Suchergebnisse

The article substantiates a conceptual approach to the strategizing of industrial enterprises in the context of decentralization, which consolidates the resources of industrial enterprises and a united territorial society on the basis of common interests and goals of sustainable development, which contributes to the formation of social partnership relations between society, local authorities and business. A cascade coordination of the actions of a production enterprise and local governments in the field of development strategy is proposed, which consists in cascading sustainable development goals and building interconnected strategic maps of the "united territorial community - production enterprise" system, which increases the consistency of key sustainable development priorities, goals of industrial enterprises and social tasks -economic development of the united territorial society, determines the procedure for the formation and implementation of strategies, indicators of their effectiveness and efficiency.

The article explores the functionality of the program-target budgeting method, taking into account the specifics of target programs. The latter should reflect the goals, timelines, and available financial resources and, in general, provide the solution to the problems of a specific target program. The main components in achieving a balance of interests of subjects of economic activity were substantiated.The key directions of evaluating the effectiveness of measures for implementation of budget programs, depending on the stage of their implementation — preliminary, intermediate and final — were formed. In part of such stages, methods for assessing the effectiveness of budget programs (cost-benefit analysis method, cost-efficiency analysis method, cost-effectiveness analysis method) were considered. It was proved that the feasibility of using budget programs is determined by a combination of qualitative and quantitative indicators for evaluating the effectiveness and efficiency, in particular from the standpoint of economic, social, expenditure indicators, volume indicators and performance indicators.The requirements to indicators for assessing the effectiveness of implementation of budget programs were formed. Particular attention is paid to a set of organizational and technical measures related to the proper formation, transformation and accounting of information. The necessity of diagnostics of the performance indicators of implementation of budget programs from the standpoint of the feasibility of conducting their constant monitoring is substantiated.The approach to budget strategizing based on the calculation of the integral indicator of the forecasted level of achievement of the goals of the budget program with visualization of the radar diagram of strategic alternatives was improved. The advantages of such a scientific and methodical approach to budget planning are as follows: firstly, the flexibility of the approach, because the number of indicators applied for achieving the goals of the budget program, can be changed if necessary; secondly, the simplicity of the calculations and the visibility of their results. It was proved that program-targeted budgeting is characterized by bi-aspectuality, on the one hand, as a special type of activity aimed at achieving the goals set by state authorities and realized on the basis of current legislation, and on the other hand, it is a way of implementation of government decisions in a practical plane. ; Исследована функциональность программно-целевого метода бюджетирования с учетом специфики целевых программ. Обоснованы основные составляющие в достижении баланса интересов субъектов экономической деятельности. Сформированы ключевые направления оценки эффективности мероприятий по реализации бюджетных программ в зависимости от стадии их выполнения — предварительная, промежуточная и заключительная. Относительно таких стадий рассмотрены методы оценки эффективности бюджетных программ (метод анализа затрат и выгод, метод анализа затрат и результативности, метод «затраты — эффективность», анализ затрат и полезности).