Suchergebnisse

In this article the author studies the place and the role of social philosophy in the architecture of the social sciences and humanities. The article focuses on the relationship between social philosophy, theory of society, theoretical sociology and social ethics. Based upon the application of the concept of paradigm in philosophy, the author shows key trends of the development of social sciences and humanities: the turn from the philosophy of conscience to the communication philosophy and the "rehabilitation of the practical philosophy". In line with these trends, practical discourse philosophy is now playing the central role in the structure of the social sciences and humanities, the author says. By making a distinction between normative and descriptive dimensions of the so- cial sciences and humanities, the author emphasizes the issue of their normative foundation and their moral and ethical re-orientation. The article analyzes discourse as an argumentative practice of founding social norms and values and as a meta-institution legitimizing social institutions. According to this approach, the social philosophy is considered as a meta-theory of social sciences, which include general social theory and theories of social systems. In this context, practical dis- course philosophy is playing a fundamental role for legitimizing specific social institutions. Social ethics also plays an important role, as it complements individual ethics, creating a system of insti- tutional ethics, i.e. of political ethics, economic ethics, ethics of science and technology, environ- mental ethics. In this architectonics, social responsibility gets a new meaning, incorporating indi- vidual responsibility. Social responsibility is not an anonymous responsibility that neglects the in- dividual responsibility, but a common responsibility implemented according to certain rules and procedures and creating the possibility to solve current problems of the globalized humanity. ; Стаття присвячена розгляду місця та ролі соціальної філософії в архітектурі соціальних та гуманітарних наук. Автор зосереджує увагу на взаємозв'язку соціальної філософії, теорії суспільства, теоретичної соціології та соціальної етики. На підставі застосування концеп- ції парадигми у філософії автор показує ключові тенденції розвитку соціальних та гумані- тарних наук: поворот від філософії свідомості до філософії комунікації та «реабілітацію практичної філософії». Відповідно до цих тенденцій, на думку автора, філософія практичного дискурсу відіграє сьогодні центральну роль у структурі соціальних та гуманітарних наук. Проводячи розрізнення між нормативним і описовим вимірами соціальних та гуманітар- них наук, автор робить наголос на проблемі їхніх нормативних засад та морально-етичної переорієнтації. У статті дискурс аналізовано як арґументативну практику узасаднення соціальних норм і цінностей та як метаінституцію, що леґітимує соціальні інститути. Згідно з таким підходом соціальна філософія розглядається як метатеорія соціальних наук, до складу яких належить також загальна соціальна теорія та теорії соціальних систем, а практична філософія дискурсу виконує засадничу функцію щодо леґітимації конкретних соціальних інституцій. Важливу функцію виконує також соціальна етика, яка доповнює індивідуальну етику, утворюючи також систему інституційних етик: політичної, еконо- мічної етик, етики науки та техніки, екологічної етики. У такій архітектоніці нового зна- чення набуває соціальна відповідальність, яка знімає у собі індивідуальну відповідальність. Соціальна відповідальність — це не анонімна відповідальність, яка нівелює індивідуальну відповідальність, це спільна відповідальність, що здійснюється за певними правилами і про- цедурами, утворюючи можливість розв'язання сучасних проблем ґлобалізованого людства.

The podcast is a digital product of human activity, which fulfills a function of comprehension of being at the level of meanings, values, images, norms, and goals. It reflects the peculiarities of language and speech, consciousness and thinking of a person of a specific sociocultural tradition. The main underlying idea of this paper can be put as follows: covering various aspects of human life, it does not only describe the society but also gives an appreciation, promotes an understanding of the social processes of our time. The purpose of the paper is to examine the holistic essence of podcast's being as a phenomenon, to reveal the tendencies of its functioning in the World Wide Web, its role in society and information processes. The methodological basis for this study was the general scientific methods of empirical and theoretical generalization, induction and synthesis, the sociocultural method, the method of comparative analysis. In order to study podcasts' content, the contentanalysis method was also used. Podcast resources in the web were the empirical basis of this research. The achievement of this goal required solving a number of research tasks, such as: to reveal characteristic features of podcasts on the basis of their content analysis; to consider their ontological, epistemological foundations and social functions; to specify the place and the role of podcasts in society.The use of these methods made possible not only to describe and study podcasts with considering a wide range of their sociocultural meanings and subtexts but to consider their philosophical foundations, their social functions, and gnoseological aspects. The podcast was considered as a human activity in understanding the surrounding world.The content analysis of various podcast resources in the network gives grounds to suggest that in the socio-cultural plan, the podcast is an objectified result of man's mastering and understanding of the world, a modus by which a person seeks to «denote oneself», and reproduces oneself in the integrity of one's natural, linguistic, social, and cultural life. Among basic social functions of podcasts, the informative, cognitive, communicative, socializing, and compensatory could be named. The ontological basis of a podcast is communication, a dialogue, and people collective communication in the network, regardless of geographical and social boundaries. Further, the effectiveness and success of a podcast's existence and functioning in the web are determined by its content, and therefore its influence, both on the individual and on society as a whole. The scientific novelty of this study consists in applying an integrated, interdisciplinary approach to the analysis of this phenomenon, and the replenishment of knowledge about current trends in its use. Finally, the analysis of podcasts existence in the web, based on their content and characteristics, allowed the author to come to the following conclusions: the podcast reflects the system of social