This study highlights the transformation of the security policy of the Kingdom of Sweden after the end of the bipolar confrontation, as well as adaptation to the new threats of the international environment of the 21st century. Based on a systematic approach, using the method of critical analysis, the main trends in the development of Swedish security policy in the late 20th century and early 21st century are studied. Explained the reasons for moving away from traditional neutrality and easing the non-aligned status. Revealed the issues of relations between Stockholm and the North Atlantic Treaty organization (NATO) and cooperation on the verge of membership. The article analyzes the relationship of the state with the European Union and neighboring States of the Scandinavian region. ; Дане дослідження висвітлює трансформацію безпекової політики Королівства Швеції після закінчення біполярного протистояння, а також пристосування до нових загроз міжнародного середовища ХХІ століття. На основі системного підходу, з використанням методу критичного аналізу досліджено основні тенденції та напрямки розвитку безпекової політики Швеції наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття. Пояснюються причини відходу від традиційного «нейтралітету» та пом'якшення позаблокового статусу. Розкрито питання відносин Стокгольма з Організації Північноатлантичного договору (НАТО) та співробітництво на межі членства. Аналізуються взаємозв'язки держави з Європейським союзом та сусідніми державами Скандинавського регіону.
The purpose of this article is to determine the theoretical foundations of information security policy as a key factor in society in today's world. In Ukraine, as well as throughout the world, the problems of ensuring the security of the state, society and the individual are increasingly coming to the fore in state policy. National security is one of the priority goals of a modern state and is the basis for its stable development. The introduction of modern information technologies in all spheres of public life has significantly increased the dependence of society on the reliability of the information space, the reliability of the information received, and its protection from unauthorized access. The state policy in this area should be based on the norms of international law and active cooperation of states in international relations. The need to study this question is due to the fact that currently interstate and interethnic conflicts are increasingly taking place in the information field. For Ukraine, information policy is an additional powerful resource in the modernization of the country and solving many current internal and external problems. It is quite obvious that the country's backwardness in the field of information policy technologies cannot contribute to success in solving the set tasks. The effectiveness of the exercise of power in any state, including Ukraine, depends on its information support. Without information, it is impossible to imagine a positively functioning political structure, the development of mass political consciousness, the interaction of political actors. In the process of information and communication influence in the minds of the people the image of state power, its political institutions and leaders is formed, and the governing functions of the state are carried out with the greatest potential and lowest energy costs only when the system of information links between the state, civil society and personality. At the same time, the state policy in the field of information security should be based on the principles of ensuring normal social, political, economic and technological development of society. ; Метою цієї статі є визначення теоретичних основ політики інформаційної безпеки як ключового фактору життя суспільства у сучасному світі. В Україні, так само як і у всьому світі, проблеми забезпечення безпеки держави, суспільства і особистості все більше виходять на перший план у державній політиці. Національна безпека одна з пріоритетних цілей сучасної держави і є основних чинником її стабільного розвитку. Впровадження сучасних інформаційних технологій в усі сфери суспільного життя істотно підвищило залежність суспільства від надійності функціонування інформаційного простору, достовірності отриманої інформації, її захисту від несанкціонованого втручання. Політика держави у цій сфері повинна ґрунтуватися на нормах міжнародного права та активної співпраці держав у міжнародних відносинах. Необхідність дослідження даної теми викликана тим, що в даний час міждержавні та міжнаціональні конфлікти все частіше протікають саме в інформаційному полі. Для України інформаційна політика є додатковим потужним ресурсом у здійсненні модернізації країни і вирішенні багатьох поточних внутрішніх і зовнішніх проблем. Цілком очевидним є той факт, що відставання країни в області технологій інформаційної політики не може сприяти успіху у вирішенні поставлених завдань. Ефективність здійснення влади в будь-якій державі, в тому числі і в Україні залежить від її інформаційного забезпечення. Без інформації неможливо уявити позитивно функціонуючу політичну структуру, розвиток масової політичної свідомості, взаємодію суб'єктів політики. В процесі інформаційно-комунікативного впливу в свідомості народу формується образ державної влади, його політичних інститутів і лідерів, а керуючі функції держави здійснюються з найбільшим потенціалом і найменшими енергетичними затратами лише тоді, коли досить добре розвинена система інформаційних зав'язків між державою, громадянським суспільством і особистістю. При цьому політика держави в області інформаційної безпеки повинна ґрунтуватися на принципах забезпечення нормального соціального, політичного економічного і технологічного розвитку суспільства. ; Метою цієї статі є визначення теоретичних основ політики інформаційної безпеки як ключового фактору життя суспільства у сучасному світі. В Україні, так само як і у всьому світі, проблеми забезпечення безпеки держави, суспільства і особистості все більше виходять на перший план у державній політиці. Національна безпека одна з пріоритетних цілей сучасної держави і є основних