Suchergebnisse

Розглянуто африканську політику Великобританії за часів уряду Д. Кемерона. Визначено партнерів Великобританії в Африці, окреслено головні напрями співпраці з країнами Північної та Субсахарської Африки. ; Рассмотрено африканскую политику Великобритании в период правительства Д. Кэмерона.Определены партнеры Великобритании в Африке, обозначены главные направления сотрудничества со странами Северной и Субсахарской Африки. ; The authors set the goals of the paper to clarify the place of North and Sub-Saharan Africa in the foreign policy of Great Britain during the Cameron's cabinet, to highlight its key aspects and to identify key partners of United Kingdom in Africa.It is shown that Great Britain does not forget about Africa's problems and makes efforts in solving the problems of poverty, piracy and terrorism. The United Kingdom pays great attention to the various aid and development programs on the continent, especially acting within the G8, the European Union, the Commonwealth of the Nations and other organizations and forums.Special attention is paid to the fact that Africa is a vast field of opportunities for the UK in its striving to return to the policy of «global engagement» in world affairs. Through eager activity on the continent, Britain confirms its status as a world power with a wide range of interests far beyond its borders.The number of UK's partners among African countries is not limited to the member countries of the Commonwealth of Nations, but the closest cooperation between countries is presented within this formation. The main partners of Great Britain are South Africa, Nigeria and Egypt. The state has the most strained relations with Zimbabwe, DRC and Eritrea. In 2011 Cameron's cabinet created Arab Partnership and Regional Programme in the Middle East and North Africa 2012-2015. UK support will help extend business services, provide with microloans, create up to 39,000 new jobs, ensure the international financial institutions and the EU provide an effective package of support for countries in transition.It is concluded that Sub-Saharan Africa occupies a significant place in modern British foreign policy.The United Kingdom has repeatedly placed emphasis on the considerable potential of the continent and the pragmatic interests of current government.Taking into the consideration the rapid development among African countries and priorities of the British government, it is expected a positive trend in relations between the UK and Africa.

As in other policy areas, the US Energy Policy Toward Central Africa after 2001 promises a new beginning for energy relations between the two regions. A new beginning designed to increase the United States' access to Central African energy sources, but also supposedly to ensure that in qualitative terms US approaches to energy security become more conducive to development.This article examines the three ostensibly core dimensions of the US evolving policy in Central Africa. First, the incorporation of the region into the US external energy security policy. Second, the claimed coherence between development and energy security aims in Central Africa. And third, the governance dimensions of how energy sectors are managed in Central Africa. It highlights the incipient potential for an approach to energy that is sensitive to issues of development and good governance. In this sense, Africa compares favorably to US energy policies in other regions. But the overall record is patchy. The article examines how the US energy security has influenced the US foreign policy toward Sub-Saharan Africa. The article examines the link between energy security, development and governance policies.Key words: Central Africa; the United States; energy policy.

