Suchergebnisse

Уперше текст есе було опубліковано у виданні: C. Langlois. Politique et religion // Histoire de la France religieuse / ред. J. Le Goff , R. Rémond, т. 3: Du Roi Très Chrétien à la laïcité républicaine / ред. P. Joutard. Paris 1991, с. 108-143. Українською мовою есе публікується за згодою Автора, з коментарем д. і. н. Вадима Ададурова. ; Есе характеризує взаємодію між політичним і релігійним рівнями суспільної активности у Франції в період між укладенням у 1801 р. конкордату й ухваленням у 1901-1904 рр. законів про відокремлення Церкви від держави. Оповідь зосереджується на трьох головних точках взаємодії політики і релігії, якими було ставлення до Римського престолу, до спадщини Французької революції та до освіти. ; The author elucidates the interaction between political and religious social activism in France during the period between the signing of the Concordat (1801) and the adoption of laws on governing the separation of church and state (1901-1904). Three main points of intersection between politics and religion are identified as attitudes to: (i) the Holy See; (ii) the legacy of the French Revolution; and (iii) education.

У статті проаналізовано різні типи взаємодії між політикою і релігією в Західній і Східній Европі. Взявши за основу п'ять европейських країн: Великобританію, Іспанію, Україну, Польщу та Литву, автор показує, яку роль відігравали релігійні процеси в соціоекономічному, політичному та культурному розвитку цих держав, і навпаки, як процеси урбанізації чи модернізації вплинули на релігійність тих чи інших соціяльних та етнічних груп. ; The article offers a comparative perspective on different types of interactions between politics and religion in Western and Eastern Europe. Discussing the situation in five European countries – Great Britain, Spain, Poland, Lithuania, and Ukraine – it shows the role of religious processes in the social, economic, political and cultural development of a nation and, vice versa, the influence of urbanization and modernization processes on the religiosity of different ethnic and social groups.

Статтю присвячено проблемі відродження публічного релігійного дискурсу в контексті соціокультурних змін, яких західноевропейське суспільство зазнало наприкінці ХХ століття. Науковці на кшталт Юрґена Габермаса й Крейґа Келгуна, котрі ще пів століття тому захищали тезу про неминучість секуляризації і занепад публічної ролі релігії, змушені визнати, що їхні прогнози не лише не справдилися, а й прямо протилежні до сучасних світових тенденцій. Релігія набула глобального геополітичного значення. Утім, на неї не слід дивитися як на важку «неминучість», з якою доводиться мати справу в багатокультурному світі. Релігійні традиції можуть послужити для утвердження ціннісних орієнтирів, морального оновлення ліберальної демократії та створення того, що Чарльз Тейлор назвав «спільним простором ідентичности». ; The article discusses the revival of the public religious discourse in the context of social and cultural changes in the European society of the late 20th century. The scholars who – like Jürgen Habermas or Craig Calhoun – declared the imminence of secularization and the decline of public religion have now been forced to admit that the current global trends are, indeed, quite contrary to what they predicted. Religion has acquired global geopolitical signifi cance. This, however, should not be viewed as an inevitable evil we have to face in the multicultural world. Religious traditions may help strengthen value orientations, foster the moral rehabilitation of liberal democracy, and promote what Charles Taylor calls "shared identity space."