norms, spiritual values, cultural realities, and people's attitude to the surrounding world and to each other.In a functional aspect, a podcast is a digital «carrier», a means for storing and transmitting information, knowledge and experience, an intermediary, and a way of communication. Podcasts role is unique in various spheres (media, educational, scientific, and political) ; Подкаст – зафіксований у цифровій формі продукт людської діяльності, який виконує функцію рефлексії буття на рівні смислів, цінностей, образів, норм і цілей та відображає особливості мови і мовлення, свідомості і мислення людини певної соціокультурної традиції. Висвітлюючи різні сторони людського життя, він не тільки описує суспільство, але і дає йому оцінку, сприяє розумінню суспільних процесів сьогодення. Метою статті є розгляд цілісної сутності буття подкасту як феномену, виявлення тенденцій його функціонування, його ролі в суспільстві та інформаційних процесах. Методологічним підґрунтям дослідження подкасту стали загальнонаукові методи емпіричного і теоретичного узагальнення, індукції і синтезу, соціокультурний метод, метод порівняльного аналізу. При вивченні змісту подкастів використовувався метод контент-аналізу. Емпіричну базу дослідження склав масив подкастових ресурсів в мережі. Досягнення поставленої мети потребувало вирішення ряду дослідницьких завдань: виявити характерні особливості подкастів на основі їх контентного аналізу; розглянути онтологічні, гносеологічні підстави і соціальні функції подкастів; конкретизувати місце і роль подкастів у сучасному суспільстві. На основі цих методів описано і досліджено подкаст з урахуванням широкого спектра його соціокультурних смислів і підтекстів; розглянуто філософські підстави і соціальні функції подкасту; проаналізовано гносеологічні аспекти даного феномена, який розглядається як вид діяльності людини по осмисленню явищ навколишнього світу; визначено основні соціальні функції подкасту: інформативна, пізнавальна, комунікативна, соціалізувальна, компенсаторна. Онтологічна основа подкасту – це спілкування, діалог, спільна комунікація людей в мережі, незалежно від географічних і соціальних кордонів. Результативність, успішність функціонування подкасту у мережі визначається його змістом, а отже його впливом, як на конкретну людину, так і на суспільство. Наукова новизна даної розвідки полягає в застосуванні комплексного, міждисциплінарного підходу до аналізу даного явища, поповненні уявлень про сучасні тенденції його використання. Аналіз екзистенції подкастів у мережі, з урахуванням їхнього контенту і характеристик, дав змогу дійти наступних висновків: подкаст відображає систему соціальних норм, духовних цінностей, культурних реалій, відносин людей до навколишнього світу і до самих себе. У функціональному аспекті він є цифровим «носієм», засобом для зберігання і передавання інформації, знання і досвіду, посередником і способом комунікації, роль якого унікальна у різних сферах (медійній, освітній, науковій, політичній тощо)

The article is devoted to the analyze of general statements of the social philosophy of H. Schmidt, which is founded on the political pragmatism. Thereby the rationalism is compared with the political romantic, which was dominant during a relative long time in the social conciseness in Germany. Is explicated a connection between the social state as the European cultural achievement and democracy what can get lost its ground in the raged society. The real culture of the freedom might be formed only on the foundation of convictive social politics and under conditions of law nihilism conquering. The role of prominent personalities in the history of cross belongs to problems of social philosophy. This is because they change the course of human history. Much less studied is the problem of the role of theoretical philosophy in making responsible decisions political leaders high. The quality of democratic political thought in modern complicated socio-cultural contexts, not least depend on the ability of leaders to respond to the high-level challenges.Key words: social state, philosophy of politics, society, culture of freedom, democracy, steady development, pragmatism, nihilism, responsibility. ; Стаття присвячена розгляду основних положень соціальної філософії Г. Шмідта, яка грунтується на засадах політичного прагматизму. При цьому раціоналізм протиставляється політичній романтиці, яка досить довго домінувала у німецькій суспільній свідомості. Розкривається взаємозв'язок між соціальною державою як європейським культурним досягненням та демократією, яка втрачає грунт у люмпенізованому суспільстві. Справжня культура свободи може формуватись тільки на основі виваженої соціальної політики та за умов подолання правового нігілізму.Ключові слова: соціальна держава, філософія політики, суспільство, культура свободи, демократія, сталий розвиток, прагматизм, нігілізм, відповідальність.The article is devoted to the analyze of general statements of the social philosophy of H. Schmidt, which is founded on the political pragmatism. Thereby the rationalism is compared with the political romantic, which was dominant during a relative long time in the social conciseness in Germany. Is explicated a connection between the social state as the European cultural achievement and democracy what can get lost its ground in the raged society. The real culture of the freedom might be formed only on the foundation of convictive social politics and under conditions of law nihilism conquering. The role of prominent personalities in the history of cross belongs to problems of social philosophy. This is because they change the course of human history. Much less studied is the problem of the role of theoretical philosophy in making responsible decisions political leaders high. The quality of democratic political thought in modern complicated socio-cultural contexts, not least depend on the ability of leaders to respond to the high-level challenges.Key words: social state, philosophy of politics, society, culture of freedom, democracy, steady development, pragmatism, nihilism, responsibility.Статья посвящена анализу основных положений социальной философии Г. Шмидта, которая базируется на политическом прагматизме. При этом рационализм противопоставляется политической романтике, занимавшей в течение достаточно продолжительного времени доминирующее положение в Германии. Раскрывается взаимосвязь между социальным государством, рассматриваемым как европейское достижение, и демократией, теряющей почву в люмпенизированном обществе. Подлинная культура свободы может формироваться только на основе взвешенной социальной политики при условии преодоления правового нигилизма.Ключевые слова: социальное государство, философия политики, общество, культура свободы, демократия, устойчивое развитие, прагматизм, нигилизм, ответственность.