Доказано, что целесообразность использования бюджетных программ определяется совокупностью качественных и количественных показателей оценки эффективности и результативности, в частности с позиции экономических, социальных, затратных индикаторов, индикаторов объемов и индикаторов эффективности. Сформированы требования к показателям оценки эффективности реализации бюджетных программ. Усовершенствован подход к бюджетному стратегированию на основе вычисления интегрального показателя прогнозируемого уровня достижения целей бюджетной программы с визуализацией радар-диаграммы стратегических альтернатив. Доказано, что программно-целевое бюджетирование имеет определенную двойственность, с одной стороны, это особый вид деятельности, направленный на достижение поставленных органами государственной власти целей, реализуемых на основе действующего законодательства, а с другой — является способом внедрения государственных решений в практическую плоскость. ; Досліджено функціональність програмно-цільового методу бюджетування з урахуванням специфіки цільових програм. Останні повинні відображати цілі, терміни, наявні фінансові ресурси і в цілому забезпечувати вирішення завдань конкретної цільової програми. Обґрунтовано основні складові в досягненні балансу інтересів суб'єктів економічної діяльності.Сформовано ключові напрями оцінювання ефективності заходів щодо реалізації бюджетних програм залежно від стадії їх виконання — попередня, проміжна і заключна. У частині таких стадій розглянуто методи оцінювання ефективності бюджетних програм (метод аналізу витрат і вигод, метод аналізу витрат і результативності, метод «витрати — ефективність», аналіз витрат і корисності). Доведено, що доцільність використання бюджетних програм визначається сукупністю якісних і кількісних показників оцінювання ефективності та результативності, зокрема з позиції економічних, соціальних, витратних індикаторів, індикаторів обсягів та індикаторів ефективності.Сформовано вимоги до показників оцінювання ефективності реалізації бюджетних програм. Особливу увагу приділено комплексу організаційно-технічних заходів, які стосуються належного формування, трансформування та обліку інформації. Обґрунтовано необхідність діагностування індикаторів ефективності реалізації бюджетних програм щодо доцільності проведення їхнього постійного моніторингу.Удосконалено підхід до бюджетного стратегування на основі обчислення інтегрального показника прогнозного рівня досягнення цілей бюджетної програми із візуалізацією радар-діаграми стратегічних альтернатив. Перевагами такого науково-методичного підходу до бюджетного стратегування є: по-перше, гнучкість підходу, адже кількість індикаторів досягнення цілей бюджетної програми, які застосовуються, за потреби може змінюватись; по-друге, простота розрахунків і наочність їхніх результатів. Доведено, що програмно-цільове бюджетування характеризується двоаспектністю, з одного боку, як особливий вид діяльності, спрямований на досягнення поставлених органами державної влади цілей, що реалізуються на основі чинного законодавства, а з другого боку, є способом впровадження державних рішень у практичну площину.

The article explores the functionality of the program-target budgeting method, taking into account the specifics of target programs. The latter should reflect the goals, timelines, and available financial resources and, in general, provide the solution to the problems of a specific target program. The main components in achieving a balance of interests of subjects of economic activity were substantiated.The key directions of evaluating the effectiveness of measures for implementation of budget programs, depending on the stage of their implementation — preliminary, intermediate and final — were formed. In part of such stages, methods for assessing the effectiveness of budget programs (cost-benefit analysis method, cost-efficiency analysis method, cost-effectiveness analysis method) were considered. It was proved that the feasibility of using budget programs is determined by a combination of qualitative and quantitative indicators for evaluating the effectiveness and efficiency, in particular from the standpoint of economic, social, expenditure indicators, volume indicators and performance indicators.The requirements to indicators for assessing the effectiveness of implementation of budget programs were formed. Particular attention is paid to a set of organizational and technical measures related to the proper formation, transformation and accounting of information. The necessity of diagnostics of the performance indicators of implementation of budget programs from the standpoint of the feasibility of conducting their constant monitoring is substantiated.The approach to budget strategizing based on the calculation of the integral indicator of the forecasted level of achievement of the goals of the budget