У статті розглянуто комплекс проблем, пов'язаних з унією та особливостями унійних процесів на українських землях крізь призму поглядів українського релігійного мислителя Алексія (Громадського).Багато соціокультурних явищ і процесів, які відбуваються нині не лише в Україні, а й на всьому пострадянському просторі, включають у себе потужний релігійний аспект, а часто й детермінуються ним, в силу високого ступеня релігійності населення вказаного ареалу. Особливе місце в цьому полі займають конкретні релігійні інституції, серед яких можна відмітити Українську Греко-Католицьку Церкву. А відтак, важливим є осмислення появи, особливостей функціонування, ідейних засад цієї інституції в контексті релігійно-духовних поглядів митрополита Алексія (Громадського), як представника одного з видних українських православних мислителів.Критико-аналітичним методом було досліджено праці митрополита Алексія, які торкаються даної проблематики і виявлено, що мислитель приділяв значну увагу унійній тематиці. Встановлено, що позиція Громадського щодо унії та пов'язаних з нею проблем в цілому можна включати в загальний фарватер православної духовно-академічної богословсько-філософської парадигми кінця ХІХ – початку ХХ ст., хоча й має свою специфіку. Унія, для ієрарха, феномен релігійний, однак вона включала в себе й інші фактори: політичний, національний, особистісно-психологічний тощо. Мислитель оцінював роль унії негативно не лише для «західно-руського» етноконфесійного середовища, а й для всеправославного релігійно-культурного простору. ; У статті розглянуто комплекс проблем, пов'язаних з унією та особливостями унійних процесів на українських землях крізь призму поглядів українського релігійного мислителя Алексія (Громадського).Багато соціокультурних явищ і процесів, які відбуваються нині не лише в Україні, а й на всьому пострадянському просторі, включають у себе потужний релігійний аспект, а часто й детермінуються ним, в силу високого ступеня релігійності населення вказаного ареалу. Особливе місце в цьому полі займають конкретні релігійні інституції, серед яких можна відмітити Українську Греко-Католицьку Церкву. А відтак, важливим є осмислення появи, особливостей функціонування, ідейних засад цієї інституції в контексті релігійно-духовних поглядів митрополита Алексія (Громадського), як представника одного з видних українських православних мислителів.Критико-аналітичним методом було досліджено праці митрополита Алексія, які торкаються даної проблематики і виявлено, що мислитель приділяв значну увагу унійній тематиці. Встановлено, що позиція Громадського щодо унії та пов'язаних з нею проблем в цілому можна включати в загальний фарватер православної духовно-академічної богословсько-філософської парадигми кінця ХІХ – початку ХХ ст., хоча й має свою специфіку. Унія, для ієрарха, феномен релігійний, однак вона включала в себе й інші фактори: політичний, національний, особистісно-психологічний тощо. Мислитель оцінював роль унії негативно не лише для «західно-руського» етноконфесійного середовища, а й для всеправославного релігійно-культурного простору. ; In the article consides the complex of problems connected with union and with perculiarity of union processes in the ukrainian lands in the light of veiws of Ukrainian religions thinker Alexia (Gromadskoho).Many socio-cultural events and process, which take place now not only in Ukraine but in the all post-Soviet space, include in itself powerfull religious aspect and often determine it, in power of high degree of religious population said area. Especial place in this sphere of activity take place specific religious institutions, among which may mark the Ukrainian Greece Catholic Church. Then it is important to comprehend the appearance perculiarities of function ideological principles of this institutions in context religious-clerkly regards of Metropolitan Alexiy (Gromadskoho) as a representative of one of the famous Ukrainian Orthodox thinker.The analyse of works of Metropolitan Alexiy was carry out by critical-analytical method which touch this problems and exercise that thinker devoted to grant attention to union theme. Determine, that position of Gromadskyy to union and connected with it problems the whole may include in the general fairway of Orthodox spiritual and academic theological and philosophical paradigm of the end of XIX-beginning of XX centuries, though they have their own specificity. Union, for hierarch, religious phenomenon, but it include the others factors: political, national, personality-psychological and so on. Thinker estimate negative the role of union not only for the «west-russian» ethnoconfessional surroundings, but for all-Orthodox religious-cultural space.

The article analyzes the essential features that J. Hillman gives the concept of "soul" and "spirit" are disclosed philosophical problem method "definition of the soul" or logos. ; В статье проанализированы сущностные черты, которыми Дж. Хиллман наделяет понятие "душа" и "дух", раскрывается философская проблема метода "определение души" или ее логоса. ; У статті проаналізовано сутнісні риси, якими Дж. Хіллман наділяє поняття "душа" і "дух", розкривається філософська проблема методу "визначення душі" або її логосу.

Ідеологія Дмитра Донцова та пропаганда Організації українських націоналістів розглядаються крізь призму теорії політичних релігій Еміліо Джентіле. Автор доводить, що українські націоналісти 1920-1930-х років свідомо вдавалися до сакралізації політики, виявляючи тенденцію до творення власної політичної релігії. Проте з ряду причин український інтегральний націоналізм не перетворився на політичну релігію такою мірою, як сучасні йому тоталітарні ідейно-політичні течії в Европі. ; The ideology of Dmytro Dontsov and the OUN's propaganda are examined through the prism of Emilio Gentile's theory of political religions. The author argues that Ukrainian nationalists in the 1920-30s deliberately adopted sacralization of politics as their policy in an attempt to create their own political religion ideology. However, integral Ukrainian nationalism failed, for a number of reasons, to transform itself into a political religion to the same extent as was observed contemporaneously in other parts of Europe.