The article considers the social-philosophy concept of politicians' appeals at the beginning of the Covid-19 pandemic. It is noted that the new channel of political communication is social networks, which have a number of advantages of establishing feedback from the electorate. Communication technologies used in public relations are analyzed. Emphasis is placed on the fact that the Covid-19 pandemic has become a challenge for modern society, a problem that has transformed graceful social practices and established norms of public life. It is argued that politicians, like other opinion leaders, have explained the need for a knockdown and social isolation, a social distance to prevent an increase in the incidence of the new virus. It is noted that in their appeals, the political letters of the states emphasized the protection of citizens and the unity of the nation, arguing that the unification of citizens will help solve a difficult problem. Emphasis is placed on the fact that political leaders have defined the pandemic as a "difficult time" in the history of the nation's development, and human life is becoming the main value for which physicians and politicians are fighting. It is noted that the task of social philosophy is to integrate interdisciplinary knowledge and empirical research to create a protective model of careful adaptation of individuals to new living conditions. It is emphasized that the philosophical foundations of these changes are connected with the reversal of traditional, in some cases stable, ideas about the structure of society, social practices, and the activities of actors. It is established that the new movement of society takes place simultaneously in real and virtual spaces. In this case, the messages of politicians on social networks helped to consolidate the nation, explain the need to comply with restrictions, prevent the spread of panic in the population, emphasize the value of human life. The analysis of this issue can be continued in the framework of the study of manipulative technologies, conducting PR-campaigns, influencing public opinion and the behavior of the electorate. ; В статті розглянуто соціально-філософський вимір звернень політиків на початку пандемії Covid-19. Зазначається, що новим каналом політичної комунікації є соціальні мережі, які містить низку переваг встановлення зворотного зв'язку з електоратом. Акцентується увагу на тому, що пандемія Covid-19 стала викликом для сучасного суспільства, проблемою, яка трансформувала традиційні соціальні практики та встановлені норми суспільного життя. Встановлено, що політики, як і інші лідери думок роз'яснювали необхідність впровадження нокдауну та соціальної ізоляції, соціальної дистанції для запобігання збільшення кількості захворювань новим вірусом.

The article is an introductory material to the further study of the heuristic potential of John Dewey's social philosophy in understanding the problem of modern individualization. Interest in this aspect of Dewey's philosophical ideas, for its part, entails a broader purpose of exploring the heuristic potential of the philosophy of pragmatism in the same subject of individualization.During the twentieth century. the philosophy of pragmatism has gained considerable popularity even outside the United States of America, where it originated. It has become part of the academic environments of Germany, Italy, the United Kingdom and other countries. However, compared to marxism, freudism or existentialism, the philosophy of pragmatism has not received much attention in social issues. Above all, this was true about classical pragmatism.At the end of the twentieth century. advanced social theorists, based on new social observations, have begun to draw attention to individualization transformations in most developed countries of the West. Those who were more critical, began to evaluate some changes. A number of authors have pointed to the paradox of individualization, which was understood as the spread of personal standardization at the same time with increasing the opportunities, freedoms and rights of individuals in Western societies. Despite the validity of many of the generalizations of these social theorists, they lacked a broad philosophical basis for correct assessments of these changes in societies. The author of the paper presents a contemporary sociological «individualization thesis». A critical analysis of the views of the English sociologist Anthony Giddens on the problem of modern individualization is conducted. The theoretical limitations of his approach in this article exemplify the typical inability of many contemporary scholars to adequately evaluate the current era, particularly in terms of its individualization transformations. Considering this, the author raises the question of the theoretical potential of John Dewey's works in understanding this topic. John Dewey is known to be one of the classics of the philosophy of pragmatism, alongside Charles Sanders Pierce, William James, George Herbert Mead and others. But only John Dewey's works sufficiently cover ideas pertaining to social philosophy, political philosophy and philosophy of education. In this sense, his philosophical achievements are unique to us. Because only by reading his works we can sufficiently investigate what theoretical results of the application of epistemological, anthropological and ethical ideas of classical pragmatism to social issues we can have. It is only with help of Dewey's work we can understand, in particular, how classical pragmatism can respond to the problem of modern individualization, which has been re-actualized in recent decades on the ground of new empirical material in the social sciences and humanities.In addition, John Dewey in his socio-philosophical writings, written in the first half of twentieth century, directly addressed the same topic as the representatives of contemporary sociological «individualization thesis». He drew attention to the state of affairs in which the ideals of the Western people ceased to be in accordance with the realities of their era. In particular, he observed this in such phenomena as, for example, maintaining the materialistic value scheme as a priority at a time when the struggle for material resources ceased to be a difficult task and most people achieved material prosperity. Or, for instance, the very low level of people's aspiration to associate in local communities at a time when economic corporations became the main form of economic organization for individuals. These inconsistencies of outdated ideals with the new progressive realities, according to John Dewey, were a serious obstacle for people on their way to freedom. This topic can be found primarily in works such as «The Public and Its Problems» (1927), «Individualism. Old and New» (1930), «Liberalism and Social Action» (1935) and «Freedom and Culture» (1939). Therefore, a new revision of John Dewey's philosophical work may be relevant to a more fruitful discussion of the contemporary problem of individualization.As a first step in this study, this article analyzes the interpretation of liberal ideology andmodern institutions that were once offered by an American philosopher. The author reproduces John Dewey's views on the main ideas of such liberal classics as John Locke, Adam Smith, Jeremy Bentham. It is claimed that the American philosopher considered the views of these theorists of liberalism unique in aspects of understanding the essences of man and social organization. In their view, man is a creature that is always seeking personal gain in the material sphere of life, and social organization should ideally be a means of realizing such aspiration and should help to defend these aspirations from anyone, who want to abridge it. John Dewey considered that the ideology based on the ideas mentioned above was closely linked to such modern institutions as the industrial economy, mass education and democratic state. Liberalism and modern institutions were one integrity permeated by the old ideal of individualism. The analysis of the interpretations of classical liberalism and modern institutions in this article is the starting point of the study of what the reconstruction of the ideal of individualism in John Dewey's social philosophy was. And how this reconstruction may be useful to us in discussing the contemporary problem of individualization.Keywords: Modern individualization, Anthony Giddens, philosophy of pragmatism, John Dewey, ideal of individualism, liberalism, modern institutions. ; Стаття є вступним матеріалом до подальшого дослідження евристичного потенціалу соціальної філософії Джона Дьюї в осмисленні проблеми модерної індивідуалізації. Автор розвідки здійснює виклад сучасної соціологічної «тези про індивідуалізацію» (individualization thesis). В межах викладу проводиться критичний аналіз поглядів англійського соціолога Ентоні Ґіденса на проблему модерної індивідуалізації. Теоретичні обмеження підходу Ґіденса у даній статті розглядаються як приклад типової неспроможності багатьох сучасних дослідників адекватно оцінювати нинішню епоху, зокрема в аспекті її індивідуалізаційних трансформацій. З огляду на це, автор статті ставить питання про теоретичний потенціал доробку класика філософії праґматизму Джона Дьюї для осмислення даної теми. Як перший крок у цьому дослідженні здійснюється аналіз тлумачення ліберальної ідеології і модерних інститутів, що свого часу були запропоновані американським філософом.