Suchergebnisse

The continuous search for responsible and sustainable practices in the tourism industry paves the way for alternative approaches to tourism development. Tourists need a quality product, local communities need jobs, and business needs profit. To achieve these goals, as well as preserve the results for future generations, it is necessary to consider economic, social, environmental and ethical factors in a tourism planning. All these tasks can be met within the sustainable tourism development concept. The purpose of this study is to address a gap in knowledge by conceptualizing sustainable tourism development as a more holistic economic strategy. Using social capital as a theoretical lens, this paper explores the ways which facilitate sustainable tourism planning. The basic research approaches of social capital in tourism are described with respect to their advantages and disadvantages, as well as the specifics of use for the Russian tourism industry. The future research directions were suggested at the conclusion.

The article is dedicated to less studied aspect of external migration namely to the formation and functioning of migrant communities in host countries. The expediency of using the theory of social capital and the theory of migration networks as a theoretical and methodological basis for the study of migrant communities is substantiated. The developments of R. Park, J. Coleman, A. Portes are analyzed and the basic operational parameters of the social capital of migrant communities are constructed. The parameters of the functioning and transformation of social capital are analyzed in a two-dimensional space of autonomy and efficiency. The classification of migrant communities by type of social capital is proposed. The following types of communities are identified: 1) a low-efficient, highly autonomous community; 2) highly efficient highly autonomous; 3) a highly efficient and low-autonomous community. The article discusses the results of an expert survey of representatives of communities of Ukrainian migrants in the EU countries on the transformation of the social capital of these communities. The social capital of migrant communities of Ukrainians is "culturally bonding", aimed at preserving the common cultural identity of Ukrainians abroad in the context of a different cultural environment. Migrant communities of Ukrainian migrants remain relatively homogeneous in terms of culture, identity and practices. It is revealed that in the context of contemporary transformations of external migration, changes and social capital of migrant communities is changing too. The circular nature of migration at the present stage adversely affects the social capital of migrant communities, their permanent membership is diminished, social ties are weakened, the autonomy of communities is reduced and the integration of migrants into host societies is increased. Number of such communities today are to some extent deinstitutionalized.

Analyzedthe accumulation of social capital. Study the mechanisms of social capital formation. Notes the significance of the formation of social trust and norms of social interaction. Emphasizes the importance of an active social dialogue between the governments, with a population in various modern forms of political communication dialog. Keywords: civil society, trust,formation mechanism, social capital. ; Проаналізовано процес накопичення соціального капіталу. Досліджуються механізми формування соціального капіталу. Наголошується на значущості формування соціальної довіри та норм соціальної взаємодії, значенні активного соціального діалогу влади з населенням у різних сучасних діалогових формах політичної комунікації. Ключові слова: громадянське суспільство, довіра,механізм формування, соціальний капітал.

The article examines the impact of social capital and institutional trust on attitudes towards innovation. On a sample of 6077 respondents representing 10 Russian regions, it was found that social capital and institutional trust positively influence the attitude towards technologies in general. The analysis of a specific technology (automated judicial systems) showed that the relationship can also be reversed: the lower the social capital, the more positively the respondents refer to the introduction of new technology. These results may indicate that in conditions of poor institutional environment and in spheres that require high interpersonal and institutional trust, technologies allowing people to go to depersonalized relationships may be accepted, despite the negative attitude towards technologies in general. The findings allow us to take a fresh look at the prospects of introducing breakthrough technologies depending on the socio-cultural and institutional environment and contribute to the development of research on the impact of socio-cultural factors on the economy.

The article analyzes citizenship as a value system of a person (interests, principles, beliefs, ideas), which are the motives of his or her activism. Traditionally, this phenomenon has been studied through the connection of the individual with the social community, where activity is a systemic social quality, and public interests dominate over the individual. Another approach considers activity as an opportunity for a person to realize his or her interests and needs, combining individualism with various forms of solidarity and mutual assistance. This constructive view is consistent with the principles of subsidiary democracy and expands the field of civic participation.
Activity is defined as a system of human value orientations that motivate it to conscious actions aimed to the implementation of cultural, social, political and civic values, with a reasonable ratio of personal and social. In the information society, new forms of activity took shape, namely: discussions and propaganda of one's own position in social networks, mobilization of participation. Public associations form a sense of trust, solidarity, social responsibility, civic patriotism, and contribute to the accumulation of social capital. In connection with the processes of decentralization, the issue of participation in urban communities is of particular relevance, as cities create the country's economic and cultural power.
The results of a sociological study in the city of Melitopol indicate that the national-patriotic, environmental, charitable and volunteer organizations are the most significant for its residents. At the same time, the majority of respondents take part in their activities situationally, but consciously and voluntarily, which is consistent with national trends. The city has a certain resource of civic participation, which can help to increase its social capital.

