The study addresses the problem of using hate speech in today's media space. It is studied not only by linguists, but also by journalists, lawyers and sociologists. It is difficult to distinguish between hate speech and other forms of hidden aggression. The purpose is to explore and analyze this phenomenon in various contexts. Several messages of influental people have been analysed which can be considered as hateful towards a particular group of people. Categories, which they can be divided to are distinguished. The aim is to research and speculate this term in various fields, namely: to analyze the language of hate in the media space, to differentiate terms that are used, e.g. hate speech, aggressive remarks, microaggressions and freedom of speech. Hate speech is defined as aggressive messages against people based on some characteristic such as race, color, ethnicity, gender, sexual orientation, nationality, religion, and other. It can attack, threaten or insult individual person or groups of people. Microaggression can be defined as statements which send negative messages reacted to someone's membership in marginalized group. Whereas, aggressive remarks are not defined clearly. To achieve the goal of definining and categorizing, the author selected the most outrageous messages of politicians and public speeches as well as readers' reaction to controversial statements. The most common hate speech topics are holocaust denial, Muslim prohibition, sexual minority rights, blasphemy, feminists' oppression to men. There are set of rules in most countries made to stop hate speech in different areas, namely: politics, religion, social life. The article offers some prospects for further discussion. It would be particularly interesting to research influence of hate speech on state level decisions. ; Наукова розвідка присвячена дослідженню проблеми вживання мови ворожнечі в сучасному медіа просторі. Проаналізовано висловлювання відомих осіб, які можуть бути розцінені як зневажливі стосовно певних груп людей. Встановлено ...
Abstract. The paper is focused on the study of the discrediting strategy, which is a linguistic and pragmatic feature of contemporary U.S. diplomatic discourse, namely, to speech tactics that contribute to its implementation in the discourse of the U.S. diplomats. Attention is drawn to the US diplomats' speeches by V. Nuland, D. Baer, G. Pyatt and S. Power made in 2013 – 2015, and related to the military conflict in the eastern Ukraine. The object of the study is the U.S. diplomatic discourse, which contains speech tactics of discrediting strategy. The subject matter is the tactics of the U.S. diplomats aimed at implementing the discrediting strategy in their speeches on the eve of military conflict in the eastern Ukraine and during the phases of its aggravation. As it was revealed, discrediting strategy is one of the most powerful conflict strategies of the U.S. diplomats' verbal behavior, which is implemented in their discourse by means of such tactics as: accusation, impersonal accusation, disclosure, "universal truth", condemnation, threat, order, mentioning in a negative light, and contrast. Among the leading linguistic tactics of implementing the discrediting strategy in the U.S. diplomatic discourse are tactics of mentioning in a negative light and accusation.
W artykule zbadano jeden z gatunków dyskursu politycznego - orędzie noworoczne stanowiące rytuał werbalnej komunikacji politycznej. Określono strukturalno-kompozycyjne, semantyczne i lingwopragmatyczne cechy orędzia noworocznego, prześledzono dynamikę przemówień świątecznych prezydenta Petra Poroszenki. Celem artykułu jest określenie głównych tendencji i zmian w obrębie gatunku orędzia noworocznego odzwierciedlonych w przemówieniach świątecznych obecnego prezydenta Ukrainy P. Poroszenki. Szczegółowe kwestie poruszane w artykule to: zdefiniowanie strukturalnych i semantycznych cech przemówień noworocznych, a także przeanalizowanie głównych zmian w ich formie i treści. Materiał opracowania stanowiły teksty wystąpień noworocznych P. Poroszenki w latach 2015-2018. Udowodniono, że struktura orędzi noworocznych składa się z trzech następujących po sobie części: retrospektywnej, prospektywnej oraz życzeń. Rytualne sformułowania zawierają nazwy adresatów w odniesieniu do przynależności narodowej, państwowej, więzów rodzinnych. Pod względem semantycznym przemówienia noworoczne koncentrują się wokół aktualnej sytuacji w kraju oraz obietnic pozytywnych zmian w kolejnym roku. Koncepcyjne markery leksykalne to "ukraiński",, jedność", "naród" i "rozwój". Można zaobserwować tendencje do wydłużania części retrospektywnej i skracania części prospektywnej (zarówno