Ключові слова: модерна індивідуалізація, Ентоні Ґіденс, філософія праґматизму, Джон Дьюї, ідеал індивідуалізму, лібералізм, модерні інститути.The article is an introductory material to the further study of the heuristic potential of John Dewey's social philosophy in understanding the problem of modern individualization. Interest in this aspect of Dewey's philosophical ideas, for its part, entails a broader purpose of exploring the heuristic potential of the philosophy of pragmatism in the same subject of individualization.During the twentieth century. the philosophy of pragmatism has gained considerable popularity even outside the United States of America, where it originated. It has become part of the academic environments of Germany, Italy, the United Kingdom and other countries. However, compared to marxism, freudism or existentialism, the philosophy of pragmatism has not received much attention in social issues. Above all, this was true about classical pragmatism.At the end of the twentieth century. advanced social theorists, based on new social observations, have begun to draw attention to individualization transformations in most developed countries of the West. Those who were more critical, began to evaluate some changes. A number of authors have pointed to the paradox of individualization, which was understood as the spread of personal standardization at the same time with increasing the opportunities, freedoms and rights of individuals in Western societies. Despite the validity of many of the generalizations of these social theorists, they lacked a broad philosophical basis for correct assessments of these changes in societies. The author of the paper presents a contemporary sociological «individualization thesis». A critical analysis of the views of the English sociologist Anthony Giddens on the problem of modern individualization is conducted. The theoretical limitations of his approach in this article exemplify the typical inability of many contemporary scholars to adequately evaluate the current era, particularly in terms of its individualization transformations. Considering this, the author raises the question of the theoretical potential of John Dewey's works in understanding this topic. John Dewey is known to be one of the classics of the philosophy of pragmatism, alongside Charles Sanders Pierce, William James, George Herbert Mead and others. But only John Dewey's works sufficiently cover ideas pertaining to social philosophy, political philosophy and philosophy of education. In this sense, his philosophical achievements are unique to us. Because only by reading his works we can sufficiently investigate what theoretical results of the application of epistemological, anthropological and ethical ideas of classical pragmatism to social issues we can have. It is only with help of Dewey's work we can understand, in particular, how classical pragmatism can respond to the problem of modern individualization, which has been re-actualized in recent decades on the ground of new empirical material in the social sciences and humanities.In addition, John Dewey in his socio-philosophical writings, written in the first half of twentieth century, directly addressed the same topic as the representatives of contemporary sociological «individualization thesis». He drew attention to the state of affairs in which the ideals of the Western people ceased to be in accordance with the realities of their era. In particular, he observed this in such phenomena as, for example, maintaining the materialistic value scheme as a priority at a time when the struggle for material resources ceased to be a difficult task and most people achieved material prosperity. Or, for instance, the very low level of people's aspiration to associate in local communities at a time when economic corporations became the main form of economic organization for individuals. These inconsistencies of outdated ideals with the new progressive realities, according to John Dewey, were a serious obstacle for people on their way to freedom. This topic can be found primarily in works such as «The Public and Its Problems» (1927), «Individualism. Old and New» (1930), «Liberalism and Social Action» (1935) and «Freedom and Culture» (1939). Therefore, a new revision of John Dewey's philosophical work may be relevant to a more fruitful discussion of the contemporary problem of individualization.As a first step in this study, this article analyzes the interpretation of liberal ideology andmodern institutions that were once offered by an American philosopher. The author reproduces John Dewey's views on the main ideas of such liberal classics as John Locke, Adam Smith, Jeremy Bentham. It is claimed that the American philosopher considered the views of these theorists of liberalism unique in aspects of understanding the essences of man and social organization. In their view, man is a creature that is always seeking personal gain in the material sphere of life, and social organization should ideally be a means of realizing such aspiration and should help to defend these aspirations from anyone, who want to abridge it. John Dewey considered that the ideology based on the ideas mentioned above was closely linked to such modern institutions as the industrial economy, mass education and democratic state. Liberalism and modern institutions were one integrity permeated by the old ideal of individualism. The analysis of the interpretations of classical liberalism and modern institutions in this article is the starting point of the study of what the reconstruction of the ideal of individualism in John Dewey's social philosophy was. And how this reconstruction may be useful to us in discussing the contemporary problem of individualization.Keywords: Modern individualization, Anthony Giddens, philosophy of pragmatism, John Dewey, ideal of individualism, liberalism, modern institutions.

The Ukrainian identity (in the sense of identifying with Ukraine as the highest position in the system of individual identification hierarchies) has been considered in the extremely broad contexts. It has been shown that ethnocultural, ethnopolitical, religious-dynastic, early-modern, classical identity models, the model of the dual identity of Ukrainians are consistently changing each other in the history of Ukrainian culture both in the Soviet Union and in the diaspora. The most notable is the connection of modern Ukrainian identity with only those models that extend from the early modern times. It has been shown that in the years 2013/2014-2017 the transition from opposing models of current Ukrainian identity to a single, consensus model, but with different levels of re- flection, is completed. Formal political level identity covers 70% of residents of Ukraine. Actual language and cultural identity is inherent in about 50% of the citizens of Ukraine. The real ethnical identity — in no more than 25% of Ukrainian. The political class does not play a leading role in the process of national consolidation, but only plays up to them. This identity can be called «hybrid», because it combines the elements of ethnic and political identity. It is an inverted reflection of the deep multiculturalism of Ukrainian culture. The most representative, political, level of identity in it is associated with the narrowest, postmodern, segment. That is one of the reasons for its current unsettledness, but at the same time — a new horizon of consolidation in the post-Postmodern situation. ; У гранично широких контекстах розглянуто українську ідентичність (у сенсі ото- тожнення з Україною як високої позиції в системі індивідуальних ідентифікаційних ієрархій). Визначено, що в історії української культури послідовно змінюють одна одну етнокультурна, етнополітична, релігійно-династична, ранньомодерна, кла- сична моделі ідентичності, модель подвійної ідентичності українців як у Радянському Союзі, так і в діаспорі. Найпомітнішим є зв'язок сучасної української ідентичності лише з тими моделями, які поширюються від раннього Нового часу. Показано, що у 2013/2014– 2017 рр. відбувається перехід від контрарних моде- лей сучасної української ідентичності до єдиної, консенсусної моделі, однак із різни- ми рівнями відрефлектованості. Формально-політичний рівень ідентичності охоп- лює 70% мешканців України. Фактична мовно-культурна ідентичність притаманна приблизно 50% громадян України. Реальна, етноспрямована ідентичність, — на- дбання не більше 25% українців. У процесах національної консолідації політичний клас не відіграє провідної ролі, а лише «підігрує» їм. Таку ідентичність можна назвати «гібридною», адже вона поєднує в собі еле- менти етнічної та політичної самототожності. Вона є перевернутим віддзеркален- ням глибинної багатоукладності української культури. У ній найбільш представниць- кий, політичний, рівень ідентичності пов'язаний із найвужчим, постмодерним, сеґ- ментом. Це є однією з причин її дотеперішньої неусталеності, але водночас — новим горизонтом консолідації в ситуації пост-nостмодерну.