The purpose of the article is sociological conceptualization of social capital as a decisive factor in the development of both the individual and society as a whole in the context of global socio-cultural changes and social transformations.Research methodology. Methodological support of the study is based on the use of general scientific methods of cognition of social phenomena and processes (analysis, synthesis, induction, deduction, typology, extrapolation, operationalization, interpretation, abstraction, generalization, as well as methods of logical-historical, systemic, comparative, network and structural-functional analysis). With the help of the logical-historical method the evolution of the formation of approaches to the definition of capital in general, and in particular social capital is traced; method of typological analysis revealed the mechanisms of the institutional structure of social existence of the individual in modern society; method of system analysis revealed the status-role functions of the «intellectual subject».Results. It is determined that social capital is an important social phenomenon, which consists of three complementary components, namely: social networks, social norms and social trust, which are closely linked. The analysis gives grounds to characterize this social phenomenon as follows: first, social capital consists of three key components: social networks, norms and trust; secondly, social capital has a certain structure and accumulates at different levels of social interaction in modern society; third, there are various forms, types and kinds of social capital.Scientific novelty. The value of research lies in the scientific conceptualization of social capital as a decisive factor in development.Practical meaning. The results of the study can be used in the development of socio-economic, political and socio-cultural institutions and organizations.Key words: scientific approaches to the study of social capital; the content of social capital; structure of social capital; types, ...

The purpose. The article explores the features of the development of social capital in the Nalchik district of the Terek region in 1905–1917. The author aims to disclose the features of the development of the public capital system of the Nalchik district by the example of the activities of public loan offices and credit partnerships, the analysis of these types of institutions is carried out taking into account the economic, territorial and ethnopolitical features of the district.Methods. The methodological basis of the study is a systematic approach, which involves the consideration of social capital as a structure consisting of two main systems (institutions), the identification of their characteristics and differences, as well as an analysis of the mechanism of their interaction with the financial system of the district. Each institution is considered as a separate socio-financial association, the totality of the funds of which were used to implement the economic functions of the district.For a more detailed study of the system of social capital, the method of economic analysis is used, based on the analysis of the constituent elements of financial and statistical data on the Kabardian public sum and credit partnerships. With the help of financial data analysis, a comparison is made with the overall balance indicators, which provides information on the entire state of social capital and the movement of funds within it for the period under review.The use of the above method underlies the systematic approach, which is first used in the study of research topics, which allows focusing on the concrete historical aspect of the problem under consideration.Article is prepared on the basis of materials from the Central State Archive of the Kabardino-Balkarian Republic (f. I-6 "Management of the Nalchik District" and f. I-26 "Treasurer of the Kabardino Public Amount").Results. During the research it was established that public lending institutions were created to satisfy the loan needs of the rural (peasant) population. The amounts that made up their capital are differentiated into: 1) owned by peasants, 