pod względem objętności, jak i treści), preferowania nazewnictwa związanego z narodowością i państwem, dominowania rytualnych sformułowań i treści patriotycznych, nasilania się semantyki religijnej, w szczególności chrześcijańskiej, redukcji elementów międzynarodowych i orientacji na politykę europej ską, pozytywnego oceniania, wzmacniania egocentryzmu mówiącego (nadawcy). Poruszono problemy konceptualizacji, semantyki i lingwopragmatyki orędzi noworocznych, zareprezentowano wyniki badań nad dynamiką przemówień noworocznych w dyskursie politycznym. ; The article sets out to investigate one of the speech genres of political discourse — New Year's greetings as a verbal representations of ritual political communication. The structural and compositional, semantic and linguistic and pragmatic features of New Year's greetings are determined. The dynamics of New Year's appeals to the Ukrainian people in the presidential rhetoric of Petro Poroshenko is traced out. The article aims at tracing main trends in the genre of New Year's greeting reflected in the speeches of the actual Ukrainian President Petro Poroshenko, this aim leading to the following objectives: to determine structural and semantic features of the genre of New Year's greetings, to analyze texts of greetings and to follow the main modifications of the genre at the level form and content. The corpus of the study comprises texts of New Year greetings by Petro Poroshenko for the period from 2015 to 2018. It is proved that New Year's greetings are based on the three-component structure with the fixed order of the following parts: retrospective, prospective and optative; in ritual formulas they contain names of addressees according to their nationality, family ties and statehood; semantic focus is on characterizing the current situation in the country and promising positive changes in the next year; lexical markers of the conceptual core of the speeches are tokens "Ukrainian", "unity", "people" and "development". We observe a tendency to increase the retrospective part and decrease the prospective one; giving preference to nominations on national and state grounds; domination of patriotic ritual formulas and patriotic content; the strengthening of religious semantics, in particular Christian; reduction of international components and orientation towards European politics; propensity to positive evaluations; strengthening speaker egocentrism.The problems of conceptualization, semantics and linguistic pragmatics of New Year's greetings are presented, generalizations on the genre dynamics of New Year's appeals in the political discourse are elucidated.
Problem setting. Human rights and freedoms are an essential part of building a democratic state. In turn, freedom of speech is a basic value of a democratic state. At the same time, modern democratic countries, facing terrorist and information threats, becoming information war objects, are forced to adjust the realization legal parameters of the freedom of speech, especially in the media. Recent research and publications analysis. Variety of law, philosophical and political science publications are devoted to problems of the freedom of speech ensuring in conditions of «hybrid» and information wars, the permanent terrorist threat, and armed conflicts. Paper objective. This research aims on highlighting the freedom of speech realization problem in current information and «hybrid» wars, as well as on revealing the features of the relationship between freedom of speech and security measures in democratic states. Paper main body. Nowadays, informational confrontation, information attacks and wars have become the dominant component in the struggle for global leadership. World democracies face the problem of comprehensive freedom of speech implementation on the one hand, and on the other hand – maintaining the safe state existence in conditions of «hybrid» wars, negative informational effects on public consciousness and spiritualcultural area of the country. In different countries of the world, the beginning of the XXI century events have clearly shown that by means of social networks, it is possible to carry out information attacks against entire nations in order to destabilize the situation, create an auspicious spiritual and psychological climate for the further manipulative actions, destructive influence on existing political and economic systems, legal, spiritual, cultural and other relations, which ultimately leads to the destabilizing of state, information, political and economic sovereignty of the country. To date, in scientific and expert circles, the main criteria have been developed, whereby it is determined ...