The article deals with the actual problem of the essential meaning of «intelligentsia»; its paradigmatic content in modern social philosophy. Analysis of the problem aimed to identify the intelligentsia; determine its social role and place in the structure of society. Intelligentsia as a specific social phenomenon appealed to fulfil a conscious and enterprising role in formulating; maintaining and transmitting national values and traditions. To determine the main features of intelligentsia influenced the historical; cultural; national factors that cause variation and semantic content of the concept of «intelligentsia»; determine its place in the structure of society and social roles and functions; particularly in the period of social transformation. However the question of identification intelligentsia in social structure; its differentiating as a specific and especial social phenomenon is still open. Significant spreading and differentiation of connotations «intelligentsia» associated with the German philosophy of the late XVIII – early XIX century. German philosophers (J. Fichte; G. Hegel; F. Schelling) characterized intelligentsia as intellect; subject; contemplating; cognizing and creating objective reality and material world. However; intellectuals are common phenomenon that fills the concept of «intelligentsia» with ambiguous and controversial content. K. Marx and F. Engels «endowed» intelligentsia with some interests and distinctive features: education; brainwork; spreading of scientific skills and culture. Post-revolutionary France and Germany in mid-nineteenth century characterized with division of society into classes and thus fragmentation intelligentsia of that time. In the second half of the nineteenth century class struggle deepened; the number of industrial intelligentsia grew; it became politically active. Therefore; intelligentsia has been increasingly identified with brainworkers. At that time the concept «intelligentsia» spread in the Russian Empire. P. Boborykin depicted in his writings the types of intelligentsia who were willing to sacrifice the material goods to exchange their mercantile interests of the high generous notions. At about that time began the long discussion of the identification and social function of intelligentsia. The anthology of articles «Vehi» / «Landmarks» takes оne of the leading places among the researches about intelligentsia; specifically Russian. The authors of «Vehi» researched the world outlook and social role of the Russian intelligentsia in particular historical – revolutionary – period. They pointed out the «lack» of spirituality; morality; civic position; rejection of the absolute values of the Russian intelligentsia during the transformation of society. If we consider intelligence as the main feature of intelligentsia; its erudition; professionalism and service all sections of the population; it can be distinguished as a social group. Significant automation and mechanization of modern life; the use of scientific; technical progress and innovation; the development of media and communication have led to substantial changes in professional structure. There is a «fragmentation» of specialization; so the number of employees at different levels of the professional structure increases. In addition; a significant part of work is automated; reducing human participation in workflow. Work is mechanized; potential and personal expression accumulated. Therefore; the definition of intelligentsia is getting narrow; concrete; priority is given to the creative professions. Intelligentsia defined as a social stratum; it given active civic position; social competence; able to create; spread and maintain national cultural values and traditions. However; these basic features are too general; so it's difficult to determine exactly the place of intelligentsia in social structure. Following the high spiritual and moral values distinguish intelligentsia among the masses. It is difficult to explain the activation of social activities of intelligentsia during the transformation of society and the fulfillment of the main social and cultural feature; messianic role – fixing and transmission of national values; ensuring the stability of historical national memory. The research attempted to define the intelligentsia as a social phenomenon. A concorde combination of rational and sensual allows it to enable as a «guide» of national traditions between generations and in periods of social transformation. ; В статье исследуется актуальная для современной социальной философии проблема сущностного наполнения понятия «интеллигенция»; парадигмальность его содержания. Анализ данной проблемы направлен на то; чтобы идентифицировать интеллигенцию; определить ее социальную роль и место в структуре общества. В исследовании предпринята попытка определения интеллигенции как социального феномена ; У статті досліджується актуальна для сучасної соціальної філософії проблема сутнісного наповнення поняття «інтелігенція»; парадигмальність його змісту. Аналіз даної проблеми направлений на те; щоб ідентифікувати інтелігенцію; визначити її соціальну роль та місце в структурі суспільства. У дослідженні здійснено спробу означення інтелігенції як соціального феномена.