2) issued by the government, 3) deposited. Particular attention is paid to the Kabardian public sum, as this was the first public capital institution in the district. The scope and status of credit partnerships in the Nalchik district are considered. The assumption is made that on the basis of the Kabardian public sum the first large national bank in the district could be created. It is shown that the transformation of the public sum into a bank was hindered by the incompleteness of the process of preparing the charter and the development of regulations for its activities. It is concluded that the most productive activity was the credit partnerships of the district, the reason for the growth of income and deposits in which was the need of rural producers for loans, as well as the support of the population, who actively invested their savings there.Scope of results – Results of this research can be used in educational process and research activities related to the study of the history of the economy and the cooperative movement in the North Caucasus region. ; Цель. В статье исследуются особенности развития общественного капитала в Нальчикском округе Терской области в 1905–1917 гг. Автор ставит целью раскрыть особенности развития системы общественного капитала Нальчикского округа на примере деятельности общественных ссудных касс и кредитных товариществ, анализ данных типов учреждений проводится при учете экономических, территориальных и этнополитических особенностей округа.Методы. Методологической основой исследования выступает системный подход, предполагающий рассмотрение общественного капитала как структуры, состоящей из двух основных систем (учреждений), выявление их особенностей и различий, а также анализ механизма их взаимодействия с финансовой системой округа. Каждое учреждение рассматривается в качестве отдельного общественно-финансового объединения, совокупность средств которых использовались по осуществлению экономических функций округа.Для более подробного изучения системы общественного капитала, используется метод экономического анализа, основанного в разборе составных элементов финансовых и статистических данных о Кабардинской общественной сумме и кредитных товариществах.С помощью анализа финансовых данных происходит сопоставление с общими показателями сальдо, что представляет информацию всего состояния общественного капитала и движения внутри него средств за рассмотренный период.Использование указанного выше метода лежит в основе системного подхода, который впервые применяется при изучении тематики исследования, что позволяет акцентировать внимание на конкретно-историческом аспекте рассматриваемой проблемы.Статья подготовлена на основе материалов Центрального государственного архива Кабардино-Балкарской Республики (ф. И-6 «Управление Нальчикского округа» и ф.И-26 «Казначей Кабардинской общественной суммы»).Результаты. Установлено, что общественные ссудные учреждения, создавались для удовлетворения потребностей в кредите сельского (крестьянского) населения. Суммы, составлявшие их капиталы, дифференцированы на: 1) принадлежавшие крестьянам, 2) выдаваемые правительством, 3) вносимые на вклады. Особое внимание уделено Кабардинской общественной суммы, так как это было первое учреждение общественного капитала в округе. Рассмотрена сфера деятельности и статус кредитных товариществ в Нальчикском округе. Сделано предположение, что на базе Кабардинской общественной суммы мог быть создан первый крупный народный банк на территории округа. Показано, что преобразованию общественной суммы в банк препятствовали не завершенность процесса подготовки устава и разработки регламента его деятельности. Сделан вывод, что наиболее результативной была деятельность кредитных товариществ округа, причина роста доходов и вкладов в которых заключалась в нужде сельских производителей в кредите, а также – поддержке населения, активно вкладывавшего туда свои сбережения.Область применения результатов. Результаты данного исследования могут быть использованы в образовательном процессе и научно-исследовательской деятельности, касающейся вопросов изучения истории экономики и кооперативного движения в северокавказском регионе.