program with visualization of the radar diagram of strategic alternatives was improved. The advantages of such a scientific and methodical approach to budget planning are as follows: firstly, the flexibility of the approach, because the number of indicators applied for achieving the goals of the budget program, can be changed if necessary; secondly, the simplicity of the calculations and the visibility of their results. It was proved that program-targeted budgeting is characterized by bi-aspectuality, on the one hand, as a special type of activity aimed at achieving the goals set by state authorities and realized on the basis of current legislation, and on the other hand, it is a way of implementation of government decisions in a practical plane. ; Исследована функциональность программно-целевого метода бюджетирования с учетом специфики целевых программ. Обоснованы основные составляющие в достижении баланса интересов субъектов экономической деятельности. Сформированы ключевые направления оценки эффективности мероприятий по реализации бюджетных программ в зависимости от стадии их выполнения — предварительная, промежуточная и заключительная. Относительно таких стадий рассмотрены методы оценки эффективности бюджетных программ (метод анализа затрат и выгод, метод анализа затрат и результативности, метод «затраты — эффективность», анализ затрат и полезности).Доказано, что целесообразность использования бюджетных программ определяется совокупностью качественных и количественных показателей оценки эффективности и результативности, в частности с позиции экономических, социальных, затратных индикаторов, индикаторов объемов и индикаторов эффективности. Сформированы требования к показателям оценки эффективности реализации бюджетных программ. Усовершенствован подход к бюджетному стратегированию на основе вычисления интегрального показателя прогнозируемого уровня достижения целей бюджетной программы с визуализацией радар-диаграммы стратегических альтернатив. Доказано, что программно-целевое бюджетирование имеет определенную двойственность, с одной стороны, это особый вид деятельности, направленный на достижение поставленных органами государственной власти целей, реализуемых на основе действующего законодательства, а с другой — является способом внедрения государственных решений в практическую плоскость. ; Досліджено функціональність програмно-цільового методу бюджетування з урахуванням специфіки цільових програм. Останні повинні відображати цілі, терміни, наявні фінансові ресурси і в цілому забезпечувати вирішення завдань конкретної цільової програми. Обґрунтовано основні складові в досягненні балансу інтересів суб'єктів економічної діяльності.Сформовано ключові напрями оцінювання ефективності заходів щодо реалізації бюджетних програм залежно від стадії їх виконання — попередня, проміжна і заключна. У частині таких стадій розглянуто методи оцінювання ефективності бюджетних програм (метод аналізу витрат і вигод, метод аналізу витрат і результативності, метод «витрати — ефективність», аналіз витрат і корисності). Доведено, що доцільність використання бюджетних програм визначається сукупністю якісних і кількісних показників оцінювання ефективності та результативності, зокрема з позиції економічних, соціальних, витратних індикаторів, індикаторів обсягів та індикаторів ефективності.Сформовано вимоги до показників оцінювання ефективності реалізації бюджетних програм. Особливу увагу приділено комплексу організаційно-технічних заходів, які стосуються належного формування, трансформування та обліку інформації. Обґрунтовано необхідність діагностування індикаторів ефективності реалізації бюджетних програм щодо доцільності проведення їхнього постійного моніторингу.Удосконалено підхід до бюджетного стратегування на основі обчислення інтегрального показника прогнозного рівня досягнення цілей бюджетної програми із візуалізацією радар-діаграми стратегічних альтернатив. Перевагами такого науково-методичного підходу до бюджетного стратегування є: по-перше, гнучкість підходу, адже кількість індикаторів досягнення цілей бюджетної програми, які застосовуються, за потреби може змінюватись; по-друге, простота розрахунків і наочність їхніх результатів. Доведено, що програмно-цільове бюджетування характеризується двоаспектністю, з одного боку, як особливий вид діяльності, спрямований на досягнення поставлених органами державної влади цілей, що реалізуються на основі чинного законодавства, а з другого боку, є способом впровадження державних рішень у практичну площину.