Ідеологія Дмитра Донцова та пропаганда Організації українських націоналістів розглядаються крізь призму теорії політичних релігій Еміліо Джентіле. Автор доводить, що українські націоналісти 1920-1930-х років свідомо вдавалися до сакралізації політики, виявляючи тенденцію до творення власної політичної релігії. Проте з ряду причин український інтегральний націоналізм не перетворився на політичну релігію такою мірою, як сучасні йому тоталітарні ідейно-політичні течії в Европі. ; The ideology of Dmytro Dontsov and the OUN's propaganda are examined through the prism of Emilio Gentile's theory of political religions. The author argues that Ukrainian nationalists in the 1920-30s deliberately adopted sacralization of politics as their policy in an attempt to create their own political religion ideology. However, integral Ukrainian nationalism failed, for a number of reasons, to transform itself into a political religion to the same extent as was observed contemporaneously in other parts of Europe.

In the article on the basis of the statistical materials analytical works of predecessors archived,, a role and place of education, culture and religion are considered in forming of socialstatistical values young cities. A research aim is certain taking into account actuality of select theme and scientific level of her development. She consists in that on the basis of complex analysis of the published and archived sources, achievements of historiography and allied subjects to investigate the features of character of place, and roles of municipal young people in social and political life of the independent state.Except that, public meaningfulness of problem, appearance of new statistical data predetermined the necessity of further researches. Actuality of the outlined problem was predetermined, foremost, by a necessity to have a clear idea about that, what place in life of ordinary young man that lived in city occupied a seed, to put, work. That appeared important tasks before historical science there was a study of effectiveness of public social policy youth their segment. The found not enough out was remained by the question of public space of youth existence. Description of activity of youth public organizations political scientists, philosophers, engaged in traditionally. Scientific literature that plugs the problems of participation of public authorities in the public providing of young people, basic ways of the socio­economic and social and political becoming young cities and villages only partly examines influence on the social status values (descriptions) of education, culture and religion.Importance of the outlined problem is predetermined, foremost, by a necessity to have a clear idea about that is modern Ukrainian youth, in particular her municipal group, what place public factors, that influenced at choice forming of vital values, ideals, practices, reference­points, priorities there is the real payment of young people that socio­economic and social and political development of the independent state, settled in life. Basic fundamental approaches of state power are found out to forming cultural, educational, religious politics, to development of self­realization youth, socio­economic modernization of Ukraine. Considerable attention is spared to development during 1990­2000th of row of values of Ukrainian society : freedom, dignity, patriotism, independences and others like that. In measuring of finding out of changes in basic social status descriptions young cities are investigational role in her life of education, effectiveness of public educational policy in providing of right for a citizen on education. First in historiography on the basis of specific methodological tool reasons of receipt are found out by the young people of secondary, higher education, professional and professional increase. It is confirmed, that on vital options young cities considerable influence had informative, language factors. The special attention is spared to research of influences of socio­economic and social and political factors on forming of vital priorities of municipal young people. ; В статті на основі архівних, статистичних матеріалів, аналітичних напрацювань попередників, розглянуто роль і місце освіти, культури та релігії у формуванні соціально­статистичних цінностей молоді міста. Мета дослідження визначена з урахуванням актуальності обраної теми та наукового рівня її розробки. Вона полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу опублікованих та архівних джерел, здобутків історіографії та суміжних наук дослідити особливості характеру місця та ролі міської молоді в суспільно­політичному житті незалежної держави.