The article deals with the syntactic and stylistic analysis of public speeches of the first President of Czech Republic Vaclav Havel, in particular his New Year speeches within the period of 1990-2003. The emphasis is laid on the stylistic devices and expressive means used by V. Havel in his New Year speeches, among which the most frequently used are metaphors, rhetorical questions, allusions (indirect references to the works of famous Czech personalities like J. A. Komensky) etc. The article also reveals the peculiar features of the syntax of President's speeches. The findings of the study indicate to high extensiveness of syntactical constructions used in them with dominance of complex sentences, numerous constructions, which permit to avoid a great quantity of complex sentences. The results of the research determining the speech syntactic and stylistic characteristics of the worldwide known politician offer new opportunities to explore the peculiarities of an individual language use in the political discourse. Key words: public speech, political discourse, linguistic devices, the New Year speeches, syntactic and stylistic aspect. References ; У статті проаналізовано синтаксично-стилістичний аспект публічного мовлення першого Президента Чеської Республіки Вацлава Гавела на матеріалі новорічних промов 1990-2003 рр. Визначення характерних рис мовлення політика світового масштабу дає можливість дослідити особливості індивідуального вживання мови. Ключові слова: публічний виступ, політичний дискурс, мовні засоби, новорічні промови, синтактично-стилістичний аспект. Посилання
На матеріалі виступів американських президентів сучасності у статті досліджуються мовні засоби здійснення маніпулятивного впливу політичної промови на аудиторію. This article deals with lingual means of manipulative impact of American Presidents' political speeches on the audience.
It is proved in the article that the epistolary style of the language, the scope of its use is unlimited – the letter can be about creative plans, mode of life, intimate life, politics, religion, science, education or production. The main purpose of the language is the absentee communication in the monologue format, the matrix, designed in the written form; and the subject matter depends on the sphere of their influence, the interest of both parties (the addresser and the addressee), the formed world outlook, the linguistic culture. The epistolary doesn't only have private character, but also it has historical, socio-cultural interest, that is proved during the analysis of the letters of Ukrainian emigration writers Pavlo Bohatskyi and Yurii Sheveliov. The functions of monological speech in the epistolary genre in various-vector aspects of their use have been studied. It is cleared out that the central purpose of the epistolary style is to serve correspondence, in the form of letters, communication of people in all spheres of their life. The letters can vary by the subjects and the content, depending on the scope of their application and the interests of communicants. It is known that correspondence is divided into two types: official (service) and informal (private). However, in addition to letters to the epistolary style, they include diaries, memoirs, reports, notes, calendars. In the article, we have analyzed the letters in which the functions of the monological speech are revealed – informative, ritual-religious, expressive (emotional-significant), meta-communicative, influential and didactic (instructive) functions. At the psychological level, the monological speech relies on thinking, logically consecutive presentation of thought with the awareness of the written speech action, which is aimed at the result. The author, when writing, can experience, worry, re-read the letter several times before sending to the addressee. The text of the writer's epistle contains aesthetic ideas and, figuratively speaking, ...
The article is devoted to the peculiarities of functioning and representation of speech genres of agitation and ritual character in the modern Ukrainian political discourse. The main attention is paid to the function of ritualization, which makes possible political interaction through the situation of fixed content with a clearly defined range of participants, their status roles, chronotope and etiquette texts. The signs of agitation political discourse in oral and written ritual speech genres are marked and it is determined that in the latter they have a single character, conceding to the ritual components both at the structural and linguistic levels. Analyzed the structure of thecampaign-a ritual of political texts and reviewed the basic techniques and verbal markers of speech influence in the texts of this type of pre-electoral campaigns for 2006–2016. ; Статтю присвячено особливостям функціонування та репрезентації мов-леннєвих жанрів агітаційно-ритуального характеру в сучасному українському політичному дискурсі. Основну увагу приділено функції ритуалізації, яка уможливлює політичну взаємодію через ситуації закріпленого змісту з чітко визначеним колом учасників, їх статусними ролями, хронотопом та етикетними текстами. Окреслено ознаки агітаційного політичного дискурсу в усних та письмових ритуальних мовленнєвих жанрах і визначено, що в останніх відповідно вони мають поодинокий характер, поступаючись власне ритуальним компонентам як на структурному, так і на мовному рівнях. Проаналізовано будову агітаційно-ритуальних політичних текстів та розглянуто основні прийоми і вербальні маркери мовленнєвого впливу в текстах цього типу, наявні в передвиборних кампаніях за 2006-2016 роки.