Introduction. The dilemma of «chaos» (a free choice of behavior by each subject) or development based on assessments and strategic goals, formed in account with internal and external factors that would allow keeping things organised, persists in countries that shape a new economic model. Dismantling of the old economic system, the formation of the foundations of post-industrial development in the XXI century raise the issue of strategic planning.Purpose. The study is devoted to the development of the methodological framework of strategic planning based on clarifying the relationships, goals, differences of its main components in the multilevel management system. Besides, it aims to assess the current practices of strategic planning tools in Ukraine and identify areas for improvement in the context of synergy and its security development.Methods. The methodological basis of the study is the use of systematic and comparative approaches in the analysis of the theory and practice of strategic planning at different levels of government. The following research methods were used: induction and deduction; system analysis is used to identify the components of strategic planning at different levels of management; PEST analysis is used to identify factors leading to insufficient effectiveness of this tool in a multilevel management system; institutional and comparative analysis is used to clarify goals and differences of individual components of the system of strategic planning; abstract and logical is used to identify patterns of evolution of strategic planning in the future; marketing analysis is used to clarify the content of management activities in the framework of strategy.Results. Scientific approaches to the interpretation of the essence and place of strategic planning in the management system are generalized. The author's position on clarification of the content of strategic planning, delimitation of the concepts of «strategy» (as a direction of action), «strategic planning» (as a management function) is presented. The peculiarities of the presentation of strategic planning at different levels of the management hierarchy in Ukraine are shown.The reasons for the low efficiency of strategic goals success in the course of realization of strategies and strategic plans in domestic practice are revealed. The place of strategic planning in the system of institutional mechanisms of multilevel management is specified considering its current documents in Ukraine; the goals and differences of functional load at different levels of the management hierarchy are differentiated.The empirical analysis of the practice of strategic planning allowed us to identify the main challenges that require the search for management decisions at the methodological, legal, and administrative levels. Specifically, the problem of systematization, hierarchy, and autonomy of planning documents; inconsistency of government's long-term and medium- term strategies with current financial documents (budgets); low quality of macroeconomic forecasts and disregard for international strategies, the presence of «institutional traps» have been defined.Ways to improve strategic planning at the regional and local levels have been identified, in particular in connection with the decentralization reform and increasing the power of local self-government. Attention is paid to ensuring methodologically sound and procedurally fixed interrelation of planning documents, program and financial documents, organizational and methodological support of monitoring and evaluation, as well as information feedback, application of regional and local marketing tools, etc.The conclusion is made about the expediency of considering strategic planning in the system of management mechanisms in the country as a multilevel system, increasing the level of its systematization to achieve a synergy effect, practical implementation of the highest level of strategic planning - strategizing.Discussion. In the mentioned context, the prospects for further research are the problems of coordination of strategic and financial-budget planning systems, the formation of strategic plans in a new format of administrative-territorial entities, the development of methodological and applied provisions for the implementation of strategies.

The article examines the strategy and strategizing as a result of the process of strategy formation of internal and external conflicts in Ukraine. The author explores the essential characteristics of the strategy and pays special attention to such an essential characteristics of the integrity of the subject, of Ukraine. The levels of strategic focus of the subject in the process of reconnaissance in the conflict and military situation in the country are viewed. The research is also aimed at the challenges and problems of the integrity of Ukraine, internal contradictions and gaps, challenges for the balance of power in the geopolitical confrontation, alternative actions for the weaker entity. The author provides research of the importance of the subject to focus on suchprocesses as differentiation and integration of war, its new types (e.g., hybrid and cross-system wars). The research focus is on the analysis of spatial, temporal and chronotopic definition of modern war. Particular attention is paid in the work to the focus on the subject of peace or war, life or death in the reconnaissance strategy to overcome the conflict or military confrontation. ; В статье рассматриваются стратегия как результат и стратегирование как процесс формирования стратегии во внутри- и внешнеполитических конфликтах в Украине. Автор анализирует существенные характеристики стратегии и останавливает внимание на такой характеристике как целостность субъекта - Украины. Рассматриваются уровни стратегического фокусирования субъекта в процессе рекогносцировки в конфликтной и военной ситуации в стране. Исследуются вызовы и проблемы целостности Украины, внутриорганические противоречия и разрывы, проблемы баланса сил в геополитическом противостоянии, альтернативы действий для более слабого субъекта. Показана значимость для фокусировки субъекта таких процессов как: дифференциация и интеграция войны, ее новые виды (например, гибридные и кросс-системные войны). Исследовательское внимание направлено на анализ пространственной, временной и хронотопической особенностей современной войны. Акцентирована направленность субъекта на мир или войну, на жизнь или смерть в рекогносцировке стратегии преодоления военного противостояния конфликта. ; У статті розглядається стратегія як результат і стратегування як процес формування стратегії у внутрішньо- та зовнішньополітичних конфліктах в Україні. Автор розглядає сутнісні характеристики стратегії та звертає увагу на таку сутнісну характеристику як цілісність суб'­єкта - України. Розглядаються рівні стратегічного фокусування суб'єкта в процесі рекогностування в конфліктній і військовій ситуації в країні. Досліджуються виклики та проблеми цілісності України, внутрішьоорганістичні протиріччя та розриви, проблеми балансу сил у геополітичному протистоянні, альтернативи дій для слабшого суб'єкта. Автор показує значення для фокусування суб'єкта таких процесів як: диференціація та інтеграція війни, її нові види (наприклад, гібридні й крос-системні війни). Дослідницька увага спрямована на аналіз просторової, часової та хронотопічної визначеностей сучасної війни. Особливу увагу автор роботи приділяє спрямованості суб'єкта на мир чи війну, на життя чи смерть у ре­когностуванні стратегії подолання військового протистояння конфлікту.