Окрім того, суспільна значимість проблеми, поява нових статистичних даних зумовлювали необхідність подальших досліджень. Актуальність окресленої проблеми зумовлювалась, перш за все, необхідністю мати чітке уявлення про те, яке місце в житті пересічної молодої людини, що проживала в місті, займали сім'я, діти, робота. Важливим завданням, що поставало перед історичною наукою було вивчення результативності державної соціальної політики, молодіжного їх сегмента. Недостатньо з'ясованим залишалося і питання суспільного простору молодіжного буття. Характеристикою діяльності молодіжних громадських організацій традиційно займалися політологи, філософи. Наукова література, яка включає проблеми участі органів державної влади у суспільному забезпеченні молоді, основних шляхів соціально­економічного і суспільно­політичного становлення молоді міста і села лише почасти розглядає вплив на соціально­статусні цінності (характеристики) освіти, культури та релігії.Важливість окресленої проблеми зумовлюється, перш за все, необхідністю мати чітке уявлення про те, якою є сучасна українська молодь, зокрема її міська група, яке місце в житті осідали суспільні чинники, що впливали на вибір і формування життєвих цінностей, ідеалів, практик, орієнтирів, пріоритетів, яким є реальний внесок молоді, соціально­економічний і суспільно­політичний розвиток незалежної держави. З'ясовано основні принципові підходи державної влади до формування культурної, освітньої, релігійної політики, розвитку самореалізації молоді, соціально­економічної модернізації України. Значна увага приділена розвитку протягом 1990­2000­х років низки цінностей українського суспільства: свободи, гідності, патріотизму,незалежності тощо. У вимірі з'ясування змін в основних соціально­статусних характеристиках молоді міста досліджено роль в її житті освіти, результативності державної освітньої політики у забезпеченні права громадянина на освіту. Вперше в історіографії на основі специфічного методологічного інструментарію з'ясовано мотиви здобуття молоддю середньої, вищої освіти, професійного і фахового зростання. Підтверджено, що на життєві установки молоді міста значний вплив мав інформаційний, мовний чинники. Особлива увага приділена дослідженню впливів соціально­економічних та суспільно­політичних чинників на формування життєвих пріоритетів міської молоді. ; В статті на основі архівних, статистичних матеріалів, аналітичних напрацювань попередників, розглянуто роль і місце освіти, культури та релігії у формуванні соціально­статистичних цінностей молоді міста. Мета дослідження визначена з урахуванням актуальності обраної теми та наукового рівня її розробки. Вона полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу опублікованих та архівних джерел, здобутків історіографії та суміжних наук дослідити особливості характеру місця та ролі міської молоді в суспільно­політичному житті незалежної держави.Окрім того, суспільна значимість проблеми, поява нових статистичних даних зумовлювали необхідність подальших досліджень. Актуальність окресленої проблеми зумовлювалась, перш за все, необхідністю мати чітке уявлення про те, яке місце в житті пересічної молодої людини, що проживала в місті, займали сім'я, діти, робота. Важливим завданням, що поставало перед історичною наукою було вивчення результативності державної соціальної політики, молодіжного їх сегмента. Недостатньо з'ясованим залишалося і питання суспільного простору молодіжного буття. Характеристикою діяльності молодіжних громадських організацій традиційно займалися політологи, філософи. Наукова література, яка включає проблеми участі органів державної влади у суспільному забезпеченні молоді, основних шляхів соціально­економічного і суспільно­політичного становлення молоді міста і села лише почасти розглядає вплив на соціально­статусні цінності (характеристики) освіти, культури та релігії.Важливість окресленої проблеми зумовлюється, перш за все, необхідністю мати чітке уявлення про те, якою є сучасна українська молодь, зокрема її міська група, яке місце в житті осідали суспільні чинники, що впливали на вибір і формування життєвих цінностей, ідеалів, практик, орієнтирів, пріоритетів, яким є реальний внесок молоді, соціально­економічний і суспільно­політичний розвиток незалежної держави. З'ясовано основні принципові підходи державної влади до формування культурної, освітньої, релігійної політики, розвитку самореалізації молоді, соціально­економічної модернізації України. Значна увага приділена розвитку протягом 1990­2000­х років низки цінностей українського суспільства: свободи, гідності, патріотизму,незалежності тощо. У вимірі з'ясування змін в основних соціально­статусних характеристиках молоді міста досліджено роль в її житті освіти, результативності державної освітньої політики у забезпеченні права громадянина на освіту. Вперше в історіографії на основі специфічного методологічного інструментарію з'ясовано мотиви здобуття молоддю середньої, вищої освіти, професійного і фахового зростання. Підтверджено, що на життєві установки молоді міста значний вплив мав інформаційний, мовний чинники. Особлива увага приділена дослідженню впливів соціально­економічних та суспільно­політичних чинників на формування життєвих пріоритетів міської молоді.