чинником її стабільного розвитку. Впровадження сучасних інформаційних технологій в усі сфери суспільного життя істотно підвищило залежність суспільства від надійності функціонування інформаційного простору, достовірності отриманої інформації, її захисту від несанкціонованого втручання. Політика держави у цій сфері повинна ґрунтуватися на нормах міжнародного права та активної співпраці держав у міжнародних відносинах. Необхідність дослідження даної теми викликана тим, що в даний час міждержавні та міжнаціональні конфлікти все частіше протікають саме в інформаційному полі. Для України інформаційна політика є додатковим потужним ресурсом у здійсненні модернізації країни і вирішенні багатьох поточних внутрішніх і зовнішніх проблем. Цілком очевидним є той факт, що відставання країни в області технологій інформаційної політики не може сприяти успіху у вирішенні поставлених завдань. Ефективність здійснення влади в будь-якій державі, в тому числі і в Україні залежить від її інформаційного забезпечення. Без інформації неможливо уявити позитивно функціонуючу політичну структуру, розвиток масової політичної свідомості, взаємодію суб'єктів політики. В процесі інформаційно-комунікативного впливу в свідомості народу формується образ державної влади, його політичних інститутів і лідерів, а керуючі функції держави здійснюються з найбільшим потенціалом і найменшими енергетичними затратами лише тоді, коли досить добре розвинена система інформаційних зав'язків між державою, громадянським суспільством і особистістю. При цьому політика держави в області інформаційної безпеки повинна ґрунтуватися на принципах забезпечення нормального соціального, політичного економічного і технологічного розвитку суспільства.
Дослідження зовнішнього виміру безпекової політики України обумовлено необхідністю аналізу сучасного стану відносин з такими організаціями як Організація з безпеки та співробітництва в Європі та Організація договору про колективну безпеку, а також відносин в рамках Спільної європейської політики в сфері безпеки та оборони Європейського Союзу. Європейська інтеграція України означає включення її в світовий простір безпеки з країнами, з якими вона поділяє спільні цінності та принципи, не виключаючи при цьому співпраці в тому обсязі, що відповідає базовим національним інтересам України з країнами, які входять до інших систем колективної безпеки. Доведено, що діяльність Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ є важливим внеском в процес мирного вирішення конфліктних протиріч, а також допомагає розвивати демократичні принципи та засади зовнішньої політики. Визначено, що подальший розвиток конструктивного співробітництва нашої держави з Консультативною Місією ЄС в рамках СЄПБО надасть можливість покращити та підвищити рівень захищеності національних кордонів від зовнішніх викликів та загроз, а також допоможе пришвидшити процес інтеграції до європейського простору безпеки. Акцентовано увагу на тому, що на сьогоднішній день (з огляду на стан відносин з Росією) подальше співробітництво з ОДКБ може негативним чином позначитись на загальній безпековій ситуації в Україні і призвести до ще більшої напруженості у відносинах з Російською Федерацією. ; Дослідження зовнішнього виміру безпекової політики України обумовлено необхідністю аналізу сучасного стану відносин з такими організаціями як Організація з безпеки та співробітництва в Європі та Організація договору про колективну безпеку, а також відносин в рамках Спільної європейської політики в сфері безпеки та оборони Європейського Союзу. Європейська інтеграція України означає включення її в світовий простір безпеки з країнами, з якими вона поділяє спільні цінності та принципи, не виключаючи при цьому співпраці в тому обсязі, що відповідає базовим національним інтересам України з країнами, які входять до інших систем колективної безпеки. Доведено, що діяльність Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ є важливим внеском в процес мирного вирішення конфліктних протиріч, а також допомагає розвивати демократичні принципи та засади зовнішньої політики. Визначено, що подальший розвиток конструктивного співробітництва нашої держави з Консультативною Місією ЄС в рамках СЄПБО надасть можливість покращити та підвищити рівень захищеності національних кордонів від зовнішніх викликів та загроз, а також допоможе пришвидшити процес інтеграції до європейського простору безпеки. Акцентовано увагу на тому, що на сьогоднішній день (з огляду на стан відносин з Росією) подальше співробітництво з ОДКБ може негативним чином позначитись на загальній безпековій ситуації в Україні і призвести до ще більшої напруженості у відносинах з Російською Федерацією. ; Investigation of the external dimension of security policy of Ukraine is stipulated for the need to analyse the current state of relations with organizations such as the Organization for Security and Co-operation in Europe and The Collective Security Treaty Organization, and relations within the Common European Security and Defence Policy. Ukraine's European Integration means inclusion in the global space security with countries that it shares common values and principles. It does not exclude the collaboration with the countries that belong to other systems of collective security in the scope that is appropriate to basic national interests of Ukraine. It is proved that the activities of the OSCE Special Monitoring Mission is an important contribution to the process of peaceful conflict resolution, and helps to develop democratic principles and foundations of foreign policy. It is determined that the further development of the constructive cooperation between the EU advisory mission under CSDP will provide an opportunity to improve and increase the security of national borders from external threats and challenges, and help to accelerate the process of integration into the European security space. The attention is paid to the fact that, taken into consideration the state of relations with Russia, the further cooperation with the Collective Security Treaty Organization (CSTO) may adversely affect the overall security situation in Ukraine and lead to further tension with Russia today.