Modern medical reform in Ukraine envisages bestowing to the medical institutions greater autonomy in the process of decentralization through autonomy: the distribution of powers between local governments and health care institutions is changing. The implementation of this reform now largely depends on local authorities, it should turn local hospitals into autonomous municipal non-profit enterprises. Thus, there is a high demand for conscious management of changes that occur on the basis of a scientifically sound procedure for their prediction, regulation, adaptation to goals during external conditions changing. The most suited tactic for this is strategy, which has become widespread in recent decades.However, prior to the reform, public health facilities were part of the national health care system and carried out the tasks of the Ministry of Health strategy. There is a situation when specialists received the organization, but do not know how to handle it.The purpose of the article is to substantiate the proposals to strengthen the role of health strategy as a condition for ensuring the autonomy of medical institutions.The weakness of strategic planning has been found to be that when it comes to strategy, it usually involves a comprehensive and perhaps not very detailed plan of behavior in the long run, which generally follows a predetermined goal, or a long-term, consistent , supported by ideology, resistant to uncertainty of environmental conditions prospectus, which is accompanied by constant analysis and monitoring in the process of its implementation and aimed at a specific goal to achieve success eventually.Based on the study of scientific sources, it is proved that the strategy of development of objects of different levels is based on the system paradigm of the process of forming a holistic multilevel multi-object system of strategic management with a clear internal structure covering all components of the strategic process (objects and subjects of strategic planning, strategic institutions, strategic stakeholders, holistic and interconnected strategies for the operation of facilities at different levels – from enterprise to city, region or country as a whole, as well as mechanisms for their implementation).Taking into account the peculiarities of health care management as one of the branches of the social sphere focused on the person as a whole and his higher life values – health and reproduction, the application of the concept of strategy based on global principles inherent in legally and financially viable systems, organizations and institutions. The peculiarities and principles of the proposed model of strategy for health care are determined.The conducted scientific research allowed to come to the conclusion that strategizing in the field of health care is a process of elaboration and realization of strategic plans of development of branch, action plans concerning their realization, monitoring and an estimation of their realization. The implementation of strategy will lead to appropriate changes in the management system in health care. It will be necessary to form a different management model based on the concept of strategic management, effective in the transition to the autonomy of health care facilities. Practical recommendations for wide implementation of the new concept of healthcare strategy are substantiated. Further researches should focus on the study of foreign experience in the formation of a management model based on the concept of strategy, effective in the transition to the autonomy of health care facilities. ; У статті науково обґрунтовано необхідність переходу від стратегічного планування як сукупності окремих методів та інструментів до стратегування в сфері охорони здоров'я як процесу формування єдиної цілісної багаторівневої системи стратегічного планування та управління для забезпечення успіху реформи децентралізації і автономізації лікувальних закладів. Розглянуто переваги стратегування в сучасних транзитивних умовах України та його особливості в сфері охорони здоров'я. Показано значення стратегування як інструменту вирішення завдань, що дозволяють створити умови для перспективного розвитку сфери охорони здоров'я на основі стратегічних цілей та механізмів реалізації, здатних консолідувати зусилля влади та громадськості.