Стаття має оглядовий характер i присвячена сучасним дослiдженням фiлософських проблем суспiльства в межах аналiтичної соцiальної i полiтичної фiлософiї. Розглядаються основнi роздiли фiлософiї суспiльства, до яких належать соцiальна онтологiя, соцiальна методологiяi полiтична фiлософiя. Зазначається, що цi роздiли зосереджуються наонтологiчних, епiстемологiчних та етичних проблемах соцiуму. Соцiальнаонтологiя вивчає соцiальнi сутностi, їхню природу, а також рiзноманiтнiвластивостi соцiальних сутностей i вiдношення мiж ними. Центральнимтут постає питання про природу суспiльства як особливого роду реальностii про структуру цiєї реальностi. Головне завдання соцiальної методологiї— дослiдження природи, форм i методiв отримання знання про соцiальну реальнiсть, розгляд питання, яким чином може i має здiйснюватисясам процес пiзнання цiєї реальностi. Полiтична фiлософiя визначаєтьсяяк фiлософський розгляд полiтичної сфери суспiльства, що складаєтьсяз полiтичних iнститутiв i полiтичних вiдношень, у ходi яких вiдбуваєтьсяреалiзацiя полiтики як такої. ; This paper is of a review character and is devoted to contemporarydirections in the philosophical problems of society within the framework ofanalytical social and political philosophy. I consider the basic disciplines ofthe philosophy of society, which include social ontology, social methodologyand political philosophy. It is observed that these disciplines focus on theontological, epistemological and ethical problems of society respectively. Social ontology investigates social entities, their nature, as well as the variousproperties of social entities and the relationships between them. The centralissue here is the nature of society as a particular kind of reality and thestructure of that reality. The main task of social methodology is to study thenature, forms and methods of gaining knowledge about social reality, to consider how the process of knowing this reality can and should be accomplished.Political philosophy is defined as a philosophical examination of the politicalsphere of society, which consists of political institutions and political relations,during which politics as such is developing.

Review of the XXIX World Congress of the International Association for Philosophy of Law and Social Philosophy "Dignity. Democracy. Diversity", which was held in July 2019 in Lucerne (Switzerland), contains information on the lead theme of the Congress and its academic program, including the main theses of plenary lectures ("Dignity: An Equality Analysis" by Catharine A. MacKinnon, "Human Rights Overreach" by John Tasioulas, "The Islamic View of Humanity" by Azizah Y. al-Hibri, "Replacing the Persecution Condition for Refugeehood" (IVR Young Scholar Prize Lecture) by Eilidh Beaton, "Rescuing Human Rights: Challenges of Identity and Pluralism in an Age of Globalisation" by Neus Torbisco-Casals, "Natural Law, Cognitive Science and Human Rights" by John Mikhail, "Diversity: Importance and Relevance" by Yoshiki Wakamatsu, "Human Dignity: Challenges, Controversies and Promise" by Heiner Bielefeldt, Peter Schaber and Simone Zurbuchen), the themes of panel events, and an overview of the special workshop "Experience of Law". The Congress has brought together over 1,300 participants from all over the world around three key ideas that, like the three dimensions of space, make the concept of humanity voluminous: dignity, democracy, diversity. Three concepts around which key discussions unfold in modern philosophy of law and social philosophy were considered in their contradictory interconnectionin the context of the major challenges that they currently face, and may face in the future – from populist ideologies promoting inequality to radical environmentalism and posthumanism. ; Обзор XXIX Всемирного конгресса Международной ассоциации философии права и социальной философии «Достоинство. Демократия. Разнообразие», который проходил в июле 2019 года в городе Люцерн (Швейцария), содержит информацию о теме Конгресса и его академической программе, включая основные тезисы пленарных лекций, тематику панельных мероприятий и обзор специального семинара «Опыт права». Триконцепта, вокруг которых разворачиваются ключевые дискуссии в современной философии права и социальной философии, рассматриваются в их противоречивой взаимосвязи в контексте вызовов нашего времени. ; Огляд XXIX Всесвітнього конгресу Міжнародної асоціації філософії права тасоціальної філософії «Гідність. Демократія. Різноманітність», що відбувся у липні 2019 року в місті Люцерн (Швейцарія), містить інформацію про тему Конгресу та його академічну програму, включно з основними тезами пленарних лекцій, тематикою панельних заходів та оглядом спеціального семінару «Досвід права». Три концепти, навколо яких розгортаються ключові дискусії в сучасній філософії права та соціальній філософії, розглядаються у їх суперечливому взаємозв'язку в контексті викликів сьогодення.

Review of the XXIX World Congress of the International Association for Philosophy of Law and Social Philosophy "Dignity. Democracy. Diversity", which was held in July 2019 in Lucerne (Switzerland), contains information on the lead theme of the Congress and its academic program, including the main theses of plenary lectures ("Dignity: An Equality Analysis" by Catharine A. MacKinnon, "Human Rights Overreach" by John Tasioulas, "The Islamic View of Humanity" by Azizah Y. al-Hibri, "Replacing the Persecution Condition for Refugeehood" (IVR Young Scholar Prize Lecture) by Eilidh Beaton, "Rescuing Human Rights: Challenges of Identity and Pluralism in an Age of Globalisation" by Neus Torbisco-Casals, "Natural Law, Cognitive Science and Human Rights" by John Mikhail, "Diversity: Importance and Relevance" by Yoshiki Wakamatsu, "Human Dignity: Challenges, Controversies and Promise" by Heiner Bielefeldt, Peter Schaber and Simone Zurbuchen), the themes of panel events, and an overview of the special workshop "Experience of Law". The Congress has brought together over 1,300 participants from all over the world around three key ideas that, like the three dimensions of space, make the concept of humanity voluminous: dignity, democracy, diversity. Three concepts around which key discussions unfold in modern philosophy of law and social philosophy were considered in their contradictory interconnectionin the context of the major challenges that they currently face, and may face in the future – from populist ideologies promoting inequality to radical environmentalism and posthumanism. ; Обзор XXIX Всемирного конгресса Международной ассоциации философии права и социальной философии «Достоинство. Демократия. Разнообразие», который проходил в июле 2019 года в городе Люцерн (Швейцария), содержит информацию о теме Конгресса и его академической программе, включая основные тезисы пленарных лекций, тематику панельных мероприятий и обзор специального семинара «Опыт права». Триконцепта, вокруг которых разворачиваются ключевые дискуссии в современной философии права и социальной философии, рассматриваются в их противоречивой взаимосвязи в контексте вызовов нашего времени. ; Огляд XXIX Всесвітнього конгресу Міжнародної асоціації філософії права тасоціальної філософії «Гідність. Демократія. Різноманітність», що відбувся у липні 2019 року в місті Люцерн (Швейцарія), містить інформацію про тему Конгресу та його академічну програму, включно з основними тезами пленарних лекцій, тематикою панельних заходів та оглядом спеціального семінару «Досвід права». Три концепти, навколо яких розгортаються ключові дискусії в сучасній філософії права та соціальній філософії, розглядаються у їх суперечливому взаємозв'язку в контексті викликів сьогодення.