The EU security policy is an inseparable part of the EU Common Security and Defence Policy elaborated within the EU Common Foreign and Security Policy. Sucurity and defence issues are quite vulnerable for any state sovereignty that is why it took Member Statets rather long time to agree on principles, directions and priorities of their common security policy as well as on cooperation with the NATO. With the development of the European Community, in the sphere of security policy a number of structures were established and anumber of principled documents were adopted. The article researches the evolution of the EU security policy influenced by external cgallenges and threats ; Політика безпеки ЄС є невід'ємною частиною Спільної політики безпеки й оборони ЄС у межах Спільної зовнішньої та безпекової політики Союзу. Питання безпеки й оборони є досить вразливими для суверенітету кожної держави, тому узгодження принципів, напрямів і пріоритетів спільної безпекової політики й співпраці з НАТО зайняло тривалий час. З розвитком Європейської Спільноти створено низку структур й прийнято принципові документи у сфері політики безпеки. У статті досліджено еволюцію політики безпеки ЄС, яка розроблялася під впливом зовнішніх викликів та загроз
The development of civilization is associated with numerous and complex addictions to produced technique which is destined to fulfill the needs in all fields of everyday life. Such activities may cause a lot of risks at both local and regional level. Globalization is a very wide and complex process, which affects allspheres of life: economic, social, political, etc. Simplifying, it can be considered that globalization is a higher and advanced level of the process of internationalization of economic activity. Undoubtedly, globalization has a great positive or negative impact on the life of every community. ; The development of civilization is associated with numerous and complex addictions to produced technique which is destined to fulfill the needs in all fields of everyday life. Such activities may cause a lot of risks at both local and regional level. Globalization is a very wide and complex process, which affects allspheres of life: economic, social, political, etc. Simplifying, it can be considered that globalization is a higher and advanced level of the process of internationalization of economic activity. Undoubtedly, globalization has a great positive or negative impact on the life of every community.
The development of civilization is associated with numerous and complex addictions to produced technique which is destined to fulfill the needs in all fields of everyday life. Such activities may cause a lot of risks at both local and regional level. Globalization is a very wide and complex process, which affects allspheres of life: economic, social, political, etc. Simplifying, it can be considered that globalization is a higher and advanced level of the process of internationalization of economic activity. Undoubtedly, globalization has a great positive or negative impact on the life of every community. ; The development of civilization is associated with numerous and complex addictions to produced technique which is destined to fulfill the needs in all fields of everyday life. Such activities may cause a lot of risks at both local and regional level. Globalization is a very wide and complex process, which affects allspheres of life: economic, social, political, etc. Simplifying, it can be considered that globalization is a higher and advanced level of the process of internationalization of economic activity. Undoubtedly, globalization has a great positive or negative impact on the life of every community.