The influence of religion and churches on the democratic processes in the world, the beginnings of the spiritual rebirth of Ukraine and the current situation in the religious sphere in our country are analyzed in the article. The attention is paid to the activity of totalitarian sects, lack of moral standards in the Ukrainian society. The causes and consequences of secularization in the West and in contemporary Ukraine are investigated, the need for ideological orientations as for the Ukrainian society, and for the Ukrainian state are emphasized. ; The influence of religion and churches on the democratic processes in the world, the beginnings of the spiritual rebirth of Ukraine and the current situation in the religious sphere in our country are analyzed in the article. The attention is paid to the activity of totalitarian sects, lack of moral standards in the Ukrainian society. The causes and consequences of secularization in the West and in contemporary Ukraine are investigated, the need for ideological orientations as for the Ukrainian society, and for the Ukrainian state are emphasized.

The influence of religion and churches on the democratic processes in the world, the beginnings of the spiritual rebirth of Ukraine and the current situation in the religious sphere in our country are analyzed in the article. The attention is paid to the activity of totalitarian sects, lack of moral standards in the Ukrainian society. The causes and consequences of secularization in the West and in contemporary Ukraine are investigated, the need for ideological orientations as for the Ukrainian society, and for the Ukrainian state are emphasized. ; The influence of religion and churches on the democratic processes in the world, the beginnings of the spiritual rebirth of Ukraine and the current situation in the religious sphere in our country are analyzed in the article. The attention is paid to the activity of totalitarian sects, lack of moral standards in the Ukrainian society. The causes and consequences of secularization in the West and in contemporary Ukraine are investigated, the need for ideological orientations as for the Ukrainian society, and for the Ukrainian state are emphasized.

Influence of religion is explained by that it forms senses of existence with a help of establishment of relation of man to the world. According to Hegel`s interpretation, clean religion which shows up in a spirit community is possible. The difference of cult consists in that a faith is used for achievement of human aims. To such it is possible to take a requirement in enriching, possessing power, political domination. In this case it is used for manipulation by a man. Exactly in this case it is possible to talk about desecration of faith. Each of religions differentiates the subjectivity which determines the pattern of its using in a policy. The human factor of modern religions is explained yet and by that becoming of senses of existence has transcendental character. It explains, why existence of political subject is determined by a religious faith. The origin of new religions is related to forming of the states as integral political subjects. Political influence is possible by means of the use of religion as operating form on mass consciousness. It is formalized and structured by means of political technologies setting of which consists in forming of the dependent political mode. Most suitable for this purpose there is protestatism, that conditioned by character of his subjectivity. In obedience to Hegel`s terminology, it is a cult unlike religion. The norms of church as assume limitation of the use of religion an institute in political aims. They assumed the presence of education and row of prohibitions. In Protestantism they are removed, and the basic requirement is ability correctly to express the spiritual experiencing. Permissions from the side of institutes in an order to teach and diffuse persuasion it is not required. But possessing communicative capabilities not always is the certificate of clean faith. In many cases skill in speech is used for a submission. Therefore protestant sects appear within the framework of different religious traditions, those results in a break with them. It is pre-condition of his export in other political subjects. Protestatism is very comfortable for political provocations. Such use of religion can be examined as desecration of faith. In this case a protestant sect used for forming of political looks. As a rule, they have protest character. Such conditionality is determined by character of protestatism, which appeared as a result of denial of catholicism as imperfect religion. Thus a denial became the form of realization of faith. His result is a parcel of land by protestants itself by advantage and perfection. It caused haughtiness and complacency, groundless confidence in the rightness. Therefore protestants see a fit to defend amoral political looks, to protest, to do disobedience to the public agents. This disobedience is sanctified by pastors, examined as a certificate of the real faith. While pastor submit to the binding overs from the side of foreign leader, which coordinate them to the action. On the whole creation of such sects proves to be correct the necessity of creation of the dependent political mode for the West. Such dependence is not realized by protestants because of confession of the religion perfect. Thus they get the humanitarian help intended for them systematic. ; Влияние религии объясняется тем, что она формирует смыслы существования с помощью установления отношения человека к миру. Субъективный фактор современных религий объясняется еще и тем, что становление смыслов существования имеет трансцендентальный характер. Это объясняет, почему существование политического субъекта определяет религиозная вера. Политическое влияние возможно с помощью использования религии как формы воздействия на массовое сознание. Оно формализировано и структурировано с помощью политических технологий, назначение которых заключается в формировании зависимого политического режима. Наиболее пригодным для этого является протестантизм, что обусловленно характером его субъективности ; Вплив релігії пояснюється тим, що вона формує сенси існування за допомогою встановлення відношення людини до світу. Суб'єктивний чинник сучасних релігій пояснюється тим, що становлення сенсів існування має трансцендентальний характер. Це пояснює, чому існування політичного суб'єкта визначає релігійна віра. Політичний вплив можливий за допомогою використання релігії як форми дії на масову свідомість. Він формалізований і структурований за допомогою політичних технологій, призначення яких полягає у формуванні залежного політичного режиму. Найбільш придатним для цього являється протестантизм, що обумовлено характером його суб'єктивності