The article is devoted to the peculiarities of functioning and representation of speech genres of agitation and ritual character in the modern Ukrainian political discourse. The main attention is paid to the function of ritualization, which makes possible political interaction through the situation of fixed content with a clearly defined range of participants, their status roles, chronotope and etiquette texts. The signs of agitation political discourse in oral and written ritual speech genres are marked and it is determined that in the latter they have a single character, conceding to the ritual components both at the structural and linguistic levels. Analyzed the structure of thecampaign-a ritual of political texts and reviewed the basic techniques and verbal markers of speech influence in the texts of this type of pre-electoral campaigns for 2006–2016. ; Статтю присвячено особливостям функціонування та репрезентації мов-леннєвих жанрів агітаційно-ритуального характеру в сучасному українському політичному дискурсі. Основну увагу приділено функції ритуалізації, яка уможливлює політичну взаємодію через ситуації закріпленого змісту з чітко визначеним колом учасників, їх статусними ролями, хронотопом та етикетними текстами. Окреслено ознаки агітаційного політичного дискурсу в усних та письмових ритуальних мовленнєвих жанрах і визначено, що в останніх відповідно вони мають поодинокий характер, поступаючись власне ритуальним компонентам як на структурному, так і на мовному рівнях. Проаналізовано будову агітаційно-ритуальних політичних текстів та розглянуто основні прийоми і вербальні маркери мовленнєвого впливу в текстах цього типу, наявні в передвиборних кампаніях за 2006-2016 роки.
This paper highlights the findings of the experimental phonetic research of the syntagma realization in the speeches of U.S. Armed Forces high-ranking female officers. The results have been interpreted in comparison with the speeches of high-ranking male officers. The temporal component of prosody is one of the main means of the information structure actualization of the English discourse. It influences the structural semantic character of the utterance. Temporal realization of syntagmas helps the listener to reveal and perceive the information focus of the speech. It also reflects the emotional state of the speaker. This paper states that the syntagmas in the female officers` speeches are shorter than those in the male officers` speeches, their duration correlates with the faster tempo perception, and depends on the syntagmas location within a speech. It is defined that the syntagma temporal realization in English military discourse is not gender conditioned, and is stipulated by the situation where the discourse is being developed, as well as by the individual features of the speaker. The research proves the importance of further study of prosodic elements of high-ranking female officers` speeches to reveal the gender conditioned features of the military discourse.Key words: prosody, temporal component, syntagma, duration, gender studies, communicative act, speech, military discourse. ; У статті наведено результати дослідження темпоральної реалізації синтагми в англомовних промовах жінки-військовослужбовця вищого офіцерського складу збройних сил США у порівнянні із промовами чоловіка-військовослужбовця. Доведено, що темпоральна реалізація синтагм в англомовній військовій промові не є гендерно зумовленою і залежить від ситуації спілкування, умов розгортання дискурсу та індивідуальних осо- бливостей мовця.Ключові слова: просодія, темпоральний компонент, синтагма, тривалість, гендерна лінгвістика, комунікативний акт, мовлення, військовий дискурс. В статье представлены результаты исследования темпоральной реализации синтагм в англоязычных речах женщины-военнослужащей высшего офицерского состава вооруженных сил США в сравнении с речами мужчины-военнослужащего. Доказано, что темпоральная реализация синтагм в англоязычной военной речи не является гендернообусловленной и зависит от ситуации общения, условий, в которых разворачивается дискурс, а также индивидуальных особенностей говорящего.Ключевые слова: просодия, темпоральный компонент, синтагма, длительность, гендерная лингвистика, коммуникативный акт, речь, военный дискурс. This paper highlights the findings of the experimental phonetic research of the syntagma realization in the speeches of U.S. Armed Forces high-ranking female officers. The results have been interpreted in comparison with the speeches of high-ranking male officers. The temporal component of prosody is one of the main means of the information structure actualization of the English discourse. It influences the structural semantic character of the utterance. Temporal realization of syntagmas helps the listener to reveal and perceive the information focus of the speech. It also reflects the emotional state of the speaker. This paper states that the syntagmas in the female officers` speeches are shorter than those in the male officers` speeches, their duration correlates with the faster tempo perception, and depends on the syntagmas location within a speech. It is defined that the syntagma temporal realization in English military discourse is not gender conditioned, and is stipulated by the situation where the discourse is being developed, as well as by the individual features of the speaker. The research proves the importance of further study of prosodic elements of high-ranking female officers` speeches to reveal the gender conditioned features of the military discourse.Key words: prosody, temporal component, syntagma, duration, gender studies, communicative act, speech, military discourse.