The security policy of the British coalition government of D. Cameron (2010-2015) is summarized; it's been proved that political forces of Tory and Liberal Democrat should have compromised to carry out unanimous course in the scope of national security, and the problems of the security strategy on parliamentary elections in 2015 are analyzed, particularly the comparative analysis of the modern safety strategy of leading British parties is exercised. Under conditions of the appearance of new challenges and threats, transformation of international safety system, the questions of safety policy often become the object of attention of the British community and experts. The absence of cross-party consensus on most terms of safety strategy of the United Kingdom during the election campaign in 2015 makes the discussion about perspectives of the British safety policy still more urgent. During the election campaign there was no unity on any aspect of security subject between parties. First of all, Labourists, Liberal Democrats, Scottish National Party and Green Party made a statement about readiness to develop cooperation with the EU and the Conservatives and the UK Independence Party were on the side of the Eurosceptics. The opinions of the parties were also divided on military operations abroad, financing and force level. In terms of one-party government and presence of majority in the House of Commons, the Conservatives have opportunities to realize their own vision of British safety policy. ; Підводяться підсумки безпекової політики британського коаліційного уряду Д. Кемерона (2010-2015); доведено, що політичним силам консерваторів та ліберал-демократів для проведення одностайного курсу у сфері нацбезпеки потрібно було йти на компроміси, а також аналізується проблематика безпекової стратегії на парламентських виборах 2015 р., зокрема, проводиться порівняльний аналіз положень сучасної безпекової стратегії провідних партій Великобританії. Передвиборча кампанія 2015 р. стимулювала активні дискусії з питань безпеки, а відповідні розділи були включені у передвиборчі маніфести усіх ведучих британських політичних партій. В умовах виникнення нових викликів та загроз, трансформації системи міжнародної безпеки, питання безпекової політики часто стають об'єктом уваги британської спільноти та експертів. Відсутність міжпартійного консенсусу по більшості положень безпекової стратегії Великобританії у ході передвиборчої кампанії 2015 р. роблять дискусії про перспективи британської безпекової політики ще більш актуальними. У ході передвиборчої кампанії практично не по жодному аспекту безпекової проблематики не було міжпартійної єдності. Насамперед, лейбористи, ліберал-демократи, ШНП і партія «зелених» зробили заяву про готовність розвивати співробітництво з ЄС, а консерватори та ПНОК виявилися на боці євроскептиків. Думки партій розділилися також з питань проведення військових операцій за кордоном, фінансування й чисельності збройних сил. ; Підводяться підсумки безпекової політики британського коаліційного уряду Д. Кемерона (2010-2015); доведено, що політичним силам консерваторів та ліберал-демократів для проведення одностайного курсу у сфері нацбезпеки потрібно було йти на компроміси, а також аналізується проблематика безпекової стратегії на парламентських виборах 2015 р., зокрема, проводиться порівняльний аналіз положень сучасної безпекової стратегії провідних партій Великобританії. Передвиборча кампанія 2015 р. стимулювала активні дискусії з питань безпеки, а відповідні розділи були включені у передвиборчі маніфести усіх ведучих британських політичних партій. В умовах виникнення нових викликів та загроз, трансформації системи міжнародної безпеки, питання безпекової політики часто стають об'єктом уваги британської спільноти та експертів. Відсутність міжпартійного консенсусу по більшості положень безпекової стратегії Великобританії у ході передвиборчої кампанії 2015 р. роблять дискусії про перспективи британської безпекової політики ще більш актуальними. У ході передвиборчої кампанії практично не по жодному аспекту безпекової проблематики не було міжпартійної єдності. Насамперед, лейбористи, ліберал-демократи, ШНП і партія «зелених» зробили заяву про готовність розвивати співробітництво з ЄС, а консерватори та ПНОК виявилися на боці євроскептиків. Думки партій розділилися також з питань проведення військових операцій за кордоном, фінансування й чисельності збройних сил.