This article is devoted to analysis of the values determining features of social relations in modern Belarus. The article considers the basic values of modern Belarusian society: family, communication, tolerance, politics. The article presents the results of a national survey conducted by the Center of Sociological and Political Studies of the Belarusian State University (Belarus, Minsk). The author pays attention to especial place of the values in social capital context. For this reason the role of sociophilosophical expertise of possible models and priorities of modern sociodynamics is increased. = Статья посвящена анализу ценностей, определяющих специфику социальных отношений в современной Беларуси. В статье рассматриваются базовые ценности современного белорусского общества: семья, коммуникация, толерантность, политика. Приводятся результаты национального опроса, проведенного Центром социологических и политических исследований Белорусского государственного университета (Республика Беларусь, г. Минск). Автор обращает внимание на включенность ценностей в контекст социального капитала. Ввиду этого возрастает роль социально-философской экспертизы возможных моделей и приоритетов современной социодинамики.

The scientific significance ofstudying security problems inregional societies is determined by the need to reveal its actual components. Such complex indicator as social capital includes basic indicators ofthe functioning ofcivil society: social responsibility, activity, civic initiative, etc. The social capital formed insociety induces generalized trust. At the same time, institutional trust contributes to the legitimization oflegal and political institutions. The purpose ofthis article is to describe the social mechanism ofinterdependence ofcomponents ofsocial capital and generalized trust that form a sense ofsecurity inthe region. The article summarizes expert assessments that indicate heterogeneity ofinstitutional systems, which are indicators oflow coherence ofthe social order and form a low level oftrust and, consequently, security inthe Altai territory. It is concluded that for modern Russian society, as well as for its regions, the problem ofregenerating generalized trust as a social background for optimizing post-industrial transformations is extremely significant. Stability ofthe active role ofsocial institutions, the reproduction ofspiritual values, such as the common good, inter-ethnic tolerance, social justice are among most important factors restoring social trust. ; Научная значимость исследования проблем безопасности в региональных социумах, обусловлена необходимостью изучения ее актуальных компонентов. Такой комплексный показатель, как социальный капитал включает базовые индикаторы функционирования гражданского общества: социальную ответственность, активность, гражданскую инициативность и пр.Сформированный в обществе социальный капитал индуцирует генерализированное, то есть обобщенное доверие. При этом институциональное доверие, способствует легитимации правовых и политических институтов.Целью представленной статьи является описание социального механизма взаимного индуцирования компонентов социального капитала и обобщенного доверия, формирующих ощущение безопасности проживания в регионе. В статье обобщены экспертные оценки, свидетельствующие о гетерогенности институциональных систем, являющиеся индикаторами низкой согласованности социального порядка и формирующие низкий уровень доверия и соответственно безопасности в Алтайском крае.Сделаны выводы о том, что для современного российского общества, как и для его регионов, крайне значима проблема регенерации генерализированного доверия, как социального фона для оптимизации постиндустриальных трансформаций. Среди факторов восстановления социального доверия, необходимо отметить, повышение стабильности активной роли социальных институтов, воспроизводство духовных ценностей, таких как общее благо, межэтническая толерантность, социальная справедливость и пр.

During the last twenty years the concept of «social capital», which is built on the intuition that social ties and relations can serve as a useful resource for individuals and society, actively takes positions in the social sciences. The research program of social capital synthesizes various theoretical paradigms, going beyond those academic and ideological frameworks in which it arises. From the areas of theoretical sociology, and economic theory, where the concept of social capital is constructed, the theory goes into the policymaking, combines the perspectives of economic, sociological and political science.The limits of application of concepts of social capital in research practice through the reference to the history of concepts and theories were comprehended. Determined, that the critical importance of social capital for social theory is the result of claims for an interdisciplinary significance. Critical view of such interdisciplinary perspectives points to the ideological and methodological limitations of the use of some concepts of social capital. However, the undisputed fact of this research program, based on the integrative tendencies of a unified science of society. Consequences deriving from the social capital are identified in the margins of various disciplines. In the political sphere – is civil engagement and institutional effectiveness, in economics – the reduction of transaction costs, in social sphere – cohesion and solidarity, or even life satisfaction and well-being. The broad range of the research program of social capital at different levels of social phenomena stretches from the perspectives of historical macrosociology to micro-perspectives of network analysis. Within the framework of the research program is no consensus on how to operationalize and measure social capital, which significantly reduces the prospects of its indicators use in the determination the steps of policies. ; Осмыслено границы применения концепций социального капитала в исследовательской практике через обращение к истории понятия и теории. Определено, что исключительная важность понятия социального капитала для социальной теории является следствием существующих претензий на междисциплинарную значимость. Критический взгляд на такие междисциплинарные перспективы оказывает на идеологическую и методологическую ограниченность потребления отдельных концепций социального капитала наряду с неоспоримым фактом нахождения этой исследовательской программы в основе интегративных тенденций единой науки об обществе. ; Осмислено межі застосування концепцій соціального капіталу в дослідницькій практиці через звернення до історії поняття та теорії. Визначено, що виняткова важливість поняття соціального капіталу для соціальної теорії є наслідком існуючих претензій на міждисциплінарну значущість.Критичний погляд на такі міждисциплінарні перспективи вказує на ідеологічну й методологічну обмеженість вжитку окремих концепцій соціального капіталу поряд з беззаперечним фактом знаходження цієї дослідницької програми в осерді інтегративних тенденцій єдиної науки про суспільство.