Based on the analysis of domestic and foreign scientific research into the basics of linguistic communication, the paper determines the theoretical principles of public speaking in all spheres of human activity: educational, scientific, political, legal, business, economic, etc., which suggests the objective of the present paper. The urgency of the problem explored in the paper is stipulated by the need for every educated person whose professional occupation is closely related to language and communicative activity to learn the notions and basic categories of scientific, pedagogical, official and business, and political discourse as a type of communication that is held on the basis of the official language, acquires different forms of manifestation (oral, written, paralingual etc.). It has been found that the said type of linguistic communication is regulated by the strategies and tactics of its participants; is brought to life as a synthesis of cognitive, linguistic, social, psychological, ethical, gender, ethnic factors; is specified by a particular range of questions; and results in forming a variety of speech genres: speeches, messages, reports at scientific conferences, political debates, business negotiations, discussions, interviews, briefings etc. It has been proved that today the efficacy of communication is geared directly to the development of the oratory skills of communicants – to their ability to suggest ideas in a logical way, correctly, conclusively, and figuratively, that is with masterly skill. The skills of eloquence are developed in the course of rhetoric training, which helps to master the verified-by-experience system of techniques, means, figures and patterns intended to achieve the communication goal – a productive cooperation. The communicants have been suggested a methodology of a quality preparation for public speaking and making reports, mastering the speech techniques, verbal and non-verbal means of communication, skillful conducting of business conversations, negotiations, professional maintaining of their own views in debates and discussions, skillful delivery of university classes. The recommendations given will be useful for teachers, lawyers, journalists, managers, politicians, business people for whom the skills of communication and public speeches make up their professional qualification features, requiring the orator's perfect arrangement of speech, mastery of means of logical influence over the listeners, rhetoric expressive means, knowledge of language etiquette formulae. Thus, the speaker's oratory skills are expressed through their mastery of the oratory style, the manner in front of the audience, strategies of coping with anxiety, ability to give prompt answers, appeal to the opponent in a discussion or debate. Key words: public communication, communicative linguistics, public speech, oratory skill, discourse, cognitive and linguistic factors, speech genres, verbal and non-verbal means, means of fascination, speech etiquette, communicative competence. ; У статті визначено теоретичні засади публічного спілкування, що становить мету роботи. Актуальність проблеми статті визначається необхідністю засвоєння кожною особистістю, чия професійна зайнятість тісно пов'язана з мовно-комунікативною діяльністю, понять і основних категорій наукового, педагогічного, офіційно-ділового, політичного дискурсу, що здійснюється на основі державної мови, має різні форми вияву. Досліджено, що зазначений тип мовної комунікації регулюється стратегіями і тактиками учасників, постає як синтез когнітивних, мовних, соціальних, психологічних, етичних, гендерних, етнічних чинників. Доведено, що ефективність спілкування сьогодні ставиться в однозначну залежність з ораторським мистецтвом комунікантів. Запропоновано комунікантам методику якісної підготовки до публічного виступу й виголошення промови.Ключові слова: публічна комунікація, комунікативна лінгвістика, публічний виступ, ораторська майстерність, дискурс, когнітивні й мовні чинники, мовленнєві жанри, вербальні й невербальні засоби, засоби фасцинації, мовленнєвий етикет, комунікативна компетентність. Based on the analysis of domestic and foreign scientific research into the basics of linguistic communication, the paper determines the theoretical principles of public speaking in all spheres of human activity: educational, scientific, political, legal, business, economic, etc., which suggests the objective of the present paper. The urgency of the problem explored in the paper is stipulated by the need for every educated person whose professional occupation is closely related to language and communicative activity to learn the notions and basic categories of scientific, pedagogical, official and business, and political discourse as a type of communication that is held on the basis of the official language, acquires different forms of manifestation (oral, written, paralingual etc.). It has been found that the said type of linguistic communication is regulated by the strategies and tactics of its participants; is brought to life as a synthesis of cognitive, linguistic, social, psychological, ethical, gender, ethnic factors; is specified by a particular range of questions; and results in forming a variety of speech genres: speeches, messages, reports at scientific conferences, political debates, business negotiations, discussions, interviews, briefings etc. It has been proved that today the efficacy of communication is geared directly to the development of the oratory skills of communicants – to their ability to suggest ideas in a logical way, correctly, conclusively, and figuratively, that is with masterly skill. The skills of eloquence are developed in the course of rhetoric training, which helps to master the verified-by-experience system of techniques, means, figures and patterns intended to achieve the communication goal – a productive cooperation. The communicants have been suggested a methodology of a quality preparation for public speaking and making reports, mastering the speech techniques, verbal and non-verbal means of communication, skillful conducting of business conversations, negotiations, professional maintaining of their own views in debates and discussions, skillful delivery of university classes. The recommendations given will be useful for teachers, lawyers, journalists, managers, politicians, business people for whom the skills of communication and public speeches make up their professional qualification features, requiring the orator's perfect arrangement of speech, mastery of means of logical influence over the listeners, rhetoric expressive means, knowledge of language etiquette formulae. Thus, the speaker's oratory skills are expressed through their mastery of the oratory style, the manner in front of the audience, strategies of coping with anxiety, ability to give prompt answers, appeal to the opponent in a discussion or debate. Key words: public communication, communicative linguistics, public speech, oratory skill, discourse, cognitive and linguistic factors, speech genres, verbal and non-verbal means, means of fascination, speech etiquette, communicative competence.