This article is an attempt to provide a detailed assessment of changes, that have happened in the security policy of Poland at the end of the XX and in the XXI centuries. During this time Poland faced a necessity quickly to adjust to the new security environment in the region, choosing future strategic partners and allies. In such a way, the polish high-ranking politicians were pushed for the identification of their security and defense priorities at the countrywide level. By means of analysis of the selected state documents on the issue of strategic planning in the security realm, the author defines the main directions of its development and acknowledges the gradual convergence of national security interests with all-European ones. The article also proposes to study the process of security policy elaboration in Poland not only under the influence of external threats, but also considering the internal factors. In particular the emphasis is laid on the current political situation in Poland and the forces in power, which are trying to modify its security concept. This goes to show that the security policy is a multidimensional notion and should be a subject of comprehensive research.Key words: strategic culture, European security and defense policy, NATO, National security strategy, comprehensive approach. ; У статті детально розглядаються зміни, які відбулися в безпековій політиці Польщі наприкінці ХХ та у ХХІ ст. Шляхом аналізу окремих державних документів щодо стратегічного планування в галузі безпеки, автор визначає основні напрямки її розвитку та констатує поступове зближення національних безпекових інтересів із загальноєвропейськими. Стаття також пропонує досліджувати процес формування політики безпеки країни не лише під впливом зовнішніх загроз, а й з урахуванням внутрішніх факторів.Ключові слова: стратегічна культура, Європейська політика безпеки та оборони, НАТО, Національна стратегія безпеки, комплексний підхід. В статье детально рассматриваются изменения, которые произошли в политике безопасности Польши в конце ХХ и в ХХІ в. С помощью анализа отдельных государственных документов по стратегическому планированию в сфере безопасности, автор определяет основные направления ее развития и констатирует постепенное сближение национальных интересов с общеевропейскими. Статья также предлагает исследовать процесс формирования политики безопасности страны не только под воздействием внешних угроз, но и с учетов внутренних фактов. Ключевые слова: стратегическая культура, Европейская политика безопасности и обороны, НАТО, Национальная стратегия безопасности, комплексный подход. This article is an attempt to provide a detailed assessment of changes, that have happened in the security policy of Poland at the end of the XX and in the XXI centuries. During this time Poland faced a necessity quickly to adjust to the new security environment in the region, choosing future strategic partners and allies. In such a way, the polish high-ranking politicians were pushed for the identification of their security and defense priorities at the countrywide level. By means of analysis of the selected state documents on the issue of strategic planning in the security realm, the author defines the main directions of its development and acknowledges the gradual convergence of national security interests with all-European ones. The article also proposes to study the process of security policy elaboration in Poland not only under the influence of external threats, but also considering the internal factors. In particular the emphasis is laid on the current political situation in Poland and the forces in power, which are trying to modify its security concept. This goes to show that the security policy is a multidimensional notion and should be a subject of comprehensive research. Key words: strategic culture, European security and defense policy, NATO, National security strategy, comprehensive approach.
The article deals with the consideration of strategic principles of the national security policy to counteract illegal migration in Ukraine and to provide appropriate recommendations for its improvement. Globalization has been shown to lead to radicalization, conflict, terror and clashes of ideologies and significant migration processes. It is determined that the complex socio-economic, socio-political and military conditions that are present in Ukraine hinder the implementation of an effective security migration policy. It is established that the Law of Ukraine "On National Security" defines the main fundamental positions on combating illegal migration in Ukraine, on the basis of this Law implements the state policy on introduction of crisis response mechanisms, which cause illegal migration. It is stated that strategic and conceptual normative acts declaring issues of crisis response (including those which cause migration processes) can be attributed to: the National Security Strategy of Ukraine, which confirmed the urgency of the threats to the national security of Ukraine, related to increased illegal migration; The concept of counter-terrorism in Ukraine, which provides a relevant task to prevent terrorist activity; The concept of development of the security and defense sector of Ukraine, which defines concrete actions on ways to improve the efficiency of the State Migration Service of Ukraine. The question of implementation of the measures planned in the mentioned normative acts has been questioned. It is determined that the target strategic legal act on combating illegal migration is the Strategy of State Migration Policy of Ukraine for the period up to 2025, which is a fundamental legal act on combating illegal migration. In order to increase the efficiency of activities, to counteract illegal migration, the directions of state regulation on a single foreign policy of security of Ukraine and the EU are substantiated. ; В статті піднято питання розгляду стратегічних засад держаної політики безпеки щодо протидії незаконній міграції в Україні та надання відповідних рекомендацій щодо її покращення. Встановлено, що глобалізація призводе до радикалізації, конфліктів, терору і зіткнення ідеологій та до значних міграційних процесів. Визначено, що складна соціально-економічна, суспільно-політична та воєнна обстановки, які склалися на сьогодні в Україні заважають реалізації дієвої безпекової міграційної політики. Встановлено, що Закон України «Про національну безпеку» визначає основні ґрунтовні позиції щодо протидії незаконній міграції в України, на основі цього Закону реалізується державна політика з запровадження механізмів реагування на кризові ситуації, причинною яких є незаконна міграція. Зазначено, що до стратегічних та концептуальних нормативно-правових актів, які декларують питання реагування на кризові ситуації (в тому числі тих кризових ситуацій, причинами яких є міграційні процеси) можливо віднести:Стратегію національної безпеки України, в якій підтверджено актуальність загроз національній безпеці України, що пов'язані з посиленням незаконної міграції; Концепцію боротьби з тероризмом в Україні, яка надає відповідне завдання щодо запобігання терористичної діяльності; Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України, що визначає конкретні дії щодо шляхів для підвищення ефективності діяльності Державної міграційної служби України. Поставлено під сумнів питання щодо реалізації на практики запланованих в зазначених нормативно-правових актах заходів. Визначено, що цільовим стратегічним нормативно-правовим актом щодо протидії незаконній міграції є Стратегія державної міграційної політики України на період до 2025 року, що є ґрунтовним нормативно-правовим актом щодо протидії незаконній міграції. З метою збільшення ефективності діяльності, щодо протидії незаконній міграції обґрунтовано напрями державного регулювання щодо єдиної зовнішньої політики безпеки України та ЄС.