Modern medical reform in Ukraine envisages bestowing to the medical institutions greater autonomy in the process of decentralization through autonomy: the distribution of powers between local governments and health care institutions is changing. The implementation of this reform now largely depends on local authorities, it should turn local hospitals into autonomous municipal non-profit enterprises. Thus, there is a high demand for conscious management of changes that occur on the basis of a scientifically sound procedure for their prediction, regulation, adaptation to goals during external conditions changing. The most suited tactic for this is strategy, which has become widespread in recent decades.However, prior to the reform, public health facilities were part of the national health care system and carried out the tasks of the Ministry of Health strategy. There is a situation when specialists received the organization, but do not know how to handle it.The purpose of the article is to substantiate the proposals to strengthen the role of health strategy as a condition for ensuring the autonomy of medical institutions.The weakness of strategic planning has been found to be that when it comes to strategy, it usually involves a comprehensive and perhaps not very detailed plan of behavior in the long run, which generally follows a predetermined goal, or a long-term, consistent , supported by ideology, resistant to uncertainty of environmental conditions prospectus, which is accompanied by constant analysis and monitoring in the process of its implementation and aimed at a specific goal to achieve success eventually.Based on the study of scientific sources, it is proved that the strategy of development of objects of different levels is based on the system paradigm of the process of forming a holistic multilevel multi-object system of strategic management with a clear internal structure covering all components of the strategic process (objects and subjects of strategic planning, strategic institutions, strategic stakeholders, holistic and interconnected strategies for the operation of facilities at different levels – from enterprise to city, region or country as a whole, as well as mechanisms for their implementation).Taking into account the peculiarities of health care management as one of the branches of the social sphere focused on the person as a whole and his higher life values – health and reproduction, the application of the concept of strategy based on global principles inherent in legally and financially viable systems, organizations and institutions. The peculiarities and principles of the proposed model of strategy for health care are determined.The conducted scientific research allowed to come to the conclusion that strategizing in the field of health care is a process of elaboration and realization of strategic plans of development of branch, action plans concerning their realization, monitoring and an estimation of their realization. The implementation of strategy will lead to appropriate changes in the management system in health care. It will be necessary to form a different management model based on the concept of strategic management, effective in the transition to the autonomy of health care facilities. Practical recommendations for wide implementation of the new concept of healthcare strategy are substantiated. Further researches should focus on the study of foreign experience in the formation of a management model based on the concept of strategy, effective in the transition to the autonomy of health care facilities. ; У статті науково обґрунтовано необхідність переходу від стратегічного планування як сукупності окремих методів та інструментів до стратегування в сфері охорони здоров'я як процесу формування єдиної цілісної багаторівневої системи стратегічного планування та управління для забезпечення успіху реформи децентралізації і автономізації лікувальних закладів. Розглянуто переваги стратегування в сучасних транзитивних умовах України та його особливості в сфері охорони здоров'я. Показано значення стратегування як інструменту вирішення завдань, що дозволяють створити умови для перспективного розвитку сфери охорони здоров'я на основі стратегічних цілей та механізмів реалізації, здатних консолідувати зусилля влади та громадськості.

The article determines the relevance of introducing a new type of a forensic examination - a «war» examination. It argues the necessity of its theoretical and methodological support. The article offers the subject and object of a forensic war examination and determines the array of its objects. It defines the notion of «tactics» and provides a classification of military actions as well as illustrates its interrelation with an operational planning skills and strategizing. By describing the components and the subject of the research in the field of war science, namely «the art of war», the author demonstrates the presence of particular features peculiar to military actions of different levels. This allows conducting a specific and targeted research by every component into the episodes of organized use of weapons and equipment at the tactical, operational and strategic levels. Based on these findings, the article suggests a tentative classification of forensic examinations - «war» and its subtypes with outlying the specific features of problems connected with war crimes. It also provides requirements to the qualifications and training of a forensic expert under this new specialization. ; Визначено актуальність уведення нового виду судової експертизи - «військова». Показана необхідність розроблення її теоретичного й методологічного забезпечення. Розкрито зміст поняття «тактика» та наведено класифікацію воєнних дій, а також показано їх взаємозв'язок з оперативним мистецтвом і стратегією. Запропоновано орієнтовну класифікацію виду судової експертизи - «військова» на підвиди. Наведено вимоги до кваліфікації й підготовки судового експерта за новою спеціальністю.