The African journalistic thought as a self-sufficient phenomenon has been formed in the 1930s in Paris. Students of African descent, in particular Aimé Césaire and Leopold Senghor, have raised the issue of African awakening and self-affirmation in the world. The journalistic texts published in the 1930s in L'Etudiant Noir, Revue du Monde Noir, Légitime Défense became the basis for a larger-scale anti-colonial discourse in the first post-war decades. The struggle for the independence of the African peoples and the success of this struggle (about fifty independent African states that arose in the 1950s-80s) gave birth to political journalism with a high degree of independence pathos, literature with a significant publicistic component (which includes the cult of a hero, a fighter for freedom), humanitarian science that rehabilitates the African culture in the eyes of the world. The period of general African upsurge and optimism has passed, as soon as the leading publicists of the continent saw that the problems of the colonial era did not find a solution, and some, on the contrary, became aggravated: colonialism did not go away, just became latent, the passionate leaders of the independence struggle have been replaced by the new African elites, usually not far-sighted, corrupt, deprived of sense of responsibility towards society and respect for the law. Among the possible solutions to the eternal problems of their continent, African publicists identify the mutually beneficial cooperation with China and the self-reliance (which includes the development of civil society, public institutions capable of controlling and influencing the governments). The popularity of the first position is evidence of the PRC's success in its ability to use 'soft power', to be an attractive alternative to the West, in particular in such rich of human and natural resources continent as Africa. The presence of the second position in the African media is evidence of the maturity of African societies, their ability to to take responsibility for their failures before acusing colonizers of past or present.Key words: Sub-Saharan Africa, African Journalism, African Literature, négritude, independence struggle. ; У статті відтворено основні етапи становлення африканської публіцистичної думки – від перших ідеологів негритюду до ключових ідейно-тематичних трендів сучасності. Серед можливих варіантів вирішення одвічних проблем свого континенту африканські публіцисти виділяють взаємовигідну співпрацю з Китаєм та опору на власні сили (яка включає розвиток громадянського суспільства, громадських інститутів, здатних контролювати владу та впливати на неї). Популярність першої позиції – свідчення успіхів КНР у вмінні застосовувати soft power, бути привабливою альтернативою Заходу, зокрема – на такому багатому на людські та природні ресурси континенті, як Африка. Наявність другої позиції в африканських медіа – свідчення дорослішання африканських суспільств, уміння не шукати винних серед минулих чи сучасних колонізаторів, а брати перш за все на себе відповідальність за невдачі і провали.Ключові слова: субсахаріальна Африка, африканська публіцистика, африканська література, негритюд, боротьба за незалежність.

Визначено сутність категорії експортний потенціал та запропоновано визначення поняття «експортний потенціал харчової промисловості». Досліджено товарну і географічну структуру експорту продукції агропродовольчого комплексу і харчової промисловості України. Визначено рівень концентрації експорту харчової продукції для торгівлі з країнами Європейського Союзу. Проаналізовано динаміку внутрішньогалузевої торгівлі для торгівлі з країнами Європейського Союзу та за окремими товарними групами. Досліджено сучасний стан експортного потенціалу харчової промисловості та виявлено його загальні тенденції та внутрішні передумови. Визначено основні чинники, що стримують розвиток торгівлі аграрною та продукцією харчової промисловості на європейському ринку. Проаналізовано основні напрями державного впливу на підвищення рівня експортного потенціалу харчової промисловості України в умовах євроінтеграції, серед яких вдосконалення нормативно-правової бази з регулювання різних аспектів експортних операцій, активна діяльність держави із просування товарів вітчизняного аграрного експорту на зовнішні ринки, підвищення інституційної спроможності держави для підтримки українських експортерів, інформаційний супровід експортерів, методологічна підтримка експортної діяльності, організаційна та фінансова підтримка пріоритетних підгалузей харчової промисловості. Обґрунтовано вплив Експортного бренду України для просування українського експорту. ; The essence of the export potential category is investigated and the definition of "export potential of the food industry" is proposed. The structure of the export potential in the country is determined. The commodity structure of food industry export and the agro-food sector of Ukraine to the countries of the European Union was investigated. The geographic structure of export of the agro-food products complex and food industry of Ukraine is analyzed and the main four regions of the European Union, such as Asia, Africa and the CIS are defined. The level of food export concentration for trade with the countries of the European Union is defined using the Hirschman index, which reflects the degree of country readiness to resist the turmoil on foreign markets. The dynamics of intra-industry trade for trade with the European Union countries and by separate commodity groups is analyzed using the Grubel-Lloyd's index in order to substantiate the expediency of integration between trading partners. The present state of export potential of the food industry is investigated and its general tendencies and internal conditions are revealed. The main factors hindering the development of trade in agrarian and food products in the European market are determined. The main directions of the state influence on the increase of the export potential of the Ukrainian food industry in the conditions of European integration are analyzed, among which the improvement of the regulatory framework for the regulation of various aspects of export operations, the increasing activity of the state in promoting the goods of domestic agricultural exports to foreign markets, improving the institutional capacity of the state to support Ukrainian exporters, information support for exporters, methodological support for export activities, organizational and the financial support of the priority sub-sectors of the food industry based on the needs of the domestic market, as well as the trends in the growth of demand in the world food market. The influence of the Export brand of Ukraine to promote Ukrainian exports is substantiated.