The problems of theoretical and applied models of the new integrative paradigmof globalism and social philosophy of education are discovered. The mostexpressive feature of the coming era is the rapid growth of the global processesof globalization. Therefore author emphasizes that any civilian institutional,educational, educational model, as research is international in the modern globalized social system. The Issues related to educational management and publiceducation are now in the center of attention, not only in our country but also theinternational community. At the same time, these models and programs shouldnot be cut off from any individual-collective system of moral and social values,theoretical and applied training, not from further use of the acquired values,norms and habits in life, science, manufacturing, in all social institutions. Thesocial philosophy of education and training is, in this case, on the one hand,the part of the socio-philosophical and pedagogical science, and on the other -makes a possibility to understand the hidden nature of certain critical trends insociety, education, education and the state in the global context of the world ofsocial transformations, today's economy and politics. ; Розглянуті питання теоретико-прикладної моделі нової інтегративної глобальної парадигми соціальної філософіїосвіти в умовах глобалізації. Найбільшвиразною ознакою прийдешньої епохи єстрімке наростання процесів світовоїглобалізації. Тому також підкреслюється, що будь-яка громадянська інституційна, освітньо-виховна модель, які наукове дослідження, є за визначенням міжнародними в умовах сучасної глобалізованої суспільної системи. Питання, пов'язані з управліннямосвітою і суспільним вихованням в даний час знаходяться в центрі увагине лише вітчизняної, а й світової громадськості. Водночас ці моделі і програми не мають бути відірвані ані від індивідуально-колективної системиморальних і соціальних цінностей, теоретико-прикладного навчання, анівід подальшого застосування набутих цінностей, норм і навичок в повсякденному житті, науці чи на виробництві, у сфері усіх соціальних інститутів. Соціальна філософія освіти і виховання є, у цьому випадку, з одногобоку, частиною соціально-філософської і педагогічної науки, а з іншого– надає можливість зрозуміти приховану сутність певних вирішальнихтенденцій в соціумі, освіті, вихованні і державі в глобальному контексті світових суспільних трансформацій, сучасної економіки і політики.

Статтю присвячено огляду XXVIII Всесвітнього конгресу з філософії права і соціальної філософії, який відбувся влітку 2017 р. в м. Лісабон, Португалія. Загальна тема Конгресу «Мир, заснований на правах людини» піднімає фундаментальні питання про кореляцію двох фундаментальних цінностей сучасності – миру і прав людини, які є необхідними, але такими, що знаходяться під загрозою, умовами існування людини і людства: ми прагнемо до миру, але він не є справжнім, якщо не ґрунтується на правах людини.Автор статті сфокусував обговорення на пленарних доповідях учасників Конгресу, які з різних позицій розглянули взаємовідношення між миром і правами людини. Пленарні доповідачі приділили увагу таким їх співвідношення, як моральні і юридичні права, міжнародне кримінальне правосуддя, поняття війни і миру в контексті транснаціонального тероризму, людської безпеки, права на опір, поняття права та правової революції, націоналізму і державного суверенітету, космополітичної теорії вічного миру, біженців, справедливості та солідарності, політичних і філософських підстав прав людини і низьку інших актуальних питань сучасної філософії права. ; Статья посвящена обзору XXVIII Всемирного конгресса по философии права и социальной философии, который состоялся летом 2017 г. в г. Лиссабон, Португалия. Общая тема Конгресса «Мир, основанный на правах человека» поднимает фундаментальные вопросы о корреляции двух фундаментальных ценностей современности – мира и прав человека, которые являются необходимыми, но находящимися под угрозой, условиями существования человека и человечества: мы стремимся к миру, но он не является подлинным, если не основывается на правах человека.Автор статьи сфокусировал обсуждение на пленарных докладах участников Конгресса, которые с разных позиций рассмотрели взаимоотношение между миром и правами человека. Внимание пленарных докладчиков привлекли такие контексты их соотношения, как моральные и юридические права, международное криминальное правосудие, понятия войны и мира в контексте транснационального терроризма, человеческой безопасности, права на сопротивление, понятия права и правовой революции, национализма и государственного суверенитета, космополитической теории вечного мира, беженцев, справедливости и солидарности, политических и философских оснований прав человека. и ряд других актуальных вопросов современной философии права. ; The article is an overview of the XXVIII World Congress on Philosophy of Law and Social Philosophy, held in the summer of 2017 in Lisbon, Portugal. The general theme of the Congress – "Peace Based on Human Rights" – raises fundamental questions about the correlation of the two basic modern values – peace and human rights. They are necessary conditions for the existence of human and humanity, but are in danger: we strive for peace, but it is not genuine if it is not based on human rights.The author of the article focuses on the plenary lectures of the Congress participants, who considered the relationship between peace and human rights from different points of view. Plenary speakers pay attention to such contexts of the problem as moral and legal rights, international criminal justice, the notion of war and peace in the context of transnational terrorism, human security, the right to resist, the concept of law and legal revolution, nationalism and state sovereignty, cosmopolitan theories of perpetual peace, refugees, justice and solidarity, the political and philosophical foundations of human rights, and some other pressing issues of contemporary philosophy of law.