Формування багатовекторної ринкової економіки в Україні, успішна реалізація всіх реформ у цьому напрямі та підвищення добробуту громадян не можливі без ефективної реалізації фінансових складових комплексного відтворення соціального капіталу, насамперед у гірничодобувній промисловості. Проте нестабільна соціально-економічна і політична ситуація у країні істотно загальмувала реалізацію реформ у вищевказаній галузі, що негативно позначилося на її окремих показниках. Ситуація дестабілізує і гальмує соціально-економічний розвиток усіх суб'єктів гірничодобувної промисловості. Тому актуальним питанням на сучасному етапі розвитку цієї галузі є визначення єдиних дієвих засад щодо комплексного відтворення ресурсного потенціалу всіх її суб'єктів господарювання.Предметом дослідження є сукупність методологічних, методичних і практичних напрямів фінансування комплексного відтворення соціального капіталу в гірничодобувній промисловості. Водночас її мета полягає у формуванні та характеристиці напрямів фінансового відтворення соціального капіталу в гірничодобувній промисловості і розробленні заходів їхньої ефективної реалізації.Окрім цього, результати дослідження відображають соціально-економічну сутність категорії «соціальний капітал у гірничодобувній промисловості». Вона трактується як сукупність психологічних, фізіологічних, моральних, етичних, економічних та інших особистих якостей і можливостей кожного працівника гірничодобувної промисловості, які є їхнім основним ресурсом і перевагою в порівнянні з іншими людьми, у процесі їхньої адаптації та ефективної реалізації в певному соціумі (соціальному середовищу) на макро- і мікрорівні. Також установлено, що сфера застосування напрямів фінансового відтворення соціального капіталу в гірничодобувній промисловості і їх поліпшення охоплює окремі рекреаційні напрями з матеріального, морального (психологічного) і соціально-побутового забезпечення працівників цієї галузі.Наукова новизна отриманих результатів полягає у виявленні, обґрунтуванні та аналізі схеми формування напрямів фінансування відтворення соціального капіталу в гірничодобувній промисловості. Також її невід'ємною частиною є характеристика ставлення різних соціально-вікових, статевих і професійних груп населення до фінансування відтворення соціального капіталу в гірничодобувній промисловості окремих регіонів України. Актуальність цього дослідження підтверджує також трансформація соціально-економічних відносин у всіх сферах громадської діяльності держави в контексті його глобалізації.Отримані результати дослідження дозволяють зробити висновки, що вони є основою для вивчення і практичного розв'язання проблеми комплексного відтворення соціального капіталу в гірничодобувній промисловості. Цей підхід передбачає, передусім, формування високого матеріального, соціально-побутового і морального (психологічного) стимулювання фахівців цієї галузі і підвищення їхньої трудової мотивації та якості результатів праці, а також фінансово-господарської діяльності гірничодобувних підприємств. ; The formation of a multi-vector market economy in Ukraine, the successful implementation of all reforms to this effect and the improvement of the citizens' welfare is impossible without the effective implementation of financial components of the comprehensive recovery of social capital, primarily in the mining industry. However, the unstable socio-economic and political situation in the country significantly impeded the implementation of reforms in the aforementioned area, which adversely affected its individual indicators. This situation destabilizes and slows down the socio-economic development of all stakeholders in the mining industry. Therefore, topical issues at the present stage of the industry's development are the definition of common effective principles for the comprehensive recovery of the resource potential of all its economic entities.The research question of the article is a set of methodological, methodical and practical directions for financing the complex recovery of social capital in the mining industry. At the same time, its goal is the formulation and characterization of directions for the financial recovery of social capital in the mining industry and the development of measures for their effective implementation.Furthermore, the results of the study reflect the socio-economic nature of the category «social capital in the mining industry». Therefore, it is treated as a set of psychological, physiological, moral, ethical, economic and other personal qualities and capabilities of each mining worker, who represent their main resource and advantage over other people, in the process of their adaptation and effective implementation in a particular social field (social environment) on macro-, as well as micro-levels. It has also been determined that the scope of application of the directions for financial recovery of the social capital in the mining industry and their improvement encompasses separate recoveryal directions for the material, moral (psychological) and social treatment of workers in this sector.The scientific novelty of the results obtained is the identification, justification and analysis of the scheme to formulate directions for financing of the recovery of social capital in the mining industry. Also, an integral part is the nature of the attitude of population groups of different social, age, sex and professional compositions to the financing of social capital recovery in the mining industry of certain regions in Ukraine. The relevance of this study is also confirmed by the transformation of socio-economic relations in all spheres of public activity of the country in the context of globalization.The obtained research results allow us to draw the conclusion that they represent the basis for the study and practical solution on the issue of a complex recovery of social capital in the mining industry. This approach presupposes, first of all, the creation of high material, social, and moral (psychological) incentives for specialists in this sector and, consequently, the enhancement of their motivation as employees and quality of their results, as well as financial and economic activities of mining enterprises.

