославного релігійно-культурного простору. ; In the article consides the complex of problems connected with union and with perculiarity of union processes in the ukrainian lands in the light of veiws of Ukrainian religions thinker Alexia (Gromadskoho).Many socio-cultural events and process, which take place now not only in Ukraine but in the all post-Soviet space, include in itself powerfull religious aspect and often determine it, in power of high degree of religious population said area. Especial place in this sphere of activity take place specific religious institutions, among which may mark the Ukrainian Greece Catholic Church. Then it is important to comprehend the appearance perculiarities of function ideological principles of this institutions in context religious-clerkly regards of Metropolitan Alexiy (Gromadskoho) as a representative of one of the famous Ukrainian Orthodox thinker.The analyse of works of Metropolitan Alexiy was carry out by critical-analytical method which touch this problems and exercise that thinker devoted to grant attention to union theme. Determine, that position of Gromadskyy to union and connected with it problems the whole may include in the general fairway of Orthodox spiritual and academic theological and philosophical paradigm of the end of XIX-beginning of XX centuries, though they have their own specificity. Union, for hierarch, religious phenomenon, but it include the others factors: political, national, personality-psychological and so on. Thinker estimate negative the role of union not only for the «west-russian» ethnoconfessional surroundings, but for all-Orthodox religious-cultural space.