It studies the preconditions of creation, functioning of farms in Ukraine and foreign countries. In the course of the study revealed that over the years 1990-2015, the number of farms increased from 332 to 54 302 is 915, 40 thousand hectares of land. For a specified period on one farm had between 12.0 to 78.8 ha of agricultural land (the most notable growth occurred in the period from 1990-1995, he was almost 100 times). Despite this, farming did not become efficient producers of agricultural products. In contrast, in the world more than 500 million farms (87,7%) of the total number belong to families that produce 56% of such production. In the US, family farms handle 78% of the agricultural land of the country, producing 84% of all agricultural products worth 230 billion dollars. In foreign countries is significantly different size of farms. In North America for a farmer falls from 190,0 to 600,0 ha, in most of the countries of Asia and Africa – 2,0 - 100,0 ha of land in Australia and New Zealand from 2 to 20 thousand hectares, and the like. In the EU land farms range from 2,0 – 500,0 ha. These countries are moving towards support of small, home gardens and farms. The results of the research showed that farmers that are the main producers of agricultural products in the developed world are high-performance enterprises despite the size of the economy, because in these countries there is a deliberate policy to support agricultural producers to improve production efficiency, ensuring sustainable land management. The competitiveness of these farms is justified by the presence of the developed forecasting and planning their development strategies. Besides, in world practice there are three main types of enterprise development strategies, each of which is fully justified by the specificity of production: growth strategy (development), a strategy of constancy and survival strategy.From the experience of foreign countries, to achieve efficient, ecological and safe agricultural land use in the article the concept of development of family farming, key aspects of which are: 1) rehabilitation Institute of farming; 2) to regulate the size of the land to create farms from 2.0 500.0 ha, taking into account prospects of development of these farms and their specialization; 3) development of land management projects concerning ecological-economic substantiation of crop rotation and streamline land – the basis of compliance with environmentally sound land management; 4) creation of an agrarian Bank, the special purpose of which would be the service of production and not the circulation of land sub-divisions at the regional level with the aim of establishing cooperation with producers of agricultural products; 5) extension of long-term loans commodity, interest rate subsidies, to establish tax incentives which would foster the development of farms and agricultural businesses in General; 6) development of consumer cooperation, which is an efficient mechanism of delivering products to consumers; 7) ensuring the stability of the purchase prices for agricultural products; 8) improving the mechanism of state regulation of agricultural imports in favor of domestic producers; 9) the implementation of farms of family type with a clear definition of its participants and addressing the possibility of involvement of hired labor for these farms; 10) the organization of training of farmers in the developed world, with the aim of acquiring skills in management and economic activities.Keywords: farm, family farm, college, concept development, foreign experience. ; Досліджено передумови створення, функціонування фермерських господарств в Україні та зарубіжних країнах. В ході проведених досліджень виявлено, що упродовж 1990-2015 рр. кількість фермерських господарств збільшилась із 332 до 54 302, що займають 915, 40 тис. га земель. За вказаний період на одне господарство припадало від 12,0 до 78,8 га сільськогосподарських угідь (найбільш помітним зростання розміру відбулось у період із 1990-1995 рр. – майже у 100 разів). Незважаючи на це фермерські господарства так і не стали ефективними виробниками сільськогосподарської продукції. На противагу, у світі понад 500 млн ферм (87,7%) від їх загальної кількості належать сім'ям, які виробляють 56% такої продукції. Крім того, у цих країнах ведеться цілеспрямована політика на підтримку сільськогосподарських товаровиробників за підвищення ефективності виробництва забезпечуючи раціональне землекористування. Конкурентоспроможність цих господарств обґрунтована наявністю розробленої прогнозно-планувальної стратегії їх розвитку. З досвіду зарубіжних країн, для досягнення ефективного, еколого-безпечного сільськогосподарського землекористування у статті запропоновано концепцію розвитку сімейного фермерського господарства.Ключові слова: фермерське господарство, сімейне фермерське господарство, інститут, концепція розвитку, закордонний досвід.