Формування багатовекторної ринкової економіки в Україні, успішна реалізація всіх реформ у цьому напрямі та підвищення добробуту громадян не можливі без ефективної реалізації фінансових складових комплексного відтворення соціального капіталу, насамперед у гірничодобувній промисловості. Проте нестабільна соціально-економічна і політична ситуація у країні істотно загальмувала реалізацію реформ у вищевказаній галузі, що негативно позначилося на її окремих показниках. Ситуація дестабілізує і гальмує соціально-економічний розвиток усіх суб'єктів гірничодобувної промисловості. Тому актуальним питанням на сучасному етапі розвитку цієї галузі є визначення єдиних дієвих засад щодо комплексного відтворення ресурсного потенціалу всіх її суб'єктів господарювання.Предметом дослідження є сукупність методологічних, методичних і практичних напрямів фінансування комплексного відтворення соціального капіталу в гірничодобувній промисловості. Водночас її мета полягає у формуванні та характеристиці напрямів фінансового відтворення соціального капіталу в гірничодобувній промисловості і розробленні заходів їхньої ефективної реалізації.Окрім цього, результати дослідження відображають соціально-економічну сутність категорії «соціальний капітал у гірничодобувній промисловості». Вона трактується як сукупність психологічних, фізіологічних, моральних, етичних, економічних та інших особистих якостей і можливостей кожного працівника гірничодобувної промисловості, які є їхнім основним ресурсом і перевагою в порівнянні з іншими людьми, у процесі їхньої адаптації та ефективної реалізації в певному соціумі (соціальному середовищу) на макро- і мікрорівні. Також установлено, що сфера застосування напрямів фінансового відтворення соціального капіталу в гірничодобувній промисловості і їх поліпшення охоплює окремі рекреаційні напрями з матеріального, морального (психологічного) і соціально-побутового забезпечення працівників цієї галузі.Наукова новизна отриманих результатів полягає у виявленні, обґрунтуванні та аналізі схеми формування напрямів фінансування відтворення соціального капіталу в гірничодобувній промисловості. Також її невід'ємною частиною є характеристика ставлення різних соціально-вікових, статевих і професійних груп населення до фінансування відтворення соціального капіталу в гірничодобувній промисловості окремих регіонів України. Актуальність цього дослідження підтверджує також трансформація соціально-економічних відносин у всіх сферах громадської діяльності держави в контексті його глобалізації.Отримані результати дослідження дозволяють зробити висновки, що вони є основою для вивчення і практичного розв'язання проблеми комплексного відтворення соціального капіталу в гірничодобувній промисловості. Цей підхід передбачає, передусім, формування високого матеріального, соціально-побутового і морального (психологічного) стимулювання фахівців цієї галузі і підвищення їхньої трудової мотивації та якості результатів праці, а також фінансово-господарської діяльності гірничодобувних підприємств. ; The formation of a multi-vector market economy in Ukraine, the successful implementation of all reforms to this effect and the improvement of the citizens' welfare is impossible without the effective implementation of financial components of the comprehensive recovery of social capital, primarily in the mining industry. However, the unstable socio-economic and political situation in the country significantly impeded the implementation of reforms in the aforementioned area, which adversely affected its individual indicators. This situation destabilizes and slows down the socio-economic development of all stakeholders in the mining industry. Therefore, topical issues at the present stage of the industry's development are the definition of common effective principles for the comprehensive recovery of the resource potential of all its economic entities.The research question of the article is a set of methodological, methodical and practical directions for financing the complex recovery of social capital in the mining industry. At the same time, its goal is the formulation and characterization of directions for the financial recovery of social capital in the mining industry and the development of measures for their effective implementation.Furthermore, the results of the study reflect the socio-economic nature of the category «social capital in the mining industry». Therefore, it is treated as a set of psychological, physiological, moral, ethical, economic and other personal qualities and capabilities of each mining worker, who represent their main resource and advantage over other people, in the process of their adaptation and effective implementation in a particular social field (social environment) on macro-, as well as micro-levels. It has also been determined that the scope of application of the directions for financial recovery of the social capital in the mining industry and their improvement encompasses separate recoveryal directions for the material, moral (psychological) and social treatment of workers in this sector.The scientific novelty of the results obtained is the identification, justification and analysis of the scheme to formulate directions for financing of the recovery of social capital in the mining industry. Also, an integral part is the nature of the attitude of population groups of different social, age, sex and professional compositions to the financing of social capital recovery in the mining industry of certain regions in Ukraine. The relevance of this study is also confirmed by the transformation of socio-economic relations in all spheres of public activity of the country in the context of globalization.The obtained research results allow us to draw the conclusion that they represent the basis for the study and practical solution on the issue of a complex recovery of social capital in the mining industry. This approach presupposes, first of all, the creation of high material, social, and moral (psychological) incentives for specialists in this sector and, consequently, the enhancement of their motivation as employees and quality of their results, as well as financial and economic activities of mining enterprises.