The situation in Ukraine concerns the international community since January 2014 and remains a central issue in legal and political science researches. The United Nations Security Council (UN) was not only unable to prevent the conflict but also to take any possible steps to resolve it. As a result, a number of regional European organizations have been involved in the crisis in eastern Ukraine. The article discusses the mechanisms of activity of key European structures and organizations which aim at preventing, mitigating and resolving the conflict in Ukraine. The specifics of the methods used by each organization are determined, the success of their activities is evaluated, and the ways of increasing their effectiveness and involvement in resolving the Russian-Ukrainian conflict are suggested. The international response of the European community to the conflict in Crimea and eastern Ukraine has been investigated. The approaches, activities and efforts of the OSCE, the EU and the Council of Europe to address the conflict are reviewed. As the crisis in Ukraine deepened, the tasks of the OSCE Monitoring Mission included the following: facilitating access of international experts to the MH17 crash place, monitoring the implementation of Minsk agreements, facilitating the dialogue on local level to achieve a temporary ceasefire, participating in humanitarian sector coordination groups, ongoing supplying with the information regional, national and international media on the current state of conflict. Accordingly, the situation should not be confined solely to the conflict between Ukraine and Russia, as it poses a threat not only to the territorial integrity of Ukraine but also to security in Europe, so the activities of international organizations should be assessed comprehensively with a focus on the need for international law to be respected by all parties concerned.
In the article the author studies the processes of forming a qualitatively new system of regional security, analyzes the specific features of the military-political partnership between Ukraine and the countries of the Vysehrad Four at the present stage of the international system development. The necessity of restarting and rethinking of the functions of the regional association "Vysehrad" is expressed. It is also noted that in this country there continues an active phase of determining strategically important national interests, stipulated by the geopolitical situation and understanding of the role and place of Ukraine in the modern system of international relations. The country's military and political elite are forced to re-form the defence policy of the state and constantly adapt it to the realities of the present. This issue is topical due to the need to study the practice of successful transformations of the socio-political and economic system, military cooperation of the Vysehrad countries, and the strengthening of Ukraine's European cooperation in the field of military security in the era of democracy in order to use its proper components. These issues need to be thoroughly studied by Ukrainian researchers. The author notes that prior to the beginning of the open Russian military invasion, the issue of security and defence policy was not a priority area for our state. This was evidenced by the constant reduction of the army, insufficient funding of the military-defence sphere, reducing the prestige of military labour in the society, the general decrease in the authority of military personnel. It is concluded that, in spite of the differences, the Vysehrad Four supports the position of Ukraine, is interested in cooperation with the purpose of forming the security policy of the countries of the region, stability and democratic development of our country. ; В статті автор досліджує процеси формування якісно нової системи регіональної безпеки, здійснює аналіз особливостей військово-політичного партнерства між Україною та країнами Вишеградської четвірки на сучасному етапі розвитку міжнародної системи. Відзначається, що до початку відкритого російського військового вторгнення, питання політики безпеки і оборони не були пріоритетним напрямком діяльності нашої держави. Про це свідчило постійне скорочення армії, недостатнє фінансування військово-оборонної сфери, зниження престижу військової праці у суспільстві, загальним падінням авторитету військовослужбовців. Зроблено висновок про те, що Вишеградська четвірка попри наявність розбіжностей підтримує позицію України, є зацікавленою у співпраці з метою формування політики безпеки держав регіону, стабільності та демократичного розвитку нашої країни