Статтю присвячено огляду XXVIII Всесвітнього конгресу з філософії права і соціальної філософії, який відбувся влітку 2017 р. в м. Лісабон, Португалія. Загальна тема Конгресу «Мир, заснований на правах людини» піднімає фундаментальні питання про кореляцію двох фундаментальних цінностей сучасності – миру і прав людини, які є необхідними, але такими, що знаходяться під загрозою, умовами існування людини і людства: ми прагнемо до миру, але він не є справжнім, якщо не ґрунтується на правах людини.Автор статті сфокусував обговорення на пленарних доповідях учасників Конгресу, які з різних позицій розглянули взаємовідношення між миром і правами людини. Пленарні доповідачі приділили увагу таким їх співвідношення, як моральні і юридичні права, міжнародне кримінальне правосуддя, поняття війни і миру в контексті транснаціонального тероризму, людської безпеки, права на опір, поняття права та правової революції, націоналізму і державного суверенітету, космополітичної теорії вічного миру, біженців, справедливості та солідарності, політичних і філософських підстав прав людини і низьку інших актуальних питань сучасної філософії права. ; Статья посвящена обзору XXVIII Всемирного конгресса по философии права и социальной философии, который состоялся летом 2017 г. в г. Лиссабон, Португалия. Общая тема Конгресса «Мир, основанный на правах человека» поднимает фундаментальные вопросы о корреляции двух фундаментальных ценностей современности – мира и прав человека, которые являются необходимыми, но находящимися под угрозой, условиями существования человека и человечества: мы стремимся к миру, но он не является подлинным, если не основывается на правах человека.Автор статьи сфокусировал обсуждение на пленарных докладах участников Конгресса, которые с разных позиций рассмотрели взаимоотношение между миром и правами человека. Внимание пленарных докладчиков привлекли такие контексты их соотношения, как моральные и юридические права, международное криминальное правосудие, понятия войны и мира в контексте транснационального терроризма, человеческой безопасности, права на сопротивление, понятия права и правовой революции, национализма и государственного суверенитета, космополитической теории вечного мира, беженцев, справедливости и солидарности, политических и философских оснований прав человека. и ряд других актуальных вопросов современной философии права. ; The article is an overview of the XXVIII World Congress on Philosophy of Law and Social Philosophy, held in the summer of 2017 in Lisbon, Portugal. The general theme of the Congress – "Peace Based on Human Rights" – raises fundamental questions about the correlation of the two basic modern values – peace and human rights. They are necessary conditions for the existence of human and humanity, but are in danger: we strive for peace, but it is not genuine if it is not based on human rights.The author of the article focuses on the plenary lectures of the Congress participants, who considered the relationship between peace and human rights from different points of view. Plenary speakers pay attention to such contexts of the problem as moral and legal rights, international criminal justice, the notion of war and peace in the context of transnational terrorism, human security, the right to resist, the concept of law and legal revolution, nationalism and state sovereignty, cosmopolitan theories of perpetual peace, refugees, justice and solidarity, the political and philosophical foundations of human rights, and some other pressing issues of contemporary philosophy of law.

The object of study is the category of «national identity» and «ethnic group», the subject is their substantial certainty in modern social philosophy. Purpose of the article is the analysis of the categories of «national identity» and «ethnic group» in modern social philosophy with further interpretation and operationalization in sociological study. The article highlights the approaches for the definition and understanding of the above mentioned categories which have scientific interest in connection with the development of the program of sociological research of national identity of ethnic communities in the south of Ukraine (for example, the city of Nikolayev).The author's analysis of theoretical sources confirms that the study of the above problem is relevant in today's scientific space, especially for Ukraine. Theoretical studies don't only have scientific and practical importance but empirical research in the study of the national identity of ethnic communities with the direct participation of real representatives of national cultural societies whose members are deliberately engaged in issues of formation and development of the national identity of different ethnic groups living in Ukraine.The researcher came to the following conclusions: the most meaningful and relevant to modern Ukrainian research area is the definition of «national identity» with the emphasis on the individual's own awareness of belonging to a certain titular nation that provides certain rights and responsibilities; in research and legislative documents we should use the term «ethnic group» as less politicized and more meaningful than the concept of «national minority». Ethnic group is a group of people who have certain specific ethnic i.e. cultural, linguistic, religious or racial characteristics; which are combined by full or partial common origin and who are aware of their involvement in the overall group, their specificity and particularity; and this ethnic feature of the group is recognized by society. ; В статье освещаются результаты анализа тех. подходов к определению категорий «национальная идентичность», «этническая группа» в современной социальной философии, которые являются актуальными для Украины в условиях процесса возрождения украинской нации, который происходит со времени революции достоинства, а также представляют научный интерес в связи с разработкой программы социологического исследования национальной идентичности этнических обществ юга Украины (на примере города Николаева).Исследователь пришла к таким выводам: наиболее содержательным и актуальным для современного украинского научного пространства есть определение категории «национальная идентичность», в которой акцент делается на осознании личностью собственной принадлежности к определенной титульной нации, которая предусматривает наличие определенных прав и обязанностей; в научных исследованиях и законодательных документах следует использовать категорию «этническая группа» как менее заполитизо-ванную и более содержательную в сравнении с понятием «национальное меньшинство». Этническая группа – это группа людей, которые имеют определенные этнические, то есть культурные, языковые, религиозные или рассовые характеристики; которых объединяет полное или частичное общее происхождение и которые осознают свою причастность к общей группе, свою специфичность и особенность; и эта этническая особенность группы признается обществом. ; У статті висвітлено результати аналізу тих підходів до визначення категорій «національна ідентичність» і «етнічна група» в сучасній соціальній філософії, які є актуальними для України в умовах процесу відродження української нації, який відбувається з часів революції Гідності; а також становлять науковий інтерес у зв'язку з розробкою програми соціологічного дослідження національної ідентичності етнічних громад півдня України (на прикладі міста Миколаїв).Дослідниця дійшла таких висновків: найбільш змістовним та актуальним для сучасного українського наукового простору є визначення категорії «національна ідентичність», в якій акцент робиться на усвідомленні особистістю власної належності до певної титульної нації, що передбачає наявність певних прав та обов'язків; у наукових дослідженнях та законодавчих документах слід використовувати поняття «етнічна група» як менш заполітизоване та більш змістовне порівняно з поняттям «національна меншина». Етнічна група – це група людей, які мають певні особливі етнічні, тобто культурні, мовні, релігійні чи расові характеристики; яких об'єднує повне чи часткове загальне походження та які усвідомлюють свою причетність до загальної групи, свою специфічність та особливість; і ця етнічна особливість групи визнається суспільством.