Currently, society lives in the conditions of continuous expansion of the communication space. This is manifested in the transformation of old and the emergence of new types of interaction of individuals in the economic, political, social, spiritual spheres of society. The study of social networks is an actively developing area in theoretical sociology, and the concept of social networks is the most natural in the description and construction of a social structure. In a broad sense, a social network is understood as many points (members of a social system), to a greater or lesser extent, related to each other. In this article we will illustrate the main stages of the evolution of the concept of "social network" in the works of foreign researchers. Let's take a closer look at foreign theoretic approaches to the study of social networks as a structural element of social capital. In the conclusion of our analysis, we will list the main characteristic features of a social network, on the basis of which we will formulate a generalized definition of this phenomenon. ; В настоящее время общество живет в условиях постоянного расширения коммуникационного пространства. Это проявляется в трансформации старых и появлении новых типов взаимодействия индивидов в экономической, политической, социальной, духовной сферах жизнедеятельности общества. Исследование социальных сетей является активно развивающимся направлением в теоретической социологии. Это связано с тем, что концепция социальных сетей является наиболее естественной в описании и построении социальной структуры. В широком смысле под социальной сетью понимается множество точек (членов социальной системы) в той или иной степени связанных друг другом. В данной статье мы проиллюстрируем основные этапы эволюция понятии «социальная сеть» в работах зарубежных исследователей. Более подробно остановимся на анализе зарубежных теоретических подходов к изучению социальных сетей как структурному элемента социального капитала. В заключение проведенного нами анализа будут перечислены основные характерные признаки социальной сети, на основе которых мы сформулируем обобщающее определение данного феномена.

In the article role of social capital and civil society for human development which is closely connected to the development of the innovative forms of self-government of the local communities is investigated. The origin of social capital category is observed and basic approaches to the defi nition of confi dence and social capital notions are studied. Peculiarities of socio-economic aspects of the formation of social capital in today's environment are justifi ed. The development trends of the theory of social capital are investigated. Certain levels and major types of social capital and methods of its measuring are studied. Also the paper examines the role of community organizations in the implementation of local government. Interaction of the community organizations with the community are seen as a means of implementing local and state policy and internal resources to build and develop the area. The author examines the problems of management of local community in context ofpresent municipal reforms. Also the social aspect of management, some specifi c features of local communities, cooperation of local authorities and local community is analyzed. According to this analysis the author points out the actual problems of management of local community and possible ways of their overcoming.The paper presents the theoretical substantiation of condominiums as a social institution and a small social group, also the conceptualization of this new format of the solution of housing problems as a potential agent of social capital and civil society in modern Ukraine is provided.Keywords: civil society, social capital, condominium, social institution, small social group. ; Представлено теоретичне обґрунтування ОСББ як соціального інституту та малої соціальної групи, а також здійснено концептуалізацію цього нового формату розв'язання житлово-комунальних проблем як потенційного агента розвитку соціального капіталу та громадянського суспільства в сьогочасній Україні.Ключові слова: громадянське суспільство, соціальний капітал, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), соціальний інститут, мала соціальна група.

The problem of relations between healthy people and people with disabilities, such as those with intellectual disabilities has been studied. The main manifestations of social capital at the micro-, meso-, macrolevels as an indicator of society civilization and democracy have been considered. The features of «Unified Sport» voluntary service program of Special Olympics realization as an effective tool in accumulation of social capital and social integration of people with intellectual disabilities have been revealed. ; Исследована проблема взаимоотношений здоровых людей и лиц с инвалидностью, в частности с отклонениями в умственном развитии. Рассмотрены основные формы проявления социального капитала на микро-, мезо-, макроуровнях как одного из показателей цивилизованности и демократичности общества. Выявлены особенности реализации волонтерской программы Специальных Олимпиад «Объединенный спорт» как эффективного средства в накоплении социального капитала и социальной интеграции лиц с отклонениями умственного развития.