The deep ties between the V. Lipinski's political views and his attitudinal orientations are investigated in the article. In particular the links between religiosity and the foundations of its statehood concept looks at the evolution of Lipinski's views on the Ukrainian state system are emphasized, attention is focused on understanding Lipinski's grain-growing sections, the boundaries of the Ukrainian state, its place in the Ukrainian language and culture and the Orthodox Church. ; The deep ties between the V. Lipinski's political views and his attitudinal orientations are investigated in the article. In particular the links between religiosity and the foundations of its statehood concept looks at the evolution of Lipinski's views on the Ukrainian state system are emphasized, attention is focused on understanding Lipinski's grain-growing sections, the boundaries of the Ukrainian state, its place in the Ukrainian language and culture and the Orthodox Church.

The deep ties between the V. Lipinski's political views and his attitudinal orientations are investigated in the article. In particular the links between religiosity and the foundations of its statehood concept looks at the evolution of Lipinski's views on the Ukrainian state system are emphasized, attention is focused on understanding Lipinski's grain-growing sections, the boundaries of the Ukrainian state, its place in the Ukrainian language and culture and the Orthodox Church. ; The deep ties between the V. Lipinski's political views and his attitudinal orientations are investigated in the article. In particular the links between religiosity and the foundations of its statehood concept looks at the evolution of Lipinski's views on the Ukrainian state system are emphasized, attention is focused on understanding Lipinski's grain-growing sections, the boundaries of the Ukrainian state, its place in the Ukrainian language and culture and the Orthodox Church.

Стаття містить Додаток І - реферат митр. Максима Германюка в часі синодальних нарад (назва реферату - "Єдність Української Католицької Ієрархії") і Додаток ІІ - "Митрополит Максим Германюк на IV Синоді єпископів 1 жовтня 1974" ("Проблема плюралізму у Христовій Церкві стосовно Східних Церков"). ; Стаття розкриває особу митр. Максима як «еклезіолога помісності» на основі його творів: «Щоденники Другого Ватиканського Собору митр. Максима Германюка, Ч.Н.І. (1960–1965)» і «Реферат митр. Максима Германюка в часі Синодальних нарад: Єдність Української Католицької Ієрархії (19–20 вересня 1979 р.)». Змальовано контекст ІІ Ватиканського собору, а також ідеї патріархату УГКЦ. Мова йде теж про опозиційні течії до таких еклезіологічних утворень, якими є патріархат і помісність східної Церкви. Серед тез митрополита особливо наголошено такі думки: первинною церковною структурою є місцева Церква, в якій міститься вселенська; здобуття незалежного проводу для східних Церков є справою честі для вселенської Церкви. ; The article considers the role of Metropolitan Maksym Hermaniuk as an "ecclesiologist of the local Church" on the basis of his writings, namely "The Diaries of the Second Vatican Council by Metropolitan Maksym Hermaniuk, CSsR, 1960-1965" and "Unity of Ukrainian Catholic Hierarchy, Report by Metropolitan Maksym Hermaniuk at the Synodal Consultations, September 19-20, 1979". The context of the Second Vatican Council is outlined, as well as the ideas of UGCC's Patriarchate. Also taken into account are the movements opposing Patriarchate and local status of the Eastern Churches. The following thoughts are especially emphasized in the Metropolitan's statements: the local Church is the primary ecclesiastical structure, containing the Universal Church; granting independent government to the Eastern Churches is the matter of honor for the Universal Church.