The article deals with freedom of speech as a spiritual dimension of being: moral emotions, conscience. The author outlined the indissolubility of freedom and necessity, freedom and responsibility for the written, oral and television image. It is emphasized that freedom of speech is a category not so much philosophical but political. Throughout the democratic world, it is an essential factor in the natural development of society on the basis of the constitutional order. Based on the analysis of media functioning it was emphasized, that freedom is a kind of political and civic oxygen of the media, because their main purpose is to create the preconditions for formation of moral and spiritual, educated, intellectually rich society. It is shown that freedom is the greatest moral and spiritual state of man. Under the banner of freedom, Ukrainian soldiers defend the independence of the State from Russian invaders. In connection with the Russian Federation aggression against Ukraine the principles and the functions of the media were re-understood, features of freedom and standards of journalistic creativity in historical and contemporary socio-political context were outlined. The author drew attention to the works of Professor M. Tymoshyk who was the researcher of creativity of the publicist, politician and diplomat Yevhen Onatskyi, who put the interests of the nation first in the fight against Ukrainian enemies, not one of its classes, the interests of the state, not of any party. These professional standards of journalism are all too important in the current era of globalization and hybrid warfare. Therefore, the standards of journalistic profession should be treated not traditionally, not stereotyped but unusual, creative, to promote victory over the enemy and approve of the spiritually united Ukrainian Ukraine. Freedom of speech, standards of the journalistic profession cannot be a tool for manipulating public consciousness in the interests of the aggressor. It should be based on the philosophy of ...
The article deals with the problem of the formation of the culture of speech of primary school children at the lessons of the Ukrainian language. The relevance and insufficient elaboration of the problem, its importance for improving the educational process of the new Ukrainian school and meeting the requirements of modern society led to the study of theoretical and practical aspects of the problem of forming a culture of communication, the state of this problem in school practice. The latest research and publications on language teaching were analysed, the objectives of the study were determined, a number of issues were identified on the coverage in modern linguodidactic literature of the state of research on the problem of improving the speech culture of primary school children, which gives grounds to create an appropriate system for the development of speech, improve the methods and means of teaching. The research used the following research methods: theoretical: analysis and synthesis of psychological, pedagogical, linguistic and methodological literature; empirical: observation and analysis of Ukrainian language lessons in order to determine the shortcomings and speech difficulties that students face during communication. The culture of communication is always inherent in ethnic characteristics, national originality. According to Ukrainian speech etiquette, it reflects such features as respect for parents, for a woman, democratic views, emotionality of statements, aestheticism of feelings, piety, etc. In a speech, not only the cognitive capabilities of a person are formed, but also integral components of mental life: self-esteem, awareness of one's own significance and a sense of its identity in any life situations. Already at an early age, a child lays the foundations of his culture, including the culture of communication. Having a certain experience, a person strives to improve it throughout his life. Analysis of scientific literature, the proposed system of exercises and tasks, is aimed at developing the skills of the speech culture of primary schoolchildren. ; У статті розглядається проблема формування культури мовлення молодших школярів на уроках української мови. Актуальність і недостатня розробленість проблеми, її значення для вдосконалення навчально-виховного процесу нової української школи та задоволення вимог сучасного суспільства зумовили вивчення теоретичних і практичних аспектів проблеми формування культури спілкування, стану цієї проблеми в шкільній практиці. Проаналізовано останні дослідження й публікації щодо навчання мови, визначено мету дослідження, окреслено низку питань, присвячених висвітленню в сучасній лінгводидактичній літературі стану дослідження проблеми вдосконалення культури мовлення молодших школярів, що дає