The article addresses the essence of strategic thinking concept and its significance for national security policy-making in general and for foreign policy in particular. Academic literature analysis on strategy and business management, systemized and generalized, revealed two main views regarding strategic thinking concept: phenomenological, according to which strategic thinking is considered as a phenomenon or cognitive ability of the manager, which is characterized by specific attributes, and procedural, according to which strategic thinking is considered as a process. Based on the obtained data, the author's definition of the multidimensional term «strategic thinking» was formulated and its essence was revealed, which provided an understanding of the strategic thinking process. At the same time, the concept is adapted to the context of security and foreign policy studies. Strategic thinking is determined to be the basis of the state strategic planning system, through which integrated national security policy is made. An attempt is made to outline the main characteristics of strategic thinking as a tool for conceptualizing the future and designing national security policy. An integrated scheme of strategic process (strategizing) is presented and its detailed description is provided. It is defined that strategic thinking is reflected in behavior and influences the national interest's formulation, decision-making processes, goal setting and crisis response. That is, strategic thinking is the basis of the state strategic planning system, through which the state creates the main national security policy directions. At the same time, the sources of strategic thinking development are cultural and historical context and strategic knowledge. World politics history examples are given, demonstrating successful and erroneous use of strategic thinking in foreign policy making. The results of the study allowed making conclusions that emphasize the important role of strategic thinking in strategizing, national security policy-making and foreign policy. Perspective directions of further research, thus, can be connected with strategic thinking attributes specified list development as well as strategic thinking training process models development. ; У статті розглянуто суть концепту стратегічного мислення та його важливість для формування державної політики національної безпеки в цілому та зовнішньої політики зокрема. Аналіз наукової літератури зі стратегії і бізнес-освіти, який був систематизований та узагальнений, дав змогу виявити два основні погляди на концепт стратегічного мислення: феноменологічний, за яким стратегічне мислення розглядається як феномен або когнітивна здібність управлінця, якій притаманні визначені атрибути, та процесуальний, за яким стратегічне мислення трактується як процес. Спираючись на отримані дані, було сформульовано авторське визначення багатоаспектного терміна «стратегічне мислення» та розкрито його сутність, що забезпечило розуміння самого процесу стратегічного мислення. Поряд з цим, концепт адаптований під контекст безпекових та зовнішньополітичних досліджень. Стратегічне мислення тут визначається основою системи державного стратегічного планування, завдяки якому вибудовується цілісна політика національної безпеки. Здійснено спробу окреслити основні характеристики стратегічного мислення як інструменту концептуалізації майбутнього та проєктування політики національної безпеки. Запропоновано інтегровану схему стратегічного процесу (стратегування) та надано її детальний опис. Визначено, що стратегічне мислення відображається у поведінці та впливає на формулювання національних інтересів, процеси прийняття рішень, постановки цілей і реагування на кризові ситуації. Тобто стратегічне мислення є основою системи державного стратегічного планування, завдяки якій держава вибудовує основні напрями політики національної безпеки. Водночас джерелами формування стратегічного мислення є культурно-історичний контекст та стратегічні знання. Наведені приклади з історії світової політики, які демонструють успішне та помилкове застосування стратегічного мислення під час вироблення зовнішньополітичної лінії. За результатами дослідження зроблені висновки, що акцентують на визначній ролі стратегічного мислення у стратегуванні, формуванні політики національної безпеки та зовнішньої політики. Перспективні напрямки подальших досліджень, таким чином, можуть бути пов'язані з розробкою уточненого переліку атрибутів стратегічного мислення, а також моделі процесу навчання розвитку стратегічного мислення.