In the article the author studies the processes of forming a qualitatively new system of regional security, analyzes the specific features of the military-political partnership between Ukraine and the countries of the Vysehrad Four at the present stage of the international system development. The necessity of restarting and rethinking of the functions of the regional association "Vysehrad" is expressed. It is also noted that in this country there continues an active phase of determining strategically important national interests, stipulated by the geopolitical situation and understanding of the role and place of Ukraine in the modern system of international relations. The country's military and political elite are forced to re-form the defence policy of the state and constantly adapt it to the realities of the present. This issue is topical due to the need to study the practice of successful transformations of the socio-political and economic system, military cooperation of the Vysehrad countries, and the strengthening of Ukraine's European cooperation in the field of military security in the era of democracy in order to use its proper components. These issues need to be thoroughly studied by Ukrainian researchers. The author notes that prior to the beginning of the open Russian military invasion, the issue of security and defence policy was not a priority area for our state. This was evidenced by the constant reduction of the army, insufficient funding of the military-defence sphere, reducing the prestige of military labour in the society, the general decrease in the authority of military personnel. It is concluded that, in spite of the differences, the Vysehrad Four supports the position of Ukraine, is interested in cooperation with the purpose of forming the security policy of the countries of the region, stability and democratic development of our country. ; В статті автор досліджує процеси формування якісно нової системи регіональної безпеки, здійснює аналіз особливостей військово-політичного партнерства між Україною та країнами Вишеградської четвірки на сучасному етапі розвитку міжнародної системи. Відзначається, що до початку відкритого російського військового вторгнення, питання політики безпеки і оборони не були пріоритетним напрямком діяльності нашої держави. Про це свідчило постійне скорочення армії, недостатнє фінансування військово-оборонної сфери, зниження престижу військової праці у суспільстві, загальним падінням авторитету військовослужбовців. Зроблено висновок про те, що Вишеградська четвірка попри наявність розбіжностей підтримує позицію України, є зацікавленою у співпраці з метою формування політики безпеки держав регіону, стабільності та демократичного розвитку нашої країни
The article considers the factors that are to be analyzed in the process of information security policy-making at the enterprise as a whole and in each of its business processes. damage caused, by the degree of influence on the information system, by the nature of occurrence) and their potential carriers - security violators (by the place of action, by motive of the violation, by the level of knowledge about the information system) theme, in terms of opportunities for future action). Based on the requirements of the current legislation, the author proposes to formulate appropriate models of threats and violators, based on the needs of the enterprise, as well as taking into account the importance of the information to be protected. Analysis of threats and breaches of information security allows the head of the company to formulate an optimal security policy, applying a specific set of measures aimed at its implementation. At the same time, particular attention is paid to the ratio of potential losses to expenditures aimed at preventing the realization of specific threats. The basis for further research on the formation of information security policy in the enterprise with the identification of critical data, the loss of which can greatly affect the economic performance of the enterprise; the formation of functional security profiles, taking into account the need for maximum protection at minimum cost. ; В статті розглянуто фактори, що підлягають аналізу в процесі формування політики інформаційної безпеки на підприємстві в цілому та в кожному з його бізнес-процесів також запропоновано класифікацію загроз інформаційній безпеці (за аспектом інформаційної безпеки, на який спрямовані загрози, за розташуванням джерела загроз, за розмірами завданих збитків, за ступенем впливу на інформаційну систему, за природою виникнення) та їх потенційних носіїв – порушників безпеки (за місцем дії, за мотивом порушення, за рівнем знань про інформаційну систему, за рівнем можливостей, за часом дії). На підставі вимог чинного законодавства автор пропонує формувати відповідні моделі загроз і порушників, виходячи з потреб підприємства, а також з урахуванням важливості інформації, що підлягає захисту. Аналіз загроз і порушників інформаційної безпеки дозволяє керівнику підприємства сформувати оптимальну політику безпеки, застосувавши конкретний набір заходів, спрямованих на її реалізацію. Водночас особлива увага зосереджується на співвідношенні можливих втрат до видатків, спрямованих на унеможливлення реалізації конкретних загроз. Закладено підґрунтя для подальших досліджень щодо формування політики інформаційної безпеки на підприємстві з визначенням критичних даних, втрата яких може значною мірою вплинути на економічні показники підприємства; формування функціональних профілів захищеності з урахуванням потреби в максимальному захисті за мінімальних видатків.
The article considers the factors that are to be analyzed in the process of information security policy-making at the enterprise as a whole and in each of its business processes. damage caused, by the degree of influence on the information system, by the nature of occurrence) and their potential carriers - security violators (by the place of action, by motive of the violation, by the level of knowledge about the information system) theme, in terms of opportunities for future action). Based on the requirements of the current legislation, the author proposes to formulate appropriate models of threats and violators, based on the needs of the enterprise, as well as taking into account the importance of the information to be protected. Analysis of threats and breaches of information security allows the head of the company to formulate an optimal security policy, applying a specific set of measures aimed at its implementation. At the same time, particular attention is paid to the ratio of potential losses to expenditures aimed at preventing the realization of specific threats. The basis for further research on the formation of information security policy in the enterprise with the identification of critical data, the loss of which can greatly affect the economic performance of the enterprise; the formation of functional security profiles, taking into account the need for maximum protection at minimum cost. ; В статті розглянуто фактори, що підлягають аналізу в процесі формування політики інформаційної безпеки на підприємстві в цілому та в кожному з його бізнес-процесів також запропоновано класифікацію загроз інформаційній безпеці (за аспектом інформаційної безпеки, на який спрямовані загрози, за розташуванням джерела загроз, за розмірами завданих збитків, за ступенем впливу на інформаційну систему, за природою виникнення) та їх потенційних носіїв – порушників безпеки (за місцем дії, за мотивом порушення, за рівнем знань про інформаційну систему, за рівнем можливостей, за часом дії). На підставі вимог чинного законодавства автор пропонує формувати відповідні моделі загроз і порушників, виходячи з потреб підприємства, а також з урахуванням важливості інформації, що підлягає захисту. Аналіз загроз і порушників інформаційної безпеки дозволяє керівнику підприємства сформувати оптимальну політику безпеки, застосувавши конкретний набір заходів, спрямованих на її реалізацію. Водночас особлива увага зосереджується на співвідношенні можливих втрат до видатків, спрямованих на унеможливлення реалізації конкретних загроз. Закладено підґрунтя для подальших досліджень щодо формування політики інформаційної безпеки на підприємстві з визначенням критичних даних, втрата яких може значною мірою вплинути на економічні показники підприємства; формування функціональних профілів захищеності з урахуванням потреби в максимальному захисті за мінімальних видатків.
The article considers the factors that are to be analyzed in the process of information security policy-making at the enterprise as a whole and in each of its business processes. damage caused, by the degree of influence on the information system, by the nature of occurrence) and their potential carriers - security violators (by the place of action, by motive of the violation, by the level of knowledge about the information system) theme, in terms of opportunities for future action). Based on the requirements of the current legislation, the author proposes to formulate appropriate models of threats and violators, based on the needs of the enterprise, as well as taking into account the importance of the information to be protected. Analysis of threats and breaches of information security allows the head of the company to formulate an optimal security policy, applying a specific set of measures aimed at its implementation. At the same time, particular attention is paid to the ratio of potential losses to expenditures aimed at preventing the realization of specific threats. The basis for further research on the formation of information security policy in the enterprise with the identification of critical data, the loss of which can greatly affect the economic performance of the enterprise; the formation of functional security profiles, taking into account the need for maximum protection at minimum cost. ; В статті розглянуто фактори, що підлягають аналізу в процесі формування політики інформаційної безпеки на підприємстві в цілому та в кожному з його бізнес-процесів також запропоновано класифікацію загроз інформаційній безпеці (за аспектом інформаційної безпеки, на який спрямовані загрози, за розташуванням джерела загроз, за розмірами завданих збитків, за ступенем впливу на інформаційну систему, за природою виникнення) та їх потенційних носіїв – порушників безпеки (за місцем дії, за мотивом порушення, за рівнем знань про інформаційну систему, за рівнем можливостей, за часом дії). На підставі вимог чинного законодавства автор пропонує формувати відповідні моделі загроз і порушників, виходячи з потреб підприємства, а також з урахуванням важливості інформації, що підлягає захисту. Аналіз загроз і порушників інформаційної безпеки дозволяє керівнику підприємства сформувати оптимальну політику безпеки, застосувавши конкретний набір заходів, спрямованих на її реалізацію. Водночас особлива увага зосереджується на співвідношенні можливих втрат до видатків, спрямованих на унеможливлення реалізації конкретних загроз. Закладено підґрунтя для подальших досліджень щодо формування політики інформаційної безпеки на підприємстві з визначенням критичних даних, втрата яких може значною мірою вплинути на економічні показники підприємства; формування функціональних профілів захищеності з урахуванням потреби в максимальному захисті за мінімальних видатків.