підстави створювати відповідну систему розви- тку мовлення, удосконалювати способи й засоби навчання. У дослідженні використовувалися такі методи дослі- дження: теоретичні: аналіз і синтез психолого-педагогічної, лінгвістичної і методичної і літератури; емпіричні: спостереження та аналіз уроків української мови з метою визначення недоліків і мовленнєвих труднощів, з якими стикаються учні під час спілкування. Культурі спілкування завжди притаманні етнічні особливості, національна своєрідність. Щодо мовленнєвого етикету українців, то в ньому відбито такі риси, як пошана до батьків, до жінки, демократичність поглядів, емоційність висловлювань, естетизм почуттів, побожність та ін. У мовленні формуються не лише пізнавальні можливості людини, а й інтегральні складники психічного життя: самооцінка, усвідомлення власної значущості та відчуття її тотожності в будь-яких життєвих ситуаціях. Уже в ранньому віці в дитині закладаються осно- ви її культури, у тому числі і культури спілкування. Маючи певний досвід, людина протягом життя прагне до її підвищення. Аналіз наукової літератури, запропонована система вправ та завдань спрямована на формування вмінь культури мовлення молодших школярів.
The article highlights the findings of the experimental phonetic research of the pausal organization of the speeches of high-ranking female officers of the US Armed Forces. The results have been interpreted in comparison with the speeches of high-ranking male officers. As an important element of discourse temporal organization the pause helps to organize the structure of a military speech, reveal and apprehend its key elements, gives the speaker an opportunity to attract the listeners' attention and have an influence on them. The pausal organization of the analysed military speeches of both gender groups is characterized by extra-short pauses, wide usage of pscychological and hesitation pauses. The average duration of extra-short, short, middle, long and extra-long pauses in the speeches of both gender groups is equal. The pausation coefficient of the analyzed speeches of male officers is insignificantly higher than the one of female officers. It is stated that the pausal organization of military speeches doesn't depend on gender features. This research highlights the importance to study other prosodic elements of high-ranking female officers' speeches to reveal the gender conditioned prosodic features of the military discourse. ; У статті наведено результати дослідження паузної організації англомовних промов жінок-військовослужбовців вищого офіцерського складу збройних сил США у порівнянні з промовами чоловіків-військовослужбовців. Доведено, що паузне оформлення англомовної військової промови не є гендернозумовленим і залежить від ситуації спілкування, умов розгортання дискурсу та індивідуальних особливостей мовця.Ключові слова: просодія, пауза, коефіцієнт паузації, гендерна лінгвістика, комунікативний акт, мовлення, військовий дискурс.В статье предложены результаты исследования паузной организации речей женщин-военнослужащих высшего офицерского состава вооруженных сил США в сравнении с речами мужчин-военнослужащих. Доказано, что паузное оформление англоязычной военной речи не является гендернообусловленным и зависит от ситуации общения, условий, в которых разворачивается дискурс, а также индивидуальных особенностей говорящего.Ключевые слова: просодия, пауза, коэффициент паузации, гендерная лингвистика, коммуникативный акт, речь, военный дискурс.The article highlights the findings of the experimental phonetic research of the pausal organization of the speeches of high-ranking female officers of the US Armed Forces. The results have been interpreted in comparison with the speeches of high-ranking male officers. As an important element of discourse temporal organization the pause helps to organize the structure of a military speech, reveal and apprehend its key elements, gives the speaker an opportunity to attract the listeners' attention and have an influence on them. The pausal organization of the analysed military speeches of both gender groups is characterized by extra-short pauses, wide usage of pscychological and hesitation pauses. The average duration of extra-short, short, middle, long and extra-long pauses in the speeches of both gender groups is equal. The pausation coefficient of the analyzed speeches of male officers is insignificantly higher than the one of female officers. It is stated that the pausal organization of military speeches doesn't depend on gender features. This research highlights the importance to study other prosodic elements of high-ranking female officers' speeches to reveal the gender conditioned prosodic features of the military discourse.Key words: prosody, pause, coefficient of pausation, gender studies, speech, military discourse.
Abstract. The works of M. Kurushina, I. Linchak, I. Lysenko, M. Shevchenko, H. Sokolova, T. Plotnikovа, D. Polyakov, I. Valchenko and І. Zozula are devoted to the issue of teaching methods in a foreign language audience at the beginner level in Ukrainian linguistics. They study special features of the formation of reading and speaking skills in the Ukrainian language. They examine the types of lexical units, grammatical categories, multi-genre texts that are appropriate for studying at the initial stage.Modern methods of teaching Ukrainian as a foreign language are based on the communicative approach, which resulted in a paradigm shift from the study of vocabulary and grammar to language acquisition through speech acts as ways of communicative interaction in specific communication situations. At the beginner level of learning the Ukrainian as a foreign language, speakers (foreigners studying in Ukraine, students of Ukrainian Studies in the world, the Ukrainian diaspora, children of migrant workers studying at Saturday and Sunday schools abroad) should master the skills of realizing the following etiquette speech acts: apologies, greetings, wishes, thanks, congratulations and farewells. In this regard, the present paper considers features of realization of etiquette speech acts to successfully introduce them into the educational process of Ukrainian as a foreign language at the beginner level (A1).The paper outlines a set of etiquette speech acts, which are studied in a foreign language audience at the beginner level and describes the socio-cultural context of their realization, communicative situation, an addresser / addressee status, communicative goal. It also identifies lexical and grammatical means for the verbalization of etiquette speech acts, which will be studied by foreign language speakers at the beginner level. These are utterances and lexemes that form the content of the relevant speech acts to meet the communicative needs at the beginner level (phrases of greetings and farewells, names of the holidays, names of abstract concepts, etc.). A set of grammatical categories is specified for making correct utterances: indirect cases of nouns and personal pronouns, exclamatory case of nouns; for correct naming of the addressee: conjugation of verbs (to greet / to wish) in the present tense, noun-adjective agreement, examples of verb government, etc. The object of the analysis is also language means of forms of address to the interlocutor, which belong to the global rules of communication, determine its tone, and the violation of which often causes communicative deviations in the Ukrainian language. A system of exercises and tasks for reading, listening, developing monologue and dialogic speech provides effective learning of the etiquette speech acts. ; Анотація. У статті етикетні мовленнєві акти розглянуто в контексті викладання української мови на початковому рівні для іноземців, які здобувають освіту в Україні, студентів українознавчих студій у світі, української діаспори, дітей трудових мігрантів, які навчаються в суботніх і недільних школах за кордоном. Встановлено, що етикетні мовленнєві акти забезпечують реалізацію низки комунікативних намірів іншомовців і допомагають набути комунікативної компетенції. В основі дослідження – комунікативний підхід до викладання мови як іноземної, що передбачає опанування особливостей реалізації мови в конкретних ситуаціях спілкування, а не тільки вивчення лексики та граматики мови. Зосереджено увагу на мовленнєвих актах вибачення, вітання, побажання, подяки, привітання та прощання. Висвітлено соціокультурний контекст, в якому актуалізуються окреслені мовленнєві акти, зокрема комунікативна ситуація, статус адресанта / адресата, комунікативна мета. Окреслено засоби вербалізації мовленнєвих актів вибачення, вітання, побажання, подяки, привітання та прощання, які іншомовці вивчатимуть на рівні А1. Це висловлювання та лексеми, які формують зміст відповідних мовленнєвих актів та задовольняють комунікативні потреби іншомовців на початковому рівні (фрази вітання та прощання, назви свят, назви абстрактних понять тощо). Визначено набір граматичних категорій для коректної побудови цих висловлювань: непрямі відмінки іменників та особових займенників, кличний відмінок іменника для номінації адресата, дієвідмінювання дієслів (вітати / бажати) у теперішньому часі, узгодження іменника з прикметником, приклади дієслівного керування тощо. Об'єктом аналізу є і вибір мовних засобів апеляції до співрозмовника, що в українській мові належить до глобальних правил спілкування, визначає його тональність, а їх порушення часто призводить до комунікативних девіацій. Ефективне засвоєння особливостей реалізації етикетних мовленнєвих актів забезпечує система вправ і завдання для читання, авдіювання, розвитку монологічного та